CC BY
35
УДК 619.613.639.09
Буцяк Г. А., кандидат с.-г. наук, асистент, Черевко М.В., кандидат бюлопчних наук, професор Сухорська О.П., кандидат с.-г. наук, доцент © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт iмет С.З.Гжицького
ВИКОРИСТАННЯ АДСОРБЕНТ1В ТА АНТИДОТ1В ЯК ПРОФ1ЛАКТИЧНИЙ ЗАС1Б ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТОКСИКОЗ1В
У статтi узагальнено дат про перспектиет способи детоксикацп i еиеедення i3 оргатзму еажких металiе та попередження токсикозiе..
Ключоei слова: еажю метали, антидоти, ентеросорбенти, теарини
Основним джерелом надходження важких мет^в у оргашзм тварин i людини е сшьськогосподарська продукщя, вирощена на забруднених ними грунтах. Важливим заходом е своечасна профшактика надходження важких металiв в оргашзм [1]. Найперспектившшим та ппешчно обгрунтованим способом детоксикацп техногенно забруднених грунив е хiмiчне зв'язування важких металiв у сульфiди за допомогою водного розчину K2S. Це значно зменшуе рiвень рухомостi важких металiв у грунт i забезпечуе одержання еколопчно безпечно1 продукцiï рослинництва з низьким вмютом важких металiв [2]. У дослщах на 3-ох агрохiмiчних фонах дослщжено здатнiсть бiосорбентiв на основi хiмiчно модифiкованоï бiомаси Pénicillium chryzogenium знижувати рухомiсть сполук свинцю у дерново-опщзолених грунтах [3]. Експериментальне забруднення грунту сумiшшю важких металiв (Cd+Pb+Zn+Cu) у дозах 1, 10 i 20 ГДК спричинило токсичний i мутагенний вплив на тест-культуру. При високих дозах забруднення (10 i 20 ГДК) найбшьш ефективними мелюрантами е бiогумус, КС-1 i гшс+Streptomyces alboviridis 141. Ui мелiоранти можуть бути запропонованi для оздоровлення забруднених грунив. [4].
За одночасного внесення важких металiв i фосфоритного борошна встановлено позитивну динамiку зменшення вмюту в грунтi рухомих форм цинку, кадмш, свинцю та хрому [5]. Основний шлях надходження важких металiв в оргашзм тварин i людей - алiментарний, тобто з кормом i харчовими продуктами. У зв'язку з цим як в нашш краш, так i за кордоном проводять широкомасштабш дослiдження з метою цiлеспрямованоï дiï на процес м^рацп важких металiв у трофiчному ланцюзi корм - тварина - продукщя - людина з метою штотного обмеження ïx надходження в оргашзм людини [6].
У л^ванш хворих iз гострими та xронiчними отруеннями важливим е виведення токсичних речовин з оргашзму. Поряд з цим необхщно використовувати лiкувальнi заходи з метою вщновлення втрачених пiд впливом токсичних речовин функцш багатьох систем, яю вiдiграють важливу роль у
© Буцяк Г.А., Черевко М.В., Сухорська О.П., 2010
120
процесах детоксикаци [7]. Найважлившим заходом профшактики е зниження всмоктування та пришвидшене виведення токсичних елеменив iз органiзму [8]. Для розробки заходiв щодо зниження вмюту важких металiв у продукцп тваринництва, все частше використовують адсорбенти рiзних властивостей i походження [9, 10]. Однак для ефективного використання цих адсорбенпв у практичнш медицинi та сшьському господарствi потрiбно детальне вивчення 1х адсорбцiйних властивостей до конкретних токсичних елементiв. Серед вiдомих методiв, за допомогою яких можна ютотно обмежити мiграцiю важких металiв трофiчними ланцюгами, е використання сорбентiв природного походження або рiзних металозв'язувальних сполук. При цьому, чим вищий рiвень еколопчно! пiрамiди, тим бiльший ефект впровадження заходiв [11, 12].
Як показуе нагромаджений досвiд, у комплекс ефективних заходiв, що здiйснюються у зв'язку iз забрудненням довкiлля важкими металами, широко використовуються засоби iндивiдуальноl профiлактики [13, 14]. До таких речовин належать бюпротектори (антидоти) - хiмiчнi речовини, що мають властивють знешкоджувати токсичнi сполуки внаслiдок хiмiчноl взаемоди [15]. Проникаючи в оргашзм разом з повiтрям, водою чи кормами, важю метали вступають в конкуренщю з йонами бiометалiв у складi природних хелатiв, утворюючи мщш, незворотнi зв'язки, особливо з тюловими групами ферментiв з утворенням меркаптидiв, якi практично е нерозчиннi [16].
Тому найбшьш ефективним засобом л^вання штоксикаци органiзму важкими металами е введення у органiзм сполук, яю здатнi утворювати нерозчиннi комплекси з важкими металами, зв'язувати 1х i виводити з органiзму [17]. Використання комплексоутворювальних сполук (амiнокислотних комплексiв перехщних металiв, а також комплексiв з деякими шшими органiчними кислотами - цитриновою, фумаровою, молочною) е перспективним системним шляхом до пщвищення нетоксичност мiкроелементiв, що зумовлюе фармакотерапевтичнi переваги 1х застосування у виглядi координацшних сполук та 1х композицiй [18]. В останнш час як антидоти використовують значну кiлькiсть сполук: ЕДТА; ЕГТА; тетацин; пентацин; iмуран; ф^ин; ЕДД1Ф; Д-пенiциламiн (Д-ПАМ); БАЛ (унтол) тощо [19]. Крiм того, що щ препарати активно виводять важю метали, нерщко вони спричинюють негативш побiчнi прояви - збiднюють оргашзми мiкроелементами, спричинюють алергiчнi реакци, у зв'язку з цим вони не завжди придатш для постшного використання.[19]. Так, в першi днi 1х використання, пiдвищуеться видiлення металiв з оргашзму, як правило, воно супроводжуеться збiльшенням вмiсту метаболiтiв порфiринового обмiну в сечi, що свiдчить про мобшзацш депонованих металiв. Вiдмiчено також, що вс антидоти, якi тепер використовуються, поряд iз виведенням важких металiв активно виводять залiзо, зменшують його вмiст в депо (в печшщ i в кiстковому мозку) [20]. У результатi такого л^вання часто пiдвищуеться анемiчний синдром.
В наш час значна увага придшяеться речовинам природного походження i препаратам, створеним на 1х основi, широке застосування яких, дае змогу
121
позбутися токсичних властивостей синтетичних препараив i обмеженого часу ïx використання.
Сьогодш вчеш рекомендують використовувати комплексоутворювальш сполуки рослинного походження. Серед них особливе мшце займають пектини [21] - органiчнi речовини (ки^ полiцукриди). Пектини - кл^инш мембрани вищих рослин i за xiмiчною будовою е метиловими ефiрами полiгалактуроновоï кислоти [22]. Це аморфш речовини, ïxнi воднi розчини утворюють драглi з молекулярною масою вщ 20000 до 200000 та вище. Карбоксильнi групи залишкiв галактуроновоï кислоти у бшьшому чи меншому ступеш етерифiкованi метиловим спиртом i здатш зв'язувати ртуть та iншi важю метали, утворюючи нерозчиннi сполуки - пектани, яю виводяться з оргашзму, не спричинюючи токсичноï дiï [23, 24]. Додаванням до розчину пектину солей важких металiв утворюються нерозчинш, стiйкi сполуки - пектани металiв, якi не всмоктуються в кишечнику тварин. Серед ентеросорбенив (як лжувально-профiлактичниx засобiв) саме препарати на основi пектину визнанi найбiльш дощльними до застосування в корекци репродуктивное' системи, оскiльки важкi метали, а особливо, свинець мае здатшсть до трансмембранного проникнення у плщ [21]. Використання пектинових препараив, якi були виготовлеш на основi бурякового жому (доза 0,3 мг/кг живоï маси), як кормова добавка до основного ращону овець, ефективно виводять сполуки ртуи, сприяють нормалiзацiï обмiнниx процеав та одержанню екологiчно чистоï продукци.
Згодовування пектинового препарату, який виготовлений iз вiдxодiв виноробноï промисловостi у дозi 30-50 г на голову на добу до основного ращону тварин, забезпечуе видшення ртутi з оргашзму. При цьому найiнтенсивнiше ртуть виводиться iз легенiв та серця, а найменше - iз головного мозку i жировоï тканини. Пектиновий препарат сприятливо впливае на морфолопчний стан кровi, пiдвищуе рiвень загальних бiлкiв та сприяе iнтенсифiкацiï росту овець [25, 26]. Хрошчна штоксикащя хлориду кадмiю у дозi 0,1 мг/кг упродовж 10-ти тижшв призвела до пщвищення ДНК у лейкоцитах, а одночасне введення 2,0% сумiшi пектину та натрш альгшату сприятливо вплинула на нормалiзацiю цього бiоxiмiчного препарату i пiдвищення гематологiчниx показниюв неспецифiчного iмунiтету [27]. Пiдвищення вмюту кадмiю в рацiонi, порiвняно з МДР, у 2 рази зумовлюе зниження середньодобового приросту свиней на 14,4%. Включення в ращон пектиновоï добавки та кормових бурякiв сприяе зменшенню негативного впливу кадмiю на продуктившсть вiдгодiвельниx свиней та зниженню в 2,0-2,4 рази трансформаци його в м'язову тканину свиней [28].
Використання виготовленого препарату, основним дшчим елементом якого е в^амш С та пектиновi речовини, сприяе тдвищенню загальноï резистентностi органiзму тварин. Вмют загального бiлка залишався на рiвнi 8,71±0,22%, резервна лужнiсть зросла до 440 мг%. Завдяки нормалiзацiï кальщевого i вуглеводного обмiнiв, збiльшилася концентращя кальцiю та фосфату Виготовлений препарат е високоефективним щодо виведення сполук важких металiв, а також сприяе нормалiзацiï обмiнниx процеав в органiзмi
122
телят [26]. У дослщах на тваринах встановлено, що на токсичну дш кадмш та його сполук впливае вмiст у кормовому рацюш бiлку, вiтамiнiв С i Д, а також йошв Ca, Zn, Fe, Cu, Se. Кормовi добавки, до складу яких входять пектиновi речовини (яблучний жом) та в^амш С в дозах 0,15-0,30 мг/кг, сприяе ефективному виведенню сполук ртутi з органiзму свиней. У результат застосування препарату покращуються гематолопчш показники i обмiннi процеси в органiзмi, а також тдвищуеться загальна резистентнiсть органiзму свиней [25].
З метою тдвищення елiмiнацiï свинцю, мiдi, цинку i залiза рекомендують згодовувати коровам щоденно впродовж 45 днiв по 500 мл вщвару кореня солодки 1:20. У кореш ^eï рослини мютиться глiцеризинова кислота, яка тддаеться в органiзмi метаболiчним перетворенням, тдвищуючи кортикостероïдну дiю, що значно посилюе iмунну, антитоксичну i ферментну актившсть. Використання хiтозану (продукт дiацетильованого х^ину) -бiополiмеру полiамiноцукоридноï природи у дозi 3% розчину пiдвищуe виведення з оргашзму солей важких металiв, забезпечуе оптимальне спiввiдношення мiнеральних елементв у кровi та пiдвищуe продуктившсть корiв [29]. Розроблена технологiя виробництва глиноземно-х^озанових композицiйних мембран, використання яких забезпечуе зниження концентрацiï йонiв мвд в розчинi з 50 до 1 мг/л [30].
Для л^вання i профшактики хронiчних отруень то5ксичними елементами ефективним е введення у ращон тваринам сполук сiрки i мжроелементв. Зокрема, при отруeннi кадмieм використовують цинк, а надлишок мвд в рацiонi знижуе токсичну дш ртутi. Пiд впливом елементарно1' арки сполуки свинцю iнтенсивно виводяться з оргашзму через шлунково-кишковий тракт, а тд дieю сiрковмiсноï кислоти - через нирки [32].
Кормова добавка, виготовлена iз солей Cu, Ca, P, Co, в^амшв та бютичних стимуляторiв, покращуе перетравнiсть поживних речовин корму, активуе обмшш процеси, прискорюе рiст i розвиток молодняку великое' рогато1' худоби в умовах техногенного навантаження.
Iнтенсивнiсть переходу важких металiв у тваринницьку продукцiю знижуеться введенням у рацiон тваринам добавок, яю адсорбують i гальмують всмоктування ïx iз шлунково-кишкового тракту в кров. До таких добавок належать природш мшерали: сапонiти, глауконiти, трапела, складш комплекснi добавки [34]. За даними дослщжень американських дослiдникiв, адсорбцшна дiя активованого вугiлля стосовно кадмш становить 20-40%; свинцю 10-20% та ртут 76-100%. Досить добрий ефект детоксикацп важких металiв дае застосування природного адсорбенту - бiлоï сажi i препарату аскорбату як кормовоï добавки до рацiону дшних корiв, який водночас позитивно впливае на обмш речовин i продуктившсть тварин, а також пщвищуе бюлопчну цiннiсть i екологiчну чистоту молока.
Досягнення науково-техшчного прогресу свiдчить, що проблему тдвищення ефективност використання кормових засобiв, посилення стiйкостi органiзму тварин проти шкiдливоï дiï токсичних речовин, покращення
123
саштарно-зооппешчних умов утримання та збшьшення еколопчно чистих продуктв тваринництва, певною мiрою можна виршити завдяки застосуванню природних сорбентiв i, зокрема, цеолтв, якi належать до ентеросорбентв [35, 36]. Ентеросорбцiя, як одна iз головних частин ефективноï терапи, е потужним сучасним засобом л^вання та профiлактики патологiчниx сташв, зумовлених iнтоксикацieю органiзму тварин [37]. Популяршсть цього методу терапiï зумовлена його ушкальними особливостями: високою ефектившстю, простим i зручним використанням, безпечшстю, вiдсутнiстю побiчниx ефектiв тощо [38, 39]. Ентеросорбенти е найменш токсичш, не порушують балансу корисних речовин в оргашзм^ не спричинюють звикання [40]. Одним iз них е препарат "Белосорб" - полiмер природного походження, виготовлений iз целюлози. Його використання можна рекомендувати для видшення з органiзму рiзниx токсичних сполук.
Ентеросорбенти СКН i КАУ мають добру сорбцшну актившсть стосовно свинцю, кадмш та ртут як у слабокислому, так i в слаболужному середовищах
[43]. Проведеними дослщженнями доведено, що, змшюючи рН середовища, можна впливати на актившсть рiзновидiв i модифiкацiй рiзниx сорбентiв (штучнi та природнi, активоваш та неактивованi вуглецевi сорбенти, натуральш та модифiкованi цеолiти, силiкагелi, гщро- та ксерогелi метилкремнieвоï кислоти, палегасюти, вермикулiти, препарати лiгнiну тощо), а також адсорбувати до 98,0 - 99,9 % радюнуклвдв i важких металiв iз рiзниx середовищ
[44].
Ниш юнуе близько 50 рiзновидностей природних алюмшосилжатв, найбiльше в природi поширеш клиноптилолiти та морденiти [14]. Вони знижують вiдповiдно на 37,0 i 20,7% та 31,8 i 48,5% надходження в кров iз шлунково-кишкового тракту худоби йонiв свинцю i кадмш [6]. Згодовування цеол^овмюних порщ, в умовах забруднення навколишнього середовища важкими металами, позитивно впливае на рют тварин i якiсть тваринницькоï продукци. Цеолiти володiють високою адсорбцшною властивiстю, а також знешкоджують токсиканти в шлунково-кишковому трактi, покращують травлення та засвоення кормiв [45, 46]. О^м того, володiють вираженою адсорбщею щодо сальмонел i ентерококiв. Так, в дослщжених пробах води, профiльтрованоï через цеолiт, на 50% зменшилась кiлькiсть цих мiкробiв [47].
Учеш США запропонували з метою профшактики мiкотоксикозiв використовувати антитоксичнi добавки на основi сорбентiв алюмосилiкатноï природи (Schell T.C., et all., 1993). Експериментально доведено (Биба А.Д., 1990, Кулик М.Ф., 1995), що алюмосилшати стабшзують роботу шлунково-кишкового тракту, захищають оргашзм вщ токсинiв, отруйних, сильнодшчих i радiоактивниx речовин, сприяють покращенню якост тваринницькоï продукцiï [48]. Адсорбцшш, йонообмiннi та iншi кориснi властивост клiноптилолiту, очевидно, можна використати для зв'язування надлишюв важких металiв [49], але також й iншиx ксенобютиюв. Припускаеться, що клiноптилолiт не тшьки послаблюе дiю ксенобiотикiв, але й впливае на метаболiчнi процеси у мжробнш екосистемi рубця [50].
124
Досвщ Японп та шших кра!н переконуе про високу ефективнiсть цеолiтiв у складi кормових сумшей для птицi. Позитивний !хнш ефект проявляеться у пiдвищенiй штенсивност росту молодняку, полiпшеннi конверсп корму, зниженш падежу курей. Цеолiти не мютять поживних речовин, але завдяки сво!й структурi мають високi адсорбцшш та йонообмiннi властивостi [51, 52, 53]. Згодовування !х ягнятам монголсько! породи понижувало змiни бiоелектричного потенщалу шлунково-кишкового тракту, однак шлункова секрещя майже не змiнювалася [54], тдвищувалась iнтенсивнiсть окиснювальних процесiв, що сприяло нормалiзащ! бiлкового, вуглеводного i лшщного обмiнiв, порушених унаслiдок антропогенного впливу. Використання цеолтв дае позитивнi зрушення при гастроентеритах та гепатитi овець [55], а також покращуе репродуктивш функци корiв [56].
Експериментально доведено, що використання цеол^ в ращош тварин сприяло зменшенню у молощ корiв кiлькостi йонiв свинцю на 56,8%, кадмш -на 22,6% та ртут - на 50%, а також суттево пщвищувало молочну продуктивнiсть та позитивно впливало на репродуктивну здатнiсть [59]. Пiд його впливом вмют важких металiв (кадмш, ртут та цинку) не перевищував МДР. Алюмiносилiкати стабiлiзують роботу шлунково-кишкового тракту тварин i птицi, захищають органiзм вiд дп токсикантiв, виводячи останшх у виглядi складних комплекЫв i3 органiзму. Хумолiт i особливо палигорсют мають високi адсорбцiйнi властивост в шлунково-кишковому трактi не тшьки у вiдношеннi до радiоцезiю, але й до кадмш, свинцю, стронцш [61].
Дослщженнями ефекту цеолiту i бентонiту при вiдгодiвлi молодняку велико! рогато! худоби на рацiонах з пщвищеним вмiстом важких металiв, було встановлено, що природш цеолiти i бентонiти, яких використовували як дiетичну мiнеральну добавку, можна вважати ентеросорбентами. Вони знижують надходження iз шлунково-кишкового тракту худоби в кров вщповщно на 37,0 i 20,7% свинцю та 31,8 i 48,5% кадмш [6], сприяють формуванню тварин з мщним кiстяком i високою живою масою [62]. У зв'язку з катшонообмшними властивостями цеолiтiв, !х розглядають, з одного боку, як джерело мшеральних елементiв для тварин i птицi, а з другого - як адсорбент, що може зв'язувати важю метали та виводити !х за межi оргашзму.
Висновок. Найперспектившшими засобами щодо попередження мiграцi! важких металiв у трофiчному ланцюзi е комплексоутворюючi сполуки та ентеросорбенти, яю не проявляють токсичний вплив на оргашзм, значно обмежують всмоктування важких металiв у шлунково-кишковому трактi тварин.
Лггература
1. Nutt D.J.// Pharmacology and Therapy.- 1990.- 47.- P. 233-266.
2. Крамаров С.М., Деркачов Е.А., Шевченко О.А. та ш.// Довюлля та здоров'я.-2004. -№ 1(28).-С. 24-27.
3. Ефремова Н.Е., Ли В.Ч., Кирилова Л.Н. // Доклады Рос. Акад. С.-х. Наук-2004.-№ 1.-С. 27-29.
125
4. 1утинська Г.О., Петриша З.В., 1ваниця В.А. та ш.// Современные проблемы токсикологии. - 2000. - № 2. - С. 53-56.
5. Носко Б. С., Христенко А. О., Максимова В.П. // Вкник аграрно! науки.-2004.-№ 3.-С.55-58.
6. Буцяк В.1. // Вкник Полтавсько! державно! аграрно! академи. - 2002. - № 23. - С. 29-30.
7. Краснюк Е.П. // Современные проблемы токсикологии.-2002.-№1.-С. 64-67.
8. Деденко 1.К., Жирнов В.В., Засуха В.А. та ш. // Современные проблемы токсикологии. - 2001. - № 1. - С. 51-53.
9. Артемов И., Черных Р., Пепелина В. // Молочное и мясное скотоводство. -
2001. - № 6. - С. 22-23.
10. Кравщв Р.Й., Буцяк В.1. // Науковий вкник ЛДАВМ iм. С.З. Гжицького. -
2002. - Т.4, № 1. - С. 68-70.
11. Богданов Г.О., Михайлов О.В., 1льницька М.О., Побiвко А.П. // Науковий вюник 1БТ УААН-Львт, 2004.-Випуск 5.-№ 3.-С. 240-252.
12. Богданов Г.О., Михайлов О.В., Сяський С.С. // Науковий вкник ЛНАВМ iм. С.З. Гжицького. - Львт. - 2005. - Т.7(№ 1)., ч.2.- С. 96-110.
13. Медведев В.В. // Вкник аграрно! науки. - 2001. - № 9. - С. 82-84.
14. Пылев Л.Н., Васильева Л.А., Хрусталев С.А., Краснова Т.А. // Санитария и гигиена. - 2003. - № 1. - С. 53-56.
15. Соколов Л.В., Замина С П. // Зоотехния. - 2001. - № 2. - С. 19-22.
16. Буцяк В.1. // Передпрське та прське землеробство i тваринництво. - Львiв-Оброшино, 2002. - Випуск 44. - С. 119-124.
17. Курлянский Б.А // Токсикологический вестник.-2003.-№ 5.-С. 3-6.
18. Григор'ева Г.С. , Киричук Л.М., Конахович Н.Ф. // Современные проблемы токсикологии. - 1998. - № 1. - С. 21-23.
19. Максимов Ю.А., Краснюк Е.П., Овруцкий В.М. и др // Современные проблемы токсикологии. - 2000. - №1 - С. 44-46.
20. Жуков И.В., Андросов В.А. // Ветеринария.- 2001.- № 5.-С. 49-51.
21. Гулiч М.П. // Довкшля та здоров'я.-2001.-№2(17).-С. 52-54.
22. Гудзь О.В., Кулiченко С.А., Худайкулова О.О. та ш. /Тези доповщей I з'!зду Токсиколопв Укра!ни. - К., 2001. - С. 25.
23. Макаревич Т. //Ветеринарна медицина Укра!ни. 2000. - № 1. - С. 36-37.
24. Макаревич Т. //Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2000. - №8 - С. 35.
25. Куценко Ю.П., Фотка 1.Г. // Аграрний вкник Причорномор'я. - Одеса, 2001. - В. 5(16) - С. 137-140.
26. Куценко Ю.П. // Вкник ДДАУ. - Дшпропетровськ, 2001. - № 2. - С. 117119.
27. Иванов С.Д., Марченко М.В., Матвеев Б.Б. и др. // Токсикологический вестник.-2000.-№ 6.-С.24-27.
28. Дяченко Л.1., Кколенко 1.Л. // Вкник Днiпропетровського державного аграрного ушверситету.-2002.-№1.- С.149-150.
29. Таиров А. // Молочное и мясное скотоводство. - 2002. - № 1. - С. 31-34.
126
30. Steenkamp G., Keizer K., Neomagus H. et all. Membr.Sci.-2002.-V.197.-N 2.-P.147-156.
31. Клиров В.Р. // Зоотехния - 2000 - № 6 - С 29-31.
32. Дмитриева Н., Кряжева В. // Молочное и мясное скотоводство. - 2002. - № 3. - С. 29.
33. Дейнека С.£. // Современные проблемы токсикологии. - 2000 - № 1 - С. 4749.
34. Савченко Ю.1., Савчук 1.М., Савченко М.Г., Приймачук В.П. // Вкник аграрно! науки.-2004.-№ 12.-С. 46-49.
35. Артемов И., Черных Р., Пепелина В. // Молочное и мясное скотоводство. -2001. - № 6. - С. 22-23.
36. Бердишев Г. // Науковий свгг. - 2001. - № 10. - С. 16.
37. Джиордано К. Сорбенты и их клиническое значение.-К.: Вища школа, 1989.-400 с.
38. Белякова Н.А. Энтеросорбция.-Л., 1991.-336 с.
39. Пимоненко Н.Ю., Олейник С.А., Шевченко В.Е и др. // Современные проблемы токсикологии.-2002.-№2.-С. 84-90.
40. Котов С.А., Конторщиков К.Н., Крылов В.А. // Токсикологический вестник.-2000.-№4.-С. 5-8.
41. Засекш Д.А. // Вкник Дшпропетровського державного аграрного ушверситету. -2003. - №1.- С.97-100.
42. Ревунець А. С. // Вкник Дшпропетровського державного аграрного ушверситету.-2001.-№2.- С.113-114.
43. Деденко 1.К., Жирнов В.В., Засуха В.А. та ш // Современные проблемы токсикологии. - 2001. - № 1. - С. 51-53.
44. Деденко 1.К., Самодурова 1.М., Деденко С.Т. та ш /Тези доповщей I з'!зду Токсиколопв Укра!ни. - К., 2001 - С. 78.
45. Засекш Д., Мельничук Д., КалЫн I. // Ветеринарна медицина Укра!ни. -2000. - № 3. - С. 36-37.
46. Засекш Д.А. / Автореф. дис. д. в. н. К.: Науковий свщ 2002. - 40 с.
47. Голубева М.И., Бобрынева И.А., Орлова Т.М. и др. // Токсикологический вестник. - 2001 - № 1. - С. 47-48.
48. Фотша Т.1., Дворська Ю.С., Улько Л.Г., Мшанко О.О. // Науковий вкник ЛДАВМ iм. С.З. Гжицького. - 2000. - Т.2(№ 2),ч.1. - С. 206-210.
49. Засекш Д.А., Захаренко М.О., Мельничук Д.О. // Науковий вкник НАУ-Ки!в, 2000.-Т.29.-С.33-37.
50. Калачнюк Л.Г., Руснак Н.1. // Науковий вкник ЛДАВМ iм. С.З. Гжицького.
- 2003. - Т.5 (№ 3), ч.2. - С. 34-39.
51. Гамидов М. // Молочное и мясное скотоводство. - 2002. - № 6. - С. 18-19.
52. Романюк В., Г. // Тваринництво Укра!ни. - 2002. - № 9. - С. 27-30.
53. Романюк В.Л., Грицик О.Б. // Науковий вкник ЛДАВМ iм. С.З.Гжицького.
- 2002. - Т.4(№ 2), ч.2. - С. 105-111.
54. Ребезов М. Молочное и мясное скотоводство. - 2002. - № 6. - С. 20-21.
127
55. Наконечна А.Й., Наконечний Й.Й. // Тези доповщей. Вiковi аспекти чутливост оргашзму до ксенобютиюв . - Чершвщ, 2002. - С. 11.
56. Буцяк В.1., Буцяк Г.А., Верес СМ. // Науковий вкник ЛНАВМ iм. С.З. Гжицького. - Львiв. - 2005. - Т.7(№ 1)., ч.2.- С. 132-137.
57. Богданов Г.О., Михайлов О.В., 1льницька М.О., Побiвко А.П. Науковий вiсник 1БТ УААН.-Л^в, 2004.-Випуск 5.-№ 3.-С. 240-252.
58. Богданов Г.О., Михайлов О.В., Сяський С.С. // Науковий вкник ЛНАВМ iм. С.З. Гжицького. - Львiв. - 2005. - Т.7(№ 1)., ч.2.- С. 96-110.
59. Черноградская Н. // Молочное и мясное скотоводство.-2003.-№ 2.-С. 26-28.
60. Дмитриева Н., Кряжева В. // Молочное и мясное скотоводство. - 2002. - № 3. - С. 29.
61. Богданов Г.О., Рясенко В.1., Засекш Д.А. // Бюлопя тварин.-2003.-Т.5, № 1-2.-С.283-288.
62. Макаренко Л. // Молочное и мясное скотоводство.-2003.-№ 7.- С. 24-25.
Summary
USE OF ADSORBENTS AND TOXICIDES AS PREVENTIVE OF WARNING OF TOKSIKOZIV
In the article the perspective methods of warning of migration of heavy metals in to the trophic chain are generalized.
Стаття надшшла доредакци 5.09.2010
128
