CC BY
28
УДК: 611.12-034:591.33-092.9
Нефьодова О. О., Кузнецова О. В., Задесенець I. П., Гальперн О. I.
АНАЛ1З Л1ТЕРАТУРНИХ ДАНИХ ЩОДО ВПЛИВУ ВАЖКИХ МЕТАЛ1В НА СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраГни» (м. Днiпро)
Дослiдження виконано у рамках науково-дослiдноI роботи кафедри медично! бюлогп, фармакогнозiI та ботанiки Державного закладу «Днiпропетровська медична академiя МОЗ Укра!ни» «Морфогенетичнi закономiрностi ембрiогенезу пiд впливом нанометалiв» (№ державно! реeстрацiI 011511004879).
Вплив промислового забруднення довктля на оргаызм людини в комплексi з дieю iнших шкiдливих факторiв призводить до виникнення або загострен-ня рiзних захворювань, що квалiфiкуються в сучаснм науцi як екологiчна патолопя. Дiяльнiсть людини при-звела до перерозподту мiкроелементiв, пiдвищення забрудненостi зовншнього середовища токсични-ми речовинами, тому сучасн дослiдники-медики все бiльше уваги придтяють мiкроелементам i мiкроелементозам. Створено i успiшно розвиваеться новий напрямок в медицин та екологiI - медична мiкроелементологiя, що вивчае особливост елементного складу органiзму людини при рiзних функцiональних станах i захворюваннях i способи пiдвищень адаптацмно-пристосувальних функцiй органiзму за допомогою корекцiI мiкроелементного обмiну. Стабiльнiсть хiмiчного складу е одним з найважливших i обов'язкових умов нормального функцюнування органiзму. Дефiцит життево важли-вих мiкроелементiв i пiдвищена концентрацiя ток-сичних в навколишньому середовищi призводять до несприятливих впливiв на життедiяльнiсть людини.
Органiзми тварин i рослин складаються з речо-вин, до яких вщносять як елементи-неметали, так i елементи з металевими властивостями. З неметалiв особливо важливу роль в^грають вуглець, водень, кисень, азот, фосфор, Ырка, галогени. З металiв до складу тваринних i рослинних органiзмiв входять натрiй, калiй, кальцм, магнiй, залiзо, цинк, кобальт, мщь, марганець, молiбден i деякi Ш1±м, так званi -бiометали [6,7,8,9].
Бюметали справляють регулюючий вплив на функцю та обмiн речовин в уЫх тканинах органiзму, проявляють протиалерпйну, протизапальну, кро-воспинну дiю, створюють фiзико-хiмiчнi умови для протiкання фiзiологiчних процесiв (осмотичний тиск, рН середовища, стан коло!дних розчинiв). Важлива властивють бiометалiв - зменшувати проникнiсть судин, пщвищувати фiзiологiчну активнiсть тканин i опiрнiсть органiзму до зовнiшнiх несприятливих факторiв, стимулювати фагоцитоз, викликати ан-тиоксидантний ефект, впливати на рют органiзму, процеси кровотворення. Бiометали виступають
каталiзаторами обмiнних процесiв, входять до складу фермен^в, вiтамiнiв, гормоыв [26,27].
На сьогоднi до юнця не з'ясованими залиша-ються доогмдження морфометричних структур серцево-судинно! системи в цтому та серця зокре-ма за умов отруення оргаызму важкими металами у динамМ, суперечливi або вщсуты повноцiннi данi про особливост впливу сполук важких металiв на оргаызми рiзного вiку, !х дiя на кJliтинному та тка-нинному рiвнях.
Метою дано! роботи визначено аналiз науко-вих даних щодо впливу сполук важких металiв на розвиток та морфофункцюнальний стан серцево-судинно! системи i розвиток серця.
Проблема дефщиту мiкроелементiв на сьогодншнм день надзвичайно актуальна в уЫх кра!нах свiту та, за визначенням ВООЗ, е головною кризою у харчуванн населення Землi в XX стол^ [2,3]. I якщо при гiпомiкроелементозах, обумовле-них дефiцитом ессен^альних мiкроелементiв, вини-кають хвороби недостатносД то при рiзноманiтних формах контакту органiзмiв з токсичними мiкроелементами виникае синдром штоксикацм - токсикопатiй. Мiкроелементний дефiцит нiколи не бувае iзольованим, а завжди характеризуеться мiкроелементним дисбалансом i проявляеться порушенням рiзних видiв обмiну з вiдповiдними морфологiчними проявами [18,19].
В даний час досить добре вивчен умови, що сприяють або, навпаки, перешкоджають засвоенню мiкроелементiв в оргаызмк До перших належить, перш за все, рiвень депонування мiкроелементiв в тканинах органiзму (чим нижчий !х вмiст, тим краще засвоення), вмiст у рацiонах бшюв тваринного по-ходження (чим вищий рiвень, тим iнтенсивнiше всмоктування), ктькють самих мiкроелементiв в !жi (чим вища !х концентрацiя, тим нижчий вщсоток засвоення), а також форми хiмiчних елементiв. Серед питань бюдоступност i здiйснення бiогенно,|, ролi металiв в органiзмi одним з ключових моментiв е здiйснення транспорту цих хiмiчних елементiв в бiосистемах. Виршення цього питання торкаеться не ттьки таких аспектiв як потрапляння, накопичен-ня та виведення металiв з оргаызму, але й вклю-чення в метаболiзм i бiологiчнi структури, виконання фiзiологiчних функцiй.
За останн роки вченi свiту все бтьшу увагу звер-тають на особливост взаемодi! мiкроелементiв, як важливу медико-бюлопчну та соцiальну проблему. Тому вкрай необхщно чiтке розумiння особливо-стей обмЫу та взаемодi! окремих мiкроелементiв
в оргаызмм при 1х спiльному надходженнi, а також наслiдкiв дефiциту та 1х надлишкового поступлен-ня в органiзм людини [34]. Слщ зазначити, що на бюдоступнють мiнеральних компонентiв харчуван-ня впливае взаeмодiя самих мiкроелементiв вже в шлунково-кишковому тракп. Такi ефекти зазвичай спостер^аються в бiнарних системах: свинець-цинк, кадмiй-селен, залiзо-марганець, залiзо-мщь, цинк-мiдь, олово-мiдь тощо, що пояснюеться порушенням механiзмiв всмоктування окремих мiкроелементiв за рахунок конкуренцiI мiж ними за специфiчнi транспортнi бiлки та канали на рiвнi клiтин кишечнику [14,32,33].
Дослщжуючи антагонiстичний характер взаемодп мiкроелементiв рядом експериментальних робiт встановлено, що введення селеыту натрiю на тл свинцево! iнтоксикацiI послаблюе токсичну дю свин-цю, що пщтверджуеться достовiрним пiдвищенням виживання i приросту маси тта експериментальних тварин, значного зниження рiвня накопичення свин-цю у внутрiшнiх органах, збiльшення його елiмiнацiI з сечею, зниження кластогенних ефектiв. При цьому застосування окису цинку виявило бтьш слабкий протекторний вплив порiвняно з селенiтом натрю при свинцевiй iнтоксикацiI. Автори вважають, що антагонiзм селену та цинку проявляеться ттьки вiдносно свинцю, який знаходиться у доступному станi в кровi [16,17,31].
Методом л iнiйноí регреси показана висо-ка кореляцiя мiж дефiцитом залiза у дiетi та пщсиленням токсичних ефектiв свинцю [22]. Цинк в дозi 0,2 мг/кг при кадмiевiй iнтоксикацií попереджуе ембрютоксичний ефект кадмiю - показники доiмплантацiйноí та постiмплантацiйноí смертностi не перевищують аналогiчнi данi контрольно! групи тварин, спостертаеться достовiрний прирiст маси тта ваптних самиць за рахунок збтьшення кiлькостi та загально! маси плодiв [20,21]. Таким чином, епiдемiологiчнi i експериментальнi морфологiчнi данi, що наведен вище суперечливi i не мютять однозначних даних щодо бiоефектiв взаемодп мiж есенцiальними та токсичними мiкроелементами та мiж собою [15,28]. З одного боку, ц мiкроелементи виступають як антагонiсти, оскiльки конкурують за активы центри тих чи Ыших бтюв для виконання подiбних функцм, проте вказаний ефект, згiдно з ек-спериментальними дослiдженнями, спостерiгаеться у випадку надходження токсичних концентрацiй до оргаызму. З iншого боку, вказан елементи проявля-ють себе як синерпсти у випадку виконання тих чи Ыших фiзiологiчних функцiй. У випадках фiзiологiчно нормальних концентрацiй в оргаызм^ коли мiкроелементи повнiстю витрачаються в процес бiохiмiчних перетворень, конкурентно! взаемодп мiж ними за активы центри бтюв не спостерiгаеться. Особливо це характерно для дефщитних рiвнiв надходження елементiв до оргаызму.
З аналiзу даних лiтератури можна зробити висно-вок, що поведшка мiкроелементiв в органiзмi зале-жить вщ дiючих доз та концентрацм, хiмiчноí форми, шляхiв íх надходження, вторинного перерозподту, а
також вщ вiку, фiзiологiчних особливостей та стану здоров'я, типу взаемодп самих мiкроелементiв [29,30].
Доотджень з впливу рiзних мiкроелементiв на за-гальних хщ ембрiогенезу та органогенез в сучаснм науковiй лiтературi висвiтлюеться недостатньо. При iзольованому введеннi нiтрату свинцю щурам на рiвнi допустимоí концентрацií для питно'| води протягом всього перюду вагiтностi ембрiотоксичний ефект не спостер^аеться [26,35,36], в той час як його сумюне введення з хлористим кадмiем викликае пiдсилення ембрiотоксичних властивостей останнього, особливо в дозi 7,5 мг/кг, що проявляеться достовiрним збтьшенням загальноí ембрiональноí смертностi на 19,32%, постiмплантацiйноí - на 15,19%, зниження приросту маси тта самиць.
Сучасними вггчизняними дослщниками встановлено, що одноразовi (62,5 мг/кг маси тта) i багаторазовi (5 мг/кг, щоденно 5 разiв на тиждень, протягом 1 мiс.) внутрiшньочеревнi Ы'екци водного розчину ацетату свинцю щурам призводять до морфолопчних змш у кровоносних судинах печiнки, нирок, пiдшлунковоí залози, серця i головного мозку. Показано, що свинець мае високий тротзм до ендотелiю судин, викликаючи в ньому структурнi змЫи, якi зумовленi його прямим (безпосередньо на внутршньоклггины ультраструктури) та опо-середкованим (через бiологiчно активнi сполуки i метаболiти) впливом. Цi змЫи призводять до пору-шень функцм клiтин (транспортноí, метаболiчноí, синтетичноí, а також адгезивноí) i сприяють роз-витку судинноí патологií, яка супроводжуеться по-рушеннями гемореологií i мiкроциркуляцií [24,25]. Iншi дослiдники пiдтвердили експериментально вплив сполук свинцю на судинну систему. Проведено доотдження з впливу ацетату свинцю на показники стану системи гемопоезу в лабора-торних бтих щурiв. Установлено, що пщ впливом юыв свинцю у кровi тварин зменшуеться вмiст еритроци^в (зокрема, íх молодих форм) та показ-ник гематокриту. За таких умов загальний вмют лейкоцитiв не змшюеться, однак вiдносний вмiст лiмфоцитiв зменшуеться, а вмiст паличкоядерних нейтрофтьних гранулоцитiв зростае [13].
Аналiз джерел з певноí тематики виявив досить незначну ктькють робiт, присвячених доотдженню впливу ацетату свинцю, солей важких металiв на репродуктивну функцiю та ембрюгенез. Введення свинцевих припо'т щурам - самкам внутрiшньошлунково в дозуванн 25 i 250 мг/кг протягом 1 мюяця до ваптност та першi 12 днiв ваптност викликало порушення естрального циклу. Введення припою в ктькост 250 мг/кг знижувало здатнiсть до заплiднення. 1нтратрахеальне введення аерозолю свинцю в рiзних дозуваннях призводило до дегенеративно-дистрофiчних змЫ канальцевого i клубочкового апарату нирок, остеопорозу i скле-розуванню кiстковоí тканини, порушення естрального циклу i посилення процесiв атрезií в яечниках у самок, зменшення маси придатюв Ым'яниюв i передмiхуровоí залози у сам^в [23].
Збтышення BMicTy сполук свинцю в довколиш-ньому середовищi призводиты до ранныого роз-витку серцево-судинних захворюваны у молодому вц При цыому багатыма вченими свинецы не розглядаетыся як важливий етюлопчний фактор стимулiв порушення серцево-судинних захворюваны, а оцшюетыся лише як фактор ризику [22,24]. Але аналiз клiнiчних, епiдемiологiчних та експери-менталыних робiт, проведений вiдомим вченим Д.Д. Зербшо впевнено довiв, що свинецы вщграе суттеву ролы у виникненн системних уражены кровоносних судин [4,5]. Д.Д. ЗербЫо та спiвавтори довели, що свинецы накопичуетыся в мембранах еритроци^в, що призводиты до змЫ в структурi еритроцитiв, зменшенню 1х розмiрiв та скороченням термiну 1х функцiонування, що зумовлюе гiпоксичний стан в оргаызмк Уже через один тиждены пiсля початку експерименту з впливу ацетату свинцю на оргаызм дослщних тварин в ендотели судин визна-чалисы сполуки свинцю. В роботах дослщниюв цiеl тематики узагалынен резулытати морфологiчних, спектрографiчних, експерименталыних, клiнiчних та епiдемiологiчних дослiджены, проведених в рiзних наукових центрах, у тому чиогм цикл дослiджены в 1нститут клiнiчноI патологiI у Лывов^ якi достатныо переконливо вiдображаюты суттеву ролы свинцю у розвитку уражены кровоносних судин (васкултв, артерiосклерозу, атеросклерозу, артерiалыноI гiпертензiI тощо) [4,5]. Автор пщкреслюе неможливiсты правилыно! розробки лкарем тактики лiкування хворих на серцево-судинн захворювання без урахування впливу свинцево! iнтоксикацiI.
Згiдно резулытатам дослiдження, проведе-ного К.М. Амосовою та спiвавторiв, у 78 хворих з дтятацмною кардiомiопатiею 27% мали професюналыний контакт зi змащувалыними речо-винами, 17% - з токсичними металами та !х спо-луками (свинецы, цинк, хром), 14% - з промисло-вими аерозолями, 13% - з бензином i дизпаливом [1]. Автори припускаюты, що ксенобютики можуты здiйснювати кардiодепресивний ефект шляхом по-шкодження мембран i мiтохондрiй кардюмюци^в, що веде до зниження скоротливо! функцiI мiокарду.
Згiдно даних, отриманих T.G. Kazi et al. [37,38], збтышення концентрацп свинцю в органiзмi завжди мае кардiотоксичний ефект з розвитком ендотелiалыноI дисфункцiI судин та пперкоагуляцт кровi.
Свинцевi сполуки маюты виражену вазокон-стрикторну дiю, що переважае в дрiбних судинах та каптярах. При вмiстi у водi 50 мкг/л свинцю в експеримент у щурiв вiдмiчаетыся пiдвищення артерiалыного тиску уже на 15-й секундi дослiдження. При морфологiчному дослiдженнi мюкарду були визначенi гiпертрофiя лiвого шлуночку внаслiдок пiдвищення гемодинамiчного навантаження, потов-щення судин м'язового-еластичного типу, переваж-но за рахунок середныо! оболонки [27].
Укра!нсыкими дослiдниками експерименталыно визначено показники загалыно!, доiмплантацiйноI та пос^мплантацмно! ембрюналыно! смертностi
та виявлено спектр порушень ходу кардiогенезу ембрiонiв щура при iзольованому введеннi надма-лих доз ацетату свинцю та в комбшаци з цитратами золота, срiбла та залiза протягом всього перюду вагiтностi. 1зольоване введення ацетату свинцю призводить до збтышення загально! ембрюнально! смертностi у 2,16 разiв за рахунок переважно! !х смертностi в доiмплантацiйний перiод [10,11,12]. За допомогою морфометричних та мiкроскопiчних методiв дослiдження виявлено спектр порушень кардюгенезу при iзольованому введеннi ацетату свинцю, що визначаеться витонченням компактного мюкарду шлуночюв: лiвого на 7,9%, правого на 11,2% та витонченням мiжшлуночково! перегородки. Кардютоксичнють ацетату свинцю проявлялась порушенням формування клапанного апара-ту серця: формуванням додаткових сухожилкових струн стулок передсердно-шлуночкових клапанiв, зменшенням товщини стiнок передсердь з затрим-кою розвитку трабекул.
Комбiноване введення ацетату свинцю та цитрату срiбла призводило до вщновлення товщини стшок шлуночкiв та мiжшлуночково! перегородки серця ембрюыв щурiв. Аналiз стану розвитку передсердь групи комбЫованого впливу виявив потовщення стшки з нормально сформованими трабекулами. Вади формування мiжпередсердно! перегородки не виявлен нi в контрольна нi в експериментальнiй групах. Визначалось компенсаторне потовщення мюкарду правого та лiвого шлуночюв та вщновлення товщини мюкарду вЫх вщдьтв перегородки до норми з недостовiрним збтьшенням, що свiдчить про модиф^ючий вплив цитрату срiбла на кардютоксичнють ацетату свинцю. Результати про-веденого експерименту свщчать, що цитрат срiбла, отриманий за наноакватехнологiею можна розгля-дати як новий бюантогонют ацетату свинцю щодо впливу на ембрюгегенез та кардiогенез у щурiв.
Як показав аналiз даних св^ово! науково! медико-бiологiчно! лiтератури, питання потраплян-ня сполук важких металiв до оргаызму, !х вплив на серцево-судинну систему, елiмiнацiя та пошук мож-ливих антагонiстiв дi! е актуально! задачею сучасних морфолопчних та медичних дослщжень. Останнiми роками майже не проводились експериментальн ро-боти з пошуку нових бiоантогонiстiв сполукам свинцю. Малодослщженим е галузь морфологи з визна-чення впливу сполук свинцю рiзних концентрацiй на ембрюгенез та розвиток серця.
Висновок. Таким чином дослщження впливу важких металiв на стан серцево-судинно! системи експериментальних тварин рiзного вiку е актуальною проблемою для морфолопчних доотджень.
Перспективним напрямком подальших досл1джень е вивчення впливу наднизьких доз ацетату свинцю на розвиток серця на раных етапах ембрюгенезу дослiдних тварин.
.iTepaTypa
1. Amosova Ye.N. Kardiomiopatii / Ye.N. Amosova. - Kiyev: Kniga plyus, 1999. - 181 s.
2. Gil'denskiol'd R.S. Tyazhelyye metally v okruzhayushchey srede ikh vliyaniye na organizm / R.S. Gil'denskiol'd, YU.V. Novikov, R.S. Khamiduli // Gigiyena i sanitariya. - 1992. - № 5 6 - S. 6-9.
3. Global'naya strategiya VOZ po pitaniyu, fizicheskoy aktivnosti i zdorov'yu: Rukovodstvo dlya stran po monitoringu i otsenke osushchestvleniya. - Vsemirnaya organizatsiya zdravookhraneniya, 2009. - 47 s. [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa: http // www.euro.who.int/document/E81507r.pdf.
4. ZerbHno D.D. Svinets': puskoviy stimul deyakikh sudinnikh khvorob / D.D. ZerbHno, T.M. Solomenchuk, YU.O. PospHshHl' // Acta Medica Leopoliensia. L'vHvs'kiy medichniy chasopis. - 1995. - T. 1, chislo 2/3. - S. 50-54.
5. ZerbHno D.D. Svinets': urazhennya sudinnoH' sistemi / D.D. ZerbHno, T.N. Solomenchuk // UkraHns'kiy medichniy chasopis. -2002. - № 2 (28) HHH-IV. - S. 34-42.
6. Lugovs'kiy S.P. VHkovH osoblivostH shkHdlivoH' dHH ' malikh doz svintsyu na yeritrotsiti shchurHv pri yogo trivalomu vplivH na organHzm / S.P. Lugovs'kiy // DovkHllya ta zdorov'ya. - 2010. - № 4. - S. 17-21.
7. Lugovs'kiy S.P. Vpliv mHkroyelementHv zalHza ta tsinku na vsmoktuvannya svintsyu slizovoyu obolonkoyu rHznikh vHddHlHv tonkoH' kishki shchurHv / S.P. Lugovs'kiy // FhzhoI. zhurnal. - 2001. - T. 47, № 2. - S. 41-45.
8. Lukovnikova L.V. Metally v okruzhayushchey brede, problemy monitoringa / L.V. Lukovnikova, A.D. Frolova, L.P. Chekunova // Efferentnaya terapHya. - 2004. - T. 10, № 1. - S. 74-79.
9. Mazo V.K. Med' v pitanii cheloveka: vsasyvaniye i biodostupnost' / V.K. Mazo, L.I. Shirina // Voprosy pitaniya. - 2005. - T. 74, № 2. - S. 52-59.
10. Nef'odova O.O. Viznachennya vplivu atsetatu svintsyu na khHd kardHogenezu shchura v yeksperimentH / O.O. Nef'odova // VHsnik problem bHologHH' h meditsini. - 2014. - Vip. 4, T. 2 (114). - S. 243-246.
11. Nef'odova O.O. ModifHkuyucha dHya tsitratu srHbla na vpliv atsetatu svintsyu v yeksperimentH / O.O. Nef'odova // SvHt meditsini ta bHologHH'. - 2014. - № 3. - S. 169-172.
12. Nef'odova O.O. ModifHkuyucha dHya tsitratu srHbla na kardHotoksichnHst' atsetatu svintsyu v yeksperimentH / O.O. Nef'odova // VHsnik problem bHologHH' h meditsini. - 2014. - Vip. 4, T. 4 (116). - S. 252-256.
13. Pershin O.H. Vpliv atsetatu svintsyu na pokazniki stanu sistemi krovotvorennya u tvarin / O.H. Pershin, Z.D. Vorobets' // BHologHya tvarin. - 2005. - T. 7, № 1-2. - S. 234-238.
14. Reshetnik L.A. Biogeokhimicheskoye i klinicheskoye znacheniye selena dlya zdorov'ya cheloveka / L.A. Reshetnik, Ye.O. Parfenova // Mikroelementy v meditsine. - 2001. - T. 2, Vyp. 2. - S. 2-8.
15. RKznHchenko L.S. MetalovmHsnH probHotiki v bHoterapHH' mHkroyelementozHv ta disbakterHozHv lyudey ta tvarin / L.S. RKznHchenko, T.G. GruzHna, V.V. Vember // Ukr. bHokhHm. zhurnal. - 2007. - T. 79, № 4. - S. 132.
16. Savenkova O.O. Yeksperimental'ne doslHdzhennya yembrHotoksichnostH atsetatu svintsyu okremo ta v kombHnatsHH' z nanosrHblom / O.O. Savenkova // VHsnik Lugans'kogo natsHonal'nogo unHversitetu HmenH Tarasa Shevchenka. - 2013. -№ 19 (278). - S. 34-41.
17. Selen v organizme cheloveka. Metabolizm, antioksidantnyye svoystva, rol' v kantserogeneze / V.A. Tutel'yan, V.A. Knyazhev, S.A. Khotimchenko [i dr.]. - M.: RAMN, 2002. - 224 s.
18. Skal'nyy A.V. «Khimicheskiye elementy v fiziologii i ekologii cheloveka» / A.V. Skal'nyy // [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa: http://www.m-kat.ru/ebook.php?file=skalny.djvu&page=31.
19. Skal'nyy A.V. Bioelementy v meditsine / A.V. Skal'nyy, I.A. Rudakov. - M.: Izd. dom «ONIKS 21 vek»: Mir, 2004. - 272 s.
20. Skal'nyy A.V. Bioelementy i pokazateli embrional'noy smertnosti laboratornykh krys / A.V. Skal'nyy, S.V. Zalavina, S.V. Yefimov // Vestnik OGU. - 2006. - № 2. - S. 78-81.
21. Skal'nyy A.V. Diagnostika, profilaktika i lecheniye otravleniy svintsom / A.V. Skal'nyy, A.T. Bykov, B.V. Limin. - M.: VTSMK "Zashchita", 2002. - 52 s.
22. Stezhka V.A. Naukovo obgruntovanH printsipi h pHdkhodi do vtorinnoH' mediko-bHologHchnoH' profHlaktiki yekologHchno obumovlenoH' ta profesHynoH' patologHH', pov'yazanoH' z vplivom na lyudinu spoluk svintsyu. Chastina 1 / V.A. Stezhka // (Yelektronniy resurs). - Rezhim dostupu: http://www.medved.kiev.ua/arhiv_mg/ St_2005/05_4_12.htm.
23. Tkachenko T.A. BHokhHmHchnH pokazniki krovH vagHtnikh shchurHv za umov otruKnnya atsetatom svintsyu / T.A. Tkachenko, N.M. Mel'nikova // Sovrem. problemy toksikologii. - 2008. - № 2. - S. 25-27.
24. Trakhtenberg I.M. Rol' endoteliya v mekhanizmakh razvitiya vazotoksicheskikh effektov svintsa / I.M. Trakhtenberg, S.P. Lugovskoy // Zhurnal AMN UkraHni. - 2005. - T. 11, № 1. - S. 63-74.
25. Trakhtenberg H.M. Svintseva nebezpeka v UkraHnH / H.M. Trakhtenberg // Naukoviy zhurnal MOZ UkraHni. - 2013. - № 3. -S. 50-60.
26. Tyazhelyye metally vneshney sredy i ikh vliyaniye na reproduktivnuyu funktsiyu zhenshchin / A.M. Serdyuk, E.N. Belitskaya, N.M. Paran'ko, G.G. Shmatkov. - Dnepropetrovsk: ART-PRESS, 2004. - 148 s.
27. Chekunova M.P. Sovremennyye problemy profilakticheskoy toksikogii / M.P. Chekunova, A.D. Frolova. - M., 1991. - S. 36-45.
28. Shatornaya V.F Analiz modifitsiruyushchego vliyaniya tsitratov zolota, serebra i zheleza na embriotoksichnost' atsetata svintsa v eksperimente / V.F. Shatornaya, V.G. Kaplunenko, I.S. Chekman, V.I. Garets, E.N. Beletskaya, Ye.A. Nefedova, N.M. Onul // MorfologHya. - 2014. - № 1, T. 8. - S. 99-103.
29. Shatornaya V.F Modifitsiruyushcheye vliyaniye nekotorykh mikroelementov na toksichnost' soyedineniy svintsa v eksperimente / V.F. Shatornaya, V.I. Garets, Ye.A. Nefedova [i dr.] // Sbornik statey Pyatoy mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii «Vysokiye tekhnologii, fundamental'nyye i prikladnyye issledovaniya v fiziologii i meditsine», 14-15 noyabrya 2013 g. - Sankt-Peterburg: Izdatel'stvo Politekhnicheskogo universiteta. - S. 259-266.
30. Shatorna V.F. Yeksperimental'ne doslHdzhennya yembrHotoksichnostH atsetatu svintsyu ta nanozolota / V.F. Shatorna // VHsnik problem bHologHH' h meditsini. - 2013. - T. 2, Vip. 2. - S. 154-159.
31. Shatorna V.F. Yeksperimental'ne doslHdzhennya modifHkuyuchogo vplivu nanoakvakhelatu tsitratu zolota na yembmotoksichnHst' atsetatu svintsyu u shchurHv / V.F Shatorna, V.H. Garets', Ye.M. BHlets'ka, N.M. Onul, O.O. Nef'odova, S.S. Ostrovs'ka, S.V. Stepanov, N.H. DHkhno // MedichnH perspektivi. - 2014. - № 2, T. KHHKH. - S. 12-17.
32. Shatornaya V.F. Morfologicheskoye issledovaniye vliyaniya nekotorykh mikroelementov na reproduktivnuyu sistemu i embriogenez / V.F. Shatornaya, V.A. Linnik, V.G. Kaplunenko, Ye.A. Savenkova, I.S. Chekman // Mikroelementy v meditsine. - 2014. - № 15 (1). - S. 34-39.
33. Shafran L.M. Metallotioneiny / L.M. Shafran, Ye.G. Pykhteyeva, D.V. Bol'shoy. - Odessa: Izd-vo «Chornomor'ya», 2011. - 428 s.
34. Eksperimental'noye ispytaniye kompleksa sredstv biologicheskoy profilaktiki toksicheskogo deystviya na organizm kombinatsii metallov: svinets - mysh'yak - med' - kadmiy / T.D. Degtyareva, B.A. Kantsel'son, L.I. Privalova [i dr.] // Meditsina truda i promyshlennaya ekologiya: sb. nauch. tr. - Yekaterinburg, 2001. - S. 44-48.
35. Yanchuk V.V. OsoblivostH kombHnovanoH' dHH 'natmyu nHtratu ta svintsyu atsetatu na mvnH smertel'nikh doz shchurHv mznogo vhku / V.V. Yanchuk, L.H. Vlasik // Bukovin. med. vHsnik. - 2002. - T. 6, № 1. - S. 173-175.
36. Abdel Rahim A.G. Effects of dietary copper, cadmium, iron, molybdenum and manganese on selenium utilization by the rat / A.G. Abdel Rahim, J.R. Arthur, C.F. Mills // Nutr. - 1986. - Vol. 116, № 3. - Р. 403-411.
37. Erickson J.R. A dynamic pathway for calciumindependent activation of CaMKII by methionine oxidation / J.R. Erickson, M.L. Joiner, X. Guan, W. Kutschke // Cell. - 2008. - Vol. 133, № 3. - P. 462-474.
38. Kazi T.G. Copper, chromium, manganese, iron, nickel, and zinc levels in biological samples of diabetes mellitus patients / T.G. Kazi, H.I. Afridi, N. Kazi [et al.] // Biol. Trace Elem. Res. - 2008. - Vol. 122, № 1. - P. 1-18.
УДК: 611.12-034:591.33-092.9
АНАЛ1З Л1ТЕРАТУРНИХ ДАНИХ ЩОДО ВПЛИВУ ВАЖКИХ МЕТАЛ1В НА СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ
Нефьодова О. О., Кузнецова О. В., Задесенець I. П., Гальперш О. I.
Резюме. У медичнм практик все бтышого значения набувае визначення впливу сполук важких ме-талiв довколишныого середовища на причину виникнення i перебк порушены функци серцево-судинно! системи. Безпосередню участь у патофiзiологiчних проявах, як маюты мюце при впливi сполук важких металiв приймае серцево-судинна система, що приймае участь в потраплянн ксенобютиюв до оргаыз-му та !х транспортуваны. У статт наведено аналiз резулыта^в наукових дослщжень з визначення впливу сполук важких металiв на стан серцево-судинно! системи, судин та серця у людей рiзного вку та експе-рименталыних тварин. Доведено, що дисбаланс мiкроелементiв пщ впливом пщвищеного вмюту в навко-лишныому середовищi сполук свинцю та шших важких металiв призводиты до змш в кровоносних судинах, впливае на перебк серцевих захворюваны. Малодослщженим е галузы морфологи з визначення впливу сполук свинцю рiзних концентрацм на ембрiогенез та розвиток серця.
Таким чином до^дження впливу важких металiв на стан серцево-судинно! системи експерименталы-них тварин рiзного вiку е актуалыною проблемою для морфолопчних до^джены. Ключовi слова: ацетат свинцю, важк метали, серце, серцево-судинна система.
УДК: 611.12-034: 591.33-092.9
АНАЛИЗ ЛИТЕРАТУРНЫХ ДАННЫХ О ВЛИЯНИИ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ НА СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТУЮ СИСТЕМУ
Нефедова Е. А., Кузнецова О. В., Задесенець И. П., Гальперин А. И.
Резюме. В медицинской практике все болышее значение приобретает определение влияния соединений тяжелых металлов окружающей среды на причину возникновения и развития нарушений функции сердечно-сосудистой системы. Непосредственное участие в патофизиологических проявлениях, которые имеют место при воздействии соединений тяжелых металлов принимает сердечно-сосудистая система, которая участвует в попадании ксенобиотиков в организм и их транспортировке. В статые приведен анализ резулытатов научных исследований по определению влияния соединений тяжелых металлов на состояние сердечно-сосудистой системы, сосудов и сердца у людей разного возраста и эксперименталыных животных. Доказано, что дисбаланс микроэлементов под влиянием повышенного содержания в окружающей среде соединений свинца и других тяжелых металлов приводит к изменениям в кровеносных сосудах, влияет на течение сердечных заболеваний. Малоисследованным является отраслы морфологии по определению влияния соединений свинца различных концентраций на эмбриогенез и развитие сердца.
Таким образом, исследование влияния тяжелых металлов на состояние сердечно-сосудистой системы эксперименталыных животных разного возраста является актуалыной проблемой для морфологических исследований.
Ключевые слова: ацетат свинца, тяжелые металлы, сердце, сердечно-сосудистая система. UDC: 611.12-034: 591.33-092.9
ANALYSIS OF LITERARY DATA OF THE INFLUENCE OF HEAVY METALS ON THE CARDIOVASCULAR SYSTEM
Nefedova O. O., Kuznetsova O. V., Zadesenets I. P., Halperin O. I.
Abstract. In medical practice, the determination of the influence of compounds of heavy metals of the environment on the etiology and pathogenesis of the diseases of cardiovascular system receives increasing importance. The cardiovascular system that participates in the introduction of the xenobiotics into the body and their transport is directly involved in the pathophysiological manifestations that occur when the compounds of heavy metals are exposed.
Increase of lead compounds in the environment causes early development of cardiovascular disease at a young age. Never the less many scientists do not think that plumbum is an important causative factor of the stimuli of the cardiac diseases and evaluates only as a risk factor. But the analysis of clinical, epidemiological and experimental work carried out by well-known scientist Zerbino D.D. confidently proved that lead plays a significant role in the occurrence of systemic lesions of blood vessels. Zerbino D.D. et al proved that lead accumulates in the membranes of red blood cells, causes the changes in the structure of red blood cells, reduces their size and shorten their term of activity, makes result in hypoxic conditions in the body. Within one week after the start of the experiment on the effect of lead acetate on the body of animals, lead compounds were determined in vascular endothelium. In the works of researchers of this topic summarized the results of morphological, spectrographic, experimental, clinical and epidemiological studies conducted in different research centers, including a series of studies at the Institute of Clinical Pathology in Lviv, which quite clearly reflects the significant role of lead in the development of lesions of the blood vessels (vasculitis, arteriosclerosis, atherosclerosis, arterial hypertension, etc.). The author emphasizes the impossibility of proper development of the treatment of the patients with cardiovascular disease excluding the impact of the lead intoxication.
According to a study conducted by Amosova K.M. and co-authors, in 78 patients with dilatation cardiomyopathy, 27% had professional contact with lubricants, 17% - with toxic metals and their compounds (lead, zinc, chromium), 14% - with industrial aerosols, 13% - with gasoline and diesel fuel. The authors suggest that xenobiotics may carry out cardio-depressive effects by damaging the membranes and mitochondria of cardiomyocytes, which leads to decrease in the contractile function of the myocardium.
The influence of heavy metals and their compounds on cardiogenesis remains a scantily explored problem that needs attention of morphologists and physicians.
As was shown by the analysis of data from the world scientific medical and biological literature, the question of the entry of heavy metals into the body, their influence on the cardiovascular system, elimination and the search for possible antagonists is an actual task of modern morphological and medical research. In recent years, almost experimental works haven't been conducted for the search new biological antagonists for lead compounds. Scantly explored is the field of morphology for determination of the effects of lead compounds of various concentrations on early embryogenesis and development of the heart.
Thus, the study of the influence of heavy metals on the state of the cardiovascular system of experimental animals of different ages is an actual problem for morphological researches.
Keywords: lead acetate, heavy metals, heart, cardiovascular system.
Рецензент - проф. Скрипок I. М.
Стаття надшшла 17.08.2017 року
