CC BY
10
УДК 351.84
СУНАСН! ТЕНДЕНЩТ ЗАПРОВАДЖЕННЯ СУМЛ1ННО1 Д1ЛОВО1 ПРАКТИКИ
© 2017
ТАДЕеВА Н. В.
УДК 351.84
Тадеева Н. В. Cy4acHi тенденцп запровадження сумлшноТ дiловоi' практики корпорацiями УкраТни
Метою cmammi е анал'в практичного docBidy i виявлення тенденцш та стимул/в запровадження сумл'тноi дшово1 практики корпора^ями Укра-ши. Детальний анал'в i систематиза^я публ'тихзвтв щодо витрат на реал'вацж концепци сумл'шноi д'шовоi практики обраних тдприемств дозволив видлити основт закoнoмiрнocтi цього процесу. Зазначено, що сумл'шна д'шова практика корпорацш е складовою частиною корпоративно!' т^ально! в'дпов'дальност'и Визначено, що головною проблемою на сьогодт залишаеться не стльки недотримання принципiв сумл'тноi д'шовоi практики корпора^ями Украши, скльки фрагментарнсть нституцшного середовища, в якому працюють тдприемства. Доведено, що серед анал'вованих тдприемств, якi позицонуються як фши транснацональних корпорацш, значна кльксть мае проблеми з антидемп'тговими розсл'дуваннями та коруп^йними позовами, але сприйняття >х серед стейкхолдер'в досить позитивне, оскльки ц тдприемства е cвiтoвими брендами. Установлено, що у половини зазначених корпорацш спостер'гаеться тенден^я збшьшення ф'тансування регональних економ'мних програм та нших 'тструмент'в побудови взаемов'дносинз центральними та мсцевими органами влади.
Ключов'! слова: корпорацп, сумл'тна дшова практика, корпоративна со^альна в'дпов'дальшсть, фрагментаршсть, нституцшне середовище. Рис.: 4. Ббл.: 10.
Тадеева Наталiя Валерпвна - астрантка кафедри державного управл'тня, документознавства та iнфoрмацiйнo¡'д'тльност'!, Нацональний уш-верситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р'вне, 33028, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 351.84
Тадеева Н. В. Современные тенденции внедрения добросовестной деловой практики корпорациями Украины
Целью статьи является анализ практического опыта и выявления тенденций и стимулов внедрения добросовестной деловой практики корпорациями Украины. Детальный анализ и систематизация публичных отчетов о расходах на реализацию концепции добросовестной деловой практики избранных предприятий позволил выделить основные закономерности этого процесса. Отмечено, что добросовестная деловая практика корпораций является составной частью корпоративной социальной ответственности. Определено, что главной проблемой на сегодня остается не столько несоблюдение принципов добросовестной деловой практики корпорациями Украины, сколько фрагментарность институциональной среды, в которой работают предприятия. Доказано, что среди рассматриваемых предприятий, которые позиционируются как филиалы транснациональных корпораций, значительное количество имеют проблемы с антидемпинговыми расследованиями и коррупционными исками, но восприятие их среди стейкхолдеров достаточно позитивное, так как эти предприятия являются мировыми брендами. Установлено, что у половины указанных корпораций наблюдается тенденция увеличения финансирования региональных экономических программ и других инструментов построения отношений с центральными и местными органами власти. Ключевые слова: корпорации, добросовестная деловая практика, корпоративная социальная ответственность, фрагментарность, институциональная среда. Рис.: 4. Библ.: 10.
Тадеева Наталья Валериевна - аспирантка кафедры государственного управления, документоведения и информационной деятельности, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 351.84
Tadeeva N. V. The Current Tendencies in the Implementation of Fair Business Practice by Corporations of Ukraine
The article is aimed at analyzing the practical experience and identifying tendencies and incentives in the introducing fair business practice by corporations of Ukraine. A detailed analysis and systematization of public reports on the costs for implementation of the conception of fair business practice at the selected enterprises have allowed to allocate the basic regularities of this process. It has been specified that fair business practice of corporations is an integral part of the corporate social responsibility. It has been determined that the main problem today is fragmentation of the institutional environment, in which enterprises are working, rather then failure as to respecting principles of good business practice by corporations of Ukraine. It has been proven that among the enterprises discussed, which are known as subsidiaries of transnational corporations, many have problems with anti-dumping investigations and corruption claims, but the perception of them among stakeholders remains quite positive, as these businesses are the global brands. It has been found that half of these corporations show the tendency to increase funding for the regional economic programs and other tools for building relations with the central and local authorities.
Keywords: corporations, fair business practice, corporate social responsibility, fragmentarity, institutional environment. Fig.: 4. Bibl.: 10.
Tadeeva Natalya V. - Postgraduate Student, Department of Public Administration, Documentation and Information Activities, National University of Water Management and Natural Resources Use (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine) E-mail: [email protected]
Сумлшна дкова практика корпорацш е складовою частиною бкьш ведомого вже нашш нащональнш eK0H0MÎ4Hrn наущ суспiльно-економiчного яви-ща - розвитку корпоративно'1 сощально'1 вцповцаль-ност1 Необхцшсть запровадження корпоративно'1 сощально'1 вцповцальност вже не викликае нiяких сум-нiвiв. Цим питанням присвячено цку низку наукових праць I. Л. Сазонця [6; 7; 9], який з теоретично'1 точки
зору пов язуе процеси сощального партнерства, корпоративно'1 сощально'1 вцповцальносп та сумлшно'1 дко-во'1 практики корпорацш. Вцомий фахiвець I. В. Жиглей надае конкретш пропозицш з питань удосконалення системи сощальних показниюв та ïx штегрування в на-щональну систему зв^носп корпорацш [2]. Свiтовi тен-денци сощальних процейв пов'язуе з корпоративною сощальною вцповцальшстю В. I. Саричев, який обгрун-
020131328902020201
товуе 1дентичн1сть механ1зм1в сощального впливу корпо-рац1й, сумлшно! дково! практики в глобал1зованому св1т1 [8]. З точки зору шдвищення вартост1 людського катта-лу, створення умов для всеб1чно! реал1зацГ1 творчих мож-ливостей людини розглядае соц1альн1 процеси Л. I. Без-телесна [9]. Аналог1чний шдх1д до виявлення креатив-ност1 та шновацшност прац1вник1в в корпорац1ях за рахунок створення належних умов роботодавцями та 1х сумл1нного ставлення до штересш роб1тник1в та громад визначили Т. В. Гринько та О. К. блесеева [10]. Визначена в наукових працях цих науковц1в багатоаспектшсть цьо-го процесу, висок1 св1тов1 стандарти його запровадження та недостатш ф1нансов1 можливост1 нац1ональних кор-порацш зумовили його недостатне розповсюдження.
За таких умов головною проблемою, на нашу думку, на сьогодш залишаеться не сткьки недотримання принцишв сумлшно! дково! практики п1дприемствами Украши, скыльки фрагментарн1сть 1нституц1йного се-редовища, в якому працюють п1дприемства. Тобто на-ц1ональна 1нституц1йна система виконання сумлшно! дково! практики мае таю властивост1, за яких шдпри-емства не мають стимул1в дотримуватися свггових стан-дарт1в, бкьше того, вигода в1д дотримання принцип1в сумлшно! дково! практики в УкраМ вкрай неочевидна.
Тому метою статт1 був анал1з практичного досв1ду 1 виявлення тенденцш та стимул1в запровадження сумлшно! дково! практики корпорац1ями Укра'1ни.
Аетальний анал1з 1 систематизац1я публ1чних зв1-т1в щодо витрат на реал1зацш концепци сумлшно! дково! практики обраних п1дприемств до-видкити основш законом1рност1.
Перш за все, це в1дносини з владними структурами 1 мкцевим сп1втовариством. Виявлен1 напрями та заходи реал1зацИ в1дносини з владними структурами 1 мкцевим спгвтовариством серед анал1зованих компан1й дозволили дшти висновку про необх1дн1сть !х полшшення.
Бкьшкть анал1зованих п1дприемств пост1йно шд-вищують р1вень умов прац1 шляхом розвитку 1 вдоско-налення системи управлшня та механ1зм1в контролю. Так, показовим прикладом е промислова група СКМ, що впроваджуе сучасш системи управлшня охороною пра-ц1 в1дпов1дно до м1жнародного стандарту ОИБЛБ 18001 на сво'1х великих промислових шдприемствах. Група СКМ забезпечуе орган1зац1ю навчання та шдвищення квал1ф1каци сп1вроб1тник1в у сфер1 охорони прац1, про-мислово'1 безпеки та охорони здоров'я. Промислов1 холдинги СКМ прагнуть безперервно полшшувати систему медичного нагляду та профкактики професшно! захво-рюваност1 пращвниюв. Група СКМ вдосконалюе техно-лопчш процеси та обладнання з метою зниження впливу виробничих фактор1в на життя 1 здоров'я сшвроб1т-ник1в. Компани Групи СКМ пропонують сп1вроб1тникам конкурентоспроможну зароб1тну плату. Сшвроб1тники компан1й Групи винагороджуються за свою працю з ура-хуванням 1х профес1онал1зму, складност1 виконання ро-б1т 1 ступеня в1дпов1дальност1 за кшцевий результат.
Група СКМ швестуе в програми навчання сшв-роб1тник1в, спрямоваш на розвиток та вдосконалення 1х професшних навичок. Група СКМ е активним учас-
ником процесу реформування системи освгги Украши i робить свш внесок у пiдвищення якост освiти випус-кникiв украшських вищих та професiйно-технiчних на-вчальних закладiв та !х вiдповiдностi потребам реального сектора економжи. Компани Групи СКМ вцкрито i чесно сшвпрацюють з профспкками та iншими органами, яю спiвробiтники компанiй Групи колективно ви-бирають для представлення !х iнтересiв.
Окремо слiд вцзначити промислову групу ДТЕК. Загальний обсяг видатюв ДТЕК на проекти у сферi вiдносини з владними структурами та мкцевим спiвтовариством, включаючи сощальне партнерство з мiстами свого бiзнесу, охорону працi, охорону навколишнього середовища, утримання об'eктiв сощ-ально'1 сфери, розвиток спiвробiтникiв, склав у 2016 р. 362,2 млн грн. Сощальш швестици в розвиток регюшв дiяльностi ДТЕК склали понад 130 млн грн. Як зазна-чено у звгтах компани, що стосуються сумлшно! д!лово'1 практики, в перюд полгтично! та економiчно! кризи бiз-несу важливо придiляти особливу увагу створенню ста-бiльностi для сво'1х спiвробiтникiв i суспкьства, шдтри-манню мд^но! роботи галузi та економжи в цкому. Цi напрямки стануть основними прюритетами для ДТЕК у 2017 р. На думку керiвникiв ДТЕК, у складний час саме бiзнес повинен шдставити плече економщ свое'1 кра'1ни. Насамперед, це своечасно сплаченi податки. У 2015 р. обсяг сплачених ДТЕК податкiв склав близько 11 млрд грн. За 2015 р. ДТЕК витратив 551,6 млн грн на утримання об'екпв сощально'1 сфери та непромислово'1 групи. Найбiльшi витрати припали на утримання котелень (27,4%), санаторив-профкакторив (13,3%), об'екпв жит-лового фонду на балана шдприемств (9,6%), зaклaдiв харчування (7,6%), зaклaдiв вiдпочинку (7,2%), спортив-них зaклaдiв (5,5%).
Однак поки в УкраМ нaвiть лцери концепци сумлшно! д1лово'1 практики не можуть похвалитися нaявнiстю стратеги. СКМ, ДТЕК, Метшвест, Оболонь, PlatinumBank, Carlsberg, METRO звпують за минулi пе-рiоди, але iнформaцiя про конкретш цiлi на мaйбутнiй перiод в^сутня. На жаль, хоча окремi лцери працюють над стратетми сумлшно! дково! практики, бiльшiсть великих компaнiй просто уникае сощально! вцповкаль-ностi перед суспкьством. FozzyGroup, Фокстрот, АТБ, WOG, Епщентр, Roshen, МХП, Кернел, Укрзaлiзниця та десятки iншиx корпоративних лiдерiв не працюють над своею дковою репутaцiею системно. Так, наприклад, компан1я «Фармак» та АТБ неодноразово були причетш до корупцiйниx скaндaлiв, розповсюдження неправдиво: реклами та недодержання трудових зaконiв Украши. Для мониторингу ситуаци щодо впровадження еконо-мiчно! складово1 концепци сумлшно! д1лово1 практики серед aнaлiзовaниx пiдприемств було виявлено сxожi заходи та оцiнено витрати на зазначеш практики серед тих, що публжують таку iнформaцiю (рис. 1).
Анaлiзуючи структуру фiнaнсувaння економiчно! складово1 сумлшно! д1лово1 практики серед aнaлiзовa-них пiдприемств, слiд шдкреслити, що компани дуже рiзняться за шдходами до розподку видaткiв. Шдпри-емства, що мають достaтнiй рiвень прибуткiв, водночас
с
1нтерпайп СКМ Рошен КиТвстар Еп1центр К 1СД
Галнафтогаз Оболонь ЕУГЭ2
АрселорМ1ттал АТБ Маркет ДТЕК Мет1нвест
ж ж ж ■^■•■•■•■.■•■•■•■•■Т1
■ Ж Ж ПППППППППДI
ГУШУш1
?2Ш1
галл
ГУУУУ^
200 400 600
Фшансування, млн грн
□ Чесн1сть I добросов1сн1сть у в1дносинах всередин1 компанп
Н Неприйняття хабарництва та протид1я корупцп
□ Дотримання чинного законодавства у сфер1 охорони прац1
та промисловоТ безпеки
□ Створення безпечних умов прац1 для сп1вроб1тник1в
800
Рис. 1. Структура фшансування економiчноi складовоТ сумлiнноi дiловоi' практики деяких пщприемств Украши
за 2015 р. [3; 4]
мають незначн1 видатки на економнну складову сумлш-но'1 дковоТ практики. П1дприемства СКМ, ДТЕК, 1нтер-пайп та 1ндустр1альний Союз Донбасу витрачають на впровадження сумлшно'1 дковоТ практики до 20 в1дсо-тюв в1д загального прибутку.
До того ж, зазначеш п1дприемства у 2015 р. стали переможцями Всеукрашського рейтингу «Сумлшш платники податк1в Украши - 2015». Динам1ку фшансу-вання економ1чно'1 складово'1 сумл1нно'1 дковоТ практи-
ки деяких шдприемств Укра'1ни за 2010-2015 рр. представлено на рис. 2.
Для того, щоб отримати перемогу в рейтингу плат-ниюв податюв, п1дприемства повинн1 були набрати мак-симальну ккьюсть бал1в за низкою показник1в: сшвв1д-ношення суми сплаченого податку до прибутку в1д отри-маних доход1в; повнота та своечасшсть сплати податк1в; податкова дисциплша; р1вень середньо'1 зароб1тно'1 плати на шдприемствц юльюсть робочих мкць та 1нш1.
ш
а с ч с:
1нтерпайп СКМ Рошен КиТвстар Епщентр К 1СД
Галнафтогаз Оболонь ЕУГЭ2
АрселорМ1ттал АТБ Маркет
ДТЕК Метшвест
ЕССССС
сюг
200
400
600
800
Обсяг, млн грн
И Загальний обсяг фшансування заходт у 2013 р.
Е Загальний обсяг фшансування заходт у 2014 р.
И Загальний обсяг фшансування заходт у 2015 р.
1000
Рис. 2. Динамка фшансування економiчноi' складовоТ сумлшноТ дшовоТ практики деяких пщприемств Украши
за 2010-2015 рр. [3; 4]
0
0
Проте таю шдприемства, як АТБ, Рошен, Нестле, ПриватБанк, хоча i мають значний рiвень прибуткiв, на економiчну складову концепци сумлшно! дково! практики витрачають вiд 5 до 7 вцсотюв вiд загального при-бутку. Окремо слiд вiдзначити фшансування на про-грами розвитку персоналу та полшшення умов працi як складово'1 концепци сумлшно! дково! практики зару-бiжних пiдприeмств. Ця категорш характеризуеться се-реднiми видатками на фшансування внутршни корпо-ративних програм розвитку персоналу, проте бкьшкть кошпв вкладаеться в протидiю корупци та дотримання законодавства у сферi охорони пращ.
Стан розвитку внутршньо! складово'1 сумлшно! дЬ-лово'1 практики серед аналiзованих пiдприемств характеризуеться дуже рiзнобiчними аспектами. Основними iнструментами реалшаци вцносин з влад-ними структурами та мкцевим спiвтовариством сумлшно! дково! практики е програми соцiального партнерства (ПСП). У рамках регшзаци програм в основному аналiзованi пiдприемства об'еднують сво'1 зусилля iз зацiкавленими сторонами, у тому чит з мiсцевою вла-дою, жителями територш присутностi, громадськими органiзацiями. Так, бкьшкть аналiзованих пiдприемств здiйснюе сощальш швестищ! в громаду. Як св^чать звiти аналiзованих пiдприемств, у половини з них про-тягом останнк чотирьох рокiв обсяги соцiальних швес-тицiй не змiнилися, у 46% - зменшилися, у решти 4% -зросли. У порiвняннi з 2011 р. частка шдприемств, яю активно здiйснювали соцiальнi швестищ!, скоротилася за результатами звтв 2015 р. Вочевидь, це скорочення вцбулося через фiнансово-економiчну кризу в краМ та, можливо, переосмислення/перерозподк ресурсiв у за-провадження рiзних аспектiв сумлшно! дково! практики на пiдприемствах.
У сво'1х звiтах аналiзованi пiдприемства найваж-ливiшими для фiнансування у сощальну сферу вважа-ють (за прюритетшстю) сферу охорони здоров'я, допо-могу дггям та освiту. У порiвняннi з 2011 р. прiоритетнi
сфери сощальних iнвестицiй для пiдприeмств трохи змшилися. Так, на перше мкце перемiстилася сфера охорони здоров'я, на друге - допомога дням, а трете мксце замiсть допомоги швалдам, старим i знедоленим поска освгга. Вочевидь, накопичення невирiшених проблем у системi охорони здоров'я та освт обумовили загострення уваги саме на цих сферах i шдприемств кра'!ни. Також слiд вiдмiтити, що бiльшiсть аналiзова-них пiдприемств украшських компанiй надають допо-могу регюну (громадi), де знаходиться компанiя, а не !! фiлiали чи представництва. Так, яскравими прикладами цього е таю компани, як АТБМаркет, Evraz, «АероСвп», PepsiCo, Comfy, Nemiroff. Загалом динамiку структури видаткiв на вцносини з владними структурами та мк-цевим спiвтовариством серед аналiзованих шдприемств представлено на рис. 3.
Одним iз найменш популярних для украшських шдприемств е реалiзацiя екологiчного аспекту вцносин з владними структурами та мкцевим спiвтовариством у контекстi виконання сумлшно! дь лово! практики. За результатами систематизащ! звiтiв обраних шдприемств Украши з'ясувалося, що половина аналiзованих пiдприемств здiйснюе заходи з охорони навколишнього середовища не регулярно або заходи мають досить декларативний характер.
На шдприемствах, якi дотримуються еколопчно! вiдповiдальностi, найпоширенiшими у 2010-2015 рр. були практики впровадження енергозбериаючих техно-логiй та програми сортування й утишзащ! вiдходiв. Також слц додати, що пiдприемства промислового сектора вкладають значнi кошти в модершзащю виробництв, разом з реалiзацiею програм для зниження викидiв в атмосферу i пiдвищення енергоефективностi. Також деяю пiдприемства промислово! сфери роблять внесок в еколопчну освiту, що виражаеться у просвгтницьких програмах для ствробиникш i жителiв на територiях присутностi. Але, на жаль, серед 42 аналiзованих шдпри-емств цим займаються лише Метiнвест, ДТЕК, 1СД, Ар-
PiK
2010
2013
2014
2015
Е1. ■".■. ■".■■ ■"."■ ■"."■ ■"."■ ■"."■ ■"."■ ■"."■ J
ш
20
40
~г
60
~г
80
100
В1дсоток Bifl загального po3MipiB вкладень, %
Ш Заходи щодо охорони здоров'я 0 Програми допомоги у сфер1 осв1ти П Програми допомоги д1тям
Рис. 3. Динамка структури видатмв на вiдносини з владними структурами i мiсцевим сшвтовариством серед аналiзованих шдприемств за 2010-2015 рр. [3; 4]
0
селорМпгал, WOG, Донецьксталь, Запорiжсталь, 1нтер-пайп, Галнафтогаз, Ки'встар, Nemiroff, Хенкель Укра'1на.
Показовою в цiй сферi е практика ДТЕК. У сферi енергетики довгострокова програма модершзаци ге-неруючих потужностей ДТЕК (розрахована до 2030 р.) передбачае технчне переоснащення енергоблоюв те-плоелектростанцiй спкьно з реконструкщею чи замь ною електрофiльтрiв ТЕС, а також буддвництво сiрко- i азотоочисних установок. Завдяки модершзаци генерую-4i пiдприемства ДТЕК у майбутньому будуть повною Mi-рою вцповцати вимогам Директиви 2001/80/6С «Про обмеження викидiв деяких забруднюючих речовин вгд великих установок спалювання». У 2012 р. на восьми енергоблоках теплоелектростанцш ДТЕК проведено модершзацш турбiн, котлГв i електрофiльтрiв, що дозволило шдвищити надiйнiсть обладнання, скоротити витрати умовного палива на вироблення електрично'1 енергГ1, знизити викиди твердих часток в атмосферне повпря. Це також дозволило збкьшити термiн життя обладнання ТЕС мшмум на 15 роив, шдвищити його надшшсть i скоротити витрати умовного палива на вироблення електрично'1 енерги.
Проте загалом б1льшкть аналiзованих пГдпри-емств у кращому випадку визнають лише юридичну екологiчну в^пов^альшсть, тобто органiзовують свою д1яльшсть вГдповгдно до вГтчизняного екологiчного за-конодавства. Проте з року в рж зростае ккьюсть шд-приемств, крГвництво яких усвiдомлюе гостроту глобально'' еколопчно! кризи та намагаеться зробити свш
внесок у пол1пшення довккля. Еколог1чна складова сум-лшно! дково! практики лишаеться одн1ею з ключових вимог виходу укра!нських п1дприемств на св1товий ри-нок, тому, хоча витрати е вкрай низькими, зазначеш шд-приемства, декларують значний спектр заход1в. Загалом диференц1ац1ю заход1в еколопчно! складово! в1дносини з владними структурами та мкцевим сп1втовариством у контекст1 реал1заци сумлшно! дково! практики серед анал1зованих п1дприемств представлено на рис. 4.
Таким чином, сл1д в1дм1тити, що бкьшкть шд-приемств застосовуе декларативш формулюван-ня, наприклад, таю: захист та в1дновлення природного середовища визначен1 стратег1чними прюрите-тами; усв1домлюеться, що економ1чна система функщ-онуе в рамках екосистеми, яка е обмеженою; компан1я пост1йно анал1зуе та регулярно зв1туе про вплив свое! д1яльност1 на оточуюче середовище. Так1 заходи не е за-тратними та !х ф1нансування, на нашу думку, зводиться до написання звтв та РИ-кампанш. I ткьки невелика група компан1й, як1 в основному належать до виробни-чого сектора, публжуе д1йсно зв1ти, що мктять масш-табн1 програми, таю як: створення та використання в1д-новлювано! енерги та матер1ал1в; компан1я намагаеться м1н1м1зувати викиди вуглекислого газу; в1дбуваеться пост1йний анал1з еколог1чних досягнень та пошук нових еколог1чних ршень; пост1йно в1дбуваеться анал1з еколо-пчних витрат 1 переваг.
Заходи
Компант постшно аналву£ та регулярно звпуе про вплив своё' дтльносп на оточуюче середовище Дтльнкть компанп £ прозорою, включно з ¡нформац^ю про вплив и д¡яльност¡ на довк¡лля Компан¡я врахову£ думки та побажання стейкxолдер¡в при розробц¡ та реалвацп власних проект¡в Компан¡я в¡дпов¡да£ перед громадою та ¡ншими стейкхолдерами за свою сучасну та майбутню дтльшсть, а також за колишн дм Компан¡я ¡нформу£ м¡сцев¡ громади та органи влади про еколопчш нашдки своё' д¡яльност¡ Пост¡йно в¡дбува£ться аналв еколог¡чниx витрат ¡ переваг
Вщбува£ться пост¡йний анал¡з еколог¡чниx досягнень та пошук нових еколопчних р¡шень
Компашя намага£ться м¡н¡м¡зувати викиди вуглекислого газу Створення та використання вщновлюваноТ енерги та матертл^
Ефективне використання природних ресурав
Заохочу£ться корпоративна культура, засновано''' на еколог¡чниx ц¡нностяx
Компан¡я повною м^ою в¡дпов¡да£ за шкоду, завдану довшлю
Компан¡я дотриму£ться вимог еколопчного законодавства та д¡£ в¡дпов¡дно до нього Усвщомлю£ться, що економ¡чна система функцюну£ в рамках
екосистеми, яка £ обмеженою Захист та вщновлення природного середовища визначен¡ стратепчними пр¡оритетами
<ххх xxx> ххх> :ххх: <ххх: <ххх xxxx ххх> x}
xxxx xxx> ххх> :xxx: <ххх: <ххх xxx]
<ххх xxx> ххх>
>^ххх xxx> ухх> 'xxx"
xw> <ууу >wx ху1
a<vv wvs, wa xw wv vwv ww
а*а- vw, N
w<a хаха х|
w<a м
лха) саха хаха ххах лхах аха> уах>
:ххх> sxxx хххх хххх хххх ххх> :ххя
уху Л<УХ ХхУх* ХхУх УхУх хул vi
уху Л<УХ ХхУх* ХхУх УхУх хул YxY- ллл<" хЧ
w Л<ХУ хУхУ хХУх УхУх vi
vsaa ааа/ av)
0
10 15 20 25 30 35 KmbKicTb пщприемств
1
40 45
Рис. 4. Диференщащя заходiв екологiчноi складовоТ вiдносини з владними структурами та мкцевим сшвтовариством у контекст реалiзацii' сумлшноТ дiловоi' практики серед аналiзованих пщприемств у 2015 р. [3; 4]
5
ВИСНОВКИ
Отже, у процеа проведення дослджень [1] було отримано такi результати, що характеризуются значним рiвнем науково! новизни та несуть практичну щншсть з огляду на формування системи заходiв щодо покращен-ня функщонування принципiв сумлшно! дково! практики в нащональнгй моделi соцiального партнерства.
По-перше, було доведено, що дана концепцш до-сить фрагментарно виконуеться як в УкраМ в цкому, так i серед пiдприемств, що декларують виконання таких принцишв у сво'1х звiтах. Справа в тому, що серед майже 32450 шдприемств, що мають статус акщонерних товариств, ткьки 42 пiдприемства декларують виконання принцишв сумлшно! дково! практики. Це говорить про вцсутшсть на сьогоднi як цшсно! системно! робо-ти державних органiв влади в цьому напрямГ, так i одна-кового розумiння концепцГ1 сумлшно! дково! практики серед пiдприемств Укра'ни.
По-друге, серед аналiзованих пiдприемств найви-щий рiвень сумлiнно! дково! практики продемонстру-вали саме вiтчизнянi бренди. На нашу думку, подiбна ситуацш слалася за рахунок такого. Серед аналiзованих пiдприемств, якi позицiонуються як фш! транснащо-нальних корпорацiй, е значна ккьюсть таких, що мали проблеми з антидемпiнговими розслiдуваннями та ан-тикорупцiйними позивами, але сприймалися вони серед стейкхолдерiв досить позитивно, осюльки цi шдприем-ства е свГтовими брендами i негативнi сторони дково! репутацГ! не поширювалися. На противагу цьому нащо-нальнi шдприемства змушенш за вГдчутностГ бренда бкьш жорстко дотримуватися принципГв сумлГнно! дь лово! практики, осккьки !х ринки збуту в багатьох ви-падках знаходяться закордоном.
По-трете, на основГ бкьш наближеного аналГзу з метою систематизащ! моделей поведшки пгдприемств у ходГ реалiзацi! принципГв сумлГнно! дково! практики об-Грунтовано, що на сьогоднГ серед складових ршня сумлГнно! дково! практики на аналГзованих пгдприемствах спо-стерГгаеться асиметрш. Так, переважна бкьшкть аналГзованих пГдприемств нехтують вГдповГднГстю мГжнародним стандартам, що виражаеться в ккькост судових позивГв з питань конкуренцГ! та демпГнгу та в недотриманш ви-мог антикорупцГйного законодавства. Проте така ситуацш швелюеться недосконалштю законодавчо! та вико-навчо! баз. БГльше половини справ проти шдприемств не доходить до завершально! стадГ1 або взагалГ закриваеться за строком давностГ чи вгдсутшстю доказш. Однак у поло-вини пГдприемств спостерГгаеться тенденцш збкьшення фГнансування регГональних економГчних програм та Гн-ших шструментГв щодо побудови вГдносини з владними структурами та мГсцевим спГвтовариством. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Секерин В. Д., Ясонов В. Н., Секерин Д. В. Выбор материала с помощью функции желательности Харрингтона: методические указания. М.: МГУИЭ, 2005. 21 с.
2. Жиглей I. В. Регулювання бухгалтерського облку як шструмент пщвищення со^ально! вiдповiдальностi бiзнесу. Веник сощально-економ'шихдосл'джень. 2009. № 36. С. 64-70.
3. Европейская награда по КСО выбрала лучних из лучших // Главный аналитический медиа-портал о корпоративной социальной ответственности. URL: http://www.csr-review.net/ index/_6.html
4. Каталог провщних тдприемств Укра'ни. URL: http:// www.rada.com.ua/ukr/catalog/7139/
5. Со^альне партнерство. URL: http://besonus.narod.ru/ partnership.htm
6. Сазонець I. Л., Тадеева Н. В. Нацюнальы моделi соцi-ального партнерства та 'х вплив на розвиток сумлшно''' дтово''' практики. Б'анес 1нформ. 2016. № 10. C. 21-26.
7. Сазонець I. Л., Тадеева Н. В. Чинники формування сумлшно''' дтово''' практики корпорацш у сучаснш економщк Б'тнес 1нформ. 2016. № 11. C. 65-70.
8. Сазонець О. М., Саричев В. I. Мiжнароднi оргашзацп в управлшш людським розвитком: глобалiзацiйний вимiр. Днн пропетровськ: Нова щеолопя, 2012. 252 с;
9. Со^альний концепт суспiльних та економiчних проце-сiв нацiонального розвитку: колективна монографiя/Безтелес-на Л. I., Сазонець I. Л. та ш. Рiвне: Волинськi обереги, 2015. 184 с.
10. Удосконалення мехаызму шновацшного розвитку суб'£ктiв нацюнально! економiки Укра'ни: колективна моно-графiя/Гринько Т. В., Кошевий М. М. та ш. Ки'в: Центр навчально! лiтератури, 2013. 250 с.
Науковий керiвник - Сазонець I. Л., доктор економiчних наук, професор, завщувач кафедри державного управлшня, документо-знавства та шформацмно! дiяльностi Нацiонального унiверситету водного господарства та природокористування (Р1вне)
REFERENCES
Beztelesna, L. I. et al. Sotsialnyi kontsept suspilnykh ta eko-nomichnykh protsesiv natsionalnoho rozvytku [Social the concept of social and economic national development processes]. Rivne: Volynski oberehy, 2015.
Hrynko, T. V. et al. Udoskonalennia mekhanizmu innovatsiino-ho rozvytku subiektiv natsionalnoi ekonomiky Ukrainy [Improvement of the mechanism of innovative development of subjects of national economy of Ukraine]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2013.
"Kataloh providnykh pidpryiemstv Ukrainy" [Directory of leading enterprises of Ukraine]. http://www.rada.com.ua/ukr/ catalog/7139/
"Sotsialne partnerstvo" [Social partnership]. http://besonus. narod.ru/partnership.htm
Sazonets, I. L., and Tadeieva, N. V. "Natsionalni modeli sot-sialnoho partnerstva ta yikh vplyv na rozvytok sumlinnoi dilovoi praktyky" [National models of social partnership and their impact on the development of fair business practices]. BiznesInform, no. 10 (2016): 21-26.
Sazonets, I. L., and Tadeieva, N. V. "Chynnyky formuvannia sumlinnoi dilovoi praktyky korporatsii u suchasnii ekonomitsi" [The factors of good business practices of corporations in the modern economy]. Biznes Inform, no. 11 (2016): 65-70.
Sazonets, O. M., and Sarychev, V. I. Mizhnarodni orhanizatsii v upravlinni liudskym rozvytkom: hlobalizatsiinyi vymir [International organization in the management of human development: globalization measurement]. Dnipropetrovsk: Nova ideolohiia, 2012.
Sekerin, V. D., Yasonov, V. N., and Sekerin, D. V. Vybor materia-la s pomoshchyu funktsii zhelatelnosti Kharringtona: metodicheskiye ukazaniya [Material selection using the desirability function Harrington: HOWTO]. Moscow: MGUIE, 2005.
"Yevropeyskaya nagrada po KSO vybrala luchnikh iz luch-shikh" [European award for CSR has selected the best of the best]. Glavnyy analiticheskiy media-portal o korporativnoy sotsialnoy ot-vetstvennosti. http://www.csr-review.net/index/_6.html
Zhyhlei, I. V. "Rehuliuvannia bukhhalterskoho obliku yak instrument pidvyshchennia sotsialnoi vidpovidalnosti biznesu" [The regulation of accounting as a tool for increasing social responsibility of business]. Visnyksotsialno-ekonomichnykh doslidzhen, no. 36 (2009): 64-70.
