CC BY
99
УДК 556.5+628.1.033
Мицук О.А., к.х.н., доцент ® ЛНдяний С.В., к.х.н., доцент Лье1еський нацюнальний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького Мазурак О.Т., к. т.н.
Льеiеський нащональний аграрний утеерситет, м. Дубляни
СУЧАСН1 ТЕХНОЛОГИ П1ДГОТОВКИ питно! ВОДИ
Проведено огляд сучасних проблем е технологи тдготовки питног води на централiзоеаних спорудах очистки води. Проаналiзоеано застосуеання рiзних технологiчних nрийомiе для тдготовки питног води високог якостi. Наведено приклади сучасних технологiчних схем водотдготовки.
Ключоei слова: питна вода, тдготовка, фшьтрування, коагулящя, знезараження.
На сьогодшшнш день водно-еколопчна ситуащя в Украм е близькою до кризово1. Основною причиною такого еколопчного стану е нехтування впродовж тривалого часу об'ективними законами розвитку та вщтворення водо ресурсного потенщалу. В останш роки в Украм перевага надаеться розвитку сировинно-видобувних галузей, якi е найбшьш екологiчно небезпечними [1]. Головними забруднювачами водних басейнiв Украши е комунальне та сiльське господарство, хiмiчна, металургшна та гiрничодобувна промисловiсть. Особливо тривожним е той факт, що за останш роки зросли не тшьки рiвнi забруднення скидiв стiчних вод, але й обсяги скидiв сичних вод, якi взагалi не очищуються (в 1,7-2,1 рази). Питома вага нормативно очищених вод складае лише 35-45% вщ загального об'ему сичних вод, що надходять на очисш споруди.
Викид у поверхневi водойми велико1 кiлькостi стiчних вод в недостатньо очищеному або просто неочищеному виглядi призвiв до того, що на тепершнш час всi поверхневi водш джерела Украши за рiвнем вмюту забруднюючих речовин наблизились до 4-5 класу. При цьому традицiйна технолопя пiдготовки питно1 води (коагулювання-вiдстоювання-фiльтрування - знезараження) та водоочисш споруди залишаються незмiнними. Також це вiдноситься i до реагенив, якi застосовуються для тдготовки питно1 води [2].
У данш роботi здiйснено аналiз технологш пiдготовки питно1 води та тенденцш розвитку дослiджень в цьому напрямку.
У процесi водопiдготовки велику роль ввдграе наявнiсть у водi природних органiчних сполук (ПОС). В дослщженнях останнiх рокiв велика увага придшяеться з'ясуванню хiмiчноï природи природних оргашчних сполук та ïx взаемодiï з шшими компонентами природноï води [3-6]. Вважають, що гiдрофобно-гiдрофiльнi i кислотно-основш властивостi ПОС суттево впливають
® Мицук О.А., Мадяний С.В., Мазурак О.Т., 2008
130
на яюсть природних вод, зумовлюючи транспорт важких мет^в, реакцшну здатшсть ПОС та бюдоступшсть слiдiв важких металiв для мiкроорганiзмiв (фiтопланктону, зоопланктону, водоростей тощо).
Для бшьшост йонiв металiв-мiкроелементiв, що мютяться у водах, крiм йонiв мангану, характерним е утворення стiйких комплекав з органiчними лiгандами. Наявнiсть мет^в у виглядi незакомплексованих катiонiв та гщроксокомплекав е менш характерним. На багатьох прикладах встановлено, що токсичшсть незакомплексованих йошв та гiдроксокомплексiв важких мет^в для гiдробiонтiв е значно вищою, нiж токсичнiсть !х комплексних сполук з iншими лiгандами, особливо з високомолекулярними органiчними сполуками природного походження (гумусовими речовинами тощо). Утворюючи з йонами важких металiв стшки комплекси, органiчнi сполуки природних вод сприяють переходу йонiв металiв у розчинш форми, якi доступнi для споживання гiдробiонтами. Особливу роль у цих процесах вiдiграють гумiновi та фульвокислоти, яю добре вимиваються водою з донних грунив. В процес знезараження води шляхом хлорування або озонування вiдбуваеться руйнування цих комплексних сполук, що призводить до збшьшення концентраци важких металiв у питнш водi.
Глибоке видалення ПОС в процес водоочистки дозволяе не лише зменшити утворення токсичних продуктiв хлорування на заключнш стадп пiдготовки питно! води, вторинне мiкробне забруднення в розподшьчш мережi, але також зменшити концентращю йонiв важких металiв у питнш водi [7]. Тому для правильного вибору технолопчного режиму очищення води необхiдно володiти якомога бшьш повною iнформацiею про якiсний i кiлькiсний склад ПОС у конкретному джерелi водопостачання.
Монiторинг вмiсту ПОС в джерелах водопостачання - ефективний зааб контролю якост у виробнищв питно! води, оскiльки при використанш знезаражуючих реагентiв можуть утворюватись побiчнi токсичнi продукти. Також вмiст ПОС мае велике значення для контролю за виникненням i ростом бiоплiвки в розподiльчих системах, що в юнцевому результатi впливае на бюлопчну стабiльнiсть води.
Для попередньо! очистки води вщ органiчних i мжробних забруднювачiв в багатьох кра!нах воду з поверхневих джерел водопостачання закачують у поверхневi пiщанi горизонти (дамби, насипи). Мшробюлопчш i фiзико-хiмiчнi процеси, яю зумовлюють видалення мiкроорганiзмiв та шших домiшок з води при И фiльтруваннi через пiсок, ввдграють iстотну роль у видаленнi оргашчного карбону. Фактично процеси очистки води вщбуваються в бiоплiвцi. При проходженш води крiзь пiсок з бiоплiвкою ПОС сортуються, метаболiзуються i до певно! мiри видаляються з водно! системи [8,9]. При такому способi попередньо! очистки води основну роль ввдграють два процеси: адсорбцiя на породi горизонту, через який проходить вода, i бiодеградацiя ПОС в бiоплiвцi на зернах породи. Мшрооргашзми роблять значний внесок в очистку води при !! пiдземному фшьтруванш внаслiдок ензиматично! деградацi! або часткового метаболiзму домiшок води. Бiоплiвки, що утворюються в таких екосистемах,
131
при тдземному фшьтруванш води можуть мютити водороси, бактери, гриби та iншi еукарiотичнi мжрооргашзми, якi покривають частинки пiску.
Така попередня очистка дозволяе мiнiмiзувати використання хлору, який утворюе в реакци з ПОС токсичш сполуки, зокрема тригалогенметани та галогеноцтовi кислоти.
Зменшення вмiсту органiчних речовин в процес водопiдготовки досягаеться за допомогою коагуляци. Стадiя обробки води коагулянтами е обов'язковою практично в уах технолопях пiдготовки води на централiзованих станщях водопостачання. Процес коагуляцi! супроводжуеться взаемодiею коло!дних частинок глинистих мiнералiв, гумусових речовин, продуктiв гiдролiзу коагулянтiв з утворенням агрегаив певного розмiру i густини.
Поряд з алюмiнiй сульфатом, найбшьш ефективним реагентами, що застосовуються в процес коагуляцi! на тепершнш час вважаються основнi солi алюмшш: полiоксихлориди, полiоксисульфати. В роботах [2,10,11] показано, що використання коагулянтсв, що мштять не тiльки солi алюмшш, але й феруму (III) е бшьш ефективним. Застосування таких комбшованих коагулянив дозволяе пiдвищити частку видалення оргашчних забруднюючих речовин до 99,2%.
Цшавим напрямком для коагуляцiйно! обробки води е використання калш ферату K2FeO4 [12]. Перевага застосування цього реагенту полягае в тому, що вш одночасно поеднуе в собi властивост окиснювача та коагулянту. Проведенi дослщження показали, що при його використанш можна одночасно знизити вмют у водi спирту i бензолу та частину деяких бiологiчно резистентних сполук, таких як фенш бензол майже на 50%. За допомогою K2FeO4 з води також ефективно можуть бути видалеш таю природш оргашчш сполуки, як фульвокислоти. Завдяки високш окиснюючiй здатностi, калiй ферат може бути використаний як знезаражуючий реагент. Його дiя подiбна до ди монохлорамiну. Зокрема, при обробцi побутових стiчних вод пiсля вторинного вщстшника калiй фератом дозою 10 мг/дм3 протягом 15 хв було видалено з води 85% БСК5 та ~102 /см3 вiд загального вмшту бактерiй. В результатi обробки поверхневих вод K2FeO4 дозою 50 мг/дм3 видаляеться ~99% завислих частинок i 94% каламутностi. Таким чином, калш ферат е бшьш ефективним реагентом, шж алюмшш сульфат i ферум(Ш) хлорид [12].
Важливою стадiею при пщготовщ води е використання окиснювачiв для видалення органiчних забруднень. На тепершнш час в Укра!нi хлорування води залишаеться найбiльш поширеним методом !! знезараження [13]. Незважаючи на те, що хлор утворюе з рядом оргашчних домшок води токсичш сполуки типу тригалогенметашв, галогеноцтових кислот, вш залишаеться единим доступним дезшфектантом, який володiе пролонгуючим ефектом. Завдяки цш властивостi хлор широко використовують при транспортуванш води по трубопроводах. Як вiдмiчаеться в [14], ризик для здоров'я, пов'язаний з наявшстю токсичних хiмiчних речовин в питнш вод^ е меншим вiд ризику, викликаного мiкробiологiчним забрудненням. Забруднюючi речовини хiмiчного походження вiдносять до менш небезпечно! категорi!, нiж мiкробнi, дiя яких
132
бувае бшьш сильною i широкою. На думку авторiв тдвищення ступеня очистки води вщ органiчних сполук призводить до того, що внесения до води 0,3 мг/дм3 активного хлору не викликае будь-яких токсичних явищ.
В робой [13] показано, що антимжробна дiя хлору при концентраци <0,3 мг/дм3 посилюеться шляхом створення комплексних методiв знезараження води, якi, з одного боку дозволяють розширити спектр антимжробно! дп дезiнфектантiв, а з шшого - сприяють отриманню синергiчних ефекив. З цiею метою автори дослщили умови ефективно! дп мiдi для посилення антимжробно! дп хлору. Це пов'язано з тим, що мщь (як в йонному, так i порошкоподiбному станi), на вiдмiну вщ iнших дезiнфектантiв володiе альгiцидним ефектом, а також сприяе проникненню антимшробних агентiв всередину клiтин. Механiзм штенсифжацп антимжробно1 дп хлору, можливо, пов'язаний з переходом Си2+ в Си+. В роботi [15] для очищення стiчних вод великих тваринних комплекав пiсля бiологiчного очищення використали електрохiмiчне розчинення мiдних електродiв для доочищення води.
В процесi розробки технологш водо пiдготовки необхiдно вирiшити двi проблеми: з одного боку необхщно створювати сильний дезiнфiкуючий ефект, з шшого - знижувати до мшмуму побiчну дiю вторинних продуктiв дезшфекцп на людину.
В питаннi уникнення утворення у водi токсичних продукив дезшфекцп iснуе два прийоми. Перший прийом полягае у контролi вмюту речовин, якi можуть реагувати з дезшфектантом i утворювати небажанi побiчнi продукти, другий - у видаленш утворених продуктiв дезшфекцп. З щею метою використовують альтернативнi дезiнфектанти-окиснювачi, як не утворюють тригалогенметанiв. В перше чергу це таю сполуки як озон, дюксид хлору, калiй перманганат, хлорамши, натрiй гiпохлорит. Наприклад, при реконструкцп системи водопiдготовки в одному з мют Нiмеччини при знезараженш хлор частково замiнили на озон. В результат тако! замiни у водi суттево знизився вмiст хлороргашчних сполук. Озон вводили на декшькох стадiях обробки води i тсля озонування воду очищували на сорбентах. Шсля тако1 технолопчно1 очистки якють води вiдповiдала усiм вимогам [2].
Одним iз перспективних методiв видалення з води органiчних сполук як природного походження, так i утворених в результат хлорування чи озонування е використання адсорбцiйних процесiв на активному вугшля При цьому на вугiллi втримуеться велика популяцiя мiкроорганiзмiв i утворюеться щiльна бiоплiвка, яка може ефективно видаляти органiчнi сполуки [16,17]. Ефектившсть бiофiльтрування зростае, якщо поеднати процеси озонування i бюфшьтрування. Зокрема, канцерогеннi бiорезистентнi сполуки (хлороформ, бромоформ, дибромхлорметан тощо) спочатку деструктурують озоном, а шзшше утворенi продукти видаляють бюфшьтруванням. Авторами показано, що активне вугшля з нативною бiоплiвкою пiдлягае самочиннш бюрегенерацп.
Ефективнiсть пiдготовки питно1 води методами сорбцп може бути збшьшена шляхом використання сорбентiв рiзного виду. Зокрема, в [18] запропонована багатокомпонентна сумш, яка складаеться з активного вугшля,
133
модифшованого йонами рщкоземельних елементсв, силшагелю, граштно! крихти, теку, юшту. При використаннi тако! cyMrni CTyniHb вилучення органiчних сполук досягае 90%, а йонiв Ca, Mg, Fe - 99,9%.
Основну масу забруднюючих речовин у виглядi токсичних сполук важких металiв в природш водойми вносять недостатньо очищенi спчш води великих промислових пiдприемcтв. Тому розробка методiв сорбцшно! очистки вод е перспективною технолопею. Для поглинання йонiв важких металiв авторами [19] розроблеш сорбенти на оcновi клиноптилол^, алyнiтy, кальцiй cилiкатy, якi модифшоваш полiфоcфатами. Такi сорбенти володiють високою cорбцiйною емнicтю, що робить !х ефективними для очищення високо забруднених вод, зокрема cтiчних вод гальвашчних виробництв.
Автори [20] показали, що для вилучення йошв цинку, купруму, плюмбуму з промислових cтiчних вод гальвашчних шдприемств високою cорбцiйною емшстю володiють новi cлюдоподiбнi матерiали на оcновi спещально! модифжацп слюд флогошту та мycковiтy. В роботi зроблений огляд сорбешпв, що використовуються в процес очистки cтiчних вод вщ забруднюючих речовин. Вiдмiчено, що природш, не модифшоваш сорбенти, мають обмежене застосування внаслщок невисоко! сорбцшно! емноси.
Щкавий комплексний пiдхiд до проблеми очистки сичних вод вiд важких металiв запропонований авторами [21]. Вш включае cтадiю отримання концентрованих оcадiв та cтадiю рекупераци металiв. Як сировину для отримання cорбентiв автори запропонували торф, гyмiновi кислоти якого е природними лiгандами при утворенш комплексних сполук з металами. Показано, що в залежност вiд умов формування можна отримувати металгyматнi комплекси з переважаючим вмютом певних металiв, що дозволяе !х сконцентровувати i рекуперувати.
В оcтаннi роки штенсивно розвиваються рiзноманiтнi фотоокиcнювальнi i фотокатал^ичш методи деструкцп токсичних i бюрезистентних домiшок cтiчних вод, якими, зокрема, е поверхнево-активш речовини. Автори [22] вивчали кiнетикy деструкци ПАР при озонуванш та УФ-опромiненнi. Показано, що практично повна деструкщя катiонних ПАР досягаеться при одночаснш ди озону та опромшенш.
За ефективнicтю та економiчнicтю мембраннi технологи конкурують з шшими методами пiдготовки води. Це пояснюеться 1х здатнicтю видаляти широкий спектр оргашчних i неорганiчних забрyднювачiв, а також патогенних мiкроорганiзмiв. При пщготовщ води з поверхневих джерел мембрани забруднюються, головним чином природними оргашчними сполуками. Тому використанню мембран в процес водопiдготовки передують коагулящя-флокyляцiя-озонyвання-адcорбцiя на активному вyгiллi та iншi методи пiдготовки води. Використання такого мультибар'ерного пiдходy зумовлено тим, що здатшсть мембран видаляти розчинш органiчнi сполуки обмежена внаcлiдок того, що розмiри молекул органiчних забрyднювачiв, як правило, е меншими шж розмiри пор мiкрофiльтрацiйних i ультрафшьтрацшних мембран.
134
На даний час найбшьш розповсюдженою технолопею мембранно! пщготовки е нанофшьтраця. При очистцi води нанофшьтращею бактери i вiруси видаляються практично повнiстю, концентрацiя органiчних забрудню-ючих речовин знижуеться на 90-95%, а вмют Fe i Mn зменшуеться вiдповiдно на 95 i 30-40% [23].
В робот [24] дослщжено ефектившсть очищення води, що мштить ентеробактерп методом мжрофшьтраци за допомогою вiтчизняних керамiчних мембран, виготовлених з алюмшш оксиду, дiаметр пор яких становить 5,3-5,5 мкм. Авторами показана можлившть тдвищення ступеня знезараження води вщ цих бактерiй керамiчними мембранами при додаваннi в мембрани природного палигорсьюту або накладаннi електричного поля. Поеднання методiв мжрофшьтраци i електролiзу води забезпечуе !! повне знезараження вщ ентеробактерiй при збшьшенш питомо! продуктивностi мембран, пов'язано! з очищенням останньо! електричним струмом.
Доочищення техшчно! води з отриманням висококонденцшно! води питно! якостi автори [25] пропонують виконувати за допомогою систем мембранно! фшьтраци PALL ARIA. Це автоматизована система мшрофшьтраци води низького тиску на основi волокон Microza з параметрами фшьтраци 0,1 мкм. Таю системи здатш затримувати вс твердi частинки, бiльшу частину коловдв, не змiнюючи сольового складу води. При цьому також затримуються бактери i вiруси (мiкроорганiзми мають розмiри бiльше 0,2 мкм), в тому чи^ й тi, що не знешкоджуються хлорвмiсними реагентами.
У вщповщност до концепци ВОЗ тенденцiя в технолопях водопiдготовки полягае в оптимiзацil використання хiмiчних реагентiв для очищення води та розробка фiзичних i бюлопчних методiв очищення з метою зменшення доз цих реагентiв [14]. Прикладом отримання води високо! якост може бути технологiя, що використовуеться в Нщерландах. На першiй стади воду з джерела обробляють коагулянтом FeCl3 i видаляють завислi частинки. При цьому з води видаляються фосфати, частково розчинш оргашчш речовини, вiруси, важкi метали. Пiсля попередньо! очистки воду збирають у двох басейнах, звщки вона розтiкаеться по п'яти зонах (975 га) каналами i проникае у тщаний грунт (дюни). При цьому перюд затримки повинен бути максимально тривалим для забезпечення якост води, близько! до грунтово!. Приблизна тривалiсть тако! шфшьтрацп складае близько двох мiсяцiв. Протягом цього часу вщбуваеться подальше покращення якост води: руйнуються нiтрати, видаляються мжро кiлькостi органiчних сполук i видаляються > 99% фекальних бактерш i вiрусiв. Пiсля iнфiльтрацil воду збагачують киснем в ступшчастш каскаднш спорудi, фiльтрують i озонують. При цьому частково руйнуються оргашчш сполуки, пестициди, гинуть патогенш вiруси i бактери, якi пiзнiше видаляють в процеа наступного фiльтрування води. Шсля озонування воду, якщо необхiдно, пом'якшують i коректують величину рН. На наступнш стад^' вода пiдлягае двоступеневш адсорбцiйнiй очистцi через вугiльнi фшьтри, в процесi яко! вiдбуваеться глибоке видалення мiкрокiлькостей органiчних сполук внаслщок фiзичноl адсорбц^! i бiологiчного окиснення. Надалi вода поступае на повшьш
135
пщаш фшьтри. Основне завдання ще! стади очистки - видалити залишки бактерiй та слщи органiчних сполук. Пiсля таких фiльтрiв вода безпечна для споживання, е бюлопчно стабiльною i не потребуе знезараження.
Таким чином, наведений короткий огляд окремих прикладiв сучасних технолопчних схем показуе, що, на вiдмiну вiд традицшно! класично! технологи пщготовки води, в свт широко використовуються новi прийоми водопiдготовки. Зокрема, це поеднання озонування з бюсорбщею на активному вугшш, використання бiологiчних методiв в пiдготовцi питно! води, змша в технологiчному режимi мiсця введення хлору, вщсутшсть в рядi випадюв заключного хлорування води.
Л1тература
1. Яковенко Ю. П., Хорунжий П.Д., Хомутецька Т.П. та шш. Залежнiсть якiсних показникiв поверхневих водних джерел Укра!ни вiд впливу техногенних забруднень. //Тези доп. Мiжнародноl наук.-практ. конф. «Сучасш проблеми охорони довкшля, рацiонального використання водних ресурЫв та очистки природних i стчних вод» (Миргород, 23-27 квiтня 2007 р.). -К.: «Знання», 2007. -С.24-28.
2. Марченко А.В., Демко И.И. Применение коагулянтов, содержащих железо в процессах очистки природных и сточных вод //Химия и технология воды. -2006. - Т.28, №4. - С.342-354
3. Гончарук В.В., Клименко Н.А. и др. Современные проблемы технологии подготовки питьевой воды //Химия и технология воды. - 2006. - Т.28, №1. -С .3-89.
4. Buffle J. Analytical Chemistry. - Chichester: Ellis Harwood, UK, 1988. -698 p.
5. Набиванець Б.Й., Сухан В.В., Калабина Л.В. Анал^ична хiмiя природного середовища - К.: «Либщь», 1996. - 299 с.
6. Линник П.Н., Набиванец Б.Й. Формы миграции металлов в пресных поверхностных водах - Ленингрд.: «Гидрометеоиздат», 1986. - 269с.
7. Чернышева Н.Н., Свинцова Ф.Д., Гиндуллина Т.М. //Химия и технология воды. - 1995. -Т.17, №6. - С.601-608.
8. Brinkhmann Th, Sarforius D. //Environ. Sci. and Technol. - 2003. V.37, N8.-P.4190-4198.
9. Costerton J.V., Lewandowski Z.I., Caldwell D.E.//Microbial biofilms (Review). Ann.Rev.Microbial. -1995. V. 49, P.711-745.
10. Гончарук В.В., Балакина М.И., Кучерук Д.Д. Предмембранная обработка свалок твердых бытовых отходов //Химия и технология воды. - 2007. -Т.28, №6. - С.34-43.
11. Мамченко А.В., Герасименко Н.Г. и др. Эффективное использование смешанных реагентов на основе солей алюминия и железа для очистки воды //Химия и технология воды. - 2006. -Т.28, №6. - С.582-592.
12. Jiu-Hiu Qu, Hiu-Juan Liu, Suo-Xiang Liu //J. Environ.Eng. -2003. V.129, N1. -P.17-24.
136
13. Мурашко Е.И., Малышева М.К. Механизм интенсификации антимикробного действия активного хлора медью //Химия и технология воды. - 2006. -Т.28, №6. - С.593-603.
14. Руководство по контролю качества питьевой воды: Рекомендации. - Женева: ВОЗ, 1999. - Т1. -255с.
15. Лиштван И.И., Гапанович Е.В. и др. Применение ионов меди при обеззараживании сточных вод животноводческих комплексов //Химия и технология воды. - 2006. -Т.28, №3. - С. 289-296.
16. Herzberg M.G., Dosoretz C.G. //Environ. Sci. and Tecnol. - 2003. V.37, N18. -P.4274-4280.
17. Н.А. Клименко, Л. А. Савчина. Оценка ресурсных возможностей активного угля в процессах доочистки водопроводной воды //Химия и технология воды. - 2006. - Т.28, №4. - С.356-368.
18. Пат.41513 Украша, МПК В 01 Д 20/00, В 01 Д 39/00/ Д.1. Швець, Н.М. Опенько, £.Г. Маметьева, В.Й. Василенко. - Опубл. 17.09.2001, Бюл. №9.
19. Тарасевич Ю.И., Климова Г.М. Получение модифицированных полифосфатами сорбентов и их применение для очистки воды от ионов тяжелых металлов //Химия и технология воды. - 2006. -Т.28, №2. - С.107-116.
20. Руш Е.А. Экологические технологии: методы совершенствования технологий сорбционной очистки промышленных сточных вод //Инженерная экология. -2005. -№4. -С.11-27.
21. Лиштван И.И., Дударчик В.М., Коврик С.И. Очистка сточных вод от металлов-экотоксикантов торфяными препаратами //Химия и технология воды. - 2007. - Т .29, №1. - С.67-73.
22. Гончарук В.В., Вакуленко В.Ф. Влияние УФ-излучения на кинетику разложения катионных ПАВ озоном в водной среде //Химия и технология воды. - 2007. -Т.29, №2. - С.101-111.
23. Непаридзе Г.Т., Непаридзе Р.Ш. //Тез.докл. 4 Междунар. Конгресса «Вода: экология и технология» (Москва, 30 мая-2 июня 2000 г.). - М., 2000 - С. 387388.
24. Дульнева Т. Ю., Кучерук Д. Д., Дмитрнко Г. Н. Очистка воды от энтеробактерий керамическими мембранами //Химия и технология воды. -2006. - Т.28, №4. - С.370-381.
25. Хорунжий П. Д., Хомутецька Т.П. та шш. Доочищення питно! води // Тези доп. М1жнародно1 наук.-практ. конф. «Сучасш проблеми охорони довкшля, рацюнального використання водних ресурав та очистки природних i спчних вод» (Миргород, 23-27 китня 2007 р.). - К.: «Знання», 2007. - С.22-24.
Summary
Review of current problems in drinking water preparation technology on
centralized water purifying stations has been carried out. Application of different
technical methods for top-quality drinking water preparation has been analyzed.
Examples of modern water-preparation technological schemes has been given.
Стаття надшшла до редакци 8.04.2008
137
