CC BY
29
ЯЗЫКОВАЯ КОММУНИКАЦИЯ: СТРУКТУРА, ВИДЫ, ФОРМЫ, ПРЕПЯТСТВИЯ Беляева Е.Н.
Проанализированы структура, виды и формы речевой коммуникации. Дифференцированы категории
"коммуникация" и "общение", "текст" и "дискурс". Уточнена сущность понятий "коммуникативная ситуация", "коммуникативный акт", "коммуникативное намерение", "коммуникативная сфера". Детализированы причины, обеспечивающие эффективность коммуникации, и факторы, порождающие коммуникативные преграды.
Ключевые слова: коммуникативная ситуация, понимание, «шумы», текст, дискурс, типичные ошибки.
Стаття надшшла 7.01.2016 р.
УДК 378.22.616-071(035.3)
SPEECH COMMUNICATION: STRUCTURE, TYPES, FORMS AND COMPLICATES Belyaeva E.N.
The structure, types and forms of speech communication were analyzed in the article. The categories "communication" and "speech interaction", "text" and "discourse" were differentiated. The nature of notions "communicative situation", "communicative act", "communicative intention" were defined. The factors providing effective communication and factors that complicate it were precised.
Key words: - communicative situation, communicative intention, understanding, "noises", text, discourse, typical mistakes.
СУЧАСН1 ПРИНЦИПИ ПОДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В З1 СПЕЦ1АЛЬНОСТ1 «ЛАБОРАТОРНА Д1АГНОСТИКА» ЗГ1ДНО НОВИХ СТАНДАРТ1В МЕДИЧНО1 ОСВ1ТИ
У стата висв^леш основн етапи та особливосп тдготовки лiкарiв лабораторно! дiагностики в ЗДМУ, зокрема досвщ кафедри пстолоп!, цитологи та ембрюлогп у забезпеченн формуванняфахiвцiв високого рiвня тдготовки, !х профестних компетенцШ та високих морально-етичних якостей. Двоступенева система оргатзацп освтього процесу у тдготовщ фахiвцiв з лабораторно! дiагностики на до дипломному етапi повтстю вiдповiдаe вимогам кредитно-трансферно! системи осв™ сьогодення. Для формування висококвалiфiкованих лiкарiв-лаборантiв, якi б вiдповiдали сучасним вимогам ще! галузi медицини, необхщно активно залучати студентiв-лаборантiв до науково-дослщно! роботи на морфологiчних та профшьних кафедрах, що сприяе формуванню клтжо-лабораторного мислення.
Ключов! слова: лабораторна д1агностика, спещалюти, стандарта.
Вщповщно до положень кредитно-трансферно! системи головне завдання осв1тньо! пол1тики - забезпечення високо! якост осв1ти на основ! збереження !! фундаментальност та вщповщносп актуальним { перспективним потребам спещалюта, суспшьства 1 держави.Основна мета побудови системи вищо! медично! осв1ти - забезпечення високого р1вня конкурентоспроможност на внутршньому { зовшшньому ринку фах!вщв за рахунок високо! якосп тдготовки фах!вщв, високого р1вня !х професшних компетенцш та високих морально-етичних якостей [1, 2]. Запорука устху в лшуванш хворих - правильно поставлений д1агноз. Часто при постановщ д1агнозу дан лабораторних дослщжень вщпрають виршальну роль. У сучаснш систем! медичного обслуговування лшар-лаборант займаеться не тшьки лабораторними анал1зами 1 оформленням !х результапв, але й бере участь у лшувальнш та науковш д!яльносп вщдшення ктшки або ткарш, анал1з та систематизащя отриманих даних. Робота лшаря-лаборанта додатково полягае також у апробацп { впровадженн нових методик { реактив1в лабораторно! д1агностики. Кадрова нестача л1кар1в - лаборанпв, яю б вщповщали сучасним вимогам в галуз! охорони здоров'я, мотивуе до кардинально! перебудови системи тдготовки кадр1в лабораторно! д1агностики на додипломному та тслядипломному етапах навчання в контекст! основних принцишв единого европейського наукового та осв!тнього простору.
П!дготовка майбутн!х л!кар!в-лаборанпв починаеться з вивчення фундаментальних дисциплш. На кафедр! г!столог!!, цитолог!! та ембрюлогп проходять п!дготовку майбутн! фах!вщ з лабораторно! д!агностики на вшх етапах навчально-п!дготовчого процесу.
I. Осв!тньо - квал!ф!кац!йний р!вень бакалавр це - академ!чний ступ!нь або кватфшащя, що присуджуеться особам, як! засво!ли в!дпов!дн! осв!тн! програми вищо! школи. Студенти спец!альност! «Лабораторна д!агностика» ЗДМУ навчаються 4 роки, отримуючи квал!ф!кащю «Лаборант-д!агност». Вивчаючи г!столог!ю, цитолог!ю та ембрюлопю на 1 та 2 курс!, студенти спещальносп «Лабораторна д!агностика» не тшьки опановують базов! практичн! та теоретичн програмн! аспекти дисципл!ни, а ! приймають активну участь у д!яльност студентського наукового гуртка, реставрацп м!кропрепарат!в фонду кафедри ! виготовлення нових, тим самим в!дточуючи майстершсть волод!ння сучасними методами дослщження та д!агностики. Вс! ц! умови сприяють розвитку у студент!в-лаборант!в таких професшноважливих якостей, як спостережлив!сть, хороша пам'ять, вмшня концентрувати увагу, хороша координащя др!бно!
моторики рук, оргашзовашсть, акуратшсть, уважшсть, вщповщальнють, дисциплшовашсть i безумовно клiнiчне мислення.
Осв^ньо - квалiфiкацiйний р1вень - мапстр зi спецiальностi «Лабораторна дiагностика» передбачае термiн навчання - 1,5 роки i отримання шсля закiнчення мапстратури та вiдповiдно захисту мапстерсько! роботи ква.^фикацп «Лшар-лаборант». Таким чином, ступiнь магiстра передбачае бiльш глибоке освоення теори за обраним профiлем i пiдготовку студента до науково-дослщно! дiяльностi за обраним напрямом у порiвняннi зi ступенем бакалавра. Ще студентами-гурткiвцями майбутнi магiстри готують собi наукове пiдгрунтя для написания мапстерсько! роботи. Таким чином, щ роботи е достатньо науково обгрунтованими i являють собою завершену наукову працю. Магiстри, якi виконували морфолопчш роботи на кафедрi пстологи, цитологи та ембрюлоги i успiшно !х захистили, працевлаштовуються на кафедри медичних ВНЗ, науков1 лаборатори i т.д., де вони зарекомендували себе, як фах1вщ високого професiонального рiвия. Таким чином, основш плюси магiстратури полягають в тому, що випускники стають фахiвцями з бiльш високою квалiфiкацiею, що дозволяе займати хорошi високооплачуваш посади. Отримуючи звання магiстра можна вести викладацьку дiяльнiсть, або ж займатися науковими та дослщницькими питаннями.
1нтернатура (первинна спецiалiзацiя) е обов'язковою формою тслядипломно! пiдготовки випускникiв ушх факультетiв вищих медичних закладiв осв^и Ш-1У рiвнiв акредитаци незалежно вщ пiдпорядкування та форми власностi, шсля закiнчения яко! !м присвоюеться квалiфiкацiя лiкаря-спецiалiста з певного фаху. Змют програми охоплюе обсяг теоретичних знань, умшь i практичних навичок необхщних лiкарю - спецiалiсту - лаборанту для самостшно! роботи по головним роздшам лабораторно! дiагностики. Основною метою штернатури е пiдвищення рiвня практично! шдготовки лiкарiв-iнтернiв у !хнш професшнш готовностi до самостшно! лшарсько! роботи.Крiм основного курсу тут викладаються окремi теми сушжних спецiальностей та додатковi програми. Таким чином формуеться кругозiр про патологiю органiзму в цшому, який дае можливiсть лiкарю-лаборанту орiентуватися в будь-якому роздiлi медицини. Поступово формуеться клшшо-лабораторне мислення, завдяки якому лшар-лаборант стане консультантом лiкуючого лшаря в питаннях лабораторно! дiагностики захворювань. Введення гiстологi! в систему тслядипломно! медично! освiти фахiвцiв з лабораторно! дiагностики обумовлене тим, що знання нормально! будови i функцiй людини на органному, тканинному, кл^инному i субклiтинному рiвнях необх1дно для глибокого розумшня змiн, що вiдбуваються в органiзмi хворо! людини. Гiстологiя та окремi питання цитологi! для штершв-лабораш1в викладаються з використанням iнновацiйних технологш (сучаснi системи вiзуалiзацi! мiкроскопiчних об'екпв, мультимедiйнi «бокси»по темах i т.д.) для реалiзацi! iнтеграцi!, забезпечення спадкоемносп та клiнiчно! спрямованостi гiстологi!. На сучасному етат при вивченнi пстологи, на наш погляд, бажано значно збшьшити кiлькiсть мiкропрепаратiв тканин здорово! людини, що демонструють !х структурно-функщональш та вiковi особливостi. Такий шдхщ е актуальним, сприяе реалiзацi! принцишв клiнiчно! орiентацi! у викладаннi морфолопчних дисциплiн, особливо на етапi тслядипломно! осв^и.
1. Двоступенева система оргашзаци освiтнього процесу у пiдготовцi фахiвцiв з лабораторно! дiагностики на до дипломному еташ повнiстю вiдповiдае вимогам кредитно-трансферно! системи освiти сьогодення.
2. Для формування висококвалiфiкованих лiкарiв-лаборантiв, яю б вiдповiдали сучасним вимогам ще! галузi медицини, необхiдно активно залучати студентiв-лаборантiв до науково-дослiдно! роботи на морфолопчних та профшьних кафедрах.
3. Викладання базових морфолопчних дисциплш на пiслядипломному етапi, зокрема пстологи, цитологи та ембрюлоги повинно бути орiентоване на формування у лшаря-лаборанта клшко-лабораторного мислення, що дае ч^ке розумiння патологiчних процешв, якi вiдбуваються на рiзних рiвнях органiзацi! органiзму, особливо клiтинному та субкттинному.
1. Vischa osvita Ukrayini i Bolonskiy protses. Navchalniy posibnik V.G. Kremenya. - Ternopil, 2004. - 384 s.
2. Vikoristannya interaktivnih metodik v navchalnomu protsesi na kafedri gistologiyi, tsitologiyi ta embriologiyi / V.K. Sirtsov, O.G. Alieva, A.I. Hitrik [ta In.] // Aktualni pitannya medichnoyi nauki ta praktiki (vip. 82, T. 1, kn. 2), m. ZaporIzhzhya. -2015. - S.123-131.
3. Pro organizatsiyu navchannya bakalavriv za fahom "Laboratorna dIagnostika" na kafedrl gIstologIYi, tsitologIYi ta embrlologiyi ZDMU / G.A. Zidrashko, V.K. Sirtsov, V.M. Evtushenko [ta in.] //Zaporizkiy medichniy zhurnal. - T.11, No.3. -2009. - S. 139-140.
СОВРЕМЕННЫЕ ПРИНЦИПЫ ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТОВ ПО СПЕЦИАЛЬНОСТИ «ЛАБОРАТОРНАЯ ДИАГНОСТИКА» СОГЛАСНО НОВЫХ СТАНДАРТОВ МЕДИЦИНСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ
Федосеева О.В. В статье освещены основные этапы и особенности подготовки врачей лабораторной диагностики в ЗГМУ, в частности опыт кафедры гистологии, цитологии и эмбриологии в обеспечении формирования специалистов высокого уровня подготовки, их профессиональных компетенций и высоких морально-этических качеств. Двухступенчатая система организации образовательного процесса в подготовке специалистов по лабораторной диагностике на дипломном этапе полностью соответствует требованиям кредитно-трансферной системы образования на сегодняшний день. Для формирования высококвалифицированных врачей-лаборантов, которые бы отвечали современным требованиям в этой области медицины, необходимо активно привлекать студентов-лаборантов к научно-исследовательской работе на морфологических и профильных кафедрах, что способствует формированию клинико-лабораторного мышления.
Ключевые слова: лабораторная диагностика, специалисты, стандарты.
Стаття надшшла 13.01.2016 р.
CURRENT PRINCIPLES OF TRAINING THE
PROFESSIONALS IN "LABORATORY DIAGNOSIS"MAJOR IN COMPLIANCE WITH NEW STANDARDS OF MEDICAL EDUCATION Fedoseyeva O.V. The article highlights the main stages and peculiarities of medical laboratory diagnostics in ZSMU particular experience of Department of Histology, Cytology and Embryology in ensuring the formation of high level specialists training, their professional competence and high ethical qualities. Two-stage system of educational process in training on laboratory diagnostics to the graduation stage fully compliant credit transfer system of education today. To generate highly qualified medical laboratory that meet the current requirements of the medical field, it is necessary to actively involve students to the laboratory of research on morphological and specialized departments, which contributes to clinical and laboratory thinking.
Key words: laboratory diagnostics, specialists, standards.
