CC BY
37
В1СНИК Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
УДК: 612.084:59(4-626С)(73)(048.8)
СУЧАСН1 ПОГЛЯДИ НА ЕКСПЕРИМЕНТИ 3 ВИКОРИСТАННЯМ ТВАРИН В КРАЖАХ ЕВРОСОЮЗУ ТА США
Ковальський М.П., Прокопець К.О.
Нацюнальний медичний уыверситет ¡мен1 О.О.Богомольця, м. Кшв.
В представленому оглядг лтератури наведет погляди, як жнуютъ в наш час в крагнах Свросоюзу та США на суспшъному, науковому та законодавчому р{внях щодо проведення науко-вих експериментгв на тваринах, г в{дображеш тенденцп гх подалъшог трансформацп. Ключов1 слова: експериментальы тварини, етика, медицина, норми, осв1та.
На цей час немае загальновизнаного базисного пщходу для створення едино'Г думки стосовно експеримен"пв на тваринах. ТеорЛ \ пщходи про-довжують розроблятися й удосконалюватися [15].
У Великобританп перевага надаеться гуманю-тичный позицп, що визнае борг людей перед тваринами. У США приор1тет мае захист прав тварин. Тварини захищаються вщ свавол1, у тому числ1 й з боку власниюв. Хоча зараз закони захищають тварин вщ жорстокост1 \ страждань, вони можуть бути розширеш й прихищати життя тварин. Рухи захиснимв тварин гуртуються на-вколо ¡деТ прав тварин. Мети Тх ч1тко визначеы змшити сусшльну думку так, щоб виключити так1 явища, як харчування м'ясом, хутров1 ферми, полювання й рибальство, використання тварин в експериментах. Аргументуеться необхщнють обмеження сучасноТ медицини й перехщ до ¡н-ших природних шлях1в оздоровления людського сусптьства. Критичш думки про користь для медицини експеримент1в на тваринах висловлюють не ттьки активюти рух1в захисниш тварин, але й медики. Незалежний Ком1тет з модерызаци медичних дослщжень (МРМС), що поеднуе аме-риканських л1кар1в, опублкував ряд спец1альних повщомлень, присвячених цьому питанию [1], [3]. На основ! анал1зу досягнень сучасноТ медицини приводяться дат, що показують, що про-грес медицини пов'язаний з клУчними спосте-реженнями за хворими, а не з експериментами на тваринах. Це лкування таких захворювань, як гепатит, ревматизм, тиф, виразковий кол1т, хво-роби щитопод1бно1 залози, а також найважливЫ вщкриття в ¡мунологи, анестезюлоги й у лкуван-ш депресивних сташв. Багато важливих медичних вщкритпв були зроблеы з зашзненням через помилкову ¡нформацш, отриману в експериментах на тваринах (наприклад, полюм1ел1т). «Вшна проти раку» почалася в 1971 р., але не увшча-лася усп1хом - смертнють вщ раку неухильно на-ростала, хоча витрати на експерименти з вико-ристанням тварин перевищили мтьярд долар1в у р1к. Немае корисп й вщ експеримент1в на тваринах при вивченш СН1Ду. Прагнення ж експе-риментатор1в проводити дослщження на тваринах пов'язаы з можпивютю одержання кошт1в, як1 б могли бути спрямоваш на ¡нш1 мети. Анало-пчна думка висловлена й у робот1 «Щури-алкоголки» [5]. Проанал1зувавши 3496 публка-цш \ 284 спец1альних проект1в по вивченню алко-гол1зму на тваринах, автори прийшли до виснов-
ку, що це роботи для «само!' роботи», практично марш для розумшня й лкування алкогол1зму людини. Насктьки низка ефективнють використання тварин у тестуванш лкарських препарате показуе той факт, що приблизно 90% нових лн карських засоб1в вщбраковуються на раншх ста-д1ях клш1чних випробувань, хоча вони пройшли багатор1чш випробування на тваринах за спецн альною схемою, що включае випробування на гостру й хроычну токсичнють, канцерогеннють, мутагеннють \ тератогеннють [19]. Хоча й з'явилася стшка тенденц1я до зниження числа експеримент1в на тваринах у вах розвинених краТ'нах св1ту, проте, масштаби таких роб1т ще великк У р1к у свт в бюмедичних дослщженнях гине ктька десятш мшьйошв лабораторних тварин. Про кшькюш сшввщношення використання тварин в експериментах можна судити за наступним даними. Основна частина дослщжень на тваринах припадае на медицину - 65%. У фу-ндаментальних наукових дослщженнях викорис-товуеться 26% вщ загального числа експериме-нтальних тварин. На тестування токсичносп в ¡нших областях, кр1м медицини, доводиться 8%, на сферу осв1ти - 1%.
Щор1чно в США для експеримент1в потр1бно вщ 15 до 30 млн. тварин. Основы лабораторш тварини - миш1 й щури (85% вщ наведеного числа). За р1к використовуеться по 500 тис. \ бтьше птах1в, кролик1в, морських свинок \ хом'як1в, а також у цтому близько 400 тис. свиней, собак, кн шок \ мавп. Використання тварин в експериментах досягло свого шка в 61льшост1 розвинених краТн м1ж 1970 \ 1980 роками, а в наступш роки знизилося на 30% \ бтьше. У Великобритании наприклад, воно понизилося в1д 5,5 млн. в 1975 до менш чим 3 млн. в 1993. Причиною цього зниження е технолопчш досягнення, що дають можлив1сть одержувати б1льше даних на менш1й ктькосп тварин, пом1тн1 зм1ни в способах створення й удосконалення лкарських препарат1в. Загальновизнано, що досл1дження з викорис-танням експериментальних тварин повинш про-водитися з дотриманням певних моральних норм. Вимога етичност1 експерименту стала обов'язковою умовою проведения експеримент1в на тваринах у вс1х кра'шах св1ту. Це показник ци-вт1зованосп краТни. На початку 1985 р. Рада м1жнародних медичних наукових оргашзацш (СМННО) опубл1кувала «Етичний кодекс», що мютить «м1жнародн1 рекомендац1| з проведения медико-бюлопчних досл1джень з використанням
Актуальт проблеми сучасно! медицини
тварин» [8]. В етичному кодекс! сформульоваш теоретичш принципи i етичш правила, як1 можуть бути прийнят1 за основу при розробц1 регламен-туючих Mip i нормативних документе у р1зних KpaïHax вщносно використання тварин для 6io-медичних дослщжень. Peкoмeндaцiï складен^ виходячи з наступних положень:
-у принцип! використання тварин для наукових цтей небажано,
- по можливосп варто застосовувати методи, що не вимагають використання тварин,
-при ¡снуючому piBHi знань використання тварин е неминучим,
-моральний борг вчених - гуманно ставитися до тварин, по можпивосп не заподшвати ïm болю й незручносп, й постшно прагнути вишукува-ти способи одержання того ж результату без за-лучення живих тварин.
1снують методи пopiвняльнoï оцшки важливос-Ti проекту й тих страждань, як1 при виконанш йо-го будуть мати тварини, що дозволяють сказати, насктьки виправданий проект [11], [12]. В 1959 р. Рассел i Берч [18] запропонували концепцш «трьох R» («The three Rs»), яко'Г варто дотриму-ватися при проведены експеримент1в на тварин. Вона включае три складов!: replacement - замша, reduction - зменшення й refinement - пщвищення якостк Замша (replacement). Коли це можливо, то треба замшювати тварин ¡ншими моделями й прийомами, наприклад, культурами кл1тин тканин, комп'ютерними й бюх1м1чними моделями: замють ссавщв використовувати тварин з менш розвиненою нервовою системою, а замють живих тварин - ¡зольоваш органи. Проблем! замши тварин на альтернативы модел1 придтяеться дуже велика увага [17], [20]. Альтернативы методи знайшли застосування в р1зних областях: при виробництв1 вакцин, у в1русологи, у токсико-лопчних дослщженнях, при тестуванш безпеки р1зних продукте i лкарських препарате, у ф1зю-лопчних дослщженнях, саштарно-гтеычних роботах. Число тварин, як1 були використоваш у бюмедичних експериментах у европейських KpaïHax, безупинно знижуеться, що багато в чому визначаеться зам1щенням. Найбтьш складно використовувати альтернативи при вивченш по-водження тварин (поведшков1 тести), в експери-ментальнш xipypriï. В 1969 р. зусиллями flopoTi XerapTi був створений фонд фшансово!' пщтрим-ки po6iT ¡з замши тварин у медичних експериментах (FRAME) [2], [7]. ni3Hirne фонди, що пщтри-мують розробку й впровадження альтернатив, виникли в США, Францп, Швейцарп, Швeцiï, Белым й ¡нших KpaïH миру. Розробка альтернатив пщтримуеться й державним фшансуванням. Фонд FRAME оргашзував випуск спец1ального журналу «ATLA» (альтернативи до лаборатор-них тварин). Статт1 по альтернативних методах публкуються й в ¡нших м1жнародних журналах: «Toxicology in vitro» (Оксфорд, Нью-Йорк, Сеул, ToKio). «ААТЕХ» (альтернативи до використання тварин для тестування й експеримент1в), що ви-
пускаеться в Японп, «ALTEX» (альтернативи експериментам на тваринах), що видаеться в Н1меччин1. У США з oceHi 1995 р. почав виходити журнал «JAAWS» - про застосування закоыв щодо захисту тварин у науцк 3 ¡нщ1ативи фонду FRAME створений Свропейський дослщницький Центр для твердження (валидаци) альтернативних метод1в (ECVAM) i Свропейська дослщниць-ка група по альтернативах у токсиколопчному тестуваны (ERGATT, 1тал1я). Спец1альш центри створенi й в ¡нших кра'шах, наприклад, у США (СААТ - центр альтернатив до тестування на тварин), у Швецп (MEIC - мультщентр по оцшц1 in vitro TecTiB на цитотоксичнють, основна мета -замша тест1в по визначенню LD50), у Нщерлан-дах (NCA - Нщерландський центр альтернатив використанню тварин).
1нформац1я, що мае вщношення до розробки альтернатив, збираеться й анал1зуеться в спецн альних ¡нформацшних центрах: у США - ¡нфор-мацшний центр захисту тварин при нацюнальнш стьськогосподарськш б1блютец1, в 1талп -INVITTOX (банк даних по технщ1 in vitro) [24], створений з ¡нщ1ативи ERGATT i FRAME, i GDB -банк даних Галтея (¡нформац1я з пщсумш тестування токсичних речовин за допомогою альтернативних метод1в in vitro) [10], а також у Н1меч-чин1 - банк даних ZEBET (¡нформац1я з питань захисту тварин) [21]. Дослщження 3i створення альтернативних метод1в активно пщтримуються ушверситетською федерац1ею по захисту тварин Великобританп (UFAW).
Роботи в обласн альтернативних метод1в ве-дуться в р1зних напрямках. OcHOBHi з них: -використання культур кл1тин тканин (методи in vitro) з метою визначення загальноТ токсичносп х1м1чних сполук для людини й тварин, для оцшки ¡ммунотоксичносп, нефротоксичност1, гепатото-ксичност1, нейротоксичност1, фототоксичност1, канцерогенности; розробка моделей з викорис-танням ¡зольованих opraHiB (наприклад, очне яблуко) i 3pi3iB тканин (шюри, роговица нирки, мозку й ¡н.); розробка 6ioxiMi4Hnx моделей на основ! складних бюпол1мерних матришв i три-м1рних багатошарових структур; моделей з ви-користанням риб i ¡нших riflpoöiOHTiB [9], а також рослин, комах, бактерш, хребетних i безхребет-них тварин.
Можливосп замши тварин в експериментах по оцшц1 безпеки речовин для людини в Свропей-ському Союз1 [13] оцшюються як перспективы.
2. Зменшення (reduction). Якщо немае можли-BOCTi замшити тварин у експериментах ¡ншими моделями, то необхщно спробувати побудувати експеримент так, щоб використовувати MiHiMa-льну ктькють тварин. Цього можна досягти шляхом правильного планування експерименту [14], використання здорових тварин необхщного стандарту по еколопчному й генетичному статусах. Вимоги високого ступеня повторюваносп результате бюмедичних дослщжень привели до розвитку спец1ально1 обласн тваринництва - ви-
Том 9, Випуск 2
59
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
рощуванню за спец1альною технолопею станда-ртних лабораторних тварин. 3. Пщвищення яко-CTi (refinement). Страждань тварин буде менше, якщо в робот1 застосовуеться високоякюна xipy-рг1чна техн1ка i якщо операцп виконуються до-свщченими фах1вцями з користуванням потр1б-hoi анестезп й забезпеченням гарного догляду за тваринами в nepiofl до й пюля xipypriHHnx втручань. Присипляти тварин пюля експеримен-TiB треба спец1альними безболюними методами, щоб м1жм1зувати страждання. У дослщах по ви-вченню поведшки необхщно використовувати спец1ально навчених тварин. Слщ зазначити, що часто Bci три «правила R» зв'язують з термшом «альтернативи» [4], а не ттьки перше правило, що рекомендуе замшяти хвороблив1 експериме-нти на тварин ¡ншими методами. Застосування правила «трьох R» на практик веде й до перегляду системи навчання в навчальних закладах бюлопчного профтю. Процес навчання повинен будуватися так, щоб жив1 тварини використову-валися ттьки в найбтьш необхщних випадках. Робота ¡з трупним матер1алом i муляжами, вщ-еофтьми й комп'ютеры модели спец1альы на-вчальш програми - альтернативи, як1 повинш широко застосовуватися в навчальному процеск Бтьшу частину необхщних практичних занять ¡з тваринами необхщно проводити як показов!, i ттьки, коли професшна пщготовка вимагае оде-ржання спец1альних навичок, учы можуть само-стшно працювати з тваринами, але обов'язково nifl безпосередшм спостереженням висококва-л1ф1кованого фах1вця. У Сврош активно працюе сусптьна студентська оргашзац1я EuroNICHE, що виступае проти використання експеримент1в на тваринах у навчальному процеа й за право студенев одержувати бюмедичну осв1ту без на-сильства над тваринами. 24 лютого 1993 р. парламент 1тали прийняв закон, вщповщно до якого навчальш заклади бюмедичного профтю зо-бов'язаш забезпечити можливють вчитися за ¡н-дивщуальними альтернативними програмами, що виключають експерименти на тваринах.
Перш1 законодавч1 акти, що захищали тварин вщ жорстокостк з'явилися в GBponi на початку минулого столггтя. Перший закон був прийнятий у Великобританп в 1822 р., полм у Францп й у Н1меччин1. У другш половин! XIX i початку XX стол1ття так1 закони прийняли майже Bci евро-пейсью кра'ши та США. На початку 1986 р. Рада Свропи прийняла Свропейську конвенцш захисту тварин, котрих використовують в експериментах i для ¡нших наукових цтей, у якш вщбит1 Bci 0CH0BHi положения Етичного кодексу СММНО. Наприкшц1 цього ж року прийнятий ще один закон - директива Ради Свропейського Економ1ч-ного Сывтовариства по захисту тварин в експериментах (86/609/ЕЕС). Це зобовзало держави Свропи до внесения змш у власне законодавст-во або прийняття нових закоыв, що регламен-тують експерименти на тваринах. Ухвалено pi-шення про публкацш щор1чного зв1ту про кть-
кють тварин, використаних в експериментах у краТнах СС. Перший зв1т по СС був опублкова-ний в 1994 р. [22].У нових законах Свропейського Сывтовариства став застосовуватися термш «компетентнють» стосовно оаб, як1 можуть бути допущен! до роботи ¡з тваринами. Пщ цим термшом розглядають оаб, що мають вщповщну осв1ту й практичш навички, пщтверджеш вщповн дними документами. Виходячи ¡з цих вимог, Фе-дерац1я Свропейських наукових асоц1ацш по ла-бораторним тваринам (рЕЬАБА) створила в Св-роы - Нщерланди [23]- вщповщну систему фа-ховоТ осв1ти для бажаючих працювати з експе-риментальними тваринами. У травы 1986 р. парламент Великобританп прийняв новий закон про захист експериментальних тварин, який у багатьох вщносинах можна вважати одним з найкращих закоыв у свт в цш обласп [6]. Вш вимагае та вводить стандартизацш утримання лабораторних тварин у наукових установах \ розплщниках; накпадае певш вимоги на розве-дення тварин \ Тх перевезення. Визначаються умови застосування анестезп в процеа проведения експеримент1в \ встановлюються припустим! методи эвтаназп тварин. Закон окреслюе коло дослщжень \ наукових напряммв, у яких можна використовувати експериментальних тварин; жадае вщ дослщниш обфунтування не-обхщносп проведения експеримент1в з погляду витрат \ шкоди для тварин \ вигоди для людства, а також для здоров'я тварин. Найважлив1шим нововведениям у закош е введения лщензшноТ системи. У список захищених законом внесен! ва хребетш лабораторш тварини й ембрюни, що пройшли 50% свого розвитку. У груды 1992 р. ухвалене р1шення вкпючити в цей список пред-ставника головоногих молюсш - восьминога. Закон визначае й вищий контрольний орган -Ком1тет ¡з процедур на тварин при Мшютерств1 внутр1шых справ, що пщкоряеться безпосеред-ньо Мшютров1 внутр1шых справ [16]. Перший закон про захист експериментальних тварин у США був прийнятий лише в 1966 р. Зв'язано це з тим, що наука була недоступна поглядам сус-птьства, тому що це була «втьна» наука. Закон 1966 р. фактично регулював ттьки вилов к1шок \ собак для експериментальних цтей. Пот1м були прийняв виправлення в 1970, 1976 \ 1985 роках, що ютотно змшили зм1ст закону. Цьому сприяло розчарування населения в можливостях меди-цини, розробка етичних питань ф1лософами США й активн1сть преси. Закон 1985 року вимагае створення Етичних ком1тет1в у кожш установ1, де використовуються тварини. Для собак \ при-мат1в необхщно забезпечити умови утримання, що вщповщають високому р1вню орган1зац1| Тх центрально!' нервовоТ системи. При експериментах обов'язкове застосування знеболюючих \ ан-т1стресорних препарат1в. Не можна знерухом-лювати тварин без анестез1Т. Повторы експерименти можна проводити ттьки у виняткових випадках. Закон зобов'язав створити спец1альний
Актуальн проблеми сучасно! медицини
¡нформацшний центр при Нацюнальнш стьсько-господарськш б1блютец1 для збору, анал1зу й поширення ¡нформацп з альтернатив до використання тварин в експериментах. Нагляд за вико-нанням закону здшснюють М1н1стерство стьсь-кого господарства i Нацюнальний ¡нститут здо-ров'я, але ¡нспекц1я в основному обмежуеться перев1ркою умов утримання експериментальних тварин. В установах повины бути особи, BiflnoBi-дальш за роботу з лабораторними тваринами. Етичш ком1тети, ям проводять сусшльний контроль за експериментами на тварин, у своему склад1 повинн1 мати ветеринара й хоча б одного «незалежного» члена. Ком1тетам дане право розглядати заявки в установ1 на проведения ро-6iT з тваринами й висловлювати свою думку про можливють фшансування po6iT у данш установк KpiM закону про захист тварин 1985 р. дшть ще два закони: закон про добротну лабораторну практику (1978 p.) i закон про дослщження в облает! охорони здоров'я (1985 р.).
У США основне навантаження по контролю за виконанням законодавства про захист експериментальних тварин падае на Етичы ком1тети установ, як1 використовують тварин в експериментах, хоча е й спец1альна державна служба. Проте, анал1з показуе, що ефективнють державно!' ¡нспекцЛ значно вище й багато кра'Гн, особливо в Сврош, вщдають перевагу цш систем!, хоча вона вимагае значних витрат.
Лггература:
1. A critical look at animal experimentation. NY.: Medical Research Modernization Committee,1992,P.6-8.
2. Annett B. The fund for the replacement of animal in medical experiments (FRAME): the first 25 years // ATLA. - 1995. -V.23. - P.19-32.
3. Aping science: a critical analysis of research at the Yerkes regional primate research center. - N.Y..: Medical Research Modernization Committee, 1995. - P.43-45.
4. Balls M. Animal experimentation: the search for valid and acceptable alternatives // Animal experimentation: improvements and alternatives. Suppl. to ATLA. Nottingham, 1985. P.53-62.
5. Cohen M.D. and Young C. «Alcoholic» rats (and other alcohol research using animals) (a critique). National research information center, American, New England and National antivivisection societies, 1989. - P.63-64.
6. Hampson J. Law relation to animal experimentation // Laboratory animals: an introduction for new experimenters
(ed. A.A.Tuffery). Chichester, UK: J.Wiley and Sons Ltd, 1990. - P.21-52
7. Hegarty T. Dorothy Hegarty and founding of FRAME: a personal recollection // ATLA. - 1995. - V.23. - P.15-17.
8. International guiding principles for biomedical research involving animals. Geneva: Council for international organizations of medical sciences, 1985.
9. Isomaa B., Lilius H. and Rabergh C. Aquatic toxicology in vitro: a brief review // ATLA. - 1994. - V.22. - P.243-254.
10. Loprieno N., Boncristiani G.,Bosco E.,Nieri M. and Loprieno G. The Galileo Data Bank on toxicity testing with in vitro alternative methods. I.General structure // ATLA.- 1994.-V.22. - P.20-31.
11. Martin P. and Bateson P. Appendix to measuring behaviour. Cambridge: Cambridge university press, 1986. - P.46-49.
12. Morton D.B. and Griffiths P.H.M. Guidelines on the recognition of pain, distress and discomfort in experimental animals and an hypothesis for assessement. - // Rec. H. -. 1985.- V.116. - P.431-436.
13. Rasmussen E.S., Strube M. In vitro methods for safety assessment of cosmetics. Soborg: Institute of Toxicology, National Food Agency of Denmark, 1994. - P. 24-26.
14. Remfry J. Recent developments in laboratory animal science // Animal experimentation: improvements and alternatives, Suppl. to ATLA. Nottingham: FRAME, 1985. - P.25-30.
15. Remfry J. Ethical aspects of animal experimentation // Laboratory animals: An introduction for new experimenters (ed.A.A. Tuffery). - Chichester, UK: J.Wiley and Sons Ltd., 1990. - P.25-30.
16. Rollin B.E. Laws relevant to animal research in the United States // Laboratory animals: an introduction for new experimenters (ed. Tuffery A.A.). Chichester UK: J.Wiley and Sons Ltd., 1990. - P.323-333.
17. Rowan A.N. Of mice, models and men - a critical evaluation of animal research. - Albany: State university of New York Press, 1984. - P.16-19.
18. Russell W.M.S., Birch R.L. The principles of humane experimental technique. - Methuen, London, 1959. - P.98-121.
19. Sharpe R. Science on trial. The human cost of animal experiments. - Sheffield: Awareness Publishing Ltd., 1994. -P.45-49.
20. Smyth D.H. Alternatives to animal experiments. London: Scolar press in association with the research defence society, 1978. - P.78-85.
21. Spielmann H., Grune-Wolff B., Ewe S.et al. ZEBET's data bank and information service on alternatives to the use of experimental animals in Germany // ATLA. - 1992. - V.20. -362-367.
22. Straughan D.W. First European Commission report on statistic of animal use // ATLA.- 1994. - V.22. - P.289-292.
23. Van Zutphen B.F.M.,van der Valk J.B.F. Education and training a basis for the introduction of the Three Rs alternatives into animal research // ATLA. - 1995. - V.23. -P.123-128.
24. Warren M., Atkinson K., Steer S. Introducing INVITTOX: the ERGATT/FRAME in vitro toxicology data bank //ATLA. -1989. - V. 16. - P.332-343.
Реферат
СОВРЕМЕННЫЕ ВЗГЛЯДЫ НА ЭКСПЕРИМЕНТЫ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ЖИВОТНЫХ В СТРАНАХ ЕВРОСОЮЗА И США Ковальский М.П., Прокопец К.А.
Ключевые слова: медицина, нормы, образование, экспериментальные животные, этика.
В представленном обзоре литературы приведены взгляды, которые существуют в настоящее время в странах Евросоюза и США на общественном, научном и законодательном уровнях касательно проведения научных экспериментов на животных, и отражены тенденции ихдальнейшей трансформации.
Summary
UP-TO-DATE VIEWS ON EXPERIMENTS WITH USE OF ANIMALS IN EU COUNTRIES AND IN THE USA (literary review). Kovalski M., Prokopets K.
Keywords: education, ethics, experimental animals, medicine, norms.
The paper highlights the up-to-date views on using animals in experiments in EU countries and in the USA. Much attention is paid to the public, legal, and scientific approaches to the problem as well as their following tendencies and transformations.
Tom 9, Выпуск 2
61
