CC BY
95
BÎCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ
УДК 616-092.9
Б10ЕТИЧН1 ПИТАНИЯ ЕКСПЕРИМЕНТ1В НАТВАРИНАХ
Денисенко C.B., Глебова Л.Ю., Назаренко С. М.
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я"
В cmammi проанал1зовано бюетичш аспекти експерименталъног медицини. Показано, що при виконанш експерuменmiв на лабораторних тваринах повинен виконуватисъ принцип полтшення i гуматзацп поводження з тваринами тд час тдготовки i проведення експеримен-ту, скорочення кiлъкoсmi використаних тварин, замти високооргатзованих тварин низъкооргатзованими або використання алътернативних меmoдiв. Ключов1 слова: бюетика, лаборатории тварини, експеримент.
Бюетика сьогоды - це нова галузь знання со-ц1ального ¡нституту, завданням якого е регуляц1я CToeyHKiB м1ж людьми i природою [9]. В США i Захщнм GBponi вщбувасться ¡нституалЬацт 6io-етики як спец1ально!' соц1ально!' ocbîth, яка вщ-працьовуе процедури прийняття ршень в не-традицмних бюмедичних ситуацтх. TaKi процедури передбачають звернення до уыверсальних прав i свобод особистост, норм м1жнародного права i закоыв конкретних держав, до нацюна-льних i релтйних традицм, до принцитв л1бе-рал^му та гумаызму [8]. В Украи-ii розробку кон-цепцм бюетики i ïï викладання почали, вщштов-хуючись вщ доевщу ¡нших краТн, а також ¡дей в1тчизняних мислител1в.
Важпивють i актуальнють проблем бюетики пщтверджуе той факт, що вона включена до програми вищих медичних навчальних заклад^. Це цтком лопчно, тому що медицина - особлива профеая, яка поеднуе високий професюна-л1зм та специфны моралы-ii риси людини. В про-rpaMi курсу розглядаються теоретичы аспекти феномена бюетики, психосоцальы аспекти за-хворювань, професмы, npaBOBi та етичы питания пщ час обстеження та лкування хворого, впровадження нових лкарських 3aco6iB у KniHin-ну практику. Студент повинен знати профеемно-етичы стандарти практично!' дтльност1, положения та npaBOBi нормативи Нацюнальних та М1жнародних конвенцм, етичы норми при проведены бюмедичних дослщжень. Багато етич-них проблем, що потребують дискуси, виникас внаслщок сучасних досягнень в галуз1 транспла-нтаци оргаыв, ¡нтервенцмно!' xipypriï, генно!' ¡н-женерп, репродуктивно!' медицини, молекуляр-hoï 6ionoriï. Належне мюце в nporpaMi знаходять
положения про альтернативы концепци експе-рименту на тваринах як в процеа навчання, так \ в науковм роботк
Мета роботи - проанал^увати ¡снуюч1 прин-ципи \ норми бюетики, що стосуються експери-менту на тваринах.
В бюлоги та медицин! неможливо уникнути експеримет1в на тваринах. Ще на початку 70-х роюв XX стол1ття група експерт1в ВООЗ дмшла висновку, що дослщи на тваринах лишаються найкращим, а часто единим доступним методом визначення токсичного ефекту [1]. Нин1, три-дцять рою в потому, не можна заперечувати про-вщну роль дослав на тваринах в експеримен-тальнм ф1з1ологИ, бюх1ми та ¡нших галузях. Без таких експеримент1в прогрес природничих наук неможливий, тому принесення експерименталь-них тварин у жертву науц1 в ¡м'я здоров'я та бла-гополуччя людини не повинно зустрнати морального осуду. Водночас тут обов'язково виникас проблема встановлення критерив науковоТ доцн льност1, тобто необхщност1 виконання експери-менту на тваринах. У кожному конкретному ви-падку безумовна необхщнють дослав на тваринах мае бути суворо аргументована. Особливо це стосусться моделювання стаыв пов'язаних з виникненням у тварин сильних больових або психоемоцмних вщчутт1в (стрес, механнна чи термина травма, шок). В цьому раз1 потр1бна аргументаця, яка мае переконати \ самого до-слщника, \ рецензент^ роботи, яка планусться, в тому, що право на таю дослщи е безеумывним [3].
Вщомо, що тварини здаты вщчувати страж-дання \ збер1гати пам'ять про них. Якщо неможливо обмтись без дослав на тваринах, то мо-
ральний обов'язок кожного экспериментатора -зробити все можливе для зменшення страждань тварин.
OcHOBHi етичы принципи в цм сфер1 сформу-льоваы в "Свропейськм конвенцп про захист хребетних, як1 використовуються для експери-ментальних та ¡нших наукових цтей", яка була прийнята 20.09.1985р. у Страсбурз1 [5]. Регламента^ експерименти на тваринах одержала розвиток у багатьох кранах, де ухвалеы й д1ють вщповщы законодавч1 акти та нормативы документ Слщ зазначити, що робота за регламен-тацп використання експериментальних тварин була розпочата ще в СРСР (наказ Мноздорову СРСР вщ 12 серпня 1977 року). Tofli ж було утворено "Ком1тет за експериментально!' роботи з тваринами" при вченм pafli Мноздорову СРСР, до обов'язюв якого входили питання контролю методично!' правилы-iocTi експерименти, а також додержання гуманних принцип!в утри-мання та використання тварин у експериментах. Гуманы принципи, закпадеы в роботу цього ко-м1тету, продовжують дтти зараз в Украи-м.
Загальноприйнятим стандартом став принцип трьох "R" - скорочення вщ англмських термУв "rebinnement" (полтшення), "reduction" (скорочення), "replacement" (замна) [1]. BiH полягае в наступному:
- полтшення i гумаыза^я поводження з тваринами пщ час пщготовки i проведения експерименту;
- скорочення ктькост1 використання тварин;
- замша високооргаызованих тварин низь-кооргаызованими або використання аль-тернативних метода.
Загалы-ii етичы вимоги до використання ла-бораторних тварин у медичних i бюлопчних експериментах в УкраТы розроблеы робочою гру-пою пщ проводом член-кор. HAH i АМН УкраТни О.Г. Резнкова i ухвалеы Першим нацюнальним конгресом з бюетики (2001 р.) [1]. Ц1 принципи розроблено у вщповщност1 до основних засад бюетики та бюетично!' експертизи , ¡нтересах захисту людини i всього бюлопчного р^номаыт-тя св1ту. Вони узгоджуються з положениями "Св-ропейсько!' конвенцп про захист хребетних тварин, як1 використовуються для експериментальних та ¡нших цтей" (Страсбург, 1985).
Загальы положения цього документу наступ-
Hi:
1. Бюлопчы та медичы експерименти на тваринах можуть проводитись лише у тих випадках, коли вони спрямоваы на одержання нових наукових знань, сприяють полтшенню здоров'я людини i тварин, збереженню живо!' природи, е вкрай необхщними для якюного навчання i пщго-товки фах1вц1в, проведения судово-медично!' та
кримнальноТ експертизи, не становлять загрози для здоров'я людини.
2. Експерименти на тваринах виправдаы тод1, коли е достаты пщстави: спод1ватись, що Тхы результати суттсво сприятимуть досягненню хо-ча б однюТ ¡з зазначених вище цтей. Неприпус-тимо використовувати тварин з дослщницькими та навчальними цтями, якщо ц1 цт1 можуть бути досягнены ¡ншими шляхами, без використання тварин.
3. Слщ уникати буквального дублювання вже проведених раыше дослщжень на тваринах, якщо воно не зумовлено доцтьнютю експериментально! перев1рки результата.
4. Вибф виду тварин, Тх ктькост1, а також методика дослщжень мають бути ретельно обфун-тована до початку експерименти \ одержати схвалення уповноваженоТ особи чи органу б1о-тичноТ експертизи.
5. Тварини для експерименти повины надхо-дити з сертиф1 кованого джерела Тх вирощуван-ня. Використання бродячих тварин протирнить принципам бюетики.
6. Визначаючи здатнють тварин вщчувати страждання \ пам'ятати про них, при проведены експеримен^в необхщно дотримуватися гуманное^, уникати дистресу, болю, спричинення тва-ринам тривалоТ шкоди здоров'ю \ полегшувати Тхы страждання. Необхщно прагнути максимального скорочення числа тварин \ там де це мо-жливо, використовувати альтернативы методи, як1 не потребують Тх участк
7. Експерименталы-м роботи на тваринах мае проводити квалфкований дослщник (експери-ментатор), що об^наний з правилами бюетики \ дотримуються Тх. Використання тварин у навча-льному процеа проводиться п1д наглядом фахь вця-викладача.
8. Лабораторп, науков1 та навчалы-м заклади \ оргаызацп, де проводяться експерименти на тваринах, пщлягають вщповщнм атестаци пов-новажними органами. Зокрема, перев1ряеться вщповщнють стандартам "напежноТ лаборатор-ноТ практики", що е м1жнародною вимогою до проведения медико-бюлопчних та ¡нших експериментальних дослщжень. Зокрема, спец1альна комюя Державного фармаколопчного центру МОЗ УкраТни проводить перев1рку \ атестац1ю лабораторм та вварив, де здмснюються до кл1-нны дослщження лкарських засобв, надае Тм конкреты рекомендаций бюетики.
Принципи бюетики стосуються вибору експериментальних тварин. Вибф експериментатором того чи ¡ншого виду тварин мае бути ретельно обфунтованим з урахуванням його адекватност1 мет1 роботи та можливост1 скорочення ктькост1 тварин [4]. Експериментатор повинен прагнути до вибору виду тварин, як1 посщають нижче мю-це у фтогенетичному ряду. Моральним
Том 6, Выпуск 3
187
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
обов'язком экспериментатора е досягнення вщ-творюваних результат^ дослщження ¡з викорис-танням м1ымальноТ ктькост1 тварин. Для цього використовують стандартизованих тварин, ма-тематичы методи планування експерименту та обробки одержаних даних, комп'ютеры та мате-матичы моделк
Як правило, перевагу надають ¡нбредним тваринам, стандартизованим за генетичними та мкробюлопчними параметрами, умовами утри-мання \ харчування. Але слщ враховувати, що екстраполяц1я одержаних таким шляхом даних на ¡нш1 лни тварин не завжди можлива, \ тод1 виникае необхщысть повторювання експерименту на ¡нших лУях [7].
Даы про джерело одержання для експерименту тварин та Тхня бюлопчна характеристика мають бути документально зафксоваы експе-риментатором.
Проведения експеримен^в на тваринах, як \ виб1р тварин для дослав, також мае фунтува-тись на принципах бюетики [1, 4]. Конкретно це полягае в тому, що виб1р технологи експеримен-т1в на тваринах проводиться таким чином, що перевага надаеться методам, як1 найменше спричиняють бть, страждання, дискомфорт або тривал1 негативы наслщки для здоров'я тварин, а також не створюють безпосередньоТ загрози для здоров'я експериментатора, техннного персоналу, або ¡нших людей, тварин чи довктля загалом.
Виходячи з принципу гуманного поводження з лабораторними тваринами, експериментатор \ техннний персонал морально зобов'язаы п1д час проведения експерименту звести до мУму-му можливу шкоду для тварин, особливо при проведены хфурпчних операцм. 3 метою вико-нання цих вимог необхщно застосовувати наркоз, загальне чи мюцеве знеболювання, за виня-тком випадюв, коли це е несумюним ¡з цтями експерименту (моделювання травми, шокових стаыв, опковоТ хвороби тощо). В такому випадку експериментатор зобов'язаний зробити вщповь дне письмове повщомлення \ одержати схва-лення уповноваженого органу з бюетичноТ екс-пертизи.
Якщо пюля заюнчення експерименту вщповь дальною особою прийнято ршення залишити пщдослщну тварину живою, необхщно прийняти ус1 можлив1 заходи щодо якнайшвидшого вщно-влення и здоров'я та благополуччя; повернення до належних умов утримання та догляду.
Не можна повторно використовувати тварину, яка вже була в експерименту що супрово-джувався болем чи стражданнями, незалежно в1д застосування наркозу чи знеболення, до в1д-новлення задовтьного стану здоров'я. Винятка-ми е повторы експерименти, в яких тварина бу-де постмно знаходитись п1д загальним наркозом
аж до и знеживлення, або таю, що пов'язаы з мш1мальним втручанням у здоров'я \ благополуччя тварини.
Особливо болючим питаниям бюмедичного експерименту е питання про знеживлення тварин [1, 6]. Ршення про знеживлення тварин при-ймасться експериментатором на етат планування експерименту або наприкнц1 його вико-нання при виникнены неспод1ваних обставин, що е несумюними з життям тварини чи завдають в подальшому тривалого болю, дистресу або шкоди ТТ здоров'ю. В останньому випадку доцн льно одержати консультац1ю ветеринарного фа-х1вця. Знеживлення тварин повинно здмснюва-тись гуманним методом, тобто ¡з вчиненням Тй мш1мального ф^ичного та емоцмного страждання у вщповщност1 до видутварини.
Результати наукових дослщжень на тваринах пщлягають документуванню та оприлюдненню. Вщповщна ¡нформац1я е вщкритою, за винятком тих випадюв, коли вона не може бути розголо-шена в ¡нтересах збереження державноТ, судо-во1 чи комерцмноТ таемниц1 та охорони ¡нтелек-туальноТ власностк Форма оприлюднення згада-но1 ¡нформаци мае бути доступною для фах1вц1в та громад ськостк
Впровадження в практику наукових \ навча-льних закпад1в принцитв бюетики експеримен-тальноТ роботи передбачае й вщповщальысть у раз1 IX порушення. Вона полягае в тому, що в питаниях використання тварин для наукових та навчальних цтей експериментатор керуеться моральыстю перед сусптьством та тваринним св1том [6].
Права тварин ¡снують для людей, причому в тому вигляду який дозволяе Тх ефективне застосування. Прикладом законодавчих акт1в, як1 за-хищають (прямо чи опосередковано) права тварин е Закони Украши "Про тваринний св1т", "Про охорону навколишнього природного середови-ща", "Про ветеринарну медицину" та "Про вщповщальысть пщприемств, установ та оргаызацм за порушен ня законодавства про ветеринарну медицину". Вони зокрема, дають визначення ветеринарного та етзоотичного благополуччя як оптимальних умов для життя тварин, що запобн гають захворюваност1 та шкщливому впливов1 фактор^ довктля на Тх здоров'я, продуктив-ысть, забезпечують профтактику хвороб. Ц1 до-кументи також передбачають контроль за якютю засоб1в захисту тварин, засобв ветеринарноТ медицини та кормових добавок, експертизу про-ект1в планування та буд1вництва тваринницьких об'ект1в, що, звичайно, стосуеться й роботи з лабораторними тваринами. Особливе значения мае Закон "Про захист тварин в1д жорстокого поводження" [6], який поширюе свою д1ю, кр1м ¡ншого, на використання тварин у науково-
ДОСЛ1ДНИХ та навчальних цтях i проголошуе таю ochobhí принципи поводження з тваринами, як:
- жорстоке поводження з тваринами, не-сум1сне з принципами моральное^ i гуманное^;
- умови життя тварини повины вщповщати ТТ бюлопчним, видовим та ¡ндивщуаль-ним особливостям;
- людина зобов'язана захищати тварин вщ страждань i загибел1;
- право власност! та ¡Hrni речов1 права на тварин у випадку жорстокого поводження з ними можуть бути припинеы вщпо-вщнодо закону.
Дотримання прав тварин е не ттьки виявом моральное^ окремоТ людини, а й свщченням гуманност1 всього сусптьства, його цивт^ова-hoctí [2]. На практик це здмснюеться як cycni-льний контроль за вттенням у життя вимог за-конодавства щодо захисту тварин в1д жорстокого поводження. Передбачаеться вщвщання мюць утримання i використання тварин, надання пропозицм i участь в розробц1 вщповщних p¡-шень виконавчоТ влади.
Вщповщнють експерименту in vivo вимогам бюетики контролюеться Комюями з бюетики. Вони анал^ують заяви на проведения дослав, надають дозвт i рекомендаци щодо Тх проведения (у вигляд1 заключения). Члени komícíT вщ-вщують лаборатори i безпосередньо на mícuí оцнюють якють експериментальноТ роботи з точки зору бюетики. В pa3¡ виявлення порушень бюетичних норм i принцитв, вони рееструють порушення, доповщають про них кер1вництву наукового пщроздту або установи i висувають кпопотання про припинення такого експерименту.
Зростання уваги сусптьства до бюетичних аспект1в експериментальних дослщжень у галуз1 медицини, бюлоги та ветеринари пщкреслюеть-ся зм1стом наказу ВАК УкраТни № 180 в1д 31.03.2005 р., згщно з яким до перелку докумен-TiB, що подаються до спецалЬованоТ вченоТ ради, включено висновок щодо проведения 6io-етичноТ експертизи дисертацмних дослщжень.
Таким чином, вщбуваеться глибока ¡нтеграцт бюетики i бюмедичних дисциплш, зокрема експериментальноТ медицини. Виявляючи гуман-HicTb пщ час роботи з експериментальними тваринами, дослщник пщносить свою власну гщ-HicTb, змщнюе гуманн1 засади медицини як науки. Анал1з впровадження принцитв i норм 6io-етики в експериментальну д1яльнють окремих галузей теоретично! медицини (нормально! та патолопчноТ ф1з1ологИ, фармакологи) станови-тиме напрям наших подальших дослщжень.
Л1тература
1. Антолопя бюетики / Под ред. Ю.1. Кунд1ева. - Льв1в: Бак, 2003. - 589 с.
2. Бриссе-Виньо Ф. Требования биоэтики: пер. с англ. - К., 1999.- 245 с.
3. Горлов А. А., Бисюк Ю. А. Биоэтика и будущее человечества. - Симферополь, 2001. - 113 с.
4. Денисенко М. В., Почерняева В. Ф. Использование лабораторных животных в эксперименте. // Второй национальный Конгрес по биоэтике: Тез. докл. - К., 2002. -С.207.
5. Свропейська конвенщя про захист хребетних тварин, яю використовуються для експериментальних та ¡нших нау-ковихцгпей, Страсбург, 1985.
6. Про захист тварин вщ жорстокого поводження. Закон УкраТни, № 5366, 02.06. 2000.
7. Про медико-бюлопчш вимоги до тварин, умови Тх утримання, порядок узяття у них ксенотрансплантанлв. Наказ МОЗ УкраТни, 2000.
8. Bioethics: International implications // Proceedings of the round table of ministers of science. Paris, 22-23 October 2001. - UNESCO, 2003. - 92 p.
9. Di Bernardo G. Bioethics: A philosophical foundation. -Trento, 2003. - 12 p.
Реферат
БИОЭТИЧЕСКИЕ ВОПРОСЫ ЭКСПЕРИМЕНТОВ НА ЖИВОТНЫХ Денисенко С.В., ГлебоваЛ.Ю., Назаренко C.H. Ключевыеслова: биоэтика, лабораторные животные, эксперимент.
В статье проанализированы биоэтические аспекты экспериментальной медицины. Показано, что при проведении экспериментов на лабораторных животных должен выполняться принцип улучшения и гуманизации обращения с животными во время подготовки и проведения эксперимента, сокращение количества использованных животных, замены высокоорганизованных животных низкоорганизованными или использование альтернативных методов.
Summary
BIOETHICAL PROBLEMS OF EXPERIMENTS ON ANIMALS Denisenko S.V., Glebova L.Yu., Nazarenko S.N. Key words: bioethics, laboratory animals, experiment.
The bioethical aspects of experimental medicine has been analysed in the paper. It has been shown that when carrying out experiments on laboratory animals the principle of humanisms and treatment of animals during the preparation to the experiment and during the experiment itself should be strictly kept as well as other principles such as the reduction of a number of animals, applying of alternative methods.
Tom 6, Выпуск 3
189
