CC BY
53
УДК 636.4:612
Б10ЕТИЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 ВИКОРИСТАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН В ЕКСПЕРИМЕНТ1
Денисенко C.B., Денисенко М.В. Передера С.Б.
Вищий державний навчальний заклад УкраУни "УкраУнська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава Полтавська державна аграрна академ1я м. Полтава, УкраУна
Моралъним обов'язком експериментатора е досягнення в{дтворювалъних резулътат{в docëi-дження iç використанням м^малъног кiлъкocтi лабораторних тварин. Biдтвopення nатoфiзio-лoгiчних проце^ на тваринах при умoвi одержання нових наукових даних, що сприятиме по-лтшенню здоров'я людини й тварин, збереження навколишнъого середовища.
Ключов1 слова: сглльнл хвороби, тварини, експеримент, бютична експертиза, патогенез.
Життя людини з початку ïï розвитку поеднано з тваринами. Ми насттьки з ними пов'язуемо свое життя, що без цього симбюзу себе не уявляемо.
Навколо нас птахи, бджоли, комахи, свшськ1 та дик1 тварини. При захворюваннях тварин наше сшлкування з ними продовжуеться, i це не зале-жить в1д нас. I не обов'язково, щоб людина пра-цювала з тваринами, вона сшлкуеться з ними через природы ресурси, продукти харчування.[1] Ще в 15-му CTopi44i було зафксовано, що тварини розповсюджують хвороби, спшьш для людини та тварин, а також можуть бути джерелом ¡нфекцп. Тому на захист населения вщ хвороб, сшльних для людей та тварин, залучили л1кар1в системи охорони здоров'я та л1кар1в ветеринар-hoï медицини. Провщш вчеш розробили заходи щодо попередження розповсюдження ¡нфекцп, заходи щодо ïx л1кв1дацЛ, та здшснення взаем-ного обмшу ¡нформац1ею [9].
Насамперед, це контроль за охороною тери-Topiï УкраУни в1д занесения з територп ¡нших кра-Ун збуднимв ¡нфекцшних хвороб тварин з сиро-виною, продуктами тваринного походження, кормами, а також з тваринами та птицею. Для утримання тварин, щоб вони були здоровими, потр1бно, як i людны, якюне харчування, проведения своечасного щеплення, проведения планово! лабораторноУ д1агностики для виявлення гельмшт1в та ¡нших паразит1в, а також необхщно проводити заходи 3i збереження навколишнього середовища у вщповщному стаж [12].
При виникненш хвороб серед людей i тварин noTpiÔHi якюн1 лки для Ух лкування. Мехашзм дм лкарських 3aco6iB попередньо вивчаеться на лабораторних тваринах [4]. Патогенез захворю-вань, що виникають у людей i тварини, ¡дентич-ний, Ух бтьше 250. Сучасний р1вень науки та техыки експерименту на тваринах дозволяе зве-сти до MiHiMyMy небажаний вплив досл1д1в на лабораторних тварин за рахунок моделювання експеримент1в та дотримування принцип1в 6io-етики [5].
Загальноприйнятим стандартом став принцип трьох "Р"-скорочення в1д англ1йських TepMiHiB "rebinnement" (пол1пшення), "reduction" (скоро-чення), "replacement" (замша) [10]. BiH полягае в наступному:
- пол1пшення i гумаызац1я поводження з
тваринами nifl час пщготовки i проведения експерименту;
- скорочення к1лькост1 використання тварин;
- замша високооргашзованих тварин низь-коорган1зованими або використання аль-тернативних метод1в, включаючи методи математичного моделювання.
Загальш етичн1 вимоги до використання лабораторних тварин у медичних i 61олог1чних експе-риментах в УкраУш розроблен1 робочою групою nifl кер1вництвом член кор. HAH i АМН УкраУни О. Г. Резн1кова i ухвален1 Першим нац1ональним конгресом з бюетики (2001 р.). Ц1 принципи роз-роблено у в1дпов1дност1 до основних положень б1оетики та бюетичноУ експертизи, в ¡нтересах захисту людини i всього 61олог1чного р1зноман1т-тя св1ту. Вони узгоджуються з положениями "Gb-ропейськоУ конвенц1У про захист хребетних тварин, як1 використовуються для експерименталь-них та ¡нших цтей" (Страсбург, Франц1я, 1985). Загальш положения цього документу наступш:
1. Бюлопчш та медичн1 експерименти на тваринах можуть проводитись лише у тих випадках, коли вони спрямоваш на одержання нових наукових знань, спри-яють пол1пшенню здоров'я людини i тварин, збереженню живоУ природи, е вкрай необх1дними для якюного навчання i nifl-готовки фах1вц1в, проведения судово-медичноУ та кримшальноУ експертизи, не становлять загрози для здоров'я людини.
2. Експерименти на тваринах виправдаы тод1, коли е достатн1 п1дстави спод1ва-тись, що ixHi результати суттево сприя-тимуть досягненню хоча б одного ¡з за-значених вище вимог. Неприпустимо ви-користовувати тварин з досл1дницькими та навчальними цтями, якщо ця мета може бути досягнена ¡ншими шляхами, без використання тварин.
3. Слщ уникати буквального дублювання вже ран1ше зд1йснених дослщжень на тваринах, якщо вони не зумовлеы доц1-льн1стю проведения експериментальних перев1рок результат1в досл1ду.
4. Bn6ip виду тварин, Ух к1лькост1, методика дослщжень мае бути ретельно обфунто-вана до початку експеримент1в i схвале-на уповноваженою особою чи органом 61отичноУ експертизи.
5. Тварини для експеримент1в повинн1 над-ходити з сертиф1кованого джерела Ух розведення. Використання бездомних
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
тварин суперечить принципам бюетики та методу аналопв.
6. Визначаючи здатнють тварин вщчувати страждання \ пам'ятати про них, при проведены експеримент1в необхщно до-тримуватися гуманности уникати дистре-су, болю, спричинення тваринам трива-ло1 шкоди здоров'ю \ полегшувати Тхж страждання. Необхщно прагнути до максимального скорочення числа тварин \ там, де це можливо, використовувати альтернативы методи, ям не потребують IX участк
7. Експериментальш роботи на тваринах повинен проводити квал1ф1кований до-слщник (експериментатор), дотримую-сись правил бюетики. Використання тварин у навчальному процеа проводиться пщ наглядом фах1вця-викладача.
8. Лабораторп, науков1 та навчальш закла-ди \ орган1зацЛ, де проводяться експери-менти на тваринах, пщлягають вщповщ-нш атестаци повноважними органами. Зокрема, перев1ряеться вщповщнють стандартам "належноТ лабораторноТ практики", що е м1жнародною вимогою до проведения медико-бюлопчних та ¡н-ших експериментальних дослщжень.
Зокрема, спец1альна ком1ая Державного фар-маколопчного центру МОЗ УкраТ'ни проводить перев1рку \ атестацш лабораторш та в1варИв, де здшснюються доклш1чн1 дослщження лкарських засоб1в, надае Тм конкреты рекомендацп з бю-етики [1].
Велику увагу слщ придтяти \ проблемам роботи з лабораторними тваринами: стандартиза-цп корм1в, умовам утримання \ вщтворення тварин, якосп в1варив \ питомниш з урахуванням дотримання ветеринарно-саштарних вимог, ор-гашзацп роботи експериментально-бюлопчних кпшк \ бюетичного контролю за проведениям дослав з лабораторними тваринами. У вирн шенш вказаних проблем важлива роль належить питаниям пщготовки кадр1в, формуванню юри-дично1 й науковоТ' вщповщальносп за рацюналь-нють використання лабораторних тварин в експериментальних дослщженнях, в тому числ1 в обласп онкологи та цукрового д1абету, етиц1 ро-
боти з тваринами, а також аспектам анестезп, генетичному мошторингу i контролю здоров'я, робот1 з гнотобютиками i трансгенними тваринами. Етика роботи з експериментальними тваринами вимагае також уваги до проблеми бла-гополуччя здоров'я тварин в плат Тх страждань i пошкоджень, полегшення болю, який вщчувають лабораторш тварини в експерименту зняття стресових вплив1в на оргашзм тварин, а також харчування лабораторних тварин як потенцшно впливаючому фактору [3].
На Першому Нацюнальному KOHrpeci з бюети-ки (вересень 2001 piK, м. Кшв) Трахтенберг I.M., Резн1ков О.Г. вщзначили прюритетнють значу-щосп розробки альтернативних метод1в в практик проведения медико-бюлопчних дослщжень. Особливо пщкреслювалася необхщнють розши-рення арсеналу тих з них, де виявляеться певна корелящя м1ж результатами цих метод1в i пщсу-мками дослав на теплокровних тваринах. Про-те под1бна корелящя вщм1чаеться далеко не завжди [12].
На сучасному eTani головну роль в експериме-нтальнш ф1з1ологИ, 6ioxiMii, генетик, фармакологи, токсикологи й ¡нших областях медицини придтяють проведению дослав на тваринах [11]. Необхщно по можпивосп обмежити Т'х за рахунок альтернативних метод1в - дослав на безхребетних, за допомогою культури тканин, in vitro i т.д. - велшня часу, пов'язане з гуманним ставленням до тварин у тому числ1 й самих уче-них. Тут виникае проблема встановлення бюетичних критерив науковоТ доцшьносп постановки експерименту на тваринах. Адже у принцип!, коли експеримент залишаеться «единим допустимим методом», наприклад, вивчення мехашзму виникнення хвороби, особ-ливостей и патолопчних процеав, можливостей застосування нових лкарських 3aco6iB, випро-бування нових х1м1чних сполучень, впроваджу-ваних в сучасне виробництво i сферу побуту, то розраховувати на альтернативы методи в такш ситуацп не можливо. Тим бтьше, коли ¡нтереси ф1зичного i псих1чного здоров'я сусптьства ви-магають задовольнити ще й наукову потребу дослщниш у фундаментальних i прикладних дослщженнях з використанням тварин для постановки експерименту з метою отримання достов1риних результате. Зрозумто, у кожному конкретному випадку доцтьнють або нав1ть без-умовна необх1дн1сть дослав на тваринах повинна бути строго аргументованою. Тут доречно звернути увагу на наступне загальне м1ркування, яке в данш проблем! носить принциповий характер. Суть його в тому, що коли сусптьство праг-не добробуту i належного р1вня науково-техычного прогресу, здорового побуту, гтеычних умов прац1, рацюнального харчування, то серед pecypciB, що Т'х забезпечують, далеко не останне мюце займае продовольча сиро-вина i продукти тваринного походження. Останш просто необхщы для бюлопчного ¡снування лю-
дини, яка ¡з стародавшх чаав i до наших дшв харчуеться м'ясом тварин. Тому i той, хто приню експериментальних тварин на жертовний алтар науки в ¡м'я збереження здоров'я i благополучия людини не повинен зустр1чати морального за-судження [6].
1. Моральним обов'язком експеримента-тора е досягнення вщтворюваних результате дослщження ¡з використанням м1шмально!' ктькост1 тварин. Для цього використовують стандартизованих тварин, математичш методи планування експерименту та обробки одержаних даних, комп'ютерш та математичш модели дослщи in vitro на м1крооргашзмах, тканинних та кл1тинних культурах Ti iHrni альтернативш методи. У навчальному процеа важливе мюце посщають дшч1 модел1 та ¡м1туюч1 пристро!', макетуван-ня, використання ayflio- та вщеоматерн ал1в.
2. Як правило, перевагу надають ¡нбред-ним тваринам, стандартизованими за генетичними та м1кробними показника-ми, умовами утримання i харчування. Але слщ враховувати, екстраполяцш одержано таким шляхом, що дат на ¡нш1 лжи тварин не завжди можливо перенести, i тод1 виникае необхщнють повто-рювання експеримент1в на ¡ншихлш1ях.
3. Особи та оргашзаци, як1 розводять тварин для експериментальноТ та навчаль-HOi роботи, пщлягають вщповщнш атес-тацп уповноваженими органами.
4. Дан1 про джерело одержання для експерименту тварин та Тхня бюлопчна характеристика мають бути документально зафксоваш екс-периментатором. Особливо це стосуеться собак i кот1в та ixHix батьмв.
Утримання та догляд за тваринами
1. Гуманне ставлення до пщдослщних тварин повинно проявлятися на Bcix етапах роботи з ними: транспортування, маркування, розм1щен-ня, проведения та закшчення експерименту, включаючи евтаназш.
2. Умови розм1щення, утримання тварин та на-вколишнього середовища мають забезпечувати хоча б мш1мальну свободу pyxiB, достатню кть-KiCTb якюно'Г 1ж1, води, пов1тря. Належний сашта-рно-гтешчний стан е запорукою збереження Тх-нього здоров'я та благополуччя.
3. Умови, в яких здшснюються розмноження, утримання та використання тварин, повинш пе-рев1рятися щоденно.
4. Стан здоров'я та поведшка тварин повинш бути об'ектами уважноТ' та частот перев1рки, щоб попередити бть, дистрес, страждання або звес-ти до можливого м1н1муму в тих випадках, коли неможливо IX уникнути.
5. Спец1альш заходи профтактики повинш вживатися у випадках, коли тварини е джерелом
потенцшноТ' небезпеки для обслуговуючого персоналу, експериментатора та ¡нших людей, для ¡нших тварин, а також навколишнього середовища.
6. Примщення, де утримуються, використову-ються експериментальш тварини, а також Тх об-ладнання повинш вщповщати зазначеним вище вимогам.
7. Для оргашзаци та контролю за здшсненням належного догляду за тваринами призначаеться адмшютративно вщповщальна особа (особи).
8. Догляд за тваринами здшснюе персонал, який об1знаний з1 зазначеними вимогами та який мае досвщ вщповщноТ' роботи.
9. У раз1 необхщносп тваринам повинна нада-ватись квал1ф1кована ветеринарно-медична до-помога.
10. Умови утримання тварин та догляду за ними повинш бути доступш для перев1рки повно-важними органами та особами, а також громад-ськими оргашзац1ями захисту тварин та ¡ншими об'еднаннями громадян у межах чинного зако-нодавства.
Проведения експеримент1в
1. Виб1р технологи експеримешпв на тваринах проводиться таким чином, що перевага нада-еться методам, як1 потребують м1шмально!' кть-косп тварин, якнайменше спричиняють бть, страждання, дискомфорт або тривал1 негативш наслщки для здоров'я тварин, а також не ство-рюють безпосередньоТ' загрози для здоров'я експериментатора, техшчного персоналу, ¡нших людей, тварин та навколишнього середовища. Експериментальний метод обираеться з ураху-ванням можливосп одержання достов1рних результате.
2. Виходячи з принципу гуманного поводження з лабораторними тваринами, експериментатор \ техшчний персонал морально зобов'язанш пщ час проведения експерименту звести до мш1му-му можливу шкоду для тварин, яка зазначена у попередньому параграф!, особливо при прове-денш х1рурпчних операцш.
3. 3 метою виконання цих вимог необхщно за-стосовувати загальний наркоз, загальне чи мю-
BtCHHK Украгнсъког медичног стоматолог 1чног академш
цеве знеболювання, за винятком тих випадш, коли це е несумюним ¡з цтями експерименту (моделювання травми, шокових сташв, опшовоТ хвороби та ¡нше). У такому випадку експеримен-татор зобов'язаний зробити вщповщне письмове повщомлення (окремою заявою або в тексп нау-кового проекту) \ одержати схвалення уповнова-женого органу з бютичноТ експертизи.
4. Якщо пюля закшчення експерименту вщпо-вщальною особою прийнято р1шення пщдоспщ-ну тварину залишити живою, необхщно прийня-ти ва можлив1 заходи щодо якнайшвидшого вщ-новлення и здоров'я та благополучия: повер-нення до належних умов утримання та догляду.
5. Не можна повторно використовувати тварину, яка вже була в експерименту що супрово-джувався болем чи стражданням, незалежно вщ застосування наркозу чи знеболювання, до вщ-новлення задовтьного стану здоров'я. Винятка-ми е повторш експерименти, в яких тварина по-стшно буде знаходитись пщ загальним наркозом аж до и знеживлення, або там, що пов'язанш з мш1мальним втручанням у здоров'я \ благопо-луччя тварини.
6. Особливо!' уваги потребують науков1 дослн дження на собаках \ котах. Ц1 тварини насттьки близьки до життя людини, що вщдавати Тх на дослщи аморально. Вони розумшть мову, ¡нто-нац1ю голосу, погляд, рухи людини, але не мо-жуть вщповюти. Тому, на нашу думку, потр1бен закон, що забороняе проводити негуманш дослн дження на котах та собаках.
Знеживлення тварин
1. Р1шення про знеживлення тварини прийма-еться експериментатором на eTani планування експерименту або наприкшц1 його виконання при виникненш неспод1ваних обставин, що е несумн сним ¡з життям тварини чи завдадуть в подаль-шоми тривалого болю, дистресу або шкоди и здоров'ю. В останньому випадку доцтьно одержати консультацш лкаря ветеринарноТ медици-ни.
2. Знеживлення тварин повинно здшснюватись гуманним методом, тобто ¡з спричиненням Т'й Mi-
шмального ф1зичного та емоцшного страждання у в1дпов1дност1 до виду тварини, шляхом пере-дозування наркозного препарату (ЗУ № 3446-IV Bifl 21.02.2006 р., м. КиТ'в "Про захист тварин вщ жорстокого поводження).
Доступ до шформацп
1. Результати наукових дослщжень на твари-нах пщлягають документуванню та оприлюд-ненню. В1дпов1дна ¡нформац1я е вщкритою, за винятком тих випадш, коли вона не може бути розголошена в ¡нтересах державно!', патентно!, судовоТ чи комерцшноТ таемниц1 та охорони ¡н-телектуальноТ власностк
2. Форма оприлюднення згаданоТ ¡нформаци мае бути доступною для фах1вц1в та громадсь-
KOCTi.
В1дпов1дальшсть за порушення норм бюетики
1. У питаниях використання тварин для наукових та навчальних цтей експериментатор керу-еться моральною вщповщальнютю перед cycni-льством та тваринним cbItom.
2. Неприпустимо проведения експеримент1в на тваринах, що можуть завдати Тм болю, дистресу чи шкоди здоров'ю, з метою одержання особис-тоТ користк
3. Дм експериментатора, що стосуються поводження з тваринами, не повинш суперечити нормам бюетики i законодавчим актам УкраТ'ни та визнаним державою документам м1жнародних оргашзацш.
4. Адмшютращя заклад1в, де поводяться експерименти на тваринах, особи, що проводять Тх, оргашзовують та здшснюють догляд за тваринами, несуть вщповщальнють за правильну оргашзацш, проведения i поточний контроль нау-ковоТ, експертноТ роботи або навчального про-цесу зг1дно з дшчими регламентними документами, що стосуються бюетики та бютичноТ експертизи.
До глобальних св1тових досягнень науково-техн1чного прогресу належить система НадшноТ ЛабораторноТ Практики (Good Laboratory Practice- GLP). М1жнародне поширення GLP, яка запроваджуе ушфкацш умов, що охоплюють практично Bci етапи експерименту, та сприяе суттевому зростанню р1вня оргашзаци дослн джень, метою яких е обфунтування безпечносп бюмедичних розробок, що пропонуються до широкого використання, безумовно, е значною по-д1ею в iCTopiT доклУчноТ практики створення л1-карських 3aco6iB [8].
Дотримання бюетичних принцитв стосуеться Bcix напрямш вивчення матер1алу дисциплш медичного, ветеринарного та бюлопчного про-фтю [7]. Впровадження Болонського принципу навчання в УкраТ'ш пщвищуе знания нашого студента, заохочуе досягнення европейського piB-ня.
Таким чином, слщуючи новим бюетичним
9.
10.
принципам у вщношены до використання лабораторних тварин в експеримент1 та навчальному процеа необхщно впроваджувати HOBi сучасш альтернативы технологи ставлення дослав для розробки нових заход1в лкування i пщготовц1 нового поколшня л1кар1в i науковц1в [2].
Л1тература
1. Витте П.Н. Биоэтическая оценка баланса индивидуального риска в эпидемиологических исследованиях. //Перший нацюнальний конгрес з бюетики. - К., С.131.
2. В1тенко I.C. Особливост1 викладання бюетики студентам вищих навчальних закпадш УкраТни. //III нац1ональний конгрес з бюетики. - С.193.
3. Западнюк И.П., Западнюк В.И., Захария Е.А., Западнюк Б.В. Лабораторные животные./ Разведение, содержание, использование в эксперименте. - К.: Вища школа, 1983. - 383с.
4. Кайдашев И.П., Денисенко М.В. Влияние пептидного биорегулятора вермилата на эмбрио- и фитогенез у лабораторных животных. //Весник проблем современной медицины. - Полтава-Харьков, 1997. - № 10 - С. 138 - 143
5. Кайдашев 1.П., Цебржинский 0.1. Вплив на показники ву-глеводного обм1ну у лабораторних тварин. //Зб1рник "Фь
Реферат
БИОЭТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЛАБОРАТОРНЫХ ЖИВОТНЫХ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ Денисенко С.В., Денисенко М.В., Передера С.Б.
Ключевые слова: общие заболевания, животные, эксперимент, биоэтическая экспертиза, патогенез.
Моральным правом экспериментатора является достижение сопоставимых результатов исследования при использовании ми -нимального количества животных. Отображение патофизиологических процессов на животных для получения научных данных будет способствовать улучшению здоровья человека и животных, сохранению окружающей среды.
Summary
BIOETHICS FEATURES OF THE USE OF LABORATORY ANIMALS ARE IN AN EXPERIMENT Denisenko S.V., Denisenko M.V., Peredera S.B.
Key words: general illnesses, animals, experiment, bioethics, pathogenesis
The moral duty of an experimenter is to achieve comparable results of researches by using the minimal number of laboratory animals. Modelling of physiopathological processes on animals in order obtain new findings will contribute to the improvement of health in human beings and animals, and the maintenance of environment.
11
12.
зюлопя та патолопя 1мунггету, гемостазу та перекисного окисления ninifliB". - Полтава, 1997. - С. 6. Калюжный Л.В. Физиологические механизмы регуляции болевой чувствительности. - М.: Медицина, 1984. - 214 с.
Кунд1ев Ю., Кисельов М., Бюетика: витоки, стан, перспек-тиви//Вюник HAH УкраТни. - 1999. - №8. - С.6-12. Лещинский А.Ф., Зуза З.И. Пелоидо- и фармакотерапия при воспалительных заболеваниях.- К.: Здоров'я, 1985. - 184 с.
Мелихов О.Г. Этические комитеты и клинические испытания лекарственных средств// Клин.фармакол. и фармакотерапия. - 1997.-Т.6, №3.
Резшков О.Г. Проблеми етики при проведены експери-ментальних медичних та бюлопчних дослщжень на тваринах УкраТни. Перший нацюнальний конгрес з бюетики. Тези доповщей. - КиТв, 2001. - С. 10. Стефанов A.B., Мальцев В.И. Этические принципы проведения клинических исследований лекарственных средств. //Перший нацюнальний конгрес з бюетики. Тези доповщей. - КиТв, 2001. - С.37.
12.Трахтенберг И.М., Резников А.Г. Альтернативные методы и принципы научной целесобразности в медико-биологических исследованиях. Перший нацюнальний конгрес з бюетики. Тези доповщей. КиТв, 2001. - С.38.
