CC BY
16
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна акадежШ»
УДК 615.277.3+612.014.46 +616.316 +616-08 +543.544.942.2
УЛЬТРАСТРУКТУРН! ЗМ1НИ П1ДЩЕЛЕПН01 ЗАЛОВИ П1Д ВПЛИВОМ ЦИСПЛАТИНУ ТА ÏX КОРЕКЦИ ЕНТЕРОСГЕЛЕМ
Геращенко С.Б., Дельцова O.I., Гвоздик I.M., Перцович В.М.
ДВНЗ "1вано-Франювський нацюнальний медичний ужверситет"
В eKcnepuMeumi на 25 бших щурах вивчено улътрамжроскотчну структуру тдщелепног слин-ног залози nid впливом цисплатину (I група, внутр{шнъоочеревинно, 2 мг/кг маси, один раз на тижденъ, 9 тижнгв) i на 25 щурах при корекци ентеросгелем (II група, 1,5 мл внутрпшнъошлун-ково щодня, 14 дтв). Mamepian забирали на 3,7,14,21 i 28 доби теля останнъого введения препарату. Шд впливом цисплатину в гландулоцитах i катлярах тдщелепног залози виникаютъ зна-чт дистроф{чт змти: набряк, eidcymuicmb секреторних гранул, дисощащя елемент{в грануля-рног ендоплазматичног cimKU, пошкодження Mimoxondpiii. Bid 3-г до 14-ï доби щ змти нароста-ютъ, a eid 14-ï до 28-ï - дещо ослаблюютъся (у мimoxoндpiяx з'являютъея кристи, а в цитопла-3Mi ~ еекреторш гранули). При корекци ентеросгелем уже на 3-ю добу в мimoxoндpiяx контуру ються KopomKi кристи, на 7-у добу - виявляютъея еекреторш гранули звичайног будови, активу етъея комплекс Голъдж{, на 14-у добу - кшътстъ Mimoxondpiu. i секреторних гранул 3Ôi-лъшуетъея; на 21-у добу морфо-функцюналъний стан гландулоцит{в зазнае найвищого ступеня покращення, а на 28-у добу визначаютъея ознаки зриву адаптацшних процесгв. У м{жацинарнш сполучнш тканит в I грут тварин ф{бробласти проявляютъ бшъшу активтетъ з утворенням потужних пучтв колагенових волокон. У еттщ катляр{в виявляютъея ознаки ендотел{алъног дисфункци ~ стоншення перифершних зон ендотелюцит1в, поява eupoemie на гхнш люменалъ-нш noeepxui, потовщення i розпушення базалъног мембрани. У тварин II групи щ змти маютъ менший ступтъ субмжроскотчних прояв{в.
Ключов1 слова: гпдщелепна залоза, ультрамкроскогпя, цисплатин, ентеросгель.
Вступ
Цисплатин (ЦП) використовуеться в х1мютера-пи численних злоякюних пухпин. Цей препарат впливае на ДНК юптини \ через взаемодш з ци-топлазмовими м компонентами викликае ЦП-¡ндуковану смерть юптини. Р.Уи а1. [1] зробили висновок, що ЦП ¡ндукуе апоптичне пошкодження ядра. Ц1 поди починаються з пошкодження сигнал1в транедукци ДНК, що справляють кшце-вий результат збтьшення цитотоксичносп, апо-птозу \ збтьшення р1вня платинаци [2-4]. Пошкодження ДНК е головним моментом, що спри-чиняе антипрол1феративний ефект ЦП, який, на думку А.МапсИс а1. [5], е нар1жним каменем протипухлинноТ терапи. При цьому доведено пряму дш ЦП на процеси самозбирання тубулн ну. Тубулш може пщлягати агрегаци \ унеможли-влюе процес роз'еднання хромосом пщ час мпчэ-зу, таким чином блокуючи подт кл1тини в живих кл1тинах, що е прямим доказом ЦП-протипухлинноТ активносп [6].
Вщомо, що при антибластомнш терапи часто виникають гостр1 \ хроычы ускладнення в тканинах ротовоТ порожнини \ порушення нормальних взаемовщношень в Тх функцюнальних процесах [7,8] на фон1 недостатносп слинних залоз часто з приеднанням ¡нфекцп (оральн1 мукозити) [9]. Тому важливим е вивчення морфо-функцюнального стану великих слинних залоз ¡, зокрема, пщщелепноТ залози за умов впливу на неТ одного з цитостатиш - ЦП та можливосп корекци виниклих змш за допомогою ентеросор-бент1в.
Мета дослщження - вивчити ультраструктурж змши пщщелепноТ слинноТ' залози пщ впливом ЦП та Т'х корекци ентеросгелем в експериментк
Матср1али та методи дослпджсння Експерименти проведено на 50 бтих рандом-бредних щурах. Цисплатин (Цисплатин КМП) вводили 25 бтим дорослим щурам внутр1шньо-очеревинно в доз1 2 мг/кг маси один раз на тиж-день протягом 9 тижыв (I група). 25 тварин отримували Ентеросгель по 1,5 мл 50% водного розчину гщрогелю метилкремжевоТ' кислоти (0,7 г дшчо'Г речовини) внутр1шньошлунково щодня, 14 джв п1сля останнього введения цисплатину (II група). Матер1ал забирали на 3-ю, 7-у, 14-у, 21-у I 28-у доби пюля останнього введения ЦП. 10 ¡н-тактних тварин служили контролем.
Утримання тварин та мантуляцп проводилися у вщповщносп до положень "Загальних етичних принцишв експеримент1в на тваринах", ухвале-них Першим Нацюнальним конгресом з бюетики (КиТ'в, 2001 р.) та вимог Додатку 4 до "Правил проведения робп" з використанням експеримен-тальних тварин (Наказ МОЗ №755, 1977 р.). На кшець дослщу тварин виводили з експерименту передозуванням еф1рного наркозу I забирали шматочки пщщелепноТ слинноТ залози для елек-тронном1кроскошчного дослщження I обробляли згщно загальноприйнятих метод1в ¡з наступним вивченням в електронному м1кроскош ПЭМ-125К при прискорюючш напруз1 75 кВ з наступними фотографуванням при збтыиенж вщж 4000 до 16000 раз1в.
Результати 1 обговорення У пщщелепнш залоз1 тварин I групи на 3-ю - 7-у доби пюля припинення введения ЦП ядра гла-ндулоцит1в мають, переважно, неправильну форму, ¡з м'якими пластичними контурами. Перину-
* Робота виконуеться в /вано-Франювському нацюнальному медичному yHieepcumemi зядно плану в межах НДР "Вивчення стану стоматолог!чного здоров'я населения зах/'дного регюну УкраГни та розробка пропозицш щодо його збереження i покращення" (№ держреестрацп 010U004631)
клеарний проспр пом1рно розширений. Окрем1 ядра у стаж карюгмкнозу. У гландулоцитах цис-терни гранулярноТ ендоплазматичноТ атки, як1 розташоваш в базальному полюа юмтини, плош i щтьно упаковаш. Ближче до центру кл1тини ri-алоплазма мае неоднакову щтьнють - осмюфн льш дтянки i св1тл1 розташовуються поруч. У темних щентифкуються секреторш гранули з нечпжими розмитими контурами. В агмкальному полюа гландулоцит1в виявляеться розрщження цитоплазми, ознаки набряку i дисоц1аци елемен-TiB гранулярноТ ендоплазматичноТ атки з утво-ренням багатопластинчастих систем. М1сцями гранулярна ендоплазматична атка представлена округлими цистернами, на зовшшнш поверхн1 яких прикртлеш поодиною рибосоми. У цитоплазм! гландулоцит1в спостер1гаються поодиною flpiÖHi npo3opi i велик1 лтщш вакуоль Мембранш структури мпчэхондрш не мають 4iTKOCTi, Тхнш матрикс мае пом1рну електронну щтьнють, кри-сти не ¡дентифкуються. М1жкл1тинш контакти збер1гають свою ширину i не виявляють звужень чи розширень.
У сполучнш тканиш м1жацинарних пром1жк1в спостер1гаеться пом1рний набряк. Ф1бробласти, макрофаги, плазмоцити не виявляють ознак по-рушення активность У npoceiTi каптяр1в визна-чаються групи еритроцит1в. Стшка каптяра кон-туруеться нечпжо. У перифершних зонах ендо-тел1альш кл1тини мютять невелику ктькютю ор-ганел i вакуолей. На Тхн1й люменальнш поверхн1 щентифкуються невисою в1трилопод1бш вщрос-тки. Базальна поверхня ендотел1альних кл1тин гладка. М1жкп1тинш контакти щтьно з1мкнутк Базальна мембрана розпушена i в окремих дтян-ках розширена.
На 14-у добу пюля останнього введения ЦП в цитоплазм! гландулоцтчв ¡дентифкуються свптп секреторш гранули без оболонки, але часто з осмюфтьними включениями .У м1тохондр1ях матрикс мае пом1рну електронну щтьнють, кри-сти не щентифкуються. За даними N.M.Martins et al. [10], MiT0X0Hflpi'i' e критичною м1шенню при ЦП-шдукованш цитотоксичносп, що зумовлена процесами з утворенням оксиду азота. У пода-льшому нерегульована транскрипц1я нейронноТ' оксид-синтетази мае пряму дш на цитоскелет кл1тин i апоптоз. При цьому м пригшчення викли-кае смерть кл1тини i дезоргашзацш компоненте цитоскелета. Цистерни гранулярноТ ендоплазматичноТ атки плош i на Тхн1й поверхн1 виявляеться мала ктькють прикртлених рибосом. М1ж-кл1тинш контакти збер1гають свою будову. У про-CBiTi каптяр1в виявляються еритроцитарш сла-джк В ендотелюцитах ¡дентифкуються органели в пом1рнш кшькосп - м1тохондри з нечпжо окре-сленими кристами i внутр1шньою м1тохондр1аль-ною мембраною; вакуол1 середшх po3MipiB i м1к-рошноцитозш пухирцк У ф1бробластах 3i сполу-чноТ тканини м1жацинарних пром1жк1в cnocTepi-гаються велик1 i др1бш вакуоль
21-а доба характеризуеться подальшими 3Mi-
нами в цитоплазм! гландулоцтчв пщщелепноТ' залози. Тх ядра мають численш ¡нвапнацм а пе-ринуклеарний проспр - нормальну ширину. У мн тохондр1ях - дифузна гомогешзац1я матрикса \ крист мпчэхондрш, деформац1я \ набуття ними р1зко окреслених рис ¡з кутними випинами, що, за класичними уявленнями, свщчить за "Гхн1 ток-сичш змши [11]. Кр1м того, у цитоплазм! наявш др1бш секреторш гранули з осмюфтьним вмю-том \ з мутним свппим вмютом, причиною появи яких може бути тривале порушення бткового метабол1зму. На гранулярнш ендоплазматичнш атц1 рибосом стало бтьше \ вони розташоваш нер1вном1рно. На тл1 др1бно'Г вакуол1заци цитоплазми виокремлюються поодиною автофагосо-ми.
Наил результати пщтверджують думку вчених про те, що одним ¡з мехашзм1в цисплатиновоТ' кл1тинноТ' цитотоксичносп е м1тохондр1е-асоцшоване пошкодження кттини [12]. ЦП змн нюе потенц1ал мембрани мпчэхондрш \ зменшуе ктькють цитохрому С, який вивтьняеться з мн тохондр1й [13]. Таю взаемодП' м1ж ЦП \ м1тохонд-р1ями можуть мати м1сце не ттьки в кл1тинах пу-хпин, але й кл1тинах ¡нших непошкоджених пух-линою тканинах, що мае значения в оцшц1 Тх по-б1чноТ' дм при застосуванн1 ЦП [14]. М1тохондри можуть бути центральними станц1ями в каспаз-опосередкованому шляху цитотоксичних ефект1в антибластомних препарат1в [15]. 1ншою м1шенню в апоптозному шляху стае ендоплазматична атка, яка перебувае при цьому в стан1 стресу [16].
У м1жацинарних пром1жках збер1гаеться набряк сполучноТ' тканини. У цитоплазм! ендотелюцтчв кап1ляр1в вщбуваеться пол1пшення з появою в цитоплазм! мпчэхондрш з короткими кристами, гладкоТ' ендоплазматичноТ атки, вакуолей, м1к-роп1ноцитозних везикул. М1жкп1тинн1 контакти щтьно з1мкнутк Стан базальноТ' мембрани нор-мал1зуеться.
1з плином часу (28-а доба) в електронном1кро-скошчнш картин1 цитоплазми гландулоцит1в спо-стер1гаються ознаки покращення Т'хнього стану: з'являються секреторш гранули нормального ви-гляду (хоча збер1гаються секреторн1 гранули з пласпвцепод1бним \ осм1офтьним вм1стом); у м1тохондр1ях матрикс просв1тлюеться \ з'являються коро™ кристи, спостер1гаються "молод1" мпчэхондри невеликих розм1р1в; у грану-лярнш ендоплазматичн1й атц1 збтьшуеться к1-лькють прикр1плених рибосом; визначаються в1-льш рибосоми \ пол1соми, автофагосоми.
У тварин II групи, яким пюля припинення введения ЦП було проведено курс корекци ентерос-гелем, на 3-ю добу у цитоплазм! базального полюса гландулоцит1в спостер1гаються численн1 сплощен1 цистерни гранулярноТ ендоплазматичноТ' атки, як1 на вщмшу вщ такого ж термшу в тварин 1-Т групи, не мали схильност1 до сгрупу-вання в окрем1 агрегати. М1тохондрГ| мають окру-глу форму, матрикс пом1рноТ' електронноТ' щть-ност1 з появою коротких крист. Виявляються
BÍCHHK ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
ознаки шдвищеноТ активности пластинчастого апарату Гольджь В агмкальному полюа ознаки др1бновакуольноТ' дистрофи i збтьшення ктько-ctí втьних рибосом i полюом. Навколо ядра спостер1гаються розширеш OKpymi цистерни гладко'1 ендоплазматичноТ cítkh, деяю з яких пов'язаш з перинуклеарним простором. В ядр1 визначаються неглибою швагшаци i м1сцями пе-рифершна конденсац1я хроматину.
На 7-у добу корекци ентеросгелем м1тохондри проявляють ознаки поступового вщновлення бу-дови - ix кристи довшають, а у внутр1шнш míto-хондр1альнш мембран 4¡tko окреслюються все довш1 дтянки з нормальною будовою. У цитоплазм! щентифкуються л1зосоми, цистерни гладко'1 i гранулярноТ' ендоплазматично'1' cítkh, невелика юльюсть секреторних гранул з осмюфшь-ною зернистютю i OKpymi гранули без зернистос-tí. Цистерни гранулярноТ ендоплазматичноТ cítkh представлен! плоскими вигнутими утворами, часто локал1зованими бтя мпчэхондрш. У цитоплазм! - ap¡6hí npo3opi вакуоль У м1жацинарних fli-лянках спостер1гаються ф1бробласти, цистерни ендоплазматичноТ cítkh яких з ознаками пщви-щеноТ' активност1. Стшка каптяр1в на поперечному nepep¡3¡ тонка. У просвт виявляються окрем1 еритроцити. Люменальна поверхня ендо-телюцтчв мютить невелик парусопод1бн1 вщро-стки. Трапляються макрофаги з бобопод1бним ядром, м'якими випинами цитоплазми i наявню-тю автофагосом у цитоплазм!. У перифершних зонах ендотелюцит1в прослщковуються фенест-ри. Базальна мембрана тонка.
У наступний термш дослщу - 14-а доба (останне введения ентеросгелю)- у гландулоци-тах збтьшуеться юльюсть секреторних гранули звичайного вигляду i мпчэхондрш ¡з локусами чп--коТ' внутр1шньоТ' м1тохондр1альноТ' мембрани, кри-стами, пом1рно осмюфтьним матриксом. Вод-ночас наявш численш плосю цистерни гранулярноТ' ендоплазматичноТ cítkh i комплекс Гольдж1 в стаж високоТ активность У м1жацинарнш дтя-H14Í у просвт каптяр1в еритроцити лежать вть-но, не торкаючись люменальноТ' поверхн1. Пе-рифершна зона ендотелюцит1в тонка з незнач-ною юльюстю м1кропшоцитозних пухирц1в. Люменальна i базальна плазмолема гладю. У 30h¡ органел ендотелюцит1в спостер1гаеться пом1рне число органел загального призначення. У цихже дтянках виявляються потужш пучки колагенових волокон.
На 21-у добу спостер1гаеться подальше по-кращення стану гландулоцит1в: в Т'хнш цитоплазм! виявляються MÍT0X0Hflpi'i' звичайноТ будови, з ч1ткими довгими кристами i матриксом пом1рноТ електронноТ' щтьность У цитоплазм! щентифн куються поодиною плосю цистерни гранулярноТ ендоплазматичноТ cítkh, пом1рна юльюсть секреторних вакуолей, поодиною автофагосоми, ком-поненти комплексу Гольдж1 у сташ пщвищеноТ' активность Ядра гландулоцит1в мають округлу форму, з ¡нвагшац1ями невелико'!' глибини. Пе-
ринуклеарний проспр пом1рно розширений.
Через 2 тижш пюля припинення введения ентеросгелю (28-а доба) у гландулоцитах наявш темш \ свптм секреторш гранули, поодиною лть дш вакуол1, втьш рибосоми \ полюоми. Скупчен-ня плоских цистерн гранулярноТ ендоплазматичноТ' атки вщсутнь У м1тохондр1ях чпжо контуру-ються кристи \ внутр1шня мп"охондр1альна мембрана. Пластинчастий комплекс Гольдж1 в активному стаж з розширеними цистернами. У цитоплазм! трапляються локальш дтянки набряку, прозор1 вакуол1 великих, середшх \ малих розмн р1в. Тобто, у гландулоцитах спостер1гаються р1з-ш картини - вщ пом1рних дистроф1чних до вщ-новних. У м1жацинарнш сполучнш тканиш щен-тифкуються макрофаги, в яких вир1зняються велию автофагосоми, л1зосоми \ округш цистерни гладкоТ' ендоплазматичноТ атки. Зчбробласти характеризуються пом1рною активнютю. Просв1т втьний вщ формених елемент1в кровь Стшка каптяр1в тонка. На люменальнш поверхш збере-глися незначш за висотою \ юльюстю вщростки. Базальна мембрана тонка.
Висновки
1. Удинамщ1 експерименту у тварин I групи пщ впливом цисплатину в гландулоцитах пщщелеп-ноТ' слинноТ залози виявлено дистроф1чш змши -неоднакову щтьнють палоплазми, набряк, нечн тюсть контур1в секреторних гранул \ Т'х вщсут-н1сть, дисоц1ац1я елеметчв гранулярноТ ендоплазматичноТ' атки з утворенням багатопластин-частих систем, поодиною лтщы вакуол1, втрата ч1ткост1 мембранних структур мпчэхондрш \ вщ-сутшсь крист. Вщ З-Т'до 14-Т'доби ц1 зм1ни нарос-тають, а вщ 14-Т'до 28-Т-дещо ослаблюються (у мпч)хондр1ях з'являються кристи, а в цитоплазм! - секреторш гранули).
2. При корекци ентеросгелем виниклих цитото-ксичних прояв1в уже на 3-Т' добу в м1тохондр1ях контуруються коротю кристи, на 7-у добу - виявляються секреторш гранули звичайноТ будови, активуеться комплекс Гольдж^ на 14-у добу - ю-льюсть мпчэхондрш \ секреторних гранул зб1ль-шуеться; на 21-у добу морфо-функцюнальний стан гландулоцит1в зазнае найвищого ступеня покращення, а на 28-у добу визначаються ознаки зриву адаптацшних процеав.
3. У м1жацинарнш сполучн1й тканиш в I груп1 тварин ф1бробласти проявляють б1льшу актив-н1сть з утворенням потужних пучюв колагенових волокон. У стшц1 каптяр1в виявляються ознаки ендотел1альноТ' дисфункцГ! - стоншення перифершних зон ендотелюцтчв, поява вироспв на Т'хн1й люменальн1й поверхн1, потовщення \ роз-пушення базальноТ' мембрани. У тварин 2-Т' групи ц1 змши мають менший ступ1нь субм1кроскоп1ч-них прояв1в.
Перспективи подальших дослпджснь
Вивчення пошкоджень гландулоцтчв пщще-лепноТ' слинноТ залози пщ впливом цисплатину
та IX корекци ентеросгелем допоможуть стоматологам i онкологам розшзнати ранш прояви по-6i4H0i дм цього цитостатика i попередити Тх роз-виток.
Лпсратура
1. Yu F. Cytoplasmic initiation of cisplatin cytotoxicity / F.Yu, J.Megyesi, P.M.Price // Am. J. Physiol. Renal physiol. - 2008. -V.295, №1. - P.44-52.
2. Fuertesa M.A. Cisplatin biochemical mechanism of action: from cytotoxicity to induction of cell death through interconnections between apoptotic and necrotic pathways / M.A.Fuertesa, J.Castillab, C.AIonsoa [et al.] // Curr.Med. Chem. - 2003. - V.10, №3. - P.257-266.
3. Fischel M.L. Role of glutathione and nucleotide excision repair in modulation of cisplatin activity with Об-benzylguanine / M.L.Fischel, M.P.Gamcsik, S.M.Delaney [et al.] // Cancer Chemother. Pharmacol. - 2005. - V.55, №4. - P.333-342.
4. Lu Q.B. Electron transfer reaction mechanism of cisplatin with DNA at the molecular level / Q.B.Lu, S.Kalantari, C.R.Wang // Mol. Pharm. - 2007. - V.4, №4. - P.624-628.
5. Mandic A. Cisplatin induces endoplasmic reticulum stress and nucleus-independent apoptic signaling / A.Mandic, J.Hansson, S.Under [et al.] // J. Biol. Chem. - 2003. - V.278, №11. - P.9100-9106.
6. Tulub A.A. Cisplatin stops tubulin assembly into microtubules. A new insight into the mechanism of antitumor activity of platinum complexes / A.A.Tulub, V.E.Stefanov // Int. J. Biol. Macromol. -2001.-V.28, №3. - P.191-198.
7. Sonis S.T. Oral complications of cancer therapy / S.T.Sonis, E.G.Fey // Oncology (Williston Park). - 2002. - V.16. - P.680-686.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
Rojas de Morales T. pH and salivary sodium bicarbonate during the administration protocol for methotrexate in children with leukemia // T. Rojas de Morales, R.Navas, N.Viera [et al.] // Med. Oral Pathol. Oral Cir. Bucal. - 2007. - V.12. - P.435-439.
Бобров А.П. Изменения слизистой оболочки полости рта у онкологических больных на фоне проводимой химиотерапии (обзор литературы) / А.П.Бобров, Т.Б.Ткаченко // Стоматология. -2006. - №6. - С.70-73.
Martins N.M. Cisplatin induces mitochondrial oxidative stress with resultant energetic metabolism impairment, membrane rigidification and apoptosis in rat liver / N.M.Martins, N.A.Santos, C.Curti [et al.] // J.Appl.Toxicol. - 2008. - V.28, №3. - P.337-344. Серов B.B. Ультраструктурная патология / В.В.Серов, B.C.Пауков. - М.: Медицина, 1975. - 432 с.
Hirama М. Characterization of mitochondria in cisplatin-resistant human ovarian carcinoma cells / M.Hirama, S.lsonishi, M.Yasuda [et al.] // Oncol.Rep. - 2006. - V.16, №5. - P.997-1002. Wang P. Role of death receptor and mitochondrial pathways in conventional chemotherapy drug induction of apoptosis / P.Wang, J.H.Song, D.K.Song [et. al.] // Cell Signal. - 2006. - V.18, №9. -P.1528-1535.
Cullen K.J. Mitochondria as a critical target of the chemotherapeutic agent cisplatin in head and neck cancer / K.J. Cullen, Z.Yang, L.Schumaker [et al.] // J.Bioenerg. Biomembr. - 2007. - V.39, №1. - P.43-50.
Bottone M.G. Cell proliferation, apoptosis and mitochondrial damage in rat B50 neuronal cells after cisplatin treatment / M.G.Bottone, C.Soldani, P.Veneroni [et al.] // Cell Prolif. - 2008. -V.41, №3. - P.506-520.
Rabik C.A. Enhancement of cisplatin [cis-diammine dichloroplatinum (II)] cytotoxicity by Об-benzylguanine involves endoplasmic reticulum stress // C.A.Rabik, M.L.Fishel, J.L.Holleran [et al.] // J.Pharmacol. Exp. Ther. - 2008. - V.327, №2. - P.442-452.
Реферат
УЛЬТРАСТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ПОДЧЕЛЮСТНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПОД ВЛИЯНИЕМ ЦИСПЛАТИНА И ИХ КОРРЕКЦИИ ЭНТЕРОСГЕЛЕМ
Геращенко С.Б., Дельцова Е.И., Гвоздик И.М., Перцович В.Н.
Ключевые слова: подчелюстная железа, ультрамикроскопия, цисплатин, энтеросгель.
В эксперименте на 25 белых крысах изучена ультрамикроскопическая структура подчелюстной железы под влиянием цисплатина (I группа, внутрибрюшинно, 2 мг/кг массы, один раз в неделю, 9 недель) и на 25 крысах при коррекции энтеросгелем (II группа, по 1,5 мл внутрижелудочно каждый день, 14 дней). Материал забирали на 3,7,14,21 и 28 сут посля введения цисплатина. Под влиянием цисплатина в гландулоцитах и капиллярах подчелюстной железы возникают выраженные дистрофические изменения: отек, отсутствие секреторных гранул, диссоциация элементов гранулярной эндоплазма-тической сети, нарушение митохондрий. От 3 до 14 сут эти изменения нарастают, а от 14 до 28 - несколько ослабевают (в митохондриях появляются кристы, а в цитоплазме - секреторные гранулы). При коррекции энтеросгелем уже на 3 сут в митохондриях контурируются короткие кристы, на 7 сут -выявляются секреторные гранулы обычного строения, активируется комплекс Гольджи, на 14 сут -количество митохондрий и секреторных гранул увеличивается; на 21 сут морфо-функциональное состояние гландулоцитов имеет наивысшую степень улучшения, а на 28 сут определяются признаки срыва адаптационных процессов. В межацинарной соединительной ткани в I группе животных фибро-бласты проявляют более высокую активность с образованием мощных пучков коллагеновых волокон. В стенке капилляров выявляются признаки эндотелиальной дисфункции - истончение периферических зон эндотелиоцитов, появление выростов на их люменальной поверхности, утолщение и разрыхление базальной мембраны. У животных II группы эти изменения субмикроскопически менее выражены.
Summary
ULTRASTRUCTURAL CHANGES IN SUBMANDIBULAR SALIVARY GLAND UNDER THE INFLUENCE OF CISPLATIN AND THEIR CORRECTION BY ENTEROSGEL
Geraschenko S.B., Deltsova O.I., Gvozdik I.M., Percovitch V.M.
Key words: submandibular salivary gland, ultramicroscopy, cisplatin, enterosgel.
The ultramicroscopic structure of submandibular salivary gland was studied in the experiments on 25 white rats under cisplatin administration (I group: cisplatin was injected intraperitoneally, 2 mg/kg body wt weekly for 9 weeks) and on 25 white rats under enterosgel administration (II group: 1,5 ml daily intragastrically for 14 days since the last injection of cisplatin). 10 intact animals constituted control group. Materials were taken and observed on the 3rd, 7th, 14th, 21st, and 28th days after cisplatin introduction. Under the influence of cisplatin marked dystrophic changes in glandulocytes and capillaries of submandibular gland were detected as edema, the absence of secretory granules, dissociation of elements of rough endoplasmic reticulum, mitochondrial disturbances. From 3rd to 14th days these above mentioned changes increase, and from 14th to 28th- slightly reduce (in mitochondrion cristae appear, in cytoplasm secretory granule appear). Under the correction by enterosgel on the 3rd day short cristae are countered in mitochondrion; on the 7th day - sec-
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
retory granules have their normal structure, Golgi complex make more active; on 14th day - the number of mitochondrion and secretory granules increases; on the 21st days morphological and functional state of glandulocytes has the highest degree of improvement, but on the 28th day some failures in adaptation processes could be seen. The fibroblasts from interacinar connective tissue in animals of the I group are more active forming the powerful bunches of the collagen fibers. In the capillary walls the sings of endothelial dysfunction are observed reveal: peripheral zone of endotheliocytes becomes thinner, the shoots appear on the lumenal surface. The basal membrane becomes thick and loose. These submicroscopic changes are less marked in rats of the second group.
УДК [615: 616-092.9]: 378. 14
ГУМАНН1 АЛЬТЕРНАТИВЫ ТЕХНОЛОГИ В СУЧАСНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ФАРМАК0Л0Г1ЧН0МУ ЕКСПЕРИМЕНТ1
Дев'яткта Т.О., Колот Е.Г., Чечотта С.Ю., Власова О.В.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
На съогодт перспективним е використання алътернативних nidxodie щодо проведения docAidie на тваринах у навчалъному фармаколог{чному експеримент{. ЕЯдеомоделювання, мультимедшне презентування, досл{ди in vitro, спостереження на студентах-доброволъцях е гуманною альтернативою евтанази тварин i eKcnepuMeumie, ят супроводжуютъся вiдчymmям болю, що формуе у cmydeumie-MeduKie етичний свжогляд i гуманне, бережливе вiднoшeння до ceimy тварин та навколишнъого середовища.
Кпючов1 слова: навчальний процес, фармакологнний експеримент, Вступ
До недавжх чаав вважалося, що стати хорошим медиком або бюлогом можна ттьки завдя-ки проведению дослав на тваринах. Моральна сторона в1вюекцм не бралася до уваги. Ниж число студенев, що вимагають альтернативу екс-периментам на тваринах, а також викладач1в, яю fx пщтримують, кардинально збтьшилося. Рух за гуманну освп"у прив1в до того, що в бшьшосп навчальних заклад1в свп"у експерименти на тваринах були замшей гуманними альтернативами. L|i сучасж ¡нновацшж методи виявилися ефек-тивжшими, якюжшими i такими, що вщповщають вимогам сучасносп про неприпустимють спри-чинення шкоди тваринам [4]. Бтьшють опублн кованих академ1чних дослщжень довели переваги альтернативного навчання перед в1вюекц1ею. При цьому навчання вщбуваеться в здоровЫй психолопчнш обстановф, осктьки студенев не змушують поступатися Тх етичними поглядами.
Питания про допустимють експериметтв на тваринах е моральною проблемою в обласп взаемовщносин людини i тварин, яку людство намагаеться i не може доки виршити. Сучасж представники медицини стверджують, що екс-периментування на тваринах е необхщним дже-релом знань для медицини i без нього людство не зможе боротися з хворобами. Проте, експерименти на тваринах, що почалися близько 300 роюв тому, займають дуже незначний вщр1зок ic-Topi'i' медицини, яка досягла значних ycnixiB у pi-3Hi епохи, не користуючись експериментальними дослщженнями. У 1986 poqi Радою Свропи була прийнята «Свропейська конвенц1я про захист хребетних тварин, що використовуються для експериментальних та ¡нших наукових цтей» (Strasbourg, 18.03.1986р.) [5].
альтернативы технологи, евтаназт тварин, больовий вплив.
Головна вимога при робот1 з тваринами - зме-ншення болю. Жорстоким вважаеться виведен-ня тварин ¡з експерименту без застосування знеболюючих \ наркозних засоб1в, що попере-джають вщчуття тваринами болю \ страху. Забо-роняеться евтаназ1я за допомогою мюрелаксан-т1в, електроструму, отрут; болюних ¡н'екцш в дн лянку серця, плеври. («Вопрос не в том: могут ли они думать? Или: могут ли они говорить? Но: могут ли они страдать?» I. Вентам).
Основна частина. На сьогодж перспективним е використання альтернативних пщход1в щодо проведения дослав на тваринах у навчальному процеа. Альтернативи - освп"ж засоби або на-вчальж шдходи, яю замшюють використання тварин в експериментах, що заподшють Т'м шкоду [2]. Переваги альтернатив полягають у насту-пному:
- альтернативж методи ц1кав1 \ легко запам'я-товуються (наприклад, в1ртуальна реальнють, проведения експериметчв на собО;
- вони дозволяють пщ1брати ¡ндивщуальний темп навчання;
- дослщи на тваринах не завжди вдаеться вщ-творити, тод1 як при використанж, наприклад, комп'ютерноТ програми, студент може повторити дослщ ктька раз1в \ за р1знихумов;
- альтернативж методи економ1чж. Багато з них недорого коштуе, тод1 як щор1чж витрати на кушвлю \ утримання пщдослщних тварин можуть бути дуже значними.
Типи альтернатив :
1. Модел1 та ¡мп"уюч1 пристроТ';
2. Фтьми \ вщеофтьми;
3. Мультимедшне комп'ютерне моделювання;
4. Експериментування студенев на самих соб1;
5. Трупи тварин, отримаж з етичних джерел;
6. Клш1чна практика;
