CC BY
16
личества апоптических клеток. Цель данного исследования - оценка изменения в экспрессии поверхностных гликопротеинов лимфоцитов периферической крови у клинически здоровых доноров и пациентов СЧВ и сравнение этих изменения с частотой апоптоза у пациентов. Количество апоптичних клеток определяли по концентрации лектина, который индуцирует агглютинацию клеток, и процентом клеток в стадии npe-G1 клеточного цикла (апоптические клетки), который определяли проточной ци-тометрией. Изменения в поверхностных гликопротеинах оценивали лектин-цитохимическим анализом. При анализе количества апоптических клеток, определенных двумя независимыми методами, наблюдалась сильная корреляция (R=0,764, Р<0,001). Показано, что разница в агглютинации лимфоцитов двух популяций связана с ростом процента клеток, которые экспонируют на своей поверхности богатые на галактозу гликопротеины. Следовательно, специфические изменения в структуре клеточных поверхностных гликоконъюгатов могут эффективно использоваться для определения апоптоза при СЧВ.
Summary
APOPTOSIS-RELATED CHANGES IN PLASMA MEMBRANE GLYCOCONJUGATES OF PERIPHERAL BLOOD LYMPHOCYTES IN SYSTEMIC LUPUS ERYTHEMATOSUS Bilyy R.O., Tolstyak Ya.F., Kril I.J., Nemesh L.V.
Key words: apoptosis, glycoproteins, plasma membrane, pectin, systemic lupus erythematosus (SLE)
Impaired clearance of apoptotic cells during systemic lupus erythematosus provokes exposure of auto-antigens and contributes to the development of systemic autoimmune response. Recently, we found out specific cellular superficial glyconjugates which may be regarded as apoptosis markers. We also developed lectin-induced agglutination test for evaluating the amount of apoptotic cells. The aim of current study was to estimate the changes in surface glycoprotein expression in peripheral blood lymphocytes of clinically healthy donors and SLE patients, and to compare these changes with apoptosis incidence in those patients. Changes in superficial glycoproteins were estimated on the basis of cell agglutination by galactose-specific VAA lectin, as well as on the results of lectin-cytochemical analisis. Besides of it, the amount of pre-G1 (apoptotic) cells was controlled by flow cytometry. The obtained data revealed an increased apoptotic level in SLE patients. A strong correlation (R=0,764, P<0,001) was observed between these two parameters. Thus, specific changes in cell surface glyconjugate pattern can by effectively used for the detection of apoptotic cells during SLE.
УДК 591.39 + 616.36-002 + 591.4 + 615.065 + 615.244 Вадюк P.Л., Дельцова О.I., Перцович В.M.
ЕЛЕКТР0НН0М1КР0СК0П1ЧНА БУДОВА С ГЛАВКИ П1Д Д1ЕЮ ЦИСПЛАТИНУ ТА N КОРЕКЦМ ЕНТЕРОСГЕЛЕМ
ДВНЗ "1вано-Франшський нацюнальний медичний ушверситет", 1вано-Франшськ, Украша
Цисплатин вводили 30 бшим дорослим щурам (I група) внутр{шнъоочеревинно в doei 2 мг/кг ма-си один раз на тижденъ протягом 9 тижнгв (контрольна група - введения ф{зюлог{чного розчи-ну, 1,5 мл, 24 щури). Ентеросгелъ отримували 30 тварин (II група), внутр{шнъогилунково по 0,7 г дiiouoï речовини протягом 14 duie теля оетаннъого введения циеплатину (контрольна група -введения дистилъованог води, 24 тварини). Mamepian забирали на 1-у, 3-ю, 7-у, 14-у, 21-у та 28-у доби теля оетаннъого введения ЦП. У динамлщ екеперименту в першш zpyni eid 1-ï до 28-ï di6 найвиразтиы змти електронномтроскотчног будови taiimuH cimKieKU спостеркалися протягом 7 di6 (некроз i апоптоз фоторецепторних taiimuH, дистроф{чт змти бтолярних i ганглюнар-них нейронов). Bid 14-ï доби в wiimuuax нейронного ланцюга cimKieKU зменшувався набряк i дис-троф{чт прояви. Нормал{заци стану taiimuH cimKieKU до 28-ï доби не виявилося. При 6ioxiMiu-ному досл{жент сироватки Kpoei визначалося пог{ршення стану антиоксидантног системи i посилення aKmueuocmi процесгв перекисного окисления л{тд{в. Шд впливом ентеросгелю ультраструктура taiimuH cimKieKU вiднoвлювaлacя nid час його введения протягом 14 di6 i тдтримува-лася стабшъною до 28 di6. Водночас вiдбyвaлacя нopмaлiзaцiя показникгв системи перекисного окисления лiniдiв i антиоксидантного захисту.
Ключов1 слова : атшка, ультраструктура, цисплатин, ентеросгель.
XiMionpenapaTH на ochobî платинових дезоргашзуе кл1тинний цикл, процеси комплешв широко застосовуються в лкуванш прол1фераци i активуе апоптоз. Пошкодження онкохворих. Вщомо, що цисплатин впливае на бшш, кттинного транспорту i кальц1евого го-транскрипцшш процеси в ядр1, пошкоджуе ДНК, меостазу, кл1тинного метабол1зму е ланками
* Фрагмент НДР 1вано-Франк1вського нацюнального медичного университету "Морфо-функцюнальний стан оргажв травно!', центрально!' та перифермно!' нервово!' систем за умов впливу малих доз рад1аци i токсичних факторщ (пестициди, кадмш, XiMionpenapaTH), (№ держреестрацм 0102U001009)
впливу цисплатину як на пухпинш, так i нормальы кл1тини [1]. При пошкоджены ДНК, ¡ндукованого терашею цисплатином, збтьшуеться вм1ст втьних радикал1в, виникае оксидативний стрес, який, на думку K.Wozniak [2], е причиною розвитку нефро-, гастро-, ото-, нейро- та ретинотоксичних прояв1в.
Ретинотоксичнють мало вивчена i потребуе подальшого дослщження з уточнениям окремих ланцюпв TT патогенезу. Осктьки дослщники вва-жають, що дегенерац1я фоторецепторних кл1тин атювки Biflirpae визначальну роль у втрат1 зору, то в л1тератур1 трапляються окрем1 прац1, присвячеш будов1 цих кттин i 'ix реакцП' на р1зноман1тн1 подразнення [3]. Але ультраструк-турна будова кл1тин атювки i, зокрема, паличко-вих i колбочкових фоторецепторних кл1тин, при цисплатинчндукованш ретинотоксичносп не бу-ла предметом вивчення, тод1 як свптюоптичш дослщження засвщчують значш патолопчш зм1ни в юмтинах атювки пщ впливом цисплатину.
Метою нашого дослщження було вивчення електронном1кроскошчноТ' будови кл1тин атювки пщ впливом цисплатину та можливють Тх корекци ентеросорбентом ентеросгелем.
Матср1али та методи дослпджсння
Цисплатин (КМП, №Р.09.03/07324) вводили 25 бтим дорослим щурам (I група) внутр1шньоочеревинно в доз1 2 мг/кг маси один раз на тиждень протягом 9 тижыв. Ентеросгель (№UA/4415/01/01, "Екологоохоронна ф1рма Кре-ома-фарм) отримували 20 тварин (II група), внутр1шньошлунково по 1,5 мл 50,% водного розчину гщрогелю метилкремшевоТ кислоти (0,7 г дшчо'Г речовини) протягом 14 дшв пюля остан-нього введения цисплатину. 10 ¡нтактних тварин служили контролем. Матер1ал забирали на 1-у, 3-ю, 7-у, 14-у, 21-у та 28-у доби пюля останнього введения цисплатину.
Утримання тварин та мантуляци проводилися у вщповщносп до положень "Загальних етичних принцишв експеримент1в на тваринах", ухвале-них Першим Нацюнальним конгресом з бюетики (КиТ'в, 2001 р.) та вимог Додатку 4 до "Правил проведения робп" з використанням експеримен-тальних тварин (Наказ МОЗ №755, 1977 р.). На юнець дослщу тварин виводили з експерименту передозуванням еф1рного наркозу i забирали шматочки атювки для
електронном1кроскоп1чного дослщження i об-робляли згщно загальноприйнятих метод1в ¡з на-ступним вивченням в електронному м1кроскоп1 ПЭМ-125К при прискорюючш напруз1 75 кВ з на-ступними фотографуванням при збтьшенш вщж 4000 до 16000 раз1в.
У сироватц1 кров1 щур1в визначали маркери ¡нтенсивносп процеав перекисного окисления лтщ1в - ТБК-активних продукт1в (малонового альдегщу) за методом E.H. КоробейниковоТ (1989), д1енових кон'югат1в - за В.Б.Гавриловим, А.Р.Гавриловою, Й.Ф.Хмарою (1988); показниюв
антиоксидантноТ системи: каталази i церулоплазмшу - за Г.О.Бабенко (1999). Кров забирали безпосередньо перед дослщженням i у визначений термш дослщу пюля декап1тацП' тварин пщ еф1рним наркозом. Обробку отриманих у дослщженнях цифрових даних проводили вар1ацшно-статистичними методами з використанням персонального комп'ютера i програмно-го забезпечення "Statistica" та "Excel".
Результати та iix обговорення
Протягом 3 д1б пюля останнього введения цисплатину в атювц! щур1в спостер1галися виражен1 змши. Ядра п1гментоцит1в мютили перифершно розташований хроматин. Подекуди спостер1галися карюп1кнотичн1 ядра. У цитоплазм! п1гментоцит1в щентифкувалися численн1 вакуол1 р1зних po3MipiB. Ix локал1зац1я переважала в базальному полюа. На апкальному полюа ктькють гранул меланшу невелика, вони мали р1зну форму вщ округлих до овальних i видовжених, у фагосомах вмют неоднорщний. У цитоплазм! шгментоцит!в спостер!галися ознаки набряку, м!тохондрГ|', цис-терни ендоплазматичноТ атки, рибосоми локал1зувалися далеко одна вщ одно'!'.
У клп"инах п1гментного шару на поверхш ви-являлися тоню глибою вщростки, яю занурюва-лися у фоторецепторний шар. У вщростках часто мютилися гранули меланшу, яю часто були наближеш до зовн1шнього сегмента паличковоТ фоторецепторноТ кл1тини. 1нколи вщростки шгментоциту щтьно прикртлен1 до зовшшнього сегмента палички i бтя меланосом визначалися дтянки локально'!' деструкцП' зовшшых сегмент1в цих кп1тин. Меланосоми траплялися бтя 30BHiLUHix i внутр1шн1х сегметчв.
Вщстань м1ж зовн1шн1ми сегментами паличок, а також м1ж ними i п1гментоцитами розирена. Спостер1галася виражена деформац1я зовн1шн1х сегмент1в паличок. Обриси паличок нечп"ю з локальною деструкц1ею плазмолеми. На поперечному nepepi3i всередин1 паличок прослщковувалися ущтьнен1 i розрщжен1 дтянки. Усередин1 виявлявся пом1рно осмюфтьний матер1ал, ламели не контурували-ся i прослщковувалися др1бн1 nyxnpi. Це може свщчити про руйнування окремих дисюв. До того ж 30BHiLUHi сегменти подекуди злипалися м1ж собою. У мюцях дотику плазмолем сегметчв cyciflHix паличкових кп1тин виокремлювалися дтянки деструкци.
На поздовжн1х nepepi3ax зовн1шн1 сегменти паличкових фоторецепторних кл1тин деформован1 - нер1вном1рно розширен1 i звуженк У частини сегмент1в контури 4iTKi, усередин1 щентифкувалися ламелярн1 структу-ри з назначним розшаруванням структур дисюв i ixHiM розширенням. В ¡нших - плазмолемма розпушена, нечИжа, ламели не виявлялися. В окремих дтянках фоторецепторного шару ви-значалася значна деформац1я зовн1шн1х
сегментв паличок, окрем1 з них сильно зморщеш. Плазмолема внутр1шн1х сегметчв па-личкових кл1тин нечп~ка, м1сцями зруйнована. Тхня цитоплазма гомогенна, органели не прослщковувалися, лише ближче до зовшшнього сегмента локал1зувалася невелика ктькють набрякпих мпчэхондрш ¡з деформова-ними кристами, траплялися м1елшопод1бш ф1гури. Вшка м1ж зовышым \ внутр1шшм сегментом у переважнш кшькосп кл1тин не контурува-лася.
Для колбочкових фоторецепторних кл1тин характерна деструкц1я \ розпад зовшшнього сегмента. Його контури мають випини \ заглиблен-ня. Натвдиски перетворилися на окрем1 скуп-чення осмюфтьного матер1алу. У внутр1шньому сегмент! елтсо'щ наповнений мп"охондр1ями, в яких виявлялися локальш руйнування крист \ внутр1шньоТ' мп"Охондр1ально!' мембрани. ГНпщна крапля не щентифкувалася. Ядра фоторецепторних кл1тин часто були деформоваш \ мали велию дтянки гетерохроматину з пщвищеною електронною щтьнютю.
У бтолярних \ ганглюнарних нейроцитах нейронного ланцюга атмвки спостер1галися дистроф1чш змши з вираженим набряком, деформац1ею ядер \ тт кл1тин. Тхш м1тохондри набухт, зовшшня мп"охондр1альна мембрана збережена, тод1 як кристи розрщжеш, цистерни гранулярноТ' ендоплазматичноТ' атки дегранульоваш.
У дтянц1 мембрани Бруха. виявлялися локальш розширення \ звуження цього комплексу. Це стосуеться переважно його еластичного \ волокнистого шар1в, тод1 як базальна мембрана збер1галася. Стшка каптяра судинно-кашлярноТ' пластинки, який прилягае до базального комплексу, тонка з фенестрами, на люменальнш поверхш мютила вп"рилопопод1бш вщростки. Ендотел1альш кл1тини в перифершнш зош мали тонку цитоплазму, в якш обмаль м1кропшоцитозних везикул. 1нколи
м1жендотел1альш стики були розширеш. Базальна мембрана каптяра судинно-каптярноТ' пластинки дещо розпушена.
На 7-у добу в атк1вц1 збер1гаеться набряк уах шар1в. ГПгментоцити мали
електронном1кроскошчну картину, яка мало вщр1знялася вщ попередшх терм1шв. У фоторе-цепторному шар1 тривала подальша деформац1я \ деструкц1я зовшшшх сегмент1в паличкових \ колбочкових кттин. У всьому пол1 зору типовими були ознаки деструкци зовшшшх сегметчв паличок \ Ух плазмолеми, яю подекуди зливалися м1ж собою. У бтолярних \ ганглюнарних нейроцитах спостер1галися дистроф1чш змши (збтьшення об'ему цитоплазми \ присутнють великих вакуолей). Дистроф1чш змши спостер1галися \ в ендотел1альних кл1тинах кро-воносних каптяр1в, яю прилягали до мембрани Бруха. Мембрана Бруха виявляла пом1рш роз-
ширення \ звуження.
Через 14 д1б набряк зменшувався. У шгментоцитах з'явилися гранули меланжу в ба-зальному полюа, зменшилася ктькють вакуолей. М1жпаличков1 простори звужувалися. Диски на поперечних перер1зах округлялися. На поздовжшх перер1зах мембрани дисюв контуру-валися як паралельш структури з окремими неоднаковоТ' довжини розширеннями \ звужен-нями м1ж ними. Близько шгментоцтчв ¡нколи щентифкувалися внутр1шш сегменти паличок, яю перем1щалися сюди з глибини фоторецеп-торного шару. У кровоносних кашлярах судинноТ' пластинки д1аметр нормал1зувався. У цитоплазм! ендотел1альних кл1тин у навколоядернш зош виявлялися м1тохондрп, елементи гладко!' ендоплазматичноТ атки, у перифершнш зош -фенестри.
На 21-у добу в тгментоцитах у цитоплазм! спостер1галися деформоваш м1тохондри, мела-носом стало менше, цистерни ендоплазматичноТ атки поодиною, рибосоми розаяш по цитоплазм!. У вщростках п1гментоцит1в, яю локал1зувалися м1ж фоторецепторними кл1тинами, прослщковувалися поодиною меланшов1 гранули на фош прозороТ' цитоплазми. Дшянок злипання м1ж сегментами не визна-чалося. Обриси зовшшых сегмент1в локально нечп"кк Товщина зовн1шн1х сегмент1в паличок мала неоднаков1 розм1ри - невелик звуження чергувалися з розширеннями. Верх1вки зовшшых сегмент1в прилягали до вщростюв меланоцит1в, в яких м1стилися меланосоми. М1жпаличков1 пром1жки широю. Дистроф1чн1 прояви в бтолярних \ мультиполярних нейроцитах атшки зменшувалися.
На 28-у добу м1жсегментн1 простори не широю. Бтя вщростюв п1гментоцит1в визначали-ся поодиною верх1вки паличок у стан1 деструкци. Вщростки шгментоцит1в тоню \ мютили меланосоми. Зовн1шн1й сегмент на поздовжньому перер1з1 мав деформований контур. Вшки, що з'еднували зовн1шн1 \ внутр1шн1 сегменти паличок, мали чп"ю контури. На початку зовшшнього сегмента виявлялося деяке розшарування ла-мелярних структур - дисюв, що належить до оз-нак нормально'! будови ц1еТ' дтянки. У внутр1шньому сегмент! м1тохондрП' мали нор-мальну зовышню м1тохондр1альну мембрану, але кристи розрщжеш \ коротю. Елемент1в ендоплазматичноТ атки обмаль. В аксонах фоторецепторних кл1тин спостер1галися локальн1 деструктивы дтянки.
Тобто, у динамщ1 експерименту вщ 1-Т до 28-Т' д1б п1сля останнього введения цисплатину найвиразшил зм1ни електронном1кроскоп1чноТ' будови спостер1галися протягом 7 д1б (некроз \ апоптоз ядер фоторецепторних кттин, деструкц1я зовшшых сегмент1в паличкових фоторецепторних кл1тин, дистроф1чн1 зм1ни б1полярних \ ганглюнарних кттин). Поступово,
починаючи з 14-Ï доби в юптинах нейронного ланцюга атювки зменшувався ïx набряк i дистроф1чн1 прояви. Але у фоторецепторних кл1тинах до 28-Ï доби збер1галися порушення плазмолеми на протяз1 зовшшнього i внутр1шнього сегметтв, тт цих кл1тин i ïxhîx аксошв у зовшшньому атчастому mapi. В ïxhîx зовшшых сегментах залишалася пом1рна деформац1я на поперечному i поздовжньому nepepi3ax, розшарування ламелярних структур Тобто, нормал1заци юмтин атювки, особливо фоторецепторних, не визначалося.
При б1ох1м1чному досл1жены кров1 визначалося попршення стану антиоксидантно'Г системи i посилення активное^ процеав перекисного окисления лтщ1в, що виражалося в наростаны i збереженш до 28-Ï доби в кров1 вмюту продукте ПОЛ - малонового альдегщу до (6,42+0,09) нмоль с.л, ¡нтактн1 - (3,24 +0,17) нмоль с.л, р <0,05, i д1енових кон'югат1в до (5,45+0,11) у.о, ¡нтактн1 - (1,91+0,02) у.о., р <0,05, зменшення р1вня ферментно'| активное^ каталази до 3,28+0,02, ¡нтакты - 8,36+0,19, р <0,05, i пщвищення р1вня церулоплазмшу до (75,47+0,26) у.о., ¡нтактн1 - (51,27+0,47) у.о., р <0,05.
Hami результати узгоджуються з даними S. Rampai et al. [4], що при шдвищены вмюту продукт1в лтщноТ пероксидаци i пригшченш антиоксидантно'| системи захисту, у першу черту, вщбуваються дистроф1чш змши в п1гментному mapi атювки. Вважаеться, що п1гментоцити атювки е м1шенню для вплив1в ок-сидативного стресу i саме ц1 дм призводять до ïxHbOï смерт1 [5, 6, 7, 8]. Прояви кл1тинного окси-дативного стресу виявляються в ycix шарах атювки i можуть заюнчуватися Гхньою смертю [9]. Критичний вплив оксидативний стрес мае на MiT0X0Hflpiï фоторецепторних кл1тин [10, 11]. Зовшшнш i внутр1шнш ядерн1 шари стоншуються i в ïxHix кл1тинах виявляються ознаки апоптозу нейрон1в [12].
Сьогодш в терапП' р1зних захворювань широко застосовуються pi3Hi способи детоксикаци, одним ¡з яких е ентеросорбц1я, як консервативний метод детоксикацшно'| терапП' [13, 14], коли очищуеться внутр1шне середовище та виводять-ся з оргашзму хворого чужорщы речовини. При застосуванш ентеросгелю з метою детоксикаци i адсорбци середньомолекулярних токсичних продукт1в незавершеного метабол1зму i корекци антиоксидантного стану пщ впливом цисплатину в структурах атювки спостер1галися визначеш позитивн1 змши, яю характеризувалися в дина-мщ1 певними ознаками. Так, протягом перших трьох д1б введения ентеросгелю на фон1 цисп-латинчндуковано'Г токсичност1 в п1гментному ша-pi атювки ми ¡дентифкували п1гментоцити, у цитоплазм! яких виявлялися OKpyrni меланшов1 гранули, незначна ктькють великих вакуолей i пом1рна - др1бних вакуолей. Частина меланосом
мала нер1вном1рне забарвлення - бтьш осмю-фтьне по перифери I просв1тлене - у центрк
У зовн1шн1х сегментах фоторецепторних клп"ин упорядковувалося розташування дисюв у паличках I нап1вдиск1в - у колбочках. !хш ламелярн1 структури мали однакову довжину, товщину I вщстань м1ж плазмолемальними ви-пинами. Вщстань м1ж сегментами стала мен-шою, шж як при ЦП-шдукованш ретинотоксичносп без корекцП'. Картина набли-жалася до тако'Г в ¡нтактних тварин, коли паличков1 фоторецепторн1 кл1тини в зовшшньому сегмент! мютять плосю двохмембраны диски однаковоТ довжини. У внутр1шньому сегмент! прослщковувалися м1тохондрП' з регулярно, але рщко розташовани-ми кристами, цистерни шорсткоТ ендоплазматичноТ атки, числены полюоми.
Нормал1зувалися базальн1 мембрани хорюкашляр1в. Зменшилося число вщростюв на люменальнш поверхн1 ендотелюцит1в. В Тхнш цитоплазм! виявлялися м!кропшоцитозш везику-ли, мпюхондри, невелик вакуол!. Базальна мембрана дещо розпушена. У кровоносних каптярах судинноТ оболонки ! в структурах, як1 локал!зуються м!ж ними ! п!гментним шаром атювки - мембран! Бруха виявлялися ознаки полтшення Тхнього стану, що мае велике значения, осктьки вони беруть безпосередню участь у виникненш ретинопатГ|' за умов оксида-тивного стресу [15, 16, 17].
На 7-у добу при електронном!кроскошчному дослщженн! констатували актив!зац!ю компенса-торно-пристосувальних процеав з! стаб^за^ею структур п!гментоцит!в, фоторецепторних, б!полярних ! гангл!онарних кл!тин. Так, мелано-соми в тгментоцитах набували звичайного ви-гляду, характерного для ¡нтактних тварин, вакуол! зменшувалися в розм!рах. У вщростках меланосоми вщсутн!. Ктьюсть вакуолей у фоторецепторних паличкових ! колбочкових кл^инах, нейроцитах б!полярного ! гангл!онарного шару зменшувалася. Плазматична мембрана цих кл!тин стала ч!ткою. Ультраструктура мпюхондрш вщновлювалася. Тхн1 кристи гуспшали, зовн!шня м!тохондр!альна мембрана щентиф!кувалася чп"ко ! на всьому протяз!. Вщбувалося вщновлення цистерн гранулярноТ ендоплазматичноТ атки, Тх ставало бтьше ! на Тхн1й поверхн! прослщковувалися рибосоми вздовж усього периметру.
В ендотелюцитах каптяр!в активувалися про-цеси бткового синтезу, за що свщчить поява в цитоплазм! гранулярноТ ендоплазматичноТ атки, але мпюхондри ще не мали чпжо окреслених крист, визначалися в1льн1 рибосоми ! малочисленн! вакуол!. Люменальна плазмолема ендотелюцттв м!стила поодинок! коротк! виро-сти. Базальна мембрана кап!ляр!в дещо розпушена. У мембран! Бруха виявлялися розширен-ня колагеновоТ! еластичноТ зони.
На 14-у добу прояв!в набряку не
спостер1галося. ГНгментоцити мютили невелику ктькють меланосом. У цитоплазм! цих юмтин вакуол1 вщсутш. У шар1 фоторецепторних юмтин спостер1галося вщновлення Т'х зовшшшх сегмент1в. Диски (паличковО \ нашвдиски (колбочковО нормально'!' будови \ довжини, ¡з па-ралельним розташуванням мембран \ однако-вими вщстанями м1ж ними. 1\/Нжсегментш пром1жки пом1рно розширеш. Останнш факт можна пояснити тим, що пщ впливом цисплати-ну частина фоторецепторних кл1тин загинула, а в тих, яю залишилися, вщбуваються вщновш процеси з досягненням стану атювки ¡нтактноТ тварини. У внутр1шшх сегментах щентифкувалися нормально побудоваш м1тохондри, цистерни гранулярноТ'
ендоплазматичноТ' атки, втьш рибосоми \ полюоми. Ядра тих кл1тин, що збереглися мають округлу форму \ нормальний розподт хроматину в карюплазмк У нейроцитах ¿¡полярного \ ганглюнарного шару вщхилень вщ морфолопчноТ' картини ¡нтактних тварин не ви-явлено.
На 21-28-у доби в атювц1 збер1галися стабтьними як морфометричш показники и шар1в, так \ тонка будова Т'хшх структур. Лише в окремих паличкових кл1тинах виявлялося вкоро-чення |'х зовшшшх сегмент1в, без ознак дистроф1чного пошкодження ламелярних структур. У внутр1шньому сегмент! наявш органели, характерш для будови нормально'!' кл1тини. У внутр1шньому сегмент! колбочкових фоторецепторних кл1тин прослщковувався елтсо'щ. Вшка контурувалася чпжо. У нейроцитах бтолярного \ ганглюнарного шар1в спостер1галася нормальна будова цитоплазми з1 включеними в н1й органе-лами.
Водночас вщбувалася нормал1зац1я проокси-дантно- \ антиоксидантно'1 системи. У динамщ1 впливу ентеросгелю вм1ст малонового альдегщу зменшився до показниюв ¡нтактних тварин на 14-у добу дослщу \ залишався таким до 28-'|' доби, а в контрольнш груп1 тварин - зменшувався, не досягаючи показниюв ¡нтактних (до 6,29+0,03) нмоль с.л, р>0,05. Вм1ст д1енових кон'югат1в до 28-Т' доби знижувався пов1льн1ше \ в меншому ступеш, не досягаючи р1вня ¡нтактних тварин -до (2,33+0,03) у.о., р>0,05. У контрольнш груш цей показник становив (5,59+0,05) у.о., що мало в1ропдну р1зницю, пор1вняно з групою корекцП' ентеросгелем. У цих же тварин активн1сть ката-лази зросла до нормальних р1вшв уже на 3-ю добу дослщу \ залишалася такою до 28-Т доби. Вмют церулоплазм1ну знижувався \ досягав ¡нтактних показниюв на 7-у добу \ в подальол термши дослщу. У контрольн1й груш цей показник зменшувався нев1рогщно до 7-Т доби, а п1зн1ше до 28-Т'доби повторно зростав.
Сшвставивши морфолопчн1 \ 61ох1м1чн1 показники без \ при корекци ентросгелем, можна стверджувати, що адаптац1йн1 процеси в атк1вц1
п1сля введения цисплатину вщбуваються ефек-тивн1ше пщ впливом ентеросгелю, який ослаб-люе прояви оксидативного стресу [18]. Таку саму думку висловили Л.М.Гунша та ¡HLui [19], яю до схем супровщноТ' терапП' хворих на рак шлунка включали ентеросгель (у протокол! основноТ' протипухлинноТ' терапП' - цисплатин) i встанови-ли, що застосований препарат призводив до га-льмування процеав перекисного окисления л1п1-д1в, покращення структурно-функцюнального стану мембран кл1тин (еритроцит1в) 3i зростан-ням ступеня Т'хнього антиоксидантного захисту i пол1пшенням ключного стану хворих.
Висновки
1. У динамщ1 експерименту вщ 1-Т до 28-Т' д1б п1сля останнього введения цисплатину найвира-зн1ш1 зм1ни електронном1кроскошчноТ' будови кл1-тин атювки спостер1гаються протягом 7 д1б (некроз i апоптоз ядер фоторецепторних кл1тин, де-струкц1я зовн1шн1х сегмент1в паличкових фоторецепторних кл1тин, дистроф1чн1 змши б1поляр-них i гангл1онарних кттин). Поступово, починаю-чи з 14-Т доби в кл1тинах нейронного ланцюга атювки зменшуеться Т'х набряк i дистроф1чн1 прояви. Але до 28-Т' доби нормал1заци стану кл1тин атювки, особливо фоторецепторних, не визначаеться. При бюх1м1чному досл1женн1 си-роватки кров1 визначаеться попршення стану антиоксидантноТ' системи i посилення активност1 процеав перекисного окисления лтщ1в.
2.Ультраструктура кл1тин атювки пщ впливом ентеросгелю (на фош пошкодження цисплати-ном) вщновлюеться пщ час його введения протягом 14 fli6 i пщтримуеться стабтьною до юнця експерименту (28 д1б). Водночас вщбуваеться нормал1зац1я прооксидантно- i антиоксидантноТ системи.
Л1тсратура
1. Vickers А. Е. Kidney slices of human and rat to characterize cisplatin-induced injury on cellular pathways and morphology / A. E. Vickers, K. Rose, R. Fisher [et al.] // Toxicol. Pathol. - 2004. -V.32, №5. - P.577-590.
2. Wozniak K. Cisplatin-evoked DNA fragmentation in normal and cancer cells and its modulation by free radical scavengers and the tyrosine kinase inhibitor STI571 / K. Wozniak, A. Czechowska, J. Blasiak // Chem. Biol. Interact. - 2004. - V.147, №3. - P.309-318.
3. Mustafi D. Structure of Cone Photoreceptors / D. Mustafi, A. H. Engel, K. Palczewski // Prog. Retin Eye Res. - 2009. - V.28, №4. -P.289-302.
4. Rampal S. Ofloxacin-associated retinopathy in rabbits: role of oxidative stress / S. Rampal, R. Kaur, R. Seti [et al.] // Hum. Exp. Toxocol. - 2008. - V.27, №5. - P.409-415.
5. Yu F. Apoptotic effect of organophosphorus insecticide chlorpyrifos on mouse retina in vivo via oxidative stress and protection of combination of vitamins С and E / F.Yu, Z. Wang, B. Yu [et al.] // Exp. Toxicol. Pathol. - 2008. - V.59, №6. - P. 415-423.
6. Bertram К. M. Molecular regulation of cigarette smoke-induced oxidative stress in human retinal pigment epithelial cells: implications for age-related macular degeneration / К. M. Bertram, C. J. Baglole, R. P. Phipps [et al.] // Am. J. Physiol. Cell Physiol. -2009. - V.297, №5. - P.1200-1210.
7. Janik-Papis K. Role of oxidative mechanisms in the pathogenesis of age-related macular degeneration / K. Janik-Papis, M. Ulinska, A. Krzyzanowska [et al.] // Klin. Oczna. - 2009. - V.111, №4. -P.168-173.
8. Yang C. The role of lysophosphatidic acid receptor (LPA1) in the oxygen-induced retinal ganglion cell degeneration / C. Yang, J.Lafleur, B. R. Mwaikambo [et al.] // Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. -2009.-V.50, №3. - P.1290-1298.
9. Beretta S. Partial mitochondrial complex I inhibition induces 15. oxidative damage and perturbs glutamate transport in primary retinal cultures. Relevance to Leber Hereditary Optic Neuropathy (LHON) / S. Beretta, J. P. Wood, B. Derham [et al.] // Neurobiol. Dis.-2006.-V.24, №2. - P.308-317. 16.
10. Jung M. Cisplatin upregulates mitochondrial nitric oxide synthase and peroxynitrite formation to promote renal injury / M. Jung, G. Hotter, J. L. Vinas [et al.] // Toxicol. Appl. Pharmacol. - 2009. -V.234, №2. - P.236-246. 17.
11. Faghiri Z. PI3K/Ak and mTOR/p70S6K pathways mediate neuroprotection D1-induced retinal pigment epithelial cell survival during oxidative stress-induced apoptosis / Z. Faghiri, N. G. Bazan // Exp. Eye Res. - 2010. - V.90, №6. - P.718-725. 18.
12. Cingolani C. Retinal degeneration from oxidative damage / C. Cingolani, B. Rogers, L. Lu [et al.] // Free Radic Biol. Med. - 2006. -V.40, №4. - P.660-669.
13. Шейман B.C. Токсикоз и детоксикационная терапия / 19. Б.С.Шейман // Журнал практичного лкаря. - 2003. - №6. - С.39-44.
14. Палш 1.Г. Современный взгляд на проблему энтеросорбции: выбор оптимального препарата / 1.Г. Палш, 1.Г. Резшченко // Журнал практичного лкаря. - 2007. - №3. - С.57-61.
Реферат
ЭЛЕКТРОННОМИКРОСКОПИЧЕСКОЕ СТРОЕНИЕ СЕТЧАТКИ ПОД ВЛИЯНИЕМ ЦИСПЛАТИНА И КОРРЕКЦИИ ЭНТЕРОСГЕЛЕМ ВадюкР.Л., Перцович В.М.
Ключевые слова : сетчатка, ультраструктура, цисплатин, энтеросгель.
В эксперименте цисплатин вводили 30 белым взрослым рандомбредным крысам (I группа) внутри-брюшинно в дозе 2 мг/ кг массы еженедельно на протяжении 9 недель (контрольная группа - введение 1,5 мл физиологичексого раствора, 24 крысы). Энтеросгель получали 30 крыс (II группа) внутри-желудочно по 1,5 мл водного раствора гидрогеля метилкремниевой кислоты (0,7 г действующего вещества) на протяжении 14 дней после введения цисплатина (контрольная группа - введение внутри-желудочно 1,5 мл дистиллированной воды, 24 животных). Материал забирали через 1,3,7,14,21 и 28 сут после введения цисплатина. В динамике эксперимента в I группе от 1 до 28 сут. самые выразительные изменения электронномикроскопического строения сетчатки наблюдались на протяжении 7 сут (некроз и апоптоз фоторецепторных клеток, дистрофические изменения биполярных и ганглио-нарных нейронов). От 14 сут. в клетках нейронного звена сетчатки отек и дистрофические проявления уменьшались. Нормализации состояния клеток сетчатки до 28 сут. не выявилось. При биохимическом исследовании сыворотки крови определялось ухудшение состояния антиоксидантной системы и усиление активности процессов перекисного окисления липидов. Под влиянием энтеросгеля (II группа) ультраструктура клеток сетчатки восстанавливалась во время его введения на протяжении 14 сут. и поддерживалась стабильной до 28 сут. Одновременно происходила нормализация показателей системы перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты.
Summary
ELECTRON MICROSCOPIC STRUCTURE OF RETINA UNDER INFLUENCE OF CISPLATIN AND ITS CORRECTION WITH ENTEROSGEL Vaduk R.P, Pertsovitch V.M.
Key words: retina, electron microscope structure, cisplatin, enterosgel.
Cisplatin was introduced intraperitoneal^ (2 mg/kg) to 30 white randombraded adult rats (1st group) weekly for 9 weeks, while 24 rats of control group were introduced 1,5 ml of isotonic solution. Enterosgel was administered intragastrally to the rats of the 1 group (0.7gm of active substance) for 14 days after the last injection of cisplatin, while the 24 rats of the 2nd groups (control group) were introduced 1,5 ml of aqua distilled. Materials were taken on the 1st, 3rd, 7th, 14th, 21st and 28th days after the drug administration. Due to the effect of cisplatin (1st group) the considerable structural changes in the retina were observed for the first 7days of the experiment (necrosis and apoptosis of photoreceptor cells, dystrophic changes of the bipolar and ganglion cells). From the 14th day edema and dystrophic manifestations in the cells of the retina neuron chain decreased. The normalization of the status of the cells was not revealed up to 28th day. Biochemical investigation of blood serum detected the increase in activity of lipid peroxidation and the worsening of antioxidant system condition. The correction with enterosgel (2nd group) from the 1st to 14th days has been revealed the improvement of the retina microstructures and retina stabilization was maintained to 28th day. At the same time status of the antioxidant and lipid peroxidation system has become normal.
Kaur C. Blood-retinal barrier disruption and ultrastructural changes in the hypoxic retina in adult rats: the beneficial effect of melatonin administration / C. Kaur, V. Sivakumar, Z. Young [et al.] // J. Pathol. - 2007. - V.212, №4. - P.429-439.
Harnett M. E. The effects of oxygen stresses on the development of features of severe retinopathy of prematurity: knowledge from the 50/10 OIR model / M. E. Harnett // Doc. Ophthalmol. - 2010. -V.120, №1. - P.25-39.
Wielgus A. R. Phototoxicity and cytotoxicity of fullerol in human retinal pigment epithelial cell / A. R. Wielgus, B. Zhao, C. F. Chignell [et al.] // Toxicol. Appl. Pharmacol. - 2010. V.242, №1. -P.79-90.
Longoni B. Regulation of Bcl-2 protein expression during oxidative stress in neuronal and in endothelial cells / B. Longoni, E. Boschi, G.C. Demontis [et al.] // Biochem. Biophys. Res. Commun. - 1999. -V.260, №2. - P.522-526.
Гунша Jl.M. Вплив АТФ-лонг на кл1тинж мембрани еритроцит1в пщ час xiMioTepanii на мюцево-поширений рак шлунка / Л.М.Гунша, Л.С.Мхтарян, О.О.Литвиненко [та iHiui] // Укра'шсь-кий х1мютерапевтичний журнал. - 2001. - №3 (11). - С.41-43.
