CC BY
11
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматолог1чног академИ
УДК:611.843.021.9
М0РФ0Л0Г1ЧНА 0Ц1НКА С1ТЧАТ01 ТА СУДИНН01 ОБОЛОНОК ОКА ЩУР1В В Н0РМ1 Стецук О.О.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
Автором було проведене деталъне вивчення морфофункцюналъного стану Ытчатог та судиног оболонки очей статевозрших щур1в-самц1в в нормг. Деталъно вивченш вс1 клтинт компоненти оболонок. Доведено, що в структург як стчатсИ, так г судинног оболонок у щур1в та людини принципових вгдмтностей не виявлено (Ыттвка мала тръохнейронний склад (сенсорна клти-на, бтолярна та ганглюзна)). Це свгдчитъ про те, що моделлю для експерименталъних дослг-дженъ може служити не тшъки Ыттвка ока крол1в та тшок, але г щургв.
Ключов1 слова: атавка, судинна оболонка, сенсорш ктлтини, бтолярш кл1тини, ганглюзш кл1тини.
Вступ
Людське око - це дивовижний \ надзвичайно екпадний витв1р природи. Отювка здебшьшого являе собою найбшьш складне в структурному та функцюнальному вщношены утворення ока \ виконуе основну функц1ю - фоторецепц1ю.
Але слщ вщзначити, що за даними л1тератури нами не було знайдено фунтовного \ всебнного опису морфолопчного стану атювки щур1в в норм!. Здебшьшого морфолопчы структури зоро-вого анал^атору в експеримент1 вивчалися на кролях, юшках [2].
Метою досл1дження було вивчення морфо-функцюнального стану атювки та хорюкаптяр-но1 пластинки ока статевозрших щур1в в норм1
Матер1ал 1 методи досл1дження Дослщження було проведене на 10 статевозрших щурах-самцях лни «Вютар» [3]. Пюля ев-танази тварин матерел тканини очей заключали в ЕПОН-812 за загально прийнятою методикою [4], виготовлеы натвтоню зр1зи забарвлювали толуТдиновим - сиым, вивчали та фотографува-ли за допомогою св1тлового мкроскопу фрми «ВЮРЕХ» з цифровою вщеонасадкою та адап-тованим пакетом програм.
Результати досл1дження Приступаючи до опису зорового аналЬатора ¡нтактного щура слщ вщзначити, що кр1м його основних частин: нервового апарата атювки та власних судин атювки необхщно включити в опис хорюкаптярну пластинку з характеристикою структури синусо1д1в, тому що ц утворення тюно з'язаы з атювкою ¡, як вщомо з данних ль тератури, забеспечуюь и трофку [1].
Судинна оболонка ока була представлена хо-рюкаптярною пластинкою, де знаходилися числены мкросудини. Проевши цих мкросудин або синусо1д1в подекуди були нер1вном1рно розши-реы з тонким ендотел1альним вистиланням, яюе прилягае до сполучнотканинноТ мембрани ( у людини мембрана Бруха) [2]. В проевт виявля-лись подиною еритроцити. Безпосередньо до мембрани прилягала цитоплазма тгментних кл1-тин (рис. 1).
Рис.1 Сычата та судинна оболонки ока ¡нтактного щура. Наглвтонкий зр1з. Забарвлення толуТдиновим сиым. Збтьшення х 600. 1. Хорюкагллярна пластинка. 2 Шар глгментних кглтин. 3 Шар паличок. 4 Шар бтолярних кл1тин. 5. Шар ганглюзних кглтин.
Пгментний еттелм атювки був розташований горизонтально в один ряд м1ж хорюкапшярним шаром судинноТ оболонки та сенсорною части-ною атювки. Кл1тини представляли собою зпло-щеы ¡нтенсивно тгментоваы кл1тини, щтьно пр1сднаы одна до ¡ншоТ \ мали гексональну форму.
Шар фоторецепторних кттин розташовувався в площеы зовышньоТ погранично! мембрани, а IX апкальы вщростки (внутршы сегменти) лежали ттьки зовнп цсТ мембрани. Фотосенсорний апарат атчатоТ оболонки ока щура складався з кп1тин, що мають 2 сегменти. Перший - це вну-т1шнм сегмент, який мютив опукло-овальноТ фо-
Рис.2. Сычата оболонки ока ¡нтактного щура. Наглвтонкий зр1з. Забарвлення толуТдиновим сиым. Збтьшення х 900. 1. Зовышшй ядерний шар. 2 Шар бтолярних кл1тин. 3. Власы судини атгавки. 4. Шар ганглюзних кл1тин.
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Зовышнм сегмент фоторецептора утворював його св1тлочутливу частину i складався з попе-речних мембранних дисюв, що лежали стопкою один над одним. Ц1 диски е мембранними пухи-рцями i з'сднувалися з внутршым сегментом фоторецепторноТ кттини. BinbHi вщростки внут-р1шнього сегменту фоторецептор1в контактували за допомогою синаптичних закнчень ¡з зовыш-ыми вщростками бтолярних кттин.
Бтоляры кттини являли собою 5-8 rnapiB (рис.2) щтьно упакованих базофтьних штин з добре вираженим великим ядром, яке займало бтьшу частину цитоплазми (вузьким ободком цитоплазми навколо ядра). Ядра цих кттин Mic-тили пом1рну ктькють конденсованого хроматину, що розташовуеться переважно уздовж внут-pirnHbo'i ядерно!' оболонки.
Ганглюзы кттини атювки значно бтьш1 за розм1рами пороняно з бтолярними кттинами i мютили овально!' форми ядра з наявыстю flpi6-нодисперсного хроматину.
Вщростки бтолярних i ганглюзних кл1тин контактували м1ж собою за допомогою синаптичних заюнчень.
Як вщомо [1], ciTKiBKa видтясться виключно високою ¡нтенсивнютю поглинання кисню. Biflpi-знясться кровозабезпечення атювки i тим, що
Реферат
МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА СЕТЧАТОЙ И СОСУДИСТЫХ ОБОЛОЧЕК ГЛАЗА КРЫС В НОРМЕ Стецук О.А.
Ключевые слова: сетчатка, сосудистая оболочка, сенсорные клетки, биполярные клетки, ганглиозные клетки.
Авторами было проведено детальное изучение морфофункционального состояния сетчатой и сосудистой оболочек глаз половозрелых крыс-самцов в норме. Детально изучены все клеточные компоненты оболочек. Доказано, что в структуре как сетчатой так и сосудистой оболочек глаз крыс и человека принципиальных отличий не обнаружено (сетчатка имела трехнейронный состав (сенсорная клетка, биполярная и ганглиозная)). Это свидетельствует о том, что моделью для экспериментальных исследований может служить не только сетчатка глаза кролей и кошек, но и крыс.
Summary
ESTIMATION OF NERVOUS TUNIC OF EYEBALL AND CHOROID IN HEALTHY RATS Stetsuk O.A.
Key words: retine, choroid, sensor cells, bipolar cells, ganglial cells.
Present paper represents detailed study of morpholgical and functional condition of retina and choroid in sexually mature healthy male rats. All the cell components of the tunics were carefully examined. It has been proved there are no sharp distinctions in the structures of retina and choroid in humans and animals (retina has three-neuron composition of layers (sensor cell, bipolar cell, ganglial cell)). This indicates than not only the retina of cats, rabbits but rats may be used for experimental studies as well.
при цьому зад1яы дв1 системи кровозабезпечення. Перша система скпадаеться з власних судин атювки, та друга - це судини хорюкаптярноТ пластинки (див.вище).
Вивчаючи натвтоню зр1зи атювки нами було встановлено, що судини скпадали густу атку. Виявлялись ва компоненти мкроциркуляторного русла: артерюли, венули, каптяри - соматично-го типу з1 щтьним зеднанням ендотелюцит1в.
Висновки
Таким чином, вивчаючи структуру атювки ¡нта-ктних щур1в встановлено, що атювка мала по-шарову будову \ скпадаеться з хорюкаптярноТ пластинки, тгментних кттин, фоторецепторних, бтолярних та ганглюзних кттин.
Л1тература
1. Вызов А.Л. Нейрофизиология сетчатки // Физиология зрения. — М., 1992. — С. 115—161.
2. Даниличев В.Ф. Современная офтальмология: руководство для врачей. — С.Пб: Питер, 2000. — 672 с.
3. Западнюк И.П., Западнюк В.И., Захарина Е.А., Западнюк Б.В. Лабораторные животные. Разведение, содержание, использование в эксперименте. - К.: Вища школа, 1983. -382с.
4. Карупу В.Я. Электронная микроскопия. - К.: Вища школа. Головное изд-во, 1984. - 208с.
Том 8, Выпуск 3
209
