CC BY
48
Ключевые слова: информация, контроллинг, стратегический контроллинг, информационная система контроллинга.
Lozovickiy D.S. General conception of strategically oriented controlling
The article examines the theoretical and practical approaches to the construction of the concept of strategically oriented controlling. It reveals the essence of the strategic objectives of controlling. Substantiates the need for an information system controlling. The structure of the information system components controlling.
Keywords: information, controlling, strategic controlling, controlling information system.
УДК87.336.71:336.144.2:51-7 Астр. А.О. Лучашвський1 -
Дрогобицький ДПУ т. 1вана Франка
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО СТРЕС-ТЕСТУВАННЯ БАНК1В
Проан^зовано юнукга шдходи до проведения стрес-тестування в банках та дос-лщжено вплив свтово! фшансово! кризи на розроблення нових методик стрес-тестування банювських установ iз врахуванням рекомендаций Базельського комiтету iз банювсь-кого нагляду.
Ключовi слова: стрес-тестування, ризик-менеджмент, комерцшний банк, фшансо-ва криза, Базель II, фшансова криза, банювсью ризики.
Актуальнiсть дослщження. Свiтова фшансова криза 2008-2009 рр. i тривалий етап посткризового вiдновлення 2010-2012 рр. шдкреслили актуаль-нiсть розроблення ефективних методов оцiнювання р1вня вразливостi банювських систем в умовах мiнливоí макроекономiчноí ситуацií. Провiдну роль у виз-наченнi здатностi банкiвськоí системи реагувати на зовшшт ризики ввдграе стрес-тестування, яке широко застосовуеться регуляторними органами еконо-мiчно розвинених держав [5, с. 76].
Актуальнкть проблеми розроблення ефективних методов монiторингу бантвсько!' дiяльностi через проведения стрес-тестування сьогодт обумов-люеться також зростаючою волатильшстю фiнансових ринкiв. Органи регулю-вання банювською сферою регламентують використання стрес-тестування при визначент банками внутрiшнiх рейтинпв. Вiдповiдио до вказiвок Базелiвсько-го комтту з банкiвському нагляду, банки, яю використовують модель внут-рштх рейтингiв, повиннi ретельно здшснювати стрес-тестування ощнки адек-ватностi капiталу.
Анамз останнiх наукових дослiджень i публжацш. Питання з удоско-налення кнуючих методик та моделей проведення стрес-тестування iз врахуванням урокiв фшансово!' кризи 2007-2008 рр. та актуальну проблему боротьби з борговою кризою, яка охопила практично всi розвинеш краши свiту розгляну-то в багатьох наукових статтях та публшащях, здебшьшого зарубiжних науков-щв, таких як: Хосе Вшалс [3], Ф. Банн [4], П. Ковальов [7], М. Кудрявцева [8], I. Пашковська [9], А. Таваскв [11] та ш. Останнiм часом, внаслщок шплемента-цií Украшою стандартiв Базель II, проблему формування ефективних методик стрес-тестування банив висвилено в наукових дослвдженнях Г. Карамишева [5], П. Житного [5], С. Шаповалова [5], I. !ваава [6], А. Максимова [6] та шших.
1 Наук. кергвник: проф. Б.Ю. Кишакевич, д-р екон. наук
Захвдш банки шд час стрес-тестування здебшьшого використовують ре-комендацИ' Базельського комитету i3 бантвського нагляду "Базель II. М1жнарод-на конвергенцiя оцiнки та стандарпв капiталу: новi шдходи" [1]. В УкраЫ по-дiбнi вимоги висвилено в Постановi Правлiння НБУ вщ 6 серпня 2009 р., № 460 "Про схвалення Методичних рекомендаций щодо порядку проведения стрес-тестування в банках Украши" [10].
Незважаючи на наявнкть значно! кiлькостi наукових дослщжень та пуб-лiкацiй, якi стосуються ще! проблематики, сьогоднi невирiшеними залишають-ся проблеми, якi стосуються врахування ключових аспектiв фiнансовоí кризи 2007-2008 рр. та боргово!' кризи в бврош пiд час формування сучасних стресо-вих сценарiíв для бантвських установ.
Мета дослщження - проаналiзувати та порiвияти украíнськi методичнi рекомендацп iз закордонними пiдходами та методами проведення стрес-тестування в комерцшних банках, що грунтуються на врахуванш рекомендацiй Базеля II та методик МВФ i Свiтового банку.
Виклад основного матер1алу. Недавня свиова фiнансова криза зумови-ла безпрецедентну увагу до стрес-тестування фiнансових установ. З одного боку, стрес-тести були шддаш критицi за те, що вони допустили помилки, яю призвели до кризи. З шшого боку, пiсля початку кризи, вони почали ввдгравати нову роль як антикризовий шструмент для управлiния рекапiталiзацiею банкiв та вiдновления довiри до них. Це стимулювало iнтенсивнi дебати з приводу моделей, що використовують стрес-тести. В основi сьогодшшньо! практики стрес-тестування лежить здебшьшого метод проб та помилок i практична реалiзацiя стрес-тестiв часто стикаеться iз обмеженням у людських ресурсах, техшчному забезпеченнi та вiдсутностi шформацп [3, с. 6]. Стрес-тестування е методом, який вишрюе вразливiсть кредитного портфеля установи або вое! фшансово! системи при рiзних гiпотетичних подiях або сценарiях.
Вiдповiдно до Методичних рекомендацш щодо порядку проведення стрес-тестування в банках Украши, стрес-тестування - це метод юльккного ощнювання ризику, який полягае у визначеннi величини неузгоджено! позицií, яка наражае банк на ризик, та у визначенш шоково!' величини змiни зовшшньо-го фактора - валютного курсу, процентно! ставки тощо. Поеднання цих величин дае уявлення про те, яку суму збиттв чи доходiв отримае банк, якщо подií розвиватимуться за закладеними припущеннями [10].
Необхiднiсть застосування банками iнструментiв стрес-тестування при оцшщ банкiвських ризикiв вiдображена також у стандартах Базель II. Загалом вартуе видалити чотири типи стрес-тестш, враховуючи !х кшцеву мету:
• Стрес-тестування як шструмент внутршнього управлшня ризиками. Фшан-coBi установи використовують стрес-тестування для ощнювання та управлшня ризиками власних швестицш. Одним i3 перших був J.P. Morgan, хто запровадив в cерединi 1990-х роюв використання вартocтi пiд ризиком (VaR) для оцшюван-ня ринкового ризику.
• Мжропруденщальний аналп (Microprudential analysis). У рамках стандарти-зованого шдходу Базель II потребуе вщ банкiв проведення cтреc-теcтiв ринкового ризику i, в деяких випадках, кредитного ризику, з метою визначення мш-мального капiталу на ix покриття. Звiти Базельського кoмiтету з банювського
нагляду показують, що стрес-тести дедалi частiше використовуються для того, щоб оцiнити вимоги до катталу для конкретних банюв, визначити резерви ка-пiталу або граничний розподш капiталу банками.
• Макропруденщальний ана.пч (Macroprudential analysis). За остант два деся-тилiття багато краш почали використовувати стрес-тести для аналiзу загально-системних ризикiв. Цей аналiз дае змогу постiйно проводити комплексний мо-нiторинг стану фшансово!' системи, ii внутрiшнiх взаемозв'язкiв, взаемодн з ре-альним сектором, бюджетною сферою, а також iз тенденц1ями розвитку сви-о-вих фiнансових i товарних ринкiв з метою забезпечення стабiльного ii функщ-онування [3, с. 6].
• Стрес-тестування щд час антикризового управлшня. Пiсля свггово!' фшан-сово1 кризи 2008-2009 рр., використання стрес-тестiв стало особливо необхщне для того, щоб оцiнити якою мiрою ключовi фiнансовi установи краш потребу-ють рекапiталiзацii та державну допомогу.
Специфiка методики стрес-тестування ввд Мiжнародного валютного фонду i Свиового банку реконструкцii та розвитку полягае в аналiзi подiй з низькою ймовiрнiстю i значним впливом [5]. Таю поди складно шддаються ста-тистичнiй оцiнцi й прогнозуванню, однак ix наслiдки пiд час управлшня ризи-ками неможливо кнорувати. Так, виходячи з величини ймовiрностi аналiзова-них подiй, методи ощнювання банкiвськиx ризикiв можна розробляти вiдповiд-но до iерарxii таких подш [8]:
1. Аналiз ймовiрнiсно невизначених подш. Багато методiв ощнювання ри-зикiв не передбачають ощнки ймовiрностi реалiзащi сценарГ1в, за якими оцiнюються ризики. Це характерно насамперед для ан^зу чутливостi, що ощнюе ризик як результат стандартно! (зазвичай одинично'1) змiни ринко-вих показниыв. Крiм того, деяк1 показники, використовуваш як мiра ризи-ку, як, наприклад, дюрацiя, вiдкрита позицiя, коефщенти та iнший, спочат-ку характеризують ризик без прив'язки до якого-небудь сценарш. При такому пiдходi неможливо дати ймовiрнiсно визначену кшьысну оцiнку, яка дала б змогу статистично визначити необхщну величину кашталу, резервiв та iн. Однак на яысному рiвнi отриманi результати вельми ефективш при монiторингу та управлшш ризиками.
2. Аналiз найбiльш ¡мов1рмм\ подiй. У рамках ще'1 категорГГ оцiнку ризику зазвичай називають "очшуваним ризиком", що на рiвнi окремоГ подо може звучати парадоксально, проте е найважлившою статистичною характеристикою позищ'1 i основою для прийняття багатьох управлiнських рiшень.
3. Аналiз n0MipH0 неспрмятлмвмх подш. До ще'1 категорГГ вiдноситься один iз найпоширенших нинi пiдходiв оцiнювання ризику - Value At Risk методика. Величина втрат при помiрно несприятливому, тобто можливому в рамках нормально! не кризовоГ кон'юнктури сценарГГв iменуеться "неочшу-ваним ризиком" i в поеднанш зi зазначеним вище "очшуваним ризиком" широко використовуеться для обмеження прийнятого ризику, визначення величини необхiдних резервiв тощо.
4. Аналiз надзвмчайнмх подш ("виняткових, але можливих"). Специфiка цiеi категорп вiдображена у назвi ii основного об'екта аналiзу - подiй з низькою ймовiрнiстю i значним впливом (в англшському варiантi - low probability high impact, або LPHI events). Таи поди складно шддаються ста-тистичнш ощнщ та прогнозуванню, однак за своТми наслiдками не можуть бути виключеш з розгляду.
Узагальнюючи европейський досвiд, можна видiлити чотири 6a30Bi ме-тоди проведения стрес-тестк [5]: метод еластичностей; метод оцшки втрат; метод сценарив; iидексиий метод.
Перший метод - метод еластичностей - найчаспше використовуеться в крашах, де iсиуе иевизиачеиiсть у час щодо кiлькiсиоí оцiики економiчних зв'язкк, вiдсутиi адекватиi або реалктичш прогнози параметрiв екоиомiчиоí поливки, значну роль вiдiграе тiиьовий сектор економки краши.
Цей метод призначений для аиалiзу чутливостi, що оцшюе ризик як результат стандартно! змiии ринкових показиикiв, коли неможливо дати ймовiр-иiсио визначену кшьккну оцiику, що дала б змогу статистично визначити необ-хiдиу величину кашталу, резервiв та iи. Однак на якiсиому рiвиi багато сценар-них результатiв виявляються досить керованими, а тому ефективними пiд час мониторингу в управлiииi ризиками [4, с. 34].
Суть цього методу полягае у визначенш односторонньо! змши об'екта стрес-тесту виаслiдок шокового коливання значень основних екоиомiчиих по-казнитв, зокрема вiдсотковоí ставки та валютного курсу.
Такий формат стрес-тестування характеризуемся синтезом математич-них iиструмеитiв i аиалiтичиих експертних оцiиок щодо рiвня впливу зовиiшиiх i виутрiшиiх факторiв-чинникiв, а його результати мають вигляд криво!' еластич-иостi змiии показнитв дiяльиостi банку виаслiдок змiии економiчного середови-ща. Метод еластичностей за лопкою побудови та iиструмеитами проведення можна проводити в рамках будь-яко! системи i це не залежить вiд ц рiвия. Разом з тим треба враховувати, що результати стрес-тестування, ят будуть отримаиi за цим методом, не мiститимуть шформацц щодо подальшо! поведанки об'екта, який зазнав змш уиаслiдок шокового впливу макропоказника, i характеру впливу об'екта стрес-тестування на iншi показники фшансово! стiйкостi [9, с. 18].
Результатом стрес-тесту е значення коефщкнпв регреси, якi власне i е еластичностями. 1х екоиомiчиа iитерпретацiя полягае у тому, що зростання на 1 одиницю вимiрюваиия незалежно! змшно! доркнюе зростанню залежно! на значення коефщкнта останньо!.
Другий метод пов'язаний з аиалiзом иайбiльш iмовiриих подш, або виз-наченням втрат унаслщок реалiзацii екоиомiчиих ризикiв. У цьому випадку оць нювання ризику називають очiкуваиим ризиком, що на ркш окремо! подл може виглядати парадоксально. Проте очкуваним ризиком е найважливша статис-тична характеристика позицп, а тому вона е основою для прийняття багатьох управлiиських рiшеиь [5].
Третш метод - сценарний - полягае в аиалiзi помiрно несприятливих по-дiй, що дае змогу виявити максимальний розмiр збитку, якого може зазнати ш-вестор за певний перiод часу за задано! ймовiрностi та демонструе змшу вар-тостi iивестицiйиого портфеля у виглядi лiиiйиоi комбiиацii дохiдиостей факто-рiв ризику [7, с. 11].
Основна iдея сценарного методу полягае порiвняно базового прогнозу дииамiки об'екта стрес-тестування за рiзних шокiв з боку економiчного середо-вища. В основу сценарного методу ставиться одна з найпоширешших зараз мiр ризику - Value At Risk, або VAR (величина шд ризиком). Величина втрат при
помiрковано несприятливому, тобто можливому (в межах нормально! не кризо-во! кон'юнктури) сценарД! називаеться несподканим ризиком. У сценарному методi передбачаеться наявнiсть якiсно! системи державного прогнозування розвитку економiки (принаймнД, в середньо-термiновому перiодi - три роки).
Основною проблемою, що може вплинути на якiсть результату вДд засто-сування сценарного методу, е ймовiрнiсть структурних змiн в економiчнiй та фiнансовiй системах. Такi трансформацц змiнюють рiвень зв'язку мiж позичаль-никами i кредиторами, що негативно впливае на якiсть аналiзу, тому значения параметрiв моделi варто контролювати i перевiряти як експертними оцДнками розвитку секторiв, так i результатами аналiзу фДнансово! стiйкостi iнших секто-рк економiки.
Четвертим, останнДм методом, е побудова так званих "Дндекск ризику", або iндексний метод. Динамка встановлених за результатами стрес-тесту зна-чень iндексiв залежить вiд сукупного впливу основних ризикк, якi сьогоднД вважаються iстотними i впливають на стДйкДсть.
Результати, отриманi за цим методом, е наочними i легко зрозумДлими, проте використовувати його доцДльно в межах лише окремо! системи - на мДк-ро- чи макрорДвнД. Найпоширенiшими методами здiйснения стрес-тестування в УкраЫ е сценарний аналiз i аналiз чутливостi [10]. СценарДй стрес-тестування -це модель можливого розвитку подiй пiд впливом рiзних факторiв ризику. Сце-нарД! стрес-тестування повиннД охоплювати всi передумови, виникнення яких може завдати серйозних ударк по фiнансовiй стабiльностi банку.
У цьому разi термiн дД! сценарш не обмежуеться, оскДльки використання сценарив спрямовано на отримання конкретного результату здДйснюваного дос-лiджения (встановлення розмiру втрат, що може зазнати банк, або визначення адекватностi регулятивного капДталу пДсля застосування стрес-тесту).
Пiд час розроблення сценарДю особливу увагу необидно приддляти ви-користанню факторк з максимально негативним впливом, що можуть призвес-ти до подiй, унаслДдок виникнення яких банк може зазнати найбДльших втрат та опрацювати варiанти найгiршого розвитку подiй [10].
Ефективнкть сценарного аналiзу залежить вiд професiоналiзму та пДдго-товки експертк. ЕкспертнД припущення та судження е неформалДзованими, однак дуже вагомими складовими сценарДю. Через багатограннiсть та складнiсть еконо-мiчних процеск спецiалiсти змушенi оперувати загальними закономiрностями та тенденидями з урахуванням iсторичних взаемозв'язкДв i спиратися на власнi спос-тереження та досвДд. Рекомендуеться використовувати експертнi та математичнД пДдходи. За допомогою експертних пДдходк можна обирати попереднiй перелк факторiв, а за допомогою математичних - статистично найважливiшi.
У процесД обрання конкретного сценарДю необхiдно враховувати про-фкь Д прiоритетнi напрями дДяльностД банку. Стрес-тестування може базуватися на Дсторичних сценарДях з використанням варДантДв подДй, що вДдбувалися у ми-нулому, або на гДпотетичних сценарДях, з використанням варДантДв подДй, якД не вДдбувалися, але теоретично можуть статися. НеобхДдно пам'ятати, що ДсторичнД сценарД! не враховують усДх змДн економДчного середовища, якД вДдбуваються з
чaсом [10]. 3a наявносп певного pядy iстоpичниx дaниx можнa pозpaxовyвaти вipогiдний дiaпaзон можливиx змiн 3a допомогою методу мaтемaтичноï статистики. Якщо iстоpичниx дaниx немae, то ймовipнiсть змш доцiльно визначати гi-потетично.
Необxiдно вpaxовyвaти, що сценapiï, побyдовaнi на пiдстaвi iстоpичниx подiй та минyлиx ^из, не обов'язково 6удуть сценapiями нaйгipшого pозвиткy подiй. Реально можуть статися потенцшш економiчнi та pинковi змши, якi ще не вiдбyлися, але нaслiдки якиx для банку можуть бути бшьш тяжкими, нiж наслвдки iстоpичниx кpиз, що спостеpiгaлися в pеaльномy життi.
Якщо iстоpичнi сценapiï не можуть вpaxyвaти певниx фaктоpiв pизикy, то доцiльно викоpистовyвaти гшотетичш сценapiï. Пеpевaгaми такого виду сце-нapiïв e можливостi гнyчкiшого фоpмyлювaння можливиx кpиз. Зaзнaченi сце-rnpn можуть застосовуватися для виявлення подш, вiдносно якиx поpтфель бaнкiвськиx aктивiв нaйбiльш ypaзливий. Обов'язково потpiбно пеpедбaчaти те, щоб зaзнaченi сценapiï були ймовipними та пpaвдоподiбними i вiдобpaжaли pе-aльнi факти iстоpичниx подш. B^ip сценapiïв залежить вiд бaгaтьоx фaктоpiв та мae вpaxовyвaти взaeмозв'язок мiж iстоpичною подieю та кон^етним бан-кiвським поpтфелем.
Сценapiï стpес-тестyвaння e ефективними, якщо вони [10]:
• передбачають тiльки íctothí змши фaкторiв;
• пiд час розрaхyнкy резyльтaтивних покaзникiв yрaховyють бiльшiсть базових фaкторiв ризику;
• дають змогу отримати прaвдоподiбнi, на думку експерив, прогнозовaнi поди Í3 заданою ймовiрнiстю ïx виникнення.
Метод стpес-тестyвaння чутливосп полягae в дослiдженнi впливу на да-яльнiсть банку одного або юльшк взaeмопов'язaниx фaктоpiв pизикy. У paзi ви-коpистaння цього шдаоду стpес-тестyвaння здiйснюeться ощнка впливу миггево!' змiни одного фaктоpa pизикy, тодi як iншi бaзовi умови залишаються незмiнними. Доцiльнiсть застосування цього методу обумовлена можливктю оцiнки знaчниx зpyшень без конкpетниx пояснень пpичин цж зpyшень [10].
Показник чyтливостi визнaчae стyпiнь впливу окpемого фaктоpa pmmy на дiяльнiсть банку залежно ввд змiн, що спpичиненi цим фaктоpом. Чим вища чyтливiсть, тим бшьший вплив цього фaктоpa. Стpес-тестyвaння чутливосп мо-же здiйснювaтися швидко. Його ш^око застосовують як пеpше пpипyщення щодо впливу окpемиx чинникiв та змiнниx фiнaнсового pинкy.
Незважаючи на те, що зазначеному методу бpaкye iстоpичного та еконо-мiчного змкту, що, водночас, може обмежувати його коpиснiсть для пpийняття стpaтегiчниx piшень, тестування чyтливостi e вкpaй важливим методом пpове-дення опеpaтивного стpес-тестyвaння, pезyльтaти якого важко пеpеоцiнити шд час пiдготовки певниx зaxодiв щодо зменшення piвня pизикy. Пpиклaдом стpес-тестування чyтливостi можуть бути негативш змiни вiдсотковиx ставок за ^е-дитами та/або депозитами на певну кiлькiсть бaзисниx пyнктiв або зниження piвня доxiдностi. У тaблицi наведено поpiвняльнy xapaктеpистикy piзниx шдао-дiв до пpоведення стpес-тестyвaння бaнкiвськиx установ в Укpaïнi iз загальнос-вгговими та методиками Базеля II.
Табл. Зведена таблиця nidxodiB до стрес-тестування банюв
Методи стрес-тестування (МВФ та Свиовий банк) Пiдхiд Базеля II Стрес-тестування банюв в Украïнi
Аналiз ймовiрнiсно невизначених подш Метод еластичностей Сценарний аналiз
Аналiз найбшьш iмовiрних подш Метод оцшки втрат Аналiз чутливостi
Аналз поМрно несприятливих подш Сценарний метод
Аналiз надзвичайних подш, "виняткових, але можливих" 1ндексний метод
Мшропруденщальний аналiз
Макропруденцiальний аналiз
Висновки. Свггова фiнансова криза 2008-2009 рр. i тривалий етап посткризового вiдновлення 2010-2012 рр. посилили актуальнкть розробки ефективних методiв оцiнювання рiвня вразливостi банкiвських систем в умовах мiнливоï макроекономiчноï ситуацiï. Проаналiзувавши наведеш вище пiдходи до стрес-тестування у свт та Украïнi зокрема, можна зрозумии, що ïx потрiбно бшьше детально вивчити та запровадити в повсякденну практику монiторингу дiяльностi банюв. Украïнськiй банкiвськiй системi потрiбно перейняти свiтовий досвiд у проведеннi стрес-тестування як ефективного iнструменту запобiгання системним кризам, притаманним банкiвськiй дiяльностi в умовах посилення во-латильностi фшансових ринюв.
Лiтература
1. Basel II: International Convergence of Capital Measurement and Capital Standards: a Revised Framework. Bank for International Settlements (BIS). - June 2004. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.bis.org/publ/bcbs107.pdf
2. Basel Committee on Banking Supervision. Peer review of supervisory authorities' implementation of stress testing principles. - April 2012. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. bis.org/publ/bcbs218 .pdf.
3. José Vinals. Macrofinancial Stress Testing - Principles and Practices / José Vinals // The Monetary and Capital Markets Department International monetary fund. - August 22, 2012. - S. 6. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.imf.org/external/np/pp/eng/2012/082212.pdf
4. Банн Ф. Стресс-тестирование как метод оценки системных рисков / Ф. Банн // Банки: мировой опыт. - 2006. - № 1. - C. 33-35.
5. Житний П.С. Свггова практика стрес - тестування у банках Украши / П.С. Житний, С.М. Шаповалова, Г.М. Карамишева // Вюник Украшсько'1 академи банювсько'1 справи Науково-прак-тичний журнал. - 2011. - № 1 (30). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://archive. nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VUABS/2011_1/30_03_08.pdf
6. 1ваав 1.Б. Макроекономiчне стрес - тестування банкв: сутшсть, шдходи та основш ета-пи / 1.Б. Iвасiв, А.В. Максимова // Фшанси, облж i аудит. - 2011. - № 18. - C. 76. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://archive.nbuv.gov.ua/portal / soc_gum/foa/2011_18/18_08.pdf
7. Ковалев П.П. Сценарный анализ. Структура метода / П.П. Ковалев // Управление финансовыми рисками. - 2007. - № 1. - C. 2-21.
8. Кудрявцева М. Что тестирует стресс-тест / М. Кудрявцева. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.rcb.ru/rcb/2006-02/7432/
9. Пашковская И.В. Стресс-тестирование как метод обеспечения устойчивости банковской деятельности / И.В. Пашковская // Банковские услуги. - 2004. - № 4. - C. 4-26.
10. Про схвалення Методичних рекомендаций щодо порядку проведения стрес-тестування в банках Украши: положення, затверджене постановою Правлшня НБУ вщ 06.08.2009 р., № 460. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0460500-09
11. Тавасиев А.М. Специальные антикризисные меры в механизмах банковского управления / А.М. Тавасиев // Банковское дело. - 2006. - № 4. - C. 13-20.
Лучакивский А.О. Современные подходы к стресс-тестированию банков
Проанализированы существующие подходы к проведению стресс-тестирования в банках и исследовано влияние мирового финансового кризиса на разработку новых методик стресс-тестирования банковских учреждений с учетом рекомендаций Базельско-го комитета по банковскому присмотру.
Ключевые слова: стресс-тестирование, риск-менеджмент, коммерческий банк, финансовый кризис, Базель II, финансовый кризис, банковские риски.
Luchakivskyy A. О. Current approaches of stress-test in banks
The article analyzes existing approaches to stress - testing in banks and the effect of the global financial crisis on developing new methods for stress testing of banks, taking into account the recommendations of the Basel Committee on Banking Supervision.
Keywords: methods of stress - testing, risk management, commercial bank, financial
crisis.
УДК 330.341.1:332.155:657 Доц. Р.П. Шдлипна, канд. екон. наук -
Ужгородський торговельно-економiчний тститут КНТЕУ
ОСОБЛИВОСТ1 ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 1ННОВАЦ1Й
Серед зарубiжних методик проведення аналiзу шновацшно'1 дшльносп для шд-приемств pi3mx сфер дшльносп розглянуто один з основних напрям}в - аналiз ефек-тивност шновацш, який характеризуемся системою показниюв, що вщображають кш-^bî результати реалiзацiï, а також спшвщношення результайв i витрат, обумовлених розробкою, виробництвом i експлуатацiею нововведень. Розглянуто особливост визна-чення економiчноï ефективностi шновацш.
Ключовi слова: шновацшна дiяльнiсть, шдприемство, ефективнiсть iнновацiй, по-казники ефективносй, дохiд, витрати.
Вступ. Жорсткi умови потребують пiдвищення iнновацiйноï активностi суб'екпв господарювання, що пов'язано з необхвдшстю трансформацiï системи iнформацiйного забезпечення управлшня шновацшною дiяльнiстю.
Питания щодо формування теоретично1 бази й органiзацiï eK0H0Mi4H0r0 аналiзу iииовацiйиоï дiяльиостi пiдприeмств розглянуто в працях росiйських i бшоруських вчених: ПЛ. Вшенського, ОН. Волковой В.М. Глазунова, Д.А. Сндовицького, 1.В. Журавково1, G.I. Крилова, Г.1. Крилово1, ВН. Лiвшиц, У.Е. Миккова, С.О. Москвша, А. Д. Шеремета та ш.
Визнаючи вагомий внесок попередиикiв у виршення комплексу концеп-туальних i методичних питань iнновацiйноï дiяльностi, встановлено викорис-тання зарубiжного досвiду без врахування специфiки вiтчизияних суб'eктiв господарювання. Вщсутнкть комплексних теоретико-методологiчних розробок iз проблем бухгалтерского облiку та економiчного аналiзу iнновацiйноï дяль-носп перешкоджають вирiшенню проблеми створення системи облжово-аналь тичного забезпечення управлiния iнновацiйною дiяльнiстю промислових шд-приемств щодо шдвищення ефективностi управлiния з метою реалiзацiï техшч-ного та соцiально-економiчного ефекту iнновацiйноï дiяльностi, що потребуе подальшого дослiджения.
