CC BY
60
Таблиця 3. Обсяг наданих фшансових кредилв за видами застави за 2006-2010 pp., млн грн.
Показники 2008 2009 2010
млн грн % млн грн % млн грн %
Залучен! кошти на платый та безоплатнш основу у тому чисгл: 93,8 100,0 79,9 100,0 80,0 100,0
вщ банюв 79,7 85,0 75,2 94,1 42,7 53,4
вщ юридичних оаб (кр1м банюв) 13,6 14,5 4,5 5,6 37,3 46,6
вщ ф1зичних оаб 0,5 0,5 0,3 0,3 - -
Розрахована за даними [5].
шився на 37,0 млн грн (або в 1,6 рази) пороняно з аналопчними даними 2008 року.
Ломбарди залишаються одним ¡з найбтьш консервативних i стабшьних фшансових ¡нститулв для фюичних оаб: вони ор^нтоваы на видачу др¡бних та короткострокових кредита, виконують своeр¡дну функцю сощально-економн-них стаб¡л¡затор¡в в умовах будь-яких економнних зм¡н.
Висновок. 1снуе багато р¡зних способ¡в переконати кл^нта в крас¡ його "пост¡йност¡". Багато ломбард¡в викори-стовують системи знижок ¡ заохочень для своУх постмних кл^нлв - без цього ломбардний бюнес не може бути устш-ним ¡ процв¡таючим. Для ломбард^ виг¡дно, щоб кл¡eнт обов'язково викупив свою заставу. Таким чином, вш ¡ дал¡ ма-тиме можливють в¡дв¡дувати ломбард. А якщо застава не викуплена, означае, кл¡eнт для ломбарду "втрачений".
За останн¡ роки ломбарди УкраУни пом¡тно виросли ¡ окр¡пли. Але щодня ¡ щохвилини доводити свою високу кон-курентоспроможнють нелегко, тому що, не дивлячись на свою зовншню простоту ¡ приваблив¡сть, ломбардний б¡знес е дуже складним. Непросто добитися ефективноУ роботи персоналу, нелегко створити ¡ндивщуальний стиль роботи ломбарду. Але головне в робот будь-якого ломбарду - дов^а клюнта. lнод¡ бувае так, що кл^нти ломбарду без калькулятора просто не в змоз¡ роз^ратися, як формуеться платня за користування позикою. Основним компонентом ус-тху е простота, прозор¡сть схеми надання позики ¡ нарахування платн¡ за ÏÏ використання. На нашу думку, також ва-жливий захист кл^нлв в¡д ¡нфляц¡йних ризик¡в. У принципу в¡д цив¡л¡зованоÏ конкуренц¡Ï виграе, в першу чергу, кль ент, осюльки в¡н мае можлив¡сть одержати бтьше послуг вищоУ якост¡.
Л1тература
1. Банювська справа: навчальний поабник/ За ред. Ф.Ф.Бутинця. - К.: Кондор, 2004.
2. Маргарита Ормоцадзе Ломбард раздора / Маргарита Ормоцадзе // Дело, от 25 сентября 2006 года.
3. Оксана Полищук Ломбард за $20-30 тыс. / Оксана Полищук // Бизнес №15 от 9 апреля 2001 года.
4. Науменкова C.B. Ринок ф1нансовихпослуг: Навч. посб. /Науменкова C.B., М1щенко C.B. - К.: Знання, 2010. - 532 с.
5. Оф1ц1йний сайт Державноï ком1сИ' з регулювання ринюв ф1нансових послуг Укра'ни. - Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua.
УДК 330.131.7
Максимова А.В.,
старший викладач кафедри банювсько!' справи Кривсрзького экономичного ¡нституту КНЕУ
АНАЛ13 ПРОГРАМ СТРЕС-ТЕСТУВАННЯ БАНК1В У США
У статтi здйснено досл1дження методолопчних п1дход1в та насл1дк1в стрес-тестування банюв у США протягом 20092011 роюв. На основi аналiзу зару&жного досвщу розкрито основнi проблеми сучасних програм макроекономiчного стрес-тестування банюв та запропоновано ряд рекомендашй щодо вдосконалення теоретико-методолопчних засад стрес-тестування банюв в Украmi.
Ключовi слова: стрес-тестування банюв, банювська система, ошнка ризиюв.
В статье проведено исследование методологических подходов и последствий стресс-тестирования банков в США на протяжении 2009-2011 г.г. На основе анализа зарубежного опыта раскрыто основные проблемы современных программ макроэкономического стресс-тестирования банков и предложено ряд рекомендаций относительно усовершенствования теоретико-методологических основ стресс-тестирования банков в Украине.
Ключевые слова: стресс-тестирование банков, банковская система, оценка рисков.
In the article investigation of bank stress-testing methodological approaches, impacts and externalities were accomplished. According to analisys of foreign experience the basic problems of modern stress-testing programs were found out. The range of recommendations about theoretical and methodological principles improvement related to stress-testing bank in Ukraine were proposed.
Key words: stress-testing banks, banking system, risk measurement.
Макроекономнне стрес-тестування банюв у США набуло найбтьшоТ актуальное^ пщ час св1товоТ фЫансовоТ кри-зи, що особливо загострилась пюля дефолту ¡нвестбанюв "Леман Бразерс" та "Мерт Лшч" у вересы 2008 року1. Внас-лщок значних побоювань учасниюв ринку вщносно якосп та ктькосп основного банювського катталу, регулятори прийняли ршення про запровадження Програми каттальноТ пщтримки CAP (Capital Assistance Program), а також
1 Банкрутство американського ¡нвестиц)йного банку Леман Бразерс (Lehman Brothers] 15 вересня 2008 року часто розглядають як в1дправну точку cbîtoboï (рнансовоi' кризи 2008-2011 рр.
© Максимова А.В., 2012
Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 18/1 155
Програму стрес-тестування банювських холдингових компаый, що отримала назву SCAP (Supervisory Capital Assessment Program).
В основу програм стрес-тестування банюв у розвинутих краТнах св^у лягли досягнення таких зарубжних вчених як М. Дрехманн, Т. Джонс, Т. Ояма, М. Ч^ак та ¡нш1 [1-2]. Теоретичними дослщженнями окремих спещалюованих технк стрес-тестування в УкраТн займаються в¡тчизнян¡ науковц¡ О.В. Дзюблюк, Р.С. Лисенко, В.1. Мщенко, С.В. Науменкова, О.С. Сенченко [3-4]. Однак украТнськими науковцями анал¡з практичних аспекта останн¡х широко-масштабних програм стрес-тестування банюв у США та 6С майже не зд¡йснювався. В украТнсьюй науков¡й лтерату-р¡ бракуе критичного розгляду ¡ноземного досв¡ду стрес-тестування, а в нацюнальый регуляторн¡й практик викори-стовуються спрощен¡ п¡дходи до стрес-тестування, сформован ще в докризовий перюд на початку 2000-х роюв [5].
Мета статт - здмснити досл¡дження методик та насл¡дк¡в останых програм стрес-тестування банк¡в у США, роз-глянути основн¡ проблеми та досягнення зарубжних банк¡вських регулятор¡в у цм сфер¡ та використати отриман ре-зультати для вдосконалення ¡снуючоТ практики макроеконом¡чного стрес-тестування банк¡в в УкраТни.
Виконання державними органами влади комплексноТ програми ф¡нансовоТ п¡дтримки економки вимагало ефек-тивноТ системи оцшки та прогнозування ф¡нансовоТ ст¡йкост¡ системних банюв, як¡ були ключовими рецитентами ка-п¡тальних вливань. Саме тому основним елементом програми CAP стала програма стрес-тестування банюв SCAP, яка передбачала оцшку органами банювського нагляду необхщност та обсягу додаткових каттальних вливань для п¡дтримки кредитноТ активност системно важливих ф¡нансових ¡нституц¡й та покриття збитюв за умов посилення кри-зових явищ в економщк Програма SCAP мала безпрецедентний характер, осктьки вперше в ¡стор¡Т США результа-ти макроеконом¡чного стрес-тестування, були опублковаы в засобах масовоТ ¡нформацп. У наступн¡ 2010-2011 роки ¡нформацт про ¡ндив¡дуальн¡ результати стрес-тест¡в знову стала конфщенцмною, тому вважаемо за доцтьне де-тальн¡ше проанал¡зувати макроекономны стрес-тести SCAP у 2009 роцк
Проведене автором ретроспективне досл¡дження показало, що основними цтями Програми макроекономнного стрес-тестування банк¡в SCAP були визначення достатност ¡снуючого банк¡вського кап¡талу для компенсацп можли-вих втрат банюв протягом найближчих двох рок¡в, а також виявлення як фшансово слйких, так ¡ слабких банк¡в для поглиблення розумшня ¡нвестор¡в щодо реального стану банювськоТ системи США.
Дан макроеконом¡чн¡ ц¡л¡ визначили методолог¡ю стрес-тестування SCAP, яка була розроблена на мжвщомчому рты командою фах¡вц¡в Федерально!' резервноТ системи (ФРС), ФедеральноТ корпорацп страхування депозит¡в2, Управл¡ння контролера голвкового об¡гу3. До виб¡рки банк¡вських холдинпв, що п¡длягали стрес-тестуванню, ув¡йшло 19 фшансових ¡нституц¡й з обсягом актива, зважених на ризики, понад 100 млрд. дол. США, як складали дв¡ трет¡х загальних актив¡в та половину загального обсягу кредитування банювськоТ системи США. Банки-учасники стрес-те-стування розробляли прогноз наявних внутршых ресурав для покриття можливих збитк¡в за стресовими сценарыми, таких як чистий дохщ ¡ резерви на покриття збитюв за кредитними операц¡ями. Невщ'емною частиною процесу стрес-тестування в США стали зустр^ представник¡в наглядових оргаыв з вищим кер¡вництвом кожноТ ф¡нансовоТ ¡нститу-ц¡Т для огляду та обговорення прогноза майбутн¡х грошових надходжень та збитк¡в. Методолог¡я програми стрес-те-стування SCAP була спрямована на оцшку збитюв, доход¡в та необхщних резерв¡в для системоутворюючих банюв за умови реал¡зац¡Т двох прогнозних сценарпв протягом 2009-2010 рок¡в - базового та песимютичного.
Перший (базовий) сценарш в¡дображав консенсус-прогноз фах¡вц¡в щодо глибини та тривалост рецес¡Т у США. Тому, ппотетичы значення реального зростання валового внутршнього продукту (ВВП) та ртня безроб¡ття на 2009 ¡ 2010 рр. дор¡внювали середньому арифметичному трьох консенсус-прогноз^, опубл¡кованих у лютому 2009 року екс-пертами Consensus Forecasts, Blue Chip та Survey of Professional Forecasters4. Економнний прогноз динамки цш на житло для базового сценарю формувався на основ¡ ф'ючерсних цш композитного ¡ндексу Кейса-Ш¡лера для 10 м¡ст США5 та середнього значення вщповщей анал^июв на спец¡альне запитання про майбутн ц¡ни на житло в останньо-му огляд¡ Blue Chip.
Другий (песимютичний) сценарш фунтувався на припущены про бтьш жорстку та тривалу рецесю за прогно-зовану бтьшютю фах¡вц¡в у базовому сценар¡Т. Незважаючи на те, що загальн експертн оч¡кування сходились на низьк¡й ¡мов^носл песим¡стичного сценар¡ю, дану альтернативу не можна було виключати з огляду на природы вади методу консенсус-прогнозування, який не зм^ передбачити глибини кризових явищ у другому п¡вр¡чч¡ 2008 року (рис. 1). Песимютичний сценарм формувався на основ¡ дослщження ¡сторичноТ точност¡ прогноз¡в Blue Chip, зроблених протягом останых 30 роюв. Р¡вень ц¡н на житло при песимютичному сценар¡Т був на 10% нижчим у пороняны з рт-нем ц¡н у базовому сценари наприк¡нц¡ 2010 р.
Фактично у 2009 ¡ 2010 роц¡ прирют реального ВВП США становив (-3,5 %) ¡ 3,0 % вщповщно, р¡вень безроб¡ття на к¡нець року - 9,9% ¡ 9,4%, прирют цш на житло - (-19%) ¡ (-4%) [6]. Можна зробити висновок, що консенсус-прогноз на початку 2009 року загалом був надто оптимютичним ¡ б¡льш¡сть показниюв за виключенням приросту реально-
2 Федеральна корпорация страхування депозитив - Federal Deposit Insurance Corporation (FDIC).
3 Управлння контролера готвкового об'\гу - Office of the Comptroller of the Currency (OCC).
4 "Огляд професйних прогнозис^в" (Survey of Professional Forecasters) також називаеться The Anxious Index, вважаеться досить надйним до^дженням перспектив розвитку екoнoмiки США. Огляд вперше був виданий у 1968 р, проводився Американською банювською асоц^ац^ею i Нацюнальним бюро екoнoмiчних до^джень, але з 1990 р. видаеть-ся щоквартально Федеральним резервним банком ФшадельфИ'. Огляд мiстить вiдпoвiдi учасниюв опитування про ймoвiрнiсть зниження ВВП у звтному кварталi та наступних 4 кварталах [6].
5 ¡ндекси Кейса-Шиллера (Case-Shiller Home Price Indices) - це регулярно оновлюван американськ iндекси öiн на житло визначеноi' якос^, серед яких загальнона^ональний iн-декс öiн на житло, складний iндекс öiн на житло для 10 мiст, а також iндекс öiн на житло у 12 мегапoлiсах. Iндекс для 10 мiст (CSXR) щомсячно публще компа^я Standard & Poor's, яка використовуе методику екoнoмiстiв Карла Кейса та Роберта Шиллера щодо ндексу öiн на житло у модифкованому варiантi, зваженому на повторн прoдажi. Дана методика враховуе корек^ю на яюсть проданих будинюв, на вiдмiнy вiд простих iндексiв, складених на oснoвi середах значень [7].
156 Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 18/1
Рисунок 1. Прогноз динамки обсягу ВВП i р1вня безроб^тя за базовим та песимютичним сценар1ями [6].
го ВВП та цш на житло у 2010 роц тяжто до значень песимютичного сценарю. Таким чином стрес-тестування вияви-лось важливим превентивним заходом пщготовки банювсько'|' системи США до бтьш несприятливого сценарю ро-звитку економнних подм, особливо пщ час 2009 року. Оцшка адекватност капралу пщ д1ею стресових сценарив враховувала багато фактора, включаючи ризики та загрози, притаманн рюним видам банювських операцм, якють актива балансу, структуру позабалансових зобов'язань, прогнози дохода банювських холдинпв, а також ¡снуючу структуру ¡ як¡сть кап¡талу. Зг¡дно методики стрес-тесту 2009 року в США, банк вважався добре катталюованими, як-що кап¡тал 1 р¡вня6 становив принайми 6% в¡д актив¡в, зважених на ризик, а адекватн¡сть базового катталу першо-го р¡вня7 була бтьшою за 4%.
Результати стрес-тесту були оприлюднен 7 травня 2009 р. Учасники ринку д¡знались, що за умов реалюаци несприятливого сценарю, сукупн¡ втрати 19 дослдауваних банк¡в у 2009 ¡ 2010 роках можуть скласти 600 млрд. дол. США, в основному за рахунок втрат за портфелями ¡потечних кредилв (185,5 млрд.), кредитних карт (82,4 млрд.) кредит^ пщ заставу комерц¡йноï нерухомост¡ (53 млрд.). У 10 ¡з 19 банюв була виявлена потреба у залучены надлишко-вого кап¡талу в загальному обсяз¡ 185 млрд. дол. США для забезпечення м^мального р¡вня адекватност кап¡талу першого р¡вня. Оск¡льки 110 млрд. дол. з дано!' суми вже було залучено за рахунок реструктуризаци кап¡талу ¡ продажу актива п¡д час 1-го кв. 2009 р., банювсью холдинги були зобов'язан залучити Залишок у розмр 75 млрд. дол. США у вигляд¡ простих акц¡й до кшця 2010 року.
Особлив¡стю програми стрес-тестування в США стала наявнють ефективного мехаызму державноï ф¡нансовоï пщ-тримки банювських холдинг¡в, як¡ за результатами оцшки потребували додаткових каттальних ресурса. Банки, в яких була виявлена нестача буферного капралу, були зобов'язан протягом 30 дн¡в розробити план катталЬацп для схва-лення органом банювського нагляду. Оск¡льки економ¡чн¡ умови не сприяли швидкому залученню капралу в¡д приват-них ¡нвестор¡в, банки, що не пройшли стрес-тестування успшно, отримали змогу випустити спец¡альн¡ конвертован прив¡лейован¡ ц¡нн¡ папери у ктькосл, достатн¡й для задоволення потреби в катталк Ц¡ папери викуповувало Дер-жавне казначейство США у визначеый програмою SCAP к¡лькост¡. Кожн¡й фшансовм ¡нституц¡ï було надано шести-мюячний терм¡н для залучення приватного капралу на в¡дкритому ринку. Протягом даного перюду банки отримали право замютити держан¡ ц¡нн¡ папери простими акцтми без додаткових штрафних санкц¡й. У листопад¡ 2009 року ФРС США зв^увала про усп¡шне виконання плану катталюаци ¡ зростання кап¡талу 1-го рюня у вигляд¡ простих акцм б¡льше н¡ж на 77 млрд. дол. США у 10 фшансових ¡нституцтх.
Уважаемо за доцтьне проаналюувати основн¡ проблеми, як¡ виникли в ход¡ реал¡зац¡ï програми макроекономнно-го стрес-тестування банюв. Сл¡д в¡дзначити, що значна ктькють критичних зауважень, як лунали перед оголошенням результат¡в стрес-теслв у 2009 роц¡, не пройшли перев^ку практикою. Однак ¡снують об'ективн проблеми, виршен-ням яких активно займаються органи банювського нагляду США, формуючи нов¡ методолог¡ï стрес-тестування.
У першу чергу критики ¡де'| стрес-тестування акцентували увагу на можливих ризиках падшня ц¡н на акц¡ï та втеч¡ вкладник¡в у банк¡в, як не пройдуть стрес-тестування, через падшня рюня дов¡ри зац¡кавлених стор¡н. Проте пюля оголошення результат¡в можливий вщтк грошових ресурс¡в ¡нвестор¡в та вкладниюв з банк¡в, що продемонстрували г¡рш¡ результати, не в¡дбувся, оск¡льки органи банювського нагляду передбачили механ¡зм негайно'|' державноï пщ-тримки ф¡нансово слабших банк¡в, який компенсував деф¡цит необхщного буферу кап¡талу. З ¡ншого боку були певн побоювання, що державний фонд, створений для порятунку фшансових ¡нституцм обсягом 350 млрд. дол. США мо-же виявитись недостатым для компенсац¡ï обчислених п¡д час стрес-тестування каттальних потреб. Адже за оцшка-ми анал¡тик¡в прогнозн¡ портфельн втрати американських банк¡в обчислювались трильйонами доларт США. Незва-жаючи на це, дов^а ¡нвестор¡в до банювського сектору була в¡дновлена, спала напруга на фондових ринках, банки демонстрували покращення бтьшост фшансових показниюв.
Пюля реалЬаци програми стрес-тестування SCAP загострилась проблема сусптьно'|' оц¡нки д¡й уряду та банювських регулятор¡в, адже, незважаючи на в¡дновлення зростання ф¡нансовоï стмкост системних банк¡в та бонус¡в 1'хньому ке-
6 Каптал першого р!вня (Tier 1 Capital] - складова капталу банку, що включав акщонерний каптал i розкрит резерви.
7 Базовий каптал першого рiвня (Tier 1 Common Capital] - частина каЫталу першого рiвняJ що складаеться з простих акцй (common shares] i не включав привлейован акцИ' та пайовi фiнансовi iнструменти без права контролю.
Економнний □¡сник университету | Випуск № 18/1 157
р1вництву, головы економны проблеми не були виршенг зростання ВВП мало анем1чний характер, a piBHi безроб^тя 2009-2011 роках не опустились нижче 9%. Населення уже не сприймае аргумент про те, що програми пщтримки фшан-сового сектору, складовою яких е стрес-тестування, необхiднi з огляду на специфiчну роль бaнкiв в економщг
У ходi вивчення особливостей стрес-тестування банюв у США автором також було виявлено ряд недолшв методологи SCAP.
По-перше, у публкацп pезультaтiв не зpозумiлий принцип розрахунку впливу заданих мaкpоекономiчних шокiв (рецеая, пaдiння цiн на неpухомiсть, зростання безроб^тя) на стан балансу дослдауваних бaнкiв.
По-друге, програма оцiнки капралу SCAP не враховуе ряд ризиюв, якi банк повинен дослiджувaти у своТх внутрш-нiх стрес-тестах - таю, як операцмний, pепутaцiйний ризики та ризик лквщностг
По-трете, стандартизований тдхщ до стрес-тестування 19 найбтьших фiнaнсових iнституцiй США призводить до ^норування значних вiдмiнностей у рамках самоТ групи.
По-четверте, стандартизований пщхщ до проведення мaкpопpуденцiйноТ складовоТ стрес-теслв не враховував ус-iх аспеклв piзномaнiтних бiзнес-моделей того чи шшого бaнкiвського холдингу (не можна '^ряти однieю лiнiйкою" ш-вестицiйнi та комерцмы банки, що здaтнi фокусуватись як на глобально, так i нaцiонaльнiй стpaтегiях розвитку тери-тоpiaльноТ меpежi).
Зaзнaченi проблеми були частково виршеы в методологiях мaкpоекономiчного стрес-тестування на 2011 та 2012 роки у рамках програми Комплексного aнaлiзу та огляду капралу (CCAR)8. Незважаючи на те, що протягом 20092010 pp. акцюнерний кaпiтaл 19 найбтьших банювських холдингiв США вирю бiльше нiж на 300 млрд. дол. ратифка-цiя угоди Базель III i прийняття зaконiв Додда-Френка9 та Захисту прав споживача10, суттево посилили pегулятоpнi вимоги до капралу та тpaнспapентностi системних бaнкiв. ^м того, причиною iмплементaцiТ програми CCAR стало прагнення багатьох банювських холдинпв виплатити дивiденди aкцiонеpaм, що могло призвести до нaдмipного зни-ження обсяпв кaпiтaлу, значення якого в нових регуляторних умовах набуло ще бтьшоТ актуальности У рамках програми CCAR 2011 Федеральна резервна система визначала насктьки задовтьними е процеси iдентифiкaцiТ потреб у кaпiтaлi в 19 нaйбiльших банках та утримання його на достатньому piвнi для пщтримки доступу до ринюв капралу, безпеpебiйного проведення бaнкiвських операцм, погашення зобов'язань перед кредиторами та виконання функци ключових фiнaнсових посередниюв нaвiть за стресових умов.
Основною новащею CCAR стала вимога до найбтьших банювських холдингiв щоpiчно надавати комплекснi плани упpaвлiння кaпiтaлом до ФРС США. U плани мають описувати Тхн стpaтегiТ упpaвлiння капралом протягом 24-мюяч-ного планового горизонту. Хоч вимоги до окремих елеменлв плану можуть змiнювaтись у вщповщност до нових еко-номiчних чи регуляторних виклиюв, мають лишатися незмшними основнi компоненти: 1) процеси оцшки aдеквaтностi та планування кaпiтaлу; 2) пол^ика pозподiлу кaпiтaлу; 3) плани погашення державних швестицм; 4) здатнють абсор-бувати збитки за piзних сценapiТв; 5) план виконання вимог Базель III, Закону Додда-Френка та Закону про Захист прав споживача. Оцшювання достатност капралу першого piвня в рамках стрес-тесту доповнювалось aнaлiзом обся-гiв кaпiтaлу, необхiдного для функцюнування системного банку пiсля економiчного стресу.
НaйбiльшоТ тpaнсфоpмaцiТ у поpiвняннi зi SCAP 2009 методика мaкpоекономiчного стрес-тестування бaнкiв США зазнала наприкшц 2011 року. Нова методологiя проведення стрес-теслв CCAR 2012 була оголошена ФРС США 22 листопада 2011 року. Для забезпечення виконання норм Закону Додда-Френка щодо стандарлв пруденцмного на-гляду великих бaнкiв було розширено вибipку фiнaнсових iнституцiй, як пiдлягaють стрес-тестуванню, на 12 додатко-вих бaнкiвських холдингiв з обсягом aктивiв понад 50 млрд. долapiв США. Рiвень вимог до глибини фшансовоТ шфор-мaцiТ та ТТ aнaлiзу у плaнi упpaвлiння капралом кожного банку залежить вiд обсяпв його aктивiв, склaдностi оргаыза-цмноТ структури, особливостей pизикiв та масштабу здмснюваних опеpaцiй. Додатковою новaцieю стало посилення вимог до 6-ти найбтьших транснацюнальних банювських холдингiв США щодо оцшки потенцмних втрат внaслiдок п-потетичного економiчного шоку глобального характеру. Сценарм глобальних стресових явищ фунтуеться на iстоpич-ному aнaлiзi коливань ринкових цш протягом другоТ половини 2008 року, коли спостер^алась Тхня пiдвищенa вола-тильнiсть, скоригованих на ризик потенцмного piзкого пaдiння котирувань цшних пaпеpiв суверенного та фшансово-го сектоpiв ЗaхiдноТ бвропи.
На основi ретельного aнaлiзу досвiду проведення програм стрес-тестування банюв у США протягом 2009-2012 роюв, автором визначено методичы основи, якi доцiльно штенсивыше використовувати в укpaТнськiй pегулятоpнiй практицг
1. М1жв1домчий характер розробки методологи стрес-теслв. Комплексний пiдхiд до формування методологи стрес-тестування та ТТ iмплементaцiТ в зaгaльноекономiчну стpaтегiю подолання наслщюв фiнaнсовоТ кризи проявив-ся в узгоджены дiй та окреслення вщповщальносл мiж Державним Казначейством США Федеральною корпоращею страхування депозитiв та ФРС.
2. Фокусування на вузьк1й виб1рц1 системноважливих банк1в задля глибшого aнaлiзу фiнaнсового стану бaнкiв пiд впливом стресових фaктоpiв. Така концентpaцiя стрес-тесового дослдаення дае змогу застосовувати виТзы кон-сультaцiТ з кеpiвництвом i фaхiвцями ризик-менеджменту бaнкiв, що пщвищуе точнiсть pезультaтiв оцiнки адекватно-CTi кaпiтaлу i знижуе витрати часу та кошлв на його проведення.
3. Охоплення стрес-тестуванням ус1х банювських операц1й та ризик1в, а не лише кредитного, як було pеaлiзо-вано в УкpaТнi у 2010 р. Ефективний aнaлiз передбачае всебiчне вивчення можливих втрат piзних титв кредитних поpтфелiв, iнвестицiй в цшы папери, торговельних позицiй та позабалансових зобов'язань.
4. Використання р1зноман1тних метод1в стрес-тестування для зниження зaлежностi результалв вiд специфiки
8 Програма комплексного анализу та огляду капиталу - Comprehensive Capital Analysis and Review [CCAR].
9 Закон Додда-Френка - Dodd-Frank Act.
10 Закон про Захист прав споживача в1д 2010 р. - Consumer Protection Act of 2010.
158 Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 18/1
якоТсь конкретно!' моделi чи методу оцiнювaння потенцмних втрат. При стpес-тестувaннi доцiльно використовувати поеднання строгих емпipичних pозpaхункiв з аргументованими експертними судженнями.
5. Розвиток потужноТ системи статистичноТ фшансовоТ зв1тност1 та формування тpaдицiТ консенсус-прогнозу-вання вщ пpофесiйних aнaлiтикiв з високою репутащею. Без консенсус-пpогнозiв, якi викликають довipу в значноТ кть-кост учaсникiв ринку, втрачаеться точнiсть формулювання базового, а тим паче песимютичного сценарив. Також жод-на найкраща модель стрес-тестування не буде ефективною, якщо Ыформацмы системи банку слабо Ытегроваы чи незадовтьно управляються.
6. Прозорють процесу макроеконом1чного стрес-тестування банюв. Вiдкpитiсть pезультaтiв стpес-тестiв си-стемних банюв перед усiмa зaцiкaвленими особами з урахуванням права банюв на конфщенцмну iнфоpмaцiю сприяе вдосконаленню припущень, методологи та загальноТ якостi програм мaкpоекономiчного стрес-тестування, а також стимулюе розвиток ринковоТ дисциплiни та покращуе довipу до бaнкiвського сектору через шформування клieнтiв, пapтнеpiв та iнвестоpiв про фiнaнсову стiйкiсть бaнкiвських холдинпв.
7. Розробка д1евого мехаызму державноТ фшансовоТ пщтримки. Кaпiтaльнi потреби, виявленi стрес-тестами, забезпечують ефективну i справедливу процедуру pозподiлу фiнaнсовоТ допомоги. Досвщ прозорого мехaнiзму переводу державних неголосуючих акцм у пpостi акци для приватних iнвестоpiв слiд докладные вивчити i використати в УкраТн для уникнення таких помилок, як були допущенi пiд час pекaпiтaлiзaцiТ бaнкiв у 2009 р., та для подальшого посткризового вiдновлення кaпiтaлiзaцiТ БСУ.
Висновки. Основним кpитеpieм успшност програм стрес-тестування бaнкiв у США протягом 2009-2011 роюв е подолання невизначеност серед iнвестоpiв щодо майбутых збиткiв бaнкiв та потреб у каттал^ що полiпшуe доступ учасниюв бaнкiвськоТ системи до джерел приватного капралу. Стрес-тестова оцiнкa aдеквaтностi капралу стае не-вiд'eмною складовою процесу банювського нагляду пpовiдних краТн св^у, сприяе деpжaвнiй полiтицi пом'якшення наслщюв економiчних криз, до яких варто пщготуватись i вiтчизняним фiнaнсовим регуляторам.
Л1тература
I.Drehmann M. Stress Tests: Objectives, Challenges and Modelling Choices / M. Drehmann // Riksbank Economic Review. - 2008. - June. - 33 pgs.
2.Stress testing financial systems: what to do when the governor calls/ T.Jones,P.Hilbers,G.Slack//IMF Working Paper. -2004. - № 04/127 - 38 pgs.
3.Дзюблюк O.B. Ф1нансова слйюсть банюв як основа ефективного функцюнування кредитно! системи / О.В. Дзю-блюк, Р.В. Михайлюк / Монограф1я. - Тернопль: ТНЕУ, 2009. - 316 с.
4.Науменкова С. Стрес-тестування як ¡нструмент дагностики ф1нансово1 слйкост банюв / С. Науменкова, С. М1щен-ко // В!сник НБУ. - 2008. -№ 5. - с.18-23.
5.Методичн1 рекомендацн щодо порядку проведення стрес-тестування в банках Укра!ни, затверджен1 постановою Правл1ння НБУ № 460 в1д 06.08.09 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
6.Оф1ц1йний сайт Ради директор1в ФРС США [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.federalreserve.gov.
7. Оф1ц1йний сайт м1жнародного рейтингового агентства Стандард енд Пурз [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.standardandpoors.com.
УДК 336.774
Рижкова Г.В.,
астрантка, Национального ушверситету державноТ податковоТ служби УкраТни (м. 1рпшь)
СИСТЕМА Ф1НАНСУВАННЯ ПРОЕКТ1В П1ДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТ1
До^джено систему фiнансування проеклв пщвищення енергоефективносл. Проаналiзовано джерела i методи фi-нансування проеклв пщвищення енергоефективносл. Визначено особливост джерел фiнансування проеклв пщвищення енергоефективност в Укра1№.
Ключовi слова: енергоефектив^сть, полiтика енергозбереження, система фiнансування, форми i методи фiнансу-вання проеклв пдвищення енергоефективност в Украmi.
Исследована система финансирования проектов повышения энергоэффективности. Проанализированы источники и методы финансирования проектов повышения энергоэффективности. Определены особенности источников финансирования проектов повышения энергоэффективности в Украине.
Ключевые слова: энергоэффективность, политика энергосбережения, система финансирования, формы и методы финансирования проектов повышения энергоэффективности в Украине.
It is studing of financing energy efficiency projects. the sources and methods of financing energy efficiency projects are analyzed. Peculiarities sources of financing energy efficiency projects in Ukraine.
Keywords: energy efficiency, energy policy, funding system, forms and methods of financing energy efficiency projects in Ukraine
Постанова проблеми. Ключовою умовою устшноТ реалЬаци заходю пол^ики енергозбереження е достатнють фь нансування. Це пов'язано з тим, що розвиток та функцюнування паливно-енергетичного комплексу потребуе значних ¡нвестицмних ресурав. У Стратеги УкраТни на перюд до 2030 року на ц^ енергозбереження передбачено витратити 1045,0 млрд. грн. (базовий сценарм, цЫи 2005 р., (див. рис.1.). Для пор^няння за оцшками Св^ового банку потреба
© Рижкова Г.В., 2012
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 18/1 159
