CC BY
11
тические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. - К.: МАРИОН, 2000. - 320 с.
10. Макарова Г.А. Хроническое перенапряжение ведущих органов и систем организма у спортсменов // Макарова Г.А. Спортивная медицина. - М.: Сов. спорт, 2002. - С. 279-293.
11. Пешкова О.В. Стан кардюресшраторно! сис-теми та фiзичноl працездатносп у представнишв одноборств при початкових ступенях перетрено-ваносп // Медичш перспективи. 2005. - Т. Х., № 3. -С. 59-62.
12. Физическое перенапряжение у спортсменов: Метод. рекомендации / Алавердян А.М., Альперович Б.Р., Городецкий В.В. и др. - М., 1987. - 41 с.
13. .Budgett R. Fatigue and underperformance in athletes: the overtraining syndrome // Brit. J. Sports. Med. -1998. - N 32. - P. 107-110.
14. Hooper S.L. Mackinnon L.T. Monitoring overtraining in athletes // Sports. Мedicine. - 1995. - Vol. 20. - P. 321-327.
15. Lehman M.Q. The overtraining syndrome in athletes // Med. Science Sports Exercise. - 1998. - N. 30. -P. 1140-1145.
♦
УДК.616.126.42-036:616-018.2-007.17-039.76
О.М. Авраменко СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО ФIЗИЧНОÏ
РЕАБ1Л1ТАЦП ХВОРИХ НА ДИСПЛАЗ1Ю СПОЛУЧНОÏ ТКАНИНИ З КЛ1Н1КО-МОРФОЛОГ1ЧНИМИ ПРОЯВАМИ УРАЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОÏ СИСТЕМИ
Харювсъка державна академiя ф1зично1 культури кафедра спортивно! медицини i ф1зично1 реабШтаци
Ключовi слова: дисплаз1я сполучно'1 тканини, пролапс мтрального клапана, ф1зична реабШтацгя, лжувально-фьзкультурний диспансер Key words: dysplasia of connective tissue, a prolapseob a mitral valve, physical rehabilitation, medical-sports dispensary
Рiвень розвитку сучасно! генетики та дiа-гностики тдвищуе можливосп для виявлення категори хворих iз рiзними патолопчними станами, порушенням функци серцево-судинно! системи, як пов'язаш переважно з ураженням сполучно! тканини. Важливють проблеми дис-плази сполучно! тканини (ДСТ) зумовлена труд-нощами у правильнш ощнщ вiдхилень у функци серцево-судинно! системи, зумовлених цим синдромом, а також необхщшстю диференщювати порушення, викликанi асоцiйованим патолопч-ним процесом вiд власне морфофункщональних особливостей серця при ДСТ [3,15]. Незважаючи на полiморфнiсть ураження при дисплази сполучно! тканини, головною патолопею, яка ско-
Резюме. Автором рассмотрены основные клинико-морфологические проявления дисплазий соединительной ткани со стороны сердечнососудистой системы. Составлена программа физической реабилитации для подростков и юношей при поражениях сердечно-сосудистой системы, обусловленных синдромом, в условиях областного врачебно-физ-кулътурного диспансера, дана оценка эффективности предложенной программы физической реабилитации.
Summary. The author considers the basic clinical and morphological manifestations of connective tissue dysplasias of cardiovascular system. In conditions of the regional medical-sports dispensary the program of a physical rehabilitation for teenagers and young men with lesions of cardiovascular system caused by a set of symptoms was made, the estimation of efficiency of the offered program of physical rehabilitation is given.
рочуе термш життя пащенпв, е кардювас-кулярна.
Проблема розробляеться зпдно з темою зве-деного плану Держкомспорту Укра'ни на 20012005 р.р.: «Розробка единого iнформацiйного се-редовища навчання у вищих спортивних нав-чальних закладах як засiб тдвищення ефектив-ностi навчально-тренувального та навчально-оз-доровчого процесу». Шифр теми: 2.1.15. Номер держреестраци: 0101V006467. Пiдроздiл: «Ком-плексний пiдхiд до фiзичноï реабштаци хворих iз хронiчними захворюваннями серцево'', дихаль-ноï, нервово'' та опорно-рухово'' системи з вико-ристанням сучасних комп'ютерних технологш». Дисплазiя сполучно'' тканини (ДСТ) - пору-
КЛШ1ЧНА МЕДИЦИНА
шення розвитку сполучно! тканини в ембрюналь-ному та постнатальному перюдах як результат генетично змшеного фiбрилогенезу позаклОин-ного матриксу, яке приводить до розладу гомео-стазу на тканинному, органному та оргашз-мовому рiвнях у виглядi порушень вiсцеральних та локомоторних органiв iз прогредieнтним перебiгом.
Змiни серця при ДСТ - явище суворо детер-мiноване, в генезi якого провщна роль належить iнтракардiальним факторам, яю пов'язанi з порушенням обмiну речовин спадково! та регу-ляторно! природи, екстракардiальним, консти-туцiйним та вегетативним розладами, наявшстю асоцшовано! патологи, особливо бронхоле-генево! системи, несприятливим екзогенним впливом на оргашзм [3,9,12]. Причому вира-женiсть патологiчних зсувiв зумовлена генетич-ною аномалieю будови системи сполучно! тканини та 11 формотвiрно! функцп [1,3,9].
Клiнiко-морфологiчнi прояви ДСТ з боку серцево-судинно! системи дуже рiзноманiтнi i часто визначають прогноз. Звичайно дiагносту-ються анатомiчнi змiни клапанiв серця: дилатацiя фiброзних кiлець та пролапси, аномальнi хорди, розширення аорти та легенево! артерп з подаль-шим формуванням мшочково! аневризми. Крiм того, деформацп трудно! клОки та хребта при-водять до розвитку рiзних типiв торакодiафраг-мального серця. Ураження судин проявляешься аневризматичним розширенням артерiй серед-нього калiбру i - дуже часто - варикозним розширенням вен нижшх кшщвок.
Одними з частих проявiв дисплазi! сполучно! тканини е малi аномалi! розвитку серця, яких у наш час нараховують близько 14. Основне мюце серед них займае пролапс морального клапану, що представляе собою патологiчний стан, при якому за рахунок слабкостi сухожильних хорд у час систоли вщбуваеться вибухання (пролабу-вання) стулок морального клапану у порожнину лiвого передсердя. Часпше вiн спостерiгаеться в ошб, якi страждають на астенiю.
Природжений пролапс морального клапану (первинний) може сполучатись з шшими природ-женими вадами серця та судин, шшими захво-рюваннями (наприклад, хворобою Марфана) або ж виступати як iзольоване захворювання.
Додатковi хорди лiвого шлуночка найчастiше виявляються у виглядi одиничних утворень, яю поеднують мiжшлункову перегородку з вшьною стiнкою лiвого шлуночка, але зустрiчаються й багаточисленнi. 1х локалiзацiя у порожнинi ль вого шлуночка в^^зняеться рiзноманiтнiстю: удаванi хорди можуть з'еднувати мiж собою
головки капшярних м'язiв або часпше одну з головок з вшьною стшкою лiвого шлуночка, яв-ляючи собою у суто анатомiчному сенс варiант сухожильних трабекул. Вiдомо, що додатковi хорди лiвого шлуночка утримують елементи провiдно! системи серця (клОини та волокна Пуркш'е). У зв'язку з цим у певних ситуащях вони служать допомiжними провiдними шляхами ^ як наслiдок, можуть викликати шлуноч-ковi аритмi!, навОь фiбриляцi! шлуночкiв [9,12].
Основним методом дiагностики пролапса мОрального клапану та додаткових хорд лiвого шлуночка е ехокардiографiя.
Комплексна реабiлiтацiйна тератя та профi-лактика при ДСТ включае немедикаментозну терапiю, дiетотерапiю, медикаментозну тератю, хiрургiчну корекцiю деформацiй опорно-рухо-вого апарату i грудно! клОки, а також внутрiшнiх органiв. Пщходи до призначення рiзних сполу-чень засобiв фiзично! реабiлiтацi! неоднозначнi i носять розрiзнений характер.
Лiтературнi даш, позитивний досвiд роботи кабiнетiв лшувально! фiзкультури, вiддiлень реа-бiлiтацi! кардюлопчних хворих, кардiологiчних диспансерiв свiдчать про необхщнють комплексного пiдходу i впливу рiзними засобами фiзично! реабштацп на органiзм хворих на ДСТ iз кл> нiко-морфологiчними проявами ураження серце-во-судинно! системи.
Мета дослщження: розробити рацюнальний комплексний пiдхiд до фiзично! реабштацп хво-рих з ураженнями серцево-судинно! системи, зу-мовленими дисплазiями сполучно! тканини, в умовах обласного лшувально^зкультурного диспансеру, який сприяе уповiльненню патоло-гiчного процесу та покращанню якосп життя.
Завдання дослiдження:
1. Вивчити етюпатогенез та ктшко-морфоло-гiчнi прояви дисплазш сполучно! тканини з боку серцево-судинно! системи, а також основш шдходи до застосування ЛФК, масажу та iнших засобiв фiзично! реабшггацп хворих на ДСТ iз переважним ураженням серцево-судинно! систе-ми за даними сучасно! спецiально! лОератури.
2. Розробити методику лiкувально! фiзично! культури для хворих на ДСТ iз клшко-мор-фологiчними проявами ураження серцево-судинно! системи з використанням лшувально! пмнас-тики, спецiальних дихальних та коригувальних вправ, елементiв аутотреншгу, лiкувального масажу у поеднанш з фiзiотерапiею, психотерапiею в умовах обласного лшувально^зкультурного диспансеру.
3. Оцшити ефективнiсть розроблено! нами програми реабшггацп на основi вивчення дина-
мши показниюв, яю характеризують функцiю кардюрестраторно!' та вегетативно! нервово! системи.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослiдження проводилися нами в три етапи. На першому етат було проведено аналiз сучас-них джерел лiтератури з проблеми юнуючих пiдходiв до фiзичноï реабiлiтацiï осiб з ктшко-морфолопчними проявами дисплазiй сполучноï тканини переважно з боку серцево-судинноï системи. Були вивчеш етiопатогенез, клiнiка, дiаг-ностика та лiкування хворих на ДСТ iз клшко-морфологiчними проявами ураження серцево-судинноï системи.
На другому етат нами була розроблена про-грама фiзичноï реабiлiтацiï для оаб iз диспла-зiями сполучно!' тканини з ктшко-морфоло-гiчними проявами ураження серцево-судинно!' системи, яка була застосована у ходi нашого дослщження.
Дослiдження проводилися в умовах кардюло-гiчного вiддiлення 28 мiськоï лшарш м. Харкова та у вщщленш реабiлiтацiï Харкiвського об-ласного лшарсько^зкультурного диспансеру з вересня 2003 року по листопад 2004 року. Щц нашим наглядом знаходилося 55 хворих чо-ловiчоï статi у вщ вiд 14 до 21 року з ктшко-морфологiчними проявами ураження серцево-су-динно1' системи при ДСТ, яю були довiльно роздiленi на двi контрольнi групи (15 хворих у вщ 14-17 рокiв - КГ 1, 10 хворих у вщ 18-21 року - КГ 2) i двi основнi групи, яю складали 15 хворих у вщ 14-17 рокiв (ОГ 1) та 11 хворих у вщ 18-21 року (ОГ 2). Yd хворi знаходилися на амбулаторному етат лшування i на щадно-тренувальному руховому режимi.
Щервинне обстеження проводилося нами у першi два дт при нацходженнi хворих у реа-бiлiтацiйне вiддiлення обласного лшувально-фiзкультурного диспансеру та кардiологiчне вiддiлення 28 мюько!' лiкарнi, повторне - у кшщ курсу лiкування.
На цьому ж етат дослщження в роботу вщ-дшення реабiлiтацiï обласного лшарсько^з-культурного диспансеру та 28 мюько!' лiкарнi була впроваджена розроблена нами програма фiзичноï реабiлiтацiï, яка включала дихальну гiмнастику, лiкувальну гiмнастику зi спецi-альними дихальними та коригувальними ми вправами, вправами динамiчного та статичного характеру, елементами аутотретнгу, масаж, ф> зiотерапiю, психотерапiю. За щею програмою займалися хворi двох основних груп. Пацieнти двох контрольних груп займалися за програмою фiзичноï реабiлiтацiï, яка застосовувалася до
хворих на ДСТ з ктшко-морфолопчними проявами ураження серцево-судинно! системи у ви-щезгаданих лшувальних закладах. Ця програма включала використання засоб1в ф1зично! реа-бштаци - ЛФК, масажу, ф1з1отерапевтичних та психотерапевтичних процедур за загальноприй-нятою методикою при цш патологи [4, 5, 10, 11, 14].
На третьому етат дослщження була проведена статистична обробка та пор1вняльний анал1з одержаних даних функцюнального стану кардюрестраторно! та вегетативно! нервово! системи. Одержан! дат були оброблет за допомогою пакета статистичного анал1зу Excel 2000 [8].
Для виршення поставлених завдань i оцшки ефективносп розроблено! та запропоновано! про-грами фiзично!' реабiлiтацi!' нами були застосо-ванi наступнi методи дослщження: вивчення та аналiз спещально! лiтератури, вивчення даних медичних карт, ктшчт методи, iнструментальнi методи (пульсометрiя, артерiальна тонометрiя, кистьова динамометрiя, метод лшшних вимiрiв, вивчення сили м'язiв тулуба, спiрометрiя (спiрометр сухий портативний, паспорт 640829.2.893.001 ПС), ехокардiографiя (ULTIMA SE, Укра!на), спiрографiя (SPIROLAB, Укра!на), рентгенографiя), лабораторнi методи (клiнiчний аналiз кровi), функцiональнi проби (проба Мар-тiне-Кушелевського, гiпоксичнi проби), лшар-сько-педагопчт спостереження у процесi занять ЛФК. Уш методи дослiдження було застосовано за загальноприйнятою методикою [2,7,9].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При аналiзi обстеженого контингенту були виявленi таю ктшко-морфолопчт прояви ДСТ з боку серцево-судинно! системи (табл.).
При клшчному обстеженш пацiентiв основ-ними суб'ективними проявами були: рiзноманiтнi болi у груднш клiтцi, пдвищена втома, серце-биття, «незадоволенють вдихом», головний бшь, дратiвливiсть та iншi ознаки, як свiдчать про виражену вегетативну дисфункцда та псих1чну астенiзацiю. У 85% обстежених пащенпв мали мiсце ознаки вегетативно! дистонп: тахiкардiя, пiтливiсть, змшений дермографiзм, дисрегуля-торний тип результата проб iз фiзичним наван-таженням, що пов'язано з посиленням симпатично! регуляци.
При оцшщ показниюв функцi! зовнiшнього дихання, вiдмiчаючи надмiрну вентиляцiю у спо-ко! при скелетних змшах, ми спостерiгали прогресуюче пiдвищення величини хвилинного об'ему дихання (ХОД) по мiрi збiльшення де-формацi! хребта i грудно! кл^ки та приеднання бронхолегеневих уражень, що шдтверджуе данi,
отримаш деякими авторами [6,13]. Величини життево! емностi легень (ЖСЛ) при первинному обстеженнi у хворих на ДСТ достовiрно не вщ-рiзнялись вiд середнiх показникiв здорових ошб порiвняльного вiку. Величина максимально! вентиляци легень (МВЛ) у хворих на ДСТ у вшх
групах обстежених пацiентiв була достовiрно знижена у порiвняннi з показниками здорових осiб. При порiвняннi показникiв ЖСЛ та МВЛ контрольних та основних груп за вiком мiж собою вiдмiчене достовiрне пiдвищення !х у хворих на ДСТ друго! вшово! групи (18-21 рiк).
Кл1н1ко-морфолог1чн1 прояви дисплазн сполучноУ тканини з боку серцево-системи в обстеженого контингенту хворих (кшьккть ос1б та %)
Таблиця судинноУ
Ураження серцево-судинноУ системи при ДСТ В1к хворих Усього з даноУ нозологй
14-17 роюв 18-21 рш Усього
КГ 1 ОГ 1 КГ 2 | ОГ 2
Пролапс морального клапану I ст. II ст. 15/100 15/100 10/83,33 1/8,33 11/84,61 1/7,69 51/92,72 2/3,63 53/98,14
Пролапс трикустдального клапану I ст. - 1/6,66 - 1/7,69 2/3,63 2/3,63
Додатков1 хорди у л1вому шлуночку 3/20 4/26,66 3/25 3/23,07 13/23,63 13/23,63
Аневризма черевного вщдалу аорти - - - 1/7,69 1/1,81 1/1,81
М1тральна регург1тац1я I ст. II ст. 2/13,33 3/20 1/6,66 3/25 3/23,07 1/7,69 11/20 2/3,63 13/23,63
Трикустдальна регурптащя I ст. 1/6,66 2/13,33 - 1/7,69 4/7,27 4/7,27
Екстрасистол1я, 51г1мен1я 6/40 7/46,66 1/8,33 1/7,69 15/27,27 15/27,27
Диспластична кардюмюпат1я 3/20 3/20 3/25 3/23,07 12/21,81 12/21,81
Серцева недостати1сть I ст. ПА ст. 6/40 6/40 3/25 3/23,07 1/7,69 18/32,72 1/1,81 19/3,41
Вегето-судинна дистотя 2/13,33 3/20 3/25 4/30,76 12/21,81 12/21,81
При повторному обстеженш при оцiнцi стану функцi! зовшшнього дихання нами виявлено наступну динамшу величин показникiв. У 51% хворих КГ 1 i у 67,5% хворих ОГ 1, а також у 62% хворих КГ 2 i у 71,8% хворих ОГ 2 вiдмiчалося достовiрне зниження величини час-тоти дихання (ЧД), тдвищення глибини дихання (дихального обсягу - ДО), максимально! швид-костi видиху. У 32,5% хворих ОГ 2 збер^алися тдвищеними величини ДО, ХОД, споживання кисню (СО2), що свiдчило про необхiднiсть включення спецiальних дихальних вправ у комплекс лiкувально! гiмнастики (ЛГ). Однак вiдмiчалася достовiрна позитивна динамша в обох основних групах показниюв у пробi Генчi, величини яких були вищi, нiж у здорових ошб порiвняльного вiку. Величина часу затримки дихання на вдиху достовiрно не вiдрiзнялася вiд
показниюв хворих контрольних груп.
Оцiнюючи даш електрокардiографi! (ЕКГ) при первинному обстеженш хворих на ДСТ, нами були виявлеш змши, якi свiдчили про порушення автоматизму, провщносп,
збудження, скорочуваносп серцевого м'язу. При повторному обстеженш вiдмiчаеться перевага синусового ритму у хворих КГ 1 у 56% i у хворих ОГ 1 у 69,2% випадюв, та у хворих КГ 2 у 52% випадюв i у хворих ОГ 1 у 63% випадюв.
Первинне обстеження та вивчення стану регуляцп вегетативно! нервово! системи виявило у вшх групах пацiентiв перевагу симпатичного вщдшу. При повторному обстеженнi i за даними дослiдження дермографiзму ми вщмггили у 37% випадкiв у КГ 1 i 51% випадюв у ОГ 1, а також у 45% випадюв у КГ 2 та у 64% випадюв ОГ 2 урiвноважений стан симпатичного та пара-
симпатичного вiддiлiв вегетативно1 нервово1 системи, тобто явища ейтонiï.
При проведеннИ функцiональноï проби Мар-тiне-Кушелевського (20 присИдань на 30 с) при первинному обстеженнИ у всiх хворих на ДСТ нами були вiдмiченi явища порушення еконо-мiзацiï дiяльностi серцево-судинноï системи на дозоване фiзичне навантаження, якi передба-чувано свИдчать про перевантаження серця, упо-вИльнення часу вiдновлювання частоти серцевих скорочень (ЧСС) та артерiального тиску (АТ). При повторному обстеженш хворих на ДСТ iз клИнИко-морфологИчними проявами ураження серцево-судинно! системи у першИй вИковИй групi було виявлено в КГ 1 у 67% добра оцИнка, у 33% - задовшьна. Y ОГ 1 у 85% випадкИв спостерИ-галася добра оцИнка i в 15% - задовшьна пИсля проби з дозованим фiзичним навантаженням. Y другiй вiковiй групi в КГ 2 - у 65% - добра ощнка i в 35% - задовшьна та в ОГ 2 у 77% -добра ощнка i у 23% - задовшьна.
ВмИст еритроцитИв та гемоглобИну та показни-ки клИнИчного аналiзу сечi у обстеженого контингенту достовiрно не вiдрiзнялися при первинному та повторному обстеженш у всИх вИкових групах.
Таким чином, запропонована нами програма фiзичноï реабiлiтацiï для хворих на ДСТ iз клИ-нiко-морфологiчними проявами ураження серце-во-судинноï системи була ефективною, дала можливИсть покращити та наблизити показники дихальноï та серцево-судинноï систем хворих на ДСТ до середнИх величин показникИв здорових осiб вiдповiдного вiку та статИ; подолати явища гiподинамiï, адаптувати кардюресшраторну систему хворих до дозованих фiзичних наван-тажень, покращити дiяльнiсть вегетативноï нер-вовоï системи.
ВИСНОВКИ
1. ЗмИни з боку серцево-судинноï системи при ДСТ - явище суворо детермiноване, в генезi якого провiдна роль належить iнтракардiальним факторам, якi пов'язанi з порушенням обмiну
речовин спацковоl та регуляторноl природи, екстракардiальним конституцiйним та вегета-тивним розладом, наявнiстю асоцiйованоï патологи, особливо бронхолегеневоï системи, нес-приятливим екзогенним впливам на органИзм. Причому вираженiсть патологiчних зсувiв зумов-лена генетичною аномалieю будови сполучноï тканини та ïï формотвiрноï функци.
2. ЗгИдно з сучасними пИдходами до реабшта-цiйноï терапи та профилактики при ДСТ, вони повиннИ бути комплексними та включати дИето-терапiю, медикаментозну терапiю, хiрургiчну ко-рекцiю деформацiй опорно-рухового апарату та грудноï клiтки, внутрiшнiх органiв, застосування засобiв фiзичноï реабiлiтацiï, де прИоритет повин-нi мати лiкувальна фiзична культура, масаж, фИ-зiотерапiя.
3. Розроблена нами методика лiкувальноï фiзичноï культури для хворих на ДСТ iз клИнИко-морфологiчними проявами ураження серцево-судинноï системи з використанням лiкувальноï гiмнастики, спецiальних дихальних i коригу-вальних вправ, елементiв аутотренИнгу, лИкуваль-ного масажу у поеднаннИ з фiзiотерапieю, пси-хотерапieю була ефективною, дозволила наблизити величини показникИв дихальноï та серцево-судинноï системи хворих на ДСТ до середшх величин показникИв здорових осИб вiдповiдного вiку i статИ, подолати явища гшодинами, адаптувати кардюресшраторну систему хворих до дозованих фИзичних навантажень, покращити дИяльнИсть вегетативноï нервовоï системи.
4. КритерИями ефективностИ запропонованоï програми фiзичноï реабштаци е росто-ваговИ показники, величини динамометр^, показники ЕКГ та ехокардюграфи, вивчення величини ЧСС, АТ (СТ, ДТ, ПТ) та ïx динамИки i часу вИд-новлювання пИсля дозованого фИзичного навантаження, величини ЧД, ДО, ХОД, МВЛ, спожи-вання кисню, показники гИпоксичних проб, орто-та клiностатичноï проби, вивчення дермографизму.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Абальмасова Е.А., Лузина Е.В. Лечение врожденных и диспластических деформаций опорно-двигательного аппарата у детей и подростков. - Ташкент: Медицина, 1979. - 261 с.
2. Амосов Н.М., Бенедет Я.А. Терапевтичевкие аспекты кардиологии. - 2-е изд. - К.: Здоров'я, 1990. -288 с.
3. Вершинина М. Соединительно-тканные дис-плазии // Земский врач. - К., 2001. - С. 124-129.
4. Дубровский В.П. Массаж.-М.: Владос, 1990.-
28с.
5. Зотов В., Белов М. Введение в оздоровительную реабилитацию. В 2-х кн. Кн. 1. - К.: Ме-декол, 1995. - 181с.
6. Казанцева Ф.Н., Нахрова З.В. Внешнее дыхание у больных сколиозом // Ортопедия, травматология и протезирование. - М.: Медицина, 1965. - С.291-294.
7. Карпман В.Л., Белоцерковский Э.Б., Гудков И.А. Тестирование в спортивной медицине. - М.: Физкультура и спорт, 1988. - 208 с.
8. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. - Киев: МАРИОН, 2000. - 320 с.
9. Макарова Г.А. Спортивная медицина. - М.: Сов. спорт, 2003. - 321с.
10. Милюкова И.В., Евдокимова Т.А. Лечебная физкультура: Новейший справочник / Под ред. Т.А. Евдокимовой. - СПб.: Сова; М.: ЭКСМО, 2003. -862с.
11. Мухш В.М. Фiзична реабштащя: Шдручник для студ. вищ. навч. закл. фiз. виховання i спорту. -К.: Олiмп. л-ра, 2000. - 424с.
12. Нечаева Г.И. Викторова И.А. Торакодиафраг-мальное сердце при дисплазиях соединительной ткани - природно-экспериментальная модель диастоли-ческой дисфункции // Сердечная недостаточность. -2001. - Т.1, № 6. - С. 56-59.
13. Справочник по пульмонологии / Под ред. Пу-това Н.В., Федосеева Г.Б., Хоменко А.Г. - Л.: Медицина, 1988. - 224 с.
14. Физическая реабилитация / Под ред. Попова С.Н. - Ростов н/Д: Феникс, 2005. - 608 с.
15. Goodgold I. Rehabilitation Medicine. - Toronto: Mosby Company, 1988. - 988 p.
♦
УДК 61S.173:616.12-00S.331.1:502.175
T.A. Хомазюк, H. В. Горач, О. В. Трубачова, A.O. Крекшн
ДОБОВИЙ ПРОФ1ЛЬ AРTЕРIAЛЬHОГО ТИСКУ I ВAРIAБЕЛЬHIСTЬ СЕРЦЕВОГО Р^МУ У Ж1НОК, ХВОРИХ HA ГШЕРТОШЧНУ ХВОРОБУ, У ПЕРИMЕHОПAУЗI
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра пропедевтики внутрiшнiх хвороб (зав. - д. мед. наук, проф. Т.А. Хомазюк)
Ключовi слова: перименопауза, ггпертонгчна хвороба, клгмактеричний синдром, добове мотторування артергального тиску, варгабельнгсть серцевого ритму
Key words: perimenopause, arterial hypertension, menopausal syndrome, ambulatory blood pressure monitoring, heart rate variability
Резюме. Целью исследования было изучение особенностей течения гипертонической болезни на основании показателей суточного мони-торирования артериального давления и вариабельности сердечного ритма у женщин в перименопаузе с гипертонической болезнью и климактерическим синдромом средней и тяжелой степени. По данным суточного мониторирования артериального давления, у данного контингента больных имеются особенности течения основного заболевания, характеризующиеся повышением вариабельности артериального давления на протяжении всех периодов суток, возрастанием величины утреннего подъема артериального давления, более высокой частотой нарушений циркадного ритма. Анализ спектральных показателей вариабельности сердечного ритма показал, что у женщин с гипертонической болезнью и климактерическим синдромом средней и тяжелой степени имеют место значительное снижение показателей общего тонуса вегетативной нервной системы и выраженная симпатикотония на фоне недостаточности парасимпатических влияний. Summary. The aim of the research was to study the features of arterial hypertension on the basis of indices of ambulatory blood pressure monitoring and heart rate variability in perimenopausal women with arterial hypertension and climacteric syndrome of middle and severe degree. By the data of ambulatory blood pressure monitoring this contingent of patients is characterized by the increase of variability of arterial pressure during all day periods, increase of arterial pressure in the morning, higher frequency of violation of circadian rhythm. The analysis of spectral components of heart rate variability showed, that women with arterial hypertension and climacteric syndrome of middle and severe degree are characterized by the considerable decline of indices of autonomic balance of the vegetative nervous system and expressed sympathicotonia on a background of vagal interaction insufficiency.
