CC BY
27
швазивних методiв лiкування забезпечуе ста-бiльну фiксацiю та зниження кшькосп запалень м'яких тканин у шсляоперацшному перiодi, використання малоiнвазивного остеосинтезу не-се в собi менший ризик iнфекцiйних ускладнень, забезпечуе бшьш стабiльний синтез i дае певно крашi результати лiкування. Своечасне опера-тивне лiкування надае можливiсть вщмовитися
вiд тривало! гшсово! iммобiлiзацil кшщвки, розпочати раннi рухи у сумiжних сугло-бах.Також малоiнвазивний остеосинтез не мае протипоказань щодо вiку та якост юстково! тканини, що дозволяе рекомендувати його до широкого використання у практичнш травматологи.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Анкин Л.Н. Биологический остеосинтез - новое направление совершенствования методов хирургического лечения переломов //Ортопедия и травматология. - 1997. - № 4. - С. 127-130.
2. Анкин Л.Н. Минимально- и малоинвазивный остеосинтез в травматологии // Ортопедия и травматология. - 2000. - № 1. - С. 100-102.
3. Девятов А.А. Чрескостный остеосинтез. - Кишинев: Штиинца, 1990. - 53с.
4. Кушшренко А.Г. Мшмальна швазивнють опе-ративних втручань як запорука устху в лшувант хворих з наслвдками полiтравми у виглядi дефекпв, деформацiй та псевдоартрозiв довгих исток // Зб.
наук. праць Украшсько! вшськово-медично! академи.-Ки1в, 2002.- С.637-641.
5. Литвин Ю.П., Кушниренко А.Г. Реконструктивные минимально инвазивные операции при лечении ложных суставов и переломов шейки бедра // Вюник ортопеду", травматологи та протезування.-2001.- №4.- С.68-70.
6. Традиционный и малоинвазивный остеосинтез в травматологии / Гайко Г.В., Анкин Л.Н., Полячен-ко Ю.В. и др. // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2000. - № 2. - С. 73-74.
7. Шевцов В. И., Попков А. В. Оперативное удлинение нижних конечностей. - М.: Медицина, 1998. - С. 20-35.
♦
УДК 616.379-008.64-036.83
С.А. Калмиков ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ПРОГРАМИ
КОМПЛЕКСНО? Ф1ЗИЧНО1 РЕАБ1Л1ТАЩ1 ДЛЯ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ II ТИПУ
Харювська державна aKadeMin фiзичноi культури кафедра спортивно! медицини та ф1зично1 реабттацИ
Ключовi слова: лгкувальна ггмнастика, лгкувальна ф1зична культура, цукровий дгабет Key words: therapeutics gymnastics, exercise therapy, diabetes mellitus
Резюме. В статье приведены данные о взглядах современных авторов на использование средств лечебной физической культуры при сахарном диабете II типа и проанализированы результаты применения предложенной нами программы комплексной физической реабилитации, которая основана на выполнении регламентированного комплекса физических упражнений, основой которых являются йоговские асаны и дыхательные упражнения в сочетании с фитотерапией. Доказана ее эффективность в сравнении с общепринятой программой физической реабилитации.
Summary. In the article the views of present-day authors on using of means of exercise therapy in diabetes mellitus type II are given and the results of application of the program of a complex physical rehabilitation, which is based on performing of the regulated complex of physical exercises based on yoga asanas and respiratory exercises in combination with phytotherapy, offered by the authors, are analysed. Its efficiency as compared to generally accepted program ofphysical rehabilitation is proved.
Цукровий дiабет (ЦД) - одне з найбшьш поширених тяжких хронiчних захворювань три-валого перебiгу, е медико-сощальною проблемою для бiльшостi кра!н. За рiзними джерелами, у тепершнш час у всьому свiтi натпчуетъся вiд 120 до 180 млн. хворих на цукровий дiабет, що складае 2-3% вiд всього населення планети ^ згiдно з прогнозами, кожш 15 рокiв !х кшьюсть потроюватиметься [1,10]. Це захворювання було визнане експертами Всесвгтньо! оргашзаци охорони здоров'я нешфекцшною епiдемiею XX столотя (щорiчно вiд ЦД i його ускладнень вмирае близько 300 тис. хворих) [1,13]. За даними дослщниюв Мiжнародного iнституту дiабету (Австрiя), до 2010 року прогнозуеться збiльшення числа хворих на ЦД у свт до 239,3 млн. ошб. Причому хворих на шсулшонезалеж-ний цукровий дiабет (1НЦД) - до 215,6 млн. оаб, iнсулiнозалежний цукровий дiабет (1ЗЦД) - до 23,7 млн. осiб [1,2,13].
Нинi основним засобом корекци рiвня глюкози у кровi е застосування замюно! терапи шсулшом, оральними протидiабетичними препаратами та препаратами, що зменшують актив-нiсть протшнсулярних позапанкреатичних чин-никiв.
Проте навт адекватне застосування цукро-знижувальних препарапв, використання метабо-лiтiв та ангiопротекторiв з урахуванням виника-ючих ускладнень ЦД не завжди запобiгае !х розвитку i забезпечуе пiдтримку стабшьного гомеостазу [1].
Значна кiлькiсть ускладнень шсулшотерапи i застосування цукрознижувальних препара^в, а також розвиток у деяких хворих алергiчних реакцiй обмежують призначення загальноприй-нятого медикаментозного лiкування хворим на ЦД i зумовлюють необхвдшсть застосування комплексно! медично! реабштаци, що повинна включати дiетотерапiю, фiтотерапiю, лшувальну фiзичну культуру (ЛФК), а також розробки нових програм фiзично! реабштаци [1].
Ця робота виконувалася нами у вщповщносп до теми «Зведеного плану науково-дослщно! роботи у сферi фiзично! культури i спорту на 2006-2010 рр.» Мiнiстерства Укра!ни у справах им'!, молодi та спорту по темi «Медико-бю-логiчне обгрунтування комплексного пiдходу до фiзично! реабштаци тренованих та нетрено-ваних оиб iз захворюваннями рiзних систем оргашзму з використанням iнформацiйного мо-делювання», шифр теми 4.3.3.2.п., номер державно! реестраци: 0108и004553.
Мета дослщження: стабiлiзувати i нормаль зувати рiвень глiкемi! в периферичнiй кровi, а
також зменшити клiнiчнi прояви ускладнень у хворих на ЦД середнього ступеня тяжкост за рахунок розроблено! та впроваджено! ними про-грами фiзично! реабiлiтацi!, в яку включено комплекс фiзичних вправ, основою яких е йогiвськi асани у поеднанш з дихальними впра-вами, а також запропоновану нами методику фiтотерапi!.
Завдання дослiдження: 1. Вивчити та проана-лiзувати спецiальну лiтературу з фiзично! реа-бiлiтацi! хворих на цукровий дiабет. 2. Розробити найбiльш ефективш комплекси фiзичних вправ на основi йогiвських асан i дихально! пмнастики у сполученнi з фiтотерапiею. 3. Проаналiзувати ефективнiсть запропонованих комплексiв лшу-вально! гiмнастики у обстежуваного контингенту хворих.
Аналiз останнiх дослiджень i публшацш.
Серед лiкувальних чинникiв при терапи цукрового дiабету велике значення мае фiзична активнiсть, що надае багатобiчну оздоровчу дiю за рахунок шдвищення функцiонально! актив-ностi рiзних оргашв i систем органiзму людини [3,14]. На думку багатьох авторiв, м'язова робота, особливо та, що вимагае витривалосп, супровод-жуеться зниженням рiвня iнсулiну в плазмi i тдвищенням вмiсту глюкагону, катехоламiнiв, соматотропного гормону i кортизолу [3,4,11]. У результат пiдвищуються глiкогенолiз i лiполiз, необхвдш для енергетичного забезпечення фiзич-но! дiяльностi, що е дуже важливим для хворих на дiабет II типу.
Завдяки цим фiзiологiчним мехашзмам регу-лярнi заняття лiкувальною фiзичною культурою викликають позитивнi змiни в органiзмi хворих на цукровий дiабет: зниження рiвня глiкемi! i потреби в шсулшц збiльшення чутливостi кттин до iнсулiну; зменшення вмiсту катехоламшв в кровi; зниження пiдвищеного артерiального тис-ку (АТ), ризику розвитку коронарно! хвороби серця та шших судинних ускладнень внаслiдок збiльшення мережi капiлярiв, полiпшення мшро-циркуляци, посилення кровооб^у в судинах серця i iнших органах i тканинах; зниження адгезп еритроцитiв, що супроводжуеться мен-шою вiрогiднiстю тромбоутворення; зниження концентраци триглiцеридiв i збiльшення концентраци лiпопроте!дiв високо! щiльностi; зниження вмюту жиру в органiзмi i вiдповiдно маси тiла; зниження ризику розвитку остеопорозу; шдвищення iмунiтету i стiйкостi до iнфекцi!; розширення та економiзацiя функцiональних можливостей органiзму; полшшення психо-емоцiйного стану i сощально! адаптаци хворого [3,11,14].
09/ Том XIV/ 2
115
Проте, на думку В.А. Сшфанова [3,4], неадекватш фiзичнi навантаження можуть попр-шити перебiг захворювання i привести до таких ускладнень, як гiпо- i гiперглiкемiя, крововилив у ставку ока при дiабетичнiй ретинопати, гострi стани з боку серцево-судинно! системи (iнфаркт мiокарда, шсульт, гiпертонiчний криз), реестру-еться високий ризик утворення виразок при дiабетичнiй стопi i травм нижнiх кшщвок при периферичнiй нейропати i мшроанпопати. Крiм того, призначення засобiв ЛФК при ЦД об-межуеться ступенем тяжкосп захворювання i наявнiстю ускладнень. Позитивна дiя фiзичних вправ мае мюце при легкому i середньому ступеш тяжкостi ЦД у сташ компенсаций При тяжкiй формi ЦД ЛФК призначати не слщ, оскшьки це може призвести до попршення стану, пiдвищення рiвня глшемп i кетонеми. Слiд мати на увазi також, що недостатне поповнення енергетичних витрат, тобто недостатнiй i нев-часний прийом вуглеводiв з 1жею перед фiзичним навантаженням при незмшнш дозi iнсулiну, може викликати гiпоглiкемiчний стан.
Вiдомi методики лшувально! пмнастики (ЛГ) для хворих на цукровий дiабет II типу у вигщщ виконання фiзичних вправ циклiчного характеру, що виконують iз залученням великих м'язових груп у повшьному i середньому темпi зi значною кшькютю повторень в аеробнiй зонi штен-сивностi i, внаслiдок цього, супроводжуються пiдвищенням витрат глюкози працюючими м'я-зами [14]. При цьому використовують фiзичнi вправи з вираженим м'язовим зусиллям, при яких витрата глiкогену буде значно бшьшою, нiж при виконанш вiльних вправ. Однак такi фiзичнi вправи зумовлюють посилене споживання глю-кози працюючими м'язами, але не нормалiзують iнкреторну функцiю шдшлунково! залози. Крiм того, виконання фiзичних вправ хворими на цукровий дiабет II типу тяжкого ступеня ус-кладнено внаслщок тяжкостi стану, що зумов-лено наявнiстю супутньо! патологи i можливiстю розвитку гiпоглiкемiчного стану. Ефект знижен-ня цукру в кровi спостерiгаеться тiльки при систематичному безперервному використанш за-собiв лшувально! фiзичноl культури [11,14].
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Для оцiнки ефективностi реабшпацшних за-ходiв, запропонованих хворим на ЩЦД, застосовувалися наступнi методи дослщження: визначення рiвня глюкози в кров^ загального холестерину, бiлiрубiну, аланш-амшотрансфе-рази, аспартат-амшотрагсферази, показника ти-молово! проби [1,6,14].
Пiд нашим спостереженням знаходилося 44 хворих на ЦД II типу середньо! тяжкосп у стадп субкомпенсаци, чоловiчоl статi, у вщ вiд 45 до 60 роюв. У всiх хворих мали мюце супутш захворювання: дiабетична ангiопатiя сiткiвки, ангiопатiя нижнiх кшщвок, ожиршня, серцево-судинна недостатнiсть, гшертошчна хвороба, хронiчний холецистит, хронiчний панкреатит. Уи хворi отримували адекватну медикаментозну тератю у виглядi призначення таких препарапв, як Дiабетон MR, Актратд НМ, Протазан НМ, Хумодар Р, у вдивщуально пiдiбранiй дозi. Хворi були довiльно роздiленi на двi групи, якi були однорiдними за статтю, вiком, рiвнем фiзичноl шдготовленосп i характером перебiгу захворювання:
I група - контрольна група (КГ) - хворi на IНЦД середнього ступеня тяжкосп, що займа-лися ЛФК за загальноприйнятою методикою (21 хворий - 47,7%);
II група - основна група (ОГ) - хворi на ШЦД середнього ступеня тяжкосп, що займалися ЛФК за нашою програмою фiзичноl реабiлiтацil (23 хворих - 52,3%).
Супутня патолопя та ускладнення ЦД наданi в таблищ 1.
Таблиця 1
Супутня патолопя та ускладнення в обстежених хворих
Супутня патолопя та ОГ КГ
ускладнення (п=23) (п=21)
Д1абетнчна ангюпапя с1тк1вкн 21 20
Лимоиа'ми ннжн1х к1нц1вок 21 19
Ожнр1ння 8 6
Серцево-судннна недостатн1сть 5 8
Г1пертон1чна хвороба 12 10
Хрон1чннй холецистит 4 6
Хротчний панкреатит 7 5
На пiдставi даних, отриманих при пер-винному обстеженнi, у хворих обох груп вщ-значалося тдвищення рiвня глюкози у кровi та змiни показникiв бiохiмiчного аналiзу кровi, що вiдображають ступiнь ураження гепато-бiлiарноl системи при цукровому дiабетi II типу без наявностi достовiрних розрiзнень мiж обома групами хворих (див. табл. 2, 3).
Для виршення поставлених завдань хворi основно! групи займались за запропонованою нами програмою фiзичноl реабiлiтацil для хворих на цукровий дiабет II типу, яка заснована на
виконанш регламентованого комплексу ф1зичних вправ, основою яких е йопвсью асани i дихальн вправи у поеднаннi з фгготерашею.
Таблиця 2
Р1вень глюкози у кров1 при первинному обстеженн1 (М+m)
Групи обстежених
Показники
ОГ, n=23 КГ, n=21
Ршень глюкози в кровк ммоль*л-1 9,33+0,54 9,12+0,61
Хворi контрольно! групи займались за загаль-ноприйнятою методикою лшувально! пмнас-тики.
Спостереження вiдбувалось протягом двох тижднiв перебування хворих у стацюнар^
Таблиця 3
Показники бюх1м1чного анал1зу кров1 у хворих на ЦД при первинному обстеженш (М+m)
Групи обстежених
Показники t р
ОГ, n=23 КГ, n=21
Холестерин
загальний, ммоль*л-1 6,71±0,19 5,94±0,27 2,32 >0,05
Б1л1рубш загальний, мкмоль*л-1 11,10±0,44 9,95±0,27 2,25 >0,05
Аланш-
амтотрансфераза 0,84±0,08 0,60±0,08 2,11 >0,05
(АлАТ), мкмоль*л-1
Аспартат-
амтотрансфераза (АсАТ), 0,84±0,07 0,56±0,07 2,69 >0,05
мкмоль*л-1
Тимолова проба, ед SH 2,29±0,23 1,57±0,24 2,17 >0,05
На пiдставi повторних обстежень хворих на цукровий дiабет II типу можна зробити виснов-
ки, що пiд час спостереження в основнш групi хворих рiвень цукру в кровi зменшився на 22,7%, у контрольнш групi хворих - на 18,4%. При аналiзi бiохiмiчного аналiзу кровi показники за-гального холестерину у хворих основно! групи зменшились на 20,3%, контрольно! групи - на 5,6%, загального холестерину - у хворих основно! групи зменшились на 16,7%, контрольно! групи - на 1,3%, АлАТ - у хворих основно! групи хворих зменшились на 47,6%, контрольно! групи - на 13,3%, АсАТ - у хворих основно! групи зменшився на 61,9%, контрольно! групи - на 37,5%, тимолово! проби - у хворих основно! групи зменшився на 31,9%, контрольно! групи - на 7,6%.
ВИСНОВКИ
1. Одержат нами дант обстеження чоловшв, хворих на цукровий дiабет II типу, до засто-сування засобiв фiзично! реабштаци свщчили про однорщнють обох груп хворих за статтю, вшом, характером патологiчного процесу, наяв-нiстю супутнiх захворювань.
2. Нами була розроблена та науково обгрун-товна комплексна програма фiзично! реабiлiтацi! для хворих на цукровий дiабет II типу, яка заснована на виконанш регламентованого комплексу фiзичних вправ, основою яких е йопвсью асани i дихальш вправи у поеднаннi з ф™-терапiею.
3. Порiвняльний аналiз динамiки показникiв мiж обома групами хворих тсля застосування реабiлiтацiйних впливiв пiдтвердив ефективнiсть запропоновано! нами комплексно! програми фiзично! реабiлiтацi!. При повторному обстеженш кшьюсть хворих iз гiперглiкемiею суттево зменшилась, особливо в основнш груш хворих.
4. Проведет дослщження з вивчення ефек-тивносп розроблено! та застосовано! нами комплексно! програми фiзично! реабiлiтацi! для хворих на цукровий дiабет основно! групи мають пiдтвердженi данi та достовiрну перевагу у порiвняннi iз загальноприйнятою програмою фiзично! реабiлiтацi! та вщкривають новi пер-спективи ефективного лшування даного контингенту хворих.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Генделека Г.Ф., Лакиза В.В. Сульфаншорезис-тентнють больных сахарным диабетом II типа // Врачебное дело. - 1993. - № 4. - С. 51-56.
2. Дубровский В.И. Лечебная физическая культура. - М.: Владос, 1999. - С. 270-275.
3. Епифанов В.А. Лечебная физическая культура: Учебное пособие. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. -С. 249-262.
4. Епифанов В.А. Медицинская реабилитация: Руководство для врачей. - М.: МЕДпресс-информ, 2005. - 326 с.
5. Ефимов А.С., Скробонская Н.А. Клиническая диабетология. - К.: Здоров'я, 1998. - 320с.
6. Казаков В.Н. Медицинская реабилитация в терапии [Электронный ресурс] / В.Н. Казаков, В.Н. Сок-рут, Е.С. Поважная . - 80 min / 700 MB. - ДонГМУ,
09/ Том XIV/ 2
117
2003. - 1электрон. опт. Диск (CD-ROM); 12 см. - Систем. требования: Pentium-266; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP.
7. Каптелин А.Ф., Лебедева И.П. Лечебная физкультура в системе медицинской реабилитации: Руководство для врачей. - М.: Медицина, 1995. -400с.
8. Клапчук В.В., Дзяк Г.В. Лшувальна фiзкуль-тура та спортивна медицина. - К.: Здоров'я, 1995. -309 с.
9. Лукомский И.В., Стэх Э.Э., Улащик В.С. Физиотерапия, лечебная физкультура, массаж: учебное пособие [для медицинских училищ]. - Минск: Вышейшая школа, 1998. - С. 273-275.
10. Мошков В.Н. Лечебная физическая культура в
клинике внутренних болезней. - М.: Медицина, 1977. - С. 302-319.
11. Панькив В.И. Эпидемиология сахарного диабета // Проблемы эндокринологии. - 1995. - Т. 41.- С. 44-46.
12. Пешкова О.В. Ф1зична реабштащя при захво-рюваннях внутршшх оргашв. - Харшв: ХаДГОК, 2000. - С. 20-32.
13. Попов С.Н. Физическая реабилитация: учебник для студентов , обучающихся по спец. Физическая реабилитация. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. - С. 351-355.
14. Стандарти д1агностики та л1кування ендокрин-них захворювань / М.Д. Тронько. - К., 2005. - С. 67136.
♦
УДК 616.33-002-036.1:546.296(477.63)
Л.Л. ФШпченко, Л. 0.1щенко
МОРФОЛОГ1Я ХРОН1ЧНОГО ГАСТРИТУ В ОС1Б, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ У РАДОНОНЕБЕЗПЕЧНОМУ РЕГ1ОН1
Укратсъкий НД1 промисловог медицини (дир. - д. мед. н., проф. М.Г. Карнаух) м. Кривий Р1г
Ключовi слова: хротчний атрофiчний гастрит, дисгенераторт змти в покривно-ямковому ептели, дuсплaзiя, кишкова мemaплaзiя, радононебезпечний регюн, радон Key words: chronic atrophic gastritis, dysgeneratory changes in tegmental foleola epithelium, dysplasia, intestinal metaplasia, radon-dangerous region, radon
Резюме. Изучалась морфология хронического гастрита у 60 лиц, проживающих в двух радоноопасных районах г. Кривого Рога, где активность радона в воздухе жилых домов превышала допустимый уровень до шести раз. Превалирующей формой хронического гастрита является атрофический (83,3%), который протекает со значительным уменьшением количества желез и параллельной перестройкой его эпителия по пилорическому типу, эти изменения обусловливают снижение секреторной функции органа. В результате дисгенераторных процессов в покровно-ямочном эпителии, возникающих при хроническом атрофическом гастрите, в 8 случаях отмечалась его выраженная дисплазия, а в 13 - кишечная метаплазия (всего 35,0%). Эти больные составляют группу с повышенной онкологической настороженностью и находятся на учете.
Summary. Morphology of chronic gastritis in 60 persons, residents of 2 radon-dangerous districts of Krivoy Rog, where radon activity exceeded permissible rate by 6 times was studied. Atrophic gastritis is the predominant form of chronic gastritis (83,3 %). Its course is characterized by significant decrease of glands number and parallel reconstruction of epithelium by pyloric type; this causes gastric secretion decrease. As a result of dysgeneratory changes in tegmental foleola epithelium in chronic atrophic gastritis, manifested displasia was marked in 8 persons, intestinal metaplasia - in 13 persons (35,0%). These patients are referred to the group with increased oncologic alarm and are registered in a dispensary.
Радон i його дочiрнi продукти розпаду (ДПР) роблять найбшьший внесок у природний радю-
активний фон, за рiзними оцшками вщ 33 до 51, i навнь 75% [3]. Експертами Мiжнародного
