CC BY
74
УДК 615+616-085+613.644 Ященко Д. А.
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО ФАРМАКОТЕРАПЙ" В1БРАЦ1ЙНО1"ХВОРОБИ
(ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ)
ДУ «УкраГнський НД1 промисловоГ медицини» (м. Кривий Р1г)
dmytrandr@gmail.com
Вступ. Незважаючи на тенденцю до зниження р1вня захворюваност в1брац1йною хворобою, дана патолопя стабтьно посщае трете за поширенютю мюце в структур! професмних захворювань в Укра-Yнi. Щор1чно рееструеться вщ 240 до 515 випадюв захворювання на в!брацмну хворобу. На в1брацмну хворобу припадае вщ 3% до 8% уЫеУ професмно! патологи у краУы в цтому [11]. Згщно оцЫочного по-казника DALY хворий на в1брацмну хворобу в серед-ньому втрачае 10,8 роюв свого життя, а ВВП УкраУ-ни в середньому недоотримае 36503 долар!в США на одного хворого [6]. Под!бна ситуац!я зумовлюе велику юлькють хворих на в!брацмну хворобу, як потребують адекватно! медично! допомоги. В до-вщковм та учбовм л!тератур! часто можна зустр!ти застарт! рекомендацп щодо л!кування в!брац!йноУ хвороби (ВХ). В той же час за останн роки накопи-чений досить суттевий досвщ щодо лкування ВХ, судинних та невролопчних порушень, який потребуе обговорення та узагальнення.
Мета дослщження. Висв!тити та узагальнити сучасний досвщ фармакотерапп ВХ, виявити най-бтьш перспективы напрямки дослщжень ще! про-блеми, визначити прюритеты для вивчення фарма-колопчы препарати.
Об'ект i методи дослщжень. Пошук прово-дився у наступних л!тературних джерелах: електро-нний каталог НБУВ; державна електронна б1блютека з питань безпеки виробництва, охорони та ппени прац!; наукова б1блютека elibrary; електронна б!-блютека росмськоУ державно! науково! б!блюте-ки (документи у втьному доступ!); текстова база даних PubMed; пошукова система Google Scholar; пошукова система Microsoft Academic, база даних ScienceDirect (документи у втьному доступ!); електронна б1блютека Cochrane Library; науковий портал Researchgate. Пошук проводився украУнською, ан-глмською та росмською. Були використан наступи ключов! слова: росмська мова - «вибрационная болезнь», «лечение вибрационной болезни», «вибрационная патология», «общая вибрация», «локальная вибрация»; украУнська мова - в1брацмна хвороба, л!кування в1брацмно! хвороби, загальна в!брац!я, локальна в!брац!я; англмська мова - «vibration white finger (VWF)», «hand-arm vibration syndrome (HAVS)», «vibration injuries», «vibration disease», «vibratory disease», «hand-arm vibration syndrome treatment», «local vibration», «whole-body vibration», «general vibration». Перевага надавалася досл!дженням останых 10-15 роюв. Також проводився пошук огля-д!в, мета-анал!з!в та великих контрольованих досл!-джень присвячених лкуванню аналопчних синдро-м!в при шших захворюваннях. Кр!м зазначених вище
електронних ресурЫв пошук проводився у б!блютец УкраУнського НД1 промислово! медицини.
Результати дослiджень та Тх обговорення.
Базовими компонентами будь якого лкування е ет!олог!чний, патогенетичний та симптоматичний. Лопчним етюлопчним л!куванням ВХ е !золювання хворого в!д впливу в!брац!!, холоду та ф!зичного пе-ренапруження. Ус! ¡ним методи вщносяться до пато-генетичного та симптоматичного л!кування.
За останн десятир!ччя бурхливого розвитку до-казово! медицини накоплений суттевий досвщ л!-кування невролопчних порушень. У даному ракурс! виникае питання: насктьки традицмне лкування в!-брацмно! хвороби стввщноситься !з сучасними на-уковими даними.
Для л!кування в!брац!йно! хвороби переважно застосовуються наступи групи медикаментозних засоб!в: вазоактивн препарати, нестероУдн! проти-запальн препарати (НПЗП), препарати антиокси-дантно! та метабол!чно! терапп, антиконвульсанти, антидепресанти, тощо.
Щодо препарат!в антиоксидантно! та нейроме-табол!чно! терапп, то суттева доказова база нако-пичена щодо застосування альфа-лтоево! кислоти (надал! АЛК). У знайдених дослщженнях хвор! при-ймали АЛК у стандартна доз! 600 мг на добу вщ 21 до 100дыв та приймало участь вщ 60 до 118 пащен-т!в. АЛК у комплексному л!куванн вегетативно-сенсорно! полшейропатп при ВХ сприяла зростанню швидкост проведення нервових !мпульЫв та по-кращенню в!брац!йно! чутливостк Найкращий ефект спостер!гався на раных стад!ях захворювання [14]. Використання препара^в альфа-лтоево! кислоти у фармакотерап!! хворих !з ВХ покращило стан мета-бол!чного гомеостазу та стимулювало систему ан-тиоксидантного захисту [12]. Кр!м того включення АЛК у лкування ВХ пщвищило ефективнють фармакотерапп больового синдрому та бтьш ефективно покращило суб'ективний стан хворих у пор!внянн з базовою тератею без АЛК [2]. З позицп доказово! медицини альфа-лтоева кислота е вщносно досл!-дженим препаратом, який показав деяку ефективнють в л1куваны периферично! д!абетично! полшей-ропатп. Зг!дно висновками досл!дник!в поки що не можна сказати чи е кгмычний ефект в!д застосування АЛК значимим. Необхщы подальш! досл!дження, присвячеы б!льш довгостроковому прийому альфа-лтоево! кислоти [31].
Одним !з потенцмних препарат!в для л!кування ВХ е актовег!н. За останн! роки у вщкритих джерелах не було знайдено дослщжень присвячених саме ВХ, однак нещодавно було опублковаы результати мультицентрового рандом!зованого плацебо-контр-
ольованого досл\дження ДЯТЕМЮД, що вивчало ефективн\сть актовег\ну у реаб\л\тацп пац\ент\в п\сля \шем\чного ¡нсульту. У досл\дженн\ приймали участь 503 патента, як\ були рандом\зован\ на дв\ групи: одн\й вводили актовег\н, \нш\й плацебо. Актовег\н вводився у доз\ 2000мг на добу внутр\шньовенно протягом 20 дн\в з подальшим прийомом перораль-но 1200 мг на добу протягом 6 м\сяц\в, п\сля чого прийом актовег\ну та плацебо був призупинений, а пац\ент\в спостер\гали ще 6 м\сяц\в. Результати до-сл\дження св\дчать, що пац\енти, як\ приймали ак-товег\н показали статистично значиме покращення когн\тивних функц\й у пор\внянн\ з пац\ентами, що приймали плацебо. Зг\дно висновкам досл\дник\в актовег\н може бути корисним у дано! категорп па-ц\ент\в, але потребуе подальших досл\джень, про-ф\ль безпеки препарату в\дпов\дае заявленому [21]. Кр\м того актовег\н показав можливу ефективн\сть при л\куванн\ д\абетично! пол\нейропат\! у подв\й-ному сл\пому контрольованому досл\дженн\. Пац\-ентам вводили актовег\н спочатку \н'екц\йно 2000 мг на добу, у подальшому перорально 1800 мг на добу протягом 160 дн\в. Згщно висновку досл\дник\в проведене л\кування суттево покращило кл\н\чний стан хворих [36]. Враховуючи потенц\йну здатн\сть впливати на сп\льн\ ланки патогенезу зазначено! вище патологи \ ВХ, таю як нейродистроф\я, \шем\я та г\покс\я, актовег\н може бути корисним у л\куванн1 ВХ, як для терапи церебрального анг\одистон\чного синдрому, так \ при ураженн\ периферичноУ нервово! системи. Результати опубл\кованих досл\джень до-сить обнад\йлив\, однак, враховуючи заявлений кон-фл\кт \нтерес\в в\д деяких автор\в обох досл\джень, а також той факт, що вони були проведен\ за кошти компанп виробника, актовег\н потребуе подальшо-го незалежного досл\дження, в тому числ\ як засобу ад'ювантноУ терапи при ВХ.
Одним \з засоб\в ад'ювантноУ терап\У е також в\-там\ни групи В. Зг\дно знайдених досл\джень в\там\-ни групи В потенц\йно здатн\ покращувати аналге-тичний ефект диклофенаку. Комб\нац\я в\там\н\в В диклофенаку показала статистично кращу здатн\сть зменшувати больовий синдром н\ж монотерап\я ди-клофенаком не т\льки у пац\ент\в з болем в спин\, але \ у пац\ент\в з гострим болем п\сля перелом\в ниж-н\х к\нц\вок та подальшого х\рург\чного втручання. При цьому, р\зниц\ в безпец\ м\ж обома методами не виявлено. Маються експериментальн\ дан\ про по-тенц\йну ефективн\сть в\там\н\в групи В у л\куванн1 д\абетичноУ пол\нейропат\| та нейропатичного болю. У деяких досл\дженнях в\там\ни групи В показали здатн\сть зменшувати алод\н\ю, г\пералгез\ю, покращувати нервову пров\дн\сть у пацюк\в с д\абетом та з \ндукованою констр\кц\ею \нфраорб\тального нерву. Сл\д зазначити, що здатн\сть потенц\ювати аналге-тичний ефект диклофенаку спостер\галась нав\ть при нетривалому прийом\ в\там\н\в групи В (3 дн\ для пац\ент\в з болем у спин\ та 2 доби у пац\ент\в з гострим болем п\сля перелом\в нижн\х к\нц\вок). Л\ку-вання ж д\абетичноУ пол\нейропат\| потребуе б\льш тривалого часу (хоча б 7-9 дн\в), в\там\ни групи В показали свою ефективн\сть при дан\й патолог\У т\льки при неодноразовому прийом\ [18,25,30,33]. Також.
маються дан\ щодо ефективност\ в\там\н\в групи В при л\куванн\ алкогольно! пол\неропат\|. Пац\енти приймали в\там\ни протягом 12 тижн\в \ даний л\кар-ський зас\б продемонстрував значно ефективн\ше покращення стану пац\ент\в у пор\внянн\ \з плацебо [32]. Враховуючи потенц\йну здатн\сть в\там\н\в групи В покращувати аналгетичний ефект НПЗП та антиконвульсант\в при р\зноман\тних больових синдромах та ураженнях периферичноУ нервово! системи, можна зробити висновок, що традиц\йне призначення в\там\н\в групи В при в\брац\йн\й хво-роби може бути патогенетично обфунтованим та узгоджуеться \з даними останн\х досл\джень. Однак, незважаючи на багатор\чний досв\д призначення, у пор\внян\ з \ншими л\карськими засобами для л\ку-вання больового синдрому та патологи периферич-ноУ нервовоУ системи, наприклад, такими як НПЗП, в\там\ни групи В е досить мало досл\дженими та потребують подальшого поглибленого вивчення. Залишаються досить невивченими питання дозу-вання, комб\нац\У, тривалост\ прийому, також постае питання якому саме в\там\ну групи В треба в\ддава-ти перевагу при р\зн\й патолог\У. Також, у в\дкритих джерелах не було знайдено досл\джень присвяче-них поглибленому вивчення в\там\н\в групи В на не-вролог\чн\ порушення при в\брац\йн\й хвороб\.
Ефективна терап\я болю в спин\ е нев\д'емною частиною усп\шного л\кування в\брац\йноУ хвороби, загальноприйнятим стандартом л\кування якого на даний час е нестероУдн\ протизапальн\ засоби [3]. Сл\д пам'ятати, що НПЗП можуть викликати небажаы поб\чн\ д\У, так\ як: ульцерогенний ефект, як насл\док, шлунково-кишков\ кровотеч\; п\двищення артер\-ального тиску у пац\ент\в з г\пертон\чною хворобою; п\двищення ризику виникнення серцево-судинно! катастрофи, тощо. Особливо обережно НПЗП треба призначати пац\ентам похилого в\ку, пац\ентам \з серцево-судинними захворюваннями та пац\ентам \з захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ви-разкова хвороба шлунку та ДПК, гастродуоден\ти, тощо). Так\ хвороби, як гастродуоден\т, виразкова хвороба шлунку та ДПК у пер\од загострення е про-типоказаннями щодо призначення НПЗП. На даний момент загальноприйнятою практикою е призначення пац\ентам \з групи ризику \нг\б\тор\в протонно! помпи сп\льно з НПЗП з метою зменшення ризику гастро-\нтестинальних ускладнень. Однак, треба, мати до уваги, що, зг\дно сучасних досл\джень НПЗП можуть викликати не т\льки ураження шлунково-кишкового тракту але \ декомпенсац\ю серцево-су-динних захворювань. Зг\дно останн\х рекомендац\й европейсько! асоц\ац\| кард\олог\в взагал\ рекомен-дуеться уникати призначення не асп\р\нових НПЗП пац\ентам з високим кард\оваскулярним ризиком та встановленим кард\о-васкулярним захворюванням [34,35]. Дана проблема особливо гостро стосуеться пац\ент\в з в\брац\йною хворобою, як\ мають п\дви-щений ризик серцево-судинно! катастрофи та, як правило, супутню г\пертон\чну хворобу [13]. Нео-днозначним також залишаеться питання про виб\р НПЗП. Зг\дно останн\х досл\джень диклофенак, ко-трий багато рок\в вважався за золотий стандарт, здатен п\двищувати ризик серцево-судинно! ката-
строфи не менш Hiœ коксиби. Тим не менш, НПЗП в1др1зняються значною гетерогеннютю щодо га-строчнтестинального та серцево-судинного ризику. Низький серцево-судинний ризик мaють напроксен Ta iбупpoфeн, однак дан пpeпapaти мають високий ризик гастро-iнтecтинaльниx порушень. Коксиби навпаки мають високий серцево-судинний ризик. Досить перспективним в план балансу гастро-iH-тестинальних та серцево-судинних ризиюв виглядае мелоксикам, який продемонстрував значно нижчий ризик виникнення racтpoiнтecтинaльниx порушень у пopiвняннi з диклофенаком, а також низький кoмбi-нований (ренальний, кapдiaльний, судинний) ризик, який е переважно судинним [16,20,22,34].
Невропатичний компонент больового синдрому при вiбpaцiйнiй хвороби вимагае призначення ан-тикoнвульcaнтiв та/або антидепресан^в. 1з групи aнтидeпpecaнтiв найбтьшу eфeктивнicть у л^ван-Hi больового синдрому показали трицикгмчы анти-депресанти, зокрема ам^рипттЫ. Ceлeктивнi iH-пб^ори зворотного захоплення cepoтoнiну менш ефективн в терапп болю, однак, враховуючи низку протипоказань та пoбiчнi ефекти тpициклiчниx анти-дeпpecaнтiв, призначення CI03C може бути доцть-ним у груп хворих з поганою переносимютю трици-клiчниx aнтидeпpecaнтiв [3]. 3 антиконвульсан^в для лiкувaння невропатичного болю при ВХ часто ви-користовуються габапентин та прегабалш [4]. Дан1 антиконвульсанти разом iз тpициклiчними антиде-пресантами рекомендуються як препарати першо-го ряду для лiкувaння нейропатичного болю. Досить ефективними засобами при л^вання невропатичного болю при компресмних невропа^ях та ради-кулопа^ях е пepинeвpaльнi та eпiдуpaльнi ш'екцп кopтикocтepoïдiв. Дан мeдичнi мaнiпуляцiï показали здатнють швидко зменшувати невропатичний бть з тpивaлicтю ефекту до 3 мюя^в [17]. Що стосуеть-ся л^вання саме пpoфeciйнoï пoлiнeйpoпaтiï при ВХ, то найбтьш дocлiджeним препаратом виявив-ся габапентин, який показав значну ефективнють при л^ваны нейропатичного больового синдрому. Покращення спостеркалось за вЫма шкалами Мак-Гiллoвcькoro больового опитувальника, ^м цього покращились загальн показники ЕНМГ у хворих. У дослщжены приймало участь 50 пащен^в. Хвор1 приймали габапентин у дозуванн вiдпoвiднo 300 та 600 мг перший та другий день та 900 мг у подальшо-му. Курс л^вання склав два тижн [8].
Застосування антихолЫестеразних пpeпapaтiв може бути доцтьним у пaцieнтiв з ВХ i тунельни-ми невропа^ями. Знайдене дocлiджeння показало високу розповсюдженють тунельних нeвpoпaтiй у пaцieнтiв з ВХ, вщповщно 33,6 ± 4,2 % у пащен^в. що зазнавали дм лoкaльнoï вiбpaцiï та 16,5 ± 3,6 % у па^ен^в, що наражалися на дiю загально'| вiбpa-цiï. Медикаментозна тepaпiя з включенням тща-кpiну у дано'| кaтeropiï пaцieнтiв показала бiльш високу ефективнють у пopiвняннi з базовою тератею [9]. Поки що не можна сказати, чи доцтьне рутинне призначення антихолшестеразних пpeпapaтiв у па-цieнтiв iз пoлiнeйpoпaтieю при ВХ без компресмних нeвpoпaтiй та пapeзiв.
Одним iз ключових ланок патогенезу ВХ е судин-Hi порушення. В дoвiдкoвиx джерелах часто можна зуcтpiти peкoмeндaцiю застосовувати для л^вання судинних порушень (дaлi СП) холЫол^ики та raHrni-облокатори [1]. Однак протипоказання, складнють пiдбopу дози, значна пoбiчнa дiя, та, як наслщок, можливе зниження комплаенсу ставлять питання про доцтьнють застосування даних груп препара^в при нaявнocтi дoкaзiв eфeктивнocтi бiльш безпечних та сучасних лкарських зacoбiв.
Широко застосовуваним препаратом для лi-кування СП е пeнтoкcифiлiн. Дeякi дocлiджeння показали здатнють даного препарату знижувати в'язкicть кpoвi i плазми, стимулювати фiбpiнoлiз. збтьшувати eлacтичнicть epитpoцитiв i зменшувати активацт нeйтpoфiлiв. 1снуючи дocлiджeння cвiд-чать про перспективнють пeнтoкcифiлiну як препарату для зниження кардюваскулярного ризику та лкування судинних захворювань. Однак, бтьшють дocлiджeнь присвячених пeнтoкcифiлiну надто малг щоб показати статистично знaчимi результати. Для пiдтвepджeння лiкувaльниx ефекпв пeнтoкcифiлiну пoтpiбнe проведення об'емного контрольованого paндoмiзoвaнoгo дocлiджeння. Також, зriднo даних кокрейновських oглядiв на даний момент недостат-ньо дoкaзiв eфeктивнocтi пентоксифтшу при i0e-мiчнoму iнcультi [27]. Таким чином, незважаючи на бaгaтopiчну практику застосування пeнтoкcифiлiну цей препарат потребуе бiльш coлiднoï доказово1 бази. Не е виключенням i вiбpaцiйнa хвороба. Хоча у знайденому дослщжены пeнтoкcифiлiн показав значну eфeктивнicть, у ньому приймало участь лише 20 хворих, яю приймали пентоксифтЫ протягом 28 днiв [24].
Схожа ситуа^я i щодо iH0oro популярного для лкування ВХ препарату ксантинолу нкотината. Бiльшicть дocлiджeнь присвячених цьому препарату датуеться роками минулого cтopiччя та включають надто малу кшькють хворих. Дослщжень присвячених застосуванню ксантинолу нкотината у пащен^в з ВХ у вщкритих джерелах за останы дecятиpiччя знайдено не було. Однак, ксантинолу нкотинат показав ефективнють у лкуваны облтеруючого захворювання периферичних судин в невеликому пла-цебо-контрольованому до^дженнк Ксантинолу нiкoтинaт дoпoмir 24 патентам iз 33. Плацебо до-помк 4 пaцieнтaм iз 33. Найпоширеншим пoбiчним ефектом було пoчepвoнiння шюри деякий час пicля прийому медикаменту [19]. Таким чином, незважаючи на великий досвщ застосування пентоксифтлшу та ксантинолу нкотинату, з позицп доказово'| медицини вони залишаються досить мало дocлiджeними.
Для лкування судинних порушень при ВХ деяю дocлiдники пропонують aнтaroнicти кaльцieвиx ка-нaлiв [23]. Aнтaroнicти кaльцiю дИдротрщЫового ряду широко використовуються для л^вання синдрому Рейно та судинних порушень при шших за-хворюваннях, наприклад, cклepoдepмiï. Накопичена суттева доказова база щодо дано'| кaтeropiï меди-кaмeнтiв, вони часто рекомендуються як препарати першого ряду для л^вання вазоспазму. Нaйбiльш дocлiджeний у даному плаы нiфeдипiн. Даний препарат показав здатнють зменшувати частоту та
тривал\сть пер\од\в вазоспазму [26,28]. Було зна-йдено дек\лька досл\джень присвячених саме засто-суванню антагон\ст\в кальц\ю при в\брац\йн\й хворо-б\: експериментальне п\дтвердження ефективност\ н\фед\п\ну та досл\дження присвячене рол\ обм\ну кальц\ю в патогенез\ ВХ та впливу на нього вазоак-тивних препарат\в. В експеримент\ було продемон-стровано кард\опротективний еффект н\фед\п\ну у кролик\в що зазнавали д\! загально! в\брац\! [5,10]. У в\дкритих джерелах було знайдено кл\н\чне досл\-дження, яке вивчало ефективн\сть антагон\ст\в каль-ц\ю при ВХ. В даному досл\дженн\ приймало участь 405 пац\ент\в \з в\брац\йною хворобою в\д д\! локально! в\брац\!. Було продемонстровано значний вклад порушень обм\ну \он\в кальц\ю та системи антиокси-дантного захисту в патогенез\ в\брац\йно! хвороби. Досл\джувались наступн\ препарати \з групи анта-гон\ст\в кальц\ю: н\фед\п\н, верапам\л та д\лт\азем у пор\внянн\ \з традиц\йним л\куванням (ксантинолу н\котинат, седативн\ препарати, гангл\облокатори, б\остимулятори, в\там\ни групи В (В6, В12), ф\з\оте-рапевтичн\ процедури). Також досл\джувався сум\с-ний вплив н\фед\п\ну та ун\т\олу. Включення антаго-н\ст\в кальц\ю у традиц\йну схему л\кування значно покращило кл\н\чн\ показники. При включенн\ в тера-певтичний комплекс антагон\ст\в кальц\ю, позитив-ний результат досягався в 75,5 % (р < 0,05) випадк\в, у раз\ поеднаного використання н\фед\п\ну \ ун\т\олу - в 83,4 % (р < 0,01), проти 59,2 % - при традиц\й-ному л\куванн\. Найпом\тн\ший ефект щодо редукц\! симптом\в ВХ продемонстрував н\фед\п\н. Д\лт\азем продемонстрував позитивний вплив на функц\ю м\-окарда, а н\фед\п\н д\яв переважно на периферичн судини. Верапам\л продемонстрував менший кл\-н\чний ефект н\ж н\фед\п\н \ д\лт\азем [7]. На думку автора антагон\сти кальц\ю е найперспективн\ши-ми препаратами для л\кування судинних порушень при ВХ. Залишаються маловивченими вплив анта-гон\ст\в кальц\ю на церебральний анг\одистон\чний синдром та особливост\ застосування антагон\ст\в кальц\ю при ВХ в\д д\! загально! в\брац\!, в кл\н\ц\ яко! даний синдром в\д\грае суттеву роль.
Досить перспективними для л\кування судинних порушень при ВХ е також препарати простано-!д\в. Б\льш\сть досл\джень присвячено препарату \лопрост. Даний л\карський зас\б застосовуеться у пац\ент\в з обл\теруючими захворюваннями. При за-стосуванн\ даного препарату заявлений подв\йний ефект - покращення м\кроциркуляц\! та вазодилата-ц\я. Кр\м того препарати простано'щ\в демонструють троф\чний ефект та сприяють загоенню троф\чних виразок [28]. Що стосуеться ВХ, то було знайдено т\льки одна публ\кац\я про окремий кл\н\чний випа-док. Було продемонстровано кл\н\чну ефективн\сть \лопросту у пац\ента з тяжкою в\брац\йною хворобою та приступами вазоспазму. 1лопрост продемонстрував значний судинно-розширюючий ефект та покращення м\кроциркуляц\!, п\дтверджен\ \нстру-ментально та кл\н\чно, також \лопрост сприяв загоенню виразок [29]. Застосування та досл\дження ц\е! групи препарат\в, нажаль, обмежуеться !х висо-кою варт\стю, поб\чною д\ею, необх\дн\стю госп\та-л\зац\! та ретельного мон\торування стану пац\ента,
однак, може бути доц\льним для л\кування особливо тяжких судинних порушень при ВХ, що резистентн до \нших препарат\в [3].
Ц\кав\ результати були отриман\ при експери-ментальному досл\дженн\ бетаг\ст\ну г\дрохлориду. Досл\дження проводилось на кроликах як\ зазнава-ли д\! загально! в\брац\!. Отриман\ результати св\д-чили, що загальна в\брац\я викликала упов\льнення локального мозкового кровооб\гу, а бетаг\ст\н змен-шував це упов\льнення [15]. Таким чином, бетаг\с-т\н, можливо, е перспективним препаратом для ко-рекц\! церебрального анг\одистон\чного синдрому викликаного в\брац\ею, але потребуе подальшого об'емного кл\н\чного досл\дження.
Зважаючи на к\льк\сть \ об'ем досл\джень, зна-йдених в в\дкритих джерелах, можна зробити ви-сновок, що л\кування в\брац\йно! хвороби е досить мало досл\дженою сферою. Б\льш\сть досл\джень е контрольованими, однак б\льш\сть автор\в не вказу-вали чи була проведена процедура рандом\зац\! та осл\плення. Традиц\йне л\кування в\брац\йно! хвороби, представлене в учбов\й л\тератур\ потребуе ретельного перегляду та узгодження \з сучасними науковими даними. Наприклад, в п\дручнику Ар-тамоново! в л\куванн\ в\брац\йно! хвороби основна увага прид\ляеться хол\нол\тикам та гангл\облокато-рам, однак, враховуючи, часте поеднання в\брац\й-но! хвороби \з \ншими хворобами серцево-судинно! системи, такими як г\пертон\чна хвороба, \шем\ч-на хвороба серця, атеросклероз судин головного мозку, постае питання про безпеку да доц\льн\сть призначення даних груп препарат\в. Дан\ препарати можуть спричиняти коливання артер\ального тиску та ортостатичну г\потенз\ю. Кр\м того, нев\домо як призначення дано! групи л\карських засоб\в впливае на ризик виникнення серцево-судинно! катастрофи. Так\ препарати, як пентоксиф\л\н та ксантинола н\ко-тинат мають б\льш м'яку д\ю, однак, дан\ препарати, незважаючи на великий досв\д застосування та деяк дан\ про кл\н\чну ефективн\сть, залишаються досить невивченими с точки зору доказово! медицини. Пентоксиф\л\н та ксантинола н\котинат потребують проведення широкомасштабних контрольованих рандом\зованих досл\джень. Застосування препарат^ простано!д\в обмежуеться !х високою варт\с-тю \ поб\чною д\ею. На думку автора, застосування простано!д\в доц\льно при особливо тяжких судинних порушеннях, якщо \нш\ засоби терапи було ви-черпано. Загальноприйнятим стандартом л\кування вазоспазму та синдрому Рейно на даний момент е антагон\сти кальц\ю, переважно д\г\дроп\р\д\нового ряду. Дан\ препарати, зокрема н\фед\п\н та д\лт\азем показали значну ефективн\сть в л\куванн\ в\брац\й-но! хвороби в\д д\! локально! в\брац\! [7]. Н\фед\п\н та д\лт\азем можна рекомендувати як препарати ви-бору для л\кування судинних порушень при ВХ. Ура-ження периферично! нервово! системи е одним \з складових патогенезу в\брац\йно! хвороби. Як насл\-док, невропатичний компонент займае вагому част-ку у больовому синдром\ при ВХ. Под\бна ситуац\я зумовлюе необх\дн\сть включення антидепресант\в та антиконвульсант\в у терап\ю ВХ. Найб\льш сутте-ва доказова база накопичена щодо ам\трипт\лину,
габапентину та прегабалшу. Дан лкарсью засоби можна рекомендувати як препарати першоУ лшп при терапи невропатичного болю при ВХ. НПЗП реко-мендуеться призначати при наявност болю в спин та патологи юстково-м'язовоУ системи. НПЗП слщ призначати з обережнютю у пац1ент1в ¡з хворобами шлунку та кишювника, а також у пацieнтiв ¡з серцево-судинними захворюваннями. У зв'язку ¡з сучасними даними про негативний вплив не аспiрiнових НПЗП на ризик серцево-судинноУ катастрофи пщммаеть-ся питання про доцтьнють призначення даноУ групи препаратiв у пацieнтiв ¡з хворобами серцево-судин-ноУ нервовоУ системи. Однак, на думку автора, здат-нють больового синдрому негативно впливати на яюсть життя хворих, не дозволяе взагалi виключити прийом НПЗП у даноУ категорiУ хворих. Водночас слщ вщмовитися вiд призначення НПЗП у пащен^в ¡з тяжкою гастрочнтестинальною та серцево-судин-ною патологieю нав^ь в перiод ремiсiУ. Вибiр НПЗП диктуеться балансом мiж гастро-¡нтестинальним та серцево-судинним ризиками. Щодо засобiв не-йрометаболiчноУ терапiУ найбiльш перспективними виглядають альфа-лтоева кислота, актовегiн та вi-тамiни групи В. Дослiдження данноУ групи препа-ратiв ускладнюеться важкютю оцiнки отриманого результату та, як правило, необхщнютю тривалого безперервного прийому. На даний час актовепну не вистачае незалежних дослiджень. Вiтамiни групи
та альфа-лтоева кислота показують деяку ефек-тивнiсть в лiкуваннi периферичноУ полiнейропатiУ та нейропатичного болю, але потребують подальших дослiджень. Залишаються мало вивченими особли-востi призначення втам^в групи В, такi як дозуван-ня, комбiнування та тривалiсть прийому. Однак, уза-гальнюючи вже ¡снуючи данi можна рекомендувати данi засоби як препарати ад'ювантноУ терапiУ. Застосування антихолЫестеразних препаратiв, таких як ¡пщакрин, доцiльно при наявностi тунельних не-вропатiй та парезiв. Бетапстш показав деяку ефек-тивнiсть в корекци церебрального ангiодистонiчного синдрому в експеримент^ однак потребуе подальшого широкомасштабного ключного дослiдження.
Висновки. На даний момент не ¡снуе загально-прийнятоУ схеми лiкування ВХ яка б включала в себе сучасний досвщ доказовоУ медицини. Прiоритети вибору лкарських засобiв для лiкування ВХ потребують оновлення. Найбтьш перспективними препаратами фармаколопчними препаратами для л^вання ВХ та подальшого дослщження е антагонiсти каль-цiю, простаноУди, габапентин, прегабалiн, ам^рип-тiлин, альфа-лтоева кислота, актовегiн, вiтамiни групи В. Залишаються також невщомими особли-вост призначення НПЗП у даноУ категори хворих в ракурсi ризику виникнення серцево-судинноУ ката-строфи.
Л1тература
1. Artamonova V.G. Professionalnye bolezny: Uchebnik. 4-e izd., pererab. i dop. / V.G. Artamonova, N.A. Mukhin. - Moskva: Meditsina, 2004. - 480 s.
2. Artamonova V.G. Primenenie preparata tiolepta (tioktovaia kislota) v kombinirovannoi terapii vibratsionnoi bolezni / V.G. Artamonova, E.L. Lashina // Zhurnal nevrolohii i psikhiatrii im. C.C. Korsakova. - 2011. - № 1. - S. 78-81.
3. Babanov S.A. Vibratsionnaia bolezn. Optimizatsiia diahnosticheskikh i lechebnykh meropriiatii: Monografiia [Electronic resource] / S.A. Babanov, N.V. Vakurova, T.A. Azovskova. - Samara: HBOU VPO SamHMU: OOO «Ofort», 2012. - 158 s. : il. - Access mode: https://elibrary.ru/download/elibrary_24829196_25548074.pdf (last access 09.06.2017).
4. Babanov S.A. Osobennosti farmakoterapii bolevoho sindroma pri vibratsionnoi bolezni [Electronic resource] / S.A. Babanov, T.A. Azovskova, N.E. Lavrenteva // Lechashchii vrach. - 2017. - № 3. - S. 52. - Access mode: https://www.lvrach. ru/2017/03/15436688/ (last access 09.06.2017).
5. Vorobieva V.V. Izuchenie mekhanizma kardioprotektornoho effekta nifedipina pri vozdeistvii vibratsii u krolikov [Electronic resource] / V.V. Vorobieva, N.K. Mazina, P.D. Shabanov // Eksperimentalnaia i klinicheskaia farmakologiia. - 2010. - № 6. - T. 73 - S. 5-9. -Access mode: http://ekf.folium.ru/index.php/ekf/article/view/505/469 (last access 09.06.2017).
6. Hryniuk S.V. Otsinka shkody zdoroviu vid vibratsiinoi khvoroby vid zahalnykh vibratsii za intehralnym otsinochnym pokaznykom DALY / S.V. Hryniuk, P.S. Bazovkin, T.D. Matviichuk, V.O. Hryniuk // Visnyk problem biolohii i medytsyny. - 2016. - № 2. -S. 284-287.
7. Kapustnyk V.A. Klinichni, patohenetychni i terapevtychni aspekty suchasnoho perebihu vibratsiinoi khvoroby yak patolohii klitynnykh membran: avtoref. dys... d-ra med. nauk: 14.01.02 / V.A. Kapustnyk. — Khark. derzh. med. un-t. - Kh., 1999. - 33 s.
8. Kartapoltseva N.V. Effektivnost gabapentina v lechenii professionalnoi polinevropatii / N.V. Kartapoltseva, D.V. Rusanova, O.L. Lakhman // Zhurnal nevrolohii i psikhiatrii im. S.S. Korsakova. - 2011. - № 1. - S. 88-90.
9. Kiriakov V.A. Sovershenstvovanie diagnostiki i lecheniia tunnelnykh nevropatii verkhnikh konechnostei u hornorabochikh pri vibratsionnoi patologii / V.A. Kyriakov, A.V. Zhehlova, A.F. Aliev [i dr.] // Meditsina truda i promyshlennaia ekologiia. - 2011. -№ 1. - S. 34-38.
10. Kostiuk I.F. Rol vnutrikletochnogo obmena kaltsiia v razvitii vazospasticheskikh reaktsii pri vibratsionnoi bolezni / I.F. Kostiuk, V.A. Kapustnik // Meditsina truda i promyshlennaia ekologiia. - 2004. - № 7. - S. 14-17.
11. Nahorna A.M. Stan profesiinoi zakhvoriuvanosti v period zakonodavchykh zmin v Ukraini / A.M. Nahorna, M.P. Sokolova, P.M. Vitte [i dr.] // Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. - 2016. - № 1 (46). - S. 3-17.
12. Poliakova L.A. Kliniko-patohenetychni aspekty perebihu polinevropatii pry vibratsiinii khvorobi ta shliakhy yii medykamentoznoi korektsii : avtoref. dys. ... kand. med. nauk : 14.01.15 / L.A. Poliakova. — DU «In-t nevrolohii, psykhiatrii ta narkolohii AMN Ukrainy». - Kh., 2011. - 20 s.: mal., tabl.
13. Tatarovskaia N.A. Sovremennie predstavleniia o vliianii vibratsionnoi bolezni na formirovanie serdechno-sosudystykh narushenii [Electronic resource] / N.A. Tatarovskaia // Aspirantskii vestnik Povolzhia. - 2013. - № 5. - S. 72-74. - Access mode: http://www. aspvestnik.com/2013_5-6/article/15_tatarovskaya.pdf (last access 09.06.16)/
14. Cherniuk V.Y Rannia diahnostyka ta farmakoprofilaktyka vibratsiinoi khvoroby ta veheto-sensornoi polinevropatii ruk u shakhtariv vuhilnykh shakht lvivsko-volynskoho baseinu / V.I. Cherniuk, O.O. Abrahomovych, V.V. Mazur, O.S. Peleshko // Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. - 2014. - № 1 (38). - S. 53-59.
15. Shimkus Yu.Yu. Vliianie betagistina na mozgovoe krovoobrashchenie i kislorodnyi balans mozga pri modelirovanii deistviia obshchei vibratsii [Elektronnyi resurs] / Yu.Yu. Shymkus, YD. Sapegin // Medychni perspektyvy. - 2012. - T. 17, № 4. - S. 29-33. - Access mode: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2012_17_4_9. (last access 09.06.2017).
16. Asghar W. The effect of COX-2-selective meloxicam on the myocardial, vascular and renal risks: a systematic review / W. Asghar, F. Jamali // Inflammopharmacology. - 2015. - Vol. 23 - P. 1-16.
17. Colloca L. Neuropathic pain [Electronic resource] / L. Colloca, T. Ludman, D. Bouhassira // Nature reviews disease primers. -2017. - Vol. 3. - Access mode: https://dx.doi.org/10.1038%2Fnrdp.2017.2 (last access 09.06.2017).
18. Corinne G. B vitamins alleviate indices of neuropathic pain in diabetic rats / G. Corinne, L.M. Mizisin, N. Austin // Eur J Pharmacol.
- Vol. 612. - P. 41-47.
19. Davis E. Xanthinol nicotinate in peripheral vascular disease / E. Davis, H. Rozov // Practitioner. - 1975. - Vol. 215. - P. 793-798.
20. Goei The H.S. A double-blind, randomized trial to compare meloxicam 15 mg with diclofenac 100 mg in the treatment of osteoarthritis of the knee [Electronic resource] / H.S. Goei The, B. Lund, M.R. Distel, E. Bluhmki // Osteoarthritis and Cartilage.
- 1997. - № 5. - P. 283-288. - Access mode: http://www.oarsijournal.com/article/S1063-4584(97)80024-6/pdf (last access: 09.06.2017).
21. Guekht A. ARTEMIDA Trial (A Randomized Trial of Efficacy, 12 Months International Double-Blind Actovegin): A Randomized Controlled Trial to Assess the Efficacy of Actovegin in Poststroke Cognitive Impairment [Electronic resource] / A. Guekht, I. Skooq, S. Edmundson [et al.] // Stroke. - 2017. - Vol. 48. - P. 1262-1270. - Access mode: https://doi.org/10.1161/ STROKEAHA.116.014321 (last access: 09.06.2017).
22. Hawkey C. Gastrointestinal tolerability of meloxicam compared to diclofenac in osteoarthritis patients / C. Hawkey, A. Kahan, K. Steinbock [et al.] // Br J Rheumatol. - 1998. - № 37. - P. 937-945.
23. Heaver C. Hand-arm vibration syndrome: a common occupational hazard in industrialized countries [Electronic resource] / C. Heaver, K.S. Goonetilleke, H. Ferguson, S. Shiralkar // The Journal of Hand Surgery. - 2011. - Vol. 36E. - P. 354-363. - Access mode: https://www.researchgate.net/publication/49826324 (last access 09.06.2017).
24. Kohout J. Treatment of vascular disease caused by vibration / J. Kohout, F. Huzl, H. Bejckovö, K. Soukupovö // Cent Eur J Public Health. - 1995. -Vol. 3. - P. 137-138.
25. Kopruszinski C.M. B vitamins relieve neuropathic pain behaviors induced by infraorbital nerve constriction in rats [Electronic resource] / C.M. Kopruszinski, R.C. Reis, J.G. Chichorro // Life Sci. - 2012. - Vol. 9. - P. 1187-1195. - Access mode: https://doi. org/10.1016/j.lfs.2012.08.025 (last access 09.06.2017).
26. Leiven T.L. Advances in the treatment of Raynaud's phenomenon / T.L. Levien // Vasc Health Risk Manag. - 2010. - Vol. 6. -P. 167-177. - Access mode: https://doi.org/10.2147/VHRM.S4551 (last access 09.06.2017).
27. McCarty M.F. Pentoxifylline for vascular health: a brief review of the literature [Electronic resource] / M.F. McCarty, J.H. O'Keefe, J.J. DiNicolantonio // Open Heart. - 2016. - Vol. 3. - Access mode: http://dx.doi.org/10.1136/openhrt-2015-000365 (last access 09.06.2017).
28. McMahan Z.H. Raynaud's phenomenon and digital ischemia: a practical approach to risk stratification, diagnosis and management / Z.H. McMahan, FM. Wigley // Int. J. Clin. Rheumatol. - 2010. - Vol. 5. - P. 355-370.
29. Meloni M. Effectiveness of therapy with iloprost in hand-arm vibration syndrome / M. Meloni, M. Torrazza, R. Ledda // Occupational Medicine. - 2004. -Vol. 54. - P. 261-264.
30. Mibielli M.A. Diclofenac plus B vitamins versus diclofenac monotherapy in lumbago: the DOLOR study [Electronic resource] / M.A. Mibielli, M. Geller, J.C. Cohen [et al.] // Current Medical Research and Opinion. - 2009. - Vol. 25. - P. 2589-2599. - Access mode: http://dx.doi.org/10.3111/13696990903246911 (last access 09.06.2017).
31. Mijnhout G.S. Alpha Lipoic Acid for Symptomatic Peripheral Neuropathy in Patients with Diabetes: A Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials [Electronic resource] / G.S. Mijnhout, B.J. Kollen, A. Alkhalaf, N. Kleefstra, Henk J.G. Bilo // Int J Endocrinol. -2012. - Vol. 2012. - 8 p. - Access mode: http://dx.doi.org/10.1155/2012/456279 (last access: 09.06.2017).
32. Peters T.J. Treatment of alcoholic polyneuropathy with vitamin B complex: a randomised controlled trial [Electronic resource] / T.J. Peters, J. Kotowicz, W. Nyka [et al.] // Alcohol Alcohol. - 2006. - Vol. 4. - P. 636-642. - Access mode: https://doi.org/10.1093/ alcalc/agl058 (last access 09.06.2017).
33. Ponce-Monter H.A. Effect of diclofenac with B vitamins on the treatment of acute pain originated by lower-limb fracture and surgery [Electronic resource] / H.A. Ponce-Monter, M.I. Ortiz, A.F Garza-Hernandez [et al.] // Pain Res Treat. - 2012. - Vol. 2012.
- 8 p. - Access mode: http://dx.doi.org/10.1155/2012/104782 (last access 09.06.2017).
34. Schmidt M. Cardiovascular safety of non-aspirin non-steroidal anti-inflammatory drugs: review and position paper by the working group for Cardiovascular Pharmacotherapy of the European Society of Cardiology [Electronic resource] / M. Schmidt, M. Lamberts, A.M. Olsen [et al.] // Eur Heart J. - 2016. - Vol. 37. - P. 1015-1023. - Access mode: https://doi.org/10.1093/ eurheartj/ehv505 (last access 09.06.2017).
35. Singh G. Appropriate choice of proton pump inhibitor therapy in the prevention and management of NSAID-related gastrointestinal damage [Electronic resource] / G. Singh, G. Triadafilopoulos // Int J Clin Pract. - 2005. - Vol. 59. - P. 1210-1217. - Access mode: https://www.researchgate.net/publication/7585017 (last access 09.06.2017).
36. Ziegler D. Treatment of Symptomatic Polyneuropathy With Actovegin in Type 2 Diabetic Patients [Electronic resource] / D. Ziegler, L. Movsesyan, B. Mankovsky [et al.] // Diabetes Care. - 2009. - Vol. 32. - P. 1479-1484. - Access mode: https:// dx.doi.org/10.2337%2Fdc09-0545 (last access 09.06.2017).
УДК 615+616-085+613.644
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО ФАРМАКОТЕРАПЙ" В1БРАЦ1ЙНО1 ХВОРОБИ (ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ)
Ященко Д. А.
Резюме. В статт розглянутий та узагальнений досвщ останых десятир1чь щодо медикаментозного л1кування в1брац1йноУ хвороби. Альфа-лтоева кислота потенцмно здатна покращувати в1брац1йну чутливють та вщновлювати нервову провщнють у пац1ент1в ¡з ВХ. Одним ¡з засоб1в ад'ювантноУ терапп при ВХ е також втамши групи В. Iснуючi данi свiдчать про можливу здатнють вiтамiнiв групи В покращувати аналгетич-ний ефект НПЗП та нервову провщнють. Також одним ¡з можливих засобiв ад'ювантноУ терапii е актовепн. який потенцiйно здатен покращувати кл^чний стан у пацieнтiв ¡з дiабетичною полiнейропатieю та сприя-ти вщновленню когнiтивних функцiй. Пентоксифiллiн i ксантинола нкотинат часто рекомендуються як пре-парати для лiкування судинних порушень, однак в планi доказовоi медицини дан лiкарськi засоби е мало-вивченими. Перспективними препаратами для л^вання судинних порушень при ВХ е антагонiсти кальцiю дiгiдропiрiдiнового ряду, як продемонстрували значну ефективнiсть в л^ваны ВХ. Препарати простаноiдiв також е кандидатами для лiкування судинних порушень при ВХ, але висока вартють i побiчна дiя обмежують ¿х застосування. Бiль у спинi та патолопя кiстково-м'язовоi системи е частими синдромами при ВХ та потребу-ють призначення НПЗП. Вибiр конкретного НПЗП повинен диктуватися балансом мiж гастро-iнтестинальним та серцево-судинним ризиками. Невропатичний компонент больового синдрому при ВХ вимагае призначення антиконвульсан^в та антидепресан^в. Препаратами першого ряду у даному випадку е габапентин, прегабалЫ та амiтриптилiн. Найбiльш перспективними фармаколопчними препаратами для лiкування ВХ та подальшого дослiдження е антагонiсти кальцю, простаноiди, габапентин, прегабалiн, амiтриптiлин, альфа-лiпоeва кислота, актовегiн, вiтамiни групи В.
Ключов1 слова: вiбрацiйна хвороба, лкування вiбрацiйноi хвороби, фармакотерапiя ВХ.
УДК 615+616-085+613.644
СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ К ФАРМАКОТЕРАПИИ ВИБРАЦИОННОЙ БОЛЕЗНИ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ)
Ященко Д. А.
Резюме. В статье рассмотрен и обобщен опыт последних десятилетий по медикаментозному лечению вибрационной болезни. Альфа-липоевая кислота потенциально способна улучшать вибрационную чувствительность и восстанавливать нервную проводимость у пациентов с ВБ. Одним из средств адъювантной терапии при ВБ также являются витамины группы В. Существующие данные свидетельствуют о возможной способности витаминов группы В улучшать анальгетический эффект НПВП и нервную проводимость. Также одним из возможных средств вспомогательной терапии ВБ является актовегин, который потенциально способен улучшать клиническое состояние у пациентов с диабетической полинейропатией и способствовать восстановлению когнитивных функций. Пентоксифиллин и ксантинола никотинат часто рекомендуются как препараты для лечения сосудистых нарушений, однако в плане доказательной медицины данные лекарственные средства являются малоизученными. Перспективными препаратами для лечения сосудистых нарушений при ВХ является антагонисты кальция дигидропиридинового ряда, которые продемонстрировали значительную эффективность в лечении ВБ. Препараты простагландинов также являются кандидатами для лечения сосудистых нарушений при ВХ, но высокая стоимость и побочное действие ограничивают их применение. Боль в спине и патология костно-мышечной системы являются частыми синдромами при ВХ и нуждаются в назначении НПВП. Выбор конкретного НПВП должен диктоваться балансом между гастро-ин-тестинальным и сердечно-сосудистым рисками. Нейропатический компонент болевого синдрома при ВБ требует назначения антиконвульсантов и антидепрессантов. Препаратами первого ряда в данном случае является габапентин, прегабалин и амитриптилин. Наиболее перспективными фармакологическими препаратами для лечения ВБ и дальнейшего исследования являются антагонисты кальция, простаноиды, габапентин, прегабалин, амитриптилин, альфа-липоевая кислота, актовегин, витамины группы В.
Ключевые слова: вибрационная болезнь, лечение вибрационной болезни, фармакотерапия ВБ.
UDC 615+616-085+613.644
MODERN APPROACHES IN PHARMACOTHERAPY OF VIBRATION-INDUCED DISEASE (LITERATURE REVIEW)
Yashchenko D. A.
Abstract. Despite the tendency to reduce the incidence of vibration-induced disease, this pathology stays the third most widespread disease in the structure of occupational diseases in Ukraine.
Aim. To highlight and summarize the current experience of pharmacotherapy of the vibration induced disease, to identify the most promising directions of research of this problem. To determine the most promising pharmacological agents for further trials.
Object and methods. The search was conducted in the open electronic Ukrainian-language, Russian-language and English-language resources. The search was also conducted in the library of the Ukrainian Research Institute of Industrial Medicine.
Results. The article review and summarize the experience of recent decades of the medical treatment of vibration induced disease and related vascular and neurological syndromes. For the treatment of vibration-induced disease, the following groups of medicines are mainly used: vasoactive drugs, non-steroidal anti-inflammatory drugs (hereinafter NSAIDs), antioxidant drugs, anticonvulsants, antidepressants, etc. Regarding antioxidant drug therapy the significant evidence base exists for alpha-lipoic acid. Alpha-lipoic acid potentially can improve vibrational sensitivity and restore nerve conduction in patients with hand arm vibration syndrome (HAVS). One of the adjuvant pharmacological agents in pharmacotherapy of vibration-induced disease is B vitamins. Existing data indicates the potential ability of B vitamins to improve the analgesic effect of NSAIDs and to restore nerve conduction. In addition, one of the potential drugs for therapy of vibration-induced disease is actovegin, which is potentially able to improve the clinical status of patients with diabetic polyneuropathy and contribute to the restoration of cognitive function in patients after acute ischemic stroke. Pentoxifylline and xanthinol nicotinate are often recommend as drugs for the treatment of vascular disorders in patients with HAVS, but regarding evidence-based medicine, these drugs are insufficiently investigated. Pentoxifylline and xanthinol nicotinate are in need of big randomized controlled trials that will establish their clinical effectiveness. Promising drugs for the treatment of vascular disorders in the vibration-induced disease are calcium antagonists, primarily dihydropyridine series, which demonstrated significant efficacy in the treatment of vasospasm in patients with HAVS. Prostanoids are also candidates for the treatment of vascular disorders in patients with vibration-induced disease, but side effects and high price are limit their use. However prostanoids can be useful in the treatment of hard vascular disorders, which are resistant to other drugs. Back pain and musculoskeletal disorders are frequent syndromes in patients with vibration-induced disease, which are require the use of NSAIDs. The balance between gastro-intestinal and cardiovascular risks should dictate the choice of a particular NSAID. Neuropathic component of pain syndrome in vibration-induced disease requires prescribing anticonvulsants and antidepressants. The first-line drugs in this case are gabapentin, pregabalin and amitriptyline.
Conclusion. Now does not exist generally accepted treatment of vibration-induced disease that include contemporary experience of evidence-based medicine. The priorities of choice in drugs for treatment of vibration-induced disease are in need of renewal. The most promising drugs for treatment vibration-induced disease and further studies are calcium channel blockers, prostanoids, gabapentin, pregabalin, amitriptyline, alpha-lipoic acid, actovegin, B vitamins. In addition, is unknown peculiarity of prescribing NSAIDs in patients with vibration-induced disease regarding to cardiovascular risk in these patients.
Keywords: vibration-induced disease, hand arm vibration syndrome, HAVS, vibration-induced disease treatment, hand arm vibration syndrome treatment.
Рецензент — проф. Дев'ятк'на Т. О.
Стаття надшшла 05.06.2017 року
