CC BY
36
УДК 616.72-002.158:616-08
Сучасш методи лжування артропатичного ncopia3y
Олшник 1.О.
ДУ «1нститут дерматологи та венерологи АМН Украгни»
СОВРЕМЕННЫЕ МЕТОДЫ ЛЕЧЕНИЯ АРТРОПАТИЧЕСКОГО ПСОРИАЗА Олейник И.А.
Представлены соовременные данные по лечению больных артропатическим псориазом.
MODERN METHODS OF TREATING ARTHROPATIC PSORIASIS Oliynyk I.O.
Modern data on treatment of patients with arthropatic psoriasis have been presented.
Лшування артропатичного ncopia3y (АП) викликае значш трyднощi не лише у зв'язку з вщсутшстю чiтких уявлень про генез струк-тyрно-фyнкцiональних 3míh апарату руху та опори при псорiазi, але й поеднанням шкiрних i суглобових уражень. Цi патологiчнi процеси взаемообтяжують перебiг захворювання, а в багатьох випадках роблять неможливим вико-ристання тих чи шших препаратiв, бо останш негативно впливають на переб^ одше! з цих складових [42, 50].
АП - збiрне поняття, яке включае змiни юс-ток i сyглобiв при лускатому лишаю i характе-ризуеться особливо вираженим полiморфiзмом клiнiчних проявiв, рiзними взаемовщносинами основних синдромiв, варiабельнiстю його по-чаткових ознак. Псорiатичний артрит (ПА) е од-нiею з розповсюджених та тяжких форм цього захворювання [4].
Терашя ПА грунтуеться на загальних принципах лiкyвання спондилоартропатш, але бiльш близька до тактики терапи ревмато!дного артриту [40].
Характер суглобового синдрому при ПА, його швидко прогресуючий перебiг iз вира-женою деструкщею суглобних поверхонь та швидким розвитком функщонально! недостат-носп опорно-рухового апарату (ОРА) диктують необхщшсть призначення базових протизапаль-них препарапв (БПЗП), - так званих хворобо-модулюючих, - вже на раннш стади захворювання. Ця терашя мае проводитися протягом багатьох мюящв i роюв (невизначено тривало). Тшьки за таких умов призначенням БПЗП мож-
3-4 (11)' 2008
на досягти зниження темпiв прогресування захворювання та збереження якостi життя.
Згiдно метааналiзу щодо ефективностi БПЗП при ПА, а саме:
- салазошрину;
- аураноф^;
- тауредону;
- етретинату;
- азатiоприну;
- метотрексату, -
встановлено, що вс вони мають бiльш ви-соку ефектившсть порiвняно з плацебо. У той же час вiрогiдна ефектившсть вiдмiчалася тшь-ки при використанш високих доз метотрексату i сульфасалазину [7]. Метотрексат е золотим стандартом базисно! терапп, при цьому його ефектившсть не викликае сумшву i доведена численними контрольованими дослiдженнями. Але багатомюячна терапiя 15 мг/тиждень i на-вiть 30 мг/тиждень не запобтае розвитку струк-турних змш (ерозiй) суглобiв.
Серед лiкарських засобiв видiляють [2, 3, 56-58]:
- базисш препарати хворобо-модифшуючо!
дш
1)метотрексат;
2) сульфасалазин;
3) азатюприн;
4) циклоспорин А;
5) лефлуномщ;
6) препарати золота;
7) колхщин;
8) ароматичнi ретино!ди;
9) деривати фумарово! кислоти;
10) мофетилу мшофенолат;
11) соматостатин;
- препарати симптом-модифшуючо! ди:
1) нестерощш протизапальнi засоби (НПЗЗ);
2) ГКС;
3) анальгетики;
4) мюрелаксанти;
- засоби бюлопчно! ди.
Теоретичним обгрунтуванням використан-ня при ПА БПЗП стали результати численних дослщжень, якi переконливо довели, що пато-генетичною основою БПЗП е активацiя кттин-ного iмунiтету в ошб з уродженою схильнiстю i iмунне запалення, що лежить в основi тканин-них змiн при цьому захворюванш [38].
Використання метотрексату в дозi 10-25 мг/тиждень е ефективним при тяжкому псорiазi та ПА. Його доцшьно призначати до виникнення симптомiв юстково! деструкци. Побiчнi ефекти виникають у 60 % випадюв. За даними В.В. Бадокiна i спiвавт., шестимiсячне використання метотрексату внутршньом'язово в дозi 30 мг/тиждень не супроводжуеться зрос-танням побiчних ефекпв порiвняно з дозою 15 мг/тиждень [18].
У лiтературi iснують рекомендаци щодо проведення пульс-терапп метотрексатом у дозi 100 мг у поеднанш з метилпреднiзолоном у дозi 250 мг хворим на злояюсну форму ПА [13, 23].
Сульфасалазин при ПА вивчено ретельш-ше за метотрексат [13, 55, 57]. У подвшних сл> пих плацебо-контрольованих дослщженнях доведено ефективнiсть його використання в дозi 2 г/добу при артрит периферичних суглобiв. Про резистентшсть до його призначення гово-рять у кшщ 4-6 мiсяцiв безперервного прийому. У разi необхiдностi дозу рекомендують пщви-щувати до 3 г/добу, що нерщко супроводжуеться численними побiчними ефектами [10].
Циклоспорин через нефротоксичнють та розвиток артерiальноl гшертензп використову-ють рiдше за iншi хворобо-модулюючi засоби. Його доза 3 мг/кг на добу е^валентна тиж-невiй дозi метотрексату 7,5 мг за терапевтич-ною ефективнютю.
При ПА можливе комбiноване лшування цими препаратами. Циклоспорин не рекомен-дуеться призначати разом з ПУВА-тератею [55]. Деякi автори тримаються думки, що прийом неоралу короткими курсами в дозах
3-5 мг/кг/добу виказуе високу ефектившсть у лiкуваннi хворих середнього i тяжкого ступеня псорiазу протягом двох роюв [19].
Прямим показанням до системно! гормонально! терапи е злоякiсна форма ПА, що характеризуемся торпiдним перебiгом. Використову-ють ГКС у дозi 30-40 мг/добу по предшзолону, зазвичай у комбшаци з метотрексатом. Вiдомо, що низью дози ГКС (10-15 мг/добу) знижують токсичнiсть цитостатикiв [13]. Надвисою дози ГКС (пульс-терапiя) при ПА використовують-ся, як додаткове призначення до стандартно! терапп в разi рецидивiв та торпiдного перебiгу захворювання, - переважно метилпреднiзолон [23]. Внутрiшньосуглобова ГКС-тератя, згiдно зi стандартами, проводиться при наявносп ви-поту в суглобнш сумцi при високiй активностi ПА. Метод не використовуеться для курсового л^вання [23].
У багатоцентрових подвшних плацебо-контрольованих та вщкритих дослщженнях показано, що парентеральна ауротерашя е альтернативою при рефрактерному перебпу ПА чи непереносимосп метотрексату чи сульфосала-зину. Але цей метод мае чимало протипоказань, а саме [27, 36]:
- прогресуюча стащя вульгарного псорiазу;
- ексудативна його форма;
- спондилоартропатичш варiанти ПА;
- наявшсть системних проявiв захворювання.
Дослщження TOPAS (Treatment of Psoriatic Arthritis Study) показали високу терапевтичну ефектившсть нового препарату - лефлуномщ, що забезпечуе антипролiферативний, iмуносуп-ресивний та протизапальний ефекти [53, 54]. Проведет дослщження довели, що лефлуномщ уповшьнюе прирют ерозiй та стимулюе репа-ративнi процеси в юстках при ПА. За частотою побiчних ефектiв, що зареестровано в TOPAS (63,5 %), препарат порiвняно з метотрексатом виказуе менший гепатотоксичний ефект [3]. Доречно вказати на те, що дослщження щодо довготривалого використання цього препарату при ПА та вплив його на рентгенолопчне про-гресування недостатньо вивчеш Показанням до його призначення е торпщш, тяжю форми захворювання, непереносимiсть шших хворо-бо-модулюючих препаратiв [3, 9].
Використання колхщину при ПА у чверт випадкiв призводить до загострення шкiрного синдрому, тому останнiм часом його призна-
чають рщко. У лiтературi наведено даш щодо здатностi його припиняти прогресування внут-рiшньосуглобного остеолiзу [13].
У клiнiчнiй практицi з 1993 р. почали вико-ристовувати шпбггори фактора некрозу пух-лини а (ФНПа), що дало початок ново! ери в л^ванш захворювань сполучно! тканини з автоiмунними порушеннями, у патогенезi яких цитокiн ФНПа вщграе ключову роль. Пато-генетичним обгрунтуванням використання ш-гiбiторiв ФНПа при ПА е не тшьки гшерпро-дукцiя цитокiну клiтинaми синовiaльноl тканини та шкiри. При ПА виявлено кореляцiю мiж ступенем кютково1 деструкци та рiвнем ФНПа у тканинах суглоба. Як вщомо, ПА характеризуемся особливо вираженою резорбцiею юст-ково! тканини, яка виходить за рамки суглоба та призводить до мутилюючо! артропати [2].
1нпб™ри ФНОа вiдносять до бюлопчних препaрaтiв. Нaйчaстiше використовуеться шф-лжсимаб. Вiн являе собою Ig G 1-х1мерш мо-ноклонaльнi aнтитiлa, яю мiстять 75 % людсь-кого бшку i 25 % - мишачого. Вони зв'язуються з ФНОа, тим самим шактивуючи його проза-пальну aктивнiсть.
У мультицентрових, рaндомiзовaних, под-вiйних слiпих контрольованих дослщженнях IMPACT (The Infliximab Multinational Psoriatic Arthritis Controlled Trial) та IMPACT-2 ефектившсть препарату було дослщжено у 102 та 200 хворих на ПА, вщповщно. Доведено, що дiaпaзон бюлопчно! ди iнфлiксимaбу знач-но ширший, а лiкувaльний потенщал при ПА значно вищий, шж у вiдомих БПЗЗ. Суттевою ознакою препaрaтiв бюлопчно1 ди е швидкий терапевтичний ефект, що можна порiвняти з ефектом ГКС. Але на вщмшу вiд остaннiх, шпбггори ФНОа не тiльки активно впливають на клiнiчнi прояви основних синдромiв ПА, але й гальмують його рентгенолопчне прогресування, причому незалежно вiд вирaзностi клшчно-го ефекту в дозi 3 мг/кг внутршньовенно, N 3 [5, 7].
У науковш лiтерaтурi описано позитивний вплив етанерцепта (рекомбшантний людський злитий бшок) на суглобний та шкiрний синд-роми ПА [2]. Показання до використання цьо-го препарату не розроблеш Описано випадок парадоксально1 побiчноl реакци на aдaлiму-мат у вигщщ гноячково1 висипки, онiхомiкозу, бляшкового псорiaзу, що пояснюеться дослщ-никами тим, що вона пов'язана з дисфункщею
3-4 (11)' 2008
iмунiтету, що було спричинено пригнiченням активносп ФНОа в осiб, якi мали схильнiсть до псорiазу [39].
На цей час вивчаеться цша низка шших ш-гiбiторiв цитокiнiв, серед них [2, 20, 55]:
- алефацепт;
- ефалiзумаб;
- абетацепт;
- сиплiзумаб.
Для лшування ПА використовують останнiм часом тимодепресин - синтетичний дипептид, що мае iмуносупресивну дiю. При сшвстав-ленш результатiв лiкування тимодепресином i циклоспорином А не виявлено чггко! рiзницi в ефективностi та строках розв'язання ктшчних проявiв процесу; при цьому тимодепресин вия-вив перевагу, оскшьки його доза для досягнення ефекту була набагато меншою, нiж циклоспорину А, що значно знижуе ймовiрнiсть розвитку побiчних ефектiв та ускладнень [17, 49].
ПА, як системне захворювання, е ризик-фактором розвитку остеопорозу, зокрема сте-рощ-вдукованого. Профшактика розвитку ос-теопенiчного синдрому мае проводитися згiдно з прийнятими рекомендащями [13]. Бiль у юст-ках та суглобах, зумовлена остеолiзом, е одним iз показань до призначення кальцитошну - ан-тиостеорезорбтивного препарату з вираженою анальгетичною дiею [12, 32, 33, 48].
У лшуванш моноолiгоартриту при псорiа-тичнш хворобi (ПХ) використовують НПЗЗ, починаючи з парацетамолу, при яскраво вира-жених проявах дактилiту з випотом у суглобну сумку, в комбшаци з внутршньосуглобним вве-денням ГКС.
Контрольованих дослщжень НПЗЗ з визна-ченням клшчно1 ефективностi при ПА не про-водилося. В окремих дослщженнях наведена краща переносимiсть iнгiбiторiв ЦОГ-2 при ПА порiвняно з неселективними НПЗЗ, але оста-точнi висновки ще не зроблено [44].
У лiтературi е данi про використання цен-тральних мiорелаксантiв (толперизон - до 450 мг/добу, тизанщин - до 12 мг/добу), що обов'язково входять у комплекс терапп хворих на ПА iз запальною дорсалпею [8, 26, 51].
Останшм часом у комплекснш терапп ПА з мшмальною та помiрною активнiстю запального процесу використовують препарат артро-фон, що мютить у своему складi надмалi дози антитiл до ФНПа. Артрофон специфiчно впли-
вае на актившсть цього цитоюну, знижуе рiвень антитiл до нього в бюлопчних середовищах, виказуючи селективний вплив на iмунопатоге-нез, регулюючи продукцiю ендогенного ФНПа. При цьому вш виказуе протизапальну дда, що сприяе зниженню добово! потреби в НПЗЗ на-вiть до повного вщмови вiд них [6].
У лiтературi ми знайшли вщомосп, що обгрунтовують використання в комплекснш терапи дегенеративно-дистрофiчних захворювань периферичних суглобiв та хребта препаратiв, у склад яких входять компоненти хрящово! мiж-кл^инно! речовини - палуроново! кислоти, глюкозамiносульфату i хондро!тинсульфату. У численних дослщженнях показано високу анальгетичну активнiсть хондро!тинсульфату (структуму) при остеоартроз^ що дозволяе зни-зити потребу в НПЗЗ на 75 %. Доведено його по-тенцшну «хондромодиф^ючу» дiю, пов'язану з пригнiченням катаболiчних (залежних вiд процесiв синтезу штерлейкшу-1) прозапальних простагландинiв та активацiею анаболiчних (синтез протеоглiкану i палуроново! кислоти, пригшчення апоптозу хондроцитiв) процесiв у хрящi [11, 15, 24, 29, 47].
У лшуванш остеоартрозу хондропротекто-ри е основою патогенетично! терапи, оскiльки вони забезпечують стабiльнiсть хрящу шляхом корекци метаболiзму хондроцитiв. Серед за-реестрованих в Укра!ш широко використовують алфлутоп i румалон, курсами, у середньому, 2 рази на рш [14, 22, 35].
С поодинок дослщження при застосуваннi альфакальцидолу в якосп регулювання каль-цш-фосфорного обмiну у хворих на ПА. Використовують у комплекснш терапи остеопорозу активш метаболiти вiтамiну В; вони достатньо ефективно запобiгають втрап юстково! маси, регулюють кальцiевий гомеостаз, мають високу iмуномодулюючу активнiсть [28, 34].
Фiзiотерапiя в лiкуваннi АП мае допомiжне значення. Вона ставить за мету зниження за-пальних процесiв, запобiгання прогресування захворювання, покращення, вiдновлення пору-шених функцiй суглобiв, шкiри, iнших органiв та систем. При виборi схеми лiкування врахо-вуеться ступiнь активностi запального процесу як провщного фактора, що визначае тяжюсть перебiгу захворювання; рекомендуеться [31, 46]:
- при високому ступеш активность
1) УФО, КУФ-променi, як мають вираже-
ну анальгетичну дда;
2) УВЧ;
3) крiотерапiя;
- при помiрному ступенi активностi:
1) УВЧ-iндуктотермiя;
2) дециметрова (ДМВ) або сантиметрова
(СМВ) тератя;
3) СВЧ-терапiя;
4) магнiтотерапiя;
5) бетатронотерапiя .
На цей час широко використовуеться низь-коштенсивне лазерне випромiнювання (Н1ЛВ), яке стимулюе фiбробластичнi процеси, запоб> гае розвитку остеопорозу, уповiльнюе прогресування юстково! деструкцil [37].
Використовуеться ПУВА-тератя, розроб-лено метод солефототерапи при ПА (випро-мiнювання ультрафюлетом дiлянок шкiри ще вологих шсля заглиблення у 2-3-вiдсотковий розчин натрда хлориду). Високу терапевтичну ефективнiсть мае ультрафонофорез. Рекомен-дуються аплiкацil знесоленого нафталану [1]. Можливе використання озокериту чи парафiну на осередки ураження у вшгщщ аплiкацiй. Най-бшьш ефективними при ПА е сiрководневi та радоновi ванни [52].
Обов'язковими компонентами в лшуванш ПА е ктматотерашя: аеро-, гелiо- i таласотера-пiя [41].
Використовують лiкувальну фiзичну культуру. Для нефармакологiчного знеболювання нерiдко призначають акупунктуру, рефлексо-, ароматератю [59].
Санаторно-курортне лiкування проводиться при низькому ступеш активность У вщкритих дослiдженнях показано ефективнiсть таласоте-рапи на курортах Мертвого моря [55].
Хiрургiчне лiкування при ПА розроблено не в достатнш мiрi. Ефект артропластики нижчий, шж при РА [13, 45, 55].
У комплекснш терапи хворих на ПА вико-ристовують препарати:
- Денебол, ддачою речовиною якого е висо-коселективний iнгiбiтор ЦОГ-2 - рофекоксиб [30];
- Долобене-гель, що мютить диметилсуль-фоксид, гепарин [16, 21].
З методiв локально! терапи використовують [25]:
- засоби, що мютять НПЗЗ, зокрема:
1) мазь долпт;
2) вольтарен-емульгель;
3) фастум-гель;
4) диклак-гель;
- мюцевоподразнюкта засоби;
1) шмесушд;
2) фшалгон;
3)еспол;
- засоби з хондропротекторною дieю (хонд-роксид).
У досягненнi позитивно! терапевтично! ефективностi при лiкуваннi ПХ з ураженням кiсток i суглобiв, значна питома вага належить виявленню та санацi! супутньо! патологi!, а та-кож проведенню ад'ювантно! терапи.
Зовшшня терапiя в лiкуваннi псорiазу не втратила свого значення i посiдаe одне з провщ-них мiсць у комплекснiй терапi! хворих на ПХ.
Останшм часом у лшуванш ПХ використовують трансдермальш нестеро!днi селективно-
Л1ТЕРАТУРА
1. Бадалов Н.Г., Тупицын Н.Н., Григорьева В.Д. Фенотипические особенности дендритических клеток кожи у больных ПА под влиянием лечения обессоленным нафталаном // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. - 2001. - № 4. - С. 29-32.
2. Бадокин В.В. Антицитокиновая терапия псориатического артрита // Рус. мед. журн.
- 2006. - Т. 14, № 8. - С. 605-609.
3. Бадокин В.В. Лефлуномид - новый базисный противовоспалительный препарат в терапии псориатического артрита // Рус. мед. журн.
- 2006. - Т. 14, № 8. - С. 583-587
4. Бадокин В.В. Суставной синдром при псориазе // Тер. архив. - 1993. - № 7. - С. 81-85.
5. Бадокин В.В. Эффективность ингибиторов биологического ответа при псориатическом артрите // Врач. - 2003. - № 5. - С. 48-52.
6. Бадокин В.В., Корсакова Ю.Л. Терапевтическая активность и безопасность артрофо-на при псориатическом артрите // Consilium Medicum Украина. - 2007. - № 1. - С. 6-11.
7. Бадокин В.В., Молочков В.А. Влияние инф-ликсимаба на основные синдромы псориати-ческого артрита // Рос. журн. кожных и венерических болезней. - 2007. - № 2. - С. 21-26.
8. Беленький А.Г. Дорсалгии при воспалительных заболеваниях позвоночника // Рус. мед. журн. - 2003. - Т. 11, № 7. - С. 1-6.
9. БугерукБ.В. Новггш можливост модифшую-чо! хворобу антиревматично! терапи iз засто-сування лефлуномщу та бюлопчних агенпв
3-4 (11)' 2008
кттинш шпб™ри цитоюшв, iмуномодулятори, що не мютять кортикостеро!ди:
- мазь такролiмус (прототк);
- крем елщел (пiмекролiмус).
Для тривалого контролю псорiазу необхщно призначати препарати, що регулюють множен-ня кератиноципв (препарати кальципотриолу) [43].
У лiтературi ми не знайшли ведомостей про комплексш методи л^вання хворих на ПХ Í3 дегенеративно-дистрофiчними ураженнями kíc-ток i суглобiв за допомогою хондропротекгорiв системно! та локально! ди, а також препарапв, що регулюють кальцш-фосфорний обмш i ре-моделювання юстково! тканини. Тому подальшi дослiдження у цьому напрямi е вельми актуаль-ними.
// Вюник морсько! медицини. - 2005. - № 2.
- С. 46-52.
10.Бурдейный А.П., Агабабова Э.Р., Коротаева Т.В. Изучение эффективности сульфосали-циловых препаратов при псориатическом артрите (предварительное сообщение) // Ревматология. - 1992. - № 2-4. - С. 21-25.
11. Вплив хондро!тин сульфату на ктшко-бiохiмiчнi показники у хворих на остео-артроз колшних суглобiв / Л.С. Мхтарян, Г.О. Проценко, О.П. Борткевич та ш. // Укр. ревматол. журн. - 2005. - № 4. - С. 13-16.
12.Казакова Г.Г., Гаскина Т.К. Клиническое наблюдение успешного применения кальцито-нина лосося (миакальцика) при псориатичес-ком артрите // Клин. фармакология, терапия.
- 2001. - № 1. - С. 14-19.
13.Клинические рекомендации. Ревматология / Под ред. ЕЛ. Насонова. - М.: ГЭОТАР-Ме-диа, 2005.
14.КоваленкоБ.Н., Проценко Г.А., ЦаренокМ.Н. Остеоартроз: теория и практика консервативного лечения // Vade Medicum. - Ozone-Invest, 1998. - № 1. - С. 12-14.
15.Коваленко В.Н. Глюкозамина гидрохлорид и хондроитина сульфат в лечении остеоартро-за коленных суставов: данные доказательной медицины (исследование GAIT) // Укр. ревматол. журн. - 2006. - № 1. - С. 47-48.
16.Коляденко В.Г., Чернишов П.В. Вибiр стратеги лшування хворих на псорiаз iз обтяжени-ми висипаннями // Клш. iмунологiя, алерго-
лопя, шфектолопя. - 2006. - № 4. - С. 78-81.
17.Короткий Н.Г., Уджуху В.Ю., Абдуллае-ва А.Э. Терапевтические возможности ти-модепрессина у больных псориазом и механизмы его лечебного действия // Вестн. дерматологии и венерологии. - 2002. - № 4.
- С. 58-60.
18.Корсакова Ю.Л., Бадокин В.В. Эффективность и переносимость метотрексата при псориатическом артрите // Науч.-практ. рев-матол. - 2003. - № 2. - С. 51.
19.Курдина М.И. Некоторые аспекты иммуно-супрессивной терапии рефрактерных дерматозов // Рос. журн. кожных и венерических болезней. - 2002. - № 6. - С. 33-36.
20.Курдина М.И., Анофриева Н.В. Биологические модификаторы иммунного ответа при псориазе (сравнительный анализ эффективности и безопасности) // Рос. журн. кожных и венерических болезней. - 2007. - № 5.
- С. 62-68.
21..Курята А.В., Фролова Е.А. Эффективность локальной терапии у пациентов с гонартро-зом при комплексном лечении с применением препарата долобене-гель // Укр. ревматол. журн. - 2006. - № 1. - С. 37-41.
22.Лазебник Л.Б., Дроздов В.Н. Эффективность хондроитин сульфата при лечении гонартро-за и коксартроза у больных пожилого возраста // Тер. архив. - 2005. - № 8. - С. 64-69.
23..Лечение ревматических заболеваний ударными дозами метилпреднизолона. Пульс-терапия, локальная терапия глюкокортикоидами: Пособие для врачей / Под ред. В.А. Насоновой. - К., 2006.
24.Мазуров В.И., Беляева И.Б. Применение структума в комплексном лечении синдрома болей в нижней части спины // Тер. архив.
- 2004. - № 8. - С. 68-71.
25.Маколкин В.И., Меньшикова И.В. Остеоарт-роз коленного сустава: современный подход к проблеме лечения // Тер. архив. - 2005.
- № 5. - С. 83-86.
26. Тетерина С. Мидокалм в комплексном лечении больных с компрессионными синдромами спондилогенных заболеваний // Укр. ревматол. журн. - 2006. - № 1. - С. 49-51.
27..Насонова В.А., Лукина Г.А., Сигидин Я.А., Бадокин В.В. Препараты золота в терапии ревматоидного артрита и псориатического артрита // Тер. архив.- 2003.- № 5.- С. 88-90.
28.Нейко С.М., Головач 1.Ю. Вггамш D та його активш метаболгги: патогенетичш основи
застосування при вторинному ocTeonopo3Í // Проблеми остеологи. - 2000. - Т. 3, № 1.
- С. 44-50.
29.Отдаленные результаты применения препарата структум (по материалам многоцентрового исследования) / Л.И. Алексеева, Г.С. Архангельская, А.Ф. Давыдова и др. // Укр. ревматол. журн.- 2006. - № 1.- С. 73-78. 30.Оценка эффективности применения «Дене-бола» в комплексном лечении псориаатичес-кой остеоартропатии / А.Д. Дюдюн, Н.Н. По-лион, Н.И. Ющишин и др. // Укр. журн. дерматологи, венерологи, косметологи. - 2005.
- № 4. - С. 44-46.
31.Пинсон И.Я. Эффективность фототерапии УФВ-лучами узкого спектра эксимерного лазера при лечении различных клинических форм псориаза // Рос. журн. кожных и венерических болезней. - 2006. - № 1. - С. 19-21.
32.Применение миакальцика (кальцитонина лосося) в лечении псориатического артрита / Ю.К. Никулин, Н.В. Шебашова, Н.В. Курников и др. // Остеопороз и остеопатии. - 2000.
- № 3. - С. 13-16.
33.Пузанова О.Г. Псориатический артрит. Особенности лечения // Лши Украши. - 2007.
- № 2. - С. 44-47.
34.Родионова С.С. Альфакальцидол для лечения и профилактики остеопороза // Coral Med. - 2005.
35.Светлова М.С., Игнатьев В.К. Применение алфлутопа в лечении больных остеоартрозом // Клин. медицина. - 2004. - № 6. - С. 52-55.
36.Свтцщький А.С., Яременко О.Б., Пузанова О.Г., Хомченкова Н.1. Ревматичш хвороби та синдроми. - К.: Книга-плюс, 2006.
37.Семиряд Ю.В. Новый метод комплексного лечения больных псориатической болезнью // Укр. мед. альманах. - 2002. - Т. 5, № 2. -С.185-187.
38.Ritchlin C.J. Pathogenesis of psoriatic arthritis // Curr. Opin. Rheumatol. - 2005. - Vol. 17.
- P. 406-412.
39. Случай псориаза, индуцированного воздействием препаратов анти-ФНО: парадоксальная побочная реакция / Sfikakis P. et al. // Arthritis Rheum. - 2005. - Vol. 52, № 8.
- P. 2513-2518.
40. Солонина О.А. Сучасш погляди на псорiа-тичний артрит // Галицький лшарський вю-ник. - 2004. - Т. 11. - № 3. - С. 123-126.
41.Ступин А.В., Юцковский А.Д., ЛатышевН.А. Природные факторы Приморского края в те-
рапии и реабилитации больных псориазом // Рос. журн. кожных и венерических болезней.
- 2007. - № 5. - С. 17-19.
42.Суворова К.Н., Корсунская И.М., Путищев А.Ю. Некоторые особенности комплексной терапии тяжелых форм псориаза // Рос. журн. кожных и венерических болезней. - 2002.
- № 6. - С. 31-32.
43. Сучасш методи лшування хворих на тяж-га форми псорiазу: Метод. рекомендацп / Уклад.: 1.О. Олшник. - Харюв, 2008. - 17 с.
44.Тер-Вартаньян С.Х., Яременко О.Б. Месулид в лечении псориатической артропатии и реактивного артрита // Проблемы медицины.
- 1999. - № 9-10.- С. 22-24.
45. Ураження кисп при псорiатичному артрит / О.А. Бур'янов, В.П. Кваша; В.П. М1-рошниченко, Д.1. Вако // Вюн. ортопеди, травматологи та протезування. - 2005.- № 2.-С.22-25.
46.Физиотерапия псориатического артрита / А.В. Зуев, А.А. Халдин, В.С. Дмитрук и др. // Рос. журн. кожных и венерических болезней. - 2003. - № 6. - С. 17-20.
47.Цветкова Е.С. Современная терапия остео-артроза - патогенетическое обоснование // Тер. архив. - 2004. - № 5. - С. 77-79.
48.Чекман И.С., КазакЛ.И. Препараты кальция и кальцитонина - клинико-фармацетичес-кие свойства // Журн. практ. лшаря. - 2004.
- № 4. - С. 71-74.
49.Шахтмейстер И.Я., Енгалычев О.А. Тимо-депрессин в терапии псориатической болезни // Мед. помощь. - 2001. - № 1. - С. 38-40.
50.Шебашова Н.В. Диагностика и терапия костной патологии у больных псориазом // Вестн.
дерматологии и венерологии. - 2001. - № 4.
- С. 26-30.
51 Шостак Н. Боль в спине (дорсопатия) - возможности диагностики и лечения // Врач.
- 2005. - № 5. - С. 3-5.
52.Юрченко С.В. Использование радоновых ванн высокой концентрации при псориати-ческом артрите // Вестн. дерматологии и венерологии. - 2004. - № 2. - С. 35-37.
53.CuchacovichM., Sato L. Leflunomide decreases joint erosions and induces reparative changes in a patients with psoriatic arthritis // Ann. Rheum. Dis. - 2002. - Vol. 146. - P. 335-336.
54.Leflunomide in psoriatic polyarthritis. An Italian pilot study / R. Scarpa, F. Manguso, A. Orient et al. // Arthritis Rheum. - 2001. - Vol. 44 (Suppl. 9). - P. 92.
55.Manger B., Checkliste X.L. Rheumatologie.
- Stuttgart-NY: Georg Thieme Verlag, 2005.
- 586 s.
56.Mease P.I. Disease modifying antirheumatic drug therapy for spondyloarthropathies: advances in treatment // Curr. Opin. Rheumatol.
- 2003. - Vol. 15, No 3. - P. 205-212.
57.Nash P., Clegg D.O. Psoriatic arthritis therapy: NSAID and traditional DMARDS // Ann. Rheum. Dis. - 2005. - Vol. 64 (Suppl. 2). -P. 1174-1177.
58.Rosenbaum I.J., Smith J.R. Anti-TNF therapy for eve involvementing spondyloarthropathy // Clin. Exp. Rheumatol. - 2002. - Vol. 20. -P. 143-145.
59. Wakefield A. Evidence-based physiotherapy: the case for pragmatic randomized controlled trials // Physiotherapy. - 2000. - Vol. 86, No 8.
- P. 394-396.
3-4 (11)' 2008
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
