CC BY
16
ОГЛЯДИ Л1ТЕРАТУРИ
DOI 10.31718/2077-1096.21.3.267 УДК 616 - 002. 3 - 07
Немченко I.I., Ляховський В.1., Люлька О.М., Лисенко Р.Б., Рябушко Р.М., Краснов О.Г., Городова-Андреева Т.В., Сидоренко А.В., Кизименко О.О. СУЧАСН1 МЕТОДИ Ф1ЗИЧНОГО ВПЛИВУ НА ГН1ЙНУ РАНУ
Полтавський державний медичний уыверситет
Вагоме мсце у загальнш структур'1 хворих загальнохiрургiчних cmau,ioHapie складають па^енти з г^йно-запальними процесами м'яких тканин, частота яких сягае 35 - 40%. Гншно - запальн про-цеси клiнiчно проходять гостро i нер'дко ведуть до генерал'заф' ¡нфекцТ, розвиту сепсису i навть загибелi хворих. Так, в загальнш структур '1 летальностi в хiрургiчних стацонарах ктькють смер-тних випадк'т у зв'язку з гострою хiрургiчною /'нфекцею становить в'д 40 до 60%. Тривале стацо-нарне лкування, недостатня ефективнсть снуючих метод'т лкування, значн економiчнi збитки на реабiлiтаuiю та в'дновлення Ух працездатност'1, св'дчать про невиршенсть проблеми лкування гн'1йно)' '¡нфекф' в хiрургil В даному огляд'1 лтератури проведено аналiз лiтературних джерел, який показав, що на сьогодн/'шн/'й день безсумнвно однею з найактуальнших проблем хiрургií залиша-еться проблема лкування гнiйних ран. Тому, незважаючи на багатий досв/'д та постшн'1 науков'1 до-сл'1дження, розробка впровадження в клмчну практику нових i удосконалення снуючих метод'в фi-зичного впливу на гн'шно - запальний процес, а саме: вакуумно'У обробки рани, лазерного опромiнен-ня, дй ультразвуку, озонотерапи, дй на рану екстремальних температур, гiпербаричноí оксигенацИ, г'дропресивно'У терапи, фотодинам'нно'У терапи, дае змогу значно покращити яксть хiрургiчноí обробки ран, i тим самим дае можливсть бльш ранньому и загоенню. Кожна з наведених методик наряду з перевагами мае i своУ недолки технчного, бiологiчного i економ'чного характеру, а також обмежена фазнстю перебгу ранового процесу. Однак ретельне врахування всх переваг та недо-л'тв, протипоказань до кожного з метод'т фiзичного впливу на рановий процес дозволяе суттево покращити результати лкування хворих з гнiйними ранами за рахунок значного прискорення пере-бгу ранового процесу, тим самим дае можливсть суттево скоротити термiн лкування хворих. Ключов1 слова: лазер, вакуум, озон, ультразвук, гншна рана, л1кування
Частота хiрургiчних шфекцш в загальнш структурi хiрургiчних хвороб тримаеться на рiв-н 25 - 36%, а летальнють сягае 24 - 50%, що являе собою серйозну небезпеку для хворих у всьому свт [1, 8].
За даними л^ературних джерел, 5% хворих, що надходять до лкувальних закладiв США, становлять хворi з гострою хiрургiчною шфек-^ею. При цьому економiчнi затрати при лку-ванн хворих з даною патолопею становлять вщ 5 до 10 млрд. доларiв на рк [11,12]. Тому подальше удосконалення методiв профтакти-ки i комплексного лкування гншноТ' хiрурriчноT шфекци залишаеться одшею з найактуальш-ших напрямш сучасноТ практично!' хiрургiT, ви-ршенню якоТ зараз придтяеться значна увага [22, 26].
В наш час розроблено та впроваджено в кл^чну практику велику ктькють рiзноманiтних методiв лкування гншних ран, ефективнють яких визначаеться ч^ким розумшням патогенезу, фазност ранового процесу, завдань, як не-обхщно виршити в кожнш iз фаз ранового процесу етапами якого е: 1) активна хiрургiчна об-робка (дебридмент); 2) дренування рани; 3) за-гальна та мюцева антибактерiальна терашя; 3) дезштоксикацшна тератя; 4) iмунотерапiя; 5)
створення сприятливих умов для загоення рани [8, 42].
Як вщомо, обов'язковою умовою завершен-ня хiрургiчноT обробки рани е створення умов, несприятливих для розвитку шфекци в раш, як можна створити за допомогою пщтримки три-валоТ евакуаци ранового вщдтяемого, який м^ стить в собi продукти тканьового розпаду а також забезпечення контролю над переб^ом ранового процесу [8,12]
Отже метод активного лкування гншних ран заснований на наступних принципах: - хiрургiч-на обробка гншного вогнища з ретельним вид^ ленням уах девiталiзованих тканин з розкрит-тям запливiв, i карманiв; - активне, або пасивне дренування; - використання додаткових фiзич-них методiв активного впливу на рану, як да-ють змогу покращити ефективнiсть хiрургiчноT обробки [8,12, 44].
Якщо тактика хiрургiчного лкування гнiйних ран визначена то використання факторiв дода-ткового фiзичного впливу на ранову поверхню постшно удосконалюються.
Високий рiвень технологiчного забезпечення хiрургiT вiдкривае новi можливост удосконалення технiки хiрургiчноT обробки рани, а саме використання допомiжних методiв впливу на
гнiйну рану (УФ, УВЧ, ультразвукова кавiтацiя, пульсуючий струмшь, променями розфокусо-ваного лазера, Со2-лазера; лазерне випром^ нювання окремо з режимом 1,5 Дж/см2 i в по-eднаннi з використанням озонованих розчишв NaCl, фотодинамiчну терашю; мiкрорезонансну терапiю крiовплив, вакуумування тощо).
Одним iз сучасних перспективних методiв покращення мiсцевого лiкування як гострих, так i хронiчних ран рiзноТ етюлоги, який щороку на-бувае широкого впровадження в хiрургiчну практику е вакуум-асистована_терапiя (Vacuum-assisted closure - VAC; Negative pressure wound treatment - NPWT) .
Суть методу вакуум-терапи полягае в вико-ристанш технiчного вакууму або субатмосферного тиску, як створюються i пiдтримуються спецiальною вакуумною системою (Vivano, Vista та iн.) [14].
Така система включае в собi вакуумний ас-пiратор та спецiальну вакуумну пов'язку, яка складаеться з дренуючого матерiалу, iзолюю-чоТ адгезивно! плiвки, та дренажноТ системи, що з'еднуе пов'язку з емнютю для збирання ви-дiлень iз рани. В якост дренажного матерiалу використовують гщрофобну полiуретанову губку з розмiром пор вiд 400 до 2000 мiкрометрiв, що забезпечуе достатню проникнють для ра-нового ексудату та вщповщний стимулюючий ефект вiдносно грануляцшноТ тканини.
Останнiм часом розробленi i широко впро-ваджуються в хiрургiчну практику портативнi системи для проведення VAC терапи, якi не обмежують мобiльнiсть пацiентiв i значно пщ-вищують комфортнiсть лiкування, що дае змогу використовувати Тх в амбулаторних умовах [23,24].
В лiтературi описан наступнi механiзми впливу VAC терапи на переб^ ранового проце-су: 1. Активне видалення надлишкового ранового ексудату та активних бюлопчних речовин, ям сповiльнюють процеси загоення ран [24, 30]. 2. Пщтримуе в ран вологе середовище, сприяе нормальному функцюнуванню факторiв росту, стимулюе ангiогенез, пiдсилюе фiбринолiз. 3. Прискорюеться бактерiальна деконтамiнацiя рановоТ тканини. [36,57]. 4. Знижуеться локаль-ний штерстифальний набряк тканин, вщбува-еться зниження мiжклiтинного тиску, посилю-еться мюцевий лiмфообiг i транскапiлярний транспорт [55]. 5. Вщбуваеться довготривале (не менше доби) пiдсилення мiсцевого крово-об^у, яке при вiд'емному тиску в - 125 мм рт.ст зростае до 400% вщ вихщного рiвня. 6. За ра-хунок вщ'емного тиску вiдбуваеться деформа-цiя ранового ложа та кл^ин тканин, що стимулюе мiграцiю i пролiферацiю клiтин [46,48,52,53]. 7. Зменшуеться площа i глибина рани незалежно вщ iнтенсивностi клiтинноТ пролiферацiТ. 8.Стимулюе формування ангюге-незу, покращуе якiсть грануляцшноТ тканини та оксигенацш тканин за рахунок розвитку рано-
воТ ппокси з зниженням пар^ального тиску ки-сню в ранi [51,60,61]. 9.Значно скорочуе витра-ти на лкування за рахунок зменшення кiлькостi перев'язок i економiТ перев'язувальних матер^ алiв, а також препаратiв для мюцевого лку-вання [14,58]. 10.Герметичнiсть пов'язки змен-шуе контакт рани з пов^рям, iнструментами, руками медичного персоналу, що забезпечуе профiлактику внутршньогосштальноТ шфекцп [56]. 11 .Пiдсилюеться ефект медикаментозного лкування за рахунок покращення крово-, лiм-фообiгу та транскашлярного транспорту в ранi, зростае концентра^я лiкарських засобiв, якi вводяться на системному рiвнi [23,45].
Однак для забезпечення найбтьшоТ ефек-тивностi, при використанш VAC терапiТ слiд до-тримуватися ряду правил i принцишв, сформу-льованих мiжнародною групою експер^в i опу-блiкованих у виглядi керiвництва Всесвiтньою Органiзацiею по вивченню загоення ран [61]. Перш за все необхщно звернути увагу на етю-логiю рани та супутню патологiю, що буде основою для стаб^заци фiзiологiТ процесу, Це дозволяе стаб^зувати фiзичний, метаболiчний та психолопчний стан пацiента i максимально адаптувати до нього патогенетичну терашю. Необхщно визначити цл прiоритети i можливi клiнiчнi результати, намагаючись попередити можливi вiддаленi ускладнення, ретельно кон-тролювати перебiг ранового процесу. Важливо регулярно оцiнювати динамiку розмiру рани. Якщо швидкють загоення складае 15% за 1-2 тижнi, то терашю слщ продовжувати. Якщо ж динамка вщсутня, то VAC терапiю слщ припи-нити для використання альтернативних мето-дiв лiкування, з можливютю повернення до неТ на шших етапах лiкування. VAC-терапiя не мо-же застосовуватися в якостi монотерапи при наявностi рановоТ шфекцп, а повинна викорис-товуватися в комплекс з адекватним хiрургiч-ним та консервативним лкуванням. Якщо гнш-но-запальний процес виник на ™i VAC-терапи, то останню слiд припинити, розпочати систем-ну антибiотикотерапiю та вщповщне мiсцеве лiкування.
Також останнiм часом дуже широко викори-стовуеться вакуум - промивна терашя з засто-суванням проточних дренажiв. [29, 30].
В науковш лiтературi е велика ктькють пуб-лiкацiй, якi доводять значну ефективнють вико-ристання вакуумноТ терапiТ ран рiзноТ етiологiТ. До них належать вщкрит переломи i травмати-чнi рани з значними дефектами тканин, лапа-ротомнi рани з розходженнями краТв i евенте-рацiею, кишковi норицi, рани в щелепно-лицевiй хiрургiТ, гострi i хронiчнi рани, трофiчнi виразки рiзнот етiологiТ та iн. [23,31,38,46,57,61]. Також е повщомлення про позитивний ефект VAC-терапи при пщготовц ранових поверхонь до проведення автодермопластики. А ряд дослщниш пропонують засто-совувати цей метод безпосередньо на шмрш
трансплантати пюля ïx пересадки [2,20].
В той же час слщ також вщм^ити можливий розвиток при застосуваннi вакуумно''' терапи' побiчниx ефек™ у виглядi пiдвищеноï кровото-чивостi рановоТ' поверхш, формування ппер-грануляцiй та ïx проростання в губку, розвиток вторинних некрозiв. Але ц негативнi прояви можна попередити шляхом динамiчного спо-стереження за перебiгом ранового процесу в xодi лiкування [2].
Протипоказами до застосування VAC-терапи е: -кровотеча в раш, ïï мал^шза^я; пев-нi види кишкових нориць; - несанований ос-теомiелiт; - рани, стшками яких е внутршш ор-гани, судини, зв'язки, нерви; - некротичш рани та рани з вираженою рубцевою тканиною. Об-межено вона може використовуватися у па^ен^в з псиxiчними захворюваннями або порушенням поведiнки [61].
Отже, аналiз лiтературниx джерел дозволяе зробити висновок, що при застосуванш вакуум терапи в комплексному лкуванш вiдбуваеться активне видалення ранового вмюту, пщсилю-еться мюцевий кровооб^, значно зменшуеться розмiр рани, створюються сприятливi умови для машфестаци репаративних процесiв, ош-льки вщ'емний тиск стимулюе регенерацiю тканин [29,30,45, 59].
Особливо' уваги також заслуговуе застосування в лкуванш гншних ран медичного озону.
В основу озонотерапи' покладено принцип ди на тканини потоку пов^ряно''' плазми для отримання xiрургiчного ефекту (стерилiзацп', деструкци' нежиттездатних тканин, коагуляци). Потiк повггряно''' плазми створюеться за допо-могою плазмогенератора, принцип роботи яко-го полягае в утворенш електричного заряду мiж двома електродами пщ час проходження шер-тного газу в даному випадку (атмосферного пов^ря) в результат чого утворюеться ендоте-рмiчна xiмiчна реакцiя горшня азоту в атмосферному кисш з утворенням NO високо' конце-нтрацiï. Для проведення NO-терапiï використо-вують манiпулятор з дiаметром вихщного каналу 2 мм, який дозволяе отримати низкотем-пературний (25-40 °С) газовий потк с високим вмютом молекул NO (до 2000-3000 ppm).
На початку лiкування перед кожною процедурою NO-терапiï проводять мюцеву обробку рани яка включае в видалення некротизо-ваних тканин, гншних та фiброзниx нашару-вань. Пiсля обробки рани за допомогою NO на не' накладають пов'язку з бюлопчним покрит-тям вщповщно до стадiï ранового процесу [43].
Доведено що потiк газу, який утворюеться в результат охолодження пов^ряно' плазми та мiстить молекули оксиду азоту (N0), дае вира-жений терапевтичний ефект завдяки бактери-циднш, антиагрегантнiй i антикоагулянтнiй ди. Притому виражена бактерицидна дiя газопод^ бного озону проявляеться в результат змiни антилiзоцимноï активностi раново'' мiкрофлори
i пiдвищеннi чутливостi ïï до антибактерiальниx препаратiв, i руйнування мiкробноï оболонки, що значно знижуе бактерiальну забрудненiсть раново'' поверxнi [9,10,16,32].
^м того, оксид азоту: - активуе антиокси-дантний захист; - регулюе апоптоз;- покращуе оксигенацiю тканин; - стимулюе пролiферацiю фiбробластiв i синтез колагену; - збтьшуе кть-кють клiтин базального шару епiтелiю в 1,5-2 рази; - регулюе iмуннi порушення; - сприяе сек-реци цитокiнiв та iндукцiï фагоцитозу [6,43]. Також доведено, що озон володiе знеболюючим i антистресовим ефектом [49]. Хоча медичний озон i володiе багатокомпонентною дiею застосування лише одного озона в лкуванш гншних ран недостатньо, тому бтьш доцтьним е застосування його в рiзниx варiантаx. Наприклад у виглядк - озоно-киснево'' сумiшi; - озонованих розчишв та мазевих препара^в [18,25,54]. Таке поеднання дае можливють медичним препаратам бтьш глибоко проникати в тканини [13].
Отже головною перевагою NO-терапи е: -регреая запальних явищ; - скорочення за рахунок полiфункцiонального впливу на вс фази ранового процесу; - зменшення бактерiального забруднення рани за рахунок вираженого бактерицидного ефекту; - пщсилюеться фагоцитоз бактерш i детриту; - пщсилюеться макрофага-льна реак^я; -зменшуеться вщсоток дистроф^ чно змiнениx нейтрофилiв; -вiдбуваеться при-швидшення пролiферацiï судин, що створюе сприятливi умови для утворення грануляцшно''' тканини, крайово' епiтелiзацiï i рубцюванню ранового дефекту [32]. Також отриманий iз по-вiтря закис азоту при ди на рану знижуе ознаки мiкроциркуляторниx порушень, пiдсилюе мюцевий кровооб^ за рахунок вираженого суди-норозширяючого ефекту [57]. Дае можливють виконання безкровно' i точно'' некректоми, ско-рочуе термiни пщготовки рани до xiрургiчного закриття при великш рановiй поверxнi. Рани загоюються утворенням шжного рубця без вираженого склерозу оточуючих тканин [4,33,39,42,47,54]. Тому озонотерашя е ефек-тивним i економiчно вигiдним немедикаментоз-ним методом лкування гнiйниx ран.
Останшм часом iнтенсивно розвиваються методики використання у лкуванш ран ультра-звукових хвиль ("ультразвуковий скальпель" та ультразвукова кав^а^я) Основним лiкуваль-ним фактором низькочастотного ультразвуку е меxанiчне очищення рани за рахунок дезштег-раци некротизованих тканин та ïx елiмiнацiï з рани. [7,40].
При ультразвуковiй обробцi в рану вносять розчин антисептика i занурюють в нього генератор ультразвуку. Пщ час опромшення вщбуваеться виникнення мiкропотокiв в середиш кл^ин i прискорення в середиш них дифузних процеав. Таким чином, при проходженш в роз-чиш ультразвуку виникае ефект кав^аци', який призводить до загибелi бактерiй, руйнуванню i
видаленню нашарування фiбрину, розшару-ванню i вщторгненню некротичних тканин на межi двох середовищ, здоровi оточуючi ткани-ни при цьому не руйнуються. Вираженють дiï залежить вiд iнтенсивностi i частоти ультразву-кових коливань, режиму та довготривалост опромiнення.
Крiм того, доведено, що пщ дieю низькочас-тотного ультразвуку робочий розчин проникае в м'якi тканини на глибину до 2,5см, що дае можливють доставити антисептики або лкар-ськ препарати безпосередньо до патологiчного осередку i створити в ньому максимальну ïx концентрацш для пригнiчення мiкрофлори. [15,28].
Поеднане застосування низькочастотноТ ультразвуковоТ терапiï i сучасних ранових по-крить дозволяе значно скоротити термши очи-щення гнiйниx ран, активiзувати процеси репа-ративноТ регенерацiï, i тим самим покращити результати лкування хворих з гншно-запальними процесами м'яких тканин. [19,26,40,50].
Отже, в результат впливу на рану ультразвуку вщбуваеться:1) зменшення перифокаль-ного набряку; 2) рiзке зниження кшькосп нейт-рофiлiв; 3) збiльшення кшькосп макрофагiв;
3)очищення рани вiд гншного вмiсту, в резуль-татi чого знижуеться мiкробне забруднення;
4)активацiя фагоцитозу; 5) посилення процеав утворення колагенових та еластинових волокон; 6) стимулящя росту капiлярiв; 7) покра-щення кровообiгу; 8) покращення нервовоТ провiдностi; 9) посилення дiï антибактерiаль-них i антисептичних препаратiв; 10) знеболюю-чий ефект [7,40]. Незважаючи на безперечно позитивний ефект ультразвуковоТ кавiтацiï бу-ло виявлено, що при застосуванн даноТ методики може виникати некроз незначно змшених тканин, утворення тромбiв, проникнення в глибину тканин разом з антисептиком бактерш та токсишв. [5].
Не менш широко в кл^чнш практицi для л^ кування гншно-запальних процесiв м'яких тканин застосовуеться лазерне опромшення, яке подiляють на високо- та низькоштенсивне. Ви-соко штенсивне лазерне опромiнення застосовуеться як "лазерний скальпель" для абляци. В результатi дiï на гншну рану лазерного опром^ нення вщбуваеться "випаровування" з поверxнi рани некротичних тканин, а також мiкроорганi-змiв, що призводить до очищення рани [27]. Однак утворення шару коагуляцшного некрозу (струпа) в результат дм лазерного опромiнення не дозволяе ран загоТтися первинним натягом, тому це не надае даному методу переваг перед звичайною xiрургiчною обробкою. В бага-тьох випадках пщ струпом продовжуе розвива-тись iнфекцiя, оскiльки добитись повноТ стери-лiзацiï рани в данш ситуацiï майже неможливо.
При дiï на рану низькоiнтенсивного лазерного опромшення спостер^аеться виражений
протизапальний ефект за рахунок посилення тканинного дихання, пщвищуеться утилiзацiя кисню тканинами, вщбуваеться посилення об-мiнних процесiв у тканинах, стимулюються процеси регенераци, активiзуеться мiкроцирку-ляцiя за рахунок включення в кровоток рашше не функцюнуючих капiлярiв, покращуеться ге-модинамiка, пщвищуеться чутливють мiкроор-ганiзмiв до антибютиш,_ стимулюеться фагоцитоз, активуеться кл^инний i гуморальний iмунiтет [27,29]. Тим самим вщбуваеться опти-мiзацiя процеав васкуляризаци i епiтелiзацiT рановоТ поверхш, що дае можливiсть скоротити термши очищення рани вщ гнiйно-некротичного вмюту [27].
Ряд авторiв вважае метод лазерноТ обробки гншноТ рани перспективним, але тшьки як до-повнення до хiрургiчноT обробки [21,27,34]. Недолгом цього методу е обмеженють його застосування в анатомiчно значущих дiлянках, а також негативний вплив безпосередньо на л^ каря, так як пщ час виконання процедури може вщбуватись структурне ураження очей, шфи, а також функцюнальш змiну з боку серцево -судинноТ системи. Слiд також пам'ятати про збшьшення кiлькостi атипових кл^ин в зонi лазерного опромшення. [29].
В наш час для лкування гншних осередш нерiдко застосовують магштне опромiнення. При магштотерапи гншноТ рани використову-еться низькочастотне магштне поле, яке воло-дiе бактерюстатичною дiею на збудники шфекци, мае протизапальний, протинабряковий, се-дативний i знеболюючий ефект, стимулюе вщ-торгнення гнiйно - некротичних тканин з рани, покращуе мiкроциркуляцiю, стимулюе процеси регенераци, позитивно впливае на нейроендо-кринн адаптивнi процеси. Ц ефекти обумов-ленi здатнiстю магштного поля визивати орiен-тацiю бюлопчно активних молекул i рiдких кри-сталiв, якi е основою багатьох внутршньокл^ тинних структур. На вщмшу вiд iнших фiзiоте-рапевтичних впливiв, магнiтне поле мае здат-нють легко проникати на значну глибину м'яких тканин, не видшяючи при цьому тепла, володiе слiдовим характером дм (пiсля декiлькох процедур лкувальний ефект продовжуеться про-тягом ктькох дiб).[29, 52].
Як доповнення до жрурпчноТ' обробки, перспективним е використання, гщропресивноТ терапи - обробка рани пульсуючим струменем. Даний метод_базуеться на принцип механiчного очищення рани вщ мiкрофлори, ранового детриту та стороншх тiл за рахунок дм на ранову поверхню струменю антисептика пщ перемiнним тиском з одночасною астра^ею вмiсту рани.
Доведено, що пульсуючий струмшь рщини в 3 - 4 рази ефектившше видаляе мiкроорганiзми i детрит iз рани нiж промивання рани пщ тис-ком, але без пульсуючого ефекту. Однак цей метод може слугувати лише як доповнення до первинноТ хiрургiчноT обробки рани. До недол^
кiв можна вщнести той факт, що в примщенн пiд час виконання процедури утворюеться еш-демiологiчно небезпечний аерозоль антисептика, насиченого бактерiями. [3,22,29,42,53].
Ефективним методом лкування ран, особливо при розвитку анаеробно''' шфекцп', е гiпербарична оксигенацiя (ГБО) - дiя на рану кисню пщ тиском. Як вiдомо пiд тиском кисень краще засвоюеться тканинами в результат чо-го лiквiдуеться ïx ппошя, покращуеться енер-гетичне забезпечення ранового процесу. ^м того кисень володiе вираженою бактерюстати-чною i бактерюцидною дiею по вiдношенню до мiкроорганiзмiв, а також пiдвищуе чутливють ïx до антибактерiальниx препаратiв, позитивно впливае на стан загортально' системи кров^ активiзуе фагоцитоз, стимулюе репаративн процеси. [22]. Однак, тривала ГБО сповтьнюе процеси загоення внаслiдок пригшчення синтезу колагену та сповтьнення ангiогенезу [53].
Знайшло свое мюце в лiкуваннi ран викори-стання екстремальних температур - ппертер-мiя та крiолiкування. Пiд час крютерапи на тканини дiе екстремально низька температура, в результат чого значно знижуеться кiлькiсть м^ кроорганiзмiв у ранi нижче критичного рiвня, зменшуеться ацидоз ранового вмiсту, пщвищу-еться бактерицидна та фагоцитарна активнють лейкоцитiв. Замороженi тканини в подальшому перетворюються в струп i вщторгаються, (вщ-шаровуються), в результатi чого вщбуваеться очищення рани. [35].
Мiсцевий вплив пiдвищеноï температури дозволяе значно знизити бактерiальну забруд-ненiсть, зменшити прояви штоксикацп, запаль-них явищ, прискорити появу грануляцшно''' тканини [17,41].
Значно покращуе результати лкування гнш-них ран також використання фотодинамiчноï терапiï. Одним iз видiв фотолiкування е використання ультрафюлетових (УФ) променiв, ям подiляють на короткi якi мають значний антим^ кробний ефект, середн - застосовуються для стимуляцiï iмунiтету та процесу загоення, а також в опромшенш кровi; i довп - якi впливають на сигнальн клiтини рани.
Виражений антибактерiальний ефект та ра-нозаживляюча дiя фотодинамiчноï терапи' при лiкуваннi гншних ран проявляеться в зниженн запально' реакци', покращеннi мiкроциккуляцiï, прискореннi некрол^ичних процесiв, що при-скорюе розвиток грануляцшно''' тканини, пщви-щеннi адаптивних можливостей органiзму, тим самим дае змогу значно скоротити термш загоення ран.[34,37].
Висновок
Вивчення л^ературних джерел показало, що на сьогодшшнш день безсумнiвно однiею з найактуальшших проблем xiрургiï залишаеться проблема лкування гнiйниx ран. Тому розроб-ка i впровадження в кл^чну практику методiв
впливу на рановий процес, а саме: вакуумноТ обробки рани, лазерного опромшення, ди ультразвуку, озонотерапи, ди на рану екстремальних температур, ппербаричноТ оксигенаци, гщ-ропресивноТ терапи, фотодинамiчно! терапiТ, дае змогу значно покращити якють хiрургiчноТ обробки ран, i тим самим дае можливють бтьш ранньому ТТ загоенню.
Кожна з наведених методик наряду з перевагами мае i своТ недолги технiчного, бюлопч-ного i економiчного характеру, а також обме-жена фазнiстю перебiгу ранового процесу. Однак ретельне врахування вах переваг та недо-лiкiв, протипоказань до кожного з методiв фiзи-чного впливу на рановий процес дозволяе сут-тево покращити результати лiкування хворих з гншними ранами за рахунок значного приско-рення перебiгу ранового процесу, тим самим дае можливють суттево скоротити термш лку-вання хворих.
Л^ература
1. Abaev YuK. Spravochnik hirurga. Ranvi i ranevava infektsiya. [Surgeon's handbook. Wounds and wound infection]. Rostov-na-Donu: Feniks; 2006. 427 s. (Russian)
2. Belov VV, Grekova NM, Lebedeva YuV. Vakuum-terapiya i svobodnaya dermatomnaya kozhnaya plastika granuliruyuschih ran pri sindrome diabeticheskoy stopyi. [Vacuum therapy and free dermatomal skin grafting of granulating wounds in diabetic foot syndrome] Uralskiy meditsinskiy zhurnal. 2007; 75: 82-6. (Russian)
3. Bulyinin VI, Ermakova AI, Gluhov AA, i dr. Primenenie metoda gidropressivnogo ozonovogo vozdeystviya pri lechenii gnoynyih ran. [Application of the method of hydropressive ozone exposure in the treatment of purulent wounds] Metod. rekomendatsii. Voronezh; 1996. 17 s. (Russian)
4. Vinnik YuS, Yakimov SV, Karapegyan GE. Klinicheskie aspektyi primeneniya ozonoterapii v hirurgii. [Clinical aspects of the use of ozone therapy in surgery] Bioradikalyi i Antioksidantyi. 2016;1(3): 76-7. (Russian)
5. Gavrilov LR. Fokusirovannyiy ultrazvuk vyisokoy intensivnosti v meditsine. [The focused ultrasound of high intensity in medicine] M.: Fazis; 2013. 656 p. (Russian)
6. Galeeva NV, Fazyilov VH, Valeeva IH. Patogeneticheskoe znachenie oksida azota i protsessov perekisnogo okisleniya lipidov pri estestvennom techenii HCV - infektsii i na fone ozonoterapii [Pathogenetic significance of nitric oxide and processes of lipid peroxidation in the natural course of HCV -infection and along with ozone therapy] Prakticheskaya meditsina. 2014; 7 (83): 99 - 103. (Russian)
7. Gorobeyko MB. Opredelenie effektivnosti ultrazvukovogo debridmenta dlya mestnogo lecheniya ran bez aktivnogo infektsionnogo protsessa pri kriticheskoy ishemii u bolnyih s sindromom diabeticheskoy stopyi. [Determination of the effectiveness of ultrasound debridement for local treatment of wounds without active infectious process in critical ischemia in patients with diabetic foot syndrome.] Hirurgiya Ukrainyi. 2014; 1 (49): 82-6. (Russian)
8. Gostischev VK. Klinicheskaya operativnaya gnoynaya hirurgiya. [Clinical operative purulent surgery] Rukovodstvo dlya vrachey. M.:GEOTAR; Media; 2016. 448s. (Russian)
9. Grechko VN. Izmenenie antilizotsimnoy aktivnosti ranevoy mikrofloryi pod vliyaniem gazoobraznogo ozona. [Changes in the antilysozyme activity of the wound microflora under the influence of gaseous ozone]: Meditsinskiy almanah. 2009; 3: 579. (Russian)
10. Gulieva MG. Ozonoterapiya. [Ozonotherapy]: Oftalmologiya. 2010; 2: 102-9. (Russian)
11. Gusak IV, Ivanova YuV. Rol karbopenemov v lechenii abdomInalnogo sepsisa. [The role of carbopenems in the treatment of abdominal sepsis] Mater. Nauk. Kongresu «IV MIzhnarodnI Pirogovski chitannya», prisvyach.. 200 - richchyu M.I Pirogova. HH11 z'Yizd hirurgiv UkraYini, 2010 Cherv 2-5; Vinnitsya. Vinnitsya; 2010; 1: 29-34. (Russian)
12. Datsenko BM, ta in. Patogeneticheskoe obosnovanie mestnogo lecheniya ochagov gnoynoy infektsii. [Pathogenetic rationale for local treatment of foci of purulent infection]. Klinichna hirurgiya. 2007; 11-12: 19. (Russian)
13. Zagirov UZ. Ozono-magnitoforez v lechenii gnoynoy ranyi[Ozone magnetophoresis in the treatment of purulent
woundsl. Vestnik novyih meditsinskih tehnologiy. 2007; 3 (XIV): 207. (Russian)
14. Zaytseva EL, Tokmakova AYu. Vakuum-terapiya v lechenii hronicheskih ran. [Vacuum-therapy in treatment of chronic wounds]. Saharnyiy diabet. 2012; 3: 45-9. (Russian)
15. Zubarev PN, Risman BV. Ultrazvukovaya kavitatsiya i ozonirovanie v lechenii patsientov s gnoyno-nekroticheskimi oslozhneniyami sindroma diabeticheskoy stopyi. [Ultrasonic cavitation and ozonation in the treatment of patients with purulent-necrotic complications of diabetic foot syndrome] Vestnik hirurgii im. I.I. Grekova. 2011; 1 (170): 48-53. (Russian)
16. Isaev UM. Lechenie gnoynyih ran pri mestnoy ozonoterapii na fone nizkochastotnyih magnitnyih poley. [Treatment of purulent wounds with local ozone therapy against the background of low-frequency magnetic fields]. Vestnik novyih meditsinskih tehnologiy. 2008; 1 (15): 111-2. (Russian)
17. Vinnik YuS, i dr. Ispolzovanie kriogennoy stimulyatsii v lechenii hronicheskih ran. [The use of cryogenic stimulation in the treatment of chronic woundsl. Vestnik hirurgii im. I.I. Grekova. 2008; 1 (167): 27-8. (Russian)
18. Kantsaliev L.B, Soltakov EI, Teuvov AA. Ozon v lechenii rasprostranennyih gnoynyih hirurgicheskih zabolevaniy paltsev i kisti. [Ozone in the treatment of common purulent surgical diseases of the fingers and hands] Hirurgiya. 2008; 2: 18-24. (Russian)
19. Makarochkin AG, Chernyadev SA, Ayrapetov DV, i dr. Klinicheskie aspektyi ispolzovaniya nizkochastotnogo ultrazvuka v hirurgii pankreonekroza [Clinical aspects of the use of low-frequency ultrasound in pancreatic necrosis surgery]: ucheb.-metod. posobie. Ekaterinburg; 2011: 32. (Russian)
20. Kozinets GP, Tatsyuk SV, Tsyigankov VP. Ispolzovanie vakuum-drenazha dlya uskoreniya podgotovki obshirnyih gnoynyih ran k autodermoplastike. [The use of vacuum drainage to accelerate the preparation of large purulent wounds for autodermoplasty] Suchasni medichni tehnologiYi. 2011; 3-4 (11- 12): 158-61. (Russian)
21. Derbenev VA, i dr. Krayne vyisokochastotnaya i lazernaya terapiya v lechenii bolnyih s gnoynyimi ranami myagkih tkaney. [Extremely high-frequency and laser therapy in the treatment of patients with purulent wounds of soft tissues]. Lazernaya meditsina. 2010; 3 (14): 8-11. (Russian)
22. Kuzin MI, Kostyuchenok BM. Ranyi i ranevaya infektsiya. [Wounds and wound infection]. Rukovodstvo dlya vrachey. - 2-e izd. M.: Meditsina; 1990. 592s. (Russian)
23. Kutovoy AB, Kosulnikov SO, Tarnopolskiy SA. Lechenie gnoynyih ran s ispolzovaniem vakuumterapii. [Treatment of purulent wounds using vacuum therapy]. Klinichna hirurgiya. 2011; 6 (819): 51-61. (Russian)
24. Larichev AB, Antonyuk AV, Kuzmin BC. Vakuum-terapiya v kompleksnom lechenii gnoynyih ran [Vacuum therapy in the complex treatment of purulent wounds]. Hirurgiya. 2008; 6: 22 -6. (Russian)
25. Lipatov KV, Sopromadze MA, Shehter AB. Kombinirovannaya ozono-ultrazvukovaya terapiya v lechenii gnoynyih ran [Combined ozone-ultrasound therapy in the treatment of purulent wounds]. Hirurgiya. 2009; 1: 36-9. (Russian)
26. Markelova NM, Vinnik YuS, Soloveva NS, i dr. Sovremennyie ranevyie pokryitiya v lechenii gnoynyih ran [Modern wound dressings in the treatment of purulent wounds]. Novosti hirurgii. 2015; 5(23): 552-8. (Russian)
27. Mnihovich MV, Eremin NR. Eksperimentalno-morfologicheskiy analiz gistogeneza kozhnoy ranyi pod vliyaniem nizkointensivnogo lazernogo izlucheniya [Experimental and morphological analysis of the histogenesis of a cutaneous wound under the influence of low-intensity laser radiation]. Vestnik novyih meditsinskih tehnologiy. 2013; 2 (20): 113 -20. (Russian)
28. Nikolaev GA, Loshilov VI. Metod ultrazvukovoy obrabotki biologicheskih tkaney s pomoschyu razlichnyih lekarstvennyih veschestv [Method of ultrasonic treatment of biological fabrics by different medicinal matters]. Ultrazvukovaya tehnologiya v hirurgii. M.; 1980: 222-43. (Russian)
29. Obolenskiy VN. Hronicheskaya rana: obzor sovremennyih metodov lecheniya [Chronic wound: review of modern methods of treatment]. RMZh "Hirurgiya". 2013; 5: 282-89. (Russian)
30. Obolenskiy VI, Semenistyiy AYu, Nikitin VG. Vakuumnaya terapiya v lechenii ran i ranevoy infektsii. [A vacuum therapy in treatment of wounds and wound infection]. Nezavisimoe izdanie dlya praktikuyuschih vrachey. 2010; 17: 14-7. (Russian)
31. Obolenskiy VN, Nikitin VG, Kuznetsov NA. Vakuum-assistirovannoe lechenie venoznyih troficheskih yazv nizhnih konechnostey [Vacuum-assisted treatment of venous trophic ulcers of the lower extremities]. Flebologiya. 2011; 2: 58-63. (Russian)
32. Chekman IS, Syirovaya AO, Makarov VA, et al. Ozon i ozonoterapiya [Ozone and ozone therapy]. H : «Tsifrovadrukarnya #1»; 2013. 144s. (Russian)
33. Ospanova, MA, Ospanova SA, Ibrakov NE. Ozon/NO-ultrazvukovyie tehnologii v kompleksnom lechenii ostryih i
hronicheskih ekssudativnyih polisinusitov [Ozone / NO-ultrasound technologies in the complex treatment of acute and chronic exudative polysinusitis]. Zhurn. Ros. otorinolaringol. 2011; 1 (50): 108-11. (Russian)
34. Panteleev VS. Antimikrobnaya fotodinamicheskaya terapiya i lazernaya aktivatsiya antibiotikov pri lechenii bolnyih s gnoyno-nekroticheskimi ranami. [Antimicrobial photodynamic therapy and laser activation of antibiotics in the treatment of patients with purulent-necrotic wounds]. Kreativnaya hirurgiya i onkologiya. 2011; 1: 11-3. (Russian)
35. Pasichnyiy DA. Zazhivlenie ran metodom krioobrabotki i rastyazheniya okoloranevyih tkaney: eksperiment, morfologiya, klinika [Wound healing by cryotreatment and stretching of near-wounded tissues: experiment, morphology, clinic]. Mezhdunar. med. zhurn. 2006; 3 (12): 93-100. (Russian)
36. Obolenskiy VN, Ermolov AA, Aronov LS, i dr. Primenenie metoda lokalnogo otritsatelnogo davleniya v kompleksnom lechenii ostryih gnoyno-vospalitelnyih zabolevaniy myagkih tkaney [Application of the method of local negative pressure in the complex treatment of acute purulent-inflammatory diseases of soft tissues]. Hirurgiya. 2012; 12: 50-5. (Russian)
37. Ginyuk VA, i dr. Primenenie fototerapii v kompleksnom lechenii eksperimentalnyih gnoynyih ran [The use of phototherapy in the complex treatment of experimental purulent wounds]. Novosti hirurgii. 2011; 1(19): 8-15. (Russian)
38. Skoroglyadov AV, Ivkov AV, Lipinskiy PV. Vakuumnaya terapiya ran pri lechenii tyazhelyih otkryityih perelomov konechnostey [Vacuum wound therapy in the treatment of severe open limb fractures] Hirurgiya. 2011; 2: 5-8. (Russian)
39. Kizimenko OO, Gorodova-AndrEEva TV, Lyahovskiy VI. Suchasni pidhodi do likuvannya hvorih z gniyno - nekrotichnimi urazhennyami sindromu diabetichnoi stopi [Modern approaches to the treatment of patients with gniino - necrotic lesions of diabetic foot syndrome]. Svit Meditsini ta BiologiYi. 2018; 2 (64): 209-13. (Ukrainian).
40. Popova VD, redaktor. Sovremennyie aspektyi lazernoy terapii. [Modern aspects of laser therapy]. Cherkassyi: Vertikal, izdatel Kandyich S. G.; 2011. 608 s. (Russian)
41. Furmanov YuA, ta in. Sozdanie eksperimentalnyih modeley infitsirovannyih ran s posleduyuschey termostruynoy obrabotkoy [Creation of experimental models of infiltrated wounds with subsequent thermal jetting]. Klinichna hirurgiya, 2008; 11-12: 24-5. (Russian)
42. Shablovskaya TA, Panchenkov DN. Sovremennyie podhodyi k kompleksnomu lecheniyu gnoyno-nekroticheskih zabolevaniy myagkih tkaney [Modern approaches to the complex treatment of purulent-necrotic soft tissue diseases]. Vestnik eksperimentalnoy i klinicheskoy hirurgii. 2013; 4 (VI): 498-507. (Russian)
43. Shehter AB, Erachev SV. Primenenie ekzogennogo azota v meditsine: mediko-biologicheskie osnovyi, kliniko-morfologicheskie aspektyi, mehanizmyi, problemyi i perspektivyi [Application of exogenous nitrogen in medicine: medical-biological bases, clinical-morphological aspects, mechanisms, problems and perspectives]. Sb. nauchn. trudov «N-terapiya: teoreticheskie aspektyi, klinicheskiy opyit i problemyi primeneniya endogennogo oksida azota v meditsine». M.: METU im. Baumana; 2001: 27-35. (Russian)
44. Hosan K, Makin I, Skiba J, et al. Antibacterial efcacy testing of a bioelectric wound dressing against clinical wound pathogens. The Open Microbiology Journal. 2014; 8: 15-21.
45. Jang JY, Shim H, Lee YJ, et al. Application of negative pressure wound therapy in patients with wound dehiscence after abdominal open surgery: a single center experience. J. Korean Surg. Soc. 2013: 180-4.
46. Baharestani MM, Gabriel A. Use of negative pressure wound therapy in the management of infected abdominal wounds containing mesh: an analysis of outcomes. Int. Wound J. 2011; 2 (8): 118-25.
47. Junker JPE, Kamel RA, Caterson EJ, Eriksson E. Clinical impact upon wound healing and inammation in moist, wet, and dry environments. Advances In Wound Care. 2013; 2 (7): 348-54.
48. Jeffers AM, Maxson PM, Thompson SL, et al. Combined negative pressure wound therapy and ultrasonic MIST therapy for open surgical wounds: a case series. J. Wound Ostomy Continence Nurs. 2014; 2 (41): 181-6.
49. Copello M. Ten-year in-patient suffering from retinitis pigmentoza and Treated with Repeated Cycles of Ozone Therapy. 2-nd International Symposium on Ozone Applications. Havana. Cuba. 2007: 29: 46-52.
50. Honaker JS, Forston MR, Davis EA, et al. Effects of non contact low-frequency ultrasound on healing of suspected deep tissue injury: a retrospective analysis. Int. Wound J. 2013; 1(10): 65-72.
51. Lee JY, Jung H, Kwon H, Jung SN. Extended negative pressure wound therapy-assisted dermatotraction for the closure of large open fasciotomy wounds in necrotizing fasciitis patients. World J. Emerg. Surg. 2014; 15: 9-29.
52. Fries CSA, Jeffery SLA, Kay AR. Topical negative pressure and 57. mslstary wounds - A review of the evidence. Int. J. Care Injured. 2011; 42: 436-40.
53. Hurd T, Trueman P, Rossington A. Use of a portable, singe-use 58. negative pressure wound therapy device in home care patients with low to moderately exuding wounds: a case series. Ostomy Wound Manage. 2014; 3(60): 30-6.
54. RazumovskiT SD, Konstantinova ML, Grinevich TV, et al. Mechanism and kinetics of the reaction of ozone with sodium 59. chloride in aqueous solutions. Kinet. Catal. 2010; 51: 492-6.
55. Webster J, Scuffham P, Sherriff KL, et al. Negative pressure 60. wound therapy for skin grafts and surgical wounds healing by primary intention. Cochrane Database Syst. Rev. 2012; 4: 5261.
56. Steingrimsson S, Gottfredsson M, Gudmundsdottir I, et al. 61. Negative-pressure wound therapy for deep sternal wound infections reduces the rate of surgical interventions for early reinfections. Interact. Cardiovasc. Thorac. Surg. 2012; 3 (15): 406-10.
Реферат
СОВРЕМЕННЫЕ МЕТОДЫ ФИЗИЧЕСКОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ НА ГНОЙНУЮ РАНУ Немченко И.И., Ляховский В.И., Люлька А.Н., Лысенко Р.Б., Рябушко Р.Н., Краснов О.Г., Городова - Андреева Т.В.,. Сидоренко А.В. , Кизименко О.О., Ключевые слова: лазер, вакуум, озон, ультразвук, гнойная рана, лечение.
Весомое место в общей структуре больных в общих чертах хирургических стационаров составляют пациенты из гнойный - воспалительными процессами мягких тканей, частота которых достигает 35 -40%. Гнойно - воспалительные процессы клинически проходят остро и нередко ведут к генерализации инфекции, развитию сепсиса и даже гибели больных. Так, в общей структуре летальности в хирургических стационарах количество смертных случаев в связи с острой хирургической инфекцией составляет от 40 до 60%. Длительное стационарное лечение, недостаточная эффективность существующих методов лечения, значительные экономические убытки на реабилитацию и возобновление их работоспособности, свидетельствует о нерешенности проблемы лечения гнойной инфекции в хирургии. В данном обзоре литературы проведен анализ литературных источников, который показал, что на сегодняшний день несомненно одной из самых актуальных проблем хирургии остается проблема лечения гнойных ран. Поэтому, невзирая на богатый опыт и постоянные научные исследования, разработка внедрение в клиническую практику новых и усовершенствованных существующих методов физического влияния на гнойно-воспалительный процесс, а именно: вакуумной обработки раны, лазерного облучения, действия ультразвука, озонотерапии, действия на рану экстремальных температур, гиперборической оксигенации, гидропресивной терапии, фотодинамической терапии, дает возможность значительно улучшить качество хирургической обработки ран, и тем самым дает возможность более раннему ее заживлению. Каждая из приведенных методик, наряду из преимуществами, имеет и свои недостатки технического, биологического и экономического характера, а также ограниченная фазностью ранового процесса. Однако тщательный учет всех преимуществ и недостатков, противопоказаний, к каждому из методов физического влияния на рановый процесс позволяет существенно улучшить результаты лечения больных с гнойными ранами за счет значительного ускорения хода ранового процесса, тем самым дает возможность существенно сократить срок лечения больных.
Summary
MODERN METHODS OF PHYSICAL INFLUENCE ARE ON RUNNING SORE Niemtchenko I.I., Liakhovskyi V.I., Liulka O.N., Lysenko R.B.,
Riabushko R.M., Krasnov O. G., Horodova-Andryeyeva T.V., Sydorenko A.V., Kizimenko O.O. Keywords: laser, vacuum, ozone, ultrasound, gniynaya wound, treatment.
Ponderable place in the general structure of patients in general lines surgical permanent establishments patients make from festering - frequency of which arrives at 35 - 40% the inflammatory processes of soft fabrics.. Festering - inflammatory processes clinically prokhodyat' sharply and quite often conduce to the generalizacii infection, rozvitu a sepsis and even death of patients. So in the general structure of lethality in surgical permanent establishments an amount of death cases in connection with a sharp surgical infection is from 40 to 60%.. Protracted stationary treatment, insufficient efficiency of existent methods of treatment, considerable economic losses, on a rehabilitation and proceeding in their capacity, testifies to unsolvedness of problem of treatment of festering infection in surgery. In this review of literature the analysis of literary sources is conducted which rotined that for today undoubtedly one of the most actual problems of surgery there is a problem of treatment of running sore. Therefore without regard to rich experience and permanent scientific researches development of introduction in clinical practice of new and improvement of existent methods of physical influence on festering is an inflammatory process, namely: vacuum treatment of wound, laser irradiation, action an ultrasound, ozono therapy, operating on the wound of extreme temperatures, giperborichnoy oksigenacii, gidropresivnoy therapy, fotodinamichnoy therapy, - enables considerably to improve quality of debriding of wounds, and the same enables its more early cicatrization. Each of the resulted methods along from advantages has the lacks of technical, biological and economic character, and
Langer V, Bhandari PS, Rajagopalan S, Mukherjee MK. Negative pressure wound therapy as an adjunct in healing of chronic wounds. Int. Wound J. 2015; 4 (12) : 436-42. Othman D. Negative Pressure Wound Therapy Literature Review of Efficacy, Cost Effectiveness, and Impact on Patients' Quality of Life in Chronic Wound Management and Its Implementation in the United Kingdom. Plast. Surg. Int. 2012; 26: 374-98.
Schintler MV. Negative pressure therapy: theory and practice.
Diabetes Metab. Res. Rev. 2012; 28(l): 72-7.
Yang YH, Jeng SF, Hsich CH, et al. Vacuum-assisted closure
for complicated wounds in head and neck region after
reconstruction. J. Plast. Reconstr. Aesthet. Surg. 2013, 8(66):
209-16.
Benech A, Arcuri F, Poglio G, et al. Vacuum-assisted closure therapy in reconstructive surgery. Acta Otorhinolaryngol. Ital. 2012; 3 (32): 192-7.
also limited faznistyu motion of ranovogo process. However much the careful account of all advantages and failings, contra-indications, to each of methods of physical influence on a ranoviy process allows substantially to improve the results of treatment of patients with running sore due to the considerable acceleration of motion of ranovogo process, the same enables substantially to reduce the term of treatment of patients.
DOI 10.31718/2077-1096.21.3.274 УДК 616.596-002.828:616.521 Супрун К.Г.
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ТА Л1КУВАННЯ ОН1ХОМ1КОЗ1В НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1
ДУ «1нститут дерматологи та венерологи НАМН УкраТни», м. Харюв
У статт/ наведено огляд сучасних даних науковоТ л'1тератури про еп1'демюлог1'чн1' особливост/ он-хомкозу на сучасному етап'1, змну спектра збудникв, характеру перебгу та клiнiчних прояв/'в м-котичного ураження нiгтiв. Наведено дан про особливост/ сучасного стану захворюваност/ на он-хомкоз, як пов'язан/ з зростанням вку, сягаючи максимуму в похилому та старечому вiцi, що зумо-влено нволю^йними змнами шюри та )Т придатюв, зменшенням швидкост/ росту нiгтiв, ангопат-ями. Показано взаемозв'язок хронiчних дерматоз'т i онхомкозу. При хронiчних дерматозах, зокрема псор/'аз/', екзем/ тощо, в'дм'чаються грибковi ураження нгтьових пластинок, як спричиняють не лише прогресування трофiчних порушень, збльшення сухост/ шюри та порушення )Т цШсност'!, а й сенсиб^за^ю органзму хворого. Онхомкози ускладнюють перебiг хронiчних дерматозв. При в'д-сутност/ лкування онхомкозу '¡снуе значний ризик повного руйнування нгтьових пластинок '¡з за-лученням до патолог'чного процесу прилеглих шюрних покрив'т, розповсюдженост/ ¡'нфекцп. Наго-лошено на трьох складових ефективностi терапи: точний д'агноз, рацюнально пiдiбрана терапя та комплаентнсть. Наведено стислий опис снуючих на теперiшнiй час метод 'т лкування онхом-козв вд монотерапи системними антимкотичними засобами до комбнованого використання сис-темних / топiчних антим'котиюв, а також використання немедикаментозних метод'т, зокрема методики активноТ пенетрац) препарату за допомогою ультрафонофорезу, електрофорезу, фо-тодинам'чного лкування та лазеротерапИ
Ключов1 слова: оыхомкоз, хронпчнп дерматози, монотерап1я, комбЫована терап1я, системы антимкотики, топ1чн1 антимкотики, переб1г.
Робота виконана в межах науково-дослдноТ роботи ДержавноТ установи «1нститут дерматологи та венерологи НАМН УкраТни» «Оптимiзацiя комплексних методiв лiкування хворих на онхомкози з абсолютними та вiдносними протипоказан-нями до системноТпротигрибковоТтерапи» (№ державно)'реестрац/)' 0119и102309).
Початок ХХ1 сторiччя ознаменувався досяг-неннями в терапи багатьох смертельних за-хворювань. Широке впровадження в медичну практику лкарських препара^в з iмуносупреси-вною дieю призвело, з одного боку, до зростан-ня виживання, покращення якост життя хворих, контролю над багатьма хрошчними захво-рюваннями, а з шшого - до зростання бактер^ альних i грибкових уражень. Також цьому сприяло попршення екологи та пандемiя В1Л-шфекци. За останш два десятил^тя у структурi дерматозiв в^^чаеться прогресивне пщви-щення питомоТ ваги мкотичноТ' шфекци шфи та ТТ придаткiв, обумовленоТ патогенними i особливо умовно-патогенними мiкромiцетами. Розповсюдженiсть онiхомiкозiв варiюе залежно вщ краТни, але залишаеться стабiльно висо-кою. Захворюванiсть у загальнiй популяци зем-ноТ кулi коливаеться у межах 8-13 % [9].
Ошхомкози можуть зустрiчатися в усiх вко-вих групах. Звертае на себе увагу низька роз-повсюдженiсть ошхомкозу в дiтей, що може пояснюватися рiзницями у структурi нiгтьових пластинок, меншою iмовiрнiстю травматичних уражень та бтьшою швидкiстю росту, що сприяе елiмiнацiТ грибкових патогенiв [35].
Отже, найрщше грибковою iнфекцiею стра-
ждають дiти вiком до 16 рош. Онiхомiкоз у них дiагностуеться менше, шж в 1 %, причому в д^ тей вiн сягае всього 5 % вщ уах патологiчних уражень нiгтiв. З вком ризик розвитку ошхомь козу збтьшуеться [38].
На теперiшнiй час, за даними науковоТ лп~е-ратури, розповсюдженють онiхомiкозу в дорос-лого населення старше 40 рош сягае 30 %, а у вiковiй груш старше за 70 рош - 50 % i бтьше [41].
Зростання захворюваност на онiхомiкоз по-в'язане не тiльки з бюлопчними особливостями збудникiв, Тх рiзномаТттям та високим рiвнем розповсюдженостi у природа але й значною ко-нтапознютю, покращенням дiагностики, а також ктькюним пiдвищенням екзо- та ендогенних факторiв, що сприяють розвитку мкотичноТ ш-фекци. Саме вiд них або Тх сукупност залежить розвиток захворювання. Серед численних вну-трiшнiх i зовнiшнiх факторiв, що сприяють його розвитку, в^^чають ендокринопатiТ (цукровий дiабет, ожирiння, захворювання щитоподiбноТ залози): порушення кровооб^у кiнцiвок (серце-ва недостатнють, ангюпати рiзного генезу, об-л^еруючий ендартерит, варикозне розширення вен, хвороба Рейно, лiмфостаз тощо); знижен-ня iмунiтету, тривале використання лiкарських
