CC BY
42
9. Чернякова Т.М. Формування економiко-органiзацiйного процесу оподаткування пщ-приемств Украши: Монографiя: - Луганськ: вид-во Схщноукр. нац. ун-та iM. В. Даля, 2003. - 188 с.
10. Чернелевський Л.М., Редзюк Т.Ю. податковий облш i контроль: Навч. пос. - К.: Пектораль, 2004. - 328 с.
11. Крисоватий А.1., Юзима А.Я. Податковий менеджмент: Навч. пос. - Тернопшь: Карт-бланш, 2004. - 304 с.
12. Лысенко Ю.Г., Макаров К.Г., Жерлицын Д.М., Рябцев А.В., Узбек П.И. Управление налогообложением прибыли предприятий: Учебное пособие/ Под ред. Д-ра экон. Наук, проф., Ю.Г. Лысенко. - Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2003. - 172 с.
УДК 339.71:004 Здобувач С.В. Мелесик1 - Кшеський жцюнальшй
eKOHOMiuHuü утверситет
сучасн1 1нформащйш технологи у д1яльност1 банк1в в умовах ф1нансово1 глобалвацп
Розглянуто стан та перспективи поширення електронно1' комерцп в банювсько-му секторi (E-банкiнгу). Проаналiзовано загальнi позитивнi та негативнi тенденцп запровадження електронно'' комерцп загалом та специфшу 1х прояву у банювськш дiяльностi, визначено доцiльнi меж ix застосування.
Competitor S. V. Melesuk - Kiev national economic university
Modern Information Technologies in Banking Practice in Conditions of Globalization
The article reveals present situation and prospects of e-banking. Positive and negative tendencies of implementing new high-tech technologies in general and particularly in banking sector are considered. Appropriate scope of e-banking implementing is determined.
Фшансова глобашзащя, поряд з штенсивним розвитком шформа-цшних технологш та стр1мким поширенням мереж1 1нтернет, вщкривають нов1 можливост у д1яльност1 фшансових установ. Високий р1вень сервюу i зручност пропонують сво'м кшентам саме тi установи, що займаються елек-тронною комерщею (E-commerce), тобто виробництвом, рекламою, продажем i поширенням товарiв з використанням телекомунiкацiйниx мереж (за визна-ченням СОТ). При цьому застосовуеться iнтерактивний режим без викорис-тання паперових документiв, як замiнюються електронними записами, а мережа 1нтернету виступае як заЫб доставки iнформацii та здiйснення розра-xункiв. У розвитку сучасних 1нтернет-технологш, за даними ЮНКТАД, домь нуе Швтчна Америка (65,3 % уЫх iнтернет-адрес), друге мiсце посiдае Захщ-на Свропа (22,4 %о), за нею слщують Австралiя, Японiя та Нова Зеландiя (6,4 %). Таким чином, на решту свггу припадае менше 6 % штернет-адрес [1, с.74]. Проте дослiдження свiдчать, що майже половина компанш з таких кра-1'н як Китай, Мексика, Швденна Африка, Колумбiя, Йорданiя тощо теж активно використовують 1нтернет у сво'й дiяльностi. Вiдтак i наша держава не повинна i не може залишатись осторонь цього процесу.
Проблеми запровадження сучасних 1нтернет-технологш у банювськш системi уже розглядалося у вггчизнянш економiчнiй лiтературi (див., зокрема
1 Контакт: 8-097-8-62-42-62. E-mail: [email protected]
[2, 3]). Проте бшьшо! уваги, на наш погляд, потребуе вивчення свггового дос-вiду у цiй сфер^ зокрема через призму загальних тенденцш розвитку елек-тронно1 комерци, з аналiзом унiверсальних закономiрностей (як позитивних, так i негативних) запровадження 1нтернет-технологш та !х специфiки у сферi банкiвництва.
Загалом визнано, що впровадження сучасних iнформацiйних техноло-гiй яюсно пришвидшуе отримання необхщно1 шформаци, усувае посередниюв мiж виробниками i споживачами, скорочуючи тим самим як шлях до кшцевого використання, так i витрати на нього. Згiдно зi звiтом E-marketes, он-лайнова форма обслуговування е найбiльш ефективною при продажу програмного за-безпечення, обладнання, книг, квитюв, страхових i фiнансових послуг.
Найбiльший ринок електронно! комерци характерний для Шмеччини (30 %), Великобритани та Франци (9 % та 23 % вщповщно) [4]. Кшьюсть ко-ристувачiв 1нтернету з 1995 по 2005 р. зросла з 10 млн. до 1 млрд. Обсяги електронно1 комерци мiж тдприемствами в категори '^знес^знес" (В2В) в 2004 р. за даними служби E-marketes, перевищили 2,7 трлн. доларiв. За прогнозами економю^в, наслщком таких перетворень у бiзнесi стане рiзке шдви-щення вартостi компанш, залучених до електронного бiзнесу i небувале зрос-тання економiчних можливостей та багатства [5, с.275]. Проте, юнуе точка зору, що в цшому поки що мiжкорпоративна торпвля не готова до повнощн-ного використання електронно1 комерци i використовуе шновацшш техноло-г11 як допомiжнi, часто вживаючи 1нтернет тiльки як електронну пошту [6].
Особливого значення електронна комерцiя набувае для забезпечення транскордонних потоюв товарiв та грошей. Завдяки ll використанню витрати в зовшшнш торгiвлi, що становлять при традицшному паперовому товарообь гу близько 10 % кшцево1 вартост товару, можуть бути скороченi майже на чверть [2, с. 9]. Це зумовлюе активне використання експортерами та iмпорте-рами електронних засобiв для здшснення комерцшних операцiй.
Перевагою електронно1 форми розрахункiв е можливють миттевого здiйснення платежу при перевiрцi платоспроможностi платника. При цьому у бшьшост систем, через якi здшснюеться електронна комерцiя, переважае клiринг ушх платежiв у единому розрахунковому банку.
Впровадження нов^шх технологiй якiсно змшило конкурентне сере-довище i в банювськш сферi. Здiйснення платiжних та розрахункових опера-цiй стало легкодоступним небанювським iнститутам: супермаркетам, телеко-мушкацшним компанiям, iншим високотехнологiчним структурам, що легко пристосовуються до нових умов i через 1нтернет мають змогу обслуговувати широке коло клiентiв. Якщо банки не встигають за процесом вдосконалення технологiй та впровадження нових шструмеш!в, то швидко втрачають чис-ленну клiентуру. Прикладом може бути компашя Cybes Cash, що перехопила бшьше мiльйона клiентiв через вщсутшсть вiдповiдних банкiвських фшансо-вих продук^в для вiртуального ринку [3, с. 42].
1стотне посилення конкуренци на ринку фшансових послуг за рахунок змщнення позицiй небанкiвських iнститутiв зумовлюе подальшу диверсифь кацiю дiяльностi комерцшних банюв. Дослiдження ринку банкiвських послуг
показують, що кшьюсть !х видiв на сьогоднi досягла трьох десяткiв. При цьому постае проблема високо! вартостi багатьох видiв послуг, оскiльки ними користуеться невелика частка кшеш!в. Загострюеться питання ефективно! системи доставки послуг, зниження щни на них за рахунок прямо! доставки без посередництва.
З щею метою все бшьше використовуеться досвщ прямого обслугову-вання при застосуванш новiтнiх технологiй, перш за все 1нтернету. Найвищи-ми темпами ринок прямих банювських послуг зростае в 1спанй, Ггали, Шмеч-чинi, Франци i Великобритани. Водночас найвищого рiвня розвитку ринки прямого банювського обслуговування досягли в Бельги, Нiдерландах, Шве-u;il", Дани та Норвеги.
Прикладом iнтенсивного розвитку прямого банювського обслуговування може бути досвщ французьких банкiв, де ним користуеться майже четверта частина вшх кшенпв. У свою чергу, 24 % з них обслуговуються телефоном. Широко застосовуеться також обслуговування в межах загальнонащонально1 шформацшно1 системи Minitel. При цьому найширшi можливостi вщкривають-ся за умови об'еднання обслуговування телефоном з використанням 1нтернету.
Ще вищого розвитку досяг ринок прямих банювських послуг у Великобритании де його частка доб^ае 30 %. За шдсумками 2003 р., кшьюсть кшенпв прямого банкiвського обслуговування збшьшилася до 20 мiльйонiв, що зумовлюе зростання катталовкладень у комерцшний сектор до 840 млрд. доларiв. Пряме банкiвське обслуговування у Великобритани передбачае використання 1нтернету, штерактивного телебачення та мобiльних телефонiв.
У Шмеччит кiлькiсть клiентiв прямого банювського обслуговування збшьшилась до 22 млн. чоловж, а обсяг iнвестицiй у комерцшний сегмент е найбшьшим у Сврош i перевищуе 1 млрд. доларiв.
Однак, високi витрати на впровадження нових технологш негативно впливають на рiвень прибутковостi банювсько! дiяльностi та викликають ус-кладнення конкуренци з шшими активними учасниками ринку банювського обслуговування, зокрема супермаркетами. Потужш торпвельш мережi мають перевагу над банками, осюльки надають послуги кшентам безпосередньо в магазинах i не потребують видатюв на створення спещальних робочих мiсць, економлячи при цьому час кшенпв. Зокрема, у Великобритани з особливо великим розмахом в цьому плаш працюють компани Tesco та Sainsbury.
Поряд з супермаркетами, на ринок банювських послуг проникають ТНК, що в процеш диверсифшаци свое1 дiяльностi долають бар'ери банювсь-ко!" конкуренцil. Серед них Ford, General Motors, Volvo, General Electric, AT&T, IBM, Merrill Lynch, Marks & Spenser тощо.
Збереження конкурентних позицш вимагае вщ комерцшних банюв все активнiше використовувати вiртуальнi зв'язки з клiентами.
Виникнення новггшх технологiй передачi iнформацil через мережу 1н-тернет (HBCI, SSI, SET та шших) створюе можливiсть здшснення електрон-них розрахункiв (банкiвських трансакцш) без обмежень в часi i просторi.
Е-банк1нг включае iнформацiйне обслуговування в режимi реального часу, емiсiю цифрових грошей, електроннi платеж! та розрахунки, депозитно-пози-
ков1, валютш та швестицшш операци, що здшснюються за допомогою електрон-них засоб1в. Вш з'явився на початку 80-х рр. i здшснюеться в закритих електрон-них мережах на основi застосування спецiальних комп'ютерних програм.
З середини 90-х рр. банки почали через 1нтернет надавати послуги кшентам - власникам персональних комп,ютерiв що мають Web-доступ (ви-хщ на вiдкриту глобальну мережу). Широк перспективи он-лайнового обслу-говування кшенлв вiдкриваються з переходом вiд WAP-стандарту до UTMS-стандарту, що передбачае кардинальне прискорення передачi шформацп.
За оцшками ЮНКТАД, майже 2/3 електронно! комерцп у Великобрита-нп працюе на фiнансовi послуги [1, С.55]. У режимi он-лайн працюе понад половина кшенпв шведських та фшських банкiв, до 15 мшьйошв американцiв [7, с.52]. У Швшчнш Америцi банкiвськi iнтернет-послуги все актившше вико-ристовуються для переказiв, доручень, отримання iноземного кредиту. При цьому тдвищуеться ефективнiсть банювських розрахункових операцш, ос-кшьки iстотно скорочуються витрати часу та зусиль на вщкриття рахунку, доступ до нього, отримання шформацп про його стан та здшснення розрахункiв.
Найбiльшого поширення банкiвськi штернет-технологп з середини 1990-х роюв набули в скандинавських крашах. Так, iнтернет-послугами ко-ристуеться понад чверть кшенпв майже всiх шведських та фшських банюв. Лiдером е шведський Se-Banken та шведсько-фiнський Merita-Norbanken.
У США одним з пiонерiв застосування iнтернет-банкiнгу став Citibank, що вщграе провiдну роль серед найпотужшших банкiв свiту (активи банку наближаються до 750 млрд. дол.). Завдяки використанню спещального Web-сайту користувачi можуть здiйснювати широкий набiр операцш, вклю-чаючи вiдкриття нових рахунюв, обслуговування позичок, отримання iнфор-мацп щодо динамiки валютних курсiв тощо. На сьогоднi iнтернет-послуги надають практично вЫ 50 американських банкiв, що входять до групи найкрупшших (зокрема: Bank One, First Union, Welis Fargo).
При цьому таю банки, як Security First Netbook Bank (SFNB), здшсню-ють розрахунковi операцп винятково через 1нтернет, не маючи фiзичних представництв. Все обслуговування ведеться через Web-форми, за допомогою яких вщкриваються i закриваються розрахунков^ ощаднi, термiновi та картковi рахунки, надаються i обслуговуються позички.
На европейському банювському ринку iнтернет-банкiнг було започат-ковано з 1996 р. Дрезденською банювською групою через дочiрню структуру Advance Bank. Загалом на початок ХХ1 ст., за даними анал^июв компанil Fitch IBCA електронними банювськими послугами користувався кожний де-сятий клiент найпотужнiших европейських банюв.
Розглянемо економiчнi та функцiональнi наслщки запровадження i поширення штернет-банкшгу.
Так, витрати на взаемодiю через галузев^ корпоративнi та географiчнi перешкоди в банювськш сферi сягають 60-70 % бюджету [8]. Застосування шформацшних та комушкацшних технологiй дае змогу ютотно знизити цi витрати. Так, за висновками американських фахiвцiв, при обслуговуванш через 1нтернет звичайна банювська трансакцiя коштуе 1,07 дол., а в он-лайно-
вому режимi - всього 1 цент. Розм!ри накладних видаткiв в 1нтернет-банках у 2-3 рази нижч!, шж у звичайних банках, а оброблення Web-трансакцш е в 510 разiв дешевшою, шж при використаннi традицшних каналiв [9, с. 39]. Внаслщок цього знижуеться плата за обслуговування ктеш!в, в той час як у банку е можливють встановити вишд вщсотки за депозитами.
Розповсюдження Web-послуг на крупних корпоративних кшенпв ви-магае в!д комерцiйних банюв узгодження програмного забезпечення та опе-рацiйних систем для р!зних операцш (переказу грошей через автоматизовану кшрингову систему, мiжнародних розрахункiв, торпвл! акщями тощо).
Вщкритий економiстами в юнщ 1990-х рр. "парадокс продуктивносп", суть якого проявляеться в тому, що при збшьшенш застосування штернет-тех-нологш продуктившсть працi знижуеться, справджуеться i в банкiвськiй сферi. Зокрема, дослщження американських економiстiв засвiдчили, що в 1990-х рр. штенсившсть iнвестицiй у нов!тш технологи в банкiвськiй сферi зростала в се-редньому за рж на 11,5 %, а продуктившсть працi - тшьки на 5,6 % [10, c. 42].
Тому електронш банкiвськi послуги i в подальшому будуть становити тшьки певну частку банкiвського бiзнесу. На думку фахiвця з даного питання Р.О. 1нджаняна, бурхливий розвиток електронно"" комерци в сферi фшансо-вих послуг навряд чи викличе р!зке згортання традицiйних банкiвських вщдь лень. Скорочення "х буде вiдбуватись поступово при модифжацп 1"х фун-кцш - в напрямi комбiнованого надання банювських послуг як через 1нтер-нет, так i через мю^в! банкiвськi вiддiлення [11, с. 63].
Перспектива збереження традицiйних банк1вських фшй зумовлена i тим, що шотечне кредитування, довiрче управлiння портфелем цшних паперiв та ряд !нших операцш вимагае шдив^ального п!дходу до кшента, консульту-вання з боку квалiфiкованих експертiв тощо i тому не шддаеться стандартиза-ц!1", - вщповщно його недоцiльно переводити на електронне обслуговування.
На сьогодн! 6!льш!сть банюв юнують у рол! iнтегрованоl модел^ що поеднуе традицiйне та он-лайнове обслуговування (за принципом clicks-and-bricks, тобто поеднання "клацання мишкою" в значенш iнтернет-технологiй та "цеглини" в значенш традицшно! економiки).
З розвитком 1нтернету з'явились i ц!лком он-лайновi банки, як! створили сувору конкуренщю традиц!йним банкам завдяки кардинальному зни-женню вартост! банк!вських послуг через вщсутшсть потреби в утриманш ф!зичних в!дд!лень та персоналу.
Посилення конкуренци спонукало традиц!йн! потужн! банки до коопе-рування та змщнення зв'язк!в з технолог!чними ТНК (Microsoft, SUN та по-д!бними до них) з метою створення сучасних електронних систем, пред'яв-лення рахунюв до оплати (EBR - electronic bill presentment), платеж!в за закупками он-лайн (OP - online procurement), платеж!в з використанням старт-карти (smart cards). Зокрема, Bank One, Bank of America, HBC почали активно впроваджувати адаптоваш до 1нтернету електронш платеж!, використовуючи вщповщш технологи [11, с. 65].
Використання штернет-банюнгу сприяе посиленню фшансово"" глоба-л!заци як в процеЫ д!яльност! традиц!йних банк!в, що використовують штер-
нет-технологп як складову свое'' дiяльностi, так i банкiв, що працюють суто у вiртуальному просторi, без паперових носив шформацп.
Таким чином, запровадження штернет-технологш в банювсьюй дiяль-ност призвело до значних змiн у банювнищш, посиленнi фiнансовоi глобаль зацп, зменшеннi трансакцiйниx витрат, проте на даний час не може вважа-тись повним замшником традицiйниx банювських вщдшень. Пiд цим огля-дом уваги у подальших дослiдженняx заслуговуе низка економiчниx проблем, зокрема оптимiзацiя впровадження банкiвськиx Iнтернет-теxнологiй в Укра'ш, та, в бiльш глобальнш постановцi, проблема парадоксу продуктивности оптимiзацiя спiввiдношення традицiйниx та сучасних електронних бан-кiвськиx теxнологiй.
Л^ература
1. Building Confidence: Electronic Commerce and Development. - UNCTAD, Geneva, 2000. - Feb. - PP.55-74.
2. Кравець В. 1нтернет-комерщя в Укра'ш// Вюник НБУ. - 2002, № 3. - С. 9.
3. Меджибовська Н. Банювсью послуги та 1нтернет// Банювська справа - 2001, № 5 - С. 42.
4. European Information Technology Observatory, EITO - 2000. - Frankfurt an Main, 2000. - 65 p.
5. Хартман А., Сифоиус Д., Коэдор Д. Стратегия успеха в интернет-экономике. - М.: Лори, 2001. - С. 275.
6. Зуев А., Мясникова Л. Онлайновые сообщества в "новой экономике"// МЭ и МО. -2002, № 11. - С. 15-22.
7. Challenges to the Network: Internet for Development. - ITU, Geneva. - 1999. - Oct. - P. 52.
8. Аузан В. Шпанте М. Новая экономика// Эксперт-Интернет. - 2000, № 1. - 236 с.
9. Грачева М. Электронные банковские услуги: особенности управления рисками// МЭ и МО. - 2002, № 11. - С. 39.
10. Global Banking: The IT paradox// The McKinsey Quarterly. - 2000, № 1.
11. 1нджанян Р.О. Мировые традиции развития электронной коммерции в сфере банковских услуг// Деньги и кредит. - 2001, № 1. - С. 63-65.
УДК: 339.15.054.22+ 657.471.11 Асист В.П. Мороз - НЛТУ Укршни
взасмозв'язок м1ж формуванням прибутку та вибраною ц1новою пол1тикою п1дприсмства
Розглянуто важливють грунтовного тдходу до вибору цшово! полынки тд-приемством з метою отримання максимального прибутку при реал1зацп продукцп.
Ключовi слова: цша, цшова полынка, прибуток вщ реал1зацп продукцп.
Assist. V.P. Moroz - NUFWT of Ukraine Relation between forming of income and chosen price policy of enterprise
In this article importance of the detailed approach is considered to the choice of price policy by an enterprise with the purpose of receipt of maximal income during realization of products.
Для досягнення позитивних результата у шдприемницьюй дiяльностi дуже важливим е правильний вибiр напряму цшово1 пол^ики шдприемством, адже правильна чи помилкова цшова полггика справляе довгострокову дш на все шдприемство та його подальшу дiяльнiсть.
На сучасному еташ вщомо багато рiзних видiв цш на товари i послуги. У найзагальшшому виглядi цша е результатом домовленосл мiж покупцем i
