CC BY
64
УДК336.71.078.3 Астр. П.В. ПриймаК -Львыський НУ iM. 1вана Франка
РОЗВИТОК 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У БАНК1ВСЬК1Й СИСТЕМ1 УКРА1НИ
Дослiджено тенденци розвитку iнформацiйних технологiй бангавсько! системи Укра!ни. Розглянуто етапи розвитку, проведено класифжащю i проаналiзовано особ-ливостi функцюнування таких технологiй. Визначено перспективнi напрямки розвитку шформацшних технологiй в укра1нських банках.
Ключовг слова: банк, банювська система, iнформацiя, iнформацiйнi технологи, анал^ика.
Постановка завдання. Не секрет, що укра!нська економжа перебувае в складному становищ^ переживаючи низку трансформацшних змш Голов-но таку ситуащю спричинили свггова фшансово-економ1чна криза та глобаль зацшш процеси. Одну з основних ролей у перелом! ходу нишшшх подш вь д1грае ефективна д1яльшсть банювсько! системи Укра!ни.
Для ефективного виконання сво!х функцш банювська система, як не-вщ'емна складова украшсько! економжи, потребуе постшного зовшшнього та внутршнього мошторингу, удосконалення 11 розвитку, стимулюючи таким чином покращення сощально-економ1чного становища у кра!ш. Це обгрунто-вуе необхщшсть постшного пошуку нових, бшьш ефективних, напрям1в розвитку вггчизняних банюв. Серед таких напрям1в одним ¡з сучасних та найбшьш перспективних е використання банками передових шформацшних технологш (1Т).
Багато сучасних полгголопв стверджують, що саме зараз вщбуваеться поступовий перехщ вщ шдустр1ального до постшдустр1ального або шформа-цшного суспшьства. Серед головних рис такого суспшьства видшяють: поси-лення рол1 шформацп та знань; зростання числа людей, як використовують та, вщповщно, розробляють IT; створення глобального шформацшного простору, де вщбуваеться ефективна шформацшна взаемод1я користувач1в та за-доволення !хшх потреб в шформацшних продуктах [1, с. 10; 2]. Зазначимо, що кшьюсть користувач1в мереж1 Internet зросла з 10 млн до 1 млрд. за 19952005 рр. [3], а на кшець 2012 р. перевищить 2 млрд. Загалом, зараз обов'язко-вою умовою тдвищення ефективносп управлшсько! пращ, у будь-якш галуз1 економжи, е використання оптимально! IT [4, с. 8].
В умовах шформатизацп ушх суспшьно-економ1чних процешв, банкам необхщно постшно тдтримувати, а краще, шдвищувати р1вень використову-ваних IT, щоб нарощувати свою продуктивнють, оптим1зувати управлшсью процеси та не втрачати ктенпв. Для цього потр1бно постшно дослщжувати ринок IT, анал1зувати р1вень банювських технологш конкуренпв, сприяти на-уковим дослщженням ще! проблематики та здшснювати вщповщш швести-цп. I хоча р1вень розвитку укра!нських банювських технологш е вищим, шж в шших в1тчизняних шститутах [1], однак залишаеться менш ефективним по-р1вняно з1 св1товим, що в принцит, спричинено меншим розм1ром банювсь-
1 Наук. кер1вник: доц. Т.П. Твердохл1б, канд. екон. наук - Льв1вський НУ ¡м. Твана Франка
ких операцш щодо розвинених кра!н, тому потребуе посилення уваги з боку держави, законодавства та науки. З оглянутого випливае, що розвиток науко-вих дослщжень, збiльшення рiвня поiнформованостi та оптимiзацп управлш-ня у сферi iнформацiйних банкiвських технологiй е актуальною проблемою укра1нсько1 економiки.
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. У наукових колах 1Т досль джують вже давно, як на теоретичному так i на практичному рiвнях. Проте 1Т у банкiвському секторi Укра1ни придiлено недостатньо уваги, хоча i не мож-на сказати, що ця проблема лежить поза увагою укра1нських науковцiв. Особ-ливостi розвитку банкiвських 1Т дослiджено у [3-10], зокрема впчизняним науковцям належать пращ [3, 4, 6, 8-10]. Грунтовне дослщження ще! пробле-ми в Украш здiйснено в [4], i хоча минуло вже 5 роюв з часу публшаци його результапв, багато аспектiв залишаються актуальними й необхвдними для вивчення характеристик банювських 1Т.
Мета досл1дження. Аналiз лгтератури з ще! проблематики дав змогу сформулювати мету нашого дослiдження, а саме: вивчення тенденцш розвитку шформацшних технологiй банювсько! системи Укра1ни, як одного з пер-спективних напрямiв пiдвищення ефективностi 11 функщонування.
Для досягнення поставлено1 мети наукового дослщження потрiбно ви-конати таю завдання: аналiз етапiв розвитку шформацшно! технологи; кла-сифiкацiя сучасних банювських шформацшних технологш; iдентифiкацiя особливостей розвитку кожно1 з класифiкацiйних груп цих технологш.
Основш результати досл1дження. Для глибшого розумiння, наведе-мо спочатку означення 1Т. Отже, iнформацiйна технолопя - це визначена су-купшсть технiчних i програмних засобiв, за допомогою яких можна викону-вати рiзноманiтнi операцп з оброблення шформацп.
Очевидно, що 1Т не вщразу набули вигляду персональних комп'юте-рiв, мобiльних телефонiв, вiдеокамер й ш., а пройшли низку прогресивних змш. До друго1 половини XIX ст. головними 1Т були рахiвниця, перо, чорни-ло й бухгалтерська книга (так зваш "ручнi" 1Т) [4, с. 13]. Наступним етапом розвитку 1Т став "мехашчний" наприкiнцi XIX ст. Саме в цей час з'являються так! 1Т, як друкарська машинка, телефон, диктофон, що дало змогу збшьшити ефективнють iнформацiйного оброблення. Використання в другш половинi 60-х роюв XX ст. (етап "електронно!" технологи) потужних електронних об-числювальних машин (ЕОМ) дало змогу бшьше уваги придшяти змiсту документа, а не формi, як це було на минулих етапах.
У 1973 р. в США було розроблено перший персональний комп'ютер (ПК), що започаткувало новий етап розвитку 1Т. Спочатку основними перевагами були розподш обчислювального потенцiалу та децентралiзацiя управ-лiння, а з нарощуванням потужностi ПК та розвитком програмного забезпе-чення (ПЗ) посилення уваги щодо аналиичного оброблення шформацп. Ана-лiтика - це основа штелектуально!, лопчно-розумово! дiяльностi, спрямована на виршення конкретних практичних завдань. В 11 основi лежить не стшьки принцип констатацп фактiв, а принцип "випередження подiй", що дае змогу прогнозувати майбутнш стан об'екта аналiзу [11, с. 26]. Аналiтичнi обрахун-
ки складно здшснювати без потужних ПК та вщповщного ПЗ, тому cy4acHi IT часто називають iнформацiйно-аналiтичними. З шшого боку, й caMi роз-робники ПЗ орieнтyютьcя на aнaлiтичнy складову IT як запоруку пiдвищення ефективносп ïx програмних продyктiв.
Основною ланкою IT у банку виступае автоматизована банювська система (АБС), вiд вибору я^ головним чином залежить подальша конку-рентоcпроможнicть банку. Така система передбачае комплексну автоматиза-цiю операцшно^ облiковоï та yпрaвлiнcькоï бaнкiвcькоï дiяльноcтi i повинна бути iнтегровaною з уйма банювськими теxнологiями й, за необхщносл, ш-шими АБС, легко поновлюватись та масштабуватись (працювати як у малих так i великих банках), забезпечувати автоматизащю формування та надання звгшосл Нaцiонaльномy банку Украши та, за необxiдноcтi iншим шститу-там, володiти службою пiдтримки (здебшьшого з боку постачальника АБС), включати методи iнтелектyaльного aнaлiзy даних для побудови аналггичних звiтiв i прогнозiв дiяльноcтi банку й iн. По суп АБС - це шформацшне сере-довище банку.
IT будь-яжя бiзнеc aрxiтектyри прийнято подшяти на бек-офюш (back office) та фронт-офюш (front office) програми, тому банювсью iнформaцiйнi теxнологiï роздiлимо на таю ж складовь До фронт-офicниx вщнесемо техно-логiï, що забезпечують автоматизащю бiзнеc-процеciв взaемодiï iз клiентaми, а до бек-офюних - aвтомaтизaцiю операцш, пов'язаних iз оформленням, суп-роводом та виконанням угод, укладених у фронт-офici, тобто бек-офicнi технологи рееструють вci оперaцiï клiентa в бaзi даних банку. Окрiм цього, як i в [4, с. 181], видшимо мщл-офю (middle office), як частину оргaнiзaцiйноï структури банку для ведення фшансового та управлшського облiкy, забезпе-чення iнформaцiйноï взаемодп мiж yciмa пiдроздiлaми банку та забезпечення iнформaцiйноï безпеки. Клacифiкaцiю та групування IT бaнкiвcькоï дiяльноc-т ми виконали з урахуванням [5] та вщобразили ïï на рисунку (в основному назви групи сформовано, виходячи з середовища застосування IT). На цьому рисунку також представлено напрями iнформaцiйноï взaемодiï мiж видшени-ми частинами оргaнiзaцiйноï структури банку. Першочергово iнформaцiя, от-римана у фронт-офici, потрапляе до бек-офicy, де обробляеться та ре-еструеться. Зворотнш зв'язок можливий лише обмеженою юльюстю шформа-цiï, яка доступна будь-якому потенцiйномy клiентy банку та конфщенцшною iнформaцiею кожного клiентa (на рисунку позначено пунктиром). Пюля оброблення, шформащя бек-офicy зберiгaетьcя та використовуеться у мщл-офь ci для процеив yпрaвлiння у банку. Оcкiльки, мщл-офю забезпечуе зв'язок та iнформaцiйнy безпеку у банку, то очевидно, що присутш iнформaцiйнi потоки, яю ведуть iз нього як до бек-офюу, так i до фронт-офюу.
Tепер розглянемо бiльш детально технологи кожноï iз частин оргаш-зaцiйноï структури банку та охарактеризуемо особливосп ïx фyнкцiонyвaння, розпочавши iз програмно-техшчних зacобiв фронт-офicy.
Диcтaнцiйне бaнкiвcьке обслуговування (ДБО) передбачае викорис-тання технологш, яю дають змогу здiйcнювaти банювсью операцп без фiзич-ноï присутност клiентa в банку. Цей вид надання банювських послуг набув поширення з розвитком глобaльноï мережi !нтернет, i поступово збiльшyе
свою популяршсть. ДБО "банк-кшент" передбачае встановлення на робочш станци користувача програми, з допомогою яко! вiдбуваеться взаемодiя з банком через рiзнi канали зв'язку, здебiльшого через 1нтернет. У ДБО "штер-нет-банк" взаемодiя користувача з банком вщбуваеться через веб-браузер на сайп банку. У цьому випадку кшент отримуе перевагу, через можливють доступу до банкiвських послуг з будь-якого мюця, де е 1нтернет, водночас, банк опиняеться в менш вигiдному становищi, оскiльки збшьшуеться ризик зламу та несанкцiонованого доступу до системи. Тому системи ДБО "банк-кшент" е випдними для корпоративних кшенлв, а ДБО "iнтернет-банк" для фiзичних осiб, враховуючи ще й те, що на цiй технологи будуються системи для мо-бшьних та iнших пристро!в (мобiльний банюнг). Банкiвськi са11-центри об-слуговують кшенлв телефоном, що дае змогу користувачам швидко отрима-ти вiдповiдь за потреби та тдвишуе рiвень довiри до банку (при висококваль фшованш пiдтримцi працiвникiв са11-центру).
Рис. Класифжащя бантвсъких шформацшних технологш
Лншим видом ДБО е виконання банювських операцш з допомогою р1з-норщних банкомат1в. Банкомат - це програмно-техшчний комплекс, основною функщею якого е прийом-видача наявних гот1вкових кошт1в кшенлв. Першочергово банкомати в УкраАт функцюнували тшьки з операщями видач1 гот1вки, а в останш роки почали з'являтись i депозита банкомати (cash-in тер-мшали). Ще одним типом термшал1в самообслуговування виступають шфор-мацшт кюски, як забезпечують користувачам повний наб1р банювських про-дуклв за допомогою штернет та мобшьного банкшгу в цшодобовому режимь Цей вид термшал1в практично не розвинений в УкраАт. Комплексш ршення систем ДБО передбачають можливють використання р1зних канал1в зв'язку залежно вщ потреби кшента. Використання таких ршень банком е досить ко-рисним та зручним для користувач1в через наявшсть единого штерфейсу.
Интернет банюнг в Укра1т розвивався невеликими темпами, що зу-мовлено недостатшм використанням само! мереж1 Интернет, браком вщповщ-ного правового регулювання та шформацшного захисту ще! сфери [4, с. 429].
Наступною, не менш важливою для ефективного розвитку банку, фронт-офюною технолопею е CRM-система. CRM (Customers Relationship
Management - управлшня взаeмовiдносинами з клieнтами) - це бiзнес-страте-гiя банку, спрямована на побудову взаемовипдних вiдносин з ктентами, на основi використання передових шформацшних технологш. CRM-система -це комп'ютерна програма, що реалiзye принципи клieнтоорieнтованоï роботи. Використання банком CRM-системи дае змогу провести сегментацiю ктенпв з подальшим збереженням найбiльш щнних iз них, пiдвищити ефек-тившсть залучення нових клieнтiв, створити комплексну систему маркетингу та продаж, знизити витрати i тдвищити продyктивнiсть пращ, що внаслщок збiльшye прибутки банку. Найкраще фyнкцiональнiсть сyчасноï CRM-систе-ми розкриваеться через ll компонентiв Бартона Голденберга [l2, c. 67], яки-ми вона надшена: yправлiння контактами; управлшня продажами; продажi телефоном (телемаркетинг); управлшня часом (тайм менеджмент); тдтримка та обслуговування ктенпв (гаряча лшя, пiсляпродажний сервiс); yправлiння маркетингом (анкетування, опитування та розсилки); звггшсть для керiвниц-тва; iнтеграцiя з шшими системами; синхронiзацiя даних; yправлiння елек-тронною торгiвлею (iнтеграцiя iз сайтом банку, портал для ктенпв чи пар-тнерiв); yправлiння мобiльними продажами (будь-який вщдалений доступ).
За цшьовим використанням CRM-системи подiляють на оперативш, аналiтичнi та коляборацiйнi. Оперативнi CRM-системи призначеш для забез-печення швидкого доступу до iнформацiï при взаемодп банку з кшентом у процеш продажу та обслуговування; аналiтичнi - передбачають Грунтовний аналiз даних, яю характеризують як сам банк, так i його кшенпв; колябора-цшш - характеризуються участю клieнта в дiяльностi банку i можливiстю його впливу на виробничi процеси.
Першою бек-офiсною технологieю у нашiй класифжацп виступае бан-кiвський докyментообiг. На нашу думку, технолопю електронного докумен-тообiгy використовують недостатньо yкраïнських банюв, що пов'язано з вщ-сутнютю загальнодержавноï iнфрастрyктyри таких процесiв та повшьному розвитку ïх юридичного регулювання. На yкраïнськомy ринку систем електронного документооб^ (СЕД) найбiльш конкурентними е таю: СЕД "ДЬ ЛО" (www.eos.com.ua), СЕД "Megapolis.DocNet" (www.inbase.com.ua), СЕД "MasterDoc" (www.bkc.com.ua), СЕД "FossDoc" (www.fossdoc.com.ua).
Плапжна система (ПС) - це плапжна органiзацiя, члени платiжноï системи та сукупнють вiдносин, що виникають мiж ними пiд час проведення переказу грошей [l3, с. l92].
В Украïнi вiдповiдальний за створення, координащю та нагляд за створенням плапжних систем Нацiональний банк, який вже створив систему мiжбанкiвських розрахунюв "Система електронних платежiв (СЕП)" та систему роздрiбних платежiв "Нацiональна система масових електронних плате-жiв (НСМЕП)". Tим не менш, для подальшого розвитку yкраïнськоï банювсь-коï системи необхiдно запроваджувати методи залучення банюв до НСМЕП, поступово зменшувати гопвковий обiг у державi до не бiльше lO % (як в роз-винених захщних краïнах), розширювати iнфрастрyктyрy прийому плапжних карток, сприяти розвитку створення кобрендових карток (НСМЕП + Visa/Master Card) та, вщповщно, створити едину шфраструктуру прийому як
346
Збipник нaуково-тexнiчниx пpaць
мiжнародних, так i нацiональних карток [9]. Власне, в Украш присутня тен-денщя до збiльшення довiри населення до використання пластикових карток.
Пiд час розгляду CRM-систем ми встановили, що тут уже присутнi важливi елементи оперативного управлшня у банку, проте щ процеси вщбу-ваються в середиш банку, тому першою групою технологiй мiдл-офiсу власне i стали 1Т оперативного i стратепчного управлiння. Найбiльш комплексною системою, яка покликана забезпечувати взаемозв'язок управлшня на стратепчному та оперативному рiвнях, е BPM-система (Business Performance Management), тобто система управлшня ефективнютю бiзнесу. До iнших, менш комплексних, систем управлшня, можна вщнести: аналiтичнi системи, управлшня ризиками, сховища даних у банку та процеси бюджетування.
У процеш функцiонування банку виникають як загальш ризики, так i ризики несанкцюнованого доступу до власноï шформацп [14, 15]. 1нформа-цiйна безпека (1Б) в банку повинна бути на вшх рiвнях його iерархiï [14, 16], тому ми вщнесли ïï до технологiй мiдл-офiсу.
Наступною технологiею мiдл-офiсу ми назвали телекомушкацп в банку, якi забезпечують зв'язок мiж працiвниками, пiдроздiлами, фЫями банку з допомогою телефонiï та аудiовiзуальних систем. Сюди також можна вщнести й call-центри, проте ïх завдання - робота з ктентами, а саме: гаряча лiнiя, со-цiологiчнi опитування, телемаркетинг, тому ми вважаемо, що щ центри кра-ще класифiкувати як фронт-офiсну технолопю.
Сучасна банкiвська дiяльнiсть неможлива без банювсь^ технiки. До цiеï категорп технологiй входять: банкомати, сейфи, купюро^чильш маши-ни, касовi апарати, сканери штрих-кодiв, знищувачi документiв та шша офю-на та оргтехнiка. Серед украшських банкiв зараз часто використовують заста-рiлу технiку, що, з одного боку, зрозумшо його небажанням нести додатковi витрати. Проте, з шшого боку, це справляе негативне враження на користува-ча, i особливо на потенцшного клiента банку.
Висновки. Ефективний розвиток украшських банков передбачае використання передових 1Т. Проте банкам потрiбно пам'ятати про "парадокс про-дуктивностi" [10]. Цей парадокс передбачае, що у разi збшьшення iнвестицiй у новiтнi 1Т, продуктивнiсть працi теж зросте, але у менше разiв, нiж вщбувся рiст рiвня iнвестування. Власне кожен банк, повинен вивчати доцшьнють зас-тосування кожноï 1Т, оскiльки, незважаючи на ïх актуальнiсть та популяр-нiсть, ринок банкiвських технологiй е не дешевим.
1снуе низка проблем (основш з них викладено в [9]), пов'язаних iз тд-вищенням рiвня розвитку iнформацiйних банкiвських технологш, для вирь шення яких потрiбна взаемодiя держави, банкiвськоï системи i наглядових органiв. Проведена класифiкацiя св^ить, що банкiвськi технологiï повиннi тдтримувати високий рiвень iнтегрованостi та функщонувати як едине цiле, для шдвищення ефективностi управлiнських процесiв та досягнення опера-тивних та стратегiчних цшей банку.
Аналiз особливостей розвитку банювських 1Т показав, що перспективою ïх розвитку е поширення дистанцшного банкiвського обслуговування, залучення користувачiв такого обслуговування, поступовий перехщ до елек-тронного документообiгу.
Л1тература
1. Грицунов О.В. Iнформацiйнi системи та технологи : навч. noci6H. [для студ. ВНЗ] / О.В. Грицунов. - Харюв : Вид-во ХНАМГ, 2010. - 222 с.
2. Skorupka D. Neural Networks in Risk Management of a Project / D. Skorupka // 2004 AACE International Transaction, (CSC. 1.51- CSC. 1.57), The Association for the Advancement of Cost Engineering, USA, Washington 2004.
3. Мелесик С.В. Сучасш шформацшш технологи у дiяльностi банюв в умовах фшансо-во! глобашзаци / С.В. Мелесик // Вюник Нащонального банку Укра1ни : журнал. - 2006. -Вип. 16.5. - С. 194-199.
4. Страхарчук А.Я. 1нформацшш системи i технологи в банках : навч. поабн. / А.Я. Страхарчук, В.П. Страхарчук. - К. : Вид-во УБС НБУ, 2007. - 512 с.
5. Дик В.В. Электронный банк / В.В. Дик. - М. : Московская финансово-промышленная академия, 2004. - 175 с.
6. Срьомша Н.В. Банювсью шформацшш системи : навч. поабн. / Н.В. Срьомша. - К. : Вид-во КНЕУ, 2000. - 220 с.
7. Королев М.И. Информационные системы в банковском деле : учебн. пособ. / М.И. Королев, Д.М. Королев. - Белгород : Изд-во БелГУ, 2004. - 293 с.
8. Степаненко В. 1нформацшно-комушкацшш технологи банювського сектору / В. Сте-паненко // Вюник Нащонального банку Укра!ни : журнал. - 2010. - № 6. - С. 78-79.
9. Степаненко В. Удосконалення шформацшних та банювських технологш / В. Степаненко // Журнал банк. - 2007. - № 5-№ 6 (032). - С. 48-51.
10. Olazabal N.G. Banking: the IT paradox / N.G. Olazabal // The McKinsey Quarterly. -2002. - Num.1. - Pp. 47-51.
11. Курносов Ю.В. Аналитика: методология, технология и организация информационно-аналитической работы / Ю.В. Курносов, П.Ю. Конотопов. - М. : Изд-во РУСАКИ, 2004. - 512 с.
12. CRM: Российская практика эффективного бизнеса / А. Кудинов, М. Сорокин, Е. Го-лышева и др. / под ред. М. Сорокина. - М. : ООО "1С-Паблишинг", 2008. - 430 с.
13. Гетманцев Д.О. Банювське право Укра!ни / Д.О. Гетманцев, Н.Г. Шуклша. - К. : Центр навч. лп^ри, 2007. - 344 с.
14. Савченко А. 1нформацшна безпека банюв: шляхи розв'язання проблеми / А. Савченко, I. 1вченко // Вюник Нащонального банку Укра!ни : журнал. - 2010. - № 5. - С. 3-5.
15. Skorupka D. Identification and Analysis of Risk Indicators of an Increase in Construction Project Costs / D. Skorupka, M. Hastak // Zeszyty Naukowe Politechniki Gdanskiej 602, Budow-nictwo L^dowe, Nr 59, KILiW PAN (С. 223- 230), Krynica 2006.
16. Skorupka D. Modelling of risk in the building projects / D. Skorupka // Operations Research and Decision. - Wroclaw, 2006. - С. 133-143.
Прыймак П.В. Развитие информационных технологий в банковской системе Украины
Исследованы тенденции развития информационных технологий банковской системы Украины. Рассмотрены этапы развития, проведена классификация и проанализированы особенности функционирования таких технологий. Определены перспективные направления развития информационных технологий в украинских банках.
Ключевые слова: банк, банковская система, информация, информационные технологии, аналитика.
PryimakP.V. The development of information technologies used in the banking system of Ukraine
Tendencies of development of information technologies of a banking system of Ukraine are investigated. Development stages are considered, classification is carried out and features of functioning are analyzed, of such technologies. The perspective directions of development of information technologies in the Ukrainian banks are defined.
Keywords: bank, banking, information, information.
