CC BY
90
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
УДК 336.71 Доц. Л.В. Мороз, канд. екон. наук - Льв1вський 1БС Утверситету бантвсько1 справи Нащонального банку Украти, м. Kuïe
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОНЛАЙН-БАНК1НГУ В УКРАШ1
Розглянуто новий вид банювських послуг - онлайн-банкiнг, зокрема 1нтернет-6aHKÎHr, телебанкiнг та мобшьний банкшг. Подано коротку характеристику таких банювських послуг i розглянуто перспективи 1'хнього розвитку в Украïнi.
Ключовг слова: онлайн-банкшг, Iнтернет-банкiнг, телебанкшг, мобiльний бан-кiнг, банкiвськi операци, фiнансовi операцiï, банкiвська установа.
Постановка проблеми. Банювська сфера ХХ ст. появою нових шфор-мацшних технологш ведения банювських операцш i надання банювських послуг нового поколшня. Термш "банкшг" р1зн1 автори трактують по-своему, вкладаючи р1зний змют у нього та визначаючи його суть. Автори "Нового словника шшомовних сл1в" [8, с. 81] тд словом "банкшг" розумшть "фшан-сову операщю, що дае прибуток банку", тобто фшансову операщю фшансо-воï установи, зокрема: банювсь^ установи, де здшснюються грошов1 опера-цiï, операцiï 1з золотом, шоземною валютою та 1нш1 функцп.
Варто зазначити, що навпъ у "Великому украшсько-англшському словнику" [9, с. 26] немае пояснення термша "банкшг", а це означае, що це -лише термш, який визначае вщповщну операщю, тобто перекладаеться з ан-глiйськоï мови як банювська операщя (див. у наведеному словнику термш: банювський - banking).
В "Англо-русском экономическом словаре" 1.Ф. Ждановоï термiн "banking" перекладено, як "банковское дело", "банковские операции", а сло-восполучення "branch banking" - це "система банковских филиалов", "chain banking" - "банковская цель", "commercial banking" - "депозитная операция банка"; "free banking" - "бесплатные банковские операции для постоянных клиентов"; "group banking" - "банковские группы"; "international banking" -"международное банковское дело"; "investment banking" - "инвестиционная деятельность банков"; "wholesale corporate banking" - "банковское обслуживание корпораций" [4, с. 60].
У "Новому англшсько-украшському словнику" [2, с. 62] термш "banking" потрактовано як "банювська справа". Варто зазначити, що навиь у "Словнику сучасноï економжи Макмшлана" немае термша "банюнг", а лише у словосполученш "банювсью послуги" через систему фшш е таке визначен-ня "branch banking" - надання банювських послуг за допомогою мережi фь лш, що належать до однiеï банювсь^ компанп. Розвиток та^ системи, тонерами я^ були шотландсью банки, е важливою, хоча i необов'язковою, умовою концентрацп i збшьшення обсягу банювських операцш через те, що фшп витюняють або замiщують шляхом поглинання невеличю мiсцевi банки. Важливою початковою умовою створення банювських фшш був контроль за кредитуванням, здшснюваний добре тдготовленими менеджерами фшш. У багатьох штатах США система банювських фшш заборонена законом, що е наслщком популютських страхiв перед концентращею "влади грошей" у великих банках, внаслщок чого велика частина банкiвськоï сфери США мае не-типову атомютичну структуру [11, с. 30-31].
З цього випливае, що термш "banking", як це зазначено вище, i на сьогодш його трактують як виконання банювських операцш, автоматизовано за допомогою таких новiтнiх технологш, як 1нтернет, мобiльний зв'язок то-що. Зокрема, в 1нструкцп про безготiвковi розрахунки в Украш в нацюналь-нш валкт, затвердженiй Постановою Правлiння Нацюнального банку Укра-1ни вiд 21.01.2004 № 22, придшено цiлу главу виконанню банкiвських опера-цiй дистанцшно - "Розрахунки за допомогою систем дистанцшного обслуговування", де зазначено, що оперативне ведення ктентом сво1х розрахункiв у банку та обмш технологiчною iнформацiею клiент може здшснювати за допомогою систем дистанцшного обслуговування. А дистанцiйне обслугову-вання може здшснюватися за допомогою систем "ктент - банк", "ктент - 1н-тернет-банк", "телефонний банкiнг" тощо. Окрiм цього, системи на зразок "ктент - банк", "клiент - 1нтернет-банк", "телефонний банкiнг" тощо на тд-ставi дистанцiйних розпоряджень кшента можуть виконувати функцп надан-ня шформацшних послуг згiдно з перелжом, що зазначений у договорi мiж банком i клiентом, здiйснення операцш дистанцiйно за рахунок клiента (оплата комунальних послуг, телефонних переговорiв тощо) за допомогою системи "телефонний банюнг" (дистанцiйне обслуговування ктенпв за допомогою телефонних канатв зв'язку). Клiент у договорi про надання банювських послуг зазначае шформащю, яка потрiбна банкiвськiй установi для списання кошпв з рахунку ктента [5, с. 43-45].
Анал1з останшх досл1джень i публ1кац1й. Визначенi проблеми до-сить широко вiдображено в дослщженнях як зарубiжних, так i вiтчизняних учених-економiстiв, науковцiв i практиюв, таких як: I. Бланк, О. Буренш, Н. Сгорова, С. Жуков, К. Зуллас, Л. 1гонша, О. Лаврушин, Б. Луцiв, Т. Майорова, А. Мертенс, Я. Мiркiн, А. Мороз, А. Пересада, Б. Пшик, М. Савлук, К. Скиннер та шшь
Однак !хш теоретичш та деяю практичнi обгрунтування, а також на-уковi розробки побудоваш на досвiдi кра1н iз розвиненою ринковою економь кою або ж на прикладах трансформацшних економiк кра1н Схщно! Свропи, тому не можуть повною мiрою бути застосованi у сферi впчизняно! банювсь-ко1 системи i потребують адаптацп до умов та специфжи дiяльностi нащ-ональних банкiвських установ, !хшх органiзацiйних структур i законодавчо-нормативного забезпечення.
Незважаючи на досить широке використання в банкiвськiй теорп i практицi новiтнiх iнформацiйних технологш i систем дистанцiйного управлшня банкiвськими рахунками, до цього часу ще не вироблено однозначного, чггко визначеного пiдходу до загального розумшня суттi "онлайнового-бан-кiнгу" i вщповщних спецiальних результатiв банювських розрахункiв у за-гальнонацiональнiй системi електронних платежiв. А тому ця тема е досить важливою та актуальною i потребуе грунтовного аналiзу й вивчення, розроб-лення вiдповiдних як шформацшних технологш i програмного забезпечення, так i принципово нових систем 1х реалiзацil.
Мета дослiдження. Пошук едино! системи дистанцшного управлшня бан-ювським рахунком i забезпечення проведения вщповщних банювських рахунюв.
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми
Виклад основного матерiалу. Аналiзуючи низку публiкацiй, у яких розглянуто суть i значення термша "banking", можна стверджувати, що термш "banking' - це банювська операцiя, або ж фiнансова операщя, яка на-даеться в режимi реального часу та з використанням Интернету чи мобiльного телефонного зв'язку Послуги онлайн-банкiнгу (рис. 1) е надзвичайно випдни-ми для кшенлв, оскiльки забезпечують оперативнiсть, мобiльнiсть, не зале-жать вiд режиму роботи банювсько!' установи тощо.
Рис. 1. Структура онлайн-бантнгу
Одним Ï3 найважливших завдань щодо пiдвищення ефективностi дь яльностi та функцiонування вiтчизняних банювських установ е запроваджен-ня нових банювських технологш i рiзноманiтних шновацш. Важливо зазна-чити, що система банюнгу формувалась i розроблялась вщдавна (табл.).
Табл. Етапи становления баншнгу (бантвськоХ системи)
Етапи
Характеристика
VI ст. до нашо1 ери
Невелика держава Мало1 Ази - Лщя починае чеканити першi в штори людства монети iз дорогоцiнного металу головно для того, щоб оплачу-вати послуги воïнiв-найманцiв, яю охороняють правителя-тирана Гiгеса
XV ст. на-шоï ери
В Iталiï з'являються першi органiзацiï, якi в майбутньому стануть, по сут1, праобразами сучасних банюв
1958 рiк
Bank of America випускае першi пластиковi картки
2001 рк
Поклав початок розповсюдженню безконтактних платежiв на основi мiкросхем, штегрованих у рiзнi електроннi побутовi пристрой вихiд наукових розробок з бiометричноï iдентифiкацiï особистостi на р1вень, що дае змогу провести 1'х економiчно-ефективне впровадження_
Джерело. Склав автор на основi [10, с. 11].
Вищезазначеш подiï та передумови створення i формування банювсь-ко" системи е ключовими вiхами в документальнш iсторiï грошей i банкiнгу, кожна з них - це щабель на шляху переходу ще1" важливо1' сфери людсько1' ак-тивностi на нов^ якiснi рiвнi. Отже, з появою перших банкiв, ïхнiм розвитком та освоенням вщповщних технологiй, систем i використанням у сферi надан-ня послуг, устатковання i продуктивного обладнання сформовано передумови щодо яюсних змш само1' природи грошей, замшивши фiзично помiтнi стандартнi порцп дорогоцiнних металiв: золота, срiбла, платини тощо, кре-дитними банкiвськими безго^вковими коштами, що в 1970-х роках повшстю втратили зв'язок iз вказаними дорогощнними металами та iншими подiбними оборотними активами. Якщо до виникнення банювських установ грошi були основним чинником грошових вiдносин i вели вщносно самостiйне юнуван-ня, то вже з розвитком банювського сектору повшстю вщокремлений вiд бан-юв грошовий обiг став практично неможливим i з кожним роком узалежню-вався вщ банкiвського сектору, який не тшьки запроваджував i вдосконалю-вав сферу обслуговування сво1х кшенпв, а й створював новi технологи ix забезпечення. Такий розвиток банкiвськиx послуг i привiв до появи пластико-
вих карток, що створило передумови для витюнення готiвкових коштiв з еко-номiчного обiгу.
Як свiдчить практика, з кожним роком досить стрiмко проходять змь ни як у розвитку суспшьства, так i в шформацшнш сферi. А це, водночас, ю-тотно впливае на розвиток новггшх технологiй у банкiвськiй системi та на !х основi -забезпечення конкурентоздатностi кожно! банювсько! установи i за-безпечення високого рiвня обслуговування сво!х клiентiв та надання !м широкого спектра послуг, а також шдвищення безпеки банювського бiзнесу [10, с. 11-12].
Важливо зазначити, що, як стверджуе автор видання "Будущее банкинга: мировые тенденции и новые технологии в отросли" [10, с. 17] Крю Скшнер, "банювсью продукти i послуги, безперечно, пройшли вщповщний шлях розвитку, але до автоматизаци !м було ще дуже далеко. I лише в 1970-х роках ми побачили розквгг нових технологш", що ютотно змiнили систему надання банювських послуг (рис. 2).
Hoei технологи надання банк1вських послуг
А Запровадження банкомате для автоматизаци процеав видавання гсшвки
А Створення системи SWIFT для здшснення платежи в у глобальному масштаб!, яка прийшла на змшу апаратам телексного зв'язку
А Запровадження пластикових карт у систему електронно'1 обробки кредитних карток
А Створення nepinoi фшансовоТ модел1, що лягла в основу торпвл1 ф'ючерсами, опщонами i дерривативами
А Розроблення пристро'1в обчислювально'1 техшки, яки належним чином використовували для управлшня рахунками в бек-сфа
Рис. 2. Перелт нових технологш надання бантвських послуг
(склав автор на ocnoei анал1зу [3; 7; 8])
Тако! ж думки i професор Девщ Ллевеллш, керiвник Асощацй випус-кникiв банкiвського факультету Унiверситету Лафборо, який на однiй iз пре-зентацiй новiтнiх технологiй у банювськш галузi 1996 р. вщзначив, що "га-лузь (маючи на увазi банкiвську галузь) змiнилася за останш п'ять рокiв силь-шше, нiж за попереднi 50 роюв" [10, с. 18]. Таке твердження залишаеться досить вагомим i переконливим i в кiнцi першого десятилiття XXI ст. Перекон-ливою причиною економiчних змiн "е той факт, що в основi фшансових послуг лежать бiти i байти шформаци, якi накопичуються i зберiгаються на комп'ютерних дисках" [8, с. 18]. Отже, "банкшг - це цифровий ринок, що грунтуеться на вiртуальних фiнансових вiдносинах, оформлених електронни-ми трансакцiями" [10, с. 18].
Отже, на наш погляд, банкшг - це зокрема банювсью, а взагалi фшан-совi операцй, якi здiйснюються вiртуально, без безпосереднього контакту клiента i банкiвського пращвника, тобто за допомогою електронних засобiв. Такими операцiями можуть бути будь-як банкiвськi операци та послуги, а особливютю !х е те, що вони можуть здшснюватись у будь-який час i з будь-
Нацюмальмий л1сотехм1чмий ум1верситет УкраУми
якого мюця. Основною вимогою здiйснення банкiвськоï операцп е наявнiсть мобiльного телефону або ж комп'ютера.
На сьогоднi укладення угоди або ж проведення операцш, а також встановлення контакпв i ведення бiзнесу перевагою е те, що вони ведуться безпосередньо через електронш канали i служби. А тому банюнг - одна з тих небагатьох галузей, у яких технологи не тшьки вiдкривають новi можливостi, а i е невщ'емною життево важливою складовою в суспшьному життi. Визна-чальним фактором е те, що банкшг XXI ст. становить бiзнес, який базуеться на вщповщних технолопях та iнновацiяx. На сьогодш такою iнновацiею в банювськш сферi е поява банкiвськиx послуг нового поколшня - онлайн-бан-юнгу: Iнтернет-банкiнгу (Internet banking), мобiльного банюнгу (тобто banking, т-banking) i телебанюнгу (telebanking).
Послуги онлайн-банкiнгу, тобто таю, яю надаються клiентам банювських установ у режимi реального часу, що значить миттево, е надзвичайно ви-пдними, оскiльки забезпечують досить високу швидкiсть великого числа банювських операцш, а також постшне виконання банювських операцш про-тягом 24 годин на добу i ам дшв на тиждень з будь-яко1 точки свiту здшсню-вати управлшня сво1м банкiвським рахунком; купувати i продавати валюту, яка збер^аеться на банкiвськиx рахунках клiента юридично1 чи фiзичноï особи; здшснювати банкiвськi перекази; розмiщувати кошти на депозитних рахунках; поновлювати пластиковi картки; отримувати вичерпну та достовiрну iнформацiю про залишки на поточних рахунках i отримувати витяги, зокрема за рахунками пластикових карток, за будь-який перюд тощо.
За допомогою новггньо1 технологи онлайн-банюнгу можна не тшьки оплачувати комунальш послуги, мобшьний зв'язок, отримувати доступ до 1н-тернету, вести мiжмiськi та мiжнароднi переговори, а й доручати банювськш установi автоматично проводити регулярнi платежi за певним графiком або ж у режимi "вiдтермiнованого платежу", коли банювська установа виконувати-ме доручення кшента в мiру надходження кошпв на клiентський рахунок.
Телебанкiнг - це вид дистанцшного банювського обслуговування з використання телефонного зв'язку, який працюе в тоновому режима Така система управлшня банювським рахунком дае змогу клiентам визначено1 банкiвськоï установи по телефону отримувати вщповщну шформащю про стан свого рахунку, рух кошпв на вказаному рахунку, здшснювати переказ кошпв iз рахунку на рахунок, а також здшснювати у будь-який час комунальш платежь Варто зазначити, що в цьому разi для доступу в мережу не потрiбно ш мобшьного телефона, ш комп'ютера, нi iншиx засобiв, якi б забез-печували доступ до поточного рахунку. Клiент банювсько1 установи за допомогою телефонного банюнгу мае можливють управляти сво1м рахунком або ж через оператора i за допомогою голосу чи автоматично, набираючи вщпо-вщний номер телефона.
Водночас, мобшьний банюнг, як його ще називають GSM-банкiнг, дае змогу управляти банювським рахунком, використовуючи мобшьний телефонний зв'язок за допомогою як мобшьного телефона, так i портативно1 комп'ютерно1 системи (Personal Digital Assistant) з використанням новггаьо1 технологи безпровщного доступу. Зазначимо, що основними перевагами мо-
бшьного банкшгу е як здiйснення вiдповiдних банювських операцiй, так i проведення контролю (рис. 3).
Основш переваги мобшьного банкшгу
Банкгвсъкг операцп Контролът операцп
Здшснювати грошов1 перекази з1 свого рахунку в будь-який момент часу та з будь-яко! точки св1ту Контроль грошових переказ1в з\ свого рахунку в будь-який момент часу та з будь-яко! точки св1ту
Отримувати на мобшьний телефон оперативну шформащю у форм1 згш-повщомлення про платеж! та надходження на рахунок Контроль платежи в 1 надходжень на рахунок
Отримувати шформащю про баланс рахунку та останш здшснення платежи в Контроль балансу рахунку
Рис. 3. Основт переваги мобтьного бантнгу (примтка: розробив автор)
Гнтернет-банкшг нового поколшня - це яюсно новий 1нтенет-банкшг, який гарантуе повну конфщенцшшсть i пропонуе найсучасн^ послуги у зручному штерфейш (рис. 4) i на сьогодш досить широко використовуеться у вггчизнянш банкiвськiй системi, про що свщчать рекламнi перспективи ба-гатьох украшських банкiв.
Оновлений 1нтернет-банкшг (банкшг нового поколшня)
Забезпечення найсучасшших послуг Особливостг та варгантшсть тдключення г користування
Цшодобовий доступ до шформацп про стан карткових, поточних, депозитних та кредитних рахункпв у банку Без додаткових пристро!в захисту шд час отримання шфпослуг -
SMS-шформування в режим1 on-line про зарахування кошпв i платежи в з рахункпв 3 генератором одноразових парол1в або i3 захищеним нос1ем цифрового
Встановлення та змша л1мтв, блокування/ розблоковування плапжних карток шдпису для здшснення платежи в
- Погашения кредитив i поповнення депозштв
Оплата за комунальш та mini послуги
Рис. 4. Оновлений 1нтернет-банктг (розробив автор)
Обслуговування власного банювського рахунку з використанням мо-бшьного телефону на сьогоднi е досить популярним у свт та на вггчизняно-му ринку банкiвських послуг. Мобшьний телефон перетворюеться практично в комп'ютерний термiнал за допомогою Бт-картки, яку в нього iмплантують. На цю Б1ш-картку, за потреби, можна завантажувати вщповщну банкiвську програму, якою легко управляти за допомогою меню, яке висвiчуеться на ек-раш мобiльного телефону. Б1ш-картка водночас здшснюе персонiфiкацiю ко-ристувача i захист програми шляхом введення РТЫ-коду. Програма бло-
Нащомальмий лiсотехнiчний умiверситет Укршми
куеться, якщо PIN-код неправильно набрано юлька разiв поспiль. Окрiм цього, мобiльнi телефони стандарту GSM мають можливють захищати канал зв'язку завдяки криптографiчним засобом [1].
Отже, 1нтернет-банкшг е досить зручним способом управлшня банювським рахунком через використання спещального програмного забезпечення. Управлшня власним банювським рахунком описаним методом е особливо зручним i мае низку досить ютотних переваг (рис. 5).
Ochobhî переваги управлшня банк1вським
Забезпечуе цшодобовий доступ до рахунку з будь-яко'1 точки св1ту та
■ дистанщйшсть управлшня рахунком, що дае змогу оперативно реагувати на
■ Зростае оператившсть проведения банювських операцш
Надае кшентам банювсько!' установи пиши комплекс шформацшних послуг; яю забезпечують можлив!сть у будь-який час отримувати шформащю про стан рахунку, про платеж! та надходження на рахунок, переглянути та роздрукувати плапжш документ за будь-якии перюд часу, починаючи з моменту вщкриття рахунку в банку, отримувати витяги за попереднш перюд, самостшно поставит» плат1жну картку у стоп-лист у разг ïï m рати або ж крад1жки, отримати шформащю щодо курсу валют на будь-яку дату
Рис. 5. Основт переваги управлшня бантвським рахунком за допомогою Ытернет-бантнгу (розробив автор)
Важливо зазначити, що на сьогодш популяршсть 1нтернет-банюнгу к-тотно зростае. Так, за даними компанш Datamonitor i Fоrrester [12], 2000 року 1нтернет-банюнгом у Сврош користувалось 23 млн оЫб, до кiнця 2003-го цей показник зрю уже до 60 млн, що становило 37 % уЫх користувачiв 1нтер-нету в Сврош, а вже 2007 року майже 130 млн европейщв користувалися пос-лугами Iнтернет-банкiнгу.
Найбшьше розвиненим Iнтернет-банкiнг е у Великобританп та Нiмеч-чинi, де щею системою банкiвськиx операцiй користуються досить велика юльюсть громадян. Варто зазначити, що европейсью банки постiйно збшь-шують послуги в системi 1нтернет-банюнгу i вже на сьогоднi ïx кiлькiсть ся-гае понад 1 200, у Латинсьюй Америцi - близько 260 таких банюв, в Афри-цi - 25, лщерство в цiй сферi займають банки США, де майже 1 400 банювських установ забезпечують надання послуг за допомогою 1нтернет-банюнгу. Найбiльшi банки свпу, таю як "Dоиtsche Bank" та "Bank of New York" вже сьогодш забезпечують здшснення понад 80 % банювських платежiв за допомогою системи "1нтернет" [6].
У мiжнароднiй практищ на цей час сформувалися двi моделi 1нтернет-банкiнгу. Перша включае традицiйнi банкiвськi установи, яю зазвичай прово-дять традицiйнi банювсью операцп та надають послуги, але часто своï послуги доповнюють онлайновим бiзнесом, тобто поряд iз традицiйними послуга-ми забезпечують виконання банювських операцш за допомогою 1нтернету та мобшьного телефонного зв'язку. Друга - це суто вiртуальнi банки, яю працю-
ють iз кшентами виключно через 1нтернет ^ на вiдмiну вiд традицiйних бан-кiв, не мають мережi фшш.
На вiдмiну вiд зарубiжних банювських установ, на сьогоднi послугами дистанцшного доступу до банкiвського рахунку в Укра!ш користуеться ще зовсiм мала кшьюсть наших громадян. Це пов'язано з тим, що ще не вс вгт-чизнянi банки пропонують такий вид послуг, але ще й треба врахувати менталитет нашого населення, який проявляеться в недовiрi до таких банювських послуг, наявнють шахрайських схем у цш царинi тощо. Для порiвняння, у Ро-сiйськiй Федераци вже сьогодш такий вид послуг пропонують бшьше нiж 40 провiдних банков, а, за прогнозами, щорiчно кiлькiсть таких банков буде ю-тотно зростати i до кiнця 2012 р. !х кiлькiсть мае сягнути до 80 % вщ загаль-но! юлькосп [6]. Як уже зазначено, основною причиною такого шформа-цшного вiдставання Укра!ни е поки що незначна кшьюсть користувачiв 1н-тернету взагалi, а також застереження потенцшних клiентiв щодо безпеки такого рахунку. Проте поступово послуги з дистанцшного управлшня банювсь-ким рахунком уже надають i вiтчизнянi банки, таю як: ПриватБанк, ВАБанк, Райфейзенбанк "Аваль", Укрекшмбанк, Мiжнародний комерцiйний банк, Ук-рiнбанк та деякi шш1 Адже Iнтернет-банкiнг е iстотно випдним i перспек-тивним напрямом дiяльностi банкiвських установ не тiльки завдяки його по-ширенню серед кшенпв банкiв, а й зручностi здшснення багатьох видiв бан-кiвських операцш. Платiжнi документи оформляють в електронному форматi i здiйснюе це безпосередньо ктент, а не операцiонiст банку. Вщповщно до 1нструкци Нацiонального банку Укра!ни № 135 вiд 29 березня 2001 р. "Про безготiвковi розрахунки в Укра!ш в нацюнальнш валютi" [13], пiд час роботи з програмно-техшчним комплексом "клiент - банк" папероих носив шформа-цп банкiвськiй установi не надають.
О^м цього, здiйснення безпаперових платiжних операцш, тобто в ре-жимi "онлайн-банюнг", iстотно знижуе трудовi затрати - йдеться про вико-ристання пращ людей, i iстотно сприяе скороченню оргашзацшних витрат та зменшуе низку банювських ризиюв, а саме:
• втрату платажних докуменпв та !х фальсифжащю;
• неправильну адресащю;
• знижуе ймов1ршсть помилок у рекызитах платежу;
• прискорюе обмш шформащею тж банками [ клешами;
• оброблення платежш здшшюють переважно в режим1 реального часу;
• зростае швидюсть проходження платеж1в тощо.
Висновки. Розглянут питання е лише одшею з численних iнновацiй у сферi забезпечення ефективного надання банкiвських послуг ктентам вгтчиз-няних установ у системi банкiвських розрахункiв, якi сьогодш ефективно i успiшно використовують в мiжнароднiй практицi. В Украш розглянутий продукт може набути досить широкого застосування за умови розвитку "он-лайн-банкiнгу", створення вiдповiдних iнформацiйних ресуршв, а найголов-нiше - як шдготовки висококвалiфiкованих банювських фахiвцiв, так i пере-конання громадян щодо використання дiевих мобiльних систем управлшня сво!м банкiвським рахунком.
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Л1тература
1. Аварин С. Телефонный банкинг в России-2 / С. Аварин // Банковские технологии : журнал. - 1999. - № 2. - С. 39-42.
2. Балла М.1. Новий англо-украшський словник: понад 14 000 ств та словосполучень / М.1. Балла. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Чумацький шлях", 2004. - 668 с.
3. Бшенчук Д.П. Сучасш можливост використання шформацшних технологш у банювськш та страховш справi / Д.П. Бшенчук, П. Д. Бшенчук. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.news.finanse.com.Ua/ru/~/2.html.
4. Жданова И.Ф. Англо-русский экономический словарь / И.Ф. Жданова, Э.Л. Ватумян. - Изд. 7-ое, [стереотип.]. - М. : Изд-во "Медиа", 2004. - 880 с.
5. 1нструкщя про безготiвковi розрахунки в Укра1'ш в нащональнш валют: затверджено Постановою Правлшня Нащонального банку Украши вщ 21.01.2004 р., № 22.
6. Интернет-банкинг. Опыт России. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.news.Hnanse.com.ua.
7. Нагорнюк Г.О. Новi банювсьга послуги та проблеми 1х впровадження на ринку банювських послуг / Г.О. Нагорнюк, О.В. Брежнева // Актуальш проблеми та перспективи роз-витку фшансово-кредитно1 системи Украши : зб. наук. ст. - Харгав : Вид-во "Фшарт", 2002. -С. 87-88.
8. Шевченко Л.1. Новий словник шшомовних слiв: близько 40 000 ств i словосполучень / Л.1. Шевченко, О.1. Нжа, О.1. Хом'як, А.А. Дем'янюк / за ред. Л.1. Шевченко. - К. : Вид-во "АР1Й", 2008. - 672 с.
9. Попов С.Ф. Великий украшсько-англшський словник: понад 160 000 ств та словосполучень / С.Ф. Попов, М.1. Балла. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Чумацький шлях". 2005. - 640 с.
10. Скиннер К. Будущее банкинга : мировые тенденции и новые технологии в отрасли / Крис Скиннер : пер. с англ. Е.И. Недбальская / наук. ред. Н.А. Головко. - Мн. : Изд-во "Грев-цов Паблишер", 2009. - 400 с.
11. Словник сучасно!' економжи Макмшлана : пер. з англ. Олексш Мороз, Тетяна Мороз / наук. ред. канд. екон. наук, доц. Сергш Слухай; лггред. Надiя Цюик; гол. ред. Девщ В. Шрс. -Вид. 4-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Артек", 2000. - 640 с.
12. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.datamonitor.com.
13. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
14. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.telebank.ru.
Мороз Л.В. Перспективы развития онлайн-банкинга в Украине
Рассмотрен новый вид банковских услуг - онлайн-банкинг, особенно Интернет-банкинг, телебанкинг и мобильный банкинг. Представлена краткая характеристика таких банковских услуг и рассмотрены перспективы их развития в Украине.
Ключевые слова: онлайн-банкинг, Интернет-банкинг, телебанкинг, мобильный банкинг, банковские операции, финансовые операции, банковское учреждение.
Moroz L. V. Prospects of development online-banking in Ukraine.
The leading new type of bank services - online-banking, especially Internet-banking, telebanking and mobile banking. Short-story description of such bank services and leading prospect is presented them development in Ukraine.
Keywords: online-banking, Internet-banking, mobile banking, bank transactions, financial operations, bank establishment.
УДК 336.71 Доц. €.1. Парфенюк, канд. екон. наук -
Львгвський шститутМАУП
ОСНОВН1 ПРИНЦИПИ 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО КРЕДИТУВАННЯ В1ТЧИЗНЯНОГО ШДПРИеМНИЦТВА
Розглянуто основш принципи швестицшного кредитування втизняного тд-приемництва, розглянуто його економiчну сутшсть. Висв^лено мехашзми використання швестицш та стади процесу швестування, а також класифжацшш ознаки ш-вестицшних ресуршв.
