СУЧАСНі ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТОВОї СТРАТЕГії ТУРИСТИЧНОГО ПіДПРИєМСТВА Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 338.482

СУЧАСН1 чинники Формувлння продуктово! СТРАТЕГИ" туристичного

П1ДПРИ6МСТВА

© 2016 АИТОИЕНКО I. я., МЕЛЬНИК I. Л.

УДК 338.482

Антоненко I. Я., Мельник I. Л. Сучасн чинники формування продуктово! стратеги туристичного пщприсмства

Метою cmammi е о^нка теоретичных i практичних аспект'в, що визначають продуктову стратегю туристичного тдприемства. Об(рунто-вано необх/дн/сть використання структурно-цштсного тдходу при побудовi продуктового портфеля туристичного тдприемства на основi гру-пування продукт'в за ступенем iх доюдност1 прибутковостi, а також впливу на загальногосподарський результат д'тльности1дентиф'шовано сучат чинники ринкового та виробничого характеру, що визначають продуктову стратегт туристичного тдприемства. Доведено, що за умов реал'ваци стратегидиверсиф'шаци продуктовий портфель туристичного тдприемства максимально в'дпов'датиме потребам цльовихриншв. Проанал'вовано можлив'> вар'шнти прийняття управлнських ршень при зставленш штереав i бажань виробнимв та споживачв туристичного продукту, а також при визначенш типу стратегчноi поведши тдприемства. Визначено особливостi роботи туристичного тдприемства на национальному туристичному ринку

Ключов'! слова: туристичний продукт, продуктова стратегiя, диверсиф'шащя, туристичне тдприемство. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 13.

Антоненко 1рина Ярославiвна - доктор економiчних наук, професор, професор кафедри готельно-ресторанного бiзнесу, Ки/вський нацональний торговельно-економ'нний ушверситет (вул. Кото, 19, Ки/в, 02156, Укра/на) E-mail: [email protected]

Мельник 1рина Леон'д'тна - кандидат економiчних наук, старший викладач кафедри облку i аудиту, маркетингу та менеджменту, Ки/вський ушверситет туризму, економ'ши iправа (вул. Генерала Жмаченка, 26, Ки/в, 02192, Укра/на) E-mail: [email protected]

УДК 338.482

Антоненко И. Я., Мельник И. Л. Современные факторы формирования продуктовой стратегии туристического предприятия

Целью статьи является оценка теоретических и практических аспектов, определяющих продуктовую стратегию туристического предприятия. Обоснована необходимость использования структурно-ценностного подхода при построении продуктового портфеля туристического предприятия на основе группировки продуктов по степени их доходности и прибыльности, а также влияния на общехозяйственный результат деятельности. Идентифицированы современные факторы рыночного и производственного характера, определяющие продуктовую стратегию туристического предприятия. Доказано, что в условиях реализации стратегии диверсификации продуктовый портфель туристического предприятия должен максимально соответствовать потребностям целевых рынков. Проанализированы возможные варианты принятия управленческих решений при сопоставлении интересов и желаний производителей и потребителей туристического продукта, а также при определении типа стратегического поведения предприятия. Определены особенности работы туристического предприятия на национальном туристическом рынке. Ключевые слова: туристический продукт, продуктовая стратегия, диверсификация, туристическое предприятие. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 13.

Антоненко Ирина Ярославовна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры гостинично-ресторанного бизнеса, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: [email protected]

Мельник Ирина Леонидовна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры бухгалтерского учета, маркетинга и менеджмента, Киевский университет туризма, экономики и права (ул. Генерала Жмаченка, 26, Киев, 02192, Украина) E-mail: [email protected]

UDC 338.482

Antonenko I. Ya., Melnyk I. L. The Contemporary Factors of Establishing a Product Strategy of Tourism Enterprise

The article is aimed at evaluating the theoretical and practical aspects that define a product strategy of tourism enterprise. The necessity to use the structural-value approach in establishing a product portfolio of tourism enterprise based on the grouping of products according to their degree of profitableness and profitability, as well as influence on the result of their general economic activities has been substantiated. The contemporary factors of both the market and the productive nature, defining a product strategy of tourism enterprise, have been identified. It is proved that in the conditions of implementation of the strategy of diversification a product portfolio of tourism enterprise must meet the needs of the target markets. The article analyzes the possible options for managerial decision-making when matching the interests and desires of producers and consumers of a tourism product, as well as when determining the type of strategic behavior of enterprise. The features of work of a tourism enterprise at the national tourism market have been identified.

Keywords: tourism product, product strategy, diversification, tourism enterprise.

Fig.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 13.

Antonenko Iryna Ya. - Doctor of Science (Economics), Professor, Professor of the Department of Hotel and Restaurant Business, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: [email protected]

Melnyk Iryna L. - PhD (Economics), Senior Lecturer of the Department of Accounting and Auditing, Marketing and Management, Kyiv University of Tourism, Economics and Law (26 Henerala Zhmachenka Str., Kyiv, 02192, Ukraine)

E-mail: [email protected]

За даними Всесвгшьо! туристично! оргашзаци (ВТО) у 2015 р. ккьюсть мiжнародних прибутпв зросла на 4,4% i склала 1 184 млн ойб, що при-близно на 50 млн турисйв бкьше в порiвняннi з 2014 р. [1]. Зростання мксткосй туристичного ринку формуе передумови для розширення продуктового портфеля ту-

ристичних шдприемств та оптимшаци иого структури. Реал1зацш зазначених завдань передбачае врахування мотив1в до подорожеИ р1зних груп споживачш, що i ви-ступае ключовим завданням продуктово! стратеги, спря-мовано! на п;двищення конкурентоспроможност та ста-бшзацш ринково! позици туристичного тдприемства.

Проблеми оргашзацшного розвитку туристично-го шдприемства пов'язанi зi своeчаснiстю центифжацй складових продуктового портфеля, що користуються високим, середшм та низьким рiвнями попиту, а також прогнозуванням змiни даних рiвнiв. Вiдповiдно ефек-тивна господарська дшльшсть залежить вiд здатностi менеджменту, реагуючи на змiни ринкового середови-ща, проводити зважену продуктову полижу.

Продуктова стратегiя туристичних пiдприeмств розглядаеться у вiтчизнянiй лiтературi в контекст фор-мування стратег^ розвитку туризму. Серед вчених, якi вивчають зазначену проблему, слд вiдзначити роботи таких: М. Бойко, М. Борущак, В. Герасименко, Н. Конщева, О. Любщева, М. Мальська, В. Мамутов, Г. Михайлiченко, А. Панасюк, В. Руденко, О. Самко, Т. Ткаченко, Л. Шевчук та ш. Однак уточнення потребують питання щодо центи-фшаци чинникiв, що впливають на формування продук-тово'1 стратег^ туристичного п1дприемства.

Метою статтi е оцшка теоретичних i практичних аспектiв, що визначають продуктову стратегiю туристичного шдприемства.

Продуктова политика туристичного шдприемства вибудовуеться навколо видiв туризму, як виступають 'й базовими напрямами та асорти-ментними лiнiями. Необхцно зазначити, що науковцi у сферi туризму [2, 3, 4] ототожнюють функцй продукто-во'1 полiтики з товарною та розглядають 'й як самостшну частину комплексу маркетингу шдприемства.

Продуктова полггика туристичного п1дприемства охоплюе: дшльшсть з оптишзацй продуктового портфеля п1дприемства; полiпшення якостi вже кнуючих продук-тiв, '1х удосконалення; створення нових продуктiв i виве-дення '1х на ринок; виключення з асортименту продукйв, що не користуються споживчим попитом [3]. Таким чином, функцюнування та розвиток туристичного п1дпри-емства залежить вiд прийняття ефективних управлш-ських ршень по формуванню конкурентоспроможного продуктового портфеля для досягнення стшких переваг на ринку, що i е основною метою продуктово'1 стратегй.

Продуктовий портфель туристичного шдприем-ства представляе собою комплекс туристичних продук-тш, якi перебувають на рiзних стадшх життевого циклу та задовольняють рiзни мотиви подорожуючих у вцпо-вiдностi до профкю дшльност туристичного шдприем-ства. Тобто портфель будуеться на основi структурно-цшшсного пiдходу, що пiдтверджено науковцями [2, 3, 5], адже сам туристичний продукт розглядаеться як су-купшсть послуг, об'еднаних пакетною пропозицiею для шдсилення вигод та цiнностей, набуття нових властиво-стей, вiдмiнних в1д властивостей кожно'1 окремо'1 послу-ги. Крш того, сл1д зазначити, що структурування послуг у межах туристичного продукту створюе платформу для '1х подку на рiвнi, тобто центифжацй базових (основ-них), супутни, додаткових i розширених послуг [6].

Зважаючи на штегращю функцiй кожно'1 з послуг у структурi туристичного продукту, В. Квартальнов фор-муе шрамцу категорiй продукту, видкяючи: + простий (основний) продукт;

+ iнтеграцiю продукту в межах оргашзацй - по-дiю чи захiд;

+ штегращю продукту в межах оргашзацй та ло-кацй - маршрут чи територш [7].

Зазначенi категорй дають можливкть говорити про багатоаспектнiсть та багатоварiантнiсть туристичних продуктiв, що можуть бути запропоноваш на ринку у конкретний момент часу на основi едино'1 бази ресурсiв продуктового портфелю. Водночас загальними вимогами до продукту залишаються гарантй безпеки туриста шд час подорожi.

При управлшш туристичним портфелем менеджментом п1дприемств застосовуеться шструментарш сер-вiсного управлшня, прiоритетами якого е акцентування уваги на якостi обслуговування та сервга. Наприклад, Дж. Шоул визначае сервш як стратегiчний фактор п1двищення конкурентоспроможност та прибутковостi [8], що, без-умовно, вiдповiдае загальногосподарським цкям туристичного шдприемства та окреслюе об'ект управлшня.

Структурно-щншсний пiдхiд до побудови продуктового портфеля дае можливкть контролювати як яюсть обслуговування, так i ступiнь оновлення туристичних продуктш. Пiд категорiею «ступiнь оновлення туристичного продукту» ми розглядаемо юльюсть нових при-йомш, способiв надання традищйних послуг; кiлькiсть нових послуг, впроваджених пiдприемством; кiлькiсть принципово нових - шновацшних послуг, якi вперше впроваджуються на рiвнi регiонального або свиового туристичного ринку. Зважаючи на це, результатом онов-лення туристичного продукту е значна диференщацш пропозицй, що проявляеться у розширенш класiв обслуговування, тематизацп маршрутiв тощо, якi змшюють мотивацию подорожей через формування ново'1 спожив-чо'1 цiнностi - нового туристичного продукту. Споживач сприймае споживчу щншсть нового продукту, виходячи з власних знань та досвiду про традищйний продукт, зважаючи на його здатшсть задовольнити потреби у рекре-ацй, самовираженнi та вцновленш фiзичних сил.

Останнiм часом багато публжацш присвячено саме змiнi мотивацй подорожей та виникненню так званого «нового туризму», який представляеться у вигля-дi моделi, де позищонуються колишнi та новi детермь нанти у напрямах: турист (змша рекреацiйних потреб), технологш, управлiння, продукт та зовшшш умови здiйснення туроперейтингу [5]. Таю змши спонукають туристичш пiдприемства виявляти новi сфери активности формувати новi моделi туристично'1 поведiнки та створювати абсолютно новi продукти як частину продуктового портфеля, який вибудовуеться навколо едино'1 концепцй, що знаходить свое вцображаеться у мЬ-сй та щнностях пiдприемства. Наприклад, туристичне шдприемство, що працюе на високодохiдному сегмент ринку, обирае дестинацй, що не належать до об'ектв масового туризму та представлен iнфраструктурою, здатною забезпечити найвищий рiвень сервiсу; шдпри-емства, яю спецiалiзуються на iвент-подорожах, форму-ють туристичний продукт у вцповць на анонсованi свь товi та регюнальш культурнi, освiтнi, науковi, спортивш, розважальнi подй тощо, враховуючи '1х унiкальнiсть та

очжування з боку ринку; шдприемства М1СЕ-туризму потребують iнфраструктурних об'eктiв для проведення дкових форумiв та конференцiй. Визначен аспекти е об'ективними умовами для формування туристичного продукту та вказують на «лшш спiвпрацi» туристичного шдприемства з партнерами.

РГзноманГтшсть продуктiв у межах продуктового портфеля визначае потенщал туристичного шдприемства через можливост по формуванню нових «лiнiй сшвпращ» як, по-перше, основи продуктiв, затребува-них ринком, по-друге, захисту вГд «недобросовксно!» поведiнки окремого партнера. ВГдповГдно структура туристичного портфеля знаходиться у прямш залежностi вiд виробничих i ринкових чинникiв (рис. 1).

активне зростання, зрiлiсть, спад продажш, що вiдповiдае блокам матрицi - продукт-«проблема», продукт-«зiрка», продукт-«дiйна корова», продукт- «собака». В1дпов1дно, крiм Гдентифшащ! поточного стану продукту на ринку, е можливосп для оцгнки перспектив !х збуту.

АВС-аналiз асортименту туристичного шдприемства проводиться за двома параметрами (оборот вГд продукту, прибуток вГд продукту), що дозволяе сушсти-ти поля матрищ та отримати бкьш детальнi результати щодо збалансованостi асортименту.

Використання даного шструментарш дае можли-вiсть визначити групи продуктiв за рiвнем !х прибутко-востi у структурi продуктового портфеля туристичного шдприемства [4]:

Ринков! чинники:

- мктккть ринку;

- структура попиту;

- конкурентна ситуацт;

- ствпраця з партнерами -постачальниками послуг;

- прогноз розвитку ринку;

- свтова та державна пол1тика у сфер1 туризму;

- лщензування дтльносп;

- сезоншсть

Виробнич'1 чинники:

- обсяги фшансових ресурав;

- квалфкацт персоналу;

- спец1ал1зоване програмне забезпечення;

- наявнкть мереж1 збуту; проблеми адмшктративного характеру

Рис. 1. Чинники, що визначають продуктову стратегiю туристичного шдприемства

Особливо! уваги потребуе вивчення впливу державно! полггики у сферi туризму на нащональ-ному та регюнальному рiвнях. Дослiдження показали, що, за умов активного розвитку туристичних дестинацiй, вiдновлення та розширення об'ектГв шфра-структури, лiбералiзацi! вiзових формальностей, активно! комушкацшно! полiтики з боку органiв влади обсяги туристичних прибуттiв до окремо! територГ! зростають. В окремих випадках можна говорити про штучно сти-мульований попит за рахунок активного використання сучасних маркетингових технологiй у процеа реaлiзaцi! туристичного продукту. При ви6орГ та реaлiзaцi! продук-тово! стратеги необхiдно враховувати г адмЫстративш проблеми, якГ характеризуються рГвнем комушкацшно! взаемодГ! мГж учасниками процесу управлшня та сту-пенем самостГйностГ керГвникГв при прийняттГ управ-лГнських ршень. Таким чином, продуктова стратегГя туристичного шдприемства передбачае вибГр базових пропозицш по напрямах д1яльносп та вибудовування навколо них комплексу заходГв шдтримки з урахуванням сучасного стану ринку.

Практичним шструментарГем з оптимГзацГ! продуктового портфеля туристичного шдприемства висту-пають такГ методики, як матриця БС6 (Бостонсько! кон-салтингово! групи) та АВС-аналГз асортименту (табл. 1). Об'ектами дослГдження можуть виступати базовГ тури-стичнГ напрями, конкретнГ туристичш продукти, марш-рути, кра!ни або мГста.

СлГд зазначити, що результати матрищ БС6 Гденти-фгкують Г етапи життевого циклу, в межах яких перебува-ють продукти. У класичнш кривГй життевого циклу продукту видкяються чотири стадГ!: впровадження на ринок,

+ основна - продукти, що приносять основний прибуток;

+ тдтримуюча - продукти, що стабшзують доходи;

+ стратегiчна - продукти, покликан забезпечу-

вати майбутнГ прибутки; + тактична - продукти, покликанГ стимулювати продаж основних груп.

Кожна група повинна включати продукти, що пе-ребувають на рГзних стадшх життевого циклу для зба-лансування продуктового портфеля. Для укра!нського туристичного ринку до основно! групи продуктГв слГд вГднести подорожГ до Туреччини, Болгари, Та!ланду, шд-тримуюча - паломницью тури до 1зра!лю, сГмейний вГд-починок у ГрецГ!, стратепчна - подорожГ до Грузи, тактична - автобусш тури до кра!н 6С.

Робота з визначеними групами туристичних про-дуктГв передбачае координащю дГй мГж шдроздками пГдприемства по розподку всГх ресурсГв, задГяних у операцшнш д1яльност1 ВГдповГдно, для побудови продуктового портфеля зазначено! структури туристичним шдприемством повинна бути обрана стратегГя диверси-фжащ!. ПГдприемства на туристичному ринку, незважа-ючи на сощальний профкь споживачГв, реалГзують продуктову стратегш на основГ диверсифжаци.

За реалГзащ! зазначено! стратеги швелюеться вплив окремих змГнних на роботу туристичного пГдприемства, у тому числГ значна залежшсть вГд шдприемств-партнерГв, робота ткьки пГд час сезону, шш1 КрГм того, створюються можливостГ для залучення туриста до формування туристичного продукту, тобто шдивГдуалГ-зацГ! пропозицГ!.

Таблиця 1

Характеристика шструменлв, що використовуються для оптимiзацii' структури продуктового портфеля

туристичного пщприемства

1нструмент Матриця ВСб ABC-аналiз асортименту

Мета Упорядкування асортименту

Аналiз пропозицiй для групування на групи: <^рки» - перспективнi продукти; «дшы корови» - прибутковi продукти; «дик кiшки» - проблемнi продукти; «собаки» - застар^ продукти Аналiз пропозицiй шляхом дтення на три категорп: А - найбтьш цiннi (80%); В - промiжнi (15%); С - найменш цiннi (5%)

Параметри Частка продукту на ринку. Темпи зростання ринку по продукту Оборот вiд продукту. Прибуток вщ продукту

lнформацiйна база 1нформа^я про ринок, на якому працюв пщпривмство Внутрiшня шформа^я (звiти) пiдпри£мства

Результат Групування продук^в за ступенем Тх дохщ-ностi та прибутковостi Групування продуктiв за ступенем впливу на загальний результат

Джерело: складено з використанням [9, 10].

Диверсифiкацiя дозволяе туристичному шдприем-ству пропонувати новi послуги в межах типових продук-тш (вертикальна диверсифiкацiя), а також розширювати пропозицiю пропонованих продуктiв (горизонтальна диверсифкацш), додавати до перелiку продуктГв прин-ципово новi (конгломератна диверсифкацш) [11, с. 109]. Наприклад, за вертикально! диверсифкаци шдприем-ство посилюе спiвпрацю з постачальниками екскурсш-них, транспортних послуг тощо, а також може залучати нових партнерiв по збуту продукту та формувати розга-лужену агентську мережу. Горизонтальна диверсифкацш дозволяе впроваджувати новi види турiв, що спрямованi на задоволення потреб реальних i потенцiйних туристГв. Конгломератна диверсифкацш передбачае реалiзацiю пiдприемством можливостей для роботи з новими видами туризму та географiчними регюнами.

При виборi типу диверсифiкацi! визначальними е данi про виробничi потужност туристичного шдприем-ства, його конкурентну позицш та потенцiйнi ринковi загрози. ВГдповГдно до них за базову альтернативу роз-витку приймаеться: атакуюча стратегш - стратегш роз-ширення позицiй та вiдповiдно частки на ринку; обо-ронна стратегш - стратегш збереження позицiй; страте-гш вiдступу - стратегш вiдходу з ринку.

Сумкною з вищезазначеною класифкащею е ти-пологш стратегiй за Майлсом та Сноу. Фахiвцями ви-значено чотири типи стратегiчно! поведшки шдприем-ства на ринку: тип «захисник» - шдприемство досягае конкурентно! переваги на кнуючих ринках з кнуючими продуктами та найчастiше фокусуеться на вузько визна-ченiй област продукт-ринок; тип «старатель» - шдприемство, що виходить на ринки з новими продуктами, е шновацшною та швидко освоюе новi технологи, шд-тримуе курс на адаптацш до умов зовнiшнього серед-овища; тип «аналiзатор» - представляе собою поед-нання перших двох тишв; тип «реактор» - не дозволяе досягти конкурентних переваг у зв'язку з вцсутшстю зв'язку мiж структурою та стратепею [12].

Кожен тип стратегнно! поведiнки може застосо-вуватися туристичним шдприемством окремо до основ-

ное пiдтримуючоl, стратегiчноl та тактично1 груп про-дуктiв, що створюе можливостi для найбГльш ефектив-ного використання вск виробничих ресурсiв, а також оптимГзаци органiзацiйно! структури управлшня. Од-нак використання стратеги диверсифкаци сприяе за-крiпленню ринково! позици, враховуючи необхiднiсть зважати на таю особливост при роботi на нацюнально-му туристичному ринку:

+ значна залежшсть вiд пiдприемств-партнерiв, якi надають основнi, супутнi, додатковi та роз-ширенi види послуг, що виступають складови-ми туристичного продукту; + високий ступiнь залучення туриста до форму-

вання туристичного продукту; + складшсть стандартизаци та унiфiкацi! при на-

даннi туристичних послуг; + рiвень культурного життя регiону (кра!ни); + фактор сезонностi.

Безумовно при прийняттГ рiшення про змГни у продуктовому портфелi необхiдно проводити аналГз

спiвставлення iнтересiв власникГв туристичного пГдприемства та цкьових груп споживачiв у межах вск груп продуктГв. Стратегнш рГшення можуть передбачати:

1. Виведення з ринку продуктГв, що мають неви-сокий рГвень прибутку та не користуються високим рГв-нем попиту.

2. Пропонування продуктГв, що мають високий рГвень прибутку, але користуються невисоким рГвнем попиту.

3. Пропонування продуктГв, що мають високий рГвень як прибутку, так Г попиту.

4. Пропонування продуктГв, що мають невисокий рГвень прибутку, але користуються високим рГвнем по-питу.

Водночас для забезпечення стабГльностГ продуктового портфеля необхГдно впроваджувати новГ турис-тичш продукти. ПодГбна необхГдшсть обумовлюеться Г логГкою розвитку ринку: постшним зростанням можливостей для нових пропозицш Г розширенням спектра

потреб споживачiв [13]. HoBi продуктi в продуктовому пoртфелi дозволять туристичному шдприемству шд-тримувати та збiльшувати piBeHb доходу, задовольняти потреби пoстiйних спoживачiв, залучати нових спожи-вачiв, посилювати ринкoвi позици, пiдвищувати репута-щю на ринку.

Для нових туристичних прoдуктiв i послуг рента-бельшсть повинна бути не меншою 25% рiчних, а в разi к модершзаци - бкьше 20%. Крiм того, дoслiдження показують, що найчастше туроператори приймають рiшення щодо формування продукту або наповнення туристичного пакета за аналопею зi сво'1м попередшм дoсвiдoм або дoсвiдoм кoнкурентiв [2].

Однак на даний час туристичш шдприемства про-понують «спрoщенi» туристичш продукти за принципом здешевлення одше! з обов'язкових послуг (прожи-вання, харчування, трансфер, дозвкля), що впливае на 1х якiсть та споживчу щншсть. Водночас, незважаючи на низький рiвень життя населення, його штелектуальний розвиток зростае, стимулюе шдприемства здшснювати продуктову стратегiю через формування ефективного продуктового портфеля.

ВИСНОВКИ

Управлшня продуктовою стратепею виступае пер-шочерговим завданням туристичного шдприемства, осюльки саме за рахунок пропонування конкуренто-спроможних туристичних продукпв розширюеться ринкова частка пiдприемства, забезпечуеться його ви-живання, закладаються основи його дково! репутацiй, що, як наслiдoк, створюе передумови для змщнення туристичного ринку в межах регюну та краши. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. UNWTO World Tourism Barometer [Electronic resource]. -Mode of access : http://cf.cdn.unwto.org/sites/all/files/pdf/unwto_ barom16_02_march_excerpt.pdf (March 2016)

2. Стратепчний розвиток туристичного 6i3Hecy : моно-графiя / [Т. I. Ткаченко, С. В. Мельниченко, М. Г. Бойко та iH.] ; за заг. ред. А. А. Мазараю. - К. : КиТв. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. -648 с.

3. Мальська М. П. Планування туристичноТ дiяльностi : пщручник / М. П. Мальська, О. Ю. Бордун. - К. : Знання, 2010. -310 с.

4. Борущак М. А. Проблеми формування стратеги розви-тку туристичних репоыв : монографiя / М. А. Борущак. - Львiв : 1РД НАН УкраТни, 2006. - 288 с.

5. Михайлiченко Г. Iнновацiйний розвиток туризму : монографiя / Г. I. Михайлiченко. - К. : КиТв.нац.торг.-екон. ун-т, 2012. - 608 с.

6. Маркетинг. Гостеприимство. Туризм : учебник для студентов вузов / Ф. Котлер, Дж. Боуэн, Дж. Мейкенз / Пер. с англ. -4-е изд., перераб. и доп. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2012. - 1071 с.

7. Квартальнов В. А. Туризм: теория и практика: избранные труды : в 5 т. - Т. З. Новые цели и функции туризма: экономика и управление / В. А. Квартальнов. - М. : Финансы и статистика, 1998. - 357 с.

8. Шоул Дж. Первоклассный сервис как конкурентное преимущество / Джон Шоул / Пер. с англ. - 2-е изд., испр. и доп. -М. : Альпина Бизнес Букс, 2008. - 338 с.

9. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ан-софф / [Пер. с английского С. Жильцова; под общ. ред. Ю. Н. Кап-туревского]. - СПб. : Издательство «Питер», 1999. - 416 с.

10. Решч Т. А. АВС-аналiз як шструмент упорядкування асортименту / Т. А. Ретч // Нау^ прац НУХТ. - 2005. - № 17. -С. 292-294.

11. Нездоймшов С. Концептуальн засади формування стратеги диверсифкаци на пщприемствах туристичного бiзне-су / С. Нездоймшов, Н. Андреева // Вкник економiчноï науки УкраГни. - 2013. - № 2. - С. 108-112.

12. Gnjidic V. Researching the dynamics of Miles and Snow's strategic typology / V. Gnjidic // Management. - 2014. - Vol. 19, No. 1. - P. 93-117.

13. Герасименко В. 1нтернет як зааб просування туристичних послуг / В. Герасименко, I. Давиденко // Маркетинг в Укран - 2009. - № 2. - С. 41-46.

REFERENCES

Ansoff, I. Novaya korporativnaya strategiya [The new corporate strategy]. St. Petersburg: Piter, 1999.

Borushchak, M. Problemy formuvannia stratehii rozvytku tu-rystychnykh rehioniv [Problems of formation of strategy of development of tourist regions]. Lviv: IRD NAN Ukrainy, 2006.

Gnjidic, V. "Researching the dynamics of Miles and Snow's strategic typology". Management, vol. 19, no. 1 (2014): 93-117.

Herasymenko, V. "Zasoby prosuvannia turystychnykh pos-luh" [Means of promoting tourism services]. Marketynh v Ukraini, no. 2 (2009): 41-46.

Kotler, F., Bouen, Dzh., and Meykenz, Dzh. Marketing. Goste-priimstvo. Turizm [Marketing. Hospitality. Tourism]. Moscow: YuNI-TI-DANA, 2012.

Kvartalnov, V. A. "Turizm: teoriya i praktika" [Tourism: theory and practice]. In Izbrannyye trudy. Vol. 3. Moscow: Finansy i statis-tika, 1998.

Mykhailichenko, H. I. Innovatsiinyirozvytok turyzmu [Innovative development of tourism]. Kyiv: KNTEU, 2012.

Malska, M., and Bordun, O. Planuvannia diialnosti turystychnykh pidpryiemstv [The planning activities of tourist enterprises]. Kyiv: Znannia, 2005.

Nezdoiminov, S., and Andrieieva, N. "Kontseptualni zasady formuvannia stratehii dyversyfikatsii na pidpryiemstvakh tury-stychnoho biznesu" [Conceptual bases of formation of strategy of diversification at the enterprises of tourist business]. Visnyk ekono-michnoinauky Ukrainy, no. 2 (2013): 108-112.

Repich, T. A. "AVS-analiz yak instrument uporiadkuvan-nia asortymentu" [ABC analysis as the tool of streamlining of the range]. Naukovi pratsi NUKhT, no. 17 (2005): 292-294.

Shoul, Dzh. Pervoklassnyy servis kak konkurentnoye preimush-chestvo [First-class service as a competitive advantage]. Moscow: Alpina Biznes Buks, 2008.

Tkachenko, T. I. et al. Stratehichnyi rozvytok turystychnoho biznesu [Strategic development of tourism]. Kyiv: KNTEU, 2010.

"UNWTO World Tourism Barometer". http://cf.cdn.unwto. org/sites/all/files/pdf/unwto_barom16_02_march_excerpt.pdf