CC BY
76
Пирогова - Вальдейера кшьце (Н.И.Пирогов (1810-1881), W. Waldeyer) - лiмфатичне глоткове кшьце - сукупнють мигдалин, розташованих навколо входу в глотку з порожнин рота й носа; складаеться Í3 двох пiднебiнних, двох трубних, глотково! i язично! мигдалин [3].
Сантор™ протока (Santorini Giovanni Domenico, 1681-1737) або Бернара протока (Bernard Claude, 1813-1878) - додатковий, або мала вивщна протока шдшлунково! залози - ductus pancreaticus accessories.
Сантор™ сосочок (синошм: малий сосочок дванадцятипало! кишки, papilla duodeni minor) -непостшне пiдвищення слизово! оболонки дванадцятипало! кишки, на якому вiдкриваеться додаткова протока шдшлунково! залози; розташований вище великого сосочка дванадцятипало! кишки [5].
Стенона протока (Stenon (Stensen) Niels, 1638-1686) (синошм: протока привушно! залози, стенонова протока, ductus parotideus) - вивщна протока привушно! залози, що вщкриваеться на слизовiй оболонцi щоки у присшку рота.
Трейтца карман (Treitz Wenzel, 1819-1872) (синонiм: дванадцятипало-порожньокишковий карман, recessus duodenojejunalis) - карман очеревини, що знаходиться бiля мiсця вигину шнця дванадцятипало! кишки пiд час переходу !! в тощу кишку; можливе мiсце виходу внутрiшньо!' гриш.
Фатера сосочок (Vater Abraham, 1684-1751) (синошм: великий сосочок дванадцятипало! кишки, papilla duodeni major) - шдвищення на кшщ повздовжньо! складки слизово! оболонки дванадцятипало! кишки, розташоване на рiвнi середини низхiдно! частини кишки; на сосочку вщкриваеться загальний жовчний i панкреатичний протоки, як правило, одним отвором [6].
1. Костиленко Ю.П. Обоснование неправомерности отнесения червеобразного отростка к рудиментарным органам / Ю. П. Костиленко, В. Г. Гринь // Вюник проблем бюлогп' i медицини. - 2011. - Т.3 (89), вип. 3. - С. 6-9.
2. Лисенко В. Термши-епошми в укра!нськш анатомiчнiй термшологи / В. Лисенко // Вюник Нац. ун-ту «Львiвська пол^ехшка». Серiя «Проблеми укра!нсько! термшологи» - 2009. - № 648. - С. 66-70.
3. Матещук-Вацеба Л. Р. Нормальна анатомiя: Навчально-методичний посiбник. - Львiв: Поклик сумлiння, - 1997. - 269 с.
4. Самусев Р. П. Эпонимы в морфологии / Р. П. Самусев, Н. И. Гончаров - М.: Медицина, - 1989. - 352 с.
5. Топоров Г. Н. Эпонимические термины в клинической анатомии человека: словарь / Г. Н. Топоров - К.: Вища шк., -1988. - 160 с.
6. Топоров Г. М. Словник епонiмiчних термшв у клтачиш анатоми людини / Г. М. Топоров, М. С. Скрипшков, О. М. Пронша [та ш.] Укр. мед. стоматол. акад., Харк. держ. мед. акад. тслядиплом. освт. - Полтава: Верстка, - 2003. - 259 с.
7. Шерстюк О. О. Морфофункщональш особливосп будови шлунка людини / О. О. Шерстюк, Н. Л. Свшцицька. - Полтава, - 2012. - 104 с.
ЕПОНИМИЧЕСКИЕ НАЗВАНИЯ ВНУТРЕННИХ ОРГАНОВ Шерстюк А. А., Гринь В. Г., Билаш В. П., Северин Ю. М., Каценко А. Л.
Статья посвящена определению роли и места терминов эпонимов в названиях анатомических образований, исследованию структурных особенностей этих терминологических единиц.
Ключевые слова: эпоним, анатомическая номенклатура, морфология.
Стаття надшшла 16.02.2014 р.
EMPONYMOUS TITLES OF INTERNAL ORGANS Sherstiuk O. O., Gryn V. G., Bilash V. P., Severin Yu.
M., Katsenko A. L.
The article is devoted to definition of the role and place of the terms of eponyms in the names of anatomy, the study of structural features of these terminological units.
Key words: eponym, anatomical nomenclature, morphology.
УДК 611.018+611.013]: 378.14
СУЧАСНА ОСВ1ТНЯ ДШЛЬШСТЬ КАФЕДРИ Г1СТОЛОГП, ЦИТОЛОГИ ТА ЕМБР1ОЛОГП В УМОВАХ СВРОПЕЙСЬКОГО ВИБОРУ ТА РЕФОРМУВАННЯ ВИЩО1 МЕДИЧНО1 ОСВ1ТИ
Взятий Укра'ною курс на евроштегращю передбачае шдвищення якост професшно! тдготовки майбутшх лiкарiв вщповщно до загальноевропейських та свiтових стандарта. Концепцiя роботи кафедри пстологп, цитологи та ембрюлоги спрямована на реалiзацiю основного завдання вищо! медично! осв™ - забезпечення якiсноi' пiдготовки кадрового потенщалу в галузi охорони здоров'я Укра'ни для змiцнення й збереження здоров'я наци та тдготовка висококвалiфiкованих фахiвцiв для кра!н ближнього i далекого зарубiжжя.
Ключов! слова: евроштегращя, навчальний процес, кафедра пстологп', цитологи та ембрюлоги.
Шдвищення якост сучасно! освпи потребуе необхiдностi надання викладачам, студентам i лiкарям можливостей сшвпращ та конкуренцп на свiтовому ринку медичних послуг. З цiею метою в 1999 рощ кра!ни Свропи розпочали процес реформування вищо! освпи, що дiстав назву Болонського, який передбачае пiдвищення активносп студенпв, зростання вимог до якосп викладання дисциплш, удосконалення процеав
© Шеттько В.1., 2014 228
мoнiтopингy зa якютю oсвiти, ствopeння нaвчaльнo-мeтoдичнoгo зaбeзпeчeння виклaдaння тa мoдepнiзaцiю мaтepiaльнo-тexнiчнoï бaзи нaвчaльниx зaклaдiв [2]. Упpoвaджeння eвpoпeйськиx стaндapтiв в пeдaгoгiчний пpoцeс с^ияе кoнкpeтизaцiï i систeмaтизaцiï зaсвoeння мaтepiaлy, пiдвищeнню мoтивaцiï дo нaвчaння тa нaдae мoжливiсть здoбyвaти oсвiтy в piзниx Rparnax бoлoнськoï спiвдpyжнoстi.
Впpoвaджeння кpeдитнo-мoдyльнoï системи нaвчaння y ВНЗ Укpaïни спpямoвнe нa iнтeнсифiкaцiю нaвчaльнoгo пpoцeсy тa пiдвищeння якoстi тдготовки фaxiвцiв вiдпoвiдниx квaлiфiкaцiйниx piвнiв, як вiдпoвiдaють пoтpeбaм сyчaснoгo мiжнapoднoгo pинкy пpaцi. Вaжливим пoкaзникoм цьoгo e висoкий piвeнь пpoфeсiйнoï пiдгoтoвки стyдeнтiв, дoсягти якoгo мoжливo зaвдяки вдoскoнaлeнню мeтoдiв виклaдaння i пoкpaщeнню змюту тa opгaнiзaцiï нaвчaльнoгo пpoцeсy.
Дo склaдy €вpoпeйськoгo нayкoвo-oсвiтньoгo пpoстopy Укpaïнa пpиeднaлaся в 2005 poцi в м.Бepгeнi (Hopвeгiя) [1]. У цюму ж poцi впpoвaджeння кpeдигнo-мoдyльнoï системи нaвчaння вiдбyлoся в ВДНЗУ «^^am^ra мeдичнa стoмaтoлoгiчнa aкaдeмiя» нa медичдаму, a в 2010 poцi - m стoмaтoлoгiчнoмy фaкyльтeтi. Вiдпoвiднo, кaфeдpa гiстoлoгiï, цитoлoгiï тa eмбpioлoгiï з пepшиx днiв peфopмyвaння мeдичнoï oсвiти в мeжax aкaдeмiï, зaйнялa arara^ пoзицiю в peaлiзaцiï цьoгo пpoцeсy.
Оснoвнoю гiпoтeзoю дaнoï нoвaцiï стиго збepeжeння кpaщиx вiтчизняниx нaдбaнь ^и фopмyвaннi змiстy, фopми i мeтoдiв нaвчaння тa кoнтpoлю знaнь. Пopяд з цим вiдбyлoся зaсвoeння i впpoвaджeння кpaщиx зpaзкiв свiтoвoï пpoфeсiйнoï oсвiти, щo спoнyкaлo пpoфeсopськo-виклaдaцький сктад кaфeдpи пepeглянyти мeтoдoлoгiю виклaдaння нaвчaльнoгo мaтepiaлy з нaшoï дисциплiни. Для здшснення гoлoвнoгo зaвдaння вищoï штоли - oтpимaння стyдeнгaми якiсниx зшнь i пpидбaння oбoв'язкoвиx для мaйбyтньoï пpoфeсiï нaвичoк, нeoбxiднo пoeднyвaти piзнi мeтoди i фopми нaвчaння, викopистoвyвaти як тpaдицiйнi, тaк i iннoвaцiйнi пiдxoди дo пpoвeдeння зaнять. Вaжливy poль у цьoмy пpoцeсi зaймae виклaдaч, який пoвинeн бути oснoвним нoсieм iнфopмaцiï, пpoфeсiйнo кoмпeтeнтним спeцiaлiстoм у свoïй спpaвi. Кoжeн виклaдaч зoбoв'язaний вoлoдiти вмiннями poзpoбляти i oпaнoвyвaти нaйбiльш eфeктивнi oсвiтнi тexнoлoгiï, пepeдaвaти стyдeнгaм пpoфeсiйнi цiннoстi тa мoдeлi пoвeдiнки, стaти для нж нaстaвникoм i пpoвiдникoм у пpoфeсiйний свiт.
Дo кoмпeтeнцiй виклaдaчa медичдаго вузу нaлeжaть нaстyпнi: 1. Мeдикo-eкспepтнi (вмiння i нaвички в пpoфeсiйнiй дiяльнoстi); 2. Hayкoвo-дoслiднi (кoмпeтeнгнiсть тa пpoфeсiйнiсть пpи пpoвeдeннi нayкoвиx дoслiджeнь); 3. Псиxoлoгo-пeдaгoгiчнi (вмiння плaнyвaти, opгaнiзoвyвaти тa oцiнювaти oсвiтнiй пpoцeс); 4. Кoмyнiкaтивнi (opгaнiзaцiйний дoсвiд); 5.Упpaвлiнськi ^ara^ra кepyвaти влaснoю дiяльнiстю тa с^деш^ми); б. Iнфopмaцiйнi тa тexнiчнi (вмшня вести пoшyк iнфopмaцiï тa вoлoдiти нaвикaми poбoти з тexнiчними зaсoбaми oсвiтньoгo сepeдoвищa) [3].
Усiмa вище пepepaxoвaними якoстями пoвинeн вoлoдiти гажен виклaдaч вишу. Ha кaфeдpi riCT^oriï, цигoлoгiï тa eмбpioлoгiï пpaцюють висoкoквaлiфiкoвaнi виклaдaчi, всi мaють нayкoвi ступен (з ниx 30% - дoктopи нayк).
Кaфeдpa мae oблaднaнi ш нaлeжнoмy piвнi нaвчaльнi кiмнaти, пoтyжнy мaтepiaльнy бaзy, дoстaтнe кoмп'ютepнe тa нaвчaльнo-мeтoдичнe зaбeзпeчeння. Ha сьoгoднiшнiй день у шс нaвчaються сгyдeнги I кypсy стoмaтoлoгiчнoгo тa I i II к^рав мeдичниx фaкyльтeтiв. Дисциплiнa пoдiлeнa нa 2 мoдyлi. Однoчaснo з дaвнo пepeвipeними мeтoдaми нaвчaння (мeтoдичнi вкaзiвки для сгyдeнтiв, тести I i II piвнiв, ситyaцiйнi зaдaчi з бaнкy дaниx лiцeнзiйнoгo iспигy «Кpoк 1», пpaктичнi зaвдaння для зaсвoeння гiстoлoгiчниx стpyкгyp ткaнин i opгaнiв), нa кaфeдpi шиpoкo зaстoсoвyються сyчaснi iнфopмaцiйнi тexнoлoгiï нaвчaння. Haвчaльнi кiмнaти oблaднaнi кoмп'ютepaми i мультимедшними пpoeктopaми, щo дae мoжливiсть в пoвнoмy oб'eмi пoдaти мaтepiaл з кoжнoï теми пpaктичнoгo зaняття. Студенти oпaнoвyють тeopeтичний мaтepiaл, вивчaють гiстoлoгiчнi мiкpoпpeпapaти зa дoпoмoгoю свiтлoвиx i цифpoвиx мiкpoскoпiв тa зaмaльoвyють ïx. В дaнoмy нaвчaльнoмy po^ aкaдeмiя пoпoвнилa нaвчaльнo-мaтepiaльнy бaзy гафели мiкpoскoпaми з вiдeoнaсaдкaми, як e в кoжнiй нaвчaльнiй кiмнaтi. Зaвдяки цьoмy oтpимaнa кpaщa мoжливiсть дoслiджeння пpeпapaтiв тa вивчення гiстoлoгiчниx стpyктyp студентами, щo без сyмнiвy пoкpaщигь ïx знaння з нaшoгo пpeдмeтy.
Кoмп'ютepи кaфeдpи oб'eднaнi у вну^шню мepeжy тa мaють дoстyп дo «Internet», щo дae мoжливiсть пoстiйнo oнoвлювaти мaтepiaл з дисциплiни, дoпoвнювaти знaння стyдeнтiв дaними нoвиx нayкoвиx дoслiджeнь вiтчизняниx i зapyбiжниx y4e™x, пepeглядaти гiстoлoгiчнi мiкpoпpeпapaти i нayкoвo-пpaктичнi фiльми вiдпoвiднo дo теми пpaктичнoгo зaняття. Зaвдяки зaсoбaм iнтepнeтy пpoxoдять дистaнцiйнi yчaстi стyдeнтiв у нayкoвo-пpaктичниx кoнфepeнцiяx, нa якиx вoни мaють змoгy вислoвлювaти свoï думки стoсoвнo нayкoвиx пpoблeм у знaчнo poзшиpeнoмy кoлi yчaсникiв, якi зaймaються нayкoвoю дiяльнiстю в iншиx вyзax тa спiлкyвaтись мiж сoбoю [4].
Ствopeння системи кoмп'ютepниx клaсiв дae мoжливiсть стyдeнтaм вiдпpaцьoвyвaти нaвички виpiшeння ситyaцiйниx зaвдaнь, тeстiв I i II piвнiв тa пpoвoдити пiдгoтoвкy дo нaписaння лiцeнзiйнoгo iспитy «Кpoк 1». В xoлi кaфeдpи пiд чaс пepepв нa eкpaнi плaзмoвoгo тeлeвiзopa дeмoнстpyeться iлюстpoвaнa лeкцiя з ситyaцiйними зaдaчaми тa пoяснeннями пpaвильниx ввдтввдей дo ниx. Кoмп'ютepнe тeстyвaння ^и вивчeннi дисциплiни дoзвoляe oб'eктивнo obrara знaння стyдeнтiв, виявити теми, яш нeдoстaтньo зaсвoюються стyдeнтaми i ви^гею^ дoдaткoвoгo дooпpaцювaння.
Проведений ан^з навчально! даяльносп кафедри показав, що з переходом на кредитно-модульну систему навчання, спостерiгаeться покращення показнишв устшносп студенпв в порiвняннi з попередшми роками. Це пояснюетъся появою мотиваци до навчання, бажанням отримати кращi знання та перспектива !х використання при подальшому здобутп освiти та застосування в майбутнiй лiкарськiй практищ.
1. Багрiй М.М. Аналiз проблематики переходу на кредитно-модульну систему / М.М. Багрш, Н.М. Воронич-Семченко, О.Г. Попадинець [та ш.] // Медична осв™. - 2010. - №3. - С. 102-105.
2. Борисова Ю. Деяю аспекти впровадження кредитно-модульно! оргашзацп навчання у закладах вищо! освiти/ Ю.Борисова, В.Васильев // Питання впровадження кредитно-модульно-рейтингово! системи у навчальний процес. - Т.2. - К. - 2007. - С. 227-234.
3. Катеринчук 1.П. Компетентшсть та стандарт студента i викладача як передумова тдготовки лiкаря за европейськими вимогами // Матер. Навч.-метод.конф. «Свропейський вибiр - невiд'емна складова розвитку вищо! медично! освiти Укра'ши». - Полтава. - 2013. - С.82-84.
4. Шепiтъко В.1. Використання шфомацшних технологiй навчання для полшшення якостi знань з пстологп, цитологи та ембрюлогп / В.1. Шеттько, О.Д. Лисаченко, Г.А. Срошенко [та ш.] // Матер. наук.-прак. конференцп «Iнновацiйнi iнформацiйнi технологil у вищш медичнiй освiтi». - Полтава. - 2012. - С.53-54.
СОВРЕМЕННАЯ ОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ КАФЕДРЫ ГИСТОЛОГИИ, ЦИТОЛОГИИ И ЭМБРИОЛОГИИ В УСЛОВИЯХ ЕВРОПЕЙСКОГО ВЫБОРА И РЕФОРМИРОВАНИЯ ВЫСШЕГО МЕДИЦИНСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ Шепитько В. И. Взятый Украиной курс на евроинтеграцию предусматривает повышение качества профессиональной подготовки будущих врачей в соответствии с общеевропейскими и мировыми стандартами. Концепция работы кафедры гистологии, цитологии и эмбриологии направлена на реализацию важного задания высшего медицинского образования -обеспечения качественной подготовки кадрового потенциала в отрасли здравоохранения Украины для укрепления и сохранения здоровья нации и подготовка высококвалифицированных специалистов для стран ближнего и далекого зарубежья.
Ключевые слова: евроинтеграция, учебный процесс, кафедра гистологии, цитологии и эмбриологии.
Стаття надшшла 9.03.2014
MODERN EDUCATIONAL ACTIVITY ON DEPARTMENT OF HISTOLOGY, CYTOLOGY AND EMBRYOLOGY IN THE CONDITIONS OF EUROPEAN CHOICE AND REFORMATION OF HIGHER MEDICAL EDUCATION Shepitko V.I.
The course taken by Ukraine on eurointegration foresees upgrading of professional preparation of future doctors in accordance with the European and world standards. Conception of work of department of histology, cytology and embryology directed to on realization of important task of higher medical education is quality preparation of skilled potential in industry of health protection of Ukraine for strengthening and maintenance of health of nation and preparation of highly skilled specialists for the countries of near and distant foreignness.
Key words: eurointegration, educational process, department of histology, cytology and embryology.
