CC BY
92
УДК 611.33/.38
ЕПОН1М1ЧН1 НАЗВИ ВНУТР1ШН1Х ОРГАН1В
Статтю пpиcвячeнo визначенню poлi та мкця тepмiнiв-eпoнiмiв у нaзвax aнaтoмiчниx yтвopeнь, дocлiджeнню cтpyктypниx ocoбливocтeй циx тepмiнoлoгiчниx одиниць.
K.rn040BÍ слова: епошм, анатсишчна номенклатура, морфолопя.
На cьoгoднiшнiй день в анатоми eпoнiмiчнi назви вто частое зycтpiчaютьcя в piзниx видaнняx та пiдpyчникax з клiнiчнoï анатоми. Вони збepeглиcя, не дивлячиcь на нову aнaтомiчнy (медичну) нoмeнклaтypy в клшчнш пpaктицi. Шиpoкo зacтocoвyютьcя в зaкopдoнниx пyблiкaцiяx та пiдpyчникax. У мopфoлoгiï (анато-мiя, гicтoлoгiя, eмбpioлoгiя, цитoлoгiя та iн.) епошми вживають давно й постшно. Автоpcькi назви oxoплюють шиpoкий cпeктp aнaтoмiчниx y^opem вiд нaйвaжливiшиx вузловж до менш важливж для пpaктичнoï медицини. Але знання u^x назв для дипломованого лiкapя, викладача, науковця важливе нacaмпepeд iз пpoфeciйниx пoзицiй. Фaxiвцi зacтоcoвyютъ тepмiни-eпoнiми, що cпpияe ïxньoмy ^офе^йному cтaнoвлeнню, пiдвищye штелектуальний piвeнь медика, адже в eпoнiмi - частина icтopiï, культури, яка твopилacя, починаючи вiд нaйдaвнiшиx чaciв великими отодвижниками медично1' гaлyзi знань до ^огодення [2].
ЕПОН1М (Eponymos) - грец. énœvu^oç «названий по iмeнi; що дав iм'я; епошм», тобто божество або видатна людина, на честь яко1' oтpимaв cвoe iм'я який-небудь гeoгpaфiчний об'ект из éní «на, ^и» + övu^a (еол. ваpиант övo^a) <ам'я>>). У наyцi епошм - назва явища (нaпpиклaд, xвopoби), поняття, cтpyктypи або методу по iмeнi людини, що впepшe виявила або oпиcaлa ïx [4].
Викopиcтaння eпoнiмiв у нayкoвiй лiтepaтypi poбиIъ тeкcт лaкoнiчним та яcкpaвим. Фaxiвцi вживають eпoнiмiчнi тepмiни, xoчa iз oфiцiйнoï нoмeнклaтypи вони вилучеш Вивчення eпoнiмiв cyчacнoмy студенту, отобливо молодому вченому, дозволяе глибше дiзнaтиcя пpo icтоpiю cвoeï науки, зpoзyмiти той кopiнь, на ocнoвi якого бyдyютьcя cyчacнi мopфoлoгiчнi науки. Дocвiдчeнi лiкapi-пpaктики, вчeнi в гaлyзi мopфoлoгiï укладають шовники-довщники, в якиx зacтоcoвyють тepмiни - eпoнiми [6]. Так видання пoтpiбнi студентам-медикам, адже ïx бpaкye в Укpaïнi. Зacтоcyвaння aнaтомiчниx тepмiнiв, до cклaдy якж вxoдять iмeнa або пpiзвищa дошщнишв, як впepшe oпиcaли aнaтомiчнe yтвopeння, cпpияють кpaщiй opieнтaцiï в топoгpaфo-aнaтомiчнoмy poзтaшyвaннi opгaнa або дтянки, це пoтpiбнo для poбoти з науковою лiтepaтypoю, де цi тepмiни пoзнaчeнi eпoнiмiчнo, тобто без детального poз'яcнeння значення. Словники, дoвiдники, паучники, мoнoгpaфiï, поабники, диcepтaцiйнi дocлiджeння ф^у^ть найменування з вiдпoвiдними влacними назвами, а тому пpивepтaють увагу лiнгвicтiв-дocлiдникiв. Дocвiд викладання показав, що шд чac пpaктичнoгo заняття, зaлiкiв i юпипв багато xto iз студенпв зазнае тpyднoщi в ocвoeннi i poзyмiннi pядy тepмiнiв, як зycтpiчaютьcя в yчбoвiй лiтepaтypi, але належним чином не пoяcнюютьcя.
Азеллi зaлозa (Aselli Gasparo, Asellius, 1581-1626) - залоза пiдшлyнкoвa (pancreas), дpyгa за poзмipoм тpaвнa залоза, е також i залозою внyтpiшньoï ceкpeцiï.
Бaртолiнi протокa (Thomas Bartholin, 1616-1680) ^иношм: велика пiд'язикoвa пpoтoкa, ductus sublingualis major) - непостшна пpoтoкa тд'язиково1' cлиннoï залози, що вiдкpивaeтьcя на шд'язиковому cocoчкy paзoм з тднижньощелепною пpoтoкoю; головна пpoтoкa цieï залози.
Бaугiнi зaслiнкa (Bauhin Caspar, 1560-1624) - шеоцекальний клапан, Тульпа заодшка, Фaллoпiя зacлiнкa, valva ileocecalis. Клапан poзтaшoвaний в мicцi пepexoдy клубово1' кишки в cлiпy кишку; cклaдaeтьcя з вepxньoï i нижньо1' cклaдoк cлизoвoï оболонки, з'eднaниx вуздечкою [1].
Sima жирове тiло (Marie Franois Xavier Bichat, 1771 - 1802) - ж^ове тiлo щоки (corpus adiposum buccae) - cкyпчeння ж^овох' тканини мiж щiчним i жувальним м'язами.
Бруннера залози (Brunner Johann Conrad, 1653-1727) - дуоденальш залози (gll. duodenales) або Вeпфepa залози - cклaднi тpyбчacтi залози, poзтaшoвaнi в пiдcлизoвiй ocнoвi двaнaдцятипaлoï i пoчaткoвoï частини пopoжньoï кишки; бepyть участь у виpoблeннi кишкового току.
Вaльдейeрa «шлунковa дорiжкa» (Waldeyer Hartz Heinriech Wilhelm Gof, 1836-1921) - cклaдки cлизoвoï оболонки шлунка, що йдуть уздовж мaлoï кpивизни i cпpияють пpocyвaнню i^i, яка нaдxoдить зi cтpaвoxoдy по шлyнкoвиx дopiжкax [7].
Вaльсaльви стрiчки (Valsalva Antonio Marie, 1666-1723) - cтpiчки oбoдoвoï кишки, teniae coli -накопичення поздовжнього м'язового шapy кишки по тpьox cмyгax: по пepeдньoмy бощ кишки ободово1, вздовж пpикpiплeння чепця; по вiльнiй пoвepxнi кишки oбoдoвoï й уздовж пpикpiплeнoгo кpaю oprarn (по мicцю пpикpiплeння бpижi oбoдoвoï кишки), пpичoмy бiля виcxiднoï i низxiднoï oбoдoвиx кишок по ^аю зpoщeння зi cтiнкoю живота.
О Шерстюк О. О., Гринь В. Г. та тш., 2014
Вартона протока (Wharton Thomas, 1614-1673) (синошм: тднижньощелепна протока, ductus submandibularis) - виввдна протока пiднижньощелепноï слинно1' залози, що вiдкриваeться на пiд'язиковому сосочку слизовоï оболонки рота.
Вiлiзiя пiлорична печера (Willis Thomas, 1621-1675) - печера передворгтна (antrum pyloricum) -ввддш часитини шлунка, що прилягае до його тша.
Вiнслоу OTBip (Winslow Jacob Benignus, 1669-1760) - чепцевий отвiр, foramen epiploicum - отшр, що сполучае чепцеву сумку з черевною порожниною, обмежений зверху хвостатою часткою печiнки, спереду печiнково-дванадцятипалою зв'язкою, позаду печiнково - нирковою i знизу нирково - дванадцятипалою [3].
Bip3yH^ протока або Гофмана протока (Wirsung Johann Georg, 1598-1649) (протока тдшлунково1' залози, ductus pancreaticus) - виввдна протока пiдшлунковоï залози, що ввдкриваеться одним гирлом iз загальною жовчною протокою на великому сосочку в низхвднш частинi дванадцятипалоï кишки.
Галлера сiтка яечка (Albrecht von Haller, 1708-1777) - сгтка яечка (rete testis) - сукупнiсть переплетених i з'еднаних мiж собою трубчастих утворень, що розташовуються в середостшш яечка, в як вiдкриваються прямi сiм'янi канальцi.
Гейденгайна залози (Martin Heidenhain, 1864-1949) - власнi залози шлунка (gll. gastricae propriae) -численш простi нерозгалуженi трубчаст залози стшки тша i дна шлунка, що ввдкриваються в шлунковi ямки.
Гейстера заслшка (Heister Lorenz, 1683-1758) (синошм: Гейстера складка, plica spiralis) -сукупнiсть кiлькох розташованих по сmралi складок на слизовiй оболонщ протоки жовчного мiхура.
Герена залози (A. F. M. Guerin,1816-1895) - залози сечiвника (gll. urethralis) - слизовi залози, що розташовуються в слизовш оболонцi губчасто1' частини чоловiчоï уретри.
Герлаха заслiнка (Gerlach Joseph, 1820-1896) (синошм: за^нка червоподiбного в^остка, valvule processus vermiformis) - непостшна заслiнка пiвмiсяцевоï форми, утворена слизовою оболонкою слiпоï кишки; розташована у гирла червоподiбного вiдростка.
Глiссона капсула (Glisson Francis, 1597-1677) (синонiм: глюсона сумка, фiброзна оболонка печiнки, tunica fibrosa hepatis) - фiброзна оболонка, що покривае печiнку, яка зрощена з вiсцеральною очеревиною i проникае всередину паренхiми печiнки в дшянщ ïï ворiт.
Дугласа карман (Douglas James, 1675-1742) (синошм: прямокишково-маткове заглиблення, ехсаvatio rectouterine) - заглиблення в парiетальнiй очеревинi, розташоване мiж маткою i прямою кишкою; обмежено з бошв прямокишково-матковими зв'язками очеревини.
Губарева заслшка (А.П.Губарев, 1855-1931) - складка слизово1' оболонки, що утворюеться при переходi стравоходу в шлунок; при цьому край перегину формуе на лiвому боцi щось схоже на за^нку, яка входить у порожнину i перешкоджае зворотньому виходу зi шлунка.
Лангерганса острiвцi, (Langerhans Paul, 1847-1888) - панкреатичнi острiвцi, Соболева острiвцi, insulae pancreaticae. Ендокринна частина пiдшлунковоï залози, що являе собою скупчення клiтин Лангерганса, розташованих у часточках органа звивистими рядами або у виглядi колон, мiж якими е розвиненi сплетення артерiальних капiлярiв.
Лiберкюна залози (Lieberkflhn Johann Nathanael, 1711-1756) (синонiм: кишковi залози, кишковi крипти, cryptae intestinales) - трубчаст заглиблення епiтелiю у власному шарi слизово1' оболонки кишечника.
Мальшп пухирцi (Malpighi Marcello, 1628-1694) (синошм: легеневi альвеоли, alveolus pulmonis) -гроноподiбне утворення, що розташоване на стшщ дихально1' бронхiоли, альвеолярного ходу або альвеолярного мшечка, вистелене зсередини одношаровим плоским дихальним епiтелiем, через який вiдбуваеться газообмiн мiж кров'ю в легеневих капiлярах i повгтрям в порожнинi альвеоли легенi.
Мальшп шрамщи (синонiм: нирковi пiрамiди, pyramides renales) - дiлянки мозково1' речовини нирки, що мають форму трамвд, верхiвка яких обернена у бш нирково1' пазухи.
Меккеля дивертикул (Meckel Johann Friederich, 1781-1883) (синонiм: дивертикул клубово1' кишки, слiд жовткового стебла, diverticul umileiverum) - дивертикул нижньо1' третини клубово1' кишки, що непоспйно зустрiчаеться, е залишком не повнютю редукованого жовткового стебла; може служити причиною кишково1' непрохiдностi [1].
Морганы пазухи (Morgany Dgovanny Battista, 1682-1771) - задньопрохвдш пазухи, sinus rectales -заглиблення в спнщ ввдхвдникового каналу, розташованi мiж вiдхiдниковими (Морганы) стовпами.
Оддi сфiнктер (Oddi Ruggero, 1864-1913) (синонiм: сфiнктер печiнково-пiдшлунковоï ампули, sphincter ampullaehcpato pancrcaticae) - гладкий циркулярний м'яз, розташований у великому дуоденальному сосочку, що знаходиться на внутршнш поверхнi низхвдно1' частини дванадцятипало1' кишки. Через великий дуоде-нальний сосок дванадцятипалу кишку вщкриваеться загальна жовчна протока i протока тдшлунково1' залози.
Пейера бляшки ^yer Johann Conrad, 1653-1712) (синошм: згруповаш лiмфоïднi вузлики, nоduli lymphatici aggregati) - тiсно об'еднанi групи бiльшого або меншого числа лiмфоïдних вузликiв, якi розташованi в слизовш оболонщ нижньо1' частини клубово1' кишки [1].
Пертика дивертикул (Pertick Otto, 1852-1913) (синошм: глоткова ямка, recessus pharyngeus) -глоткова бухта, розташована на бiчнiй стiнцi носоглотки вище i позаду трубного валика; мае вигляд глибоко1' вузько1' кишенi.
Пирогова - Вальдейера кшьце (Н.И.Пирогов (1810-1881), W. Waldeyer) - лiмфатичне глоткове кшьце - сукупнють мигдалин, розташованих навколо входу в глотку з порожнин рота й носа; складаеться Î3 двох пiднебiнних, двох трубних, глотково1 i язично1 мигдалин [3].
Сантор™ протока (Santorini Giovanni Domenico, 1681-1737) або Бернара протока (Bernard Claude, 1813-1878) - додатковий, або мала вивщна протока тдшлунково1 залози - ductus pancreaticus accessories.
Сантор™ сосочок (синошм: малий сосочок дванадцятипало1 кишки, papilla duodeni minor) -непостшне пiдвищення слизово1 оболонки дванадцятипало1 кишки, на якому вiдкриваеться додаткова протока тдшлунково1 залози; розташований вище великого сосочка дванадцятипало1 кишки [5].
Стенона протока (Stenon (Stensen) Niels, 1638-1686) (синошм: протока привушно1 залози, стенонова протока, ductus parotideus) - виввдна протока привушно1 залози, що вщкриваеться на слизовiй оболонцi щоки у присшку рота.
Трейтца карман (Treitz Wenzel, 1819-1872) (синонiм: дванадцятипало-порожньокишковий карман, recessus duodenojejunalis) - карман очеревини, що знаходиться бiля мiсця вигину кiнця дванадцятипало1 кишки пiд час переходу ïï в тощу кишку; можливе мiсце виходу внутрiшньоï гриш.
Фатера сосочок (Vater Abraham, 1684-1751) (синошм: великий сосочок дванадцятипалоï кишки, papilla duodeni major) - тдвищення на кшщ повздовжньоï складки слизовоï оболонки дванадцятипалоï кишки, розташоване на рiвнi середини низхiдноï частини кишки; на сосочку вщкриваеться загальний жовчний i панкреатичний протоки, як правило, одним отвором [6].
1. Костиленко Ю.П. Обоснование неправомерности отнесения червеобразного отростка к рудиментарным органам / Ю. П. Костиленко, В. Г. Гринь // Вюник проблем бюлогп' i медицини. - 2011. - Т.3 (89), вип. 3. - С. 6-9.
2. Лисенко В. Термти-епотми в укра'шськШ анатомiчнiй термшологп' / В. Лисенко // Вюник Нац. ун-ту «Львiвська пол^ехтка». Серiя «Проблеми укра!нсько! термшологи» - 2009. - № 648. - С. 66-70.
3. Матещук-Вацеба Л. Р. Нормальна анатомiя: Навчально-методичний посiбник. - Львiв: Поклик сумлiння, - 1997. - 269 с.
4. Самусев Р. П. Эпонимы в морфологии / Р. П. Самусев, Н. И. Гончаров - М.: Медицина, - 1989. - 352 с.
5. Топоров Г. Н. Эпонимические термины в клинической анатомии человека: словарь / Г. Н. Топоров - К.: Вища шк., -1988. - 160 с.
6. Топоров Г. М. Словник епонiмiчних термшв у клтачиш анатоми людини / Г. М. Топоров, М. С. Скриптков, О. М. Пронша [та т.] Укр. мед. стоматол. акад., Харк. держ. мед. акад. тслядиплом. освт. - Полтава: Верстка, - 2003. - 259 с.
7. Шерстюк О. О. Морфофункцюнальт особливост будови шлунка людини / О. О. Шерстюк, Н. Л. Свшцицька. - Полтава, - 2012. - 104 с.
ЕПОНИМИЧЕСКИЕ НАЗВАНИЯ ВНУТРЕННИХ ОРГАНОВ Шерстюк А. А., Гринь В. Г., Билаш В. П., Северин Ю. М., Каценко А. Л.
Статья посвящена определению роли и места терминов эпонимов в названиях анатомических образований, исследованию структурных особенностей этих терминологических единиц.
Ключевые слова: эпоним, анатомическая номенклатура, морфология.
Стаття надшшла 16.02.2014 р.
EMPONYMOUS TITLES OF INTERNAL ORGANS Sherstiuk O. O., Gryn V. G., Bilash V. P., Severin Yu.
M., Katsenko A. L.
The article is devoted to definition of the role and place of the terms of eponyms in the names of anatomy, the study of structural features of these terminological units.
Key words: eponym, anatomical nomenclature, morphology.
УДК 611.018+611.013]: 378.14
СУЧАСНА ОСВ1ТНЯ ДШЛЬШСТЬ КАФЕДРИ Г1СТОЛОГП, ЦИТОЛОГИ ТА ЕМБР1ОЛОГП В УМОВАХ СВРОПЕЙСЬКОГО ВИБОРУ ТА РЕФОРМУВАННЯ ВИЩО1 МЕДИЧНО1 ОСВ1ТИ
Взятий Укра'ною курс на евроттегращю передбачае тдвищення якост профестно! тдготовки майбуттх лiкарiв вщповщно до загальноевропейських та свiтових стандарта. Концепцiя роботи кафедри пстологп, цитологи та ембрюлоги спрямована на реалiзацiю основного завдання вищо! медично! осв™ - забезпечення якiсноi' пiдготовки кадрового потенщалу в галузi охорони здоров'я Укра'ни для змiцнення й збереження здоров'я наци та тдготовка висококвалiфiкованих фахiвцiв для кра'н ближнього i далекого зарубiжжя.
Ключов! слова: евроштегращя, навчальний процес, кафедра пстологп', цитологи та ембрюлоги.
Пвдвищення якост сучасно! освiти потребуе необхiдностi надання викладачам, студентам i лiкарям можливостей ствпращ та конкуренцii на свiтовому ринку медичних послуг. З цiею метою в 1999 рощ кра'ни Свропи розпочали процес реформування вищо! освгги, що дiстав назву Болонського, який передбачае пiдвищення активностi студенпв, зростання вимог до якостi викладання дисциплш, удосконалення процесiв
© Шеттько В.1., 2014 228
