CC BY
18
© Олмник I. Ю., Цигикало О. В., Лаврiв Л. П. УДК 611.318-053.15
Олiйник I. Ю., Цигикало О. В., Лаврiв Л. П.
НАУКОВ1 ТЕНДЕНЦП, СПРЯМОВАН1 НА РОЗШИРЕННЯ ОБСЯГУ ЕМБР1ОЛОГ1ЧНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ П1ДШЛУНКОВО1 ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ
ВДНЗ «Буковинський державний медичний ушверситет» (м. Чернiвцi)
Аналiз науково! лiтератури проведено в рамках виконання фрагменту планово! комплексно! мiжкафедрально! НДР кафедр анатоми людини iм. М.Г. Туркевича, анатоми, топографiчно! анатомi! та оперативно! хiрургi! Буковинського державного медичного уыверситету «Особливостi морфогенезу та топографи систем i органiв у пренатальному та постнатальному перюдах онтогенезу людини», номер державно! реестраци 0115и002769.
Вступ. Необхiднiсть знання основних етапiв формування оргаыв в антенатальному перiодi онтогенезу та з'ясування факторiв, що !х зумовлюють, е надiйним засобом для пошуюв шляхiв запобiгання виникненню вроджених вад i аномалiй. Етапом у ви-вченнi закономiрностей бюлопчно! еволюцi! можна вважати висування на перший план таких категорм, як морфогенез i системогенез [20]. Бюгенетичний закон, теорiя зародкових листкiв, вчення про фто-, ембрiогенез, основнi мехаызми регуляцi! гюто-й органогенезу та цтий ряд iнших основоположних розробок вггчизняних i зарубiжних авторiв вважають фундаментальними для розшифрування морфогенезу в нормальних, експериментальних i патолопч-них умовах [11,15,21,32].
Мета дослiдження. Вивчити сучаснi науковi тенденцi! щодо перспектив i напрямкiв продовжен-ня морфолопчних дослiджень пренатального онтогенезу пщшлунково! залози людини.
Об'ект i методи дослiдження. Проведено ана-лiз добiрки наукових публiкацiй (52 публкаци) в^ тчизняних (24) i закордонних (28) авторiв щодо емб-рюлопчних дослiджень пiдшлунково! залози людини з визначенням перспектив !хнього продовження на сучасному етап морфологiчно! науки.
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Перш за все доцiльно зазначити, що у практик емб-рiологiчних доотджень сьогоднi найбiльш широко використовують запропонований А. И. Брусилов-ским и др. [7] варiант адаптацi! ембрюлопчно! но-менклатури до систематики раных зародкiв людини. Власне саме поняття «раннiй зародок людини» ввiв й. 1_. 31гее1ег [48] i поширив його на об'екти з максимальною довжиною до 32,0-36,0 мм ™'яно-куприково! довжини (ТКД).
Згщно класично! перiодизацi! ембрiогенезу i пю-лязародкового онтогенезу людини Г. А. Шмидта [24] видтяють: зародковий, передплодовий та плодовий перюди ембрiогенезу (внутршньоутробного розви-тку). Зародковий перiод тривае 45 дiб [24], а за пе-
р1одизац1ею Б. П. Хватова, Ю. Н. Шаповалова [23] вщповщае зародкам довжиною 1,4-13,0 мм ТКД та охоплюе шють тижн1в внутр1шньоутробного роз-витку (до 42 доби). Найменшм зародки, як1 описан! в ембрюлопчнм колекцИ «Крим» мають ТКД р1вну 1,4 мм. Передплодовий перюд тривае 30 д1б [24], а за перюдизащею [23] в1дпов1дае передплодам довжиною 14,0-79,0 мм ТКД та охоплюе наступи пюля зародкового перюду ш1сть тижн1в внутршньо-утробного розвитку (43-84 доби). Плодовий перюд тривае 192 доби i охоплюе 4-10 мюящ внутршньоу-тробного розвитку [24], а за перюдиза^ею [23] вщповщае плодам довжиною 81,0-375,0 мм ТКД.
Сьогодн чггко простежуються новi тенденцiI, спрямованi на розширення обсягу ембрюлопч-них дослiджень вiтчизняних i закордонних авторiв, представлених на мiжнародних форумах i конгресах з морфолопчних наук. Придтяеться велика увага ембрiотопографiчному становленню внутрiшнiх ор-ганiв людини у пренатальному онтогенезк У зв'язку з розширенням обсягу оперативних втручань на органах травного тракту з приводу вроджених вад розвитку значно зростае зацкавлення дослщни-кiв до вивчення ембрюгенезу i морфологiI похiдних травно1 трубки, зокрема пщшлунково! залози (ПЗ) [4,20,22,40].
За даними В. С. Пикалюка, А. Ю. Османова (2011) [19] формування ПЗ починаеться майже одночасно з печшкою, легенями, щитоподiбною залозою, ка-нальцями первинно! нирки на 24-27 доби внутрш ньоутробного розвитку в зародюв 4,0 мм ТКД, що вщповщае XI-XII стадiям, як прийнятi в iнститутi Карнегi (Carnegie's Institute) [41-43].
У науковм лiтературi дискутуються питання, що стосуються джерел формування закладок ПЗ. Низка авторiв [16,21,38], внаслiдок проведеного аналiзу основоположних робгг вiтчизняних i закордонних вчених, що стосуються розвитку ПЗ в ембрюгенезу стверджуе, що представленi вщомост мають рiз-ний, часом суперечливий характер. Згщно одних -юнуе твердження, що формування закладок ПЗ вщбуваеться за рахунок виростiв ектодермального епiтелiю стiнки дванадцятипало! кишки. Вщповщ-но до iнших - з ентодерми стЫки дванадцятипало! кишки утворюються двi закладки ПЗ - дорсальна i вентральна. Третi - вказують на те, що один iз за-чаткiв ПЗ виникае з черевно! стiнки дванадцятипало! кишки, а другий, дорсальний зачаток, утворюеться з спинно! сторони дванадцятипало! кишки i формуе
napeHxiMy залози. 4eTBepTi - стверджують, що у ходi формування ПЗ взаемодють три зачатки: дорсаль-ний i два вентральних, при цьому один з вентраль-них вирос^в зливаеться з iншим або регресуе.
G також точка зору, згщно яко! ПЗ утворюеть-ся з одного непарного дорсального зачатка i двох парних вентральних. Перший вщкриваеться в по-рожнину дванадцятипало! кишки протокою Санто-piнi (Santorini) на дорсальнм стiнцi кишки, напроти отвору ductus choledochus, друг - загальною протокою Вipсyнгa (Wirsung) поруч з отвором ductus choledochus. ^знше, у результат обертання кишечника при його рост i нepiвномipномy зpостaннi киш-ково! стiнки обидва зачатка - дорсальний i парний вентральний - зближуються i зливаються, а протока Сaнтоpiнi облтеруеться [12]. Як екзокринна, так i ендокринна (остpiвковa) частини ПЗ мають загаль-не походження зi вЫх трьох зaчaткiв органу. Цю ж думку пщтримують й iншi автори [6], повщомляючи про формування ПЗ з трьох ентодермальних вирос-тв - одного дорсального i двох вентральних, яю, зливаючись, утворюють едину ПЗ, однак, з'еднану з дванадцятипалою кишкою за допомогою трьох невеликих панкреатичних проток.
На думку бтьшост aвтоpiв, дорсальний зачаток розвиваеться з ентодерми дорсально! стшки дванадцятипало! кишки в гепатопанкреатичнм зоы, у процес свого зростання занурюеться мiж двома листками дорсально! брижг Вентральний же зачаток формуеться в кут^ утвореному стiнкою кишки i зачатком пeчiнки, спостepiгaеться його зростання в каудальному напрямку [16]. Вщзначаеться також, що в xодi органогенезу ПЗ формування дорсального i вентрального випинань вiдбyвaеться з первин-но! кишки, наступне з'еднання яких формуе единий орган [21,38].
Первинна кишка розвиваеться iз зародково!, або кишково! ентодерми, що представляе на ран-нix етапах розвитку «дах» жовточного мiшкa. Пiд час формування тта зародка (пiсля 20-го дня вну-тpiшньоyтpобного розвитку) i вiдмeжyвaння його вiд позазародкових елементв, кишкова ентодерма згущуеться у трубку (первинна кишка), що замкнута в передньому i задньому вщдтах i сполучаеться з жовточним мшком. На 4-му тижнi eмбpiогeнeзy первинна кишка, що розвиваеться з ентодерми, розташовуеться попереду хорди. Нaдaлi з ще! ентодерми утворюються епггелм травно! трубки (за винятком частини порожнини рота i дiлянки задньо-пpоxiдного отвору), а також дpiбнi i вeликi тpaвнi залози (шлунков^ кишковi, пeчiнкa, ПЗ). Решта шapiв травно! трубки (слизова оболонка, пщслизова основа, м'язова i сполучнотканинна оболонки) дифе-peнцiюеться iз спланхноплеври (вiсцepоплeвpи) внyтpiшньо! (мeдiaльно!) пластинки несегментова-но! частини мезодерми, яка прилягае до первинно! кишки. У головному i каудальному вiдцiлax ембрюна первинна кишка зaкiнчyеться слiпо [19].
Ембрюнальний розвиток е дуже складним про-цесом, який вимагае жорстко! взaемодi! клiтинно! пpолiфepaцi!, дифepeнцiaцi! та мiгpaцi! клiтин, якi зростають iз вiльно агреговано! мeзeнxiми i бтьш оpгaнiзовaниx eпiтeлiaльниx листкiв з утворенням
оpгaнiв i тканин. На додаток до внутршых сигнaлiв автономних кгмтин, цi подi! ще регулюються еколо-гiчними впливами, та впливами сусщых клiтин.
На важливе значення взаемоди мiж панкреатич-ним eпiтeлiем i навколишньою мeзeнxiмою для нормального розвитку ПЗ вказуе у сво!х доогмдженнях низка aвтоpiв [6,25,35,39,51]. Зважаючи на те, що формування ПЗ вщбуваеться за рахунок трьох ентодермальних вирос^в, для диференцювання ет-тeлiю ПЗ автори [6] вказують на необхщнють при-сyтностi мeзeнxiми. Вплив мeзeнxiми на eпiтeлiй ПЗ та шших залоз може бути, принаймы, частково пов'язаний з тим, що мeзeнxiмa видiляе волокнис-тий мiжклiтинний бiлок - колаген. Вш не проникае в eпiтeлiaльнi кттини, а лише «стелить» !х, сприяю-чи, ймовipно, !х поляpизaцi! [5]. Анaлiзyючи моле-кулярно-гeнeтичнi мexaнiзми мeзeнxiмниx впливiв, визначаючи тип дифepeнцiювaння еттелив piзниx оpгaнiв травно! системи, показано, що раны етапи формування травного тракту контролюють кттини ентодерми, тодi як остаточна спeцiaлiзaцiя eпiтeлiю вщбуваеться пщ впливом мeзeнxiми [51].
Розвиток ПЗ залежить вщ сигнaлiв мeзeнxiми, яка знаходиться в безпосередньому контакт з до-рсальною ентодермою кишки, з яко! розвиваеться ПЗ. Пзнше сигнали вщ мeзeнxiми, яка оточуе на-вколишнiй зародковий панкреатичний еттелм, ре-гулюють швидке збiльшeння панкреатичних етте-лiоцитiв та !хне диференцювання в ендокринну або екзокринну тканину [47].
Зокрема, L. Landsman et al. (2011) в опублко-ванм робот [44] показали важливу роль прилегло! мeзeнxiми в кepiвництвi eпiтeлiaльним зростанням упродовж початкових eтaпiв розвитку пщшлунково! залози. Але, на !хню думку, як i paнiшe, залишаеть-ся невиясненим той факт, чи буде мeзeнxiмa також керувати тзншими етапами органогенезу пщшлун-ково! залози, коли утворюються фyнкцiонyючi екзо-кринн та eндокpиннi клiтини. Дослiдники вислов-люють гiпотeзy, що конкретне генетичне усунення мeзeнxiми в piзнi етапи розвитку пщшлунково! залози в природних умовах зменшуе штенсивнють !! формування та зумовлюе деформацп пщшлунково! залози.
Авторами [44] показано, що втрата мeзeнxiми глибоко попршуе розвиток ендокринних та екзо-кринних панкреатичних попередниюв, а також прол^ феративну здатнють дозpiвaння клiтин, у тому чи^ iнсyлiн-пpодyкyючиx р-кттин. Таким чином, даним доотдженням пiдкpeслeнa нeдооцiнкa pолi мезенх^ ми в кepiвництвi формуванням eпiтeлiaльниx зачат-кiв пiдшлyнково! залози упродовж всього !! розвитку. Отpимaнi результати свщчать про те, що визначення конкретних мeзeнxiмaльниx сигнaлiв може допомог-ти оптимiзyвaти протоколи росту кттинно! культу-ри, якi спpямовaнi на досягнення диференцювання стовбурових клггин у iнсyлiн-пpодyкyючi р-клггини.
У передплодовому пepiодi пренатального онтогенезу зачаток ПЗ представлений системою роз-галужених в мeзeнxiмi eпiдepмaльниx трубочок i знаходиться в тюнм топогpaфiчнiй близькостi iз зачатком дванадцятипало! кишки [16,9]. Вщзначаеться Ытенсивне збтьшення обсягу залозисто! тканини
ПЗ. Збтышення маси залози зумовлено енерпйним процесом новоутворення ацинуЫв i панкреатич-них часточок. Вщзначаетыся iнтенсивне збiлышення кiлыкостi панкреатичних проток; зростае кiлыкiсты вiдгалужены вiд головно'| протоки додаткових проток i ускладнюетыся ïx розгалуження. Топографоанато-мiчно ПЗ контактуе iз зачатком шлунка, каудалынше стiнки якого розташовуютыся петлi тонко'| кишки. Зачатки ПЗ, шлунка i дванадцятипало'! кишки являюты собою единий комплекс оргаыв [3,13,28,31]. У цей перюд внутршныоутробного розвитку тривае змг щення ПЗ в каудалыному напрямку вiдносно хреб-цiв. Дугоподiбне розташування органу змiнюетыся косовисxiдним.
Представлений авторами [17] аналiтичний огляд лтератури щодо топографоанатомiчниx кореляцiй зачатка ПЗ у пренатальному i ранныому постнаталы-ному онтогенезi людини дозволяе дмти висновку про вiдсутнiсты вичерпно' шформаци та про супер-ечливiсты тверджены вiтчизняниx i закордонних до-слщниюв про характер i термiни формування зачатку зазначеного в^ту травно' трубки. У зв'язку з цим упродовж пренаталыного онтогенезу вщчут-ною е нестача даних про змшу топографоанатомiч-них взаемовiдношены ПЗ, про ïï синтопiю, скелето-топiю зважаючи на асинxроннiсты росту i розвитку прилеглих оргаыв травно' трубки в зародковому i передплодовому перюдах онтогенезу. Ще не ви-явленi ч^ю критерiï у становленнi критичних перiодiв у розвитку майбутнix вiдцiлiв травного тракту, зокре-ма, ПЗ [1,2,18].
Скелетототчене розташування закладки ПЗ на раных стадiяx ембрiогенезу в лтературних джере-лах висвiтлено недостатныо. Однак, вщомо що у за-родюв 6-ти тижнiв ПЗ розташовуетыся на рiвнi VII-VIII грудних xребцiв, а до юнця ембрiоналыного перiоду ïï закладка змщуетыся до рiвня XII грудного хребця у зв'язку з ростом кранiалыноï частини зародка. Слщ зазначити, що на даний процес впливаюты i сумiжнi органи, розташован в черевнiй порожнинi. Змщен-ня хвоста залози вщбуваетыся внаслiдок збтышення великоï кривини шлунка та змши топографiï селезш-ки [8,52].
У плодiв 6-ти мiсяцiв залоза важиты 0,5 г; у 8 мiсяцiв ïï вага становиты 1,27 г, у новонароджено-го - 3-4 г [34]. Вага ПЗ у дггей перших мюя^в життя зростае в основному за рахунок збтышення наявних ацинозних кгмтин, а в подалышому - за рахунок утво-рення нових ацинуЫв [33,46].
У науковм лiтературi вiдзначаетыся, що у плодовому перiодi внутрiшныоутробного розвитку людини ПЗ передныою поверхнею прилягае до дванадця-типалоï кишки i шлунку, задныою поверхнею стика-етыся з нижныою порожнистою та ворiтною венами. Верхым краем залоза межуе з хвостатою часткою печшки, селезiнковою артерiею i веною, а нижнiй край стикаетыся з петлями тонкоï кишки [10,26].
Хвют ПЗ примикае до передныоï поверxнi лiво-го наднирника, верxныоï третини лiвоï нирки, сягае воргг селезiнки. Брижа поперечноï ободовоï кишки прикрiплюетыся до передныого краю тта i хвоста залози. Тто i xвiст ПЗ беруты участы в утвореннi задныоï стшки салыниковоï сумки. Головка органу
в бтышост випадкiв лежиты екстраперитонеалыно. ЗмЫа топографiï ПЗ пояснюетыся синхронним зрос-танням прилеглих до неï оргаыв. Ця закономiрнiсты вiдзначена i в ранныому постнаталыному онтогенезi [30].
Завдяки сучасним методам дослщження (улы-тразвукова еxографiя, магнiтно-резонансна томо-графiя) доситы широко вивчена топографiя i форма ПЗ у дггей старшого в^ i дорослих [29,50]. ЗмЫи форми i топографи ПЗ у пренаталыному онтогенезi представленi в поодиноких роботах. Залоза плодiв i новонароджених на розрiзi мае форму «сплощено-го цилшдра». Зустрiчаетыся також овалына форма ПЗ. Зовншн обриси ПЗ порiвнюютыся з «молотком», «рибалысыким гачком», «комою», «дугою», ви-значаетыся ïï 8-подiбний вигин, форма прямого три-гранника [17].
Розвиток xiрургiï ПЗ зi значним збiлышенням кiлыкостi радикалыних операцiй при пухлинних i не-пухлинних ураженнях органiв панкреатодуоденалы-ноï зони дозволило морфологам бiлыш деталыно вивчити характер патологiчниx процесiв, як спо-стерiгаютыся при цыому. Вирiзка операцiйного або секцiйного матерiалу, правилына iнтерпретацiя ви-явлених змiн повинн фунтуватися на даних ембрю-генезу i топографiчниx взаемовiдносин цих оргаыв.
Оскiлыки, ПЗ закладаетыся з двох зачатюв, iнодi розвиваютыся незалежно одна вщ одноï частини залози, з окремими вивщними протоками. На думку рiзниx авторiв, розщеплена ПЗ е фактором ризику розвитку хроычного панкреатиту [14,37,45].
Зустрiчаетыся кiлыцеподiбна форма залози, при яюй ПЗ оточуе низхщну частину дванадцятипалоï кишки у виглядi кiлыця або комiрця. 1снуе кiлыка гi-потез щодо розвитку кiлыцеподiбноï форми залози, проте жодна з них доЫ не доведена. Передбачаеты-ся, що в розвитку цiеï аномалiï вiдiграе ролы спад-ковiсты, але, оскiлыки не виявлеы мутацiï, що викли-каюты даы вiдxилення, i тип ïï успадкування, це лиш залишаетыся гiпотезою [49].
Водночас автори [19] вказуюты, що вентралыний панкреатичний вирiст в нормi складаетыся з двох частин, яю зливаютыся, повертаючисы навколо два-надцятипалоï кишки i дорзалыним панкреатичним виростом. У деяких випадках права частина вен-тралыного зачатка зберiгае нормалыний напрям пе-ремiщення, а лiвий мiгруе у протилежному напрямi. Внаслщок цыого формуетыся кiлыцева пiдшлункова залоза, яка охоплюе дванадцятипалу кишку, стиска-ючи ïï i, Ыоду приводячи до повноï обструкцiï.
Найбiлыш частою аномалiею розвитку ПЗ е наяв-нiсты поблизу неï невеликих додаткових ПЗ, розта-шованих у стшках кишки, шлунка, печiнки або брижу протоки яких впадаюты у головну протоку ПЗ [49].
Як причину виникнення цыого автори [19] вказуюты наявнюты такоï патологи як незростання зачатюв ПЗ, тобто коли окрiм основноï залози е часточки i мiж листками вентралыноï брижi або безпосеред-ныо у стшщ шлунку. Додаткова ПЗ може сформува-тися в буды-якiй дтянцу починаючи з дисталыного сегменту стравоходу i заюнчуючи верxiвкою первин-ноï кишковоï петлi. Найчастiше вона локалiзуетыся
в Меккелевому дивертикулу де 36epirae Bei харак-TepHi риси ПЗ [19].
Вщносно piдкiсною аномалieю е вiдсутнiсть ПЗ. 1нколи зус^чаеться подвоення ПЗ (часткове по-двоення у виглядi розщеплення хвоста бувае при синдpомi Патау), кiстофiбpоз ПЗ, що е одним з мор-фолопчних пpоявiв муковiсцидозу, при якому спо-лучнотканинна строма залози надлишково розвине-на, а вивiднi протоки кютозно pозшиpeнi.
Серед вад розвитку ПЗ зустpiчаеться наявнiсть додаткового вщтоку ÏÏ секрету - додаткова протока ПЗ, яка впадае самостмно у дванадцятипалу кишку. Як i Ышм аномали розвитку ПЗ в результат порушен-ня eмбpiогeнeзу [27,36] виникають атиповi форми головно|' протоки ПЗ (спipалeподiбна форма, дещо piдшe - петля протоки ПЗ).
Висновки. У зв'язку з розширенням обсягу оперативних втручань на органах травного тракту з приводу вроджених вад розвитку значно зростае зацкавлення дослiдникiв до вивчення ембрюгенезу i морфологи похiдних травно'| трубки, зокрема ПЗ людини. Питання формування ПЗ i вщдьтв травно'| трубки е ще недостатньо вивченим щодо оцiнки вза-емозалежних змЫ дифepeнцiювання похiдних енто-дермального епггелю i мeзeнхiми. Власне сам ембрюнальний розвиток ПЗ е дуже складним процесом, який вимагае жорстко'| взаемоди кттинно|' пpолiфe-рацп, диферен^аци та мiгpацiï клiтин, якi зростають iз вiльно агреговано!' мeзeнхiми i бтьш оргаызова-них eпiтeлiальних листюв. На додаток до внутpiшнiх сигналiв автономних клiтин, цi поди ще регулюються eкологiчними впливами, та впливами сусщых кгм-тин. Оскiльки втрата мeзeнхiми глибоко погipшуе розвиток ендокринних та екзокринних панкреатичних попередниюв, а також пpолiфepативну здатнiсть
дозрiвання клiтин, у тому числi шсулш-продукуючих р-кгмтин, то залишаеться невиясненим той факт, чи буде мезенхiма також керувати тзышими етапами органогенезу ПЗ, коли утворюються функцiонуючi екзокриннi та ендокринн клiтини. Визначення кон-кретних мезенхiмальних сигналiв може допомогти оптимiзувати протоколи росту клiтинноI культури, як спрямованi на досягнення диференцiювання стовбурових клггин у iнсулiн-продукуючi р-клггини.
ЗмЫи форми i топографi,i ПЗ у пренатальному он-тогенезi представленi в поодиноких роботах. Аналi-тичний огляд лiтератури щодо топографоанатомiчних кореляцiй зачатка ПЗ у пренатальному i ранньому постнатальному онтогенезi людини дозволяе дмти висновку про вiдсутнiсть вичерпно! Ыформацп та про суперечливiсть тверджень вггчизняних i закордонних дослiдникiв про характер i термiни формування зачатку зазначеного вщцту травно! трубки. Упродовж пре-натального онтогенезу вiдчутною е нестача даних про змЫу топографоанатомiчних взаемовiдношень ПЗ, про II синтопю, скелетотопiю зважаючи на асинхрон-нють росту i розвитку прилеглих оргаыв травно! трубки в зародковому i передплодовому перiодах онтогенезу.
Незважаючи на те, що аномалiям розвитку ПЗ в лiтературi придiляеться доволi багато уваги, можна вщзначити низьку шформованють клiнiцистiв, лка-рiв-рентгенологiв, лiкарiв ультразвуково! дiагности-ки про цi вади, що часто призводить до дiагностич-них помилок i вибору неправильно! тактики ведення таких па^ентв.
Перспективи подальших дослiджень. Вва-жаемо перспективним подальше дослiдження про-сторово-часово! динамки синтопи та особливостей просторово! будови структур ПЗ у пренатальному онтогенезi.
Л^ература
1. Ахрамов Э. Х. Анатомо-топографические характеристики поджелудочной железы и обоснование хирургических вмешательств при деструктивных формах панкреатита / Э. Х. Ахрамов, О. И. Васильева, В. Х. Габитов // Морфология. - 2008. -№ 4. - С. 20-23.
2. Ахтемийчук Ю. Т. Морфогенез и эмбриотопография поджелудочной железы человека / Ю. Т. Ахтемийчук. - Черновцы, 1996. - 23 с.
3. Ахтемшчук Ю. Т. Макробудова пщшлунково'! залози на раншх етапах онтогенезу людини / Ю. Т. Ахтемшчук, О. М. Слобо-дян // Бук. мед. вюник. - 2006. - Т. 10, № 3. - С. 133-136.
4. Ахтемшчук Ю. Т. Нариси ембрютопографп / Ю. Т. Ахтемшчук - Чершвцк Видавничий д1м „Букрек", 2008. - 200 с.
5. Белоусов Л. В. Введение в общую эмбриологию: монография / Л. В. Белоусов. - М.: Изд-во МГУ, 1980. - 216 с.
6. Бобрик И. И. Развитие элементов экзокринной паренхимы поджелудочной железы человека в пренатальном периоде онтогенеза / И. И. Бобрик, Л. М. Давиденко // Вестник научных исследований. - 1992. - № 4. - С. 46-49.
7. Брусиловский А. И. Вариант адаптации эмбриологической номенклатуры к систематике ранних зародышей человека / А.И. Брусиловский, Л. С. Георгиевская, Н. П. Барсуков // Архив анатомии. - 1988. - Т. 95, № 5. - С. 88-95.
8. Гайворонский И. В. Анатомия пищеварительной системы. Строение, кровоснабжение, иннервация лимфоотток: Учебное пособие. 2-е изд. / И. В. Гайворонский, Г. И. Ничипорук. - СПб.: "ЭЛБИ-СПб", 2006. - 64 с.
9. Железнов Л. М. Внутриорганная трехмерная гистотопография поджелудочной железы / Л. М. Железнов // Морфология. -2000. - № 3. - С. 46.
10. Железнов Л. М. Микрохирургическая анатомия поджелудочной железы / Л. М. Железнов // Морфология. - 1999. - №5. -С. 57-59.
11. Каган И. И. Поджелудочная железа: микрохирургическая и компьютерно-томографическая анатомия / И. И. Каган, Л. М. Железнов. - М., 2004. - 152 с.
12. Кнорре А. Г. Эмбриональный гистогенез: монография / А. Г. Кнорре. - Л.: Медицина, 1971. - С. 432.
13. Круцяк В. Н. Эмбриотопографическое становление внутренних органов и структур туловища в пренатальном онтогенезе человека / В. Н. Круцяк, В. И. Проняев, Ю. Т. Ахтемийчук // Морфология. - 1993. - Т. 105, № 9-10. - С. 77.
14. Маев И. В. Болезни поджелудочной железы: практическое руководство / И. В. Маев, Ю. А. Кучерявый. - М.: ГЭОТАР-Ме-диа, 2009. - 736 с.: ил.
15. Милованов А. П. Внутриутробное развитие человека: Руководство для врачей / А. П. Милованов, С. В. Савельев. -М., 2006. - 384 с.
16. Молдавская A. А. Современные тенденции в изучении морфологии поджелудочной железы в эмбриогенезе / А. А. Молдавская, А. В. Савищев // Фундаментальные исследования. - 2011. - № 5. - С. 211-217.
17. Молдавская А. А. Топографо-анатомические взаимоотношения развивающейся поджелудочной железы со смежными органами / А. А. Молдавская, А. В. Савищев // Фундаментальные исследования. - 2011. - № 3. - С. 99-102.
18. Молдавская А. А. Эмбриогенез органов пищеварительной системы человека / А. А. Молдавская // Атлас. - М., 2006. - 175 с.
19. Пикалюк В. С. Фшо-, онтогенез оргашв i систем людини / В. С. Пикалюк, А. Ю. Османов. - ^мферополь, 2011. - 312 с.
20. Савищев А. В. Стадии и этапы формирования поджелудочной железы человека / А. В. Савищев // Фундаментальные исследования. - 2010. - № 9. - С. 97-104.
21. Садлер Т В. Медична ембрюлопя за Лангманом / Т В. Садлер; [пер. з англ. за ред. О. Д. Луцика]. - Львiв: Наутшус, 2001. - 550 с.
22. Слободян О. М. Кореляцшний аналiз морфометричних параметрiв пщшлунково! залози у 5-7 мюячних плодiв / О. М. Сло-бодян, Ю. Т. Ахтемшчук, Ю. 6. Роговий // Кл^чна анатомiя та оперативна хiрургiя. - 2008. - Т. 7, № 2. - С. 31-34.
23. Хватов Б. П. Ранний эмбриогенез человека и млекопитающих: пособие по микроскопической технике / Б. П. Хватов, Ю.Н. Шаповалов. - Симферополь, 1969. - 183 с.
24. Шмидт Г. А. Периодизация эмбриогенеза и послезародышевого онтогенеза у человека и животных / Г. А. Шмидт // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1972. - Т. LXIII, № 8. - С. 17-28.
25. Ahlgren U. The morphogenesis of the pancreatic mesenchyme is uncoupled from that of the pancreatic epithelium in IPFI/PDXI-defi cient mice / U. Ahlgren, J. Jonsson, H. Edlund // J. Development. - 1996. - 122, № 5. - P. 28-33.
26. Böck P. Development of pancreas / P. B^k, M. Abdel-Moneim, M. Egerbacher // Microsc. Res. Tech. - 1997. - Vol. 37 (5-6). -P. 374-383.
27. Brambs H. J. Developmental anomalies and congenital diseases of the pancreas / H. J. Brambs // Radiologe. - 1996. -Vol. 36 (5). - P. 381-388.
28. Cheng F. P. Pancreas organogenesis: from bud to plexus to gland / F. P. Cheng, Ch. Wright // Developmental Dynamics. - 2011. -Vol. 240. - P. 530-565.
29. Delhaye M. Pancreas divisum: congenital anatomic variant or anomaly? Contribution of endoscopic retrograde dorsal pancreatography / M. Delhaye, L. Engelholm, M. Cremer // Gastroenterology. - 1985. -Vol. 89 (5). - P. 951-958.
30. Fetal topographical anatomy of the pancreatic head and duodenum with special reference to courses of the pancreaticoduodenal arteries / Zhe Wu Jin, Hee Chul Yu, Baik Hwan Cho [et al.] // Yonsei Med. J. - 2010. - Vol. 51 (3). - P. 398-406.
31. Gittes G. K. Developmental biology of the pancreas: a comprehensive review / G. K. Gittes // Developmental Biology. - 2009. -Vol. 326. - P. 4-35.
32. Gittes G. K. Lineage-specific morfogenesis in the developing pancreas: role of mesenchymal factors / G. K. Gittes, P. E. Galante, D. Hanaban [et al.] // J. Development. - 1996. - 122, №2. - P. 73-77.
33. Hebrok M. Hedgehog signaling in pancreas development / M. Hebrok // Mech. Dev. - 2003. - Vol. 120 (1). - P. 45-57.
34. Histogenesis of pancreatic acini in 50 human fetuses / T. V. Ramani, D. Susheelamma, S. Saritha [et al.] // IJMSCI. - 2015. - Vol. 2, Issue 6. - P. 963-968.
35. John K. D. Acute pancreatic in African / K. D. John, L. Segal, H. Kassear // Int. J. Pancreatol. - 1997. - April 21 (2). - P. 149-155.
36. Kamisawa T. Pancreatographic investigation of pancreatic duct system and pancreaticobiliary malformation / T. Kamisawa, A. Okamoto // J. Anat. - 2008. - Vol. 212 (2). - P. 125-134.
37. Kozu T. Pancreatic development and anatomical variation / T. Kozu, K. Suda, F Toki // Gastrointest. Endosc. Clin. N. Am. - 1995. -Vol. 5 (1). - P. 1-30.
38. Madsen O. D. Pancreatic development and maturation of the islet ß-cell studies of pluripotent islet cultures / Ole D. Madsen, J. Jensen, N. Blum [et al.] // Eur. J. Biochem. - 1996. - 242, № 3. - P. 435-445.
39. Matsushita S. Effect of the oesophageal mesenchyme on the differentiation of the digestivetract endoderm of the chick embryo / S. Matsushita // Lool. Sci - 1993. - 10, № 3. - P. 439-447.
40. Nanotopographical control of human embryonic stem cell differentiation into definitive endoderm / Ghanian M. H., Farzaneh Z., Barzin J. [et al.] // J. Biomed. Mater. Res. A. - 2015. - Vol. 103 (11). - P. 3539-3553.
41. O'Rahilly R. Developmental stages in human embryon / R. O'Rahilly. - Washington: Carnegie Inst. Publ., 1973. - 167 p.
42. O'Rahilly R. Introduction a l'etude des stages embryonnaires ches l'homme / R. O'Rahilly, J. Bossy, F. Muller // Bull. De l'Association des Anatomists. - 1981. - № 65. - P.139-236.
43. O'Rahilly R. Human embryology and teratology / R. O'Rahilly, F. Muller. - New-York: Willey-Liss, 1992. - 330 p.
44. Pancreatic mesenchyme regulates epithelial organogenesis throughout development / L. Landsman, A. Nijagal, T. J. Whitchurch [et al.] // PLoS Biology. - September 2011. - Vol. 9, Issue 9 (e1001143). - Р. 1-14. - Режим доступу: www.plosbiology.org
45. Peters J. Ontogeny, differentiation and growth of the endocrine pancreas / J. Peters, A. Jьrgensen, G. Kappel // Virchows Arch. - 2000. - Vol. 436 (6). - P. 527-538.
46. Puri S. Dynamics of embryonic pancreas development using real-time imaging / S. Puri, M. Hebrok // Dev. Biol. - 2007. -Vol. 306 (1). - P. 82-93.
47. Scharfmann R. Control and early development of the pancreas in rodents and humans: implications of signals from the mesenchyme / R. Scharfmann // J. Diabetologia. - 2000. - 43, № 9. - P. 1083-1092.
48. Streeter G. L. Developmental horizons in human embryos / G. L. Streeter. - Washington: Carnegie Institution of Washington, 1951. - 210 p.
49. The Histogenesis of Islets in the Human Fetal Pancreas / V. Gupta, K. Gard, S. Raheja [et al.] // J. Anat. Soc. India. - 2002. -Vol. 51 (1). - P. 23-26.
50. Vascular system of human fetal pancreas demonstrated by corrosion casting and scanning electron microscopy / J. Gorczyca, J. A. Litwin, K. Pitynski [et al.] // Anatomical science international. - 2010. - Vol. 85 (4). - P. 235-240.
51. Wesch D. Differentiation of resting human peripheral blood gamma delta Т-cells toward Thlor Th2-phenotype / D. Wesch, A. Glatzel, D. Kabelitz // Cell Immunol. - 2001. - Vol. 212, № 2. - P. 110-117.
52. Wilson M. E. Gene expression cascades in pancreatic development / M. E. Wilson, D. Scheel, M. S. German // Mechanisms of Development. - 2003. - Vol. 120. - P. 65-80.
УДК 611.318-053.15
НАУКОВ1 ТЕНДЕНЦП, СПРЯМОВАН1 НА РОЗШИРЕННЯ ОБСЯГУ ЕМБР1ОЛОГ1ЧНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ ПЩШЛУНКОВО!' ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ
Олшник I. Ю., Цигикало О. В., Лаврiв Л. П.
Резюме. Проведено аналiз добiрки наукових публiкацiй втизняних i закордонних aBTopiB щодо емб-рiологiчних дослiджень пiдшлунковоI залози людини з визначенням перспектив 1хнього продовження на сучасному етап морфологiчноI науки. Вщзначено, що питання формування пщшлунково! залози i вщдьтв травно! трубки е ще недостатньо вивченим щодо оцшки взаемозалежних змiн диференцiювання похщних ентодермального епiтелiю i мезенхiми. Осктьки втрата мезенхiми глибоко погiршуе розвиток ендокринних та екзокринних панкреатичних попередниюв, а також пролiферативну здатнiсть дозрiвання клiтин, у тому числi шсулш-продукуючих □-клiтин, то залишаеться невиясненим той факт, чи буде Me3eHXÍMa також керува-ти пiзнiшими етапами органогенезу пщшлунково! залози, коли утворюються функцiонуючi екзокриннi та ен-докриннi клмтини. Зважаючи на асинхроннiсть росту i розвитку прилеглих оргаыв травно! трубки в зародко-вому i передплодовому перюдах онтогенезу людини пщкреслено, що упродовж пренатального онтогенезу вщчутною е нестача даних щодо змши топографоанатомiчних взаемовiдношень пщшлунково! залози, !! син-топи та скелетотопи. Автори вважають перспективним подальше дослiдження просторово-часово! динамки синтопп та особливостей просторово! будови структур пщшлунково! залози у пренатальному онтогенезг
Ключовi слова: пiдшлункова залоза, пренатальний ембрiогенез, топографiчна анатомiя, людина.
УДК 611.318-053.15
НАУЧНЫЕ ТЕНДЕНЦИИ, НАПРАВЛЕННЫЕ НА РАСШИРЕНИЕ ОБЪЕМА ЭМБРИОЛОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ЧЕЛОВЕКА
Олийнык И. Ю., Цигикало А. В., Лаврив Л. П.
Резюме. Проведен анализ подборки научных публикаций отечественных и зарубежных авторов по эмбриологическим исследованиям поджелудочной железы человека с определением перспектив их продления на современном этапе морфологической науки. Отмечено, что вопрос формирования поджелудочной железы и отделов пищеварительной трубки еще недостаточно изучен по оценке взаимосвязанных изменений дифференцировки производных энтодермального эпителия и мезенхимы. Поскольку потеря мезенхимы глубоко ухудшает развитие эндокринных и экзокринных панкреатических предшественников, а также пролиферативную способность созревания клеток, в том числе инсулин-продуцирующих --клеток, то остается невыясненным будет ли мезенхима также управлять поздними этапами органогенеза поджелудочной железы, когда образуются функционирующие экзокринные и эндокринные клетки. Учитывая асинхронность роста и развития прилегающих к железе органов пищеварительной трубки в зародышевом и предплодном периодах онтогенеза человека подчеркнуто, что в течение пренатального онтогенеза ощутима нехватка данных по изменению топографоанатомических взаимоотношений поджелудочной железы, ее синтопии и скелетотопии. Авторы считают перспективным дальнейшее исследование пространственно-временной динамики синтопии и особенностей пространственного строения структур поджелудочной железы в пре-натальном онтогенезе.
Ключевые слова: поджелудочная железа, пренатальный эмбриогенез, топографическая анатомия, человек.
UDC 611.318-053.15
SCIENTIFIC TENDENCIES, AIMED AT EXPANSION OF EMBRYOLOGICAL RESEARCHES OF HUMAN PANCREAS
Olijnyk I. Yu., Tsyhykalo O. V., Lavriv L. P.
Abstract. The necessity of knowledge of the main stages of antenatal period of human ontogenesis and determine the factors that cause them are a reliable way to search for factors to prevent congenital abnormalities. The biogenetic law, theory of germ layers, the doctrine of phyloembryogenesis, basic mechanisms of regulation histo-and organogenesis and a number of other fundamental developments of domestic and foreign authors consider fundamental to decryption morphogenesis in normal, experimental and pathological conditions.
The aim of the study is to explore the modern scientific trends and directions about the prospects for the continuation of morphological studies of prenatal ontogenesis of the human pancreas.
Object and methods. The analysis of 52 publications (24 - domestic and 28 - foreign authors) dedicated to the study of embryological human pancreas was analyzed. Prospects of their continuation at the current stage by morphological science were defined.
Materials and methods. The analysis of the collection of scientific publications of native and foreign authors on the embryological studies of human pancreas with the determination of prospects of their renewal at the present stage of morphological science has been made. It was noted that the issue of the pancreas and the digestive tube formation has not been sufficiently studied considering the assessment of interrelated changes of the entodermal epithelium and mesenchyme derivatives differentiation. Since the mesenchyme loss profoundly impairs the development of endocrine and exocrine pancreatic progenitor as well as proliferative capacity of maturing cells including insulin-producing p-cells, it remains unclear whether the mesenchyme manages later stages of pancreas
organogenesis, when functioning exocrine and endocrine cells form. In consideration of the growth and development asynchrony of the digestive tube organs adjacent to the pancreas in the embryonic and prefetal period of human ontogenesis, it is stressed that during prenatal ontogenesis the lack of data on topographic-and-anatomical relationship changes of the pancreas, its syntopy and skeletopy, is noteceable. The authors believe that further research of spatio-temporal syntopy dynamics and the spatial construction features of the pancreas structures in a prenatal ontogenesis is prospective.
Conclusions. Due to the expansion of surgical interventions on the organs of the digestive tract by reason of congenital malformations, the interest of researchers to study embryogenesis and morphology of the digestive tube derivatives, including pancreas is greatly increased. The formation of pancreas and parts of the digestive tube is still insufficiently studied to evaluate changes differentiation interconnected derivatives entodermal, epithelial and mesenchymal. The changes of the shape and topography of pancreas in prenatal ontogenesis presented only in singular works. The comprehensive information about the nature and timing of bud formation mentioned parts of the digestive tube is absent. During prenatal ontogenesis noticeable is the lack of data about the changing of topographic relationships of pancreas, it syntopy, skeletopy given the asynchrony of growth and development of the digestive tube surrounding embryonic and prefetal periods of ontogeny.
Although abnormalities of pancreas in literature is given quite a lot of attention, we can note the low awareness of clinicians, radiologists, ultrasound specialists about these defects, which often leads to diagnostic errors and incorrect choice of tactics such patients.
Keywords: pancreas, prenatal embryogenesis, topographic anatomy, human.
Рецензент - проф. Пронна О. М.
Стаття надшшла 26.10.2015 року
