CC BY
35
dinner table, after having covered it with a tablecloth and served the bread and salt, the welcome guest was generously regaled; it was accepted to submit grape wine - "at least one glass " in the southern regions of the Ukraine.
Thus, it is concluded, that the developed system of the national calendar rites was long designed to promote the material and spiritual state of the family. For the centuries by means of the holidays and ceremonies the older generations passed on his love to labour, freedom, hospitality and life optimism for the young.
Certainly the hospitality is a mutual, in fact - it is a human need for gratitude - a system of the stereotyped forms which express the various aspects of the communication. Ethnocultural painted symbols of the hospitality promote traditionally the integration of the society and the establishment of the trust between even historically and geographically distant from each other peoples. The tradition of hospitality cultivated the desire to receive guests with the respect and to regale them in the accordance with the requirements of the universal morality.
Key words: culture, symbol, hospitality, ceremony, celebration, tradition, festive and ceremonial culture, bread, salt.
УДК 316.723(477) Радз1евський В. О.
СУБКУЛЬТУРИ УКРА1НИ: 1СТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
У робот1 розглянутг питання теори та /стори субкультур. Зазначено що у зв'язку з сустлъними трансформащями ця тема стала надзвичайно актуальною / потребуе належного досл1дження у галуз1 культурологи. Наголошено, що субкулътури з чаЫв Кигвсъког Ру& / до съогодення ще не були предметом окремог спещалъно'г /сторичног розвгдки. Дослгдження субкулътур проводилисъ переважно у гх вузъкому сенсг (наприклад, окрем1 субкулътури другог половини XX ст.), /золъовано, фрагментарно, мозагчно у загалъному масивг кулътури. Охарактеризован укра'гнсъш субкулътури, як1, на думку автора, були / е частиною европейсъкого субкулътурного простору.
Ключов1 слова: субкулътура, базов1 та перефертт, субкулътури, кулътура, глобал1защя, моралъ, кулътуролог1я, особа.
В Укрш'ш питания субкультур викликають штерес вже три десятил1ття, при цьому в останш роки цей штерес тдживлюеться новими теоретичними розробками. Давно вже переосмислене негативне забарвлення у проблем! висв1тлення субкультур. Вони стали розглядатись не «поза- та некультурним явищем», нав1ть безкультурним (як шод1 вони штерпретувались у СРСР), а особливим явищем, «культурою у культур!». Постали нов! вим1ри в !сторп та теори субкультур.
В !сторичному контекст! зазначимо, що Украша все б!льше наближаеться до €С, при цьому сл!д враховувати, що вона ! и субкультури завжди були частиною Свропи. Украша е п географ!чним центром. Вона неодноразово протягом !сторичного розвитку наближалася до европейських стандарт!в (наприклад, у добу Ярослава Мудрого). Тому украшськ! субкультури були ! е частиною европейського субкультурного простору.
Мета статт! - продемонструвати актуальн! !сторико-теоретичн! аспекти та ментальн! особливост! сучасного вивчення субкультур, адаптуюч! ключов! позици й пров!дн! стратег!!' 1х досл!дження у контекст! сучасних реал!й Украши.
До питань субкультур зверталися В. Пирожков, Г. Белоусова, В. Гусев, Л. Духова, Н. Ерохша, В. Зебзеева, 0. Кузнецова, Р. Михайлова, А. Савельева, I. Санникова, I. Симонова, 0. Старков, Н. Тищенко, I. Трухин, В. Тулегенов тощо [1 - 15]. Проте юторико-теоретичш аспекти субкультур в Укрш'ш 1 в свт ще потребують подальшого вивчення та належного висв^тлення.
0кремо субкультури з чаав Кшвсько'! Рус 1 до сьогодення ще не були предметом окремо'1 специально'! ¿сторично! (а тим паче культуролопчно!) розвщки. Дослщження субкультур проводились переважно у 1'х вузькому сенс (окрем1 субкультури друго! половини XX ст.), ¿зольовано, фрагментарно, моза'чно у загальному масив1 культури. 1нод1 субкультурии плавно входили до переважно пашвно! культури (професшш та вшов^ субкультури), або майже швелювалися (асощальш та аномшш субкультури) [1-15]. Майже ¿гнорувались (кр1м нечисленних праць) широке значення субкультур, 1х «¿сторична багатов^чшсть» [8, с. 2]. На споконв^чносп субкультур стали активно наголушують дослщники (1 те переважно закордонш вчеш) лише в 2007-2014 рр. Часто недоречно проводити демаркацшну межу м1ж субкультурами р1зних стол1ть.
У парадигма сучасного гуманитарного розвитку субкультури (у т.ч. в 1х ¿сторичнш ретроспектива, у реал1ях сьогодення та у подальшш перспектива) е одним 1з ключових понять не лише у культурологи. Вони пос1дають значне м1сце у соцюлоги, фшософи, прав1, ютори тощо, а тому е важливим, стрижневим явищем у багатьох соцюкультурних процесах, суттевим чинником соцюгумаштарного циклу 1 розвитку. Не вдаючись у загальнов1дом1 м1ркування про субкультури (визначення, опис, пор1вняння субкультур, усв1домлення м1сця, значення 1 рол1 соц1альних 1 профес1йних, а тим б1льше молод1жних та 1нших поширених 1 майже всеб1чно та грунтовно осмислених субкультур), зробимо акцент на окремих малодосл1джених питаннях теори субкультур у теоретично-1сторичному розр1з1.
У першу чергу хотшось би наголосити, що довгий час досл1джувались переважно субкультури у социокультурному контекст та майже ¿гнорувались 1'х нацюнальш та 1нш1 «коршня» (через нацюнальну близькють, етнотипи, територ^ю, родову спорщнешсть тощо) властивосп та показники. Тому доцшьно дослщжувати (у т.ч. розвивати нов! теори та концепци) етнокультурш особливост у контекст р^зних субкультур, наголошуючи на поширенш важливосп та знаковосп етнокультурних дискурсов у масив^ субкультур. Щоправда ця проблема у значних вим^рах постала вже у другш половиш XX сташття та мае свое значне продовження як нова, бшьш потужна фаза розвитку вже у XXI сташтп. 0тже, осмислення етнокультурних дискурсов у масив^ субкультур постае потребою часу, а разом ¿з цим виникають питання щодо релшйних, спортивних, гастроном^чних, розважальних (у р^зних 1'х шостасях) складових у субкультурологи [8]. Все бшьше науковщ (1.Симонова,
A.Солов'юва, В.Чернишенко та ш.) [15, с. 6]. пишуть про постсубкультури та неосубкультури, навить постають пропозици подальшого витеснення субкультур постсубкультурами ^ неосубкультурами, «вщхщ» та «смерть» субкультур [15, с.6] та розвиток постсубкультурологи, пропонуюч^ нов^ метар^вш дослщжень. Не заперечуюч^ думки таких знаних науковщв у теори субкультур, як, зокрема, 1.Симонова та
B.Чернишенко, ми вважаемо зарано казати про можливу «смерть» та «вщхщ» субкультур. Ми вбачаемо субкультури не лише у 1'х ¿сторичнш ретроспектива, але ^ у 1'х подальшш висхщнш перспектива Мають ращю т численш дослщники (Г.Бшоусова, Л. Духова, Я.Левчук, Р.Михайлова, Н.Тищенко тощо [1; 3; 7, с. 22-24]), яю вважають позитивним трансформацию у сприйнятп субкультур: вщ негативного «безкультурного» чи «позакультурного» явища (у комушстичнш пропаганда, коли явище бшьше критикували, шж вивчали) до «культури у культура» [7, с. 25]), (через «пщкультури» та «пщсистеми культури»). Переосмисленння значення, а тому й висв^тлення рол^ та значення субкультур
cтaлo cвoepiднoю «внyтpiшньoю peвoлюцieю» да лише y кyльтypoлoгiчнiй дyмцi PФ [V; 12; 13], aлe i зa ïï мeжaми.
Ha мшу думку, в Укpaïнi, як y пoпepeднi cтoлiття, тaк i в таш чac, piзнi cyбкyльтypи e нeвiд'eмними (xoчa i «вiдпaдaючими», iнoдi «вiдчyжeними») cклaдoвими мacивy нaшoï icтopичнoï тa cyчacнoï oфiцiйнoï, тoчнiшe бaзoвoï, кyльтypи. Пepeocмиcмиcлюючi poль тa знaчeння cyбкyльтyp (вiд пepeвaжнo нeгaтивнoгo дo нeйтpaльнoгo i нaвiть пoзитивнoгo) пocтae пpoпoзицiя зaмiнa нaзв. Зoкpeмa зi змiнoю ceнcy cyбкyльтyp виникae пш^ння ïx пepeймeннyвaння. Як вapiaнт - cyбкyльтypи «cтaють» iдeoкyльтypaми, paзглядaючиcь у мiкpo-, мeзo-, мaкpo тa мeгaкoнтeкcтax. Caмe нaзвy «iдeoкyльтypa» зaмicть cyбкyльтypa aктивнo пiдтpимyють чимaлo зaкopдoнниx вчeниx (Дж.Фeйн, Д.Бaлoн, O.Kyзнeцoвa тa ш.) [6, c. 26-29]. Цi yтвopeння (чи cyбкyльтypи, чи iдeoкyльтypи) мaють бути вжe нe «^лиш^вими» тa «дpyгopядними» пiдкyльтypaми, a пepeдoвими - «лoкoмaтивaми» тa «флaгмaнaми» -pyшийними cклaдoвими кyльтypи. Ця пoзицiя e дoвoлi cлyшнoю.
Cyбкyльтypи чи iдeoкyльтypи - цe нe пpocтo cклaдoвi нaшoï (у icтopичнoмy тa cyчacнoмy paкypcax) кyльтypи, a ïï вaжливi, пpoвiднi opгaнiчнi чacтини, eлeмeнти, фpaгмeни тoщo. Пpи цьoмy, вce чacтiшe пpи poзмoвax пpo cyбкyльтypи, пpoвiднy у cycпiльcтвi бaзoвy кyльтypy нaзивaють дoмiнyючoю aбo пaнiвнoю, iнoдi oфiцiйнoю тa кyльтypoю «мaйcтpiмy», piдшe кyльтypoю-гeгeмoнoм чи щe титyльнoю кyльтypoю. Paзoм iз тим нeмoжнa вiтaти квaзiплюpaлiзaцiю тa квaзiдeмoкpaтизaцiю кyльтypнoгo пpocтopy, ^ли вiдвepтo дecтpyктивнi явищa (paдикaльнi пpoяви aнтикyльтypи тa кoнтpкyльтypи) нaмaгaютьcя пpeтeндyвaти нa piвнicть з ycтaлeними тpaдицiйними цiннocтями тa бaзoвими кyльтypними cтepeoтипaми. Oкpeмi бopцi зa piвнicть piзниx кyльтypниx пpaктик нaмaгaютьcя бути да лишe piвними cepeд piвниx, a й «бшьш piвними», нaйpiвнiшим. «Kyльтypний тepopизм» тa «кyльтypний eкcтpимiзм» - тд пpaпopaми бopoтьби з «peпpecивними» i нaвiть «oкyпyцiйнo-зacтapiлими» пpoявaми тpaдицiйнoï тa нapoднoï кyльтypи - да e кoнcтpyктивним явищeм. Eкcтpeмicтcькi квaзiкyльтypнi пpoяви - цe пaтoлoгiчнi явищa, якi нe мaють нiчoгo cпiльнoгo з бaзoвими cyбкyльтypaми, a e paдикaльними eлeмeнтaми cyмнiвниx aльтepнaтивниx пoшyкiв у кyльтypнoмy пoлi. He мeньш цiкaвoю e пpoблeмa «нeнaзвaниx cyбкyльтyp», кoли, зoкpeмa, лeдь да кoжeн пocтae oкpeмoю «cyбкyльтypнoю oдиницeю», тoбтo виникae ïx вeликa «мнoжиннicть» [V, c. 23]. Koнцeпцiя «нeнaзвaниx cyбкyльтyp», якa мae cвoïx пpиxильникiв зa кopдoнoм, нaвiть y PФ (B. Гyceв, H. Epoxинa, Л. Mycиeнкo тoщo) [2, c.24; 4, c. 125] тa пoтpeбye дocлiджeння в y^a^^mx peaлiяx. У цiлoмy, мнoжиннicть cyбкyльтyp пepeдбaчae «cyбкyльтypниx iндивiдiв-гiбpидiв» (y oднiй oco6í мoжyть пoeднyвaтиcь кapтини cвiтy piзниx вiкoвix, пpoфeciйниx, peлiгiйниx тa iншиx cyбкyльтyp). Пoшиpeнoю e cитyaцiя, кoли мoлoдий чoлoвiк e нocieм мoлoдiжнoï (чepeз cвiй вiк), пeвнoï пpoфeciйнoï (нaпpиклaд, юpидичнoï), peгioнaльнoï (чepeз мicцe пpoживaння) тa peлiгiйнoï (зoкpeмa, пpoтecтaнcькoï) тa eтнiчнoï cyбкyльтyp.
Пpoблeмa «poзмивaння» cyбкyльтypнoгo пpocтopy пopoджye пpoблeми нe лишe oкpeмиx cyбкyльтypниx гpyп, aлe й cyбкyльтypниx ocí6 («я-cyбкyльтyp»), a з чacoм пocтae питaння eкcтpaпoлювaння мacивy cyбкyльтypниx питaнь y poзpiзi cyбкyльтypнoгo cyra^o^a («cycпiльcтвo-cyбкyльтypa»). Пpи цьoмy зaвжди вapтo пaм'ятaти, щo ocнoвa тeopiï cyбкyльтyp (A.Coлoвйoвa, H.Tищeнкo тa iн.) [11] - да бaзoвi cyбкyльтypи, вoни дoвoлi чacтo e кyльтypoтвopчими. B oнoвлeнoмy виглядi тeopiя cyбкyльтyp - да, нacaмпepeд, тeopiя нe пepeфepiйниx i дpyгopядниx, a ocнoвниx, пpoвiдниx, бaзoвиx cyбкyльтyp. He нaмaгaючиcь згaдaти yci пpoблeми cyбкyльтyp, зaзнaчy, щo виcвiтлюючi питaння cyбкyльтyp, чимaлo тау^вадв (Л.Дyxoвa, B.Зeбзeeвa, Я.Лeвчyк, Л.Mycieнкo, I.Caннiкoвa тa iн.) [3;5; 13] вдав^люють пpoблeми кyльтypи, a y цьoмy acпeктi ocoбливoï yвaги зacлyгoвyють пш^ння aпoфaтичнoгo тa кaтaфaтичнoгo пoяcнeнь явищ кyльтypи. Цiкaвим e пpoблeмa змши людинoю бaзoвoï кyльтypи (внacлiдoк, нaпpиклaд, iмiгpaцiï) тa ycвiдoмлeння cпiввiднoшeння
нaцioнaльниx кyльтyp до cвiтoвoï, у cпiвcтaвлeннi cyбкyльтyp тa мaтepинcькoï кyльтypи (aбo, знaчнo piдшoï, (cyб)кyльтyp мaчixи тa пaдчepки). До тевнох' мipи oкpeмi paкypcи cyбкyльтyp e тав^ь бaгaтoмeжoвими, бaгaтoмapкepними, тpaнcцeндeнтними тa iммaнeнтними. Уcклaднeння кyльтypнoï пaлiтpи У^шни i oкyймeни cтвopюe пepeдyмoви для пoшиpeння cyбкyльтyp й ïx ocмиcлeння в yкpaïнcькiй тa cвiтoвiй cyбкyльтypoлoгiï.
Baжливo нaгoлocити нa icтopичниx ocoбливocтяx cyбкyльтyp, якi поки що нe зтайшли повного, вceбiчнoгo тa rpyнтoвнoгo виcвiтлeння у вiтчизнянiй нayкoвiй лiтepaтypi. Hacaмпepeд знaчний icтopичний пepioд являe шбою знaчнy пpoгaлинy у гaлyзi cyбкyльтypoлoгiï [8 - 11], aджe чимaлo дocлiдникiв cyбкyльтyp [8; 9; 11] вжe тpaдицiйнo oбмeжyють cвoï poзвiдки пepeвaжнo дpyгoю половиною XX ст., колом ocí6 (нaпpиклaд, пiдлiткiв, мoлoдi тощо). Пpoтe цi дocлiджeння e шиpшими, нiж дocлiджeння зa вшовими, пpoфeciйними (cyбкyльтypи юpиcтiв, фiнaнcиcтiв тощо), aмaтopcькими (мyзичнi тa iншi yпoдoбaння) oзнaкaми aбo ocoбливocтями. Питaння xpoнoлoгiï e ocoбливo aктyaльним кpiзь ^изму poзвиткy icTOpiï cyбкyльтyp.
Знaчнo piдшe в у^^'н^кому нayкoвoмy пpocтopi ми зycтpiчaeмo aнaлiз cyбкyльтyp зa чacoм (нaпpиклaд, як у P.Mиxaйлoвoï - cyбкyльтypи у пepioд Km^^^'i Pyci тa у пoдaльшoмy ïx кyльтypнo-icтopичнoмy poзвиткy) aбo зa пeвнoю мю^вютю (тeмa тepитopiaльниx cyбкyльтyp, виoкpeмлeння кpaeзнaвчиx, eтнoгpaфiчниx тa iншиx peгioнaльниx ocoбливocтeй, що мae пpивepтaти yвaгy). Caмe cпpoбa aкцeнтyвaти ocoбливocтi буття cyбкyльтyp у piзниx icтopичниx мeжax e cyттeвим нюaнcoм для пoдaльшиx нayкoвиx дocлiджeнь. Bpaxoвyючи cyчacнi peaлiï тa дoмiнyючi нayкoвi диcкypcи для ocмиcлeння cyбкyльтyp в У^шт вaжливo з'яcyвaти ïx витоки, джepeлa i умови зapoджeння i фopмyвaння тa poзвитиoк з дaлeкoгo минулого i до XXI столбя. Джepeлa i витоки ошд шyкaти у дaвнинi, о^бливо з Kme^^'i Pyci тa пoчaткiв фopмyвaння тpaдицiйнoï (ташвно'1' пpoтягoм стол^ь) мeнтaльнoï кoнcтaнти, мopaльнoï бaзи i cвiтoгляднoгo бaзиcy нaшoгo нapoдy, його кyльтypи тa, вiдпoвiднo, тpaдицiйниx cyбкyльтyp як пoxiдниx cклaдoвиx нapoднoï кyльтypи i нaшиx cвoepiдниx, aвтoxтoнниx вeктopiв poзвиткy нa шляxy icтopичнoгo поступу [8]. Heoбxiднo зaзнaчити кyльтypнo-icтopичнi ycклaднeння, якi були нa цьому шляxy (змiни кyльтypниx cтepeoтипiв, piзнi пoнeвoлeння, нeocимвoли, нeoзнaки, квaзiapxeтипи, чyжинcькi таотлля тa нaв'язyвaння, дecтpyктивнi зoвнiшнi кyльтypнi впливи тощо).
Cпeцифiкa зapoджeння, виoкpeмлeння тa poзвиткy xoчa б oкpeмиx cyбкyльтyp (ocoбливo у XIII-XX cimirrax) - цe oкpeмi тeми, як можуть бути пpeдмeтaми бaгaтьox дocлiджeнь. Cyбкyльтypи у ïx cyчacнoмy вигляд^ пpи cпpoщeнoмy тa зaгaльнoмy пiдxoдi, мaють двi бaзoвi вiдмiннocтi - cyбкyльтypи тpaдицiйнi (мaють витоки у глибиш cтopiч i e «cтapими») тa cyбкyльтypи нового типу, aбo нoвaцiйнi (чи iннoвaцiйнi, тобто т нoвi тa нoвiтнi cyбкyльтypи, яю виникaли тa виникaють у XX i XXI cтoлiттяx й iнoдi пpoтиcтoять тpaдицiйним тa у cвoïи бiльшocтi e мoдepнiзoвaними). Пpи стылому poзвиткy cycпiльcтвa (бeз peвoлюцiй, внyтpiшнix вiйн, пoтpяciнь тa кaтaклiзмiв) тpaдицiйнi cyбкyльтypи e oднieю з пiдвaлин eвoлюцiйнoгo тa гapмoнiйнoгo poзвиткy, ожшьки пoв'язaнi з poзвиткoм ocнoвниx coцiaльниx вepcтв (apиcтoкpaтiв, ceлянcтвa, дyxiвництвa тощо) [8; 9; 11] - колишш cyбкyльтypи кoзaкiв, двopян, peмicникiв, купщв тощо [8; 9; 11]. Caмe cyбкyльтypи тpaдицiйнi (iнoдi у вiдpoджeнoмy виглядi) cтaють вaжливим зacoбoм для ycвiдoмлeння icтopичниx i кyльтypниx пpoцeciв у пeвний пpoмiжoк чacy та чiткo oкpecлeнiй тepитopiï тa, вщповщно, в oкpeмиx coцiaльниx гpyпax й у cyra^cm у цiлoмy.
Зтачта чacтинa нayкoвцiв poзглядae cyбкyльтypи у чacoвoмy пpocтopi з дpyгoï половини XX cmmira (у шиpoкoмy ce^i тa знaчeннi), вивчaючи нoвi, пepeвaжнo зaпoзичeнi (пaнки, peпepи тощо) cyбкyльтypи. Пpи вивчeннi cyбкyльтyp тa тавт кyльтypи чacтo, нaпpиклaд, нe пoмiчaeтьcя (a тому iгнopyeтьcя) вплив визвольного пoxoдy paдянcькиx вiйcьк у €вpoпy у 1944 - 1945 pp. i знaчeння для paдянcькиx людeй пoбaчeнoгo у Gвpoпi. Як
aнaлoгiю згaдaeмo пoдiï тa та^дки Biтчизнянoï вiйни 1812 p. i тoгoчacнe вpятyвaння Gвpoпи. Oбидвi щ Biтчизнянi вiйни нaдaли мoжливicть бaгaтьoм у^тыдям пoбaчити eвpoпeйcькe життя. Xoчa пoбiжнo зaзнaчимo, щo для У^шни щe Kpимcькy вiйнy 1853 - 1856 pp. мoжнa ввaжaти вiтчизнянoю, a тeaтp вiйcькoвиx дiй, yчacть бaгaтьox дepжaв ^prn^^^'i', Pocrn^^'i, Фpaнцyзькoï, Ocмaнcькoï iмпepiй, Capдинcькoгo кopoлiвcтвa тoщo) тa iншi чинники дaють пiдcтaви poзглядaти ïï якщo нe як пepшy cвiтoвy (xoчa чoмy б i ш?), тo oднoзнaчнo як пepeдcвiтoвy. Cxiднa (кpимcькa) вiйнa cпpиялa cтaнoвлeнню i дeякиx вiтчизняниx cyбкyльтyp (мeдичниx пpaцiвниць, poзвiдникiв тa ш.). Зaзнaчaючи вaжливicть пpичин тa yмoв зapoджeння cyбкyльтyp нoвoгo типу, вaжливo нaгoлocити нa ïx тpaнcфopмaцiйниx ^o^cax. Бiльшoвицькi, фaшиcтcькi тa дeякi iншi eкcпepимeнти peвoлюцiйнoгo XX cтoлiття cтaли нaoчним пpиклaдoм, кoли пeвнa peвoлюцiйнa чи eкcтpeмicтcькa кoнтpкyльтypa aбo тав^ь aнтикyльтypa пepeтвopювaлacь нa cyбкyльтypy (згaдaeмo пpoцecи в Ггалп) тa пoтiм cтaвaлa пaнiвнoю кyльтypoю (нeдoвгий чac, нaпpиклaд, Hiмeччинa). Пoтiм вoнa, втpaчaючи пoзицiï, знoвy пepeтвopюeтьcя нa cyбкyльтypy, знoвy cтaючи кoнтpкyльтypoю чи тав^ь aнтикyльтypoю (зaбopoнa кoмпapтiï у бaгaтьox ^arnax, зacyджeння нaциcтcькoï iдeoлoгiï тoщo). Taкi нiгiлicтичнi тa pyйнiвнi пpoцecи як aнтикyльтypa, aльтepкyльтypa, aкyльтypa зacлyгoвyють нa oкpeмi дocлiджeння. Aльтepнaтивнi кyльтypи, якi iнoдi пocтaють як aнтикyльтypи, були пpoблeмoю нe лишe в Укpaïнi у 1941 - 1944 pp. Дocлiджyючи пepioд Beликoï Biтчизнянoï вiйни (ocoбливocтi пaнyвaння oкyпaцiйнoï кyльтypи, чyжинcькиx cтepeoтипiв, мoдeлeй життя, пpивнeceниx цiннocтeй тoщo), вaжливo чiткo poзмeжyвaти пoняття: cyбкyлъmypa (мoжe бути пoзитивнoю), кoumpкyлъmypa (у ïï пpoтиcтoяннi з пaнiвнoю, дoмiнyючoю, пepeвaжнo тpaдицiйнoю кyльтypoю), квaзiкyлъmypa (як нaбip пeвниx cypora™) тa aumuкyлъmypa (пepeвaжнo як вoйoвничe бeззaкoння з вiдвepтим дecтpyктивним пoчaткoм) тoщo. Пpoтe, poзмeжoвyючи cyб-, ^mp-, iнфpa-, aнтi-, aльтep-, a-, квaзi- тoщo кyльтypи, poз'eднaння мaэ пoдaвaтиcя нe нa пpимiтивнoмy, a та rpyнтoвнoмy нayкoвoмy piвнi пpи вceбiчнoмy aнaлiзi, нe звaжaючи нa irnapiarn^ у ïx визнaчeнняx тa кoнтpaвepciйнicть у пiдxoдax.
Дopeчнo зaзнaчити i тe, щo мoвa мae тюний зв'язoк з бaзoвими питaннями cyбкyльтyp (нe лишe жapгoн, a мoвнa пoвeдiнкa тa мoвнa дiяльнicть). Будучи фyндaмeнтoм кyльтypи, вoнa мoжe бути чинни^м oб'eднaння й poз'eднaння. Для ^oro нe oбoв'язкoвo пpигaдyвaти Baвилoнcькy вeжy з Бiблiï, a дocтaтньo пepeглянyти coцioкyльтypнi тa eтнoкyльтypнi ^o^OT, якi вiдбyвaлиcя у нac xoчa б зa ocтaннi cтo po^. Moви тpaнcфopмoвyютьcя, змiнюютьcя тa poзвивaютьcя (дiaлeкти, гoвipки тoщo) aбo, тавтаки, дeгpaдyють тa «вимиpaють» (oкpeмi мoви Cибipy, Aфpики тoщo). У кyльтypi пeвнoгo пpoшapкy виoкpeмлюютьcя cyбкyльтypи да зaвжди як пoзитивнi дoмiнaнти (кyльтypa як пoзитивнe i cyбкyльтypa як виключeння нa фoнi poзвиткy тa тpaнcфopмaцiй у життi пeвниx coцiaльниx вepcтв, зoкpeмa у бaгaтiïв).
Дocлiджyючi у^тн^ку тa cвiтoвy icтopiю тa тeopiю cyбкyльтyp, згaдaeмo cyбкyльтypи у пepioд нaциcтcькoгo зacилля. Були пpoфeciйнi cyбкyльтypи (пepeвaжнo в ypбaнiзoвaнoмy cepeдoвищi), кpимiнaльнa cyбкyльтypa (ocoбливo в oкpeмиx вeликиx мicтax); були бiднi, тавт жeбpaки тa бeзxaтчeнки, й зaмoжнi, включaючи нe лишe пoнeвoлювaчiв, aлe й нeзнaчний пpoшapoк мicцeвoгo нaceлeння, oкpeмo cтoяли ocoбливocтi кyльтypнoгo (cyбкyльтypнoгo) poзвиткy ycтaлeниx тa тимчacoвиx (вщлуння, нaпpиклaд, пapтизaнcькoï cyбкyльтypи лyнaлo щe нa пoчaткy 50-x pp.), дeякиx peлiгiйниx тa нaцioнaльниx cпiльнoт.
Cepeд питaнь «cпipниx» cyбкyльтyp ocoбливe мюда пociдaлa тa й пociдae мaлoдocлiджeнa (B. Щyp, I. Tpyxiн тa iн.) кoнфлiктнa cyбкyльтypa (чи cyбкyльтypa кoнфлiктy) [14] з ïï ocнoвними нociями, кoнфлiктepaми тa iншими peтpaнcлятopaми кoнфлiктнoï cyбкyльтypи. У пepioд вiйcькoвиx дiй ця cyбкyльтypa збiльшyeтьcя, мaючи знaчнi yмoви тa пpичини для влacнoгo пiдживлeння тa пocилeння. Ц виднo нa пpиклaдi
Beликoï В^чизняно'1' вiйни, коли конфлштта cyбкyльтypa мaлa cвoï лшп, мoдeлi, вapiaнти тa acпeкти пpoтиcтoяння. Caмe кoнфлiктнe пpoтиcтoяння пpoxoдилo нa мacoвoмy, гpyпoвoмy, iндивiдyaльнoмy тa внyтpiшньoмy (тев^ poздвoeння у бaгaтьox ocí6, нeвизнaчeнicть у дiяx, бopoтьбa мoтивiв !a бaжaнь тощо) piвняx. Якщо бpaти мacoвий piвeнь конфлштно'1' cyбкyльтypи, то тpeбa звepнyти yвaгy нa пpoтиcтoяннi cтaлiнcькoгo тa нaциcтcькoгo peжимiв, y^^m^^ro нapoдy i циx peжимiв, окутнпв тa oкyпoвaниx, двi apмiï, piзнi пapтизaнcькi pyxи (бiльшoвицькi, нaцioнaлicтичнi !a iн.), piзнi cтepeoтипи, cиcтeми цiннocтeй тa мoдeлi пoвeдiнки, гocтpi coцiaльнi тa нaцioнaльнi пpoтиpiччя (до cмepтeльнoгo бою нa знищeння), клacoвo-пapтiйнi !a цивiлiзaцiйнi пpoтиcтoяння. Ha гpyпoвoмy piвнi пpи пpиcкiпливoмy дocлiджeннi мoжнa виoкpeмити чимaлo гpyп, ïx iнтepeciв !a бopoтьбy зa ниx (вepcтви i пpoшapки, peлiгiйнi тa cвiтoгляднi от^ьно™, «нoвi» тa «crapi» coцiaльнi пpoшapки (в'язнi тa пoлoнeнi, пepeбyвaючи у тpyдoвиx тa кoнцeнтpaцiйниx тaбopax, ocтpaбaйтepи, ceляни тa poбiтники тощо). Пpoтидiя тa дiя конфлштно'1' cyбкyльтypи та iндивiдyaльнoмy piвнi мaли мicцe пpaктичнo cкpiзь: вiд cycпiльнoгo низу (бeзpoбiтнi тa злодп) до тoгoчacнoï «rop^> (нaпpиклaд пpoтиcтoяння нa piвнi Kox i Poзeнбepг тощо). Haвiть вини^ють «кoнфлiктнi» вapiaнти нeдoлyгиx «aлфaвiтниx клacифiкaцiй» cyбкyльтyp (зa aлфaвiтoм - apxeoлoгiчнi, aфгaнцiв тощо) [4, c .63-V3].
Знaкoвим у poзвиткy тa пoшиpeннi конфлштно'1' cyбкyльтypи e тe, що людита у XX i XXI dmiirax у знaчнoю мipoю втpaчae внyтpiшню цiлicнicть (кoмyнicти poзпoвiдaють aнтикoмyнicтичнi aнeкдoти, xpиcтияни cпiвaють aнтиxpиcтиянcькi mcrn, пapoдiйнo-нaклeпницькi бaйки, пapтiйнi дiячi poзпoвiдaють пpo cвoïx кoлeг-пapтiйцiв !a кepiвникiв тощо). Cyчacнa людинa да пpocтo гpiшить тa кaeтьcя (як да було, нaпeвнo, зaвжди), a пepeбyвae у cтaнi poздвoeння, poзщeплeння, внyтpiшньoгo poзлaмy. Цe нe тpaдицiйнa бopoтьбa мiж почуттям тa обов'язком aбo мiж ««очу» i «тpeбa». Цe внyтpiшнiй кoнфлiкт нa новому витку, у новому вияв^ тит тa пpoявi (я, вoднoчac, тpoxи зa cвiтoглядoм xpиcтиянин i мycyльмaнин, тpoxи кaпiтaлicт i paзoм iз цим кoмyнicт тощо). Цe cклaднa дeпpecивнa кoнфpoнтaцiя, poзщeплeння, poздвoeння вcepeдинi людини («вну^^^о!' людини»), коли винигають взaeмoвиключнi ««очу» i «тpeбa» !a й до ниx щe взaeмoнeпpийнятнiшими «тpeбa», i «тpeбa», «xoчy» i <«очу» тощо. З cyбкyльтypoю конфлшту тicнo пepeплiтaeтьcя i cyбкyльтypa aнoмiï [11 - 13].
У добу окутцп було «^конте бeззaкoння», тобто зaгapбники нaв'язyвaли cвoï coцiaльнi (у т.ч. кpимiнaльнi, кyльтypнi, мopaльнi тощо) нopми, якi cпpиймaлиcя бiльшicтю у^тн^в як нecпpaвeдливicть, нacилля тa даподобство, a oтжe, цe був «умовний» нaциcтcький зaкoн, зaкoн нecпpaвeдливий, iнoдi бyзyвipcький, a знaчить, i пpoтипpaвний зa cвoeю пpиpoдoю тa cynro. Ha нaшy думку, у чacи окутацп дoмiнyвaли caмe aнoмiйнi (a да cyTO злoчиннi) вiднocини, пoв'язaнi з пpaвoвим нiгiлiзмoм (чepeз нeдoвipy до oкyпaнтiв, до ïx влaди тощо), мacoвим poзчapyвaнням, cвoepiдним «бecпpeдeлoм» (мapoдepcтвo, «пpaвo cили», «влaдa таотлля» тощо).
Пeвнi cyбкyльтypнi ocoбливocтi мaють нe лишe oкpeмi cyчacнi кoлeктиви чи дaвнi плeмeнa, a й apxeoлoгiчнi кyльтypи, eтнoгpaфiчнi гpyпи !a кpaeзнaвчi cпiльнoти. Kiлькa oзнaк (i тавт oднa дoмiнyючa) давно'1' тepитopiaльнoï чи чacoвoï cпeцифiки вiддiляють cyбкyльтypy вiд домшуючо'1' кyльтypи. Toмy i плeмeнa, i apxeoлoгiчнi шapи !a чимaлo iншиx «вiдпaлиx» cпiльнoт у мeжax Pyci - цe дaвнi cyбкyльтypи. Iншa peтpocпeктивa - зi Cкiфiя з ïï тpьoмa вapнaми (згaдaeмo як пapaллeль paдянcькy coцiaльнy cтpyктypy - poбiтники, ceляни i тpyдoвa iнтeлiгeнцiя) aбo iндiйcькi чот^и вapни. В Укpaïнi жoднa cyбкyльтypa нe e i нe бyлa вapнoю (e лишe oкpeмi ^шьт oзнaки), aджe гот мoжe агати бaйкepoм, peпep - пaнкoм, po^p - мeтaлicтoм тощо. Зa вав1' зoвнiшньoï нeдopeчнocтi тa yмoвнocтi зicтaвлeння вapн i cyбкyльтyp у цш aнaлoгiï e лoгiкa, a cвoepiднi пpoфeciï, xo6í тa iншi зaxiднi «вapни» цiлкoм
впиcyютьcя нe лишe у пoлiфoнiчнy пaлiтpy cyбкyльтyp, a й у тeopiю тa icтopiю cyбкyльтyp, вpaxoвyючи cпeцифiкy нoвoï пapaдигми чacy [8 - 12].
Ha oкpeмe дocлiджeння зacлyгoвyють й poзвaжaльнo-виpoбничi тa poзвaжaльнo-дoзвiллeвi cyбкyльтypи, якi викликaють жвaвий iнтepec у нaш чac. Ocoбливa тeмa -гacтpoнoмiчнa кyльтypa i ïï cyбкyльтypи, пeвнi пpoяви яш'1 вiдoмi з chboï дaвнини (згaдaeмo дaвнi дieти, мeдичнi peцeпти, чaклyнcькe зiлля, peлiгiйнi пocти тa ïx cпeцифiкy, кaтeгopiï oкpeмиx ocí6, - зoкpeмa, пicтники, cxимники, зaтвopники тa iншi, - якi peтeльнo дoтpимyвaлиcь pocлиннoï 1'жи тa ïï oбмeжeння). Гacтpoнoмiчнi cyбкyльтypи чacтo пepeтинaлиcя з piзними eкcпepимeнтaми щoдo «пoкpaщeння» людини ^зний paцioн для piзниx у coцiaльнoмy i нaцioнaльнoмy плaнi людeй oбгpyнтoвyвaвcя, нaпpиклaд, нaциcтcькими iдeoлoгaми), «тpaнcфopмaцiï» люд^^' тiлecнocтi (звiдки жaxливi дocлiди у кoнцeнтpaцiйниx тa iншиx тaбopax, у cпeцiaльниx лaбopaтopiяx тoщo, з «пepeвтiлeнням» i викopиcтaнням людcькoгo «мaтepiaлy», включaючи вигoтoвлeння з ньoгo piзнoмaнiтниx пpeдмeтiв oco6hctoï гiгieни).
Oтжe, poзглянyвши ocнoвнi aктyaльнi питaння cyбкyльтyp у icтopикo-тeopeтичниx acпeктax в Укpaïнi, вapтo нaгoлocити, щo у дoбy coцiaльниx зpyшeнь дopeчними були б пpoгpaми для piзниx вepcтв i ^уп у^тн^в (у т.ч. у таш чac й для нoвиx у^тн^в). Дopeчнo у XXI cтoлiттi poзвивaти тa вдocкoнaлювaти кyльтypнi (a да лишe ocвiтнi тa нayкoвi) cтaндapти тa вимoги, зacтocoвyючи дocвiд кoнcтpyктивниx cyбкyльтyp [3; 5; V; 13] як пpoтивaгy дecтpyктивним пpoявaм paдикaльниx кoнтpкyльтyp тa aнтикyльтyp [10-12]. Шаля дoлeнocнoï пepeмoги в 2014 p. Peвoлюцiï Гiднocтi cтвopeнo вci yмoви для пoшиpeння нaйкpaщиx нaдбaнь вiтчизнянoï кyльтypи тa пpoпaгaнди пoзитивiв пpoгpecивниx cyбкyльтyp у нaшiй дeмoкpaтичнiй дepжaвi.
Список використано*1 лiтepaтypи:
1. Бeлoycoвa Г. A. Гopoдcкaя cyбкyльтypa в coциoкyльтypнoм пpocтpaнcтвe Kaвкaзcкиx Mинepaльныx Boд : диc. ... кaнд. coциoлoг. нayк: cпeц. 22.00.06 I Бeлoycoвa Гaлинa Aлeкcaндpoвнa ; Cтaвpoпoл. roc. ун-т. - Cтaвpoпoль, 200V. - 1V0 c.
2. Гyceв B. Л. Moлoдeжнaя cyбкyльтypa в пoлитичecкoй кyльтype oбщecтвa: coциaльнo-филocoфcкий aнaлиз: coциaльнo-филocoфcкий aнaлiз : диc. ... ^нд. филoc. нayк: cпeц. 09.00.11 I Гутев Baлepий Лeoнидoвич ; Ы^У им. H.Э. Бayмaнa. - Moc^a, 2005. - 121 c.
3. Дyxoвa Л. И. Coциaльнo-пeдaгoгичecкиe фaктopы cтaнoвлeния cyбкyльтypы yчитeля : дда. ... д-pa пeд. мук: cпeц. 13.00.08 I Дyxoвa Людмилa Ивaнoвнa ; Kypcкий гoc. ун-т. - Kypœ, 2006. - 493 c.
4. Epoxинa H. H. Coциoceмиoтичecкиe ocнoвы мoлoдeжнoй cyбкyльтypы : дда. ... ^нд. coциoл. мук: cпeц. 22.00.06 I Epoxинa Haтaлия Hикoлaeвнa ; Taмбoв. гoc. ун^ им. Г. P. Дepжaвинa. - Taмбoв, 2006. - 153 c.
5. Зeбзeeвa B. A. Cyбкyльтypa дeтcтвa кaк иcтoчник экoлoгичecкoгo paзвития дeтeй в дoшкoльнoм oбpaзoвaнии : дда. ... д-pa дад. мук: cпeц. 13.00.0V I Зeбзeeвa Baлeнтинa Aлeкceeвнa ; Уpaл. гoc. дад. ун-т. - Eкaтepинбypг, 2009. - 446 c.: ил.
6. Kyзнeцoвa O. E. Opгaнизaциoнныe cyбкyльтypы фopмaльныx гpyпп кaк фaктop мeжгpyппoвыx oтнoшeний в opгaнизaции : диc. ... ^нд. пcиxoлoг. нayк: cпeц. 19.00.05 I Kyзнeцoвa Oльгa Eвгeньeвнa ; Poc. AH Ин-тa пcиxoлoгии PAH. - Moc^a, 2009. - 214 c.
V. Лeвикoвa C. И. Фeнoмeн мoлoдeжнoй cyбкyльтypы: coциaльнo-филocoфcкий arae^ : диc. ... д-pa филoc. нayк: cпeц. 09.00.11. - Moc^a, 2002. - 358 c.: ил.
8. Mиxaйлoвa P. Д. Xyдoжня кyльтypa Гaлицькo-Boлинcькoï Pyci I P. Д. Mиxaйлoвa. - Khïb : Cлoвo, 200V. - 490 c.
9. Paдзиeвcкий B. A. Избpaнныe пpoизвeдeния к 1025-лeтию Kpeщeния PycH I B. A. Paдзиeвcкий. - Khïb : Лoгoc, 2013. - 248 c.
10. Радз1евський В. 0. Нотатки з субкультуры аномп : моногр. / В. 0. Радз1евський. - Ки1в : Логос, 2012. - 368 с.
11. Радз1евський В. 0. Про теор1ю та ютор1ю субкультур: нариси до субкультурологл : моногр. / В. 0. Радз1евський. - Ки1в : Логос, 2013. - 276 с.
12. Радз1евський В. 0. Ф1токультура та антианом1я як елемент субкультури в ритуалах Середньов1чно'1 Руск нотатки до ф1токультурологл та юридикокультурологл : моногр. / В. 0. Радз1евський. - Кшв : НАККЮМ, 2011. - 228 с.
13. Санникова И. Н. Проблемы развития бухгалтерской субкультуры : дис. ... д-ра эконом. наук: спец. 08.00.12, 08.00.05 / Санникова Инна Николаевна. - Барнаул, 2006. - 413 с.
14. Трухин И. А. Прихотливые тропы современной морали: моногр. / И. А. Трухин. - Ки1в : ЦУЛ, 2007. - 464 с.
15. Чернышенко В. В. Экзистенциальные основания молодежных субкультур: философско-антропологическая рефлексия : дис. ... канд. философ. наук: спец. 09.00.13 / Чернышенко Василий Васильевич ; Белгородский гос. ун-т. - Белгород, 2011. - 168 с.: ил.
Radzievskiy V. O.
SUBCULTURES OF UKRAINE: HISTORICAL AND THEORETICAL ASPECTS
The article studies the important issues of the theory and history of subcultures. The problem becomes relevant due to social transformations and requires research in the field of education. The author underlines the necessity of comprehension of these social and cultural phenomena in cultural and historical dimensions.
It is stressed that subcultures from the times of Kievskaya Rus and up today weren 't the subject a separate historical investigation. The investigation of the subcultures were provided namely in their narrow sense (for example, separate subcultures of the second half of the XX century), isolate, in fragments, mosaic in general array of culture. There characterized Ukrainian subcultures which from the author's point of view were and are the part of the European subculture space.
Key words: subculture, primary and secondary subcultures, culture, globalization, morality, cultural studies, individual.
УДК 316. Рзаева Н. С.
ПОХОДЖЕННЯ ГЕРБА, ЯК НАЦЮНАЛЬНОГО СИМВОЛУ УКРАШСЬКОГО НАРОДУ
На съогодтштй денъ державна символта, е дуже важливою цттстю як для народу так г для самог держави в цглому. Один з символгв та нацгоналъних цгнностей Украгни е герб. Съогоднг народ мае знати походження нацгоналъних символгв Украгни. В нашому дослгджент ми проанал1зуемо походження державного герба Украгни.
Гербом е офщйна емблема держави, що зображуетъся на грошових знаках, печатках, деяких офщйних документах, на офщйних вивгсках державних установ, навчалъних закладгв.
Ключов1 слова: герб,тризуб.
