CC BY
43
independent Principality and the Principality at the parish. Regional documents were agreements between the princes, including regarding the division of territories. National documents of ratification, which regulated the functioning of the state and, first of all, with military Affairs, law, monetary and fiscal systems of the Church. Foreign or foreign documents are international treaties of Russia.
The îpatskiv Chronicle code in documents recorded unique information about all important aspects of the political, economic, international and cultural life of the old Russian state at all stages of its development.
Key words: Ukrainian documentation, documents of Kievan Rus, documentation, classification, the information component of the document, the îpatskiv Chronicle, the Princes deed, contract, «the religious Charter», «things», parchment, «berestâna Charter».
УДК 008 : 24:34:39:94 (477) В.О. Радз1евський
БАЗОВА СУБКУЛЬТУРА: ДО ЕКСПЛ1КАЦ11 ПОНЯТТЯ ТА ПРОБЛЕМ
КЛАСИФ1КАЦ11
У робот1 досл1джет важлив1 питання теор1я та гсторгя субкультур. Зокрема, описаю проблеми, ят пов'язат з розподшом, зокрема класифжащею, субкультур / досл1дженням базових субкультур.
Ключов1 слова: субкультура, базов1 субкультури, культура, класифтащя, в1дчуження, культуролог1я.
Актуальшсть. На початку XXI ст. доц!льно константувати, що все б!льш важливе м!сце в систем! культурологи займае теор!я та !стор!я субкультур. Вивченням субкультур в!тчизнян! науковц! займаються не одне десятир!ччя, проте е р!зн! визначення категор!альних параметр!в ! трактування сутност! багатьох субкультур [пор!вн. 5, с. 10], але 1х комплексы, системн!, всеб!чн!, об'ективн! та грунтовш досл1дження у культуролог!! проводяться лише з початку XXI ст. Окреме значення мають субкультури у соцюлогл, юриспруденции 1стор1'1, ф1лософ1'1, мистецтвознавствц а ширше - у глибоких наукових дискурсах.
Термшолопя культуролог!!, як ! понят1йно-категор1альний апарат багатьох шших наук, потребуе вдосконалення та ч!тк!ших деф!н!ц!й. Водночас, культуролог!я потребуе не лише подальшого розвитку та вдосконалення тезауруса, але й узгодження проблем класиф!каци. Питання класиф!кац!'1 субкультур (в!ков!, профес!йн! тощо), як ! проблеми 1х б!льш глибокого п!знання, мае давне походження. Значне захоплення субкультурами спостер!галося ще з 80-х рр. XX ст., але спочатку в СРСР були не класиф!кац!'1, а 1х схеми, що носили формальний, переважно описовий та за!деолог!зованний характер. У незалежн!й Укра'1н! почався б!льш досконалий, об'ективний та грунтовний процес вивчення субкультур, проте субкультурне поле Украши потребуе подальших досл!джень.
Мета стати - з'ясування сутност! поняття «базова субкультура». 1з мети статт! випливае завдання досл1дження: з'ясувати проблеми та основн! принципи розпод!лу субкультур, що е важливим для культурно! екзистенци сучасного украшського сусп!льства. Дотичним до досл!дження е й характеристика деяких субкультур !, особливо, осмислення позитивних та негативних можливостей окремих субкультур. Герменевтичне та лог!ко-семантичне вивчення праць пров!дних досл!дник!в (Ю.Богуцького, Д.Виговського,
Д.Донських та iH.), у тому числ1 доктринальних po6iT М.Поплавського, В.Пирожкова, 0.Старкова, Л.Рубiна, В.Шейко засвiдчуe потребу виpiшeння завдання розвитку субкультурного простору Украши [16-18].
До питань вивчення культури та субкультур зверталось чимало фахiвцiв. Серед них, зокрема, А.Асмолов, С.Бодша, Ю.Богуцький, Л.Божович, Т.Гаевська, А.Кукаркин, Я.Левчук, К.Манхейм, М.Мид, В.0боронко, М.0сopiна, М.Поплавський, В.Пушкар, Л.Рубша, П.Рудик, Б.Ручкiн, З.Сикевич, Ю.Савельев, 0.Сапожшк, 0.Семашко, В.Семенов, М.Соколов, I.Юдкiн [10, с. 5-8; 11, с. 9-23].
Культурология, на думку деяких вчених (Л. Троельшково", Д. Бoчаpнiкoва та ш.) [11, с. 10] е метанаукою зi свoеpiднoю конгламеративною, штегративною, комплексною сферою знання. Культуpoлoгiя мае стати збер^ачем та каталiзатopoм поширення безцшних надбань в^чизняно1 культури, базою нашо! культурно! матpицi. Важко не погодитись з тим, що «спeцифiчнoю oсoбливiстю слов'янського дискурсу культурологи (на вщмшу вiд захiдних cultural studies) е виразний акцент на фшософсько-естетичнш проблематищ» [15, с. 26]. Слов'янська культурология виявляеться через цiннiснo-смислoву рефлекаю цiлiснoгo всeсвiту культури, у якому окремими галактиками та системами постають piзнoманiтнi субкультури.
У культурологи тeopiя субкультур займае важливе мюце та мае зайняти ще бшьш значиму роль. Це тим лопчшше, що з кожним роком в Укрш'ш i в свiтi субкультур стае все бшьше i бiльшe, а на тему субкультур писали сотш дослщниюв, лише на теренах СНД захищались десятки дисертацш, серед яких були i дoктopськi. При цьому кшькють захищених дисepтацiй по проблемам теорп субкультур, наприклад, у Росп, у декшька pазiв бiльшe у пopiвняннi з Украшою, а якщо брати аспекти та питання з юторп субкультур, то росшсью наукoвцi за кшькютю публiкацiй на порядок перевищують украшськь
Проблема аналiзу питань окремих субкультур iнoдi висвiтлюеться poсiйськими дослщниками у десятки pазiв частiшe, шж нашими, украшськими дoслiдниками (досить простий i наочний приклад - пращ з кримшально! субкультури). Але, радуе те, що у нас, в Укрш'ш кримшальна субкультура не так суттево поширена у культуpi i в суспiльствi, як у Росп, а тому, можливо, i не потребуе десятюв дисepтацiй та численних наукових праць [10, с.259; 11, с. 357].
Дoслiджeння сучасних проблем субкультур i субкультурологп, пошук 'х piшeнь неможливий без з'ясування сутност та визначення самих понять «субкультура» i, особливо, «субкультуролопя». Якщо поняття «субкультура», - хоча й мае чимало визначень та опиав, проте е вщносно усталеним - розглядаеться у бшьшосп пiдpучникiв i поабниюв, то тepмiн «субкультуролопя» на сьогодш не мае усталеного, чiткoгo, загальновизнаного та конкретного наукового формулювання (е ваpiанти, як потребують уточнення) [11, с. 5-18]. Значну рефлективну проблему становить i знаходження вщповщей на питання щодо того, яю саме субкультури заслуговують на першочергову класифшащю та дослщження: за часом виникнення (найнoвiшi чи бiльш стаpi), за поширешстю (пpoфeсiйнi, вiкoвi тощо), за ставленням до права i мopалi (кpимiнальнi, дeвiантнi тощо) i т.д. Цей рядок можна продовжувати [8; 13], враховуючи й потреби розподшу субкультур у контексп розвитку iндивiдуалiзацii та атoмiзацii культурного, пoлiтичнoгo та суспшьного життя. Цi тeндeнцii пов'язаш i з нeoбхiднiстю всeбiчнoгo, грунтовного й об'ективного аналiзу всeсвiтнiх культурних процеав та у кoнтeкстi з шшими укра1нськими сoцioкультуpними peалiями, яю вiдбуваються в кpаiнi та у нашш культуpi.
Виклад основного матер1алу. Культуpoлoгiя, маючи життедайнi максими морал^ базис народно1 аксioсфepи i ч^ку цiннiсну iеpаpхiю, повинна розкривати свш теоретичний пoтeнцiал (який в не1, як у метанауки, дуже багатий, навт величезний, - напевно, найбшьший з усiх гуманiтаpних наук), а також сприяти поширенню культурно-юторичних
нaпpaцювaнь, зoкpeмa пpaктичнiй peaлiзaцiï y^oro нaйкpaщoгo з icтopичнoгo cкapбy й чи^^нн^ тeopeтичниx питaнь.
Tepмiнoлoгiя мae вeличeзнe знaчeння для poзвиткy тауки. Жoднa нayкoвa диcциплiнa нe здaтнa пoвнoцiннo poзвивaтиcь бeз cвoгo ycтaлeнoгo пoнятiйнo-кaтeгopiaльнoгo aпapaтy. Бeзпepeчнo, e чимaлo пpoблeм, якi зacлyгoвyють нa кoмплeкcнi мiждиcциплiнapнi дocлiджeннi тa пpи aнaлiзi якиx виникaють piзнi пoнятiйнi кoлiзiï, нeпopoзyмiння, cyпepeчнocтi, a iнoдi й iншi cклaднocтi (пpoгaлини y пeвниx нaпpямax знaнь, взaeмoвиключнi пoгляди пpoвiдниx нayкoвцiв piзниx шкiл тoщo). Cклaдним явищeм e тeopiя cyбкyльтyp.
Teopiя cyбкyльтyp мoжe poзглядaтиcь y ^mmcn кyльтypoлoгiï тa як мiждиcциплiнapнa галузь знaння: cyбкyльтypoлoгiя як icтopичнa peaльнicть, y cyчacнoмy фiлocoфcькoмy вимipi, як пpeдмeт вивчeння coцioлoгiï, як явищe миcтeцькoгo життя тa як пpoблeмa миcтeцтвoзнaвcтвa, cyбкyльтypи кpiзь пpизмy юpидичнoï нayки тa кpимiнoлoгiчниx дocлiджeнь тa ïx aнaлiз y фiлoлoгiчнoмy нaпpямy. Miждиcциплiнapнicть вiдoбpaзилacь нa piзниx arae^ax вивчeння cyбкyльтyp, aджe cпeцiaлicти кoжнoï з вищeнaзвaниx тa iншиx cпopiднeниx гaлyзeй знaнь вклaдaли y визнaчeння тa пoяcнeння фeнoмeнy cyбкyльтyp cвoe бaчeння, тим caмим cпpияли мнoжиннoмy тpaктyвaнню змicтy, пpoпoнyвaли бaгaтoмaнiття шляxiв пoяcнeння тa кoмпoнyвaння cклaдoвиx тa зв'язкiв тaкoгo нeпpocтoгo явищa coцioкyльтypнoгo 6уття як cyбкyльтypнe пoлe. Ocнoвнoю пiдвaлинoю y тeopiï тa icropiï cyбкyльтyp, нa нaшy думку, e бaзoвi cyбкyльтypи.
Eкcплiкaцiя (вiд лaт. explico - пoяcнюю, yтoчнюю, тpaктyю) [15] пoняття «бaзoвa cyбкyльтypa» у кyльтypoлoгiчнoмy acпeктi кoнцeптyaлiзaцiï ïï змюту в cyчacнoмy у^шн^^му нayкoвoмy o6í^ зaлишaютьcя poзкpитoю нe дocтaтньo.
Kyльтypoлoгiя фiкcye зв'язoк, нacaмпepeд, бaзoвиx (ocнoвниx, пpoвiдниx, нaйвaжливiшиx, нaйpeпpeзeнтaтивнiшиx, нaйбiльш cyттeвиx тa знaкoвиx, дo пeвнoï мipи ycтaлeниx у чaci, пpocтopi, iнoдi й кoлy ocí6) cyбкyльтyp з ïx пpoвiдними пpoцecaми тa peзyльтaтaми у кyльтypнoмy пoлi У^шни. Бaзoвi cyбкyльтypи - цe тi, яю нe лишe cклaдaють ocнoвy, ядpo cyбкyльтypнoгo пoля У^шни, aлe й вiдiгpaют пoмiтнe мicцe у кyльтypнoмy життi нapoдy, cycпiльcтвa тa дepжaви. У cyчacниx peaлiяx цe yci кoнcтpyктивнi, кyльтypoтвopчi cyбкyльтypи У^шни, cepeд якиx пpoфeciйнi (юpиcтiв, aдмiнicтpaтивниx пpaцiвникiв, лiкapiв, вчитeлiв тoщo). Дeякi нeйтpaльнi cyбкyльтypи (нaпpиклaд, piзнi вiкoвi, oкpeмi coцiaльнi, зoкpeмa бaгaтiïв тoщo). Oкpeмo мoжнa видiлити квaзiбaзoвi cyбкyльтypи, зoкpeмa cyбкyльтypи дeлiнквeнтнoгo тa aнoмiйнoгo cпpямyвaння.
Cepцeвиннoю ocoбливicтю piзниx, у т.ч. i бaзoвиx, cyбкyльтyp, e ïx ocoбливicть, вiднocнe «витадшня» з зaгaльнoгo пpocтopy кyльтypи. Toмy у цiлoмy, пocтaючи вaжливoю тa пoxiднoю кyльтypнoю «фopмoю», cyбкyльтypи, мaючи cпeцифiчнi змюти тa cyтнocтi, oб'eктивyютьcя в iнтepпpeтaтивнo-вapiaтивниx втiлeнняx вiдпoвiдниx тлyмaчeнь, кoмeнтapiв, пoяcнeнь тa вiдoзмiн.
Питaння чиcлeнниx тау^вщв, як пpaвилo, звoдитьcя дo oкpeмиx нaйбiльш дocлiджeниx cyбкyльтyp. Як пpaвилo, мoвa йдe пpo пpиpoдy, ocoбливocтi тa poзвитoк ocнoвниx (aбo кpaщe i тoчнiшe - бaзoвиx), cyбкyльтyp (вiкoвi, вyзькo coцiaльнi, як бaгaтi-бiднi, пpoфeciйнi, кpимiнaльнi), piдкo cтaвлять питaння щoдo icтopичниx фopм виник^ння, poзвиткy тa icнyвaння мaлoпoмiтниx (втopинниx, пoxiдниx, дpyгopядниx, нeдoвгocтpoкoвиx, мaлoзнaчимиx тoщo) cyбкyльтyp.
Oтжe, бaзoвими e ocнoвнi, тpaдицiйнi, нaйбiльш впливoвi, знaкoвi, дoлeнocнi, пoшиpeнi тa пoпyляpнi cyбкyльтypи, яю у минyлoмy зaлишили (cyбкyльтypи кoзaкiв, apиcтoкpaтiв, дyxiвництвa, шляxeцтвa тoщo) [6; 9, c. 14-215;16], aбo вiдiгpaють у нaш чac знaчнy poль (cepeд coцiaльниx нaйбiльш peпpeзeнтaтивнi, нaпpиклaд, зa кyльтypнo-мaйнoвoю тa кyльтypнo-cтpaтифiкaцiйнoю oзнaкaми; зa iншиx, нecoцiaльниx, пiдxoдax -
лшпвютичш, eтнoгpaфiчнi, peлiгiйнi тa дeякi iншi cyбкyльтypи) тa знaчeння у кyльтypнo-icтopичнoмy, coцiaльнo-гyмaнiтapнoмy тa, як пpaвилo, у cycпiльнo-пoлiтичнoмy i пpaвoвoмy, aлe мeншe у eкoнoмiчнoмy й дeмoгpaфiчнoмy життi нapoдa, дepжaви i cyra^o^a. B ocтaннi cтoлiття у ^o^ci кyльтypнoгo тa cycпiльнo-icтopичнoгo poзвиткy, cyбкyльтypи були «тaeмнo» [6; 16] включeнi у piзнi coцioкyльтypнi пpaктики знaчниx гpyпп нaceлeння (coцiaльнi, peлiгiйнi, вiкoвi, пpoфeciйнi тa iншi чиcлeннi мapкepи). Iнoдi дeякi cyбкyльтypи вбиpaли i пepeдaвaли нacтyпним пoкoлiнням дeякi нopмaтивнi (нacaмпepeд, мopaльнi) iмпepaтиви вiдпoвiдниx (пepeвaжнo гpyпoвиx, кopпopaтивниx, piдшe cтaнoвиx i клacoвo-гpyпoвиx) cпiльнoт, зoкpeмa - cтaвлeння дo бaзoвиx цiннocтeй (cвoя кapтинa cвiтy, вiднoшeння дo пpaцi, дo Бoгa i ближньoгo), мoдeлюючи взaeмини piзниx гpyп, вepcтв тa пpoшapкiв нaceлeння, yзгoджeння чи кoнфлiктyвaння ïx цiннocтeй, пoтpeб, iдeaлiв, мopaльниx iмпepaтивiв тoщo.
Cyбкyльтypa - де нe лишe нижнiй шap тa пiдcфepa кyльтypи, цe зтач^ пoлe y кyльтypнoмy пpocтopi, дe e вeликa iнвapiaнтнicть фopм тa чepeз poзвитoк i пoшиpeння caмиx cyбкyльтyp cyбкyльтypoлoгiя мae знaчний ^ocrip для вивчeння. Пpo знaчнy кшькють cклaдoвиx cyбкyльтypoлoгiï мoжнa cкaзaти пpиблизнo тe ж, щo i ^o тaкy ïï чacтинy, як ^o нaшy тpaдицiйнy дитячу cyбкyльтypy - вoнa e «пiдcиcтeмoю бaзoвoï кyльтypи cycпiльcтвa, «кyльтypoю в кyльтypi»... Kyльтypний кoд cyбкyльтypи фopмyeтьcя y paмкax бiльш зaгaльнoï cиcтeми» [пopiвн. 5, c. 10]. Пpoблeмaтикa тeopiï cyбкyльтyp тa, нaпpиклaд, нaвiть тaкoï ïï oкpeмoï cклaдoвoï, як кpимiнaльнa cyбкyльтypa, нe e нoвoю, aлe e дoвoлi зaплyтaнoю (ocoбливo зa ocтaннi poки). Цe oбyмoвлюeтьcя y т.ч. i тим, щo питaння cyбкyльтypи e кoмплeкcними, iнтeгpaтивними, мiждиcциплiнapними, мiжгaлyзeвими тa змiнними нaвiть нa ycтaлeнoмy piвнi (тaк, дyжe цiкaвi дocлiджeння з виoкpeмлeння фoльклopy як cyбкyльтypи [18, c. 8-11] i дифузп фoльклopнoï cyбкyльтypи [18, c. 47-49]), aджe iнтeнcивнa «змiнa життeвoгo cepeдoвищa пopoджye нoвi cтepeoтипи пoвoджeння тa cпoживaння, нoвi нaвички, звички, тpaдицiï, нoвy тpyдoвy мopaль» [17, c. 467].
Piзнi cyбкyльтypи, пepeживaли у piзнi чacи злeти й тадшня. A цe вiдбивaлo (пpямo чи oпocepeдкoвaнo, в зaлeжнocтi вiд icтopичниx peaлiй) шляxи нe лишe кyльтypнoгo, aлe й coцiaльнoгo, iдeoлoгiчнoгo (peлiгiйнoгo, пapтiйнoгo тoщo), пoлiтичнoгo, eкoнoмiчнoгo, пpaвoвoгo poзвиткy життя нapoдy, cycпiльcтвa тa дepжaви. Caмe ocoбливocтi кyльтypнo-icтopичнoгo буття дoзвoлили тpaдицiйним (зoкpeмa cтaнoвим [6; 9; 12]) cyбкyльтypaм нaгpoмaдити yнiкaльний дocвiд.
Укpaïнcькi cyбкyльтypи дoвoлi piзнoмaнiтнi тa cтpoкaтi. Boни мaють нe лишe зaгaльнoлюдcькi coцiaльнi ocoбливocтi (cyбкyльтypи бiдниx чи бoгaтиx тoщo), aлe й нapoдний, вyжчe - eтнoгpaфiчний, кpaeзнaвчий, лiнгвicтичний (дiaлeкти, гoвipки тoщo) тa iнший мicцeвo-мoвний тa пoбyтoвo-xyдoжнiй кoмпoнeнт. Ha oкpeмy yвaгy зacлyгoвyють фoльклopнi cyбкyльтypи тa cyбкyльтypний фoльклop (дeкopaтивнo-пpиклaднe, xyдoжньo-пpиклaднe миcтeцтвo й oбpaзoтвopчий фoльклop тoщo) [15; 18].
Heзнaчнoю poзpoблeнicтю у втизнянш кyльтypoлoгiчнiй дyмцi xapaктepизyeтьcя вивчeння ocoбливocтeй, пpиpoди i пpoтиpiч cтaнoвлeння тa poзвиткy cyбкyльтyp. I xoчa ocтaннiм чacoм з'явилocь чимaлo iнoзeмниx (ocoбливo pociйcькиx) пpaць, пpeдмeтoм дocлiджeння якик cтaли piзнoмaнiтнi cyбкyльтypи, пpoтe бeз aдeквaтнoгo poзпoдiлy (шляxoм cиcтeмaтизaцiï, гpyпyвaння, клacифiкaцiï тa типoлoгiзaцiï) тeopeтикo-мeтoдoлoгiчнi пpoблeми cyбкyльтypoлoгiï нaвpяд чи вдacтьcя poзв'язaти. Poзмoви щoдo клacифiкaцiй тa cклaдaння пoнятiйнo-кaтeгopiaльнoгo aппapaтy тeopiï тa icropiï cyбкyльтyp вiдбyвaютьcя в У^шт да oднe дecятилiття [8; 13], пpoтe icтoтниx змiн нe cпocтepiгaeтьcя чepeз нaявнicть кoлiзiй (пpoфeciйнi, вiкoвi, нaйбiльшi coцiaльнi тoщo) тa пpoгaлин у пш^ння^ cyбкyльтypoлoгiï (пepeвaжнo нe у coцiaльниx, a eтнiчниx, peлiгiйниx тa фiлoлoгiчниx).
Boднoчac, пpo який би poзпoдiл нe йшлocя, тpeбa нe лишe згaдyвaти пpoблeмy пoдiлy caмиx пoнять з тpaдицiйнoï фopмaльнoï лoгiки. Koнcтpyюючи пoяcнeння пpoблeми клacифiкaцiï cyбкyльтyp ми нaвeдeмo думку пpoф. B.Бeздpaбкo щoдo cклaднocтi caмoгo явищa poзпoдiлy, 6o «щoдo визнaчeння клacифiкaцiï, a, oтжe й тoгo, якoю вoнa мae бути, e вiдcyтнicть кoнкpeтнoгo cyrai^ora poзмeжyвaння тaкиx пoнять, як гpyпyвaння, типoлoгiзaцiя, cиcтeмaтизaцiя i, влacнe, клacифiкaцiя.... I, xoчa динaмiчнicть мoви тауки нe дoзвoляe paз i нaзaвжди зaфiкcyвaти ïï тepмiнoлoгiю, yтiм, пoцiнoвyвaння ïx фopми, змicтy, peфлeкciя щoдo ниx зaбeзпeчyють кopиcтyвaчa пoдiбнoю iнфopмaцieю мoжливicтю пpoникнyти в icтopичнicть чacy, пopoзyмiтиcя кoлeгaм, бaгaтoвapiaнтнicть вiдпoвiдeй та питания, щo e клacифiкaцiя, cиcтeмaтизaцiя, типoлoгiзaцiя, гpyпyвaння тa iншi лeкceми cинoнiмiчниx pядiв вiд ниx, e cвiдчeнням нeдocтaтнocтi взaeмoдoпoвнювaльниx пpoцeдyp cпiльнoгo пoшyкy cпocoбiв пoяcнeнь тepмiнiв тау^вцями» [1].
Ha нaшy думку, гpyпyвaння cyбкyльтyp xoчa i вiдpiзняeтьcя вщ гpyпyвaння, нaпpиклaд дoкyмeнтiв, пpoтe тaкoж пoчинaeтьcя iз виявлeння ïx зoвнiшньoï пoдiбнocтi (нaпpиклaд, зa coцiaльнoю, пpoфeciйнoю, eтнiчнoю, вiкoвoю, мoвнoю, гeндepнoю чи iншoю oзнaкoю). Пopiвняння тa aнaлoгiï зoвнiшнix (eкcтepнaльниx) aтpибyтiв cyбкyльтyp xoчa визнaчaють ïx мicцe з-пoмiж co6í пoдiбниx (нaпpиклaд, кpимiнaльнi, дeлiнквeнтнi, ^нфл^тш тa дeвiaнтнi cyбкyльтypи у ^mmcn тeopiï cyбкyльтyp), yтiм, чacтo да дoзвoляють в пoвнiй мipi ycтaнoвити ïx взaeмoзв'язoк нa piвнi гeнeтичниx, cтpyктypниx, фyнкцioнaльниx oзнaк тoщo. Toдi кpaщe викopиcтoвyвaти iнтepнaльнi aтpибyти (нaпpиклaд, дитячi чи мoлoдiжнi cyбкyльтypи у ^mmcn вiкoвиx cyбкyльтyp).
Poзкpиття внyтpiшньoï cтpyктypи cyбкyльтyp як ycieï cyкyпнocтi oб'eктiв i, paзoм з цим, кoжнoгo з ниx, вiдбyвaeтьcя та вici тoтoжнicть-вiдмiннicть. Цeй мeтoд нayкoвoгo пiзнaння, який дoзвoляe бaчити, зoкpeмa й мiжcyбкyльтypнi, взaeмoзв'язки в пpocтopoвo-cинxpoннiй i чacoвo-дiaxpoннiй cиcтeмi кoopдинaт нaзивaeтьcя типoлoгiзaцieю [3, c. 177178]. Poзвивaючи, у тoмy чи^ зa aнaлoгieю, думки B.Бeздpaбкo, ми мaeмo кoнcтaтyвaти, щo у гнoceoлoгiчнoмy плaнi пoняття «тип cyбкyльтypи» фщ-вид; пiдтипи-пiдpoди-пiдвиди) чacткoвo e нayкoвoю aбcтpaкцieю, aдeквaтнo нe вiдoбpaжeнoю в oб'eктивнiй дiйcнocтi (чимaлo нeбaзoвиx cyбкyльтyp e да лишe дoвoлi мiнливими, aлe й тpaнcфopмoвaними нa iндивiдyaльнoмy тa гpyпoвoмy piвняx).
Cyбкyльтypa, кoнкpeтизyючиcь у мeжax cвoeï внyтpiшньoï, влacнoï цiлicнocтi, пpeдcтaвляe кoнкpeтнy типoлoгiю - тип cyбкyльтypи. Для poзкpиття типoлoгiчнoï cтpyктypи cyбкyльтyp дopeчнo зacтocoвyвaти дeдyктивний (дeдyктивнo-iндyктивний) тa iндyктивний (iндyктивнo-дeдyктивний) пiдxoди, визнaчитиcя з cyтнicтю cиcтeми cyбкyльтypи, ïï пpиpoдoю, видoзмiнaми зaлeжнo вiд ocoбливocтeй пoшиpeння тa фyнкцioнyвaння. Cпiввiднoшeння cyбкyльтyp у мeжax oднoгo типу (вepтикaльнi зв'язки) чи piзнoтипнocтi (гopизoнтaльнi зв'язки) e плинними у чaci тa пpocтopi. Biдoмi piзнi ^^repi'i типiзaцiï, aлe cпiльним e вeктop ïï poзгopтaння - cпpямoвaнicть нa oб'eднaння у типoвi гpyпи [1]. Tипoлoгiзaцiя cyбкyльтyp, як i бiльшocтi iншиx oб'eктiв дocлiджeння cyпpoвoджyeтьcя ïx cиcтeмaтизaцieю, тoбтo гpyпyвaнням зa кiлькicними, зoвнiшнiми xapaктepиcтикaми типiв дoкyмeнтiв, пpивeдeнням ïx дo пeвнoï cиcтeми [7 , c. 236]. ^й вид тexнoлoгiï впopядкyвaння cyбкyльтyp бaзyeтьcя нa ïx пoдiбнocтi в мeжax oднoгo типу, poдy, виду тa iн., щo визнaчaeтьcя шляxoм з'яcyвaння нaявнocтi в ниx пeвниx зaгaльниx pиc, виявлeння якиx вiдбyвaeтьcя пapaлeльнo зi з'яcyвaнням вiдмiннocтeй мiж ними.
Ha ташу думку, пepвиннe гpyпyвaння cyбкyльтyp вiдбyвaeтьcя шляxoм кoнcтaтaцiï cyбкyльтypи як фaктy, явищa, визнaчeння aбcoлютнoï чи пopiвняльнoï ïï цiннocтi. Kлacифiкaцiя ж a^ernye yвaгy нa пpичиннo-нacлiдкoвиx зв'язкax мiж змicтoм i фopмoю, yмoвaми icнyвaння piзнoтипниx cyбкyльтyp, пoяcнeннi oбcтaвин фyнкцioнyвaння, i ïx caмиx як вияву бaгaтьox чacoвo-пpocтopoвиx плacтiв дiйcнocтi, як дiaлoгiзyють мiж coбoю.
B.Бeздpaбкo зaзнaчae нeтoчнicть мiж пoняттями клacифiкyвaти i гpyпyвaти нa пpиклaдi дoкyмeнтiв, 6o пepвиннe гpyпyвaння вpaxoвye ïx зoвнiшнi oзнaки, a типoлoгiзaцiя -«вну^шш влacтивocтi cтpyктyp, cиcтeмaтизaцiя звeдeниx гpyп, типiв, клacифiкaцiя ж пepeнocить ycю yвaгy нa poзкpиття змicтoвиx влacтивocтeй i якocтeй, cтaнoвлeння iнтepнaльниx зв'язкiв i зaкoнoмipнocтeй, взaeмoзaлeжнocтi мiж oкpeмими типaми, poдaми i видaми дoкyмeнтiв, ïx cиcтeмaми» [1]. Kлacифiкaцiя виxoдить нa шляx да лишe oпиcoвoгo, aлe aнaлiтичнoгo, cинтeзoвaнoгo пoяcнeння бaгaтoликoï, динaмiчнoï, cклaднoï eднocтi eлeмeнтiв, ïx cтpyктypи.
Kлacифiкaцiя cyбкyльтyp нe тiльки cпpияe вибyдoвi cxeми пpaвильнoï пocлiдoвнocтi, зyмoвлeнoï бaзoвocтi, пoxiднoï втopиннocтi, aлe й глибoкoмy пpoникнeнню у взaмoзв'язки мiж cклaдoвими cyбкyльтyp нa piвнi cтpyктypa-cтpyктypa, cтpyктypa-змicт, змют-змют, oбcтaвин ïx icнyвaння тoщo. Kлacифiкyвaти cyбкyльтypи дopeчнo opieнтyючиcь нe та poзмeжyвaльнi лшп мiж piзнoтипними oб'eктaми, a нa тi лшп, щo ïx пoв'язyють [2, c. 283]. Якщo типoлoгiзaцiя пpoтiкae шляxoм oб'eднaння, зoкpeмa coцiaльниx cyбкyльтyp, в oднoтипнi гpyпи (зa пoxoджeнням, yзaгaльнeнням тoщo), тo клacифiкaцiя пepecлiдye пpoтилeжнy мeтy [1]. Пpaктикa клacифiкyвaння мae piзнi cxeми пoдiлy. Як пpaвилo, зaлeжнo вiд тeopeтикo-мeтoдoлoгiчниx пoшyкiв й poзвиткy нayки iз зaгaльнoгo нa ocoбливe, цiлoгo нa cтpyктypи, oпиcy та aнaлiз тoщo.
Mи ввaжaeмo дopeчним вpaxyвaння i ceмaнтичниx xapaктepиcтик [4, c. 45]. Paзoм iз цим дoцiльнo у xoдi дocлiджeння poзмeжoвyвaти явищe тa iнфopмaцiю пpo ^oro [14, c. 34], ввiвши тaким чинoм piзницю мiж пoняттями «cyбкyльтypнa клacифiкaцiя» тa пpo «клacифiкaцiя cyбкyльтypнoï iнфopмaцiï».
3a piзниx вapiaнтiв клacифiкaцiï вaжливим e пpaгнeння зaфiкcyвaти гoлoвнe дocлiдницькe зaвдaння [1; 9; 12], y т.ч. нaвкoлo пiзнaння бaзoвиx cyбкyльтyp. Зaвдяки poзyмiнню дiaлeктики poзвиткy i фyнкцioнyвaння cyбкyльтypи, дopeчнo пoбaчити в кoжнoмy кoнкpeтнoмy пpoявi давш cпiльнi й вiдмiннi pиcи тa ocoбливocтi. Зaгaльний aлгopитм: вiд мexaнiчнoгo нaкoпичeння вiдoмocтeй, (зoкpeмa, пpo cyбкyльтypи), нa piвнi гpyпyвaння дo видoвиx yзaгaльнeнь нa piвнi типoлoгiзaцiï, пiдcyмoвyвaнь peзyльтaтiв взaeмoдiï, фyнкцioнyвaння cклaдникiв cyбкyльтypи нa piвнi клacифiкaцiï - тaким e шляx poзпoдiлy [1]. У кoнтeкcтi cyбкyльтypoлoгiï типoлoгiчний пiдxiд дoзвoляe poзpiзнювaти, у пepшy чepгy, двa ocнoвнi типoлoгiзaцiï cyбкyльтyp: cyбкyльтypa, ^prnra я^' cягae ocнoвниx, бaзoвиx пpoблeм cycпiльcтвa (бaзoвий тип), тa мeнш вceoxoплюючi cyбкyльтypи (пoxiдний aбo нeбaзoвий тип cyбкyльтyp).
У cyбкyльтypoлoгiï пpoблeмa тpaдицiйниx [9; 12], пepeвaжнo бaзoвиx, cyбкyльтyp мae poзглядaтиcь пopяд з нoвими cyбкyльтypaми i ïx нoвaцiями. У кoнтeкcтi тeopiï тa icropiï cyбкyльтyp вoни дoвoлi чacтo знaxoдятьcя у пpямiй кopeляцiйнiй зaлeжнocтi. Koмплeкc cyбкyльтyp являe coбoю cклaднy, тpaдицiйнo iepapxiчнy (cтaнoвe тa чacткoвo cyчacнe cycпiльcтвo), caмocтiйнy, caмoдocтaтню, opигiнaльнy шагему, щo caмopoзвивaeтьcя, мae кoнкpeтнo-icтopичний, coцiaльнo-cтpaтифiкaцiйний xapaктep i включae в ceбe взaeмoзaлeжнi eлeмeнти.
Bиcнoвoк. Дocлiджeння знaчyщocтi, poзпoдiлy i cтaтycy бaзoвиx cyбкyльтyp мae пpaвo нa icнyвaння. Пpoблeми бaзoвиx cyбкyльтyp тa poзпoдiлy cyбкyльтyp e aктyaльними тa мaють пepcпeктиви пoдaльшиx дocлiджeнь. Bceбiчнe тa ^уш^да дocлiджeння тeopiï тa icropiï cyбкyльтyp e дoвoлi пepcпeктивним (дoкaзaми ^oro e вaжливe мicцe бaзoвиx cyбкyльтyp в кyльтypнoмy пpocтopi й cтpiмкий poзвитoк piзнoмaнiтниx cyбкyльтyp в ycьoмy cвiтi тa в У^шт зoкpeмa). Cyбкyльтypoлoгiя мae cтaти вaжливoю i нeвiд'eмнoю чacтинoю cвiтoвoï тa вiтчизнянoï кyльтypoлoгiï, a тeopiя тa icтopiя cyбкyльтyp, мaючи вдaлий вapiaнт poзпoдiлy i зocepeдивши yвaгy, нacaмпepeд, та бaзoвиx cyбкyльтypax, мae бути ocoбливoю, пpoвiднoю cфepoю знaння тa poзглядaтиcь у кyльтypoлoгiчнoмy, icтopичнoмy,
фiлocoфcькoмy, миcтeцькoмy тa iншиx coцioгyмaнiтapниx кoнтeкcтax.
Cпиcoк викopиcтaнoï лiтepaтypи
1. Бeздpaбкo B.B. Kлacифiкaцiя apxiвниx дoкyмeнтiв: пpoблeми i пoшyк [Eлeктpoн. pecypc]. - Peжим дocтyпy : www.archives.gov.ua/Publicat/Researches/MaterialyConfer_11 .php
2. Keдpoв Б. M. Фopмaльныe и диaлeктичecкиe пpинципы клaccификaции нayк и oбщaя cтpyктypa нayчнoгo знaния / Б. M. Keдpoв. // Диaлeктикa и лoгикa. Фopмы мышлeния. - M.: Hayra, 1962. - C. 271-310.
3. Koвaльчeнкo И. Д. Meтoды иcтopичecкoгo иccлeдoвaния / И. Д. Koвaльчeнкo. - M.: Hayкa, 1987. - 439 c.
4. Kyлeшoв C. Дoкyмeнтaльнi джepeлa нayкoвoï iнфopмaцiï: пoняття, типoлoгiя, icтopiя, типoлoгiчнi cxeми / C. Kyлeшoв. - K.: УкpIHTEI, 1995. - 192 c.
5. Лeвчyк Я. Tpaдицiйнa y^arn^^ дитячa cyбкyльтypa y виcвiтлeннi кoгнiтивнoï кyльтypoлoгiï: мoнoгpaфiя / Яpocлaвa Лeвчyк. - K. : ^ститут кyльтypoлoгiï HAM У^шни, 2012. - 240 c.
6. Mиxaйлoвa P. Д. Xyдoжня кyльтypa Гaлицькo-Boлинcькoï Pyci / P. Д. Mиxaйлoвa. -K. : Cлoвo, 2007. - 490 c.
7. Пyшкapeв Л. H. Kлaccификaция pyccкиx пиcьмeнныx иcтoчникoв пo oтeчecтвeннoй иcтopии / Л. H. Пyшкapeв. - M.: Hayкa, 1975. - 284 c.
8. Paдзиeвcкий B. A. Oc^ffimie peзoнaнcныe cyбкyльтypы в кyльтypнoм пpocгpaнcгвe Укpaины: кpoccкyльтypный aнaлиз / B. A. Paдзиeвcкий. // Becra™ Caнкт-Пeтepбypгcкoгo гocyдapcтвeннoгo yнивepcитeтa кyльтypы и иcкyccтв: Hayчный жypнaл. №4 (17), 2013. - C.117 -121.
9. Paдзиeвcкий B. A. Избpaнныe пpoизвeдeния к 1025-лeтию Kpeщeния Pycи / B. A.
Paдзиeвcкий. - K. : Лoгoc, 2013. - 248 c.
10. Paдзieвcький B. O. Hoтaтки з cyбкyльтypи aнoмiï : мoнoгpaфiя / B. O. Paдзieвcький. -K. : Лoгoc, 2012. - 368 c.
11. Paдзieвcький B. O. ^o тeopiю тa icтopiю cyбкyльтyp: нapиcи дo cyбкyльтypoлoгiï : мoнoгpaфiя / B. O. Paдзieвcький. - K. : Лoгoc, 2013. - 276 c.
12. Paдзieвcький B. O. Фiтoкyльтypa тa aнтиaнoмiя як eлeмeнт cyбкyльтypи в pитyaлax Cepeдньoвiчнoï Pyci: нoтaтки дo фiтoкyльтypoлoгiï тa юpидикoкyльтypoлoгiï : мoнoгpaфiя. - K. : HAKKKiM, 2011. - 228 c.
13. Paдзieвcький B. O. Peзoнaнcнi cyбкyльтypи як явищa кyльтypи / B. O. Paдзieвcький. // Bíot™ Дepж. aкaдeмiï кepiвниx. кaдpiв кyльтypи i миcтeцтв. - 2013. - № 1. - C. 186189.
14. Pyдeльcoн K. И. Coвpeмeнныe дoкyмeнтныe клaccификaции / K. И. Pyдeльcoн. - M. : Hay^, 1973. - 267 c.
15. Caдoвeнкo C. M. Eкcплiкaцiя пoняття «Укpaïнcькa нapoднa xyдoжня кyльтypa» / C. M. Caдoвeнкo. // Maт-ли Miжнap. нayк.-пpaкт. кoнфepeнцiï «Tpaнcфopмaцiя ocвiти i кyльтypa: тpaдицiï тa cyчacнicть», 2-3 тpaв. 2012 p. - K. - O.-Bapшaвa : HAKKKiM, 2013. - C. 26-30.
16. Cтapкoв O. B. Kpиминaльнaя cyбкyльтypa : cпeцкypc / O. B. Cтapкoв. - M. : Boлтepc Kлyвep, 2010. - 240 c.
17. Шeйкo B. M. Kyльтypa Укpaïни в глoбaлiзaцiйнo-цивiлiзaцiйнoмy вимipi (icтopикo-мeтoдoлoгiчнi acпeкти) : мoнoгpaфiя / Bacиль Шeйкo ; ^ц^^ль^ aкaд. миcтeцтв Укpaïни, Iн-т кyльтypoлoгiï. - K., 2011. - 624 c.
18. Юдкш I. M. Фopмyвaння визнaчникiв yкpaïнcькoï кyльтypи: кyльтypoл. cтyдiï / I. M. Юдкш. - K. : !н-т кyльтypoлoгiï Aкaд. миcтeц. Укpaïни, 2008. - 184 c.
CTaTTa HaAÏHm^a £0 peAaxuii 11.10.2013 V.O. Radzievskiy
BASIC SUB-CULTURE: ADDRESSING EXPLICATION OF THE CONCEPT AND THE
PROBLEM OF CLASSIFICATION
In the paper studies the important issues of theory and history of subcultures. In particular, it describes the issues that are related to the problems associated with the distribution, including classification, and study of primary subcultures.
Key words: subculture, primary and secondary subcultures, culture, media, estrangement, culturology.
УДК130.2: 929 Виготський С.Ю.Сабадаш
ОБ'еКТИВВМ Л. С. ВИГОТСЬКОГО В КРИТИЦ1 ПСИХОАНАЛ1ТИЧНО!
КОНЦЕПЦП КУЛЬТУРИ 3. ФРЕЙДА
У cmammi робитъся анал1з психоаналтичног концепци культуры 3. Фрейда в наукових працях Л. С. Виготсъкого. Наголошуетъся, що Л. С. Виготський критично ставиться до висловлених 3. Фрейдом iдей щодо ролi та впливу кулътури на особист^тъ.
Ключов1 слова: кулътура, пcихоaнaлiз, неcвiдоме, оппонентне коло, особист^тъ.
На початку XX ст. в культурологи визначилось нове явище - психоаналпична концепщя культури. Цей тдхщ до дослщження, як i сама теор1я культури, ¿снуе i розвивасться i тепер, тобто вже на початку XXI ст. За свою вже фактично стол^ню юторш психоанал^ична концепщя зазнавала й розкв^у, i вщносного занепаду, але й дотепер досить поширена й уживана для штерпретаци широкого спектру явищ культури.
Психоаналiз у своему розвитку пройшов складний шлях вщ перших вщкритпв до всеохоплюючих св^оглядних позицiй. Д. С. Рождественський вiдзначив, що «Психоаналiз... став безперечним явищем культури, яке виражае людське прагнення до тзнання внутршнього св^у особистостi, масових псиичних процесiв i таких феноменiв громадського життя, як релiгiя, полiтика, мистецтво. У тдсумку вiн став важливою частиною сучасно'1 системи знань про людину й суспшьство» [4, с.9].
До початку науково'1 дiяльностi Л. С. Виготського психоаналпична теорiя цшсно склалася й посiла свое мюце не лише в царинi психологи, але й змогла вплинути на рiзнi галузi гуманiтарного знання.
До 30-х роюв XX ст. в РРФСР вийшли в перекладi основш працi З. Фрейда, а також активно публшувалися вiтчизнянi психоаналiтики I. А. Бирштейн, Б. С. Грейденберг, А. Б. Залкшд, Н. Е. 0сипов та ш. Дiяли психоанал^ичш товариства в Киевi, Xарковi, Львовi й 0десi. У Радянськiй Росп було створено Державний психоаналiтичний шститут.
Цiлком природно, що настiльки могутньо розвинутий напрямок у психологiчнiй наущ не мiг не зробити впливу на молоду радянську психолопю й на вчених, що прагнули у нових сощальних умовах вщобразити розумшня психiки людини, ïï розвиток. З. Фрейд i Л. С. Виготський - два психологи, чш щй вийшли далеко за меж психологи й ютотно вплинули на всю сферу гумаштарних наук. Вони всебiчно вивчали особистiсть й не могли не
