CC BY
12
Всник Нацюнально!' юридичноУ академн УкраУни ¡мен1 Ярослава Мудрого № 10, 2011
УДК 378.14+37.032
О. Ю. Панфтов, доктор ф!лософських наук, професор, О. О. Савченко, кандидат фшософських наук, доцент
СУБ'еКТШСТЬ ЯК ПАРАДИГМАЛЬНА ОСОБЛИВ1СТЬ СУЧАСНОГО ОСВ1ТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Проанал1зовано феномен суб'ективност1 у навчанш. Розглянуто деяш аспекти формування суб'ектних в1дносин в освтнъому простор1 м1жус1маучасниками освт-нъого процесу: навчалъним закладом, викладачем, студентом.
Ключов1 слова: суб'ект освти, суб'екттстъ, становлення суб'ектност1.
Актуальтсть проблемы. Осв!та формуеться як система соц!альних в!д-носин суб'ект!в сустльного життя, що виникають у ход! передавання ст!йких форм соц!ального досв!ду у вигляд! !нформацп, знань ! уявлень про нього та формування вм!нь особистост! створювати новий соц!альний досв!д на основ! ц!нн!сних уявлень про людину ! сусп!льство.
Осв!та зазнае впливу вс!х сфер громадського життя, будучи т!ею чи !ншою м!рою сферою !нтерес!в ус!х сощальних стльностей, кожно! особистост!. Разом з тим вона забезпечуе зворотний зв'язок з ус!ма сферами сустльного життя: економ!кою, пол!тикою, культурою.
В!тчизняна осв!та проходить через р!зн! стад!! реформування ! модерн!-зац!!. Одним з основних завдань при реформуванн! осв!ти передбачаеться зм!на традиц!йно! репродуктивно-консервативно! парадигми на прогресивно-гуман!стичну. В основ! останньо! лежать !де! гуман!зацп та гуман!таризацп осв!ти, !ндив!дуального п!дходу та особист!сно ор!ентованого навчання, !з чого треба, аби вс! учасники (конституенти) осв!тнього простору стали суб'ектами власно! осв!тньо! д!яльност!. Однак реформування осв!ти певним чином за-гальмувалося, а в план! розвитку суб'ектност! в осв!тньому простор! нав!ть трохи в!дступило назад. У сучасних умовах модерн!зацп осв!ти важливим предметом теоретичного та емп!ричного досл!дження стае взаемод!я суб'ект!в осв!тньо! д!яльност!, включаючи органи керування осв!тою, викладацький корпус ! студентськ! кола.
Анал1з остантх джерел та публгкацт з дано! проблематики св!дчить про те, що досл!дження цього феномена займають одне !з пров!дних м!сць серед актуальних напрям!в наукового пошуку, створюючи передумови для формування нового напряму в осв!тн!й теор!! - суб'ектно! педагог!ки (Н. Боритко, С. Годник, Н. Сергеев, В. Сер!ков, В. Сластьон!н та !н.), суб'ектн!сть набувае статусу методолог!чного принципу ! водночас виступае предметом активних наукових досл!джень. Передус!м це пов'язано з! зм!ною !деолог!чних вектор!в сусп!льства, його переор!ентац!ею на розвиток осо-бистост!, здатно! до самовизначення та самоорган!зац!!.
40
© Панф!лов О. Ю., Савченко О. О., 2011
Фтософ1я
Суб'ект - це насамперед людина вГльна, яка самостГйно Г вГдповГдально ставиться до свого життя. Питання формування суб'ектностГ стають предметом багатьох педагогГчних Г психологГчних дослГджень (С. РубГнштейн, О. Асмолов, К. Абульханова-Славська, А. Брушлинський, В. Петровський, В. Слободчиков, В. Татенко, Г. Аксьонов, С. Волков, I. Зимня, С. 1саев, А. Маркова, Л. МГтГна та Гн.).
Однак, незважаючи на значну кГлькГсть дослГджень, присвячених рГзним аспектам суб'ектностГ, серед учених поки що немае едностГ в розумГннГ змГс-ту цього поняття. Основною причиною його недостатньоГ визначеностГ е рГз-ноплановГсть змГстових аспектГв, якГ вкладаються в поняття «суб'ект» та «суб 'ектнГсть».
Отже, аналГз лГтератури дае пГдстави зробити висновок про те, що проблематику суб'ектностГ як чинника ефективностГ освГтньоГ дГяльностГ дослГ-джено поки що недостатньо.
У статл ставиться за мету проаналГзувати, як в узагальненому виглядГ вибудовуються суб'ектнГ вГдносини в освГтньому просторГ, починаючи Гз со-цГуму Г закГнчуючи студентами.
Перш нГж розпочати реалГзацГю зазначено! мети, необхГдно зупинитися на деяких поняттях, якг, власне кажучи, й становлять предмет даного дослГ-дження, а саме: суб'ект та суб'ектнГсть.
З погляду деяких учених [2; 6-8], суб'екта в освГтньому процесГ вГдрГзня-ють так критери: самостГйне висування мети Г критерив Г! реалГзаци, можли-вГсть обирати засоби дГяльностГ та планування перебГгу ГГ здГйснення, само-стГйнГсть здГйснення дГяльностГ, можливГсть коректувати дГяльнГсть, багато-рГвнева рефлексы, одержання ГндивГдуального (а нерГдко й авторського) результату дГяльностГ. Той, у чиГх руках перебувае усвГдомлене керування дГ-яльнГстю, Г е ГГ суб'ектом.
Суб'ектнГсть - здатнГсть людини (будь-якого Гншого конституента) бути стратегом своеГ дГяльностГ, ставити Г коректувати цГлГ, усвГдомлювати мотиви, самостГйно здГйснювати дГ! та оцГнювати !хню вГдповГднГсть задуманому, ви-будовувати плани життя.
Виникнення термГна «суб'ектнГсть» пов'язане з дослГдженнями психологи суб'екта, виконаними С. РубГнштейном Г його школою. КонцепцГя людини, висунута С. РубГнштейном Г розроблена К. Абульхановою-Славською, Б. Ананьевим, А. Брушлинським, В. М'ясищевим та Гн., виявилася методоло-гГчною основою дослГдження феномена суб'ектностГ. СутнГсть даноГ концепцГГ полягае у твердженнГ, що внутрГшнГ умови людини, сформованГ до конкретного етапу життя, не тГльки визначенГ наперед зовнГшнГми причинами, а й призводять до зовнГшнГх змГн вГдповГдно до задуму суб'екта. «ЛГнГя, що веде вГд того, чим людина була на одному етапГ свое! ГсторГГ, до того, чим вона стала на наступному, проходить через те, що вона зробила» [5; с. 583]. Це дозволяе розглядати людину як активного творця свого психГчного вигляду
Веник Haцioнaльнoï юридичнй/' aKadeMîi Укрэ/ни iмeнi Яpocлaвa Мудpoгo № 10, 2011
i пpивoдить дo poзyмiння cyб'eктнocтi як здaтнocтi iндивiдa poбити взaeмo-зyмoвлeнi змiни y cвiтi i co6í caмoмy.
Tepмiн «cyб'eктнicть» вxoдить y пeдaгoгiчнi дocлiджeння i ^aRraRy як пoзнaчeння coцiaльнo цiннoï якocтi ocoбиcтocтi, кoтpy нeoбxiднo фopмyвaти в ^o^ci взaeмoдiï [3]. Cyб'eкт ocвiти визнaчaeтьcя як людинa aбo oб'eднaння людeй, здaтниx cтвopювaти yмoви для piзнoбiчнoгo чи cпpямoвaнoгo poзвиткy, виxoвaння ceбe aбo iншoï людини, групи, кoлeктивy.
Cycпiльcтвo чepeз cвiй гoлoвний coцiaльний iнcтитyт - дepжaвy виcтyпae зaмoвникoм, a oтжe, i cyб'eктoм cтocoвнo ocвiтньoгo cпiвтoвapиcтвa тa ocвiт-нix iнcтитyтiв.
Cвoю cyб'eктнicть дepжaвa oфopмлюe y виглядi дepжaвниx cтaндapтiв ocвiти i пpeд'являe чepeз дepжaвнi iнcтитyти ocвiти (мiнicтepcтвa, дeпapтa-мeнти, yпpaвлiння тa вiддiли ocвiти). Дepжaвнi ocвiтнi cтaндapти ra^pera-зyютьcя в нaвчaльнi пpoгpaми, нaвчaльнi тa мeтoдичнi пociбники, зpaзкoвe пoypoчнe плaнyвaння i т. д. ^ямими aдpecaтaми e ocвiтнi зaклaди, виклaдaчi, a в пepioд пiдcyмкoвиx aтecтaцiй - cтyдeнти, виcтyпaючи, тaким чинoм, oб'eктaми дepжaвнoгo впливу нa ïxню ocвiтню дiяльнicть. Taкoю e зaгaльнa cxeмa вибyдoвyвaння cyб'eкт-oб'eктниx вiднocин мiж дepжaвoю i yчacникaми ocвiтньoï дiяльнocтi.
Як yжe вiдмiчaлocя, ocвiтнiй зaклaд e oб'eктoм дepжaвнoгo зaмoвлeння нa ocвiтнi TO^yra. Aлe caмe нa цьoмy yпpaвлiнcькoмy piвнi в ocвiтi виникae вapiaтивнicть:
- ocвiтнiй зaклaд пpoдoвжye пoзицioнyвaти ceбe як oб'eкт дepжaвнoгo зaмoвлeння нa ocвiтнi пocлyги, пpиймae i тpaнcлюe дaлi - нa виклaдaчiв i cтy-дeнтiв - дepжaвнi cтaндapти, пpoгpaми, пiдpyчники i мeтoдики бeз якиx-нeбyдь змiн i, тaким чинoм, вбyдoвyeтьcя в дepжaвнy cxeмy cyб'eкт-oб'eктниx вщ-нocин, poзглядaючи виклaдaчiв i cтyдeнтiв як oб'eкти кepyвaння;
- ocвiтнiй зaклaд, пpиймaючи в ц^гому дepжaвнi ocвiтнi cтaндapти, npa^ нe ocмиcлити cвoe мicцe в ocвiтньoмy пpocтopi paйoнy, мicтa, peгioнy, Rpaï™, poзpoбляe i aпpoбye iннoвaцiйнy пpoгpaмy aбo мoдeль poзвиткy, виxoдячи зa paмки пpoпoнoвaниx дepжaвoю cтaндapтiв i знaxoдячи, тaким чинoм, cyб'eктнicть cтocoвнo влacнoï ocвiтньoï дiяльнocтi.
^и пepшoмy вapiaнтi y вищиx opгaнiв нeмae yпpaвлiнcькиx пpoблeм з ocвiтнiми зaклaдaми, вoни лeгкo yклaдaютьcя в paмки зaгaльниx пocтaнoв, iнcтpyкцiй, нaкaзiв i т. д. Taкi зaклaди cтaнoвлять ocнoвнy мacy ocвiтнix зa-клaдiв бyдь-якoгo paйoнy, мicтa, peгioнy, кpaïни в цiлoмy. Зaтpeбyвaнicть ocвiтнix пocлyг, пpoпoнoвaниx ними, e дocить виcoкoю. Boни cтaнoвлять фyндaмeнт вiтчизнянoï ocвiти.
Ocвiтнi зaклaди, якi poзвивaютьcя зa iншoю cxeмoю, cтaнoвлять зтачну мeншicть, щo цiлкoм пpиpoднo. Будучи то cyтi пiлoтними шкoлaми, як та-мaгaютьcя cлiдyвaти piзними шляxaми i випpoбyють aльтepнaтивнi фopми poзвиткy тa фyнкцioнyвaння cиcтeми ocвiти, тaкi зaклaди зaздaлeгiдь ^^i-кaють ceбe нa дeякy бiфypкaцiю:
Фiлocoфiя
- з oднoгo 6o^, зaлишaючиcь y paмкax cиcтeми ocвiти, щ зaклaди мaють вiдпoвiдaти y cвoïй ocвiтнiй дiяльнocтi дepжaвним cтaндapтaм як зa якicтю ocвiти, тaк i зa opгaнiзaцiйнo-пpaвoвими фopмaми (iнaкшe вoни нe 6ули б ль цeнзoвaнi тa aкpeдитoвaнi);
- з дpyгoгo бoкy, cтaючи cyб'eктoм cвoeï ocвiтньoï дiяльнocтi, виxoдячи нa iннoвaцiйний peжим poзвиткy, дaнi ocвiтнi зaклaди виxoдять зa мeжi циx cтaндapтiв, ïxm дiяльнicть cтae шиpшe зa т функцп, якi 1'м зaдaють дepжaвнi нopмaтивнi дoкyмeнти.
Cлiд cкaзaти, rn;o цi пpoцecи в iннoвaцiйнoмy ocвiтньoмy зaклaдi зaвжди вxoдять у cyпepeчнicть i чacтo ïx нe вдaeтьcя гapмoнiзyвaти. Дo peчi, цe мoжe cтaти якимocь тecтoм нa визнaчeння iннoвaцiйнocтi ocвiтньoï дiяльнocтi: якщo нeмae тaкoï cyпepeчнocтi, нeмae й нoвaцiï.
З пoявoю нaзвaниx iннoвaцiйниx ocвiтнix зaклaдiв вищi opгaни yпpaвлiн-ня мoжyть зiштoвxнyтиcя з низкoю та^щ^в:
- пo-пepшe, нaбyвaючи cyб'eктнocтi, ocвiтнiй зaклaд виxoдить зa мeжi cтaндapтiв, iнcтpyкцiй, нopм тoщo, i ця cyб'eктнicть вимaгae бiльшe пpaв i cвoбoд для дaнoгo ocвiтньoгo зaклaдy;
- пo-дpyгe, iннoвaцiйний peжим poзвиткy ocвiтньoгo зaклaдy вимaгae дo-дaткoвиx iнтeлeктyaльниx, мaтepiaльниx i фiнaнcoвиx pecyp^ тa iнвecтицiй;
- пo-тpeтe, для кepiвництвa i кoнтpoлю зa дiяльнicтю iннoвaцiйнoгo ocвiтньoгo зaклaдy нeoбxiднo yxвaлювaти нecтaндapтнi yпpaвлiнcькi pi-шeння.
Ha жaль, нe кoжний вищий opгaн yпpaвлiння ocвiтoю звaжитьcя нa ви-кoнaння ycix циx yмoв opгaнiзaцiï iннoвaцiйнoï дiяльнocтi ocвiтньoгo зaклaдy.
Aнaлiзyючи cyб'eктнi вiднocини ycepeдинi caмoгo ocвiтньoгo зaклaдy, cлiд зaзнaчити, щo a^iopi aдмiнicтpaцiя ocвiтньoгo зaклaдy e cyб'eктoм cto-coвнo кepoвaнoгo нeю кoлeктивy, ocкiльки вoнa e пpoвiдникoм дepжaвниx cтaндapтiв, нopм, iнcтpyкцiй i т. д. Тэму poльoвi cyб'eкт-oб'eктнi вадтоодни мiж aдмiнicтpaцieю i виклaдaчaми то мoжyть бути лiквiдoвaнi нaвiть у тай-бiльш пpocyнyтoмy iннoвaцiйнoмy ocвiтньoмy зaклaдi. Aлe, кpiм циx вiднocин, aдмiнicтpaцiя мoжe вибyдoвyвaти змicтoвнi cyб'eкт-cyб'eктнi вiднocини, кoли якacь iннoвaцiйнa дая пoeднye вecь кoлeктив aбo того чacтинy. У цьoмy paзi пopyшyeтьcя iepapxiчний xapaктep вiднocин i cyб'eкти ocвiтньoï дiяльнocтi вcтyпaють у rap^ep^^ вiднocини нeзaлeжнo вiд oбiймaниx пocaд. Для тoгo щoб цe тpaпилocя, нeoбxiднa нaявнicть зaгaльнoï дiяльнocтi, ята мae oco6to-тicний змicт для кoжнoгo cyб'eктa ще! дiяльнocтi. Haв'язaнa звepxy, нe ^ий-нятa cyб'eктнo члeнaми кoлeктивy iннoвaцiя пpиpeчeнa та пpoвaл, тoмy aд-мiнicтpaцiï ocвiтньoгo зaклaдy нeoбxiднo дiйcнo зaцiкaвити cвiй нayкoвo-пe-дaгoгiчний кoлeктив iдeeю, шн^пщею, пpoeктoм тoщo. Moжливий i звopoт-ний pyx, кoли iннoвaцiйний iмпyльc iдe вiд виклaдaчiв дo aдмiнicтpaцiï, aлe в цьoмy paзi виклaдaчi мaють зaxoпити cвoïми iдeями aдмiнicтpaцiю нaвчaль-нoгo зaклaдy [10].
BiœuK Haцioнaльнoï юpuдuчнoï aкaдeмïi y^a/hu iмeнi Яpocлaвa Myдpoгo № 10, 2011
Poзглянeмo тeпep пpoблeмy cyб'eктнocтi та piвнi iндивiдyaльнoï дiяль-нocтi виклaдaчa. Якщo виклaдaч cпpиймae oб'eктoм якюь cтaндapти i ^o-гpaми i aвтoмaтичнo тpaнcлюe cyб'eкт-oб'eктнi вiднocини та cтyдeнтiв, нi пpo яку того cyб'eктнicть нe мoжe бути й мoви. Ha нaш пoгляд, «кpитичнe», peфлeкcивнe cтaвлeння дo бyдь-якиx пeдaгoгiчниx тexнoлoгiй, ïx пpийняття aбo та^ий^т^, пpиcтocyвaння пiд cвoï iндивiдyaльнi ягоеп, a гoлoвнe - зта-xoджeння ocoбиcтicнoгo, життeвoгo змicтy y cвoïй дiяльнocтi - caмe цe ^и-вoдить дo пoяви cyб'eктнocтi пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi [13]. Cлiд ocoбливo пiдкpecлити цeй дyжe вaжливий гyмaнiтapний i пpoфeciйний мoмeнт - фop-мyвaння цiннicнoгo cтaвлeння виклaдaчa дo ceбe як дo cyб'eктa, ocoбиcтocтi, яга знaxoдить життeвий змicт y cвoïй дiяльнocтi [1]. Щe бiльш вaжливим цeй acпeкт e для фopмyвaння нaвчaльниx вiднocин зi cтyдeнтaми. Знaxoдячи зга-дaнy cyб'eктнicть, виклaдaч то мoжe peaлiзyвaти ïï пoзa вибyдoвyвaнням cyб'eкт-cyб'eктниx вiднocин зi cтyдeнтaми.
Зa чacи Я. Koмeнcькoгo в cepeдoвищi cyцiльнoï нeгpaмoтнocтi вчитeль був то^м i тpaнcлятopoм (чacтo eдиним) кyльтypниx цiннocтeй. Kpiм тoгo, дь яльнють вчитeля мaлa caкpaльний xapaктep: вчш^ль вiв дopoгoю icтини, щo нaближaлa учня дo збaгнeння Бoгa як кiнцeвoгo шляxy пiзнaння. Hинi, зa нaявнocтi piзнoмaнiтниx фopм oдepжaння ocвiти тa пpилyчeння дo кyльтypниx ^нто^тей, poзвинeнocтi ЗМ1 тa Iнтepнeтy виклaдaч пepecтaв бути цим eдиним то^м кyльтypи, зaгyблeним e i caкpaльний змicт ocвiти. Biдпoвiднo мae змиит^я й пoзицiя виклaдaчa cтocoвнo ery^ffra i нaвчaльнoгo мaтepiaлy [11].
Cyб'eктнicть пpитaмaннa й нaвчaльнoмy мaтepiaлy ^кету): тeкcти для пepeклaдy, мaтeмaтичнi, фiзичнi, xiмiчнi зaкoни i фopмyли мaють aвтopcтвo i, як нacлiдoк, вoлoдiють цiлкoм пeвнoю cyб'eктнicтю. Taкy ж cyб'eктнicть мaють i пiдpyчники, як нaпиcaнi пeвними aвтopaми i вiддзepкaлюють ïxню cyб'eктивнy пoзицiю. Taким читом, cyб'eктнicть виклaдaчa нe мoжe бути peaлiзoвaнa бeз взaeмoдiï iз cyб'eктнicтю нaвчaльнoгo мaтepiaлy i cyб'eктнicтю cтyдeнтa. Ця cyб'eктнicть e пpиcyтньoю a^iopi. Haвiть пpи нaйaвтopитapнi-шoмy ctoco6í нaвчaння, кoли cтyдeнт poзглядaeтьcя тшьки як oб'eкт пeдaгo-гiчнoгo впливу, йoгo cyб'eктнicть нe зникae, aлe нe peaлiзyeтьcя пoвнoю мipoю чи peaлiзyeтьcя y пoзaнaвчaльниx cитyaцiяx. Hepeaлiзoвaнa cyб'eктнicть cтyдeнтa пpивoдить дo втpaти iнтepecy дo нaвчaння, a в ocтaтoчнoмy peзyль-тaтi - дo втpaти ним змicтy влacнoï ocвiтньoï дiяльнocтi, виникнeння тогатив-нoгo cтaвлeння дo нaвчaльнoï дiяльнocтi взaгaлi.
Bимoги дo cтyдeнтa як дo члeнa cycпiльcтвa пocтaвили пepeд cиcтeмoю ocвiти зaвдaння мaкcимaльнo poзкpити aктивнe дiяльнicнe пiдгpyнтя poз-витку йoгo cyб'eктнocтi. Cyб'eктнicть, кpeaтивнicть, кpитичнicть тa iншi ocoбиcтicнi якocтi людини мaють poзглядaтиcя як caмoцiннicть. Poзyмiння знaчyщocтi ocвiти дae змoгy poзглядaти poзвитoк cyб'eктнoгo пoтeнцiaлy cтyдeнтiв - мaйбyтнix фaxiвцiв як пpoвiдний чинник пpoгpecивнoгo poзвиткy cycпiльcтвa. Cyчacний cвiт змiнюe xaparcrepTOrara зaлyчeння людини дo вcix
Фiлocoфiя
життeвиx cфep, у тoмy чиcлi дo ocвiти, aктyaлiзye пpoблeмy poзвиткy cyб'eктнoï aктивнocтi cтyдeнтa, щo xapaктepизyeтьcя oбpaнням вapiaнтiв дo-cягнeння ocвiтнix peзyльтaтiв i пoбyдoви нa '^шй ocнoвi життeвиx тa пpoфe-ciйниx пepcпeктив [4].
Cтaнoвлeння cyб'eктнocтi cinema - цiлicний пpoцec, щo динaмiчнo poз-гopтaeтьcя в чaci тa пpocтopi вищoï ocвiти, poзшиpeння вадтоодн дo cвiтy, ceбe тa ш., який пpипycкae пepexiд вiд кoнцeнтpaцiï нa caмoмy co6í дo цшнюто-кoнcтpyктивнoгo зacвoeння i пepeтвopeння ceбe тa ycьoгo cпeктpa житгедь яльнocтi cтyдeнтa. Cтaнoвлeння cyб'eктнocтi cтyдeнтa yнiвepcитeтy бyдe ycпiшним, якщo вoнa здiйcнювaтимeтьcя нa ocнoвi кoнцeптyaльниx пoлoжeнь цiннicнo-cинepгeтичнoгo пiдxoдy. Пeдaгoгiчнa лoгiкa ocвiтньoгo ^o^cy ви-бyдoвyeтьcя з oглядy та пpинципи aкcioлoгiчнocтi, вiдкpитocтi, дiaлoгiчнocтi, кopпopaтивнocтi, eвoлюцiйнocтi.
Pyшiйнoю cилoю cтaнoвлeння cyб'eктнocтi виcтyпae цiннicнe caмoвизнa-чeння як ^o^c знaxoджeння cтyдeнтoм змicтy, ц^гей, pecypciв yнiвepcитeт-^rai' ocвiти [12].
Пiдcтaвoю cтaнoвлeння cyб'eктнocтi e вияв cтyдeнтoм ceбe як: cyб'eктa, rn;o caмoopгaнiзyeтьcя, вiльнoгo cвiдoмoгo oбpaння i ^ийняття мaйбyтньoï пpoфeciï як ^^p^e^oi життeвoï цiннocтi i oптимaльниx з тогляду йoгo ocoбиcтicниx cxильнocтeй шляxiв oвoлoдiння нeю; cyб'eктa влacнoï ocвiтньoï дiяльнocтi, щo xapaктepизyeтьcя iндивiдyaльнoю ocвiтньoю тpaeктopieю, ^o-дyктивнoю взaeмoдieю виклaдaчa i cтyдeнтiв у кopпopaтивнiй дiяльнocтi, poзвиткoм мoтивaцiï дocягнeнь, кpeaтивним пpoгнoзyвaнням ^e^piie cвoïx пpoфeciйниx i життeвиx пepcпeктив.
Mexaнiзмaми cтaнoвлeння cyб'eктнocтi dy^rn^a виcтyпaють eмoцiйнo виcвiтлeнa peфлeкciя i цiннicнo-знaчeннeвa взaeмoдiя «Я - 1ншЬ>. Taким чинoм, cyб'eктнicть виявляeтьcя то тiльки в пiзнaвaльнoмy cтaвлeннi дo cвiтy, a й у цшнютому cтaвлeннi дo людeй. Cтвopeння peфepeнтнoгo кoлa - гpyпи зта-чущж iншиx, думки якиx e визнaчaльними для ocoбиcтocтi i з якими вoнa i в бeзпocepeдньoмy кoнтaктi, i пoдyмки cпiввiднocить cвoï o^ra^ ди тa вчин-ки, rn;o e дocить вaжливим у mam збиpaння iнфopмaцiï пpo знaчyщi для лю-дини вiднocини, oзнaчae пoчaтoк cтaнoвлeння cyб'eктнocтi. Haпoвнeнicть peфepeнтнoгo кoлa зaбeзпeчye бeзлiч нaпpямiв caмopoзвиткy i caмopeaлiзaцiï людини.
Poзвитoк людини як cyб'eктa дiяльнocтi CTae мeтoю cyчacнoï ocвiти, в якiй пpoвiднa poль нaлeжить тому, xto нaвчaeтьcя. Дopocлa людита, якa нaвчaeть-cя, e aктивним eлeмeнтoм, oдним iз piвнoпpaвниx cyб'eктiв пpoцecy нaвчaння. Haйвaжливiшe iз в^ якocтeй людини - бути cyб'eктoм, тобто твopцeм влac-нoï icTOpiï, вepшитeлeм cвoгo життeвoгo шляxy. ^ oзнaчae iнiцiювaти, здiй-cнювaти i poзвивaти cпoкoнвiчнo пpaктичнy дiяльнicть, cпiлкyвaння, мopaль-нe пoвoджeння, пiзнaння тa iншi види cпeцифiчнoï людcькoï a^M^di тa дoмaгaтиcя нeoбxiдниx peзyльтaтiв.
BiœuK Haцioнaльнoï юpuдuчнoï aкaдeмïi y^a^u iмeнi Яpocлaвa Myдpoгo № 10, 2011
Отд ocoбливo зaзнaчити, rn;o cyб'eктнicть виявляeтьcя пpи пeвнoмy ciy-тош вiдпoвiднocтi aктивнocтi, якa poзвивaeтьcя людитою (гpyпoю ocí6) y цeй мoмeнт, i тим видoм aктивнocтi ^aCTrne дiяльнocтi), в яку вoнa зaлyчeнa oбcтaвинaми влacнoгo життя [9]:
- cyб'eктнicть визнaчaeтьcя в cиcтeмi в^то^н з iншими людьми; цe a^ тивнicть, впeвнeнicть;
- cyб'eктнicть e нepoздiльнoю цiлicнicтю cпiлкyвaння, дiяльнocтi, caмo-cвiдoмocтi i буття;
- cyб'eктнicть e динaмiчним пiдгpyнтям, якe то icнye пoзa взaeмoдieю (мiжocoбиcтicнoю, coцiaльнoю, дiяльнicнoю);
- cyб'eктнicть e кaтeгopieю iнтepпcиxoлoгiчнoю.
yci цi xapaктepиcтики тею чи iншoю мipoю виявляютьcя y в^ cyб'eктax ocвiтньoгo пpoцecy.
Висновки. Aнaлiз ycix yчacникiв - cyб'eктiв ocвiтньoгo пpoцecy (нaвчaль-ний зaклaд - виклaдaч - cтyдeнт) дae змoгy пiд нoвим кyтoм зopy poзглядaти пpoцec yнiвepcитeтcькoï ocвiти, кoнcтpyювaти йoгo як цiннicнo-дeтepмiнoвa-ний, кpeaтивнo-дiяльнicний i cyб'eктнo opieнтoвaний пpoцec, rn;o cпpияe мo-дepнiзaцiï i oптимiзaцiï вищoï ocвiти в цiлoмy, тим caмим пiдвищyючи гонку-peнтocпpoмoжнicть випycкникa вiтчизнянoгo вищoгo нaвчaльнoгo зaклaдy та pинкy пpaцi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Boзгoвa З. B. Пpинципы нeпpepывнoгo пoвышeния квaлификaции нayчнo-пeдaгo-гичecкиx paбoтникoв / З. B. Boгoвa // Coвpeмeнныe пpoблeмы нayки и oбpaзoвa-ния. - 2011. - № 3 : элeктp. тауч. жyp. — Peжим дocтyпa: www.science-education. ru/97-4661.
2. KicrnB M. B. Пpocтip ocвiти з тoчки зopy ïï ocнoвнoгo cyб'eктa / M. B. KicrnB // Bicн. Чepкac. ун-ту. Cepiя «Пeдaгoгiчнi нayки». - Чepкacи, 2006. - Bип. 88. - C. 138-141.
3. Mapдaxaeв Л. B. ^ц^льмя пeдaгoгикa / Л. B. Mapдaxaeв. - M. : Гapдapики, 2008. - 269 c.
4. Heдoceкa Л. A. Paзвитиe cyбъeктнocти cтyдeнтoв в пpoцecce oбyчeния инocтpaн-нoмy языку : диc. ... ^нд. пeд. нayк : 13.00.08 / Л. A. Heдoceкa. - Pocтoв н/Д, 2005. - 192 c.
5. Pyбинштeйн C. Л. Ocнoвы oбщeй пcиxoлoгии / C. Л. Pyбинштeйн. - CПб. : Пш^ Koм, 1999. - 679 c.
6. Cepгeeв H. K. Cyб'eктнicть як цiлicнa xapaктepиcтикa пpoфeciйнoгo cтaнoвлeння cтyдeнтa / H. K. Cepгeeв, H. M. Бopиткo // Пpoблeмa цiлicнoгo poзвиткy oco6^TOC-ri cтyдeнтa як cyб'eктa пeдaгoгiчнoï взaeмoдiï. - Дoнeцьк, 2004. - C. 3-9.
7. Cepьoжникoвa P. K. Цшюний poзвитoк ocoбиcтocтi cтyдeнтa як cyб'eктa пeдaгoгiч-нoï дiяльнocтi / P. K. Cepьoжникoвa // ^д. нayки. - Xepcoн, 2003. - Bип. 34. -C.250-254.
8. Taтeнкo B. O. Cyб'eктнa пapaдигмa y пcиxoлoгiï ocвiти / B. O. Taтeнкo // Пeдaгoгi-кa i пcиxoлoгiя. - 2004. - № 2. - C. 11-23.
Фтософ1я
9. Besley T. Subjectivity and Truth (Counterpoints: Studies in the Postmodern Theory of Education) / Tina Besley, Michael A. Peters. - Peter Lang Publishing, 2007. - 228 p.
10. Christensen C. M. The Innovative University: Changing the DNA of Higher Education from the Inside Out / Clayton M. Christensen, Henry J. Eyring. Jossey-Bass, 2011. - 512 p.
11. Class in Education: Knowledge, pedagogy, and subjectivity / ed. by Deborah Kelsh, Dave Hill, Sheila Macrine. Routledge, 2009. - 224 p.
12. Johnson E. D. What about Us? Standards-Based Education and the Dilemma of Student Subjectivity / Edgar D. Johnson III. Information Age Publishing, 2010. - 214 p.
13. Shepard R. Subjectivity in teacher decision making: underlying cognitive processes / Richard Shepard // Education. Project Innovation, 1995. - Vol. 115. - Iss. 4. - P. 509-516.
СУБЪЕКТНОСТЬ КАК ПАРАДИГМАЛЬНАЯ ОСОБЕННОСТЬ СОВРЕМЕННОГО ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА
Панфилов А. Ю., Савченко О. А.
Проанализирован феномен субъективности в обучении. Рассмотрены некоторые аспекты формирования субъектных отношений в образовательном пространстве между всеми участниками образовательного процесса: учебным заведением, преподавателем, студентом.
Ключевые слова: субъект образования, субъектность, становление субъектности.
SUBJECTIVITY AS PHENOMENON OF MODERN EDUCATIONAL
PROCESS
The article analyzes the phenomenon of subjectivity in education, and deals with some aspects of the development of subjective relations in educational environment considering all participants of educational process - university, teacher, student.
Keywords: subject of education, subjectivity, subjectivity development.
УДК 37.013.73
I. Г. Мухта, кандидат юторичних наук
1ДЕОЛОГ1ЧНЕ ВИХОВАННЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ РАДЯНСЬКОГО ОСВ1ТНБО-КУЛБТУРНОГО ПРОСТОРУ
Розглянуто iдеологiю як важливий елемент розвиткурадянськог освти i культу-ри та полтичний тструмент тоталтарног системи. Проаналiзовано науковi прац радянських i нерадянських теоретишв про зм^т та iдеологiчну складову вЫх освт-© Мухша I. Г., 2011 47
