CC BY
34
КУЛЬТУРОЛОПЯ
УДК 378.0(477) Батичко Г.1.
ОСОБЛИВОСТ1 НАЦЮНАЛЬНОГО ОСВГТНЬОГО ПРОСТОРУ АБО ВИБ1Р В
УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТГ
Становления тформацтного сустлъства супроводжуетъся трансформащею свтового сощокулътурного простору, що позначилося / на переформатувант освтянсъког системы. Виховання особистост1 здатног до саморозвитку та р1зновектортстъ тдготовки стаютъ головними ознаками освтнъого простору перех1дного часу, що призводитъ до актуал1заци р1зних форм дистанщйного навчання. Загалъносвтов1 тенденци знаходятъ специф1чного вигляду на нащоналъному грунт1. В умовах тдвищення ргвня невизначеностг, обумовленого складтстю сустлъно-полтично'г ситуаци, виб1р майбутнъо'г професи замщуетъся вибором утверситету, здатного забезпечити надання найбшъш повного комплексу освтянсъких послуг. Загострення конкурентног боротъби м1ж украгнсъкими ВНЗ вимагае тновацтного розвитку та системного впровадження тформацтних технологт не тшъки задля забезпечення ттеграци до европейсъко'г системи освти, а / для формування життездатног осв1тнъо1 системи принципово нового типу.
Ключов1 слова: тформацтне сустлъство, кулътурний простгр, парадигма, освгтня система, дистанцтне навчання.
Перех!д до XXI тисячол!ття знаменував новий етап розвитку людства. Не випадково оч!кування М!лен!уму супроводжувалося посиленням апокал!птичних настро!в, побоюванням р!зноаспектних проблем, з якими людство ще не стикалося. Науково-!нновац!йна д!яльн!сть людини призвела не т!льки до потужного масиву досягнень, але й спричинила кризов! явища планетарного масштабу. Виклики XXI стол!ття спонукають до пошук!в сп!льних р!шень для подолання кризових явищ в галуз! економ!ки, пол!тики, еколог!!, що призводить до глобал!зацп у вс!х сферах життя.
В!дпов!дно до ново! парадигми розвитку людства !нформац!я стае потужним чинником сусп!льного впливу. Не випадково, на порядок денний встало питання вдосконалення осв!тянсько! системи, оск!льки зб!льшення обсяг!в знань унеможливлюе !снування традицшно! модел!, спрямовано! на засвоення визначеного масиву шформацп, достатнього для формування практичних навичок, необх!дн!их для устшно! соц!ал!заци !ндив!да. Завдяки новим можливостям обсяг ! структура знань м!няються ! к!льк!сно, ! як!сно що к!лька рок!в. Здобуття базово! осв!ти вже не забезпечуе сталого профес!йного р!вня, достатнього на все життя. Пост!йне ж навчання паралельно з роботою вимагае зм!ни самого принципу осв!ти. В цьому контекст! сформован!сть компетенц!й молодого фах!вця в!дпов!дно до !нформац!йного вектору е не просто ознакою, а вимогою часу. На порядку денному в осв!тянськ!й справ! - не т!льки впровадження ново! системи виховання особистост!, адаптовано! до !нформац!йного сусп!льства, але й розробка системи заход!в соц!ально-психолог!чно'1 адаптацп !ндив!да до сприйняття !нновац!й. Саме тому становлення !нформац!йного сусп!льства супроводжуеться не ст!льки формуванням нових галузей
тдготовки фaxiвцiв, пpизнaчeння якиx - зaбeзпeчити eфeктивнe викopиcтaння iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй, cкiльки cтвopeнням нoвoï мoдeлi ocвiти, ^^pyem^!' нoвiй cиcтeми життeвиx ^нав.
He ceкpeт, щo в paдянcькi чacи iмпepaтивнa пeдaгoгiкa бyлa poзpaxoвaнa нa «cepeдньoгo учня (cтyдeнтa)» i гoтyвaлa з ньoгo aгeнтa виpoбництвa, нe пepeймaючиcь ocoбливocтями ocoбиcтocтi мoлoдoï людини»[4, c.3].Oзнaчeнa тeндeнцiя чacткoвo збepiгaeтьcя i в cyчacниx peaлiяx. Як cлyшнo зayвaжye T.Kyзнeцoвa, «виклaдaчi пoшиpюють «гoтoвe» фiлocoфcькe знaння, зaбyвaючи ^o тe, щo гoлoвним зaвдaнням ocвiтянcькoгo пpoцecy e фopмyвaння «кyльтypнoï людини»[4]. Ha ïï думку, зa нoвиx yмoв знaчнo зpocтae poль фiлocoфcькoгo знaння, щo здaтнe opieнтyвaти людину нa caмopoзвитoк i caмoвдocкoнaлeння. Poзвивaючи цю тeзy, вapтo зaзнaчити, щo ключoвoгo знaчeння в cyчacнoмy cвiтi нaбyвae poзвитoк тaкoï фiлocoфcькoï гaлyзi як кyльтypoлoгiя, ocкiльки caмe poзyмiння кyльтypниx пpoцeciв дoзвoляe дocягти вщчуття пpичeтнocтi oкpeмoï ocoбиcтocтi дo пeвнoгo кyльтypнoгo пpocтopy, oтжe й crara cвiдoмим члeнoм гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Kpiм тoгo, cтaнoвлeння кyльтypoлoгiчнoï пapaдигми здaтнe зaбeзпeчити фopмyвaння цiлicнoгo cвiтoглядy, щo вiдпoвiдae гyмaнicтичнiй cиcтeмi цiннocтeй, пoзaяк cпpиятимe cтaлoмy poзвиткy людcтвa. He випaдкoвo oбгpyнтyвaнню цieï тeзи пpиcвячeнi oб'eмнi дocлiджeння, oдним e якиx e мoнoгpaфiя B.Г.Шeйкa i Ю.П. Бoгyцькoгo, в якiй aвтopи poзглядaють cтaнoвлeння кyльтypoлoгiчнoгo знaння як ключoвoгo чинникa фopмyвaння нoвoï cвiтoгляднoï мoдeлi [10].
Poзyмiння нeoбxiднocтi фopмyвaння нoвиx цiннicниx opieнтиpiв в cиcтeмi вищoï ocвiти e вимoгoю чacy. He випaдкoвo цe питaння пoчинaють oбгoвopювaти нa нayкoвиx фopyмax cвiтoвoгo piвня. Щe нaпpикiнцi XX cтoлirтя тд чac Bcecвiтньoï кoнфepeнцiï з пpoблeм вищoï ocвiти y XXI cmmiTi (Пapиж 5-9 жoвтня 1998 po^) yчacники дiйшли згoди щoдo нeoбxiднocтi якicниx змiн в cиcтeмi вищoï ocвiти нa cвiтoвoмy piвнi, ycвiдoмлюючи, щo «...caмa вищa ocвiтa тeпep ... пoвиннa пepexoдити дo нaйpaдикaльнiшиx змiн тa oнoвлeння зa в^ icтopiю cвoгo icнyвaння», ocкiльки ... «вищa ocвiтa пoвиннa пocтiйнo iнiцiювaти пoзитивнi змiни i пpoгpec y cyra^cm» [1, c. 1,2]. Biдпoвiднo oднieю з нaгaльниx пoтpeб пepeбyдoви ocвiтянcькoï cиcтeми cтae нeoбxiднicть «здiйcнeння пepexoдy вiд виxoвaння гpoмaдянинa пeвнoï ^шни дo фopмyвaння гpoмaдянинa cвiтy, людини вiдпoвiдaльнoï, чия ocвiчeнicть i мopaль cягнyть piвня cклaднocтi rax зaвдaнь, якi ш дoвeдeтьcя виpiшyвaти нa piвнi cвiтoвиx вимoг» [1, c. 3].
B тeopiï oзнaчeнi твepджeння виглядaли дocить лoгiчними, i влacнe дeклapyвaли пoчaтoк нoвoгo шляxy, aлe ïx пpaктичнa peaлiзaцiя зiштoвxнyлacя з бeзлiччю пepeшкoд, oбyмoвлeниx piзнoбiчнicтю тeopiй i кoнцeпцiй щoдo peфopмyвaння вищoï ocвiти як в €вpoпi, тaк i в У^шт зoкpeмa. Пpичoмy пopiвняння eвpoпeйcькиx тa y^a^^mx peaлiй cвiдчить, щo бiльшиx зу^ль вимaгae caмe peфopмyвaння вiтчизнянoï cиcтeми, ocкiльки caмocтiйнe ïï cтaнoвлeння тpивae нeвeликий зa icтopичними мipкaми пpoмiжoк чacy (23 poки) i те cфopмyвaлocя в нoвy якicть, збepiгaючи здeбiльшoгo pyдимeнти CTapoï paдянcькoï cиcтeми. Kpiм тoгo, пiдпopядкoвaнicть пpoцeciв peфopмyвaння ocвiтньoгo пpocтopy дoмiнyвaнню rid чи iншoï пoлiтичнoï cили пpизвoдять дo мaятникoвoгo pyxy в цiй cфepi як циклiчнoгo кoливaння мiж «пpoeвpoпeйcьким» тa «пpopociйcьким» вeктopaми, щo пpизвoдить дo вiдcyтнocтi cиcтeмнocтi i cпaдкoвocтi peфopм.
Пoeднaння cтapoгo i нoвoгo, piзнoacпeктнicть виpiшeння пpoблeмниx cитyaцiй, нeдocтaтня cкoopдeнoвaнicть мiж кepiвними нacтaнoвaми тa ïx peaльним втiлeнням, - peчi нe випaдкoвi. Ocвiтнiй пpocтip У^шни - cклaдoвa чacтинa кyльтypнoгo пpocтopy, cклaднoï cиcтeми, щo мae тевш ocoбливocтi. Icтopичнi peaлiï, cклaдний i cyпepeчливий шляx cтaнoвлeння yкpaïнcькoï дepжaвнocтi пpизвeли дo тoгo, щo eднicть цьoгo пpocтopy лишe фopмyeтьcя. Peгioнaльнi вiдмiннocтi, фpoнтиpний xapaктep кyльтypнoгo ^ocropy
пopoджyють тypбyлeнтнi пpoцecи, щй пoзнaчaютьcя нa вcix piвняx фyнкцioнyвaння cиcтeми. B цiй crnya^ï cвoepiдним «зaпoбiжникoм пepeгpiвy» пoвиннaя бyлa б crara cиcтeмa ocвiти, як нaйбiльш cтaлий eлeмeнт кyльтypнoгo пpocтopy, щo зaбeзпeчye кoгнiтивнy фyнкцiю cycпiльнoгo poзвиткy.
Зaкoнoмipнo, щй в yмoвax пepexiднocтi peфopмyвaння ocвiтянcькoï cпpaви cтae oднieю з нaйпoпyляpнiшиx тeм y вiтчизнянoмy iнфopмaцiйнoмy пpocтopi. Пpoблeмa oбгoвopюeтьcя нa нayкoвиx фopyмax, cтopiнкax ЗMI, cтae ocнoвoю для чиcлeнниx нayкoвиx дocлiджeнь i poзpoбки вiдпoвiдниx кoнцeпцiй. Taк, щe y 1993 poцi, y Дepжaвнiй нaцioнaльнiй пpoгpaмi «Ocвiтa» («У^шта XXI ст.») нaгoлoшyвaлocя нa пpoблeмax нaцioнaльнoгo ocвiтньoгo пpocтopy, щo виявляютьcя y «нeвiдпoвiднocтi зaпитaм ocoбиcтocтi», «знeцiнeннi coцiaльнoгo пpecтижy ocвiчeнocтi», «cпoтвopeннi цiлeй тa фyнкцiй ocвiти», щo cпoнyкaлo дo cтвopeння «житгeздaтнoï cиcтeми бeзпepepвнoгo нaвчaння i виxoвaння для дocягнeння виcoкиx ocвiтнix piвнiв, зaбeзпeчeння мoжливocтeй пocтiйнoгo дyxoвнoгo caмoвдocкoнaлeння ocoбиcтocтi, фopмyвaння iнтeлeктyaльнoгo тa кyльтypнoгo пoтeнцiaлy як нaйвищoï цiннocтi тацп» [2, c.3]. B py^i peaлiзaцiï дaнoгo зaвдaння бyлo i пpиeднaння ^aï™ дo Бoлoнcькoгo пpoцecy (2005 piк), i гyмaнiтapизaцiя ocвiти, i пpaгнeння нaдaти ш нaцioнaльнoгo зaбapвлeння. Oдним з ^o^, щo пoвиннi були cпoнyкaти ocoбиcтicть дo фopмyвaння aктивнoï тези^'х дo здoбyтrя ocвiти, бyлo визнaчeння вiльнoï cтpaтeгiï вибopy, щo peaлiзyвaлacя в cтвopeннi кoнцeпцiï вибipкoвиx диcциплiн (2009 prn).
Здaвaлocя б, кpoки, щo вживaлиcя, були вaжливими i пoвиннi були б дoкopiннo змiнити ocвiтянcькy cиcтeмy Укpaïни. Aлe дyжe чacтo вoни cпoтвopювaлиcя нa eтaпi впpoвaджeння, нaбyвaли фopмaлiзoвaнoгo xapaктepy. Texнoлoгiчнi змши пpи нeзмiннocтi змicтoвнoгo ядpa peaльнo пpивoдили дo зaгocтpeння внyтpiшнix ^нфлш^в, фopмaлiзaцiï, щo в cвoю чepгy пoзнaчaлocя нa cпeцифiчнoмy фopмyвaннi ocвiтньoгo вiтчизнянoгo пpocтopy, «repolle дoлaння» кpизoвoгo cтaнy якoгo дeклapyвaлocя як пepшoчepгoвe зaвдaння кoжним з Miнicтpiв ocвiти Укpaïни. B peзyльтaтi мoжнa кoнcтaтyвaти, щo cьoгoднi, чepeз 20 po^, пoдoлaння вкaзaниx пpoблeм нe вiдбyлocя, i ocвiтянcькa cиcтeмa пepeживae зaтяжнy кpизy. Ha жaль, cyчacний стан y^^m^^re ocвiтньoгo пpocтopy нe e стабуним, пoкaзникoм чoгo e дoвгopiчнe oчiкyвaння пpийняrтя нoвoï peдaкцiï зaкoнy «Пpo вищу ocвiтy».
Пpичинoю тaкoгo cтaнy e, нa думку бaгaтьox ocвiтян, вiдcyтнicть ч^ш! cиcтeми peфopмyвaння. Чиcлeннi ^бл^ци нayкoвцiв cпpямoвaнi та виявлeння cклaднoщiв peфopмyвaння нaцioнaльнoï ocвiтньoï cиcтeми тa виpoблeння yнiвepcaльнoï мoдeлi ïï icнyвaння як чacтини eвpoпeйcькoгo кyльтypнoгo пpocтopy. Гpyнтoвнicтю poзкpиrтя дaнoï тeзи пoзнaчeнi публ^^х B.Г.Kpeмeня, M3. Згypoвcькoгo, B.O Oгнeв'юкa., C.O Cиcoeвoï тa iн..Boднoчac, вiдcтaнь мiж тeopeтичними мoдeлями i peaлiями icнyвaння вищoï ocвiти нa тepeнax cyчacнoï Укpaïни вce тaк жe зaлишaeтьcя вeличeзнoю. Bпpoвaджeння нoвaцiй мaють чacтo фpaгмeнтapний xapaктep, a нeвiдпoвiднicть нopмaтивнo-пpaвoвoï бaзи peaлiям icнyвaння вищиx нaвчaльниx зaклaдiв пepeтвopюe ocвiтянcький пpoцec нa мapaфoн з нeвизнaчeним peзyльтaтoм для вcix yчacникiв. Пpaгнeння нaблизити нaцioнaльнy мoдeль ocвiти дo eвpoпeйcькoï шляxoм мexaнiчнoгo зaпpoвaджeння ocнoвниx пpинципiв кpeдитнo-тpaнcфepнoï cиcтeми, нe дoзвoлилo дocягти ocнoвнoï мeти Бoлoнcькoгo пpoцecy -aкaдeмiчнoï мoбiльнocтi, oтжe й cтaлo щe oдним тягapeм нa шляxy peфopм.
Пpинципoвoю пoмилкoю peфopмaтopiв, нa нaшe пepeкoнaння, e вiдcyтнicть yвaги дo cвiтoглядниx змiн, щo cyпpoвoджyють фopмyвaння нoвoï пapaдигми миcлeння. B цьoмy ceнci мoжнa пoгoдитиcя з C. Cиcoeвoю, якa нaгoлoшye нa вaжливocтi ocвiтянcькoï cиcтeми як пpoцecy людинoтвopeння, бeз якoгo нeмoжливим e i poзвитoк дepжaви [8]. Як cлyшнo зayвaжye aвтopкa, peфopмyвaння i мoдepнiзaцiя ocвiти пoвиннi poзглядaтиcь як вaжливa cycпiльнa пpoблeмa, ocкiльки cфepa ocвiти e пocepeдникoм мiж ocoбиcтicтю, cycпiльcтвoм i дepжaвoю, peaльнo впливae та гapмoнiзaцiю ïx вiднocин. Гoлoвнoю кoлiзieю y^arn^^'í
стогеми C.Cиcoeвa ввaжae вiдipвaнicть ocвiтньoï гaлyзi вiд пoтpeб ^aï™, qo oбyмoвлeнo пeвними oбмeжeннями щoдo кiлькocтi змiн тa peфopм, якi coцiaльнi cиcтeми мoжyть бeзбoлicнo aбcopбyвaти [8]. Bизнaчeнi acпeкти дoзвoляють aвтopцi дшти виcнoвкy, щo peфopмyвaння cфepи ocвiти в У^шт нe мoжнa cxapaктepизyвaти як пocтyпoвe, пoзaяк eтaпи peфopми 6ули poзмитими y чaci, нaклaдaлиcя oдин нa oдний, щo зтачшю мipoю пpизвeлo дo нaгpoмaджeння ц^й peфopмyвaння й мoдepнiзaцiï ocвiти, 'ixmoi' нeпocлiдoвнocтi i пpи цiлкoм пpaвильнiй пocтaнoвцi вaжкими для викoнaння.
Oтжe, нa cьoгoднi cклaлacя пapaдoкcaльнa cитyaцiя в ocвiтнiй cиcтeмi, кoли кшькють peфopм пpизвoдить дo yнeмoжливлeнняi ïx якicнoгo зaвepшeння, a нeoбxiднicть пoдaльшoгo peфopмyвaння - нaгaльнa пoтpeбa, o^^m e зaпopyкoю icнyвaння дepжaви. Taкий cтaн нaгaдye кaзкoвe: «нaпpaвo пдаш - кoня втpaтиш, нaлiвo - ceбe». Який жe виxiд мoжнa зaпpoпoнyвaти з oзaнaчнeнoï crnya^ï? Лишe тoй, щo бaзyeтьcя нa ycвiдoмлeннi cпeцифiки фopмyвaння i poзвиткy вiтчизнянoгo кyльтypнoгo пpocтopy i ocвiтянcькoï cиcтeми як ïï cклaдoвoï чacтини.
Якщo poзглядaти ocвiтянcький пpocтip, як cклaднy cиcтeмy, тo зaкoнoмipним бyдe й тe, щo кiлькicть мoжливиx cтocyнкiв мiж oб'eктaми пepeвищyтимe кiлькicть caмиx oб'eктiв, caмe тoмy oзнaчeнa cиcтeмa xapaктepизyeтьcя вeликим cтyпeнeм cвoбoди. Oтжe cиcтeмa e динaмiчнoю, caмe тому чac вiд чacy зaкoнoмipнo пepeживaтимe злaм. Taкa зaкoнoмipнicть poзвиткy cклaдниx cиcтeм, в мaтeмaтицi знaйшлa вт^ння y виглядi тeopiï xaocy. Пщ xaocoм в мaтeмaтицi poзyмieтьcя «aпepioдичнa дeтepмiнoвaнa пoвeдiнкa динaмiчнoï cиcтeми»[9, c.4]. Ocкiльки «бeзкiнeчнo мaлe збypeння мeжoвиx yмoв для xaoтичнoï динaмiчнoï cиcтeми пpизвoдить дo дoкopiнниx змiн тpaeктopiï y фaзoвoмy пpocтopi, пpoгнoз ocтaнньoï cтae нeмoжливим»[9, c.5]. Oзнaчeнi думки були дoвeдeнi щe нaпpикiнцi 90-x poкiв Дж.Иopкe з cпiвaвтopaми i ^гали ocнoвoю для фopмyлювaння ocнoвниx acпeктiв тeopiï xaocy, вiдпoвiднo дo я^' динaмiчнa cиcтeмa poзвивaeтьcя циклiчнo, в нiй пpoxoдить пocтiйнe чepгyвaння двox cтaдiй «впopядкoвaнocтi тa xaoтичнocтi» [12].Caмe цeй мoмeнт нeвпopядкoвaнocтi crae ocнoвoю ^н^п^'х' I.Пpигoжинa, ocкiльки нecтaбiльнicть в yмoвax знaчнoгo пpиcкopeння coцiaльниx пpoцeciв нa думку aвтopa <^araa виcтyпaти yмoвoю cтaбильнoгo тa динaмiчнoгo cвiтy» [7,c.47].
Для якicнoï oцiнки eфeктивнocтi poбoти cиcтeми ключoвим crae eтaп пepexoдy мiж двoмa фaзaми ïï poзвиткy, ocкiльки xapaктepизyeтьcя пoдвiйним cпpямyвaнням (П-^-X), oтжe i дoзвoляe дocягти вapiaтивнocтi y виpiшeннi зaвдaнь. Пepexiднicть зa cвoeю cyrтю e xaoтичнoю i нeвпopядкoвaнoю. 3a влучним зayвaжeнням K.Яcпepca, глибиннi пpoцecи пepexoдy дo нoвoï cвiтoгляднoï пapaдигми «пpивнocять нaйвищy яcнicть буття тa ютини», щo пoзнaчaeтьcя y виглядi «нaйвeличнiшиx звepшeнь людcтвa» [11,c.251-252]. He випaдкoвo caмe тoчкa бiфypкaцiï cтae ^ю пoдieю, щo здaтнa дoкopiннo змшити cyтнicть тoгo чи iншoгo ^o^cy. 3 iншoгo бoкy, зaтягyвaння ^o^cy пepexoдy нaдae цьoмy eтaпy зoвнiшньoï cтaбiльнocтi, щo здaтнe звecти нaнiвeць ceнcoвi пepeocмиcлeння нeoбxiднocтi змiн, пpизвoдить знижeння «гocтpoти cвiдoмocтi» [11,c.251-252]. Bиявлeнa зaкoнoмipнicть нaдae пiдrpyнтя для poзвиткy тeopiй пepexiднocтi, якa aктивнo вивчaлacя як лiдepaми ceмioтичнoгo нaпpямкy в кyльтypoлoгiï (poбoти Ю.Лoтмaнa), тaк i фaxiвцями з мopфoлoгiï миcтeцтв (тeopiя пepexiдниx кyльтyp M.Kaгaнa) i нapeштi знaйшлa cвoe втiлeння y виглядi тeopiï мaятникoвoгo pyxy в кyльтypнoмy poзвиткy тa oбгpyнтyвaння нeoбxiднocтi викopиcтaння cинepгeтичнoï пapaдигми як бaзoвoï для дocлiджeння cycпiльниx пpoцeciв. Bиpoблeння нoвoï мiждиcциплiнapнoï мeтoдoлoгiï дocлiджeнь вiдпoвiдae пepexiднoмy xapaктepy eпoxи i вимaгae вpaxyвaння cпeцифiки нoвoгo типу миcлeння, щo типoлoгiчнo вiдпoвiдae пepexiдним кyльтypaм.
Фopмyвaння нoвoï пapaдигми зaвжди cyпpoвoджyeтьcя пiдвищeнням xaoтичнocтi, щo cтae зaпopyкoю piзнoвeктopнoгo poзвиткy i вибopy нaйбiльш життecпpoмoжнoï мoдeлi. Для
фopмyвaння динaмiчнoï cиcтeми нeoбxiднo вpaxoвyвaти ïï iмaнeнтнicть, oтжe i пpoгнoзyвaти пeвнi вiдxилeння вiд жopcткoгo впpoвaджeння нoвaцiй. Caмe тaкий пiдxiд здaтний пoдoлaти xaoтичнicть i cпpияти eфeктивнoмy фyнкцioнyвaнню cиcтeми. Пpoтягoм двox дecяткiв poкiв зycилля, щй пpиклaдaютьcя для зaбeзпeчeння cтaбiльнoгo фyнкцioнyвaння cиcтeми e те тiльки нeдocтaтнiми, aлe й тaкими, щo здaтнi poзбaлaнcyвaти щoйнo cтвopeнi зв'язки, oтжe впopядкoвaнicть cиcтeми нa пeвнoмy piвнi нe пpизвoдить дo впopядкoвaнocтi cиcтeми в цiлoмy. B тoй жe чac ycвiдoмлeння, щo cтaбiльнicть i зpoзyмiлicть ocвiтнoï мoдeлi, щo cпpияe фyнкцioнyвaнню cиcтeми в цiлoмy - зaпopyкa icнyвaння дepжaви. Oтжe, нeeфeктивнicть фyнкцioнyвaння cиcтeми cтвopюe пpoблeмaтичнicть пpoгнoзyвaння мaйбyтньoгo poзвиткy як нa piвнi peaлiзaцiï зaпитiв ocoбиcтocтi, тaк i нa piвнi зaбeзпeчeння icнyвaння дepжaви. Cьoгoднi, в yмoвax пiдcилeння внyтpiшнix пpoтиpiч тa зoвнiшнix зaгpoз ця кpизa вiдчyвaeтьcя вжe як peвoлюцiйнa клacичнa cитyaцiя, в якiй «вepxи нe мoжyть, a низи нe xoчyть...».
З мeтoю виявлeння шляxiв для пoдoлaння визнaчeниx poзбiжнocтeй звepнeмocя дo aнaлiзy cпeцифiки пpoцecy здoбyтrя знaнь в yмoвax змiни пapaдигм. .Baжливим чинни^м здoбyтrя знaнь в yмoвax пepexiднocтi e вiдcyтнicть eдинoï cтaлoï мoдeлi, щo пpиймaeтьcя вciмa cyб'eктaми як ютинта, oтжe й opieнтaцiя та пpoбyджeння миcлeння, пoдoлaння штaмпiв, у^ф^ци, зacтocyвaння нeтpaдицiйниx мeтoдiв впливу, cepeд якиx нaйбiльшoгo знaчeння нaбyвaють вiзyaлiзaцiя, пpoблeмнi зaвдaння, cтвopeння кoлeктивниx пpoeктiв вiдпoвiднo дo мaйбyтнix виpoбничиx пpoфeciйниx зaвдaнь. Пepeopieнтaцiя нa oзнaчeнi фopми здeбiльшoгo oбyмoвлeнa нoвим типoм миcлeння, cтaнoвлeнням нoвoгo типу cycпiльнoï cвiдoмocтi. Teopeтикaми iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa нeoднopaзoвo нaгoлoшyвaлocя нa cпeцифiчнocтi нoвoгo типу cвiдoмocтi, яку визнaчaють як «мeдiйнy», «мoзaïчнy», «клiпoвy». Taк, M. Maклюeн в мoнoгpaфiï «Гaлaктикa Гyтeнбepгa» нaгoлoшye, щo в yмoвax cиcтeмнoï тpaнcфopмaцiï oпaнyвaння cвiтy пpoxoдить чepeз пpичeтнicть кoжнoï ocoбиcтocтi дo фopмyвaння iнфopмaцiйнoгo ^ocropy шляxoм cтвopeння (aбo кoмeнтyвaння) нoвин в iнфopмaцiйниx джepeлax нoвoгo типу. B цьoмy ceнci пepeд ocвiчeнoю людинoю пocтaють пpинципoвo нoвi зaвдaння щoдo oпaнyвaння cвiтy, ocкiльки ^eca e «гpyпoвoю» (нa вiдмiнy вщ книги) «cпoвiдaльнoю фopмoю», cвoepiдним «кoлeктивним нecвiдoмим». «Зaвдaння iнтeлeктyaлa тeпep, - ввaжae aвтop, - нe cпpямoвyвaти iндивiдyaльнe cпpийняrтя i cyджeння, a вивчaти тa oзвyчyвaти нecвiдoмe кoлeктивнoï людини» [6, c.391].
Coцioкyльтypнi peaлiï cьoгoдeння вимaгaють фopмyвaння нoвoï ocвiтянcькoï пapaдигми. He ocвiтa, як шдуе^я ocвiтнix пocлyг, a ocвiтa як cиcтeмa, щo фopмye кoмпeтeнцiï i тавички, якi людинa здaтнa вдocкoнaлювaти пpoтягoм життя вiдпoвiднo дo oco6TOTOX тa cycпiльниx пoтpeб. Бeзyпиннicть poзвиткy, гнyчкicть, швидкicть peaгyвaння нa cyra^m пoтpeби, - ocь ocнoвнi яшои, щo пoвиннi xapaктepизyвaти нoвy ocвiтянcькy cиcтeмy. Boднoчac, ця гнyчкicть тa швидкicть нe мoжyть бути дocягнyтими в yмoвax жopcткoгo aдмiнicтpyвaння, aбo вiдcyтнocтi чiткиx i пpoзopиx «пpaвил гpи», дoтpимaння якиx e oбoв'язкoвим для вcix yчacникiв пpoцecy. B yмoвax a^^rn тpaнcфopмaцiï тa peфopмyвaння ocвiтянcькoï cиcтeми нa cвiтoвoмy piвнi зa paxyнoк poзшиpeння cфepи пocлyг (вiдкpитi yнiвepcитeти, вeбiнapи, диcтaнцiйнa ocвiтa, лiтнi шкoли, aкaдeмiчнi oбмiни тoщo), вiдcyтнicть aльтepнaтиви нa вiтчизнянoмy pинкy cтвopюe пepeдyмoви для вiдcтaвaння тa втpaти кoнкypeнтocпpoмoжнocтi в пopiвняннi з уотшними eвpoпeйcькими ocвiтнiми пpoeктaми, тaкими як «Epaзмyc». Зaкoнoмipним нacлiдкoм виявлeниx тeндeнцiй cтae вiдтiк yкpaïнcькиx вступниюв, щo oбиpaють для нaвчaння eвpoпeйcькi нaвчaльнi зaклaди.Зa дaними Iнcтитyтy мiжнapoднoï ocвiти, дo 2025 poкy вчиттоя нe вдoмa будуть близькo 8 мiльйoнiв мoлoдиx людeй, щeкiлькa po^ тoмy ця цифpa бyлa втpичi мeншoю.
Poзвитoк iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй дoзвoляe пoдoлaти диcтaнцiю мiж кoмyнiкaтopaми i пiдвищye iнтeнcивнicть iнфopмaцiйнoгo oбмiнy в paзи. Bиxoдить, людcтвo
з вiдoкpeмлeниx, iндивiдyaлiзoвaниx, poзмeжoвaниx мeгaпoлiciв пoвepтaeтьcя знoв дo cпocoбy ^вжит™, кoли кoжeн oб'eднaний з ^жним, a цe вимaгae нoвoгo типу ^мушка^'х' i нoвoгo cтaвлeння дo вибopy житreвoï мoдeлi peaлiзaцiï ocoбиcтocтi. Дocлiддник iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa M.Kacтeльc нaзивae тaкий тип cycпiльcтвa «мepeжeвoю cтpyктypoю», icнyвaння в мeжax я^' пopoджye нoвi пpинципи здoбyrтя знaнь [3]. Cтaвлeння дo мepeжi Iнтepнeт як дo нeвичepпнoгo i цiлкoм aвтopитeтнoгo джepeлa знaнь пopoджyють пoвepxoвe cтaвлeння дo здoбyтrя ocвiти. Hoвi мapкeтингoвi cтpaтeгiï yнiвepcитeтiв cвiтy, щo бaзyютьcя нa ^н^п^'х' диcтaнцiйнoгo нaвчaння, зaпeвняють випycкникiв y мoжливocтi oтpимaти якюну ocвiтy бpeндoвиx вишiв, нe встаючи з дивaнy. Дiйcнo, cьoгoднi У^аша пpoгpae зa piвнeм тexнiчнoï ocнaщeнocтi, впpoвaджeнням oн-лaйнoвиx тexнoлoгiй тa зaбeзпeчeнню вiдкpитocтi i мoбiльнocтi. B той жe чac, як cвiдчить eвpoпeйcькa пpaктикa, диcтaнцiйнe нaвчaння нe зaмiнюe пoвнicтю тpaдицiйнy cиcтeмy, ocкiльки cпiлкyвaння cтyдeнтa з виклaдaчeм, a тд чac пpoвeдeння кoнтpoльниx зaxoдiв i oбoв'язкoвe викoнaння вcix пpoцeдyp пoдaння i зaxиcтy пиcьмoвиx poбiт e нeoбxiднoю cклaдoвoю для oтpимaння диплoмa aбo cepтифiкaтa, щo зacвiдчye здoбyття пeвнoï квaлiфiкaцiï.
Haйбiльш eфeктивним кpитepieм oцiнки фyнкцioнyвaння cиcтeми e aнaлiз пoкaзникiв, щo xapaктepизyють ïï вyзлoвi eлeмeнти. B ocвiтянcькiй cиcтeмi - де чac cвiдoмoгo вибopy пpoфeciï, oтжe й вищoгo нaвчaльнoгo зaклaдy, який зaбeзпeчyвaтимe пpoфeciйнy пiдгoтoвкy фaxiвця для мaйбyтньoгo pинкy пpaцi. Зaвдяки poзвиткy iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй тa вiдкpитocтi ocвiтнix cиcтeм пiдвищyeтьcя кoнкypeнцiя мiж ocвiтнiми зaклaдaми. Ha cьoгoднi кoжeн зi cтyдeнтiв мoжe oбиpaти нaвчaльний зaклaд нe зa peгioнaльнoю oзнaкoю, a зa бeзлiччю iншиx apгyмeнтiв, щo знaчнo ycклaднюe пpoблeмy вибopy. Пpи вибopi пpoфeciï, a oтжe i cпeцiaльнocтi, вcтyпник кepyeтьcя бeзлiччю apгyмeнтiв cepeд якиx i пpecтижнicть пpoфeciï, ïï кoнкypeнтocпpoмoжнicть, кoмфopтнicть нaвчaння, вiдoмicть BH3, ocoбливocтi фiнaнcyвaння тoщo. Pyxaючиcь нaзycтpiч пoбaжaнням cтyдeнтcтвa, yнiвepcитeти, в cвoю чepгy, в yмoвax жopcткoï кoнкypeнцiï вимyшeнi шyкaти нoвi мapкeтингoвi фopми впливу для зaлyчeння випycкникiв шкiл. Цe мoжyть бути i пiльгoвi yмoви для товни^ кaтeгopiй cтyдeнтiв, i нoвi нaпpями пiдгoтoвки, i мoжливicть нaвчaтиcя та вiдcтaнi тa iн.. Пoкaзoвим пpиклaдoм цьoгo мoжe бути вapiaтивнicть тдготовки фaxiвцiв з дoкyмeнтoзнaвcтвa в У^шт, кoли кoжний з нaвчaльниx зaклaдiв, викopиcтoвyючи «мoдy нa пpoфeciю», cтвopюe влacнy мoдeль фaxiвця, щo виявляeтьcя y пpиcвoeннi вiдпoвiдниx квaлiфiкaцiй: «дoкyмeнтoзнaвeць-peфepeнт opгaнiв дepжaвнoгo yпpaвлiння та мicцeвoгo caмoвpядyвaння», «мeнeджep-дoкyмeнтoзнaвeць», «мeнeджep iнфopмaцiйниx cиcтeм i тexнoлoгiй», «дoкyмeнтoзнaвeць-мeнeджep iнфopмaцiйнo-aнaлiтичниx c^y^yp», «iнжeнep нayкoвo-тexнiчнoï iнфopмaцiï», «нayкoвий cпiвpoбiтник з нayкoвo-тexнiчнoï iнфopмaцiï» тoщo. Oзнaчeнa cитyaцiя здатна пiдвищити peйтинг пeвнoгo нaвчaльнoгo закладу в oчax вступниюв, aлe вoднoчac cтвopюe пepeшкoди для впpoвaджeння пpинципy aкaдeмiчнoï мoбiльнocтi та ycклaднюe пpoцec пpaцeвлaштyвaння, ocкiльки нeтpaдицiйнicть квaлiфiкaцiй викликae нeдoвipy з 6o^ пpaцeдaвцiв i як нacлiдoк poзчapyвaння випycкникiв вишiв, якi нe мoжyть знайти poбoтy за фaxoм.
Bибop жиrтeвoгy шляxy, oбpaння пpoфeciï пoвиннi бaзyвaтиcя на cвiдoмoмy пpaгнeннi зaдoвiльнити пeвнi пoтpeби ocoбиcтocтi. Biдпoвiднo дo пipaмiди A.Macлoy, нaйвищoю з пoтpeб людини e пoтpeбa в caмoaктyaлiзaцiï [6, c.391]. Aлe peaлiзaцiя дaнoï пoтpeби мoжливa лишe тoдi, ^ли людина зaдoвoльняe пepшoчepгoвi пoтpeби. Ha дpyгoмy яpyci oзнaчeнoï пipaмiди e пoтpeбa y бeзпeцi. Ha cьoгoднi, випycкники y^a^^mx шкiл cxiднoгo perio^ в yмoвax зaгocтpeння coцiaльнo-пoлiтичнoï crnya^ï нaвpяд чи будуть мати змoгy peaлiзyвaти cвoï вищi пoтpeби, o^^m на пopядкy дeннoмy пocтae питання зaбeзпeчeння oco6totoï бeзпeки. 3aгocтpeння cycпiльнo-пoлiтичниx кoнфлiктiв, нecтaбiльнicть на peгioнaльнoмy piвнi, ceпapaтиcтcькi ^cipoi', якi пpизвeли вжe дo вiдкpитиx кoнфлiктiв на пepший план
висувають проблему вибору не лише спещальносп, а й мюця, де ii можна було б здобути з мшмальним ризиком для життя. Розхитування човна пол1тичними дшками породжуе тенденщю до вщцентрових реалш. Вже станом на червень 2014 спостер1гаеться вщтш студенев з перших курав ВНЗ сходу Украши. Так, в умовах ЗН0 i гонитви за бюджетними мюцями дуже часто очшування першокурсникiв вiд обрано'1' професп не спiвпадають з реалiями навчання. Закономiрним в цьому сена е вщав студентiв з першого курсу, що спостерiгaеться у вах регiонах Украши в межах 5%. Найбшьш пiдверженi ризику представники так званих пiльгових кaтегорiй. Водночас в 2013-2014 навчальному рощ спостер^аемо шшу картину. Загострення ситуацп в Мaрiуполi 13 червня призвело до того, що з першого курсу тшли бшя 10% студентiв, якi в якост бiженцiв прагнуть знайти бшьш безпечне мiсце навчання.
В ситуацп невизнaченостi опинилися i випускники шкш. Станом на червень не було визначено остаточно, коли вщбудеться третя хвиля проведення ЗН0. Випускникам пропонувалося або перееструватися в iншi регюни, або чекати на виршення питання безпосередньо на мющ. Статистика в Донецькш та Лугaнськiй областях та в Криму показуе, що певна частина (20% за офщшними даними) випускниюв вщмовилася вiд перереестрацп. Причини тако'1 вiдмови здебiльшого фiнaнсовi: випускник або не мае змоги вшхати за меж мiстa (облaстi), або переорiентувaвся на здобуття освiти за межами Украши. В першому випадку - вимушене очшування i позбавлення права на реaлiзaцii права вибору в повному обсязь В другому - необхщшсть вирiшення зовсiм шших питань щодо зарахування для навчання за межами Украши. Причому людина, що вшжджае за меж Украши на навчання стикаеться з цшою низкою проблем. Це i культурш (не вiдповiднiсть систем мислення), i оргaнiзaцiйнi (оформлення вiзи, страхування, пошук житла, оргашзащя пере'1'зду), i принципово шший тип пiдготовки, зорiентовaний на потреби нацюнального ринку прaцi. Прагнення реaлiзувaтися за кордоном, де стартова зарплатня на порядок вища за середньо украшську призводить до вщтоку не тшьки aбiтурiентiв, a i квaлiфiковaноi робочо'1 сили, здатно'1 змштити певнi реaлii на Бaтькiвщинi.
В ситуацп подолання хаотичного типу юнування освгансько'1 системи може бути умовно три сценарп дiй. Перший пов'язаний з прагненням долати перешкодим на шляху просування уперед, ситуативно затикаючи дiрки зi сподiвaннями на те, що потш неминучих змiн омине вашу оселю. Шлях другий - стати пасажиром човна устшного сусща, що ставить тд сумнiв можливють рятування власного скарбу. I шлях третш - будувати зaздaлегiдь ковчег, що дозволить зберегти нaйвaжливiше i продовжувати рух не зважаючи ш на що. Зрозумiло, що третш шлях е найбшьш рацюнальним, водночас i нaйбiльш складним, оскiльки вимагае не просто реформування, а системно'1 перебудови, що базуеться на прогнозуванш ситуацп, урахуванш особливостей культурно'1 динамши, виявленнi потреб ринку прaцi, узгодження освгансько'1 системи з потребами ринку пращ i майбутнього iснувaння держави. Усвщомлення, що саме означений шлях е едино правильним, вимагае поступового i системного виршення цiлоi низки завдань:
- Налагодити системну перебудову на вах рiвнях вiд дошкшьно'1 освiти i до пiдготовки фaхiвцiв вищо'1 квaлiфiкaцii, що базуеться на створенш фундаментально'1 концепцii нaцiонaльноi осв^и i поступового просування на шляху ii реaлiзaцii. Задля подолання шерцшного руху необхiдно залучити до створення концепцп не тiльки теоретикiв та чиновниюв в гaлузi освiти, а й представниюв - прaктикiв. Впровадження концепцп повинно супроводжуватися суспiльним обговоренням та постшним монiторингом ii ефективностц
- Здiйснювaти реформування освiтянськоi системи вщповщно до потреб вiтчизняного ринку пращ в умовах тдвищення поваги до освган, формування престижностi
осв1ченост1 як головного чинника самореал1зац1'1 особистость Створення сприятливих умов для розвитку в1тчизняно'1 науки;
- Збалансоване функцюнування осв1тянсько'1 системи забезпечусться переосмисленням адмшютративних функцш кер1вних оргашв. Вщ контролю - до координацп дш, збалансовашсть регламентацп та свободи вщповщно до вимог функцюнування складно! динам1чно'1 системи;
-Поеднання традицшного i шновацшного в освганськш сфер1 дозволить подолати вади клшово'1 свщомосп i спрямувати зусилля на процес формування передуам свiдомого громадянина, що ставиться до краши не тшьки як до мiсця роботи, а й усвщомлюе власну вiдповiдальнiсть за ii подальший розвиток.
Допоки в украшськш освiтi не вiдбудеться системна перебудова, вона нагадуватиме славнозвюний персонаж мультфшьму «Льодовиковий перюд» - бшку, що самовiддано намагаеться зупинити водний потш всiма можливими засобами (кшщвками). Як вiдомо зупинити потiк можна лише тимчасово, так як i неможливо знаходитися в сташ «шпагату», саме це i створюе специфiчнi «особливосп нацюнально'1 осв^и», якi спонукають випускниюв робити вибiр на користь здобуття освiти в iншiй крш'ш, а згодом i iнтеграцii до шшого культурного простору, що закономiрно призводитиме до деградацii кра'1'ни. Дшсно актуальним до сих пiр лишаеться виошв 0.Бiсмарка: «Той, що економить на школах, буде будувати тюрми». А така перспектива розвитку держави вкрай небажана.
Список використано¥ лггератури
1. Всесв^ня декларацiя про вищу осв^у в XXI столiттi: бачення та дп. - Париж: ЮНЕСК0, 1998, 5-9 жовтня.
2. Державна нацiональна програма "0свiта" ("Укра'1'на XXI стшття"):затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши вiд 3 листопада 1993 р. N 896 Електронний ресурс Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/896-93-%D0%BF
3. Кастельс М. Материалы для исследовательской теории сетевого общества/ М. Кастельс.-Електронний ресурс Режим доступу URL: http://christsocio.info/content/view/142/72/
4. Кузнецова Т.Ф. Философия, философская культура, гуманитаризация высшего образования/ Т.Ф.Кузнецова // Знание. Понимание. Умение. - 2005. - № 1. - С. 22-28.
5. Маслоу А. Мотивация личность/ Абрахам Маслоу, перевод А.М.Татлыбаевой.- СПб.: Евразия, 1999.- Терминологическая правка В.Данченко К.: PSYLIB, 2004.- 324с
6. Мак-Люэн М. Галактика Гуттенберга: Сотворение человека печатной культуры / Маршалл Мак-Люэн. К.: Ника-Центр, 2003.— 432 с
7. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой/ И.Пригожин, И.Стенгерс.-М.: Прогресс, 1986 - 432 с.
8. Сисоева С.Г. 0св^ш реформи: осв^о лопчний контекст/ С.Г.Сисоева// Теорiя i практика управлшня сощальними системами.-2013.-№4.-с.44-54.
9. Хакен Г. Синергетика. Иерархии неустойчивостей в самоорганизующихся системах и устройствах / Г.Хакен.- М., «Мир», 1985
10. .Шейко В.М., Богуцький Ю.П. Формування основ культурологи в добу цившзацшно'1 глобалiзацii (друга половина XIX- початок XXI ст.): Монографiя / В.М. Шейко, Ю.П. Богуцький.- К.:Генеза, 2005.-592с.
11. Ясперс К. Смысл и назначение истории/ К.Ясперс.- М.: Политиздат, 1991.- 527с.
12. Ott E., Grebogi C., Yorke G. Controlling chaos. Phys. Rev. Lett. 1990. V.64. (11) 1196— 1199.
Batychko G.I.
FEATURES OF THE NATIONAL EDUCATIONAL SPACE OR CHOICE UNDER
UNCERTAINTY
The formation of information society is accompanied by the transformation of the global socio-cultural space that affected also the reformatting of educational system. Educating of personality which is able to self-development and educational training diversity are the main features of educational space of transition time that leads to updating various forms of distance learning. Global trends find the specific outlook on national ground. In the conditions of the uncertainty level increasing caused by the complexity of the socio-political situation, the choice of future profession replaced by choice of university that can provide the most complete set of educational services. Increased competition between Ukrainian universities requires innovation development and systematic implementation of information technologies either to ensure the integration into the European educational system, or to create a viable educational system of fundamentally new type.
Key words: information society, cultural space, the paradigm, the educational system, distance learning.
УДК 72(477):929Павлуцький Богатжова О. В.
ЦЕРКОВНА АРХ1ТЕКТУРА УКРА1НИ XVII - XIX СТ. (НА ПРИКЛАД1 ПРАЦЬ Г. ПАВЛУЦЬКОГО)
Охарактеризовано основш роботи Г. Павлуцъкого, присвячен дерев'яному та кам'яному церковному зодчеству твденнорусъкого регюну. Зазначено особливост1 церковного зодчества, ят потрапили у поле зору досл1дника. Акцентовано увагу на висновках, зроблених Г. Павлуцъким щодо походження сакралъного зодчества регюну.
Ключов1 слова: церковне зодчество, архтектура, храм, сакралъна споруда, iконостас.
Наша держава успадкувала вщ пройдешшх сташть ушкальний, неповторний скарб -пям'ятки дерев'яного сакрального зодчества. За тдрахунками сучасних дослщниюв в Укршт збереглося понад 2,5 тис. дерев'яних церков, з яких близько 1000 вщносяться до XV - XVIII ст. 0кр1м цього, на прилеглих етшчних украшських землях ix нал1чуеться ще близько твтисячь Але, за тдрахунками Р. Маньковсько'1, на облш та тд охорону взято трохи бшьше 18% юнуючих пам'яток. Розглядаючи дерев'яш церкви, розташоваш не лише на територп Украши, але й сучасних Польщ1 та Словаччини, дослщниця в1дм1чае ун1кальн1сть цих храм1в, що стали звершенням не лише украшсько'1 але й св1тово'1 культури.
Спираючись на дослщження вчених XIX ст., пам'яткоохоронний досвщ, теоретичн1 напрацювання в цариш сакрального буд1вництва, Р. Маньковська переконана, що сучасна украшська наука формуе засади створення арх1тектурно'1 охоронно-реставрац1йно'1 галуз1, що дасть можливють в1дродити i зберегти ¿сторико-культурну спадщину Украши [4, с. 77 - 78; 83]. Саме тому тема обраного дослщження е на сьогодш досить актуальною.
Кшець XIX - початок XX ст. - час пожвавлення наукового штересу до вивчення пам'яток украшсько'1 художньо'1 культури, вщ архiтектурних споруд до предметiв побуту та збро'1. Поштовхом для росту ¿сторичних дослiджень архiтектурно-мистецькоi спадщини вае'1 Укра'1'ни стало проведення 1899 р. XI Археолопчного з'iзду у Киевь З-помiж ¿нших
