CC BY
1
BicHiiR* Haцioнaльнoгo yнiвeрcитeтy "Львiвcькa пoлiтexнiкa". Ceрiя: "Юридичш нayки" № 3 (35), 2022
УДК 342.9
Олeкciй Teрлюк
Нaцiонaльний yнiвеpситет '^bBiBCbKa полiтехнiкa", acnipaHT кaфедpи aдмiнiстpaтивного тa iнфоpмaцiйного npaBa
Нaвчaльно-нayкового iнститyтy npaBa, психологiï тa iнновaцiйноï освiти oleeksiy2807@gmail.com
CTBОPЕHHЯ, IHCTИTУЦЮHAЛIЗAЦIЯ TA nPABOBE PЕГУЛЮBAHHЯ BLOCKCHAIN (БЛОKЧЕЙH): АСТЕКТО МIЖHAPОДHОГО ДОCBIДУ
http://doi.org/10.23939/law2022.35.224
© Терлюк О., 2022
Bиcвiтлeнo диcкyciйнi пш^ння icтoрiï cтвoрeння тeхнoлoгiï Blockchain тa acпeкти мiжнaрoднoгo дocвiдy ïï iнcтитyцioнaлiзaцiï тa прaвoвoгo рeгyлювaння.
Cтвeрджeнo, щo витаки дocлiджyвaнoï тeхнoлoгiï пoв'язyють з iмeнaми двoх a^ глiйcьких e^ax^m^^ - Cтюaртa Xa6epa тa У. Cкoттa Cтoрнeттa. Boни 1991 р. oтри-мaли aлгoритм рoзпoдiлeниx jamicis, якi зaгaлoм acoцiюютьcя з Blockchain. Haгoлoшe-нo, щo пoвнoцiнний пoштoвx рoзвиткy тexнoлoгiï дaлa oпyблiкoвaнa 2008 р. n].)auH aM-нiмнoгo aвтoрa пiд пceвдoнiмoм Caтoшi Haкaмoтo. On!ca^ в нiй в тexнiчниx дeтaляx пoвнicтю дeцeнтрaлiзoвaнa cиcтeмa eлeктрoннoï ^^вки нa ocнoвi Blockchain нeвдoвзi бyлa cприйнятa як мoжливicть yнiвeрcaльнoгo рiшeння для рiзниx cфeр життeдiяльнocтi cyc-пiльcтвa.
Прocтeжeнo прoцec iнcтитyцioнaлiзaцiï Blockchain. Bиcлoвлeнo рoзyмiння шститу-цioнaлiзaцiï як визнaчeння пoрядкy a6o нaвiть зaвeдeння пeвнoï трaдицiï зacтocyвaння, oфoрмлeння oргaнiзaцiй, прaвoвиx тa iншиx cтрyктyр для рoзвиткy цieï тexнoлoгiï у cвiтi. Зрoблeнo виcнoвoк, щo iнcтитyцioнaлiзaцiя Blockchain cпiввiднocитьcя з ycвiдoм-лeнням нeaбиякoгo пoтeнцiйнoгo впливу тexнoлoгiï як iнcтрyмeнтy вдocкoнaлeння жит-тя cycпiльcтвa в нaйближчi рoки i дecятилiття. Haвeдeнo приклaди iнcтитyцioнaлiзaцiï тexнoлoгil^ Haгoлoшeнo до aктивiзaцiï прoцecy iнcтитyцioнaлiзaцiï Blockchain вщ 2018 р., кoли нa мiжнaрoднoмy рiвнi бyлo прийнятo низку дoкyмeнтiв i рiшeнь, cпрямoвaниx нa дocлiджeння прoблeм Blockchain зaгaлoм, i дошуку cфeр йoгo нaйeфeктивнiшoгo ви^-риcтaння, зoкрeмa.
Прoaнaлiзoвaнo ocoбливocтi прaвoвoгo рeгyлювaння Blockchain в дeржaвax дойбшь-шoгo пoширeння тexнoлoгil\ Aкцeнтoвaнo нa ™му, щo нинi лишe нaпрaцьoвyeтьcя ^шьта прaвoвe пoлe тa вiдбyвaeтьcя впрoвaджeння мoдeлeй Blockchain у рiзнi оф^рм гocпoдaрювaння. Зaзнaчeнo, щo прaвoвe рeгyлювaння тaкиx вiднocин нинi дyжe нeрiв-нoмiрнe. Haгoлoшeнo, щo Blockchain дocить cклaднo oбмeжити тiльки oднieю юриедик-цieю. Bиcлoвлeнo припyщeння, щo причидою цьoгo e тexнiчнi ocoбливocтi тexнoлoгil\
Kлючoвi cлoвa: Blockchain, блoкчeйн-тexнoлoгiя, iнcтитyцioнaлiзaцiя, прaвoвe рe-гyлювaння.
Пocтaнoвкa прoблeми. В ycbOMy свiтi Ha сьогодш 6урхливо pозвивaються iнфоpмaцiйнi й комушкадшт технологiï - впроваджуються hobí ще1", здiйснюeться пеpехiд до нових можливостей i
3aco6iB зв'язку. Запорукою надання яюсних послуг населенню та обслуговування потреб громадян е вщмова вiд застарiлих методiв обробки шформаци та загалом вiдповiднiсть сучасним вимогам. Одним i3 способiв вирiшення цього в Укра1ш мае стати впровадження й перейняття мiжнародного досвiду iнституцiоналiзацil та правового регулювання технологи Blockchain (блокчейн).
Аналiз дослiдження проблеми. Актуальнють зазначено! у заголовку проблеми шдтверджу-еться популярнiстю li опрацювання в науковому дискурс багатьох украшських та шоземних досль дникiв. Так, теоретичш засади й практичнi можливостi використання Blockchain розглядали С. Накамото, М. Свон та ш. Особливост впровадження Blockchain у сферу публiчних вщносин вивчали Р. Радейко, I. Клименко, Г. Лозова, Л. Аюмова та ш. Вирiшення логiстичних проблем за допомоги Blockchain - предмет дослщжень А. Харченко, М. Мокляк, Е. Хаустово!, а маркетингу -Р. Бек, М. Роса, Л. Северейнс, Дж. Татчер та ш. Питання розвитку технологи Blockchain та право-вих засад ii застосування в окремих галузях вивчали А. Гурова, М. Юрпачова, Р. Ботвiнов, О. Кравченко, Н. Небаба, О. Шаповал та ш. Проте дослiдження щодо процесiв iнституцiоналiзацil Blockchain та правового регулювання технологи в аспект мiжнародного досвiду загалом е фрагме-нтарно-поверхневими.
Мета статт - прояснити дискусiйнi аспекти ютори створення Blockchain; вивчити актуаль-ний стан iнституцiоналiзацil Blockchain та тенденци розвитку правового регулювання технологи в окремих, найбшьш розвинутих, державах св^у.
Виклад основного матерiалу. Вважаеться, що витоки технологи Blockchain сягають початку 90-х рр. ХХ ст., коли два англшсью вченi Стюарт Хабер (англ. Stuart Haber) та У. Скотт Сторнетта (англ. W. Scott Stornetta) створили програмне забезпечення для цифрових документiв iз маками часу. Свое рiшення вони представили на Crypto 1990, 10-й щорiчнiй мiжнароднiй криптологiчнiй конференци в Санта-Барбар^ i вже 1991 р. отримали алгоритм - те, що на сьогодш називаеться Blockchain (блокчейном). До 1994 р. винахщники видшили технологiю з Bellcore у власну стартап-компанiю Surety Technologies [1].
Попри те, що винахщ Хабера i Сторнетта вiдiграв основоположну роль у появi ринку цифрових активiв - б^коша, власне сама iсторiя Blockchain у свiдомостi багатьох людей усе ж таки почи-наеться i закiнчуеться бiткоiном не Хабера i Сторнетта, а Сатошi Накамото.
Автор пiд псевдонiмом Сатошi Накамото 31 жовтня 2008 р. опублшував статтю пiд назвою: "Bitcoin Peer-to-Peer Electronic Cash System" ("Бггкош: однорангова електронна готiвкова система") [2], яка за значимютю вважаеться своерщним манiфестом, себто першим документом, що став основою розробки й розвитку Blockchain-технологи. У нш в техшчних деталях було представлено концепцiю цифрово1 готiвки, яка обiцяла проведення цифрових транзакцш з низькою оплатою, але, головне, - без довiрених посередниюв. Тобто була описана повнiстю децентралiзована система електронно1 готiвки.
Пояснити суть теори Blockchain досить складно навт на сьогоднi. Чи не вс автори описують ll сутнiсть як цифровi записи, що об'еднуються в блоки або т. зв. розподыет записи (з англ. Blockchain - ланцюжок блоюв; block - блок, chain - ланцюг).
Блоки пов'язуються "ланцюгом" мiж собою на основi алгоритму, де кожен блок завжди мю-тить iнформацiю про попереднш блок. Шифрування процесу записiв в блоки - хешування - вико-нуеться рiзними комп'ютерами, що працюють в однiй мережi. Якщо ус мережевi комп'ютери в результатi розрахунюв отримують однаковий результат, то блоку присвоюеться унiкальний цифро-вий тдпис, який неможливо пiдробити. Вiдтодi цей блок може змшитися лише шляхом додавання нових записв (або проведення нових операцiй). Водночас реестр шформаци в блоках оновлюеться на вех комп'ютерах у мереж одночасно. Тому зламати або "вимкнути" Blockchain неможливо, адже поки функцюнуе хоча б один комп'ютер, приеднаний до мереж^ технолопя буде працювати.
1ншими словами, такий тдид дае змогу значно зменшити ризик зламу системи, оскiльки в цьому випадку злодiй буде мати доступ та ключ>коди до всieï комп'ютерно1' меpежi одночасно [3, с. 109].
Уперше концепцiя С. Накомото була pеaлiзовaнa на початку 2009 р., коли вийшла перша вер-шя bitcoin-гаманця i мережа bitcoin. У нш роль головного спiльного реестру для вж опеpaцiй iз б^кошами вiдiгpaвaв Blockchain.
Звичайно, бiткоiн на сьогодш - найусшшшше втiлення теxнологiï Blockchain. Проте ототож-нювати б^кош i Blockchain чи розглядати ïx як взaeмозaмiннi явища означае неxтyвaти набагато ширшим потенцiaлом Blockchain.
Невдовзi до його використання починають ставитися як до шструменту yнiвеpсaльного ршення. Адже з'ясовувалося, що дaнi, яю утворюють ланцюг блокiв, можуть мютити не тiльки iнфоpмaцiю фiнaнсового змюту, але й оxоплювaти багато iншиx сфер: вiдомостi про угоди, людей, об'екти, транзакци, сеpiйнi номери, видаш кредити тощо. Вiдтaк Blockchain як теxнологiя дуже швидко довела свою ефектившсть й почала iнтенсивно проникати y багато сфер життeдiяльностi суспшьства.
Власне, "вщкриття" того, що сфера застосування Blockchain як iнстpyментy потенцшно ставала бiльш, нiж piзномaнiтною, та yсвiдомлення неабиякого впливу теxнологiï на наше життя в нaйближчi роки i десятилiття спонукало до ïï iнститyцiонaлiзaцiï, себто визначення порядку або на-вiть заведення певно1' тpaдицiï застосування, а також оформлення оpгaнiзaцiй, пpaвовиx та iншиx структур для розвитку цieï теxнологiï y свт.
Звiсно, чи не найбшьше пpиклaдiв iнститyцiонaлiзaцiï Blockchain в piзниx гaлyзяx економiки. Blockchain в економщ активно застосовуеться, зокрема, з друго1' декади ХХ1 ст., пеpедовсiм для покращення логiстичниx можливостей.
Так, 2015 р. компани "Visa" i "DocuSign" створили спецiaльне програмне забезпечення на бaзi Blockchain для пiдвищення зручност оплати оренди aвтомобiля i здшснення лiзинговиx плaтежiв за нього. Платеж автоматично списувалися вiдповiдно до договору в мipy експлyaтaцiï транспортного засобу [4, с. 66-69]. Подiбне ж ршення використовувалося також пiд час продажу машин i ïx постановки на облш.
Наприкшщ 2016 р. учасники R3 Wells Fargo та Банк Ствдружност Австpaлiï випробували Blockchain для мiжнapодноï угоди iз застосуванням pозyмниx контpaктiв, щоб вщвантажити ба-вовну зi США в Китай. Як зазначають М. Мокляк та Е. Хаустова, цю практику продовжили y Нiдеpлaндax в робой Роттердамського порту, який ствпрацюе з мюцевими оpгaнiзaцiями та навчальними закладами [4, с. 67].
Можливост Blockchain активно використовують вiдомi мiжнapоднi компани. До прикладу, данська компашя "Maersk" пiдвищye ефективнiсть докyментообiгy та керування вантажами за до-помоги Blockchain, а американська "Walmart" - простежуе пеpемiщення та доставку свинини з Китаю. Аби вщстежувати потiк мaтеpiaлiв та наглядати за пересуванням водiя, насамперед бути впевненими y конфщенщйност дaниx y докyментax, зaдiялa в свош pоботi Blockchain платформа для супроводу вaнтaжiв "A2B Direct". Також варто вщзначити iнiцiaтивy IBM, американсько1' електронно1' коpпоpaцiï, що ще y 2017 р. анонсувала проект, метою якого е вивчення можливостей використання теxнологiï Blockchain для контролю поставок продукпв xapчyвaння i пiдвищення безпеки До цieï iнiцiaтиви приедналися пpовiднi ритейлери i xapчовi компани. Blockchain здат-ний вiдстежyвaти роботу сотень учасниюв масового виробництва i ланцюжки поставок продукпв xapчyвaння, дасть змогу швидше визначати джерело зшсовано1' не дозволяючи ш опинитися на пpилaвкax мaгaзинiв.
Свiдчення розвитку Blockchain - доповщь Всесвiтнього економiчного форуму (англ. World Economic Forum, ВЕФ), мiжнapодноï неурядово1' оpгaнiзaцiï, яка базуеться в Женевi, дiяльнiсть яко1' спрямована на розвиток мiжнapодноï сшвпращ, 17-20 сiчня 2017 р. (Давос-Клостерс, Швейцapiя). У нiй наведено прогноз, що до 2025-2027 рр. 10 % св^ового ВВП будуть збер^атися в Blockchain або
пов'язаних Î3 блоками технолопях [5]. На початок 2017 р. сумарна вартють bitcoin, що ддать у Blockchain, становила приблизно 20 млрд дол. (у 2014 р. ця цифра становила 8,5 млрд дол., тобто прирют становив +11,5 млрд дол. за майже три роки) [6].
З розвитком Blockchain Мiжнародна оргашзащя 3i стандартизацп (International Organization for Standardization, ISO) - неурядова органiзацiя, створена ще 1947 р. iз метою розробки мiжнарод-них стандартiв, яка охоплюе мережу iнститутiв нацiональних стандартiв 162 краш, iз центральним i координацшним центром в Женевi (Швейцарiя), у 2017 р. створила спещальний комтет щодо розробки мiжнародних стандарт технологи Blockchain [7].
Сфера дiяльностi комiтету - стандартизацiя у сферi застосування Blockchain та розподшених реестрiв у рiзних галузях економши, державного адмiнiстрування, бiзнес-процесах. Комiтет працюе згiдно з засадничими принципами ISO, що знаходить консенсус у прийнятп ршень мiж вимогами бiзнесу i граничними потребами суспшьства.
Та все ж можна погодитися з украшськими дослщницями А. Гуровою та М. Юрпачовою [8, с. 265-275] в тому, що процес iнституцiоналiзацiï Blockchain особливо активiзувався з 10 кв^ня 2018 р., коли 30 держав Свропи пiдписали Декларацiю щодо започаткування Мiжнародного Blockchain Партнерства [9].
З метою забезпечення надання цифрових послуг iз дотриманням вимог юбербезпеки та захисту приватних даних документом проголошувалося створення European Blockchain Services Infrastructure (EBSI). Прийняттям цього документа европейсью держави погодилися спiльно зосередитися на дослщжент проблем Blockchain загалом i пошуку сфер його найефектившшого використання зокрема.
Як наслiдок, Свропейський Парламент прийняв Резолюцiю щодо технологи розподшених за-писiв i Blockchain: побудови безмежноï довiри (3 жовтня 2018 р.), якою визначив поняття технологiï розподiлених записiв, смарт-контрактiв, особливостей ïx використання в конкретних сферах госпо-дарювання, як-то: енергетичнiй, фшансовш, охорони здоров'я, освiти, поставок, охорони прав ште-лектуальноï власностi, транспортнш. Резолюцiя також висувала вимоги щодо сприяння розвитку Blockchain. З-помiж таких зазначалися: стандартизащя, масштабованiсть, узгодженiсть розподшених запиев i способiв ïx застосування, а також правового забезпечення ïx функцiонування [10].
Тодi ж, 2018 р., було створено платформу для залучення i сприяння суб'ектам господарюван-ня в iнтеграцiï Blockchain тд назвою: "European Blockchain Observatory and Forum". Ïï мета - у найсприятливший спосiб упровадження висновюв i навчання. Задля цього тд егiдою платформи проводяться дослiдження правових i теxнiчниx аспектiв цього питання [8, с. 266].
Окрiм того, на рiвнi держав Свропейського Союзу здшснюеться аналiз застосування до Blockchain низки директив i регламеипв, що мають найрiзноманiтнiший предмет регулювання. Серед найпом^шших:
- Регламент про електронну ¡дентифтацт (eIDAS). Вiдповiдно до нього, держави €С, по-чинаючи вiд 29 вересня 2018 р., взаемно визнають електроннi iдентифiкатори. Пщстава - приведен-ня до единого стандарту апаратного та програмного забезпечення, а також публшацн спискiв по-стачальникiв довiрениx послуг, за яких несуть вщповщальшсть i якi створюють рiзного виду елект-роннi цифровi пiдписи, цифровi печатки для юридичних осiб i навiть електроннi м^ки часу [11];
- Регламент Рим I, що визначае низку колiзiйниx норм, яю застосовуються до зобов'язальних вщносин у межах Свропи [12];
- Директиви проти вгдмивання грошей, метою яких оголошене шдвищення прозоросп шляхом встановлення загальнодоступних реестрiв та обмеження анонiмностi, пов'язаноï з вiртуальними валютами тощо [13];
- Директиви про електронну комерцгю [14], що зобов'язують постачальника надавати спожи-вачу всю необхщну iнформацiю про продукт у максимально доступнш для нього формц
- Директива про права споживач1в за змютом близька до попередньо].', а також спрямована на захист прав споживача щодо доступного надання необxiдноï iнформацiï про продукт [15];
- Загальний регламент щодо захисту персональних даних - документ, яким визначаеться право суб'екта на за^ст персональна данж, ïx цшсшстъ, конфщенщйшсть i безпечнiсть [16] i т. ш.
Miжнapодне шституцшно-правове оформлення Blockchain й зростання поширеност теx-нологи стимулювало необxiднiсть вироблення правового регулювання ïï застосування в деpжaвax нaйбiльшого поширення.
На европейському континентi чи не нaйбiльше залученими в теxнологiю Blockchain вважають Естошю та Нiмеччинy.
На сьогоднi найбшьш "зацифрованою" кpaïною прийнято вважати Естошю. Цифрова елект-ронна iнфpaстpyктypa в Естони вибудувана за допомогою програми e-Estonia (сiть X-Road). Цшс-шсть ïï дaниx забезпечуе Blockchain, а контроль регулювання здшснюе фiнaнсовa полщя кpaïни. На е-Estonia покладено виконання низки цифровж фyнкцiй. Зокрема, йдеться про змогу голосування, ведення документацп y сфеpi медицини та проведення yсix, насамперед пов'язaниx iз податками, pозpaxyнкiв онлайн. Що стосуеться Шмеччини, то з метою зменшення ризиюв, пов'язaниx iз впро-вадженням Blockchain, уряд цieï кpaïни 2019 р. прийняв комплексну стpaтегiю розвитку цieï теxно-логи [17, с. 268].
Натомють y Великобритани Blockchain, поpiвняно, не дуже поширений. На думку дослщни-кiв, y цiй краш цифpовi теxнологiï за змiстом е нейтральними. Проте нaвiть за незначного поширення Blockchain, нагляд за процесами, пов'язаними з ним, здшснюе спещально створений орган -Управлшня фшансового регулювання та нагляду. Як вважають, така ситуащя спрямована на те, щоб уникнути використання цифpовиx теxнологiй заради шaxpaйствa, вiдмивaння грошей чи зага-льниx пpотидiй закону. А загалом, Великобриташя мае yспixи y широкому викоpистaннi Blockchain y сфеpi створення штучного iнтелектy, а також вносить потужш нayковi розробки в сучасш на-нотеxнологiï [17, с. 269].
На азшському континент y впpовaдженнi теxнологiï Blockchain випереджають Япошя, Китай та Об'eднaнi Арабсью Eмipaти (ОАЕ).
Широко pозповсюдженi цифpовi теxнологiï в Япони, однак передовым y фiнaнсовiй сфеpi. У цш кpaïнi використовуеться правове регулювання, яке дае змогу здшснювати кpиптовaлютнi розра-xyнки y paмкax пpийнятоï урядом стратеги "Безготвкове сyспiльство". Головний змют остaнньоï в тому, що yd вipтyaльнi активи в деpжaвi мають обов'язково рееструватися в Агентствi фiнaнсовиx послуг Япони, а повний контроль за кpиптобipжaми покладено на державш органи.
Та попри очевиднi yспixи Япони y зaстосyвaннi Blockchain, за прогнозами Пpaйсвотеpxayс-Куперс (англ. Pricewaterhouse Coopers, PwC), мiжнapодноï мереж компанш, що пропонують профе-сiйнi послуги y сфеpi консалтингу та аудиту, y 2021-2023 рр. лщируючу позищю y фiнaнсовiй сфеpi мав би зайняти Китай. А до 2030 р. створена Blockchain чиста додаткова вартють ВВП Китаю (y до-лapax США, цши 2019 р.) бшьш як y шiсть paзiв перевищуватиме aнaлогiчний показник Япони [18].
Уряд ОАЕ y спpaвi цифpовiзaцiï всieï держави покладаеться на кшька свiтовиx гiгaнтiв - IBM та ConsenSys. Цi компани шляxом застосування, зокрема й Blockchain, працюють над pеaлiзaцieю проекпв пеpевipки iдентифiкaцiйниx дaниx, оцифровування й вiдслiдковyвaння фiнaнсовоï дiяльностi, сфери медичниx послуг, а також шшж piзномaнiтниx контpaктiв [19, с. 77-82].
Одшею iз нaйпотyжнiшиx краш використання й правового регулювання Blockchain на амери-канському континентi, i в свт загалом, е США.
У цш кpaïнi Blockchain використовують основнi бipжовi фонди, xедж-фонди та криптовалютш компани. До того ж, теxнологieю широко послуговуються y сфеpi промислового xapчyвaння, медицини, фармацевтичнш та подaтковiй дiяльностi, а також сектоpax неpyxомостi, фiнaнсовомy, земельному, вшськовому та полiтичномy. Правове регулювання циx пpоцесiв здiйснюeться через плaтiжнi операцп, що перебувають пiд наглядом служби внyтpiшнix доxодiв США, а основним регулятором е Державна комгая з цiнниx пaпеpiв та бipж [20].
Висновки. Пщсумуемо вищевикладене кшькома пунктами:
1. Витоки технологи Blockchain пов'язуються з iменами двох англшських винахщниюв -Стюарта Хабера та У. Скотта Сторнетта, як на початку 90-х рр. ХХ ст. створили програмне забезпечення для цифрових докуменпв iз маками часу. А 1991 р. вони отримали алгоритм розподiлениx записв, якi загалом асоцiюються з Blockchain. Проте повноцшний поштовх розвитку технологи дала праця анонiмного автора тд псевдонiмом Сатошi Накамото тд назвою "Bitcoin Peer-to-Peer Electronic Cash System" ("Б^кош: однорангова електронна го^вкова система"), опублiкована 31 жовтня 2008 р. Описана в нш в техшчних деталях повнiстю децентралiзована система електро-нноï готiвки на основi Blockchain невдовзi була сприйнята як можливють унiверсального рiшення в рiзниx сферах життедiяльностi суспiльства.
2. Процес iнституцiоналiзацiï Blockchain, себто визначення порядку або навт заведення певноï традици застосування, оформлення органiзацiй, правових та шших структур для розвитку цiеï теxнологiï у свiтi, спiввiдносився з усвщомленням неабиякого потенцiйного впливу технологи як шструменту вдосконалення життя суспшьства в найближчi роки i десятилотя. Чи не найбiльше прикладiв iнституцiоналiзацiï Blockchain маемо у рiзниx галузях економiки, де нацiональнi i транс-нацiональнi корпорацiï використовують його, передовым, для покращення логiстичниx можливос-тей. Першою спробою упорядкування мiжнародниx стандарт теxнологiï Blockchain було створення спещального теxнiчного комiтету пiд епдою International Organization for Standardization у 2017 р. Процес iнституцiоналiзацiï Blockchain особливо активiзувався у 2018 р., коли на мiжнародному рiв-ш було прийнято низку документiв i ршень, спрямованих на дослiдження проблем Blockchain загалом i пошуку сфер його найефектившшого використання зокрема.
3. Мiжнародне шституцшно-правове оформлення Blockchain i зростання поширеностi технологи стимулювало необxiднiсть вироблення правового регулювання ïï застосування в державах найбшьшого поширення. Нинi лише напрацьовуеться спшьне правове поле та вiдбуваеться впровадження моделей Blockchain у рiзнi сфери господарювання. Водночас правове регулювання таких вщносин ниш дуже нерiвномiрне. О^м того, Blockchain досить складно обмежити тшьки однiею юрисдикцiею. Причина цього - техшчш особливостi Blockchain. Попри те, що вузли застосування технологи можуть перебувати в межах рiзниx держав, записи, що фшсуються ними в блоках, тд час роботи умовно не перетинають кордошв, а створюються одночасно у вех вузлах, а вщтак, формально, перебувають у межах рiзниx юрисдикцш.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Маловвдома юторгя блокчейну, як розповши його винахвдники. Bitcoin Association for BSV. 2022. 18 лют. URL: https://bitcoinassociation.net/ru/%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B8%D0%B7%D0% B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B0%D1%8F-%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80% D0%B8%D1%8F-%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D1%87%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B0-%D0%B8%D0%B7/ (дата звернення: 26.05.2022).
2. Накамото С. Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. URL: https://blockstreet.info/news/2015-08-11/original-satoshinakamoto-bitcoin-white-paper-32769 (дата звернення: 20.05.2022).
3. Криворучко Г. В. Технология блокчейн та перспективи ïï застосування в процеа бюджетування, орiентованого на результат. В1сник економ1чноЧ науки Украти. 2018. № 2. С. 108-113.
4. Мокляк М. В., Хаустова Е. О. Технолопя Blockchain в лопстичнш системi пiдприемства. Приазовський економ1чний вгсник. 2018. № 1 (06). С. 66-69.
5. Розм1р мае значения: майбутне великого бiзнесу. Щорiчна зустрiч Всесвiтнього економiчного форуму. 2017. 17 ач. (Давос-Клостерс, Швейцарiя). URL: https://www.weforum.org/events/world-economic-forum-annual-meeting-2017/sessions/size-matters-the-future-of-big-business (дата звернення: 20.05.2022).
6. Потапчук Г. 2017-й - год blockchain в мире. Просто о технологии и ее применении в отрасли. URL: http://my-trade-group.com/index.php/mneniya/item/9251 (дата звернення: 17.03.2020).
7. Повщомлення про створення техшчного комггету стандартизацп "Блокчейн та технологи розподшених реес^в". 2017. 15 верес. URL: http://uas.org.ua/ua/messages/povidomlennya-shhodo-stvorennya-tehnichnogo-komitetu-standartizatsiyi-blokcheyn-ta-tehnologiyi-rozpodilenih-reyestriv/ (дата звернення: 08.05.2022).
8. Гурова А., Юрпачова М. npaBOBi засади застосування блокчейну в KOCMÎ4Hrn дiяльностi: особливостi регулювання технологи на нацюнальному, регiональному та мiжнародному рiвнях. Шдприемництво, господарство i право. 2021. № 1. С. 265-275.
9. Cooperation on a European Blockchain Partnership: Declaration. 2018. URL: https://www.scribd.com/ document/398159396/2018DeclarationonEuropeanPartnershiponBlockchainpdf-pdf (дата звернення: 08.05.2022).
10. European Parliament resolution of 3 October 2018 on distributed ledger technologies and blockchains: building trust with disintermediation (2017/2772(RSP)). URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-8-2018-0373_ EN.html (дата звернення: 10.05.2022).
11. Regulation (EU) No. 910/2014 of the European Parliament and of the Council of 23 July 2014 on electronic identification and trust services for electronic transactions in the internal market and repealing Directive 1999/93/EC. URL: https://eurlex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv:0J.L_.2014.257.01.0073.01.ENG (дата звернення: 10.05.2022).
12. Regulation (EC) No. 593/2008 of the European Parliament and of the Council of 17 June 2008 on the law applicable to contractual obligations (Rome I). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/ EN/ALL/?uri=CELEX%3A32008R0593 (дата звернення: 12.05.2022).
13. Directive (EU) 2015/849 of the European Parliament and of the Council of 20 May 2015 on the prevention of the use of the financial system for the purposes of money laundering or terrorist financing, amending Regulation (EU) No. 648/2012 of the European Parliament and of the Council, and repealing Directive 2005/60/EC of the European Parliament and of the Council and Commission Directive 2006/70/EC (Text with EEA relevance). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=CELEX%3A32015L0849 (дата звернення: 11.05.2022).
14. Directive 2000/31/EC of the European Parliament and of the Council of 8 June 2000 on certain legal aspects of information society services, in particular electronic commerce, in the Internal Market ("Directive on electronic commerce"). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ ALL/?uri=CELEX%3A32000L0031 (дата звернення: 13.05.2022).
15 Directive 2011/83/EU of the European Parliament and of the Council of 25 October 2011 on consumer rights, amending Council Directive 93/13/ EEC and Directive 1999/44/EC of the European Parliament and of the Council and repealing Council Directive 85/577/EEC and Directive 97/7/EC of the European Parliament and of the Council Text with EEA relevance. URL: https://eur-lex.europa. eu/eli/dir/2011/83/oj (дата звернення: 13.05.2022).
16. Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and of the Councilof 27 April 2016 on the protection of natural persons with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data, and repealing Directive 95/46/EC (General Data Protection Regulation). URL: https://eurlex. europa.eu/eli/reg/2016/679/oj (дата звернення: 20.05.2022).
17. Кравченко О. В., Шаповал О. Б., Небаба Н. О., Ботвшов Р. Г. Блокчейн-технологи: стан та перспективи розвитку в Украшг BicHUK Хмельницького нацюнального yuiверситету. E^mMin^ науки. 2021. № 6. Т. 2. С. 267-272.
18. Економiчний вплив блокчейну в усьому свт. PwC "Час для довiри". 2020. URL: https://www.pwc.com/gx/en/industries/technology/publications/blockchain-report-transform-business-economy.html (дата звернення: 20.05.2022).
19. Лапко О. О., Солоач О. С. Технолопя блокчейн: поняття, сфери застосування та вплив на щдприемницький сектор. Бiзнеc 1нформ. 2019. № 6. C. 77-82.
20. What is Blockchain Technology? A Step-by-Step Guide For Beginners. URL: https://blockgeeks.com/ guides/what-is-blockchain-technology (дата звернення: 25.05.2022).
REFERENCES
1. Malovidoma istoriia blokcheinu, yak rozpovily yoho vynakhidnyky. 18. February 2022. Bitcoin Association for BSV. URL: https://bitcoinassociation.net/ru/%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B8% D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B0%D1%8F-%D0%B8%D1%81%D1%82% D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F-%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D1%87%D0%B5%D0%B9% D0%BD%D0%B0-%D0%B8%D0%B7/ (access: 26.05.2022).
2. Nakamoto, S. Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. URL: https://blockstreet.info/news/2015-08-11/original-satoshinakamoto-bitcoin-white-paper-32769 (access: 20.05.2022).
3. Kryvoruchko, H. (2018). Tekhnolohiia blokchein ta perspektyvy yii zastosuvannia v protsesi biudzhetuvannia, oriientovanoho na rezultat. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy. Rel. 2. 108-113 pp.
4. Mokliak, M. (2018). Khaustova E. O. Tekhnolohiia Blockchain v lohistychnii systemi pidpryiemstva. Pryazovskyi ekonomichnyi visnyk. Rel. 1 (06). 66-69 pp.
5. Rozmir maie znachennia: maibutnie velykoho biznesu. Shchorichna zustrich Vsesvitnoho ekonomichnoho forumu. 17.01.2017 (Davos-Klosters, Shveitsariia). URL: https://www.weforum.org/events/world-economic-forum-annual-meeting-2017/sessions/size-matters-the-future-of-big-business (access: 20.05.2022).
6. Potapchuk, H. 2017-y - hod blockchain v myre. Prosto o tekhnolohyy y ee prymenenyy v otrasly. URL: http://my-trade-group.com/index.php/mneniya/item/9251 (access: 17.03.2020).
7. Povidomlennia pro stvorennia tekhnichnoho komitetu standartyzatsii "Blokchein ta tekhnolohii rozpodilenykh reiestriv". 15.09.2017. URL: http://uas.org.ua/ua/messages/povidomlennya-shhodo-stvorennya-tehnichnogo-komitetu-standartizatsiyi-blokcheyn-ta-tehnologiyi-rozpodilenih-reyestriv/ (access: 08.05.2022).
8. Hurova, A., Kirpachova, M. (2021). Pravovi zasady zastosuvannia blokcheinu v kosmichnii diialnosti: osoblyvosti rehuliuvannia tekhnolohii na natsionalnomu, rehionalnomu ta mizhnarodnomu rivniakh. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo. 2021. Rel. 1. 265-275 pp.
9. Cooperation on a European Blockchain Partnership: Declaration, 2018. URL: https://www.scribd.com/ document/398159396/2018DeclarationonEuropeanPartnershiponBlockchainpdf-pdf (access: 08.05.2022).
10. European Parliament resolution of 3 October 2018 on distributed ledger technologies and blockchains: building trust with disintermediation (2017/2772(RSP)). URL: https://www.europarl. europa.eu/doceo/document/TA-8-2018-0373_ EN.html (access: 10.05.2022).
11. Regulation (EU) No. 910/2014 of the European Parliament and of the Council of 23 July 2014 on electronic identification and trust services for electronic transactions in the internal market and repealing Directive 1999/93/EC. URL: https://eurlex. europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv: OJ.L_.2014.257.01.0073.01.ENG (access: 10.05.2022).
12. Regulation (EC) No. 593/2008 of the European Parliament and of the Council of 17 June 2008 on the law applicable to contractual obligations (Rome I). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/ EN/ALL/?uri=CELEX%3A32008R0593 (access: 12.05.2022).
13. Directive (EU) 2015/849 of the European Parliament and of the Council of 20 May 2015 on the prevention of the use of the financial system for the purposes of money laundering or terrorist financing, amending Regulation (EU) No 648/2012 of the European Parliament and of the Council, and repealing Directive 2005/60/EC of the European Parliament and of the Council and Commission Directive 2006/70/EC (Text with EEA relevance). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32015L0849 (access: 11.05.2022).
14. Directive 2000/31/EC of the European Parliament and of the Council of 8 June 2000 on certain legal aspects of information society services, in particular electronic commerce, in the Internal Market (Directive on electronic commerce). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ ALL/?uri=CELEX%3A32000L0031 (access: 13.05.2022).
15. Directive 2011/83/EU of the European Parliament and of the Council of 25 October 2011 on consumer rights, amending Council Directive 93/13/ EEC and Directive 1999/44/EC of the European Parliament and of the Council and repealing Council Directive 85/577/EEC and Directive 97/7/EC of the European Parliament and of the Council Text with EEA relevance. URL: https://eur-lex.europa. eu/eli/dir/2011/83/oj (access: 13.05.2022).
16. Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and of the Councilof 27 April 2016 on the protection of natural persons with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data, and repealing Directive 95/46/EC (General Data Protection Regulation). URL: https://eurlex. europa.eu/eli/reg/2016/679/oj (access: 20.05.2022).
17. Kravchenko, O., Shapoval, O., Nebaba, N., Botvinov, R. (2021). Blokchein-tekhnolohii: stan ta perspektyvy rozvytku v Ukraini. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky. Rel. 6. Vol. 2. 267-272 pp.
18. Ekonomichnyi vplyv blokcheinu v usomu sviti. PwC "Chas dlia doviry", 2020. URL: https://www.pwc.com/gx/en/industries/technology/publications/blockchain-report-transform-business-economy.html (access: 20.05.2022).
19. Lapko, O., Solosich, O. (2019). Tekhnolohiia blokchein: poniattia, sfery zastosuvannia ta vplyv na pidpryiemnytskyi sektor. Biznes Inform. Rel. 6. 77-82 pp.
20. What is Blockchain Technology? A Step-by-Step Guide For Beginners. URL: https://blockgeeks.com/guides/what-is-blockchain-technology (access: 25.05.2022).
Дата надходження: 28.07.2022р.
Oleksiy Terlyuk
Lviv Polytechnic National University, Postgraduate of the Department of Administrative and Information Law Institute of Law, Psychology and Innovative Education
oleeksiy2807@gmail.com
CREATION, INSTITUTIONALIZATION AND LEGAL REGULATION OF BLOCKCHAIN: ASPECTS OF INTERNATIONAL EXPERIENCE
Discussion issues of the history of Blockchain technology creation and aspects of the international experience of its institutionalization and legal regulation are covered.
The origins of the technology are said to be linked to the names of two English inventors, Stuart Haber and W. Scott Stornett. In 1991, they received an algorithm of distributed records, which is generally associated with Blockchain. It is emphasized that the full-fledged impetus for the development of technology was given by the work of an anonymous author published in 2008 under the pseudonym Satoshi Nakamoto. The fully decentralized Blockchain-based e-cash system described in technical detail was soon seen as a universal solution for various spheres of society.
The process of Blockchain institutionalization is traced. The understanding of institutionalization as the definition of the order or even the establishment of a certain tradition of application, design of organizations, legal and other structures for the development of this technology in the world. It is concluded that the institutionalization of Blockchain was associated with the realization of the significant potential impact of technology as a tool to improve the lives of society in the coming years and decades. Examples of institutionalization of technology are given. Emphasis is placed on intensifying the process of institutionalization of Blockchain since 2018, when a number of documents and decisions were made at the international level aimed at studying the problems of Blockchain in general and finding areas for its most effective use, in particular.
The peculiarities of Blockchain legal regulation in the countries with the greatest distribution of technology are analyzed. It is emphasized that currently a common legal field is being developed and Blockchain models are being implemented in various business areas. It is noted that the legal regulation of such relations is currently very uneven. It is emphasized that Blockchain is quite difficult to limit to only one jurisdiction. It is suggested that the reason for this is the technical features of the technology.
Key words: Blockchain, blockchain technology, institutionalization, legal regulation.
