CC BY
7
УДК 336.14:330.601
РОЗВИТОК ЗБАЛАНСОВАНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕР11ННОВАЦ1ЙНИХ Ф1НАНС0ВИХ ТЕХН0Л0Г1Й ДИПТАЛ1ЗАЦН ЗАГАЛЬНО1 М1РИ ВАРТОСТ1
© 2017 КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Я. в., КОЛОСОВА В. п., МАКСИМЕНКО Л. П.
УДК 336.14:330.601
Котляревський Я. В., Колосова В. П., Максименко Л. П. Розвиток збалансованого регулювання у сферi шновацшних фiнансових технологiй дигiталiзацii' загально! мiри вартостi
У статт'1 розглянуто сучаснI ф'тансов'! технологи у сфер/ грошово-кредитного обгу, зокрема дотджено онтологю так званих в'ртуальних валют, визначено теоретико-методолог/чн/ та практичт аспекти х впровадження як у ретроспективному, так I в сучасному контекстах. Поряд ¡з анал'вом теоретичнихрозробок втчизнах та ¡ноземних вчених проведено пор'вняльний анал'вм/жнародних ф'шансових та економ1чних аспект'в установлення д'квого регулювання, викладено основт положення щодо подальшого вдосконалення координацИгрошово-кредитноI та ф1нансово-економ1чно! полтики в зазначенш сферI з урахуванням аспект'в сталого розвитку, IнституцональноI економки, податковоI полтики та протиди в'дмиванню доход/в.
Ключов'! слова: в'ртуальт валюти, державнерегулювання, ¡нновац/йн ф'шансовI технологи. Табл.: 1. Ббл.: 53.
Котляревський Ярослав Вкторович - доктор економнних наук, професор, заступник директора з науково-оргашзацюно!'роботи Науково-дослдного ф'шансового ¡нститутуАкадемИ ф'шансового управл'шня М'т'ктерства ф/нанав Украни (бульв. Дружби Народ/в, 38, Кшв, 01014, Украна) Колосова Вiкторiя Павл'юна - доктор економЫних наук, доцент, директор Департаменту сп1вроб1тництва з м/жнародними орган/зац/ями М'>-тстерства ф'танав Украни (вул. М. Грушевського, 12/2, Кшв, 01008, Украна)
Максименко Лариса Петрiвна - заступник директора Департаменту податковоI пол/тики, М'т'ктерства ф'танав Украни (вул. М. Грушевського, 12/2, Кшв, 01008, Украша)
УДК 336.14:330.601 Котляревский Я. В., Колосова В. П., Максименко Л. П. Развитие сбалансированного регулирования в сфере инновационных финансовых технологий дигитализации общей меры стоимости
В статье рассмотрены современные финансовые технологии в сфере денежно-кредитного обращения, в частности исследована онтология так называемых виртуальных валют, определены теоретико-методологические и практические аспекты их внедрения как в ретроспективном, так и в современном контекстах. Наряду с анализом теоретических разработок отечественных и зарубежных ученых проведен сравнительный анализ международных финансовых и экономических аспектов установления действенного регулирования, изложены основные положения по дальнейшему совершенствованию координации денежно-кредитной и финансово-экономической политики в указанной сфере с учетом аспектов устойчивого развития, институциональной экономики, налоговой политики и противодействия отмыванию доходов.
Ключевые слова: виртуальные валюты, государственное регулирование, инновационные финансовые технологии. Табл.: 1. Библ.: 53.
Котляревский Ярослав Викторович - доктор экономических наук, профессор, заместитель директора по научно-организационной работе Научно-исследовательского финансового института Академии финансового управления Министерства финансов Украины (бульв. Дружбы Народов, 38, Киев, 01014, Украина)
Колосова Виктория Павловна - доктор экономических наук, доцент, директор Департамента сотрудничества с международными организациями Министерства финансов Украины (ул. М. Грушевского, 12/2, Киев, 01008, Украина)
Максименко Лариса Петровна - заместитель директора Департамента налоговой политики Министерства финансов Украины (ул. М. Грушевского, 12/2, Киев, 01008, Украина)
UDC 336.14:330.601 Kotlyarevskyy Ya. V., Kolosova V. P., Maksymenko L. P. Development of Well-Balanced Regulation in the Sphere of Innovative Financial Technologies for Digitalization of the Common Measure of Value
The article focuses on the modern financial technologies in the sphere of monetary and credit circulation, in particular, the ontology of so-called virtual currencies is investigated, theoretical, methodological and practical aspects of their implementation are defined both in the retrospective and in modern contexts. Along with the analysis of theoretical developments of domestic and foreign scholars, a comparative analysis of the international financial and economic issues of establishing effective regulation was conducted, the main provisions for further improving the coordination of the monetary, financial and economic policies in the mentioned sphere with regard to aspects of sustainable development, institutional economy, tax policy and counteracting the money laundering have been expounded. Keywords: virtual currencies, the State regulation, innovative financial technologies. Tbl.: 1. Bibl.: 53.
Kotlyarevskyy Yaroslav V. - D. Sc. (Economics), Professor, Deputy Director for Scientific and Organizational Work, Academy of Finance Financial Management Research Institute the Ministry of Finance (38 Druzhby Narodiv Blvd., Kyiv, 01014, Ukraine)
Kolosova Viktoria P. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Director of the Department of Cooperation with International Institutions, Finance Ministry of Ukraine (12/2 M. Hrushevskoho Str., Kyiv, 01008, Ukraine) Maksymenko Larysa P. - Deputy Director of the Department of Tax Policy, Finance Ministry of Ukraine (12/2 M. Hrushevskoho Str., Kyiv, 01008, Ukraine)
Вумовах розгортання р1зноспрямованих штегра-цшних тенденцш свито! економжи та наро-стаючих виклиюв глобальнш рiвновазi у сферi riперфшанtiалiзащí та превалювання фшансового капиталу, яю, зокрема, вцзначають провцш мiжнароднi та в^чизняш вчеш [1; 2]; посилення диспропорцш мiж розвиненими крашами та такими, що розвиваються,
в частиш використання можливостей проведення стш-ко! бюджетно-податково'1 полiтики, вдосконалення ll шструменпв одночасно зi змшами у сферi грошово-кредитного i валютного регулювання [3], а також сто-совно темшв впровадження структурних реформ та 1х впливу на стан державних i мiжнародних фшанйв в умовах шституцюнально! невизначеност [4], виника-
ють пбридш методи вирiшення традицiйних сощально-економiчних проблем, що всебiчно використовують су-часну iнформацiйно-мережеву парадигму для експлуа-таци недосконалих пiдходiв до регулювання вГдпо-вiдних сфер. До зазначених актуальних проблем, що мають одночасно змiстовний теоретико-методичний i прикладний характер, належить й питання функцюну-вання вiртуальних валют, зростаючi потреби пошуку глобального консенсусу щодо встановлення режимiв '1х оптимального регулювання та адаптацГ! нацiональних фiнансово-економiчних систем.
Фаховий дискурс iз зазначених питань динамiчно розгортаеться протягом останнГх рокгв. Проте як визнаш вченi, що тривалий час дослiджують питання оптимального застосування грошей [5], ГерархГ! грошових систем [6], розвитку електронних грошей [7], так i сучаснi дослiдники, яю придГляють увагу сощаль-ним та фкософським аспектам впровадження вГртуаль-них грошових систем [8], технологiчним та оргашзацш-ним аспектам iснування криптовалют [9; 10], моделюван-ню глобального впливу вiртуальних валют на глобальш ринки [11], порiвнянню вiртуальних i традицiйних грошей [12], застереженням щодо посилення можливостей «вiдмивання» коштГв з використанням вiртуальних валют [13], зокрема й у контекст правових аспектiв уник-нення оподаткування [14], зрештою й спробам комплексного регулювання [15], - не дають системно! вГдповкД на питання буття вiртуальних валют та ушверсальних пiдходiв до вбудовування цього феномена у традицшну фiнансово-економiчну глобальну систему з урахуванням потреб превалювання цкей сталого розвитку.
Доцкьно також згадати про цкком rрунтовнi спроби вГтчизняних вчених зосередити увагу на мейн-стримнГй проблематицi. Зокрема, до найбкьш вдалих та iстотних належать роботи, що мштять спробу зазирнути у глиб проблеми, структурують 'й змкт у частинi форму-вання на базi вiртуальних валют як нескшченого ресурсу та технологiчного забезпечення формування фжтивного капiталу [16], наголошують на необхГдностГ якнайшвид-ший адаптацГ! шструментарш регулювання до глобаль зацiйних виклиюв [17], впливу шформацшно-мережево! парадигми на феномен вiртуальних i криптовалют тощо[18]. Втiм, зазначенi науковi розвiдки переважно спрямоваш на оцiнку наслiдкiв та передумов функцюну-вання вiртуальних валют, проте залишають вiдкритими питання реальних фiнансових та економiчних мехашз-мiв, що знаходяться в шдвалинах вибухоподiбного роз-гортання вiртуальних валют як одного з наочних проявiв пбридизаци iнформацiйних i фГнансових технологiй.
З позицш еволюцiйного розвитку економГчно'1 те-орГ1, не беручи до уваги питання техшко-технолопчних можливостей сучасних шформацшних технологГй, питання ексклюзивностГ сталого взаемозв'язку грошей та держави, як основного емГтента та власника, у рГзних аспектах Г контекстах знаходилося у фокусГ дослГджень провГдних науковщв рГзних економГчних шкГл. Проте не е революцшним за сво'1м прикладним змГстом та дискурсом теоретичного шзнання сам процес вГддГлення грошей вГд центральних урядГв шляхом децентралГзацГ!
'1х o6iry та сфери застосування. З 1845 р. до сучасних чайв за дозволом Центрального банку Англи окремим банювським установам Шотланди та 1рланди дозволено займатися приватною емгаею банкнот, якi е цкком ле-гальним засобом платежу [19]. В Австрали у 1920 р. було видано Акт про оподаткування банкнот (Bank Notes Tax Act), яким встановлювалися обмежyючi податки на по-дiбнy практику, що було продовжено в банювському актi Сшвдружност (Commonwealth Bank Act) у 1945 р. Зокрема, вже було передбачено штрафи за таку дшль-шсть, а вже у 1959 р. взагалi заборонено на основi Акту про Резервний Банк Австрали (Australian Reserve Bank Act) [20]. Також економiчнiй ктори вцомий приклад США, де протягом 1832-1867 рр. (у тому чи^ й шд час Громадянсько! вiйни) вiдбyвалася так звана «доба вкь-них банкiв», i приватнi установи (i не ткьки банкiвськi) у рiзниx штатах випускали власнi платiжнi зобов'язання у виглядi банкнот, якi не мали забезпечення у виглядi дорогоцiнниx металiв, що не заважало '!м тривалий час знаходитися в обиу паралельно iз металевими грошима, емiтованими урядом.
Якщо провести певну аналогiю, то цкком вiрогiд-но, що зазначений перюд в ктори банкшсько! системи США вплинув на особливу форму власност Федерально'! Резервно'! Системи, створено'! у 1913 р. На вк,мшу в1д Великобританп та Канади, капггали центральних банкш яких на 100% належать держав^ а також Японп та Бельги, капiтал центральних банкш яких е акцiонерним iз часткою держави, сама структура ФРС формуеться з понад 3000 приватних банкш-члешв, якi, купуючи акцп 12 регюнальних резервних банкiв, формують акцiонернy форму власност зазначеного нацiонального регулятора. I цей приклад е не единим у довгш кторп становлення збалансовано'1 координаци мiж бюджетно-податковою та грошово-кредитною системами нацiональниx економiк.
Численнi економiчнiй школи та течи зосереджу-вали увагу на тих чи шших аспектах iснyвання грошей, деякi теори на тривалий час набува-ли пашвних ознак у глобальнiй парадшш державного yправлiння та формування економiчноl полiтики. До таких належать як постулати кейнйанщв щодо необхк,-ност превалювання державного регулювання, особливо щодо регулювання вцсоткових ставок та попиту на ка-пiтал [21], так i, згодом, монетаристiв, якi бкьш глибоко дослiджyвали та пiдтримyвали гнучку, проте особли-вим чином структуровану, политику впливу центрального банку на попит та пропозицш грошей, залежно вiд наявних iнстрyментiв та особливостей економiчноl кон'юнктури, етапу економiчного циклу тощо [22].
До контроверсшних, проте беззаперечно фунда-ментальних, надбань економiчноl теори належить ви-датна робота представника австршсько! економiчноl школи та нобелевського лауреата (1974 р.) Ф. Хайека, сама назва яко! («Денацiоналiзацiя грошей» (1976 р.) [23]) свк,чить про усвцомлення проблеми подальших трансформацiй, пов'язаних iз особливою природою i функц1ями грошей, якими вони сприймалися на початку доби глобалiзацil. Саме цей доробок можна вважати таким, що шщшвав наукову та фахову дискусш щодо
форм, можливостей та шструменив емки та обиу грошей без привязки до нацюнальних урядГв, тобто пере-буваючи повнГстю у приватнГй власностЬ Незважаючи на суттеву критику окремих змГстовних Г формальних аспектГв, зокрема щодо мГжнародного грошового обЬ-гу, викладену в рецензГ! Д. Ховарда у 1977 р. [24], вже у 1987 р. у статтГ «Чи мае уряд якусь роль у грошовому обиу?» шший лауреат НобелГвсько'! премГ! з економГки, М. ФрГдман, багато в чому погодився Гз Гдеями та пози-цшю Ф. Хайека, зокрема в частиш конкуренцГ! на ринку випуску грошей [25].
ВГдповГдно, сам феномен виникнення вГртуальних децентралГзованих грошових систем, найбкьш вГдомою з яких е грошова одиниця BitCoin [26], мае достатньо гли-бокГ методологГчнГ та емшричш коренГ, а його дослГджен-ня потребуе комплексного пГдходу, бкьш широко'! та щ-леспрямовано'1 розвГдки для встановлення в подальшому вГдповГдного викликам режиму регулювання. Водночас заслуговуе на увагу той факт, що сама поява зазначено'1 вГртуально'! криптовалюти на свГтовому финансовому ринку припадае на достатньо неоднозначний з погляду дш нацюнальних Г наднацГональних регуляторГв перюд -2008-2009 рр., як часовий промГжок розгортання свито! финансово! кризи шсля ужорсточення вимог щодо учас-никш фшансових ринкГв через виявлеш недобросовГснГ дГ1 та манГпулювання об'ективною шформацшю [27].
1ншим питанням економГчно'1 теорГ!, важливим для розроблення регуляторних механГзмГв, е пошук консенсусу щодо самого статусу вГртуальних валют - чи можна '1х вважати повноцшними грошима, товаром, фГ-нансовим активом чи рГзновидом цГнних паперГв тощо? Для вГдповГдГ на це питання вважаемо за доцГльне засто-сувати методологГю функцГонального пГдходу, адже ще у 18 ст. науковщ вважали пГзнання грошей можливим через досидження виконануваних ними функцГй - як то за-собу платежу, засобу обмГну та засобу зберГгання Г нако-пичення багатства, а згодом Г мГжнародних розрахункш [28; 29]. Цкком зрозумко, що навГть за сучасного рГвня розвитку ГнформацГйних фГнансових технологГй жодну з цих функцш неможливо вважати повнГстю виконуваною вГртуальними грошима. Стосовно товару, то неможли-вГсть безпосередньо спожити вГртуальнГ грошГ також об-межуе можливГсть застосування цього категорГального визначення по вГдношенню до останнГх, хоча сукупнГсть вГдносин щодо обиу та обмшу формуе повноцшш ринко-вГ механГзми. Щодо цшних паперш, то хоча за змктом це найбГльш дотична дефГнГцГя, проте за формальними озна-ками (на кшталт вГдсутностГ емГтента та генерування '1х на основГ певного технологГчного процесу та алгоритму) не може також застосовуватися певною мГрою.
Для подальшого узагальнення, на наш погляд доцкьно визначити, що за своею сутнктю так зваш вГртуальнГ грошГ (бГльшою мГрою це стосуеться децен-тралГзованих криптовалют) е послугою з диriталiзащl всезагально! мiри вартосп, що динамiчно номшуеть-ся визначеною спiльнотою користувачiв програмно-апаратних комплекав, здатних до взаемоди на основi узгодженого алгоритму генерування, (пере)розподiлу та обмшу шформащею, наслiдком чого е виникнення
цифрового опщону, тобто права на затребування вне-ску у функщонування зазначено! спiльноти. Таким чином, вГдбуваеться поступова пбридизацш шформаци та фГнансГв як рГзних видГв ресурсГв у межах економГчних утворень вГдповГдно до потреб соцГально-економГчних формацш 5-6 технологГчних укладГв, шформацшно' економГки тощо. Зазначений шдхГд також коректно вклада-еться у концептуальш бачення формування пГд впливом шформацшно! революцГ! якГсно нового етапу лГбера-лГзацГ!, який вГдомий укра'нський вчений А. Гальчин-ський повязуе Гз формуванням нооекономГки, у межах яко'1 цифрова, системно мережева штернет-економжа, що самоорганГзуеться, затверджуе сво'1 цГнностГ юбер-нетичного розуму, а и внутрГшнГй потенцГал перевер-шуе можливостГ (в уси сво'1х проявах) сили державного втручання [30].
Водночас виникнення Г розповсюдження зазначено'1 дшльносп видаеться недоцкьно пов'язувати винятково Гз прогресуючими темпами впрова-дження шформацшних технологГй у суспкьну практику. Бкьш ймовГрним е припущення про кнування двови-мГрно'1 мотивацГ!. З одного боку, як цкком справедливо зазначають дослГдники, зокрема в дискусГйному паперГ МВФ [31], транзакцшш витрати на здшснення перека-зГв кошйв приватними користувачами е вразливе мкце сучасно'1 фГнансово'1 архГтектури, адже становлять не-продуктивний вид витрат (до 10% вГд сум переказГв), що утворюе можливостГ для залучення велико'! ккькост осГб до crowdsourcing [32], тобто формування спкьноти учасникГв, що готовГ використовувати власнГ ресурси (час, потужнГсть персональних комп'ютерГв тощо) для вирГшення загально'1 задачГ (зниження транзакцГйних витрат у мережевш структурГ - прим. авт.). Як ткьки визначити поверхневу економГчну проблему як мГнГмГ-зацГю транзакцГйних витрат, то стае зрозумГлим необ-хГднГсть застосування ГнструментарГю ГнституцГоналГз-му, адже саме ця наукова економГчна школа зосереджу-вала увагу на зазначенГй проблематищ [33]. Виходячи з постулатГв шституцюналктГв [34; 35] вГртуальнГ валюти доцкьно вважати Гнститутом. У межах цього шституту дГють конституцГйнГ норми, зокрема учасники мере-жГ, делегують власнГ ресурси Г мають право на частку вартостГ, утворено'1 в межах спкьноти. Причому дже-рело походження цГе'1 додатково'1 вартостГ не щкавить учасникГв, натомГсть вони впевненГ, що '1х перманентна участь та залучення нових учасникГв збГльшить капГта-лГзацГю приналежно'1 '1м частини вартостГ, нехай Г суто спекулятивним шляхом.
Наголосимо, що для реалГзацГ' зазначеного мае експлуатуватися довГра учасникГв, що е найбГльшим Г найвагомшим Г цшним активом будь-яко! з вГдомих спГльнот ГнформацГйних фГнансових технологГй, що здГйснюють операци з обГгу так званих вГртуальних валют. Водночас, якщо абстрагуватися вГд назви конкретно! вГртуально'' валюти та детермшувати фактори, що впливають на и вартГсть за принципом еквГвалентнос-тГ, то доцГльно передбачити, що складатиметься вона з обсягу витрат часу на опрацювання стандартного об-сягу даних програмно-апаратним комплексом Г спеку-
лятивно'1 складово!, яка вiдображатиме piBeHb довiри до спкьноти, що бере участь в оргашзаци o6iry. I якщо перший чинник з часом зменшуватиме вартiсть (при-пустимо, за обернено пропорцшною залежнiстю вiд закону Мура [36], тобто зворотно до збкьшення обчислю-вальних потужностей вдвiчi кожнi 18 мiсяцiв), то весь акцент (тобто, оргашзацшно-управлшсью ди) емггента вiртyальних валют зосереджуватимуться на компонента довiри (кiлькiсним виразником, яко! гшотетично можна сприймати агрегований показник вц кiлькостi трансак-цiй у системi обiгy вiртyальноl валюти та юлькоста учас-никiв системи вiртyальноl валюти) як такому, що може бути опосередковано шдконтрольним маншуляц1ям. I якщо, для прикладу знов-таки, звернутися до вiртyаль-но! валюти Bitcoin та вцстежити порiвняльнy динамiкy пошукових запитав у системi Googlе, то запит «USD» характеризуемся 1,1 млрд ушкальних посилань, у той час як «Bitcoin» - 0,23 млрд посилань (станом на листопад 2017 р.). Зазначимо, що рiзниця безсумшвно е, проте на-впъ не на порядок... Отже, можна припустити, що саме за рахунок експлуатаци ресурсу довiри досягаються по-точш приголомшуючи показники динамiки спекулятивно! вартост зазначено'1 валюти [37].
Водночас зростання спкьноти та обсягiв доступ-них 1й ресyрсiв полегшуе досягнення цкей справжни бенефiцiарiв розгалужених мереж вiртyальних валют -сyб'ектiв, що отримуватимуть дохiд не сткьки в1д спеку-лятивних чинникiв, сккьки в1д опосередкованих пере-ваг ^легального використання аношмно'1 системи тран-сакдiй, у межах яко'1 неможливо буде вцстежити тi або iншi частковi записи в загальному надвеликому обсязi облжових записiв дрiбних i шифрованих транзакцш. Це i е iншим боком у двовимiрнiй мотиваци щодо функцю-нування вiртyальних валют, криптовалют як шститутав диптодзацц всезагально! мiри вартоси.
Своею чергою, розвиток теоретико-методично'1 бази регулювання вiртyальних валют можна простежити на основi нормативно-правових та офщшних докyментiв вiдповiдного профiлю, виданих нацюнальними та провiдними наднацiональними i мiж-народними iнститyцiями. Орiентyючись на европей-ський досвiд, потрiбно зазначити, що саме регулювання систем електронних грошей здшснюеться в рамках Директиви 2009/110/6С бвропейського Парламенту та Ради в1д 16 вересня 2009 р. (щодо започаткування та здшснення д1яльност установами - емiтентами електронних грошей та пруденцшний нагляд за ними, що вносить змши до Директиви 2005/60/6С та 2006/48/6С i скасовуе Директиву 2000/46/6С (ОВ L 267, 10.10.2009). Водночас взаемозв'язок систем електронних грошей та сфери ПВК/ФТ чико визначено в актуальному европей-ському регуляторному акта - Директивi 6С 2015/849 бвропейського Парламенту та Ради в1д 20 травня 2015 р. «Про запобтання використанню фшансово'1 системи для вцмивання грошей та фшансування тероризму, що вносить змiни до Регламенту (6С) № 648/2012 бвропейського Парламенту та Ради i припиняе дш Директиви 2005/60/6С бвропейського Парламенту та Ради i Директиви Комки 2006/70/6С» [38]. Зокрема у п. 7 зазначеного документа визначено, що використання
продуктш електронних грошей дедалi бкьше замiнюe банювсью рахунки, що, на додачу до заходш, встанов-лених у Директивi 2009/110/6С бвропейського Парламенту та Ради, виправдовуе охоплення цих продуктiв зобов'язаннями щодо протиди вiдмиванню грошей та фшансуванню тероризму.
Однак за певних доведених обставин, що характе-ризуються низьким рiвнем ризику, а також за суворих умов мiнiмiзацiï ризиюв, державам-членам повинно бути дозволено звкьняти продукти електронних грошей вiд певних заходiв з аналiзу благонадiйностi клшнтш, таких як iдентифiкацiя i верифкацш клieнта та бенефщарно-го власника, але не вiд монiторингу операцш або дкових в1дносин. Умови мiнiмiзацiï ризикiв повиннi мiстити ви-могу про те, що звкьнеш продукти електронних грошей можуть використовуватися виключно для придбання то-варiв або послуг, i що сума, яка збериаеться в електронно-му виглядi, повинна бути достатньо низькою (зазвичай 3ycmpÏHaembCH вимога про е^валент 100 евро - прим. авт.), щоб запобиати ухиленню в1д правил ПВК/ФТ.
Miж тим, у 2014 р. ббвропейський Центробанк (European Banking Authority) випустив офщш-ний документ-роз'яснення щодо «в!ртуальних валют» (EBA/0p/2014/08) [39], в межах якого, визнаючи прогресивнiсть та шклюзивнкть технолог!!, наголошу-вав на вбудованих ризиках i потребi розроблення нового регулювання ще! сфери. У 2015 р. ббвропейський Центробанк випустив кершництво з! схем вiртуальних валют [40], а бврокомкш видала офщшний аналкичний документ про можливост глобального впливу i розповсю-дження в!ртуальних валют [41]. Водночас питання регулювання ВВ у сфер! ПВК/ФТ було Грунтовно визначено, базуючись на ощнюванш ризиюв вц впровадження ш-новацш у сфер! фшансових послуг у кер!вництвах М1ж-народно! групи з протиди в1дмиванню брудних грошей (англ. - Financial Action Task Force on Money Laundering -FATF, фр. - Groupe d'action financière - GAFI) щодо ризиюв, пов'язаних з мережевими i мобкьними сервками попередньо! оплати (2013 р.) [42], в1ртуальних плакж-них систем (2014 р.) [43] i послуг переказу грошей або вартост (2016) [44]. Згодом у 2017 р. FATF за результатами проведення Першого Форуму Фшансових i Регуля-торних Технологш (FATF FinTech & RegTech Forum) було висловлено беззастережну шдтримку вцповцальному впровадженню шновацш у цш сфер! для забезпечення максимально! в1дпов1дносп шновацш вимогам ПВК/ ФТ з урахуванням потреб шклюзивностЬ Зокрема, було сформульовано так зваш «Принципи Сан-Хосе» щодо регулювання фшансових технологш [45]:
f протидш вцмиванню кошкв та фшансування
тероризму як всезагальна основна мета; f сприяння залученню державного та приватного
сектор!в до сшвпращ; f впровадження позитивних та вк,повк,альних шновацш;
f встановлення чкких та розумних цкей регулювання, як! спрямовуватимуться як на протидш ризикам, так i на впровадження шновацш; f прозоре та змктовне регулювання.
За даними комГтету бвропарламенту, з урахуван-ням зазначених аспектГв, тривае робота щодо оновлен-ня Директиви 2015/849, зокрема Г в частиш встановлен-ня бкьшо! вГдповГдностГ зазначеним принципам [46]. Доцкьно зазначити, що в УкраМ у 2016 р. вперше проведено нацюнальну оцшку ризикГв у сферГ запобГгання та протидГ! легалГзацГ! (вГдмиванню) доходГв, одержаних злочинним шляхом, Г фшансуванню тероризму. Зокрема, у зазначеному звт згадуеться про електронш грошГ, стрГмкий розвиток фГнансових та ГнформацГйних техно-логГй, вплив новГтни фшансових технологи, що значно вплинули на швидюсть обГгу коштГв, наведено ризики уразливостГ до кГберзлочинГв у банкГвському секторГ, у тому числГ шляхом проведення ланцюгових фГнансо-вих потокГв через декГлька банкГвських рахункГв за до-помогою дистанцГйного доступу, використання елек-тронних грошей та криптовалют [47].
У наукових дослГдженнях вГтчизняних фахГвщв Гз дослГджуваного питання зазначаеться, що сучаснГ комп'ютернГ та мережевГ технологи створюють величез-нГ можливостГ для професГйного протизаконного виве-дення тшьових капГталГв у офшорнГ зони, що надзвичай-но ускладнюе його своечасне припинення й розроблен-ня рестриктивних заходГв. Також автори зауважують, що з огляду на окреслеш глобальш проблеми та виклики на мГжнародному й нацГональному рГвнях керГвництво БАТЕ на пленарному засГданнГ КомГтету експертГв Ради бвропи з питань взаемно! оцГнки заходГв протидГ! вГд-миванню грошей (МОЫБУУАЬ), яке проходило 12 груд-ня 2014 р. у м. СтрасбурзГ, особливо наголошувало на боротьбГ з використанням ГнформацГйних технологГй для легалГзацГ! тГньових доходГв, зокрема шляхом акти-вГзацГ! застосування криптовалют [48].
Якщо проаналГзувати спрямовашсть моделей регу-лювання вГртуальних валют у цкому (табл. 1)1, то потрГбно зазначити, що Гснують полярнГ пГдходи, зокрема щодо рестрикцГ! (Китай), кримшалГзаци (Рос1я, БолГвш), пбридизаци (США), позитивГзму (Японш), зни-ження ризикГв (переважно краши 6С) та Гнших видГв сполучення державних регуляторних ГнструментГв еко-номГчного та неекономГчного профГлю. Беззаперечним е той факт, що найбГльшого розвитку формальних Гнстру-
1 Табл. 1 складено на основк Статистика CBiTOBoro банку. URL: https://data.worldbank.org/indicator/GC.DOD.TOTL. GD.ZS?locations=EU; https://www.statista.com/statistics/264647/ national-debt-of-selected-countries-in-relation-to-gross-domestic-product-gdp/), iнформацií та повiдомлень: URL: http://tradingeconomics.com; https://lc.fia.org/sites/default/ files/LW_2016%20FIA%20Bitcoin%20Webinar%20Presentation. pdf; https://sencanada.ca/content/sen/Committee/412/banc/ rep/rep12jun15-e.pdf; http://www.bitcoinx.com/; https://www. bitcoinisle.com/2017/05/16/how-five-states-are-approaching-bitcoin-regulation/$; https://www.virtualcurrencyreport.com/; https://www. walletweekly.com/bitcoin-regulation-around-world/; Application of FinCEN's Regulations to Persons Administering, Exchanging, or Using Virtual Currencies (FIN-2013-G001)/The Financial Crimes Enforcement Network. URL: https://www.fincen.gov/sites/default/files/shared/ FIN-2013-G001.pdf; Роз'яснення щодо правомнрносп використання в УкраМ <^ртуально'|' валюти/криптовалюти» Bitcoin. URL: http:// www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=11879608
менйв регулювання ВВ Гз введенням '!х до повноцшного законодавчого поля набули юрисдикцГ! переважно афГ-льованГ з офшорними зонами та податковими гаванями.
ПГдсумовуючи результати аналГзу розроблених Г впроваджених на глобальному та нацюнальному рГвнях пГдходГв до встановлення регулювання наддинамГчно-го розвитку ГнформацГйних фГнансових технологГй, що проявляються, зокрема, у виглядГ випуску та обГгу вГр-туальних грошей, вважаемо за доцГльне наголосити на таких факторах зростання ризику в цш сферГ:
A) РГзноспрямоваш пГдходи до регулювання в межах рГзних географГчних, торгГвельно-економГчних та фГ-нансових Г монетарних структур саме по собГ е чинником, що формуе ризики ^легального використання фшансово-технолопчно! Гнфраструктури для вГдмивання коштГв та досягнення цкей уникнення вгд оподаткування.
Б) ВГдверто загрозливою е позицш представникГв окремих офщшних ГнституцГй [49] щодо вГдсутностГ потреб у негайному вирГшеннГ питання встановлення дГ-евого та унГфГкованого регулювання на базГ тверджень про мшмальний обсяг операцГй обГгу вГртуальних валют у глобальнш структурГ фГнансових трансакцГй, адже ця структура е надзвичайно динамГчною (тим бГльше, не може бути врахованою тшьова структура обГгу) та може виявитися запГзно, коли вГдбудуться якГснГ змГни у ви-користаннГ вГртуальних платежГв.
БГльше того, беручи до уваги спрощену модель ккьюсно! грошово'! теорГ!, яка знаходиться в основГ мо-нетаристсько'! концепцГ! сучасно'! економГчно'! теорГ!, зокрема у виглядГ сшввГдношення юлькост грошей в обГгу, що дорГвнюе вГдношенню суми цГн товарГв до швидкостГ обГгу, зазначимо, що суттеве (нелГмгговане!) збкьшен-ня зазначено'! швидкостГ не ткьки спотворить базовГ спГввГдношення зважено! грошово-кредитно! полГтики Г можливГсть досягнення цкей таргетування [29], а й ви-кривлятиме монетарну статистику, зокрема агрегат М0, що негативно впливатиме на можливГсть ухвалення дГ-евих рГшень у сферГ координацГ! грошово-кредитно! та бюджетно-податково! полГтики.
B) ОкремГ результати компаративного аналГзу впроваджених пГдходГв до регулювання вГртуальних валют рГзними юрисдикцГями (див. табл. 1) свГдчить про те, що найбГльш лояльне та повнГстю схвалене на рГвнГ урядГв унормування проведено в багатьох офшорних зонах/кра!нах. Водночас у розвинених економГках ви-знання вГртуальних/криптовалют вГдбулося або бГльш активно вГдбуваеться у крашах так званого полюсу спо-живання, а якщо бГльш чГтко з макроекономГчно! точки зору, - у крашах Гз найвищим рГвнем сшввГдношення державного боргу до ВВП, що загострюе питання по-шуку мотивацГ! для напрацювання единого глобального режиму регулювання ще до настання ситуацГ!, коли сут-тевГ обсяги лжвГдностГ будуть стерилГзованГ в дигГталГ-зованГй формГ. Зазначене корелюе з висновками експер-тГв з правових питань, якими найбкьш сприятливими для ведення дГлово! активностГ у сферГ ВВ визнано Ав-стралГю, ВеликобританГю, США, Канаду та Японш [50].
В УкраМ у 2017 р. було шщшовано низку норма-тивних актГв щодо встановлення регулювання, основнГ положення яких узагальнено в табл. 2.
e о
■О
NJ О
Таблиця 1
Особливосл регулювання o6iry в1ртуальних валют окремих краТн та сшввщношення обсягу i'x державного боргу до ВВП
№з/п КраТна Сшввщношення обсягу боргу до ВВП за 2016 р., % Особливосп режиму регулювання o6iry в1ртуальних валют (ВВ)
1 2 3 4
1 Австрт 84,6 У Австрм гпдходи до регулювання ВВ подтяються, з одного боку, Мшктерством фшанав та Органом з нагляду за фшансовим ринком, зокрема в частит можливого впровадження лщензування дтльносп з ВВ, можливого оподаткування податком на додану варткть окремих операцм, податком на каптал при продажу ВВ тощо, проте не включаючи ВВ до сфери регулювання фшансових ринюв. 3 ¡ншого боку, Мшктерство економки Австрм станом на 2014 р. дотримувалося погляди, що ВВ £ саме фшансовим ¡нструментом. До найбтьш актуальних належить офщшна позицт Органу з нагляду за фшансовим ринком В1Д 11.14.2016 р., вщповщно до яко'Г користувач1в ВВ закликали до перестороги, особливо в частит використання вщповщних бвнес-схем та ¡нвестування. Бтьше того, наголошувалося, що таю операцм не £ об'ектом регулювання та нагляду i мктять пщвищенп ризики
2 Бельпя 105,53 У 2014 р. Нацюнальний банк Белым офщшно попередив ¡нвестсрвта громадян про небезпеки ВВ, зокрема наголосив, що остант нее легальним засобом платежу, проте не надав ¡нформацм про перспективи встановлення комплексного регулювання. У цьому ж poqi Федеральна державна служба фшанав Белым (Federal Public Service Finance) видала постанову щодо неналежносп транзакцш з ВВ до сфери оподаткування податком на додану варткть. Такожу документ було зазначено, що подальше регулювання залежатиме Bifl вщповщних позицм ёврокомо. Подальша робота щодо врегулювання зазначених проблем зосереджена в MimcrepcTBi юстицм Белым, де сптьно з Генеральною прокуратурою (Board of Procurators General) та фах1вцями Агенства з Арешту i Конфккацм Актива (Central Office for Seizure and Confiscation) розробляються процедурн1 питания унор-мування арешту цифрових актива
3 Болгарт 29,5 У 2014 р. Болгарт стала першою крашою £С, що визнала Bitcoin валютою, хоча й пбридною (м1ж грошами та активами) за змктом. Податкова агенцт Болгарм (The Bulgarian Revenue Agency) вир1шила, що операцм з ВВ (bitcoin) пщлягають декларуваннюта оподаткуваннюза ставкою10%як floxifl Bifl фшансових актива
4 Kinp 107,93 Використання ВВпоки нес врегульованим.У2013 р. Центальний БанкKinpy зазначав,що вважасбудь-якевикористання ВВнебезпечним,яктаке, що не регулюсться та щодо якого не здшснюеться нагляд за транзакцтми
5 Чехт 36,7 MiHicTepcTBO фшанав Чехи офщшно визначило, що транзакцм з ВВ п1длягають облку та застосуванню норм законодавства з протидм в1дмиванню кошт1в/ф1нансуванню тероризму (ПВК/ФТ). У 2013 р. сптьно з чеським пщроздтом фшансовоТ розв1дки (Czech Republic's Financial Analytical Unit) було офцмно визначено обсяг куп1вл1/продажу ВВу 1 тис. евро як ризиковий та належний дозвпування за нормами законодавства про ПВК/ФТ
6 Дант 42,6 У 2013 р. Орган з нагляду за фшансовими ринками (Financial Supervisory Authority) виступив ¡з попрередженням щодо ризикованосп операцм з ВВ, зокрема щодо неврегульованосп питания o6iry ВВ як рвновиду електронних грошей. У 2014 р. Центробанк Данм визначив, що Bitcoin не е валютою, осктьки не мае реального забезпечення. Своею чергою, Адмшктрацт з податюв та митних платежв Дани в межах розгляду прецендентноТ справи у 2014 р. визначила, що ВВ не можуть розглядатися як валюта для цтей оподаткування. Також не еобектами оподаткування доходи/зб™ Bifl операцш з ВВ
7 Естонт 9,49 У 2014 р. Естонська податкова служба (The Estonian Tax Authority) зазначала, що плануе започаткувати оподаткування доходу Bifl транзакцш з ВВ. У 2016 р. Верховний суд Естонм прийняв ршення застосувати посилене регулювання дотрейдер1в ВВ, особливо в частит поглиблення ¡дентифтацм користувач1в, звпування про щомочт операцм з ВВ обсягом понад 1 тис. евро
8 Грецт 179,0 У 2013 р. Центральний банк Грецм попередив про стандарты ризики, повязат з ВВ, зокрема щодо небезпеки використання, вщсутносп центрального регулювання, спекулятивного характеру та волатильносп, правових обмежень та можливого опосередкованого залучення до нелегальних i позазаконнихсхем
О
EKOHOMIKA
ф1нанси, грошовий о бiг i кредит
О 00
Продвижения табл. 1
Е
w
е о
"О
1 2 3 4
9 Фшляндт 59,4 У 2013 р. Податкова адмшктрацт Фшляндм видала роз'яснення стосовно ВВ, засвщчуючи необхщнкть застосування податку на фшансовий каптал при проведены обмшних операцш з ¡ншими валютами. Згодом, у 2014 р. Фшський податковий ком1тет (The Finnish Central Board of Taxes) визначив Bitcoin як фшансовий cepBic, що автоматично звтьняе ц1транзакцм вщ оподаткування ПДВ зпдно з европейськими нормами. У 2014 р. Банк Фшляндм висловив пози^ю щодо неналежносп Bitcoin до валют чи платЬкних ¡нструмент1в, натомкть що Bitcoin бтьшою Mipoio в1дповщае поняттю цшних nanepiB
10 Францт 96,65 У 2013 р. Центральний банк Францм попередив про ризики, повязав з ВВ, зокрема щодо небезпеки використання, вщсутносп центрального ре-гулювання, спекулятивного характеру та волатильносп, правових обмежень та можливого опосередкованого залучення до нелегальних i позаза-коннихсхем.У 2014 р. Мшктерство економки Францм визначило доходи вщ операцш з ВВяктаю, що пщлягають оподаткуванню. Своею чергою, Банювська федерацт Францм зазначила, що зарахування коилчв вщ операцм з ВВ на рахунки шежчвбанш вимагатиме облку та звпування до французького пщроздту фшансовоГ розвщки, уповноваженого на протид1ю вщмиванню кошпв. Згодом Мшктерство фшанс1в Францм ого-лосило про плани застосування мехашзм1в посиленоТ ¡дентифкацм для учасниювоперацм з ВВ, а також впровадило новацм взаконодавство, класифкувавши Bitcoins як актив, що пщлягають оподаткуванню податком на каптал та податком на активи. Того ж року в опублкованому звт Сенату Францм зазначалося, що ВВ потребують негайного врегулювання на законодавчому piBHi, а також що вони являють собою «в1ртуальний ¡нструмент бартерних операцш»
11 НПмеччина 68,3 ВВ пщпадають пщ визначення фшансових ¡нструменпв зпдно ¡з чинним законодавством, зокрема являють собою форму приватних грошей, що пщлягае оподаткуванню податком на каптал. Щеу 2011 р. НПмецький орган регулювання фшансових ринюв (Bundesamt für Finanzdienstleistungen, BaFin) стверджував, що ВВ нее електронними грошима, осктьки не прив'язаш до легально'!' грошовоТодиниць проте вони являють собою рвновид цшного паперу, що пщлягае оподаткуванню. Згодом, у 2013 р. цим самим органом було видно роз'яснення, що bitcoins еле-гальними фшансовими ¡нструментами, яю належать до категорм'засоб1в платежу, а та кож до групи ¡ноземних валют, в1дпов1дно до банювського законодавства НПмеччини. Водночас користувач1в було попереджено про ризики використання ВВ, можливу потребу лщензування вщповщноГ сфери дтльносп. Своею чергою, позицт Мшктерства фшанс1в НПмеччини зб1гаеться ¡з зазначеними пщходами, проте регулятор наголошуе на можпивосп використання ВВу багатостороншх шрингових циклах, що потребуе розгляду питания оподаткування ВВ податком на каптал. У подалыиому, з 2014 р. зпдно ¡з роз'яснювальним листом, комерцшштранзакцм'з ВВ вщнесено до об'екта обкладання податком на продаж! TOBapiB, що також застосовуеться до випадюв прийняття ВВ в оплату за прибдання товара та послуг. Зазначимо, що у 2016 р. ымецький та ав-стрийський уряди сптьно започаткували дослщницьку програму з вивчення використання ВВ для цтей органвованоТзлочинносп «BitCrime»
12 Угорщина 74,1 У 2014 р. Нацюнальний банкУгорщини попередив про загрози використання ВВ, аналопчно до узагальненого перелку ризиюв, на якому наголошуе в цьому контексп Свропейсий Центробанк. У 2016 р. додатково громадсьюсть було попереджено про розгортання криптовалют у схемах, що не мають ¡нституцюнального регулювання, та вщсутне гарантування транзакцш i повернення вкладених pecypciB
13 1рланд1я 75,4 Сптьною позицию Центрального банку 1рландм'та MiHicTepcTBa фшанав 1рландм'у 2013 р. було офщшне висловлення про неналежнкть ВВ до сфери грошово-кредитного регулювання,осктьки вони нее легальним засобом платежу.Своею чергою, посадовц1 податковоТадмшктрацм про-водять мошторинг можливих напрям1в удосконалення податковоТ политики щодо ВВ, осктьки останы мають ознаки як цшних nanepiB, так i валю-ти, проте зазначали, що не вважають ц1 ¡нструменти загрозливими для поширення схем уникнення оподаткування
14 1талт 132,6 3 2012 р. до нормативного поля 1талм внесено регуляторы положения £С щодо електронних грошей, зокрема щодо випадюв, коли вони функцюнують у сфер1 oöiry як 3aci6 платежу, а також випадюв, коли потребуе ¡дентифкацт ¡х ем1тент1в. У 2014 р. до Парламенту 1талм'було внесено законодавчий акт, яким передбачалося проведения поглибленоТ ¡дентифкацм для учасниювтранзакцй з ВВ, що перевищуютьобсяг 1 тис. евро. У 2015 р. Центральний банк 1тали у звернены до фшансових установ зазначив, що вони не мають здшснювати транзакциу ВВ, поки питания не буде остаточно врегульовано на законодавчому piBHi. Згодом регулятор видав окреме застереження щодо за гроз використання ВВ у сфер1 ПВК/ФТ.У 2016 р. було додатково висловлено пози^ю податковоТ адмшктрацм 1талм щодо незмшносп птьгового режиму обкладання податком на додану варткть покупок за допомогою ВВ
Продвижения табл. 1
1 2 3 4
15 Люксембург 30,4 У 2014 р. Комгая зфшансового регулювання Люксембургу (The Luxembourg financial regulatory commission) видала роз'яснення, де зазначила, що ВВ не е легальним засобом платежу, а також мктять велики ризики як для користувачв, так i для провайдерв транзакцш. Вщповщно, дтльнкть у цш сфер1 вимагае погодження ¡з мшпстерством фшанав та нагляду з боку самоТ комки
16 Нщерланди 62,3 Мшктерство фшанав Нщерланд1в не вважае ВВ об'ектом регулювання, який пщпадае пщ д1ю законодавства про фшансовий нагляд (Wetophet financieel toezicht).y 2013 р. Центральний банк Нщерланд1в випустив роз'яснення щодо ризиюв використання ВВ, наголошуючи, що вш не здшснюе нагляд за Тх o6iroM. У 2014 р. вщбулася низка судових прецедентних ршень нщерландських cyfliB, зокрема в одному випадку bitcoin було визнано легальним засобом обмшу, який прир1внюеться до прийнятно'Гформи здшснення платежу, проте не може бути визнаним легальним засобом платежу або грошима, у т. ч. електронними. В ¡ншому випадку судовоТ практики ВВ було визнано об'ектом, що пщлягае конфккацм. Привертае увагу, що того ж року нщерландська прокуратура у cniBnpaqi з колегами ¡з £С та США опублкувала звк про так звану «cipy зону мереж1 1нтернет», де здшснюеться великий обсяг ¡ллегальноТдтльносп та нагромадження ризиюв ПВК/ФТ, у межах якого ¡дентифкувала криптовалюти як одне з основних джерел загрози, що потребуе подалыиого дослщження
17 Польща 53,3 У 2013 р. Мшктерство фшанав Полыщ зазначало, що не вважае ВВ незаконними, проте й не класифкуеТхякповноцшну валюту, а доходи Bifl дтльност1 у сфер1 ВВ пщлягають оподаткуванню.У 2014 р. зазначений регулятор випустив заяву, у яюй наголошувалося, що в перспектив! транзакцм з ВВ розглядатимуться якфшансов1 ¡нструменти, проте в жодному випадку неякзаконний зааб платежу. У тому ж poqi регюнальне представництво Польсько'Г податково'Г Адмшктрацм у м.Лодзь визнало продаж ВВ об'ектом оподаткування ПДВ (23%), що Грунтувалося на положены про належнкть генерування (майншгу) до послуг з регульованою оплатою. У 2017 р. розроблено проект законодавчого акта про створення ЦентралвованоТбази даних розрахунюв nifl наглядом Мшктерства фшанс1в, де передбачалося застосування цього регулювання до oneparopiB ВВ, яю зобов'язувалися повщомляти протягом 24 годин про будь-яю рухи по рахунках клкнлв nifl загрозою адмшктративного штрафу. Цього ж року Центральний статистичний офк Полыщ (CentralStatistical Office) офщшно визнав генерування та торпвлю ВВ як вид економтноТ д1яльност1, що умовжливило державну реестрац1ю суб'ект1в п1дприемництва BiflnoBiflHoro профтю. Водночас польський ф1нансовий омбудсмен закликав Мшктерство фшанав посилити регулювання ринку ВВ, осктьки спостер1гаеться масштабне зростання обсяпв транзакц1й
18 Португалт 130,3 Протягом 2013-2014 pp. Нацюнальний банк Португалм попередив про загрози використання ВВ, аналопчно до узагальненого перелку ризиюв, на якому наголошуе в цьому контексп Свропейський Центробанк
19 Словент 79,7 У 2013 р. Центральний банк Словенм випустив застереження про ризики, пов'язаы з ВВ, на основ! попереджень Свропецського Центробанку. Своею чергою, Мшктерство фшанав Республки Словешя видало офщшне роз'яснення, що ВВ не е монетарним ¡нструментом в1дпов1дно до нацюнального законодавства, а також не е фшансовим ¡нструментом. Вщповщно, законодавство не мкгить положень, згщно з якими можливо було б регулювати бвнес, пов'язаний з трейдингом ВВ. Згодом, Мшктерство фшанав додатково пояснило, що суб'екти генерування ВВ обклада-тимуться податком на прибуток, у той час як операцм з ВВ як фшансовим активом не будуть об'ектом обкладання зазначеного податку
20 1спашя 99,26 У 2014 р. Мшктерство фшанав та держа вноТслужби (Ministry of Treasury and General Government) визнало Bitcoin електронною платЬкною системою в межах дотримання законодавства проазарты ¡гри. Згодом, у 2015 р., цей регулятор пщтвердив виключення ВВ у частин1 обкладання ПДВ в 1спанм
21 Швецш 46,4 У 2014 р. центральний банк Швецм попереджав про ризики, пов'язаы 3i сферою ВВ за вщсутносп дквого регулювання, водночас представник ПодатковоТ агенцм Швецм (Swedish Tax Agency) зазначав, що ВВ розглядатимуться як актив, проте не як валюта. Згодом, у 2015 р., було офщшно оголошено, що дохщ Bifl операцш (генерування) ВВ розглядатиметься як об'ект оподаткування, аналопчний до обкладання податком на працю
e
О ■о
NJ О
VO
ек0н0м1ка фшанси, грошовий obir i кредит
Продвижения табл. 1
s
w
e о
"О
1 2 3 4
22 Велика Британт 89,16 У 2013 р. Служба иВеличносп з Податюв i 36op¡b (Her Majesty's Revenue & Customs (HMRQ) офщшно зазначала, що питания електронних валют знаходиться в межах чинного законодавства, зокрема пщлягатимуть оподаткуванню прибутки в1д продажу товара i послуг, а також вщзначалася вщсутшсть потреби реестрацм qieí дтльноспу сфер1 дотримання вимог законодавста про ПВК/ФТ.У 2014 р. цей самий регулятор заявив про пер-спективи визначення ВВяк«приватних грошей», що мало скасувати пщзв1тнктьу справляны прибутку на прибуток. Згодом вже Банк Англм у звт про оцшку макроекономтного впливу цифрових валют дшшов висновку про вщсутнкть спричинених ВВ ризиюв для монетарноТ або фшансовоТ стшкосп Великобританцу 2015 р. було оголошено про плани уведення обмшних ВВ-б1ржпщ д1ю законодавства ПВК/ФТ, а згодом,у 2016 р.,у межах юрисдикцм автономного острову Джера встановлено регулювання o6iry ВВ (обсягом понад 150 тис. англ.фунпв на p¡K) пщ наглядом KomícíT о-ва Джера з фшансових послуг (Jersey Financial Services Commission). Водночас, скарбниця Великобританм оголосила про плани впровадження блокчейн-технологш у торпвл1та органвацм o6¡ry золота, зокрема на ochobí власноТторговельно'Т Royal Mint Gold (RMG), яка дор1внюватиме 1 г золота. За оцшками Кер1вництва Банку Англм, станом на 2017 р. у ceKTopi фшансових ¡нформацшних технологш, у тому чиш що забезпечуе eMÍciio i o6ir ВВ у Великобританм, зайнято понад 60 тис. прац1вниюв, а його ртний o6ir перевищуе 7 млрд фунт1в
23 США 107,35 Правове регулювання ВВ обумовлене особливостями як федеральних, так i мкцевих нормативних акпв. ВВ роглядаються одночасно як rpoiui, активи (власнкть) i як б1ржов1 товари. На федеральному piBHi суб'екти господарювання, що беруть участь в o6iry ВВ, мають рееструватися як оператори з переводу грошових kolutíb (Money Transmitters) у Мереж1 з боротьби ¡з фшансовими злочинами (Financial Crimes Enforcement Network), а на piBHi окремих штат1в дтльнкть зазначенихорганвацм пщлягае лщензуванню. Взагаль лщензування впровадженоу 13 штатах, не пщлягае лщензуванню дтльшстьз o6iry ВВ також у 13 ¡нших штатах, а решта регюшвСША- не визначилися з политою регулювання. У 2015 р. Амери-канська Торговельна Комгая з míhhhx nanepiB (Commodity Futures Trading Commission) вперше прир1вняла Bitcoin до б1ржовихтовар1в. Служба внутршшх floxofliB США (Internal Revenue Service) у 2014 р.оприлюднила кер1вництво, у якому визначила ВВ як власшсть, операцм з якою (у т. ч. майншг) повинш оподатковуватися
24 Аргентина 54,2 В1ртуальн1 валюти не е легальним засобом платежу зпдно з Нацюнальною Конституц1ею, в1дпов1дно до яко'Г винятково Центральний банк Арген-тини уповноважений на випуск грошей. На думку мкцевих експерт1в, в1ртуальна валюта для цтей регулювання в майбутньому може бути розгля-нута як товар або активна ochobí положень Цивтьного Кодексу Аргентини. Стосовно офщмних документ1в, то потребуе уваги офщмна заява Центробанку Аргентини Bifl 05.29.2014 р., у ягай йдеться про ризики використання в1ртуальних валют, включно ¡з високою волатильн1стю, потенцмними шахрайствами, а також ¡з акцентом на той факт, що в1ртуальн1 валюти не е законним платЬкним засобом. Своею чергою, 07.10.2014 р. пщроздт фшансовоТ розвщки Аргентини (The Unidad de Información Financiera), що e органом, вщповщальним за аналв, оброблення та передачу даних з метою ПВК/ФТ, видав офщшний документ, яким зобов'язав широке коло фшансових органвацш, як приватних, так i неприбуткових, звпувати про операцм ¡з ВВ
25 Австралт 47,2 Операцм з ВВ е об'ектом оподаткування як товари та послуги, доходи та каптал. До найбтьш важливих положень щодо встановлення режиму регулювання належать таю. Податкова служба Австралм (Australian Taxation Office) 06.24.2013 р. пщтвердила належнктьтранзакцш з Bitcoin до сфери застосування оподаткування товара i послуг податком на прибуток, а також наголосила на подалыиому врегулюванш оподаткування ВВ як грошей або засобу електронного платежу податком на каптал. Згодом було видано Кер1вництво з оподаткування операцш з Bitcoin, у якому зазначалося, що останнш не е грошима або валютою, проте е активом, що пщлягае оподаткуванню податком на каптал. Своею чергою, Казна-чейська служба Австралм (The Australian Department of Treasury) видало у 2015 p. аналп'ичний документ, який mícthb перелк ВВта opieHTOBHi схеми справляння податкових платеж^, а також схеми можливого уникнення Bifl оподаткування та застосування агресивного податкового плануван-ня для мшмвацм податкових платеж^. Секретарит Генерального прокурора Австралм (The Australian Attorney-General's Department) 04.01.2016 p. видав рекомендацшний документ, у якому зазначалося про нам1ри уряду розробити та прийняти flieBi занододавч1 норми для остаточного врегулювання питания ВВ протягом 2017-2018 pp., зокрема включивши питания електронних грошей у нацюнальш нормативно-правов1 акти з питань запоб1гання вщмиванню kolutíb. Зазначене мае сприяти посиленню потенцтлу нацюнального пщроздту фшансовоТ розвщки (Australian Transactions and Reporting Analysis Centre (AUSTRAQ у вщповщшй сфер1 регулювання
Продвижения табл. 1
1 2 3 4
26 Бразилт 78,32 3 2013 р. центральний банк Бразилм зосереджуе зусилля на регулюванш питания oôiry ВВ, водночас видаючи попереджувальн! та застеркаюч! настанови щодо можливостей ïx використання. Зокрема, 10.09.2013 р. було ухвалено Закон № 12865, яким регулюеться o6ir електронних грошей, а також роздтяються поняття «електронних» та «в1ртуальних» грошей. Такожз 2014 р. Податкова служба Бразилм вимагае декларування та звпування стосовно операцш з Bitcoin. У 2015 р. у парламент! Бразилм розпочался обговорення законодавчих ¡шцттив з подалыиого посилення регуляторно'Г функцм Центробанку щодо oôiry ВВ у краш!
27 Канада 54,7 ВВ не е легальним засобом платежу в Канадь проте вони належать до сфери оподаткування товара i послуг, а також приросту капталу. У 2013 р. Податкова агенцт Канади (Canada Revenue Agency) застосувала правила обкладання бартерних операцш до продаж!в товара i послуг за Bitcoin. Своею чергою, безпосереднш продаж/куп!вля Bitcoin як фшансових зобовязань стала об'ектом оподаткування податком на каптал. Водночас канадський пщроздт фшансово'Грозвщки (Financial Transactions and Reports Analysis Centre) офщшно визнаву листуванш, що 61рж1 ВВ знаходять-ся поза межами правового поля, проводячи операцм з грошового oôiry з недотриманням вимог законодавства у сфер! запобкання та протидм вщмиванню кошт!в, отриманих злочинним шляхом та фшансуванню тероризму. Згодом, у 2014 р., Парламент Канади прийняв вщповщн! зм!ни до законодавства у сфер! протидм ВК/ФТ, поширючи вщповщне регулювання на об!г ВВ. У 2016 р. Центральний банк Канади опубл1куваванал!тичну допов1дь, у яюй наголошувалося на зменшены волатильност! ВВ пкля встановлення сталого регулювання
28 Китай 46,23 Ретроспективно, щез 2013 р. Народний банк Китаю (The People's Bank of China) впроваджуе рестриктивну модель регулювання, що ставить поза межами нормативного поля об!г в!ртуальних валют, особливо в частин! заборони б1ржових операц!й з в!ртуальними валютами, проте персо-нальний майн!нг (генерування) не е забороненим. Народний банк Китаю не визнае Bitcoin валютою, а також не дозволяе фшансовим ! платЬкним ¡нституцтм брати участь у транзакц!ях ВВ, наголошуючи на високих ризиках, особливо у сфер! ПВК/ФТ
29 Норвепя 35,6 У 2013 р. було сформовано позиц!ю податково'Гадмшктрацм, зпдно з якою ВВ нее грошима або валютою, проте належать до категорм фшансових актив!в, що пщлягають оподаткуванню податком на каптал. У 2017 р., Грунтуючись на р!шеннях Свропейського Суду (European Court of Justice), мшктерство фшанав Норвегм переглянуло позиц!ю щодо обкладання транзакцш з ВВ податком на додану варткть ! внесло обмшн! транзакцм з Bitcoin до перелку виключення з об'ект!в оподаткування
30 Гонконг 0,06 У 2014 р. Секретарит Ф!нансових Послуг i Казначейства наголосив на високих ризиках oôiry ВВ, а також на необхщносп посиленого мошторингу на предмет запоб!гання в1дмиванню кошт!в. У 2015 р. гонконгсью органи монетарного нагляду наголошували на використанн! ВВ для нелегального oôiry фшансових ресурав, зокрема Bitcoin вщнесено до в1ртуальних ц1нних nanepiB, але не до легального платЬкного засобу. У подальшому анал1з позицш регулятор1в, зокрема залучення до розроблення вщповщно'|'пол™ки,орган1в протидм орган1зован1й злочинност1 (Organizedand Serious Crimes Ordinance) свщчить про HaMipn посилення нагляду за ВВ переважно у сфер! ПВК/ФТ
31 1сландт 87,1 Регулювання базуеться на законодавчому акп, що регулюе об!г ¡ноземних валют, який з 2013 р. застосовуеться по вщношенню до ВВ, забороняю-чи установам брати участь в обмш! електронних грошей. Також ВВ нее об'ектом оподаткування яктовари чи послуги
32 1нд!я 69,54 Резервний банк 1ндм (Reserve Bank of India) у 2013 p. офщшно попередив про стандартний перелк ризиюв, пов'язаних ¡з використанням ВВ ! наголосив на необхщносп подалыиого вивчення потреб удосконалення ¡снуючого законодавства. Згодом, у 2015 р., оф!ц1йн! особи зазначеного регулятора офщшно визнали технологм ВВ загрозливими та такими, що потребують унормування, особливо з позицш ПВК/ФТ
33 1ндонезт 30,3 У 2014 р. посадовц1 Центрального банку 1ндонезм наголошували на порушены ВВ норм регулювання ¡нформацшнихта електронних транзакцм, правил грошового oôiry тощо, створенн! ризиюв для користування. Згодом зазначений регулятор видав офщшне роз'яснення, вщповщно до яко-го ВВ не розглядалися як грошова одиниця або легальний платЬкний ¡нструмент
G О ■о
NJ О
EKOHOMIKA ф1нанси, грошовий obir i кредит
NJ
Зактчення табл. 1
s
w
e о
"О
1 2 3 4
34 Японт 239,18 У 2016 р. Агенство з регулювання фшансових послуг (The Financial Services Agency) запропонувало законодавч1 ¡нщативи, що визнають ВВ легальною валютою. Зокрема, до нормативно-правового поля вводилися категорм ВВ, 6ip>K ВВ, провайдер^ послуг ВВ, адмшюраторв обмшу ВВ та 'ix П1дзв1тнкть щодо законодавства у сфер1 ПВК/ФТ. Згодом вщповщшзмши було адаптовано до регулювання плапжноТ сфери (Payment Services Act). Проте неврегульованими залишалися питания податкового регулювання. Згодом, у 2017 р., Агентство з регулювання фшансових послуг впровади-ло ще одну ¡нщвтиву з визнання ВВ легальним засобом платежу, прир1внявши до ¡нших валют. 3 урахуванням подалыиих дебаты bitcoin визнавася «передоплаченим платЬкним засобом». Також вводилися вимоги до резерування капталу, юбербезпеки та операцшноТ дтльносп до провайдер^ транзакцш з ВВ. Вщповщно, вважаеться щоЯпонт у 2017 р. впровадила позитивктську модель регулювання, зпдноз якою в1ртуальн1 валюти виз-нано рвновидом грошей, дозволено yd легальы види o6iry та майншгу (генерування) з урахуванням дотримання вимог законодавства П ВК/ФТ
35 Малайзт 54,5 У 2014 р. Центральний банкМалайзм (Bank Negara Malaysia) видав роз'яснення, що не вважае ВВ легальним засобом платежу, вщповщно, o6ir ВВ не регулюеться, i громадськюъ застеркаеться Bifl таких транзакцш та 'ix ризикових наслщюв
36 Нова Зеландт 56,7 У 2013 р. Комгая з комерцшних питань Ново'Г Зеландм (NewZealand's Commerce Commission) визначила, що ВВ пщпадають nifl fliio чинного нацюнального законодавства з питань торпвл1 i комерцм (New Zealand's Fair Trading Act and Commerce Act) i маютьбути вщповщним чином урегу-льоваш. Згодом Резервний банк Ново'Г Зеландм випустивзастереження щодо ризикованоспта спекулятивного характеру ВВ. У 2014 р. заступник голови зазначеного регулятора висловив пози^ю щодо належносп ВВ до фшансових актива, а не до реального грошового субституту, а зростан-ня операцшних ризиюв у цш сфер1 вимагатиме подальших змш у регулюванш
37 Рост 17,04 У 2014 р. Ком1тет з безпеки нижньо'Г палати Державно'Г Думи погодив проект антитерористичного законодавства, яким було передбачено обме-ження аношмних транзакцш, у тому чиш ВВ. Своею чергою, Центробанк Росмзазначав, що за поточного регулювання, на основ! Закону «Про Центральний банк РосшськоТ Федерацм», ВВ е грошовим сурогатом, не е валютою та мають бути заборонеш до використання. Зокрема щодо учасниювоперацш з ВВ мають застосовуватися кримшальы санкцмз1 сфери ПВК/ФТ. Згодом, у 2015 р., Мшктерство фшанав розробило проект нормативно-правового регулювання сфери ВВ, базуючись на рестриктивнш модель що передбачала кримшалвац1ю використання ВВ. Дотепер pi3Hi редакцм цього законопроекту нееофщшно прийнятими, проте будь-яка л1бералвацт експертами неочкуеться ранше за 2019 р.
38 Сшгапур 112,3 У 2013-2014 pp. органи монетарного нагляду послщовно попереджали громадсьюсть про небезпеку операцш з ВВ, атакожанонсували встанов-лення регулювання посередниюв з операцш з ВВ у сфер1 ПВК/ФТ, зокрема в частит посилення вимог до ¡дентифтацм та звпування про nifl03pmi операцм.У 2014 р. Податкова служба Сшгапуру (Inland Revenue Authority of Singapore) видала офщшне роз'яснення щодо належносп до об'екта оподаткування доход1в Bifl операцш з ВВ. У pa3i застосування до ¡нвестицшноТ дтльносп ВВ обкладатимуться податком на каптал. Зрештою, на-голошуючи, що ВВ нее грошовоюодиницею або валютою,'ix вщносили швидше дотовар1в чи послуг для цтей оподаткування. Згодом, у 2016 р., Центральний банк Сшгапуру розробив нову регуляторну модель для провайдер^ грошових операцш, яка передбачала фокусування на цифро-вих валютах. Зокрема, передбачалося, що таю суб'екти отримуватимуть лщенз1ю в органах монетарного нагляду, а також чпто структуруватимуть транзакцм, що пщпадають nifl визначення «послуги з переведения та конвертацм грошей»
39 Туреччина 28,3 У 2013 р. орган банювськогота монетарного нагляду (Turkey's Banking Regulation and Supervision Agency) зазначав, що ВВ не пщпадае nifl fliio нацюнального законодавства (Law on Payment and Securities Reconciliation Systems, Payment Services and Electronic Money Institutions), також засте-piraB Bifl ризиюв, пов'язаних ¡зтранзакцтми ВВ
40 Укра'ша 81,25 У 2014 р. Нацюнальний банкУкра'ши надав Роз'яснення щодо правом1рносп використання вУкра'ш1 «в1ртуальноГ валюти/криптовалюти» Bitcoin, де зазначалося, що Bitcoin е грошовим сурогатом, який не мае забезпечення реальноТ вартосп, та рекомендував громадянам використовувати послуги лише тих платЬкних систем, яю внесен! Нацюнальним банком Украши до Реестру плат1жних систем, систем розрахунюв, учасниюв цих систем та оператор^ послуг плат1жно'Г ¡нфраструктури
Таблиця 2
Особливост проектiв нормативних акпв, що регулюватимуть сферу обiгу криптовалют в УкраТж
Вид документа
Особливi положення у проектi нормативного акта
Проект Закону Укра'ши «Про об^ криптовалюти в УкрашЬ (законопроект № 7183) [51]
• Криптовалюта - предмет мши, до якого застосовуються загальш положення договору мiни. Державне управлшня у сферi обiгу криптовалюти здмснювться НБУ. НБУ регулюв дiяльнiсть криптовалютних бiрж, через якi повины проводитися всi операцп. Криптобiржа зобов'язана здшснювати монiторинг всiх транзакцiй, щентифкацю та персонiфiкацiю суб'вкта криптовалютних операцш в порядку, установленому НБУ.
• Володгги i майнити криптовалюту мають право в тому чиш фiзичнi особи. Для майнiнгу можуть використовуватися як власы, так i орендоваы потужностi. Намайнена криптовалюта обкладавться податком (розмiр не обговорювться).
• Дохщ, отриманий криптовалютною бiржею вщ здiйснюваних операцiй, оподаткову£ться.
• До криптовалюти застосовуються загальш норми як право приватно!' власносп. Майнер може розпоряджатися нею на свш розсуд - мшяти на iншi криптовалюти, електронш грошi, цiннi папе-ри, валюты цшносп, товари i послуги.
• Криптовалюта не може застосовуватися проти основ нацюнально''' безпеки Укра'ши.
• Дан про криптовалюты операцп зберiгаються в системi блокчейн i £ вiдкритими. Суб'£кт криптовалютних операцш зобов'язувться зберiгати данi про вс транзакцп протягом 5 роюв.
Проект Закону Укра'ши «Про стимулювання ринку криптовалют та Тх похiдних в УкрашЬ (законопроект № 7183-1) [52]
• Криптовалюта - фшансовий актив. Криптс^ржа - юридична особа, яка ма£ статус фшансово''' установи, надав всi види фшансових послуг на ринку криптовалюти. Майншгом може займатися тiльки юридична особа.
• Регулювати ринок криптовалют буде спе^ально створений Регулятор, що займатиметься вида-чею лщензш на здшснення дiяльностi криптобiрж i криптообмiнних операцш, забезпечуватиме контроль за |'х дiяльнiстю; заборонятиме або зупинятиме дiяльнiсть фшансових установ, що надають послуги на ринку криптовалют; встановлюватиме правила i стандарти надання послуг, здшснюватиме пруденцшний нагляд за фшансовими установами i т. iн.
• Держава стимулю£ дiяльнiсть майнерiв i розвиток ринку криптовалют. У тому чиш шляхом фшансово''' пщтримки шновацшних проектiв у сферi майнiнгу, через регулювання цш на електро-енергiю (пiльговi тарифи вночО, пiльгове оподаткування та iншi форми вiдповiдно до законодав-ства Укра'ши про шновацмну дiяльнiсть.
• Криптс^ржою може бути тiльки юридична особа з мЫмальним розмiром статутного катталу не менше 5 млн грн (виключно грошовими коштами, як не позиченi та походження яких можна довести) на момент отримання лщензп. Не менше 51% статутного катталу повинно належати громадянам Укра'ши, а до складу учасниюв криптобiржi можуть входити також державы органи та органи мкцевого самоврядування, неприбутковi оргаызацп та нерезиденти Укра'ши.
• Фшансова установа, яка нада£ послуги на ринку криптовалют, повинна мати сайт у доменнш зон верхнього рiвня .иа, назва повинна зб^атися iз заревстрованою на територГ'' Укра'ши ТМ.
• Аноымш рахунки в криптовалют забороненi.
• Криптовалютнi операцп можуть здшснюватися тiльки через криптобiржi та пункти обмiну криптовалют з подальшою сплатою збору на пенсшне страхування.
• Забороня£ться майншг з повним або частковим використанням обчислювальних та шших коштiв, що належать тре™ особам, без згоди тре™ осiб
Джерело: складено на основ! проект1в в1дпов1дних нормативних акт1в станом на 1 листопада 2017 р.
Окремо доцкьно згадати про проект Закону Украг ни про внесення змш до Податкового кодексу Укра'ши (щодо стимулювання ринку криптовалют та 1х пох1дних в УкраМ) в1д 30.10.2017 р. № 7246, яким передбачено звкьнити в1д оподаткування прибуток п1дприемств, кр1м фшансових установ, що надають ф1-нансов1 послуги на ринку криптовалют у в1дпов1дност1 до Закону Укра'1ни «Про стимулювання ринку криптовалют та '1х пох1дних в Укра'1н1» (зазначений вище законопроект № 7183-1), отриманий в1д операц1й з куп1вл1-продажу криптовалют; а доходи в1д операц1й з криптовалютами не включати до розрахунку загального м1сячного (р1чно-го) оподатковуваного доходу, операци з криптовалютами та видобуванням (майнингом) криптовалюти в1днести до операцш, що не е об'ектом оподаткування [53].
Зазначеш документи е, беззаперечно, позитив-ним 1 зм1стовним напрямом подальшо'1 фахово'1 дискуси, проте, на наш погляд, поки не буде глобального консен-
сусу щодо бкьш широкого кола проблемних 1 перспек-тивних питань, з урахуванням кращого м1жнародного досв1ду 1 в1дпов1дно'1 практики вбудованих запоб1жник1в ПВК/ФТ, будь-яке нацюнальне регулювання винятково легал1зуватиме опосередкован1 та вбудоваш у глобаль-ну мережу ВВ дисбаланси 1 ризики. Враховуючи результата анал1зу нормативних докуменпв нац1ональних 1 наднац1ональних 1нституц1й, окрем1 узагальнення еко-ном1чно'1 теорЦ та ретроспективного контексту, на наш погляд, для переходу до аргументаци щодо формуван-ня засад ефективного регулювання у сфер1 об1гу в1рту-альних децентрал1зованих валют доцкьно визначити оргашзацшш принципи, за допомогою яких зазначену проблему можна намагатися виршити. На нашу думку, для формування д1евих методичних засад регулювання розвитку в1ртуальних валют для подальшого пошу-ку глобального консенсусу щодо цкей та 1нструмент1в такого регулювання доцкьно поставити за мету пошук
в1ропдних в1дпов1деи на питання щодо каталшаторш 1х виникнення як з позицш економ1чно'1 теори, так i госпо-дарсько1 практики, вiдповiдностi глобальним i локаль-ним соцiально-економiчним процесам i викликам.
Перш за все, одночасний пошук компромiсних пiдходiв до регулювання феномена вiртуальних децентралiзованих валют не мае i не може вц-буватися диверсифiковано в рiзних сферах, таких як за-побiгання та против вiдмиванню коштш, фiнансування тероризму та против розповсюдженню збро'1 матового знищення, пошук дiевого податкового регулювання, адаптацш положень монетарно1 та фшансово'1 полiтик i систем, унормування економiчних й соцiальних наслц-юв тощо. Адже напрацювання кращих ршень у якiИсь однiИ зi сфер не матимуть достатньо потенщалу для охо-плення iнших проблемних питань, розбалансовуючи по-тенцiал унiфiкованого шдходу. Таким чином, доцкьним виглядае утворення глобального мiжнародного шститу-ту, можливо, на основi об'еднання зусиль або розширен-ня повноважень вже дшчих, iз залученням уси наднащ-ональних i нацiональних регуляторiв дотичних сфер для напрацювання спкьного бачення щодо витоюв, насид-кiв та подальших збалансованих дш у сферi регулювання фшансових iнформацiИних технологiИ, зокрема тих, що оперують вiртуальними валютами рiзних видш.
По-друге, рiзнi моделi регулювання та змшна ди-намiка 1х впровадження у рiзних географiчних юрисдик-цiях, торгiвельно-економiчних формацiях та фшансових i монетарних системах не сприятимуть пошуку довго-строкового та симетричного викликам ршення. Таким чином, пропонуеться прюритетшсть принципу ex ante знаходження консенсусу щодо визначення якнаИшвид-шого перiоду до встановлення глобального режиму регулювання, Иого ч^ку дату та наИбкьшу можливу юль-юсть учасникiв такого унiфiкованого спкьного режиму.
По-трете, виршення питань окреслено1 багато-рiвнево'1 та складно'1 для однозначно! центифкаци прЬ-оритетних загроз проблематики доцкьно спробувати реалiзовувати шляхом структуризаци наИбкьш нагаль-них агрегованих ц!леИ. Пропонуеться на першому етапi зосередитися на таких.
У сферi економiчного регулювання - визначення можливостеИ зниження транзакцшних витрат тради-цiИно'1 фшансово'1 системи, особливо в контекстi мiж-народного руху капiталiв 1з одержанням одночасних переваг вiд розвитку шфраструктури iнформацiИних фiнансових технологiИ.
У сферi грошово-кредитного регулювання - розроб-лення пiдходiв до пiдвищення рiвня транспарентностi потенцшних надавачiв фiнансових послуг у сферi приватного випуску та обку вiртуальних валют на основi посилення захисту прав потенцiИних споживачiв, тобто ш вбудованими механiзмами додаткового i посиленого резервування капiталу залучених фшансових шститутш i посередникiв, а також банювських i парабанкiвських установ, штегрованих у вiдповiднi мережi.
У сферi податкового регулювання - зосереджен-ня додаткового податкового навантаження на залучених фшансових шститутах i посередниках, а також
банювських установах, що беруть участь у операц1ях 1з в1ртуальними валютами 1з одночасною оптим1защею обкладання податками приросту кап1талу та фшансових трансакцш приватного м1жнародного характеру. Водночас на перех1дний перюд до встановлення уш-ф1кованого регулювання пропонуеться встановлення обов'язкового декларування накопичень, номшованих у в1ртуальних валютах у визначених обсягах (можливо, як граничш для проведення ф1нансового мон1торингу або як для предмейв розкош1, тощо);
У сферi запобкання та протиди вiдмиванню ко-штiв, фтансуванню тероризму та розповсюдженню зброг масового знищення - мш1м1зац1я ризиюв вико-ристання фшансових технологш, зокрема у вигляд1 в1р-туальних валют, шляхом розроблення та встановлення особливих вимог до 1дентифкащ! користувач1в, що вво-дять/виводять цифров1 опц1они та/або надають послу-ги 1з переведення традиц1йно! м1ри вартост1 з/до сфери традиц1йного фшансового об1гу. Водночас на перех1дний перюд, до встановлення ушфкованого регулювання, пропонуеться встановлення правил визначення ризиюв фшансового мошторингу як для нац1ональних публ1чних д1яч1в по в1дношенню до ос1б, якими задекларовано нако-пичення, номшоваш у в1ртуальних валютах у визначених обсягах (можливо, як граничш для проведення фшансового мониторингу або як для предмейв розкош1 тощо).
У соцiально-економiчнiй сферi - дотримання л1-берально! модел1 регулювання самозайнятост1, в1дсут-ност1 л1цензування, заборон (кримшгшзащ!) або приму-сово! квал1ф1кацГ1 як 1ндив1дуальних п1дприемц1в ос1б, що застосовують власш ресурси для д1яльност1 у спкь-нотах користувач1в програмно-апаратних комплексш, здатних до взаемодП на основ1 узгодженого алгоритму генерування, (пере)розпод!лу та обмшу 1нформац1ею, що, зокрема, може використовуватися для оцифрову-вання м1ри вартост1. 1з одночасним посиленням тарифного регулювання та вимог дотримання техшки безпеки й саштарних норм до таких домогосподарств на основ1 агрегованих даних провайдер1в 1нтернет-зв'язку, поста-чальник1в комунальних послуг тощо.
У сферi забезпечення сталого розвитку - визначення можливостей виняткового використання в1днов-люваних джерел енергП для майншгу, передбачення ц1-льового використання спекулятивних надприбутк1в для соц1ально! сфери в1дпов1дних рег1он1в.
У сферi мiжнародного ствробшництва доцкь-ним було б впровадження регуляторно! модел1, на-ближено! до ф1нансових систем кра!н, що е основними партнерами у фшансово-економ1чному сшвроб1тництв1, потужними донорами або реципшнтами ф1нансових транзакц1й. Перспективним напрямом сшвпращ могли б стати компоненти м1жнародно! техн1чно! допомоги, спрямовано! на посилення шституцшно! спроможност1 майбутнього регулятора, зокрема щодо ушфжаци норм 1 правил фшансового обку, що сприяло б подальшш 1н-теграцй у глобальну ф1нансову систему 1з дотриманням дшвого режиму ПВК/ФТ, посилюючи в1дпов1дн1 позици щодо реал1зац1! реформи ф1нансового сектора та анти-корупц1йно! пол1тики зпдно з положеннями Угоди про Асощацш м1ж Укра!ною та 6С. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Pikketty, T. Capital in the 21st Century. N. Y., 2014. 689 р.
2. Бшорус О. Г. Структурна трансформа^я глобального капггалу та гiперфiнансiалiзацiя вiдтворювальних процеав. Ф'1-нанси Украти. 2016. № 1. С. 7-19.
3. Сфименко Т. I. Фккальний простiр i стабiлiзацiя дер-жавних фiнансiв. Фiнанси Укроти. 2017. № 9. C. 7-28.
4. Гасанов С. С. Структуры трансформацп економки i державы фшанси: проблеми методологи, теорГГ, економiчноT полгти-ки: монографгя. КиГв: ДННУ «Акад. фгн. управлшня», 2012. 352 с.
5. Goodhart, C. A. E. The two concepts of money: Implications for the analysis of optimal currency areas. European Journal of Political Economy. 1998. Vol. 14. Issue 3. P. 407-432.
6. Bell, S. The Hierarchy of Money. The Jerome Levy Economics Institute. Working paper. 1998. No. 231.
7. Berentsen, A. Monetary Policy Implications of Digital Money. KYKLOS. 1998. P. 89-117.
8. Okada, H., Bracamonte, V. The Influence of the Emerging Virtual Currency on Nation, Society, and Economy. In: Internet, Politics, and Policy Conference. University of Oxford, 22-23 Sept. 2016. URL: http://ipp.oii.ox.ac.uk/sites/ipp/files/documents/Oka-daH-BracamonteV-IPP2016%2520v1.0.pdf
9. Cook, R. J. Bitcoins: Technological Innovation or Emerging Threat? The John Marshall Journal of Information Technology and Privacy Law. 2014. Vol. 30. Issue 3. P. 535-570.
10. Grinberg, R. Bitcoin: An Innovative Alternative Digital Currency. Hastings Science & Technology Law Journal. 2011. Vol. 4. Issue 1. P. 160-207.
11. Ciaian, P., Rajcaniova, M., Kancs, d'Artis. The digital agenda of virtual currencies: Can BitCoin become a global currency? Information Systems and e-Business Management. 2016. Vol. 14. Issue 4. P. 883-919.
12. Lo, S., Wang, J. C. Bitcoin as Money? Current Policy Perspectives, Federal Reserve Bank of Boston. 2014. No 14-4. 13 p. URL: https://www.bostonfed.org/publications/current-policy-perspectives/2014/bitcoin-as-money.aspx
13. Bryans, D. Bitcoin and Money Laundering: Mining for an Effective Solution. Indiana Law Journal. 2014. Vol. 89. Issue 1. P. 441-473.
14. Gruber, S. Trust, Identity, and Disclosure: Are Bitcoin Exchanges the Next Virtual Havens for Money Laundering and Tax Evasion? Quinnipiac Law Review. 2013. Vol. 135. URL: https://papers. ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2312110
15. De Filipi, P. Bitcoin: a regulatory nightmare to a libertarian dream. Internet Policy Review. 2014. Vol. 3. Issue 2. URL: http:// policyreview.info/articles/analysis/bitcoin-regulatory-nightmare-libertarian-dream
16. Ковальчук Т., Паливода К. Цифрова валюта як вгр-туальне джерело фгктивного капгталу. Банювська справа. 2014. № 1-2. С. 3-11.
17. Волосович С. В. Вгртуальна валюта: глобалгзацшы виклики i перспективи розвитку. Економ'ша Украти. 2016. № 4. С. 68-78.
18. Лук'янов В. С. Зародження ринку криптовалюти в шформацшно-мережевш парадигмк Актуальт проблеми еко-hom'IKU. 2014. № 8. С. 436-441.
19. Scottish and Northern Ireland banknotes fact sheet. URL: http://www.acbi.org.uk/media/sni_notes_factsheet_nov12_ copy1.pdf
20.Weerasooria,W. Sw. (1976).The Australian BankCheque -Some Legal Aspects. Monash University Law Review. 1976. Vol. 2. P. 180-194. URL: http://www.austlii.edu.au/cgi-bin/sinodisp/au/ journals/MonashULawRw/1976/3.html
21. Keynes, J. M. The General Theory of Employment, Interest, and Money. University of Adelaide, 2014. URL: https://ebooks. adelaide.edu.au/k/keynes/john_maynard/k44g/complete.html
22. Friedman, M., Cagan Ph., Klein J. J., Lerner, E. M., Selden, R. T. Studies in the Quantity Theory of Money. Chicago: University of Chicago Press, 1956. 265 p.
23. Hayek, F. A. Denationalisation of Money - The Argument Refined An Analysis of the Theory and Practice of Concurrent Currencies. London: The Institute of Economic Affairs, 1990. 144 p. URL: https://mises.org/system/tdf/Denation-alisation%20of%20Money%20The%20Argument%20Refined_5. pdf?file=1&type=document
24. The Denationalisation of Money: a review by David H. Howard. URL: https://www.federalreserve.gov/pubs/ ifdp/1977/102/ifdp102.pdf
25. Friedman, M., Schwartz A. J. Has Government Any Role in Money? Journal of Monetary Economics. 1986. Vol. 18. Issue 1. P. 37-62.
26. Nakamoto, S. Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. URL: https://bitcoin.org/bitcoin.pdf
27. Report of the Financial Crisis Inquiry Commission. URL: https://www.google.ru/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web& cd=3&ved=0ahUKEwjjzbuS5fLWAhWDDpoKHbbUDgwQFggzMAI &url=https%3A%2F%2Fwww.gpo.gov%2Ffdsys%2Fpkg%2FGPO-FCIC%2Fpdf%2FGPO-FCIC.pdf&usg=AOvVaw167RwQwt4LocFxvy Us61yw.
28. Котляревський Я. В., Передеркнко Н. I. Варткть та концепцп походження грошей. Науков'1 записки Укратсьш ака-деми друкарства. 2010. № 1. С. 83-88.
29. Гасанов С. С., Передеркнко Н. I., Котляревський Я. В., Мартишв В. В. Грошг та кредит: ыдручник. Львгв: УкраГнська академiя друкарства, 2011. 200 с.
30. Гальчинський А. 1нформацшна револю^я i но-вий виток нооперетворень. URL: https://dt.ua/macrolevel/ anatoliy-galchinskiy-informaciyna-revolyuciya-i-noviy-vitok-nooperetvoren-257605_.html
31. IMF STAFF DISCUSSION NOTES. In: Virtual Currencies and Beyond: Initial Considerations. URL: https://www.google.ru/u rl?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&v ed=0ahUKEwi_9YjnsfXWAhWhFJoKHV9BAYkQFgglMAA&url=http s%3A%2F%2Fwww.imf.org%2Fexternal%2Fpubs%2Fft%2Fsdn%2 F2016%2Fsdn1603.pdf&usg=AOvVaw2IzIUmAq2ht1HQ4IwDvhAn
32. Crowdsourcing. Wikipedia. URL: https://en.wikipedia. org/wiki/Crowdsourcing
33. Coase, R. The Problem of Social Cost. Journal of Law and Economics. 1960. Vol. 3. P. 1-44.
34. Ostrom, E. Doing Institutional Analysis: Digging Deeper than Markets and Hierarchies. URL: https://books.google.com.ua/ books?id=JSqRfyzjUCcC&pg=PA819&lpg=PA819&dq=.+Elinor+O strom.+Doing+Institutional+Analysis:+Digging+Deeper+than+M arkets+and+Hierarchies.&source=bl&ots=XWDj5Qr7BE&sig=_0YX 3vSgaX6gp9X9VEAjG_5dMxw&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwj8sPO gi_bXAhXCB5oKHeT1BhQQ6AEISTAF#v=onepage&q&f=false
35. Coase, R. The New Institutional Economics. American Economic Review. 1988. Vol. 88. No. 2. P. 72-74.
36. Moore, G. E. Cramming more components onto integrated circuits. Proceedings of the IEEE. 1998. Vol. 86, No. 1. P. 82-85. URL: http://www.cs.utexas.edu/~fussell/courses/cs352h/papers/ moore.pdf
37. Динамка ринковоГ вартосп Bitcoin. URL: https:// blockchain.info/en/charts/market-price
38. Directive (EU) 2015/849 of the European Parliament and of the Council of 20 May 2015. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex:32015L0849
39. EBA Opinion on «virtual currencies». URL: https:// www.eba.europa.eu/documents/10180/657547/EBA-Op-2014-08+Opinion+on+Virtual+Currencies.pdf
40. Virtual currency schemes: A further analysis. URL: https:// www.ecb.europa.eu/pub/pdf/other/virtualcurrencyschemesen. pdf
41. The Digital Agenda of Virtual Currencies: Can BitCoin Become a Global Currency? URL: https://ec.europa.eu/jrc/en/ publication/digital-agenda-virtual-currencies-can-bitcoin-become-global-currency
42. Guidance for a Risk-Based Approach to Prepaid Cards, Mobile Payments and Internet-Based Payment Services. URL: http:// www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/recommendations/ Guidance-RBA-NPPS.pdf
43. Virtual currencies: key definitions and potential AML/ CFT risks. URL: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/ reports/Virtual-currency-key-definitions-and-potential-aml-cft-risks.pdf
44. Guidance for a Risk-Based Approach for Money or Value Transfer Services. URL: http://www.fatf-gafi.org/media/ fatf/documents/reports/Guidance-RBA-money-value-transfer-services.pdf
45. The FATF position on FinTech and RegTech. URL: http:// www.fatf-gafi.org/publications/fatfgeneral/documents/fatf-position-fintech-regtech.html
46. Revision of the anti-money laundering directive (AML). Countering terrorist financing. URL: http://www.europarl.europa. eu/legislative-train/theme-area-of-justice-and-fundamental-rights/file-revision-of-the-anti-money-laundering-directive-(aml)
47. Звгг про проведення нацюнальноТ оцшки ризиш. URL: http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=558&art_ id=23773&lang=uk
48. Ковальчук А. Т., Котляревський Я. В. Запоб^ання та протидiя вщмиванню кош^в: ризик-ор^нтований пiдхiд у кон-TeKCTi мнжнародного спiвробiтництва. Фiнанси УкраТни. 2016. № 10. С. 77-88.
49. Ali, R., Barrdear, J., Clews, R., and Southgate, J. Innovations in payment technologies and the emergence of digital currencies. Bank of England Quarterly Bulletin. 2014. Vol. 54. No. 3. P. 262-275. URL: www.bankofengland.co.uk/publications/ Documents/quarterlybulletin/2014/qb14q301.pdf
50. Правове регулювання криптовалютного бiзнeсу. URL: http://axon.partners/wp-content/uploads/2017/02/Global-Issues-of-Bitcoin-Businesses-Regulation.pdf
51. Проект Закону УкраТни «Про обiг криптовалют в УкраТ-нi» вiд 06.10.2017 p. № 7183. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=62684
52.ПроектЗаконуУкраТни«Простимулюванняринкукрип-товалют та Тх похiдних в Укра'шЬ вiд 10.10.2017 p. № 7183-1. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62710
53. Проект Закону УкраТни «Про внесення змш до По-даткового кодексу УкраТни (щодо стимулювання ринку криптовалют та Тх похщних в УкраТнО» вiд 30.10.2017 p. № 7246. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=628 16&pf35401=437291
REFERENCES
Ali, R. et al. "Innovations in payment technologies and the emergence of digital currencies". Bank of England Quarterly Bulletin. 2014. www.bankofengland.co.uk/publications/Documents/ quarterlybulletin/2014/qb14q301.pdf
Bell, S. "The Hierarchy of Money". The Jerome Levy Economics Institute. Working paper, no. 231 (1998).
Berentsen, A. "Monetary Policy Implications of Digital Money". KYKLOS (1998): 89-117.
Bilorus, O. H. "Strukturna transformatsiia hlobalnoho kapi-talu ta hiperfinansializatsiia vidtvoriuvalnykh protsesiv" [Structural transformation of global capital and hyperfinancialization of reproductive processes]. Finansy Ukrainy, no. 1 (2016): 7-19.
Bryans, D. "Bitcoin and Money Laundering: Mining for an Effective Solution". Indiana Law Journal. Vol. 89, no. 1 (2014): 441-473.
"Crowdsourcing" Wikipedia. https://en.wikipedia.org/wiki/ Crowdsourcing
Ciaian, P., Rajcaniova, M., and Kancs, d'Artis. "The digital agenda of virtual currencies: Can Bitcoin become a global currency?". Information Systems and e-Business Management. Vol. 14, no. 4 (2016): 883-919.
Coase, R. "The New Institutional Economics". American Economic Review. Vol. 88, no. 2 (1988): 72-74.
Coase, R. "The Problem of Social Cost". Journal of Law and Economics. Vol. 3 (1960): 1-44.
Cook, R. J. "Bitcoins: Technological Innovation or Emerging Threat?". The John Marshall Journal of Information Technology and Privacy Law. Vol. 30, no. 3 (2014): 535-570.
"Directive (EU) 2015/849 of the European Parliament and of the Council of 20 May 2015". http://eur-lex.europa.eu/legal-con-tent/EN/TXT/?uri=celex:32015L0849
"Dynamika rynkovoi vartosti Bitcoin" [The dynamics of the market value of Bitcoin]. https://blockchain.info/en/charts/market-price
De Filipi, P. "Bitcoin: a regulatory nightmare to a libertarian dream". Internet Policy Review. 2014. http://policyreview.info/ar-ticles/analysis/bitcoin-regulatory-nightmare-libertarian-dream
"EBA Opinion on «virtual currencies»". https://www. eba.europa.eu/documents/10180/657547/EBA-0p-2014-08+0pinion+on+Virtual+Currencies.pdf
Friedman, M. et al. Studies in the Quantity Theory of Money. Chicago: University of Chicago Press, 1956.
Friedman, M., and Schwartz, A. J. "Has Government Any Role in Money?". Journal of Monetary Economics. Vol. 18, no. 1 (1986): 37-62.
"Guidance for a Risk-Based Approach for Money or Value Transfer Services". http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/ reports/Guidance-RBA-money-value-transfer-services.pdf
"Guidance for a Risk-Based Approach to Prepaid Cards, Mobile Payments and Internet-Based Payment Services". http://www. fatf-gafi.org/media/fatf/documents/recommendations/Guidance-RBA-NPPS.pdf
Goodhart, C. A. E. "The two concepts of money: Implications for the analysis of optimal currency areas". European Journal of Political Economy. Vol. 14, no. 3 (1998): 407-432.
Grinberg, R. "Bitcoin: An Innovative Alternative Digital Currency". Hastings Science & Technology Law Journal. Vol. 4, no. 1 (2011): 160-207.
Gruber, S. "Trust, Identity, and Disclosure: Are Bitcoin Exchanges the Next Virtual Havens for Money Laundering and Tax Evasion?". Quinnipiac Law Review. 2013. https://papers.ssrn.com/ sol3/papers.cfm?abstract_id=2312110
Halchynskyi, A. "Informatsiina revoliutsiia i novyi vytok noo-peretvoren" [Information revolution and a new round of noo-trans-formations]. https://dt.ua/macrolevel/anatoliy-galchinskiy-infor-maciyna-revolyuciya-i-noviy-vitok-nooperetvoren-257605_.html
Hasanov, S. S. et al. Hroshi ta kredyt [Money and credit]. Lviv: Ukrainska akademiia drukarstva, 2011.
Hasanov, S. S. Strukturni transformatsii ekonomiky i derzhavni finansy: problemy metodolohii, teorii, ekonomichnoi polityky [Structural transformations of the economy and public finances: problems of methodology, theory, economic policy]. Kyiv: Akad. fin. upravlinnia, 2012.
Hayek, F. A. "Denationalisation of Money - The Argument Refined An Analysis of the Theory and Practice of Concurrent Currencies". https://mises.org/system/tdf/Denation-alisation%20of%20Money%20The%20Argument%20Refined_5. pdf?file=1&type=document
"IMF STAFF DISCUSSION NOTES" Virtual Currencies and Beyond: Initial Considerations. https://www.google.ru/url?sa=t&rct= j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKE wi_9YjnsfXWAhWhFJoKHV9BAYkQFgglMAA&url=https%3A%2F%
2Fwww.imf.org%2Fexternal%2Fpubs%2Fft%2Fsdn%2F2016%2Fs dn1603.pdf&usg=AOvVaw2IzIUmAq2ht1HQ4IwDvhAn
Keynes, J. M. "The General Theory of Employment, Interest, and Money". University of Adelaide, 2014. https://ebooks.adelaide. edu.au/k/keynes/john_maynard/k44g/complete.html
Kotliarevskyi, Ya. V., and Perederiienko, N. I. "Vartist ta kontseptsii pokhodzhennia hroshei" [The cost and concept of the origin of money]. Naukovi zapysky Ukrainskoi akademii drukarstva, no. 1 (2010): 83-88.
Kovalchuk, A. T., and Kotliarevskyi, Ya. V. "Zapobihannia ta protydiia vidmyvanniu koshtiv: ryzyk-oriientovanyi pidkhid u kon-teksti mizhnarodnoho spivrobitnytstva" [Avoidance and counteraction to money laundering: a risk-oriented approach in the context of international cooperation]. Finansy Ukrainy, no. 10 (2016): 77-88.
Kovalchuk, T., and Palyvoda, K. "Tsyfrova valiuta yak virtualne dzherelo fiktyvnoho kapitalu" [Digital currency as a virtual source of fictitious capital]. Bankivskasprava, no. 1-2 (2014): 3-11.
[Legal Act of Ukraine] (2017). http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=62684
[Legal Act of Ukraine] (2017). http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=62710
[Legal Act of Ukraine] (2017). http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc34?id=&pf3511=62816&pf35401=437291
Lo, S., and Wang, J. C. "Bitcoin as Money?" Current Policy Perspectives, Federal Reserve Bank of Boston. 2014. https://www. bostonfed.org/publications/current-policy-perspectives/2014/ bitcoin-as-money.aspx
Lukianov, V. S. "Zarodzhennia rynku kryptovaliuty v infor-matsiino-merezhevii paradyhmi" [The emergence of the crippling market in the information and network paradigm]. Aktualni prob-lemy ekonomiky, no. 8 (2014): 436-441.
Moore, G. E. "Cramming more components onto integrated circuits". Proceedings of the IEEE. 1998. http://www.cs.utexas. edu/~fussell/courses/cs352h/papers/moore.pdf
Nakamoto, S. "Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System". https://bitcoin.org/bitcoin.pdf
Okada, H., and Bracamonte, V. "The Influence of the Emerging Virtual Currency on Nation, Society, and Economy" Internet, Politics, and Policy Conference. 2016. http://ipp.oii.ox.ac.uk/sites/ipp/ files/documents/0kadaH-BracamonteV-IPP2016%2520v1.0.pdf
Ostrom, E. "Doing Institutional Analysis: Digging Deeper than Markets and Hierarchies". https://books.google.com.ua/book s?id=JSqRfyzjUCcC&pg=PA819&lpg=PA819&dq=. +Elinor+0strom .+Doing+Institutional+Analysis:+Digging+Deeper+than+Markets +and+Hierarchies.&source=bl&ots=XWDj5Qr7BE&sig=_0YX3vSga X6g p9X9VEAjG_5dMxw&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwj8sP0gi_bX AhXCB5oKHeT1BhQQ6AEISTAF#v=onepage&q&f=false
Pikketty, T. Capital in the 21st Century. New York, 2014. "Pravove rehuliuvannia kryptovaliutnoho biznesu" [Legal regulation of crypturgical business]. http://axon.partners/wp-content/uploads/2017/02/Global-Issues-of-Bitcoin-Businesses-Regulation.pdf
"Revision of the anti-money laundering directive (AML). Countering terrorist financing". http://www.europarl.europa.eu/ legislative-train/theme-area-of-justice-and-fundamental-rights/ file-revision-of-the-anti-money-laundering-directive-(aml)
"Report of the Financial Crisis Inquiry Commission". https:// www.google.ru/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=3 &ved=0ahUKEwjjzbuS5fLWAhWDDpoKHbbUDgwQFggzMAI&u rl=https%3A%2F%2Fwww.gpo.gov%2Ffdsys%2Fpkg%2FGP0-FCIC%2 Fpdf%2 FG PO- FCIC.pdf&u sg =A0vVaw 167 RwQwt4LocFxvy Us61yw
"Scottish and Northern Ireland banknotes fact sheet". http:// www.acbi.org.uk/media/sni_notes_factsheet_nov12_copy1.pdf
"The Denationalisation of Money: a review by David H. Howard". https://www.federalreserve.gov/pubs/ifdp/1977/102/ ifdp102.pdf
"The Digital Agenda of Virtual Currencies: Can BitCoin Become a Global Currency?". https://ec.europa.eu/jrc/en/publication/ digital-agenda-virtual-currencies-can-bitcoin-become-global-currency
"The FATF position on FinTech and RegTech". http://www. fatf-gafi.org/publications/fatfgeneral/documents/fatf-position-fintech-regtech.html
"Virtual currencies: key definitions and potential AML/CFT risks". http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/ Virtual-currency-key-definitions-and-potential-aml-cft-risks.pdf
"Virtual currency schemes: A further analysis". https://www. ecb.europa.eu/pub/pdf/other/virtualcurrencyschemesen.pdf
Volosovych, S. V. "Virtualna valiuta: hlobalizatsiini vyklyky i per-spektyvy rozvytku" [Virtual Currency: Globalization Challenges and Development Prospects]. Ekonomika Ukrainy, no. 4 (2016): 68-78.
Weerasooria, W. SW. "The Australian Bank Cheque Some Legal Aspects" Monash University Law Review. 1976. http://www.aus-tlii.edu.au/cgi-bin/sinodisp/au/journals/MonashULawRw/1976/3. html
Yefymenko, T. I "Fiskalnyi prostir i stabilizatsiia derzhavnykh finansiv" [Fiscal space and the stabilization of public finances]. Fi-nansy Ukrainy, no. 9 (2017): 7-28.
"Zvit pro provedennia natsionalnoi otsinky ryzykiv" [National Risk Report]. http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_ id=558&art_id=23773&lang=uk
CL
LQ
O
QQ O
o
CL
o
m <
<
o
u
