Ofitsiinyi veb-sait Pensiinoho fondu Ukrainy. http://www. pfu/gov.ua./control/uk/index
Onyshko, S. V. "Potentsial rozbudovy pensiinoi systemy v Ukraini u konteksti znyzhennia ryzykiv derzhavnykh finansiv" [Potential for the development of the pension system in Ukraine in the context of reducing the risks of public finances]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 3 (2012): 248-352.
Tkachenko, L."Shliakhy podalshoho reformuvannia pensiinoi systemy Ukrainy" [Ways of further reforming of the pension system of Ukraine]. VisnykPensiinoho fondu Ukrainy, no. 8-9 (2008): 24-26.
Zaletov, A. N. "Pensyonnaya reforma v Ukraine: rol strakho-vykh kompaniy" [Pension reform in Ukraine: the role of insurance companies]. Pensiina reforma vUkraini: rol finansovykh konsultantiv. Kyiv, 2011. 41-45.
УДК 336.027:004.4
ЕК0Н0М1К0-ПРАВ0ВИЙ СТАТУС КРИПТ0ВАЛЮТ В УКРДТН! ТА ЗА КОРДОНОМ
©2017 НАД1£ВЕЦЬ л. М.
УДК 336.027:004.4
Надквець Л. М. Економшо-правовий статус криптовалют в УкраТш та за кордоном
Метою cmammi е розкриття економ1чно1 сутностi криптовалют, дослдження заруб'жного досв/ду використання цифрово: валюти в ринкових економках i можливостей його адаптацИдо умов Украни. Зосереджено увагу на перевагах та недол'шах використання криптовалют у розвитку сучасноi економки. Узагальнено деф'ш'щи категорП «криптовалюта» з рзнихлтературних джерел. Визначено, що першою i найб'шьш пошире-ною криптовалютою в рзних кранах свту е бткойн. З'ясовано особливостi емки та обгу криптовалют в УкраМ та за кордоном. Розглянуто мiжнародний досвiд роботи з криптовалютою та визначено i'i потенцйний вплив на розвиток втчизняноi економши. Дослджено економко-правовий статус втчизняних i заруб'жних криптовалют. Запропоновано шляхи подолання правового вакууму режиму роботи з втчизняними та заруб'жними криптовалютами. Ключов'! слова: криптовалюта, бткойн, правовий статус. Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 17.
Надieвець Людмила Михайтвна - кандидат економ'мних наук, доцент кафедри фiнансiв, облку та аудиту, Хмельницький кооперативний торговельно-економ'нний 'нститут (вул. Кам'янецька, 3, Хмельницький, 29013, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 336.027:004.4 Надиевец Л. М. Экономико-правовой статус криптовалют в Украине и за рубежом
Целью статьи является раскрытие экономической сущности крип-товалют, исследование зарубежного опыта использования цифровой валюты в рыночных экономиках и возможностей его адаптации к условиям Украины. Сосредоточено внимание на преимуществах и недостатках использования криптовалют в развитии современной экономики. Обобщены дефиниции категории «криптовалюта» в разных литературных источниках. Определено, что первой и наиболее распространенной криптовалютой в разных странах мира является биткойн. Выяснены особенности эмиссии и обращения криптовалют в Украине и за рубежом. Рассмотрен международный опыт работы с криптовалютой и определено ее потенциальное влияние на развитие отечественной экономики. Исследован экономико-правовой статус отечественных и зарубежных криптовалют. Предложены пути преодоления правового вакуума режиму работы с отечественными и зарубежными криптовалютами.
Ключевые слова: криптовалюта, биткойн, правовой статус. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 17.
Надиевец Людмила Михайловна - кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов, учета и аудита, Хмельницкий кооперативный торгово-экономический институт (ул. Каменецкая, 3, Хмельницкий, 29013, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.027:004.4 Nadievets L. M. The Economic and Legal Status of Cryptocurrency Both in Ukraine and Abroad
The article is aimed at disclosing the economic essence of cryptocurrency, researching the foreign experience in the use of digital currency in market economies and the possibilities of its adaptation to the conditions of Ukraine. Attention is focused on the advantages and disadvantages of using cryptocurrency in the development of the modern economy. Definitions of the category of «cryptocurrency» from different literary sources have been generalized. It has been defined that the first and most widespread cryptocurrency in different countries of the world is the Bitcoin. The features of issue and circulation of cryptocurrency both in Ukraine and abroad have been clarified. The international experience of work with cryptocurrency was considered and its potential influence on development of the national economy was determined. The economic and legal status of national and foreign cryptocurrencies was researched. The ways of overcoming the legal vacuum of the mode of work with national and foreign cryptocurrencies have been proposed. Keywords: cryptocurrency, Bitcoin, legal status. Fig.: 2. Tbl.: 1. Bibl.: 17.
Nadievets Luidmila M. - PhD (Economics), Associate Professor, Department of Finance, Accounting and Audit, Khmelnitsky Cooperative Trade and Economic Institute (3 Kamianetska Str., Khmelnitsky, 29013, Ukraine) E-mail: [email protected]
За резyльтатами вивчення свггового досвцу дшль-ност фшансових компанш можна стверджyвати, що сьогодш кнуе безлiч реальних можливостей для адаптаци провцних шновацшних пiдходiв до орга-ншаци та ведення бiзнесy. Водночас останш мають зде-бкьшого точковий i несистемний характер. До числа найбкьш перспективных напрямюв розвитку фшансо-вого сектора належить впровадження шформацшних технологш та просування компанш в мережi 1нтернет, зокрема в його мобкьному сегментЬ У результат цьо-
го створюеться новий формат бiзнесу, важливе мксце в якому найближчим часом може поскти така шновацш-на форма грошей, як криптовалюта.
Економiчна природа криптовалюти наразi активно вивчаеться за кордоном, i серед останшх наукових робгг можна видкити статтю Метью Понсфорда «По-рiвняльний аналiз бикойну та шших децентралiзованих вiртуальних валют: правове регулювання в КНР, Канадi i США» [1], в якш автором зктавлено дiаметрально про-тилежш шдходи до 1х регулювання, окреслено можливi
загрози та перспективи в^д, !х використання. Також до-слiдженню функцiональних можливостей ново'1 форми грошей та особливостям и цiноутворення була присвя-чена публiкацiя колективу польських науковцiв шд на-звою «Коливання цiн i використання бiткойну» [2]. На даний момент саме бито™ е найбкьш розповсюдже-ною з-помiж близько шестиста криптовалют у свiтi, у зв'язку з чим саме на його прикладi зазвичай вивчаеться роль та можливост цифрових грошей.
1нтерес в^чизняних дослiдникiв до дано'1 проблематики е значно меншим, про що свiдчать в1дпов1д-нi публкаци, яю здебкьшого пов'язанi iз банкiвською справою, адже роль електронних грошей у комерцшних банках постiйно зростае i потребуе наукового обгрунту-вання 1х ефективного використання. Сучаснi тенденци та перспективи розвитку електронних грошей були роз-глянут в монографи О. В. Мельниченка «Теорш, мето-дологш та практика облiку, аналiзу i аудиту електронних грошей в банках» [3]. Цкком вдалою можна вважати спробу теоретичного узагальнення криптовалютних вцносин як феномена сучасно'1 цифрово'1 економiки та виявлення взаемозалежностi мiж котируванням золота та бiткойну в спкьнш публшщи А. В. Колдовського та К. В. Чернеги «Проблемш аспекти теоретичного осмис-лення криптовалюти як явища сучасно'1 шформацшно! економжи» [4].
Метою статтi е розкриття економiчноl сутностi криптовалют, дослiдження зарубiжного досвiду використання цифрово'1 валюти в ринкових економiках та можливостей його адаптаци до умов Украши.
У]шру того, як з кожним роком технолог^ усклад-няються, попит на них зростае в геометричнш прогреси, осккьки шновацп спрощують життя споживача як у корпоративны, приватнш i державнiй, так i в шших сферах дiяльностi. Свiтова економiчна криза вчергове висвiтлила юлька ключових проблем, зокрема активний вплив политики на економiку та не-ефектившсть використовуваних фiнансових механiзмiв. У результат такий вплив став поштовхом для створення нових технологiй, покликаних шдвищити ефективнiсть
функцiонування фшансово'1 сфери. Одним i3 таких мож-ливих шструменпв е використання криптовалют.
Минуло близько 8 роив з часу, коли з'явилася перша криптовалюта «бггкойн» (у 2009 р.) завдяки розроб-кам Сатошi Накамото, яка поступово набирае популяр-нiсть серед населення планети. За даними блогу Visual Capitalist, станом на початок вересня 2017 р. обсяг криптовалют у свт ощнювався у $146,2 млрд. Левова частка (47%) припадала на бито™, а 19% займав Ethereum [5].
На даний момент у свт ккьюсть видiв криптовалют уже наближаеться до тисяч^ i ринок продо-вжуе зростати. У зв'язку з об1гом та створенням криптовалют виникае питання про ll правове врегулю-вання на нацюнальному та на мiжнародному рiвнях. Тут виникають чимало перешкод, якi необхiдно в майбутньо-му подолати. Очевидною iз них е та, що чимало людей навть не знають про можливе iснування криптовалюти.
Вченi досить детально дослцжують проблеми та можливост використання криптовалюти, вiртуальних валют, в основу яких покладено технологiю «блокчейн» (табл. 1).
Наступною дилемою е недостатне обговорення та вiдсутнiсть опрацювання сутност бiткойну та його ана-лопв з боку державних органiв при прийнятт законiв чи iнших нормативних актiв.
Бiткойн - це перша i найвiдомiша з безлiчi шших вiртуальних електронних валют. Термiн «бито™» запо-зичений з англiйськоi мови (bitcoin) i утворився шляхом злиття двох ^в: bit (мiнiмальна одиниця комп'ютерно'1 пам'ятi) i coin (монета) [10].
Бгткойн квалiфiкують як вiртуальну валюту, гро-шовий сурогат, електронну послугу, електронну шфор-мацiю, нематерiальну цiннiсть, приватнi грошi, вiрту-альний товар тощо.
Бикойн функцiонуе без будь-якого контролюючо-го органу або центрального банку; обробка транзакцш i емiсiя здiйснюються колективно учасниками мереж^ до-зволяе проводити будь-яю операци анонiмно, без цен-тифiкацii користувача. Бiткойн мае вцкритий вих^дний код; нкто не володiе i не контролюе бiткойни, але всi
Таблиця 1
Дефiнiцii' категорм «криптовалюта» в рiзних лiтературних джерелах
№ з/п Визначення поняття Джерело
1 Криптовалюта - це цифрова або вiртуальна валюта, що використовув криптограф^ для забезпечення безпеки Cryptocurrency (2016). URL: http://www.investopedia. com/terms/c/cryptocurrency.asp
2 Криптовалюта - це фщу^арна цифрова валюта, валютний курс якоТ встановлювться на пщстэд вiльно плаваючого режиму як результат попиту i пропозицп на валютному ринку з повною вщсутыстю контролю з боку центробанкiв Молчанова Е., Солодковський Ю. Глобальна cepBicHa природа сучасних криптовалют. М'жнародна еконо-м'ша полтика. 2014. № 1. С. 60-79
3 Криптовалюта - це вiртуальне джерело фктивного капiталу Ковальчук Т., Паливода К. Цифрова валюта як BipTy-альне джерело фктивного капралу. Банквська справа. 2014. № 1-2. С. 3-11
4 Криптовалюта - вид цифровоТ валюти, чиТ емiсiя та облк заснованi на асиметричному шифруваннi Г застосуваннi рiзних криптографiчних методiв захисту Майстер-клас i3 криптовалют: навщо цьому вчитись? URL: https://24tv.ua/kriptovalyuta_shho_tse_yak_ pratsyuye_bitkoin_yak_zarobiti_ta_riziki_n857740
Q_
LQ
О
CQ О
о о_
о
=п <
<
о
ш
Джерело: складено за [6-9].
можуть стати учасниками мереж1 Мережа бгткойн за-снована на так званому «блокчейш» (ланцюжку блокш) i являе собою публiчний реестр, який збер1гае данi про всi транзакци системи. Уа транзакци захищенi електронни-ми шдписами користувачiв - учасникiв мереж^ якi видо-бувають бiткойн i проводять з ними будь-якi операци.
Cпецiального режиму щодо бiткойну в УкраМ не встановлено, тому що вищезгадане питання про криптовалюту не виникало при обговорен-нi та прийняттi закошв. У листi НБУ «Щодо вцнесен-ня операцiй з «вiртуальною валютою/криптовалютою «Bitcoin» до операцiй з торгiвлi iноземною валютою» вiд 08.12.2014 р. № 29-208/72889 визначено Вйсот як «грошовий сурогат», який не мае забезпечення реальною вартктю i не може використовуватися фiзичними та юридичними особами на територи Украши як зааб платежу, осккьки це суперечить нормам украшського законодавства [11].
Для з'ясування правово! природи бiткойну важ-ливо звернути увагу на те, що у ЗУ «Про Нащональний банк Украши» визначено, що грошовий сурогат - це будь-яю документи у виглядi грошових знакiв, що в1д-рiзняються вiд грошово1 одиницi Украши, випущеш в обiг не НБУ i виготовленi з метою здшснення платежiв у господарському обiгу. Водночас ознаки криптовалю-ти не шдпадають пiд поняття «електронний документ», осккьки пiд останнiм розумiеться документ, шформа-цiя в якому зафiксована у виглядi електронних даних, враховуючи обов'язковi реквiзити документа. Таким чином, поняття криптовалюти не враховуеться грошо-вим сурогатом [12].
Першою позищею е те, що бiткойн - це сукупшсть шформаци. У його основi лежить блокчейн - зашифрований масив даних про ва операци, яю були проведенi в розподкенш мережi за весь час и iснування.
Другою позицiею е те, що бiткойн е близьким до товару, тому що нацюнальне законодавство не дае
чггкого визначення товару як такого, а позначае лише частину цього поняття для конкретних правовцносин. 1ншою позитивною стороною цього е те, що криптова-люта тдпадае пiд бартернi (товарообмшш) операци в розумiннi Податкового, Цивкьного та Господарського кодексiв Украши.
Специфiчна природа криптовалюти зумовлюе те, що вцповцне питання не е першочерговим для вирь шення (рис. 1). Але все ж таки зараз свiтовi тенденци та реали змушують змшювати свое ставлення до ще1 про-блеми. Найбкьш гострою перешкодою стае мехашзм закрiплення в законодавствi поняття та обiгу криптовалюти. Звичайно, не легким е процес створення цифрово1 валюти, але врегулювання вцносин щодо криптовалюти е дуже серйозною дилемою.
Також виникае питання про те, чи варто взагалi допускати оби вкповкно1 криптовалюти в межах юрисдикци конкретно: держави, враховуючи переваги та недолжи використання криптовалют зага-лом (рис. 2).
У Роси, 1сланди, Кита1, В'етнам^ Бол1вЦ, Бангладеш та Еквадорi криптовалюту вважають нелегальною i на-магаються заборонити або обмежити и використання на законодавчому рiвнi, вважаючи, що бгткойн обслуго-вуе оборот тшьово1 економiки.
США, Нiмеччина, Японiя, Францш, Фiнляндiя, Польща, Туреччина та iншi краши не ткьки дозволили оби вкповкно1 валюти, але й законодавчо закршили чи пiдкрiпили правовий режим, роз'яснили поняття бгт-койнiв та аналопв.
У квiтнi 2017 р. уряд Япони офiцiйно визнав бгт-койн платiжним засобом, який виконуе функцш валюти. Водночас офщшною грошовою одиницею залишила-ся лише ена.
Ще одна краша - Пiвденна Корея - заявила про намiр легалiзувати криптовалюти.
Контроль за грошовою масою здшснювться за допомогою в\дкритого алгоритму та не залежить В1д монетарной пол\тики центрального банку
Висока швидк\сть транзакцш
Використання псевдон\му (б\ткойн-адреси)
Кожна транзакц\я в\дображаеться у в\дкрит\й баз\ даних, змшити яку неможливо
Характеры! риси криптовалют
Перев\рка ус1х угод мае децентрал\зований \ публ\чний характер
Електронш гаманц\ безпосередньо не пов'язан\ з ¡дентиф\кац\йною ¡нформац\вю про 'х власник\в, водночас мова не йде \ про повну аношмшсть користувач\в
М\н\мальна плата за транзакц\ю
Майн\нг, тобто 'х створення за допомогою комп'ютера
Рис. 1. Характеры риси криптовалют
Джерело: узагальнено за [13, с. 112; 14, с. 38].
Рис. 2. Переваги та недолги випуску та o6iry криптовалют Джерело: узагальнено за [13, с. 113-114].
Законодавство 6С розглядае бiткойн як цифро-ве вiдображення вартостi, яке: а) не шдтверджено цен-тральним банком чи державним органом б) не при-в'язане до юридично встановлених валютних курсiв; в) може бути використане як зайб обмiну для купiвлi товарiв i послуг, 1х передачi та зберiгання; г) може бути придбане в електронному виглядЬ
В Австрали бiткойн розглядаеться як власнкть, а транзакцiя з ним - як бартер. У Канадi бито™ визна-чаеться як нематерiальний актив, а транзакцiя з ним -як бартер. В 1зраш бито™ не пiдпадае пiд правовий статус валюти нi як фшансове забезпечення, нi як актив, що обкладаеться податком. Кожного разу, коли прода-еться бiткойн, продавець повинен сплатити податок на приркт катталу [14, с. 45-46].
Штат Калiфорнiя першим iз вск дозволив викорис-товувати криптовалюту, прийнявши Assembly Bill 129. Цей закон дозволяе будь-якш корпораци, асощаци чи фiзичнiй особi брати участь в оборотi грошей, вцмшних вiд законних платiжних систем. Але проблема у штат Ка-лiфорнiя полягае в тому, що Assembly Bill 129 не врегу-льовуе ведення криптовалютного бiзнесу. У Нью-Йорку вцпов^на проблема виршена в серпш 2015 р. шляхом законодавчого закршлення у New York Codes, Rules and Regulations Департаментом фшансових послуг. Прийнят-тя Bitlicense - лщензи на введення криптовалютного бiз-несу - тут е водночас позитивним i негативним.
Причини надання дозволу в обк криптовалюти та ii певного врегулювання були зумовленi тим, що ком-пани, особливо стартапи, активно почали ii використо-вувати, з'явилися рiзноманiтнi бiржi, страховi компани, що не боялися ризиюв iз нестандартними грошима. З шшого боку, необхiднiсть втручання держави в особi ii оргашв була продиктована тим, що бито™ став плаиж-ним засобом дiяльностi Даркнету. Це анонiмна мережа, яка сьогодш активно функцiонуе в мережi 1нтернет по всьому свiту. Вона схожа на чорний ринок, де можна придбати зброю, наркотики, людей, фальшивi грошi та документи [15].
Проблемним питанням е також суб'екти криптовалюти i вiдносини мiж ними. Тут мова йде про те, хто мае право створювати криптовалюту та здшснювати опера-ц11 щодо не! Найбкьш доцкьним е те, що вцповцно до пункту 1.13 ст. 1 Закону Украши «Про плапжш системи та переказ коштiв в УкраМ» визначено, що емiтентом елек-тронних платiжних засобiв е винятково банк [16]. Крiм того, банк, що здшснюе випуск електронних грошей, бере на себе зобов'язання з 1х погашення. Проте банки в Укра-lнi не займаються створенням криптовалюти.
На жаль, пiддаючись загальнш тенденци, чимало держав все ж таки не встановлюють режим прийнят-тя криптовалюти через и специфiчну природу. Органи влади намагаються пояснити сутнiсть бiткойнiв та його аналогш, але наразi питання про правову природу е не-врегульованим. До таких краш належать Украша, Чилi, Бразилiя, Данiя, Малайзш та iншi.
BУкраiнi, яка входить в топ-5 з кiлькостi створених бiткойн-гаманцiв, де здiйснюе свою дiяльнiсть найбкьше у СНД агентство Кипа i дуже розвину-та спкьнота з цифрових валют, на законодавчому рiвнi правовий режим не визначено. Хоча кнуе роз'яснення НБУ щодо правомiрностi використання вiртуальноi валюти (криптовалюти), де вона визначена як грошовий сурогат, що не е нормативним роз'ясненням i в принци-ш пiдлягае критицi. Крiм того, е ршення апеляцiйного суду м. Киева вц 12.10.2016 р.у справi № 753/599/16, де позивач обгрунтовуе свою позицiю тим, що бикойн -це майновi права на записи у вцкритш базi даних блокчейн. II матерiальна цiннiсть шдтверджуеться '1х вартiстю на свiтових онлайн-майданчиках для торпв-лi та шдлягае судовому захисту. Суд, посилаючись на вищезгадане роз'яснення НБУ, вважае, що бптойн не е рiччю в розумшш ст. 179 Цивiльного кодексу Украши, тому що не мае ознак матерiального свггу та не е продукцию. Крiм того, криптовалюта не мае ознак майно-вих прав [17, с. 179].
1снують держави, що B3araAi pi3HOMaHÎTHMMM за-собами забороняють використання криптовалюти, що зумовлено високими ризиками щодо ïï використання та необхiдностi детального опрацювання вцповкно-го явища, але все ж таки вони проявляють штерес до ïï iснування та законодавчого закршлення. Серед таких краш - Китай (КНР), про що згадувалося вище. У бе-резнi 2014 р. Народний банк рекомендував китайським банкам i плапжним системам до 15 квггня цього ж року закрити рахунки 15 веб-ресурйв, яю використовува-ли торгiвлю бiткойна. ^м того, це було пiдтверджено на зустрiчi представникiв Народного банку Китаю, що остаточно призвело до закриття рахунюв ^ентш щодо здiйснення операцш з торгiвлi криптовалютою. Але в ачш 2016 р. Народний банк Китаю повцомив про зу-стрiч, на якiй обговорювалося питання про можливкть запуску власно'1 цифрово! валюти [10].
А ругою проблемою, яка е найбкьш фундаментальною i очевидною, е правова природа криптовалюти. З вищеописаного можна зробити ок, що на мiжнародному рiвнi сьогодш вiдсутня еднiсть в розумiннi правово'1 природи криптовалюти, тому держави по^зному визначають поняття бiткойна та його аналопв.
бвропейський суд у ршенш вiд 22.10.2015 р. ви-значив, що бито™ необхiдно вважати валютою (засо-бом платежу), а не товаром. Це було обумовлено тим, що виникали певш труднощi щодо оподаткування крипто-люти. Вiдповiдне ршення встановило, що всi операци, пов'язаш з обмiном бiткойнiв (bitcoin), будуть оподатко-вуватися так само, як i операци з традицiйними валютами. бвропейська судова практика по суп прирiвняла криптовалюту до законного плапжного засобу, а обмiн грошових коштiв - до «валютно-обмiнноï операци». Але все ж таки, зидно з чинним законодавством 6С, цифро-ва валюта вважаеться товаром i шдпадае пiд регулюван-ня Цивкьного законодавства i Директиви 6С про ПДФ як товар, а договiр купiвлi-продажу щодо криптовалюти е договором-купiвлi продажу товару.
бвропейський Суд у своему ршенш у справi Skatte-verket v. David Hedqvist (C-264/14) постановив суб'ектiв, якi займаються обмшом нацiональних валют на вiрту-альну криптовалюту Bitcoin, звкьнити вiд ПДВ [9].
Прикладом несприятливо'1 податково'1 полижи е позицiя Австрали. Мова тут йде про те, що, керуючись листом та шструкщею Податково'1 служби Австрали, на практицi iснуе проблема з подвшним оподаткуванням: один раз податок на товари i послуги береться при об-мш фiатних грошей на цифровi валюти, а другий раз -при оплат товарiв i послуг за ïx допомогою [10].
В Украïнi до криптовалютних операцiй застосо-вуються стандарты правила оподаткування. Питання щодо податку на додаткову варткть е досить сшрним, тому що криптовалюта не визначена як товар на зако-нодавчому рiвнi.
Як було згадано, США дозволили оби криптовалюти, але кнують рiзнi думки щодо ïï правово'1 природи. Уже сформувалася прецедентна практика, завдяки чому в цш державi криптовалюти розглядають як «валюту
або шшу форму грошей». У штат Вашингтон цифрова валюта - це об'ект грошових переказiв у зв'язку з ви-могами Закону «Про ушфжацш грошових послуг». Крiм того, у вереснi 2015 р. Американська державна комкм, яка займаеться бiржовими ф'ючерсними контрактами, прирiвняла бито™ до бiржових товарiв.
Щодо проведення вцповкних дiй iз крипто валютою, е тенденцiя до введення лщензи на цифрову валюту. Прикладом е ст. 200 глави 1 роздку 23 Нью-Йоркського кодексу правил та вцносин, яка була прийнята силами Департаменту фшансових послуг штату Нью-Йорк в липш 2015 р. У цьому документ визначено поняття криптовалюти, порядок отримання лщензи, порядок i строк подання скарги i сплати збору. Проте проблемою е тривалий перiод надання права на введення крипто-валютного бiзнесу. Лiцензiю через рiк пiсля ii введення отримали лише Circle (бикойн-гаманець) i Ripple (фiнансово-технiчний стартап), а близько 26 шших ком-панiй ще чекали на шдтвердження сво1х заявок.
Вищезгаданий закон «Про ушфжацш грошових послуг» (щодо штату Вашингтон) встановлюе, що ком-пани можуть використовувати криптовалютш перекази жителя Вашингтона шсля отримання Вашингтонсько1 лщензи оператора по переказу грошових кошпв. Ця вимога стосуеться як бiрж, що надають послуги з об-мшу фiатних грошей на криптовалюти i навпаки, так i обмшу т1льки цифрових грошей. Компанй, яю надають криптовалютнi гаманцi, повиннi провести аудит безпе-ки комп'ютерно'1 системи для того, щоб отримати вц-повiдну лiцензiю. Транзакцй мiж фiзичними особами в криптовалютi не потребують дозволу [9].
В УкраМ формуеться деяка сприятлива судова практика на користь бикойну. Прикладом цього е рь шення 13 жовтня 2016 р. Харювського апеляцiйного ад-мшстративного суду, у якому зазначено, що вй операцй, що проводяться з E-DinarCoin, можуть бути прирiвнянi до операцш зi звичайними грошима [14, с. 43].
Очевидною проблемою, що випливае iз вцносин мiж суб'ектами криптовалют, е захист прав. У лисп НБУ наголошуеться, що вй ризики за використання в розрахунках <жртуально! валюти/ криптовалюти» несе учасник розрахунюв за ними. На-цюнальний банк Укра'ни як регулятор не в^повцае за можливi ризики i втрати, пов'язанi з використанням «шртуально! валюти/криптовалюти».
В Украiнi 25 вересня 2017 р. вперше у свт вцбу-лася електронна трансатлантична угода з обмшу неру-хомостi на криптовалюту. Шдприемець Марк Гiнзбург фактично обмшяв свою ки'вську квартиру на Ethereum. У процесi угоди сторони використали смарт-контракт блокчейну Ethereum [10].
Найбкьш гостро постае проблема застосування кримшально! вiдповiдальностi за дй, вчинеш iз засто-суванням криптовалют. Прикладом цього е ршення Окружного суду Флориди, у якому суд дшшов висновку про те, що будь-який незначний продаж бикойну тому, хто плануе використовувати ii в злочинних цкях, не е достатньою шдставою для обвинувачення в легалiза-ци доходiв, отриманих незаконним шляхом, навпъ при
тому, що злочинний намiр е очевидний у результатi продажу криптовалюти.
У Лист НБУ вц 8 грудня 2014 р. № 29-208/72889 зазначаеться, що дiяльнiсть з кушвльпродажу бiткойну за долари США або шшу шоземну валюту мае ознаки функцiонування так званих фiнансових пiрамiд та може свцчити про потенцiйне залучення у здшснення сумшв-них операцiй вцповцно до законодавства про протидiю легалiзацii (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, i фiнансуванню тероризму [11]. бвропейський Союз у цiй проблемi е уже близьким до прийняття вц-повцних змiн у Директивi № 2015/849 «Про запобиання використання фшансово! системи для цкей вiдмивання кошпв або фiнансування тероризму».
ВИСНОВКИ
Шдсумовуючи, варто наголосити, що режим крип-товалюти в Украiнi та багатьох крашах свiту знаходить-ся у правовому вакуум! Для того, щоб подолати цю проблему, необхцно забезпечити:
1) вцкриткть iнформацii про емггента, порядок емiсii та об1гу криптовалют для кожного споживача i за-конодавця;
2) перегляд державно! полiтики щодо бiткойну та аналогш;
3) законодавче роз'яснення i закртлення цього по-няття через прийняття вцповцних норм у сферi податко-вого, банкiвського, цивкьного та господарського права;
4) введення в1дпов1дно1 лщензи на криптовалютну дiяльнiсть, яка мiнiмiзуе вiдмивання коштiв або фiнан-сування тероризму.
Щ заходи дадуть можливiсть пiдлаштувати право-вий режим криптовалюти пiд актуальш свiтовi поди та реальне становище в держав! ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Price Fluctuations and the Use of Bitcoin: An Empirical Inquiry/Polasik Michal, Piotrowska Anna, Wisniewski Tomasz Pi-otr, Kotkowski Radostaw, Lightfoot Geoff. URL: http://ssrn.com/ abstract=2516754
2. Ponsford, M. A Comparative Analysis of Bitcoin and Other Decentralised Virtual Currencies: Legal Regulation in the People's Republic of China, Canada, and the United States. Hong Kong Journal of Legal Studies. 2015. Vol. 9. URL: http://ssrn.com/ abstract=2554186
3. Мельниченко О. В. Теорiя, методолопя та практика облку, аналiзу i аудиту електронних грошей в банках. Житомир: ЖДТУ, 2015. 384 с.
4. Колдовський А. В., Чернега К. В. Проблемы аспекти теоретичного осмислення криптовалюти як явища сучасноТ шформацшноТ економки. Проблеми i перспективи розвитку банквськоГ системи УкраНи. 2015. № 42. С. 100-110.
5. Олiярник М. Криптовалюта в УкраТн! Все, що треба знати. URL: http://nv.ua/techno/it-industry/kriptovaljuta-bitcoin-v-ukraine-vse-chto-nuzhno-znat-1918518.html
6. Cryptocurrency (2016). URL: http://www.investopedia. com/terms/c/cryptocurrency.asp
7. Молчанова Е., Солодковський Ю. Глобальна сервк-на природа сучасних криптовалют. М'жнародна економ'чна полтика. 2014. № 1. С. 60-79.
8. Ковальчук Т., Паливода К. Цифрова валюта як вiрту-альне джерело фктивного капралу. Банквська справа. 2014. № 1-2. С. 3-11.
9. Майстер-клас iз криптовалют: навщ цьому вчитись? URL: https://24tv.ua/kriptovalyuta_shho_tse_yak_pratsyuye_ bitkoin_yak_zarobiti_ta_riziki_n857740
10. Криптовалюта в УкраТн! все, що треба знати. URL: http://nk.org.ua/ekonomika/kriptovalyuta-v-ukrayini-vse-scho-treba-znati-116647
11. Лист НБУ «Щодо вщнесення операцм з <^ртуальною валютою/криптовалютою «Bitcoin» до операцш з торгiвлi шо-земною валютою» вiд 08.12.2014 р. № 29-208/72889. URL: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v2889500-14
12. Закон УкраТни «Про Нацюнальний банк УкраТни» № 679-14. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/679-14
13. Карчева Г., Лернатович Р., Кавецький В. Використання технологи «блокчейн» як фактор пщвищення ефективнос-^ фiнансовоТ сфери. Банквська справа. 2017. № 2. С. 110-118.
14. Красоха А. Bitcoin: будущее мировых финансов или новый «пузырь»? Ф'шансовий директор компанп. 2017. № 10. С. 36-48.
15. Що таке Bitcoin i криптовалюта? URL: https://gazeta. ua/articles/economics/_so-take-bitcoin-i-kriptovalyuta/674693
16. Закон УкраТни «Про пла™ы системи та переказ ко-шлв в УкраТнЬ вщ 2001 р. (у редакцп 04.06.2017 р.) № 2346-14. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2346-14
17. Поплавський О. О. Криптавалюта як об'вкт еконо-мiчного аналiзу в страхових компашях. В'сникЖДТУ. 2016. № 4. С. 178-184.
REFERENCES
[Legal Act of Ukraine] (2017). http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/2346-14
[Legal Act of Ukraine]. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/679-14
"Cryptocurrency (2016)". http://www.investopedia.com/ terms/c/cryptocurrency.asp
"Kryptovaliuta v Ukraini: vse, shcho treba znaty" [Cryptology in Ukraine: Everything You Need to Know]. http://nk.org.ua/ekono-mika/kriptovalyuta-v-ukrayini-vse-scho-treba-znati-116647
"Lyst NBU «Shchodo vidnesennia operatsii z «virtualnoiu va-liutoiu/kryptovaliutoiu «Bitcoin» do operatsii z torhivli inozemnoiu valiutoiu» vid 08.12.2014 r. № 29-208/72889" [Letter of the NBU "Concerning the assignment of operations with "virtual currency /cryptology "Bitcoin" to foreign exchange trading operations" of 08.12.2014 No. 29-208/72889]. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/v2889500-14
"Maister-klas iz kryptovaliut: navishcho tsyomu vchytys?" [Master class on cryptology: why study it?]. https://24tv.ua/krip-tovalyuta_shho_tse_yak_pratsyuye_bitkoin_yak_zarobiti_ta_riz-iki_n857740
"Shcho take Bitcoin i kryptovaliuta?" [What is Bitcoin and Cryptography?]. https://gazeta.ua/articles/economics/_so-take-bitcoin-i-kriptovalyuta/674693
Karcheva, H., Lernatovych, R., and Kavetskyi, V. "Vykorystan-nia tekhnolohii «blokchein» yak faktor pidvyshchennia efektyvnos-ti finansovoi sfery" [Using the "blockade" technology as a factor in improving the efficiency of the financial sector]. Bankivska sprava, no. 2 (2017): 110-118.
Koldovskyi, A. V., and Cherneha, K. V. "Problemni aspekty teoretychnoho osmyslennia kryptovaliuty yak yavyshcha suchas-noi informatsiinoi ekonomiky" [Problematic aspects of theoretical understanding of cryptovulation as phenomena of modern information economy]. Problemy i perspektyvy rozvytku bankivskoi sys-temy Ukrainy, no. 42 (2015): 100-110.
Kovalchuk, T., and Palyvoda, K. "Tsyfrova valiuta yak virtualne dzherelo fiktyvnoho kapitalu" [Digital currency as a virtual source of fictitious capital]. Bankivskasprava, no. 1-2 (2014): 3-11.
Krasokha, A. "Bitcoin: budushcheye mirovykh finansov ili novyy «puzyr»?" [Bitcoin: the future of world finance or a new "bubble"?]. Finansovyy direktor kompanii, no. 10 (2017): 36-48.
Melnychenko, O. V. Teoriia, metodolohiia ta praktyka obliku, analizu i audytu elektronnykh hroshei v bankakh [Theory, methodology and practice of accounting, analysis and audit of electronic money in banks]. Zhytomyr: ZhDTU, 2015.
Molchanova, E., and Solodkovskyi, Yu. "Hlobalna servisna pryroda suchasnykh kryptovaliut" [The global service nature of modern crypto currencies]. Mizhnarodna ekonomichna polityka, no. 1 (2014): 60-79.
Oliiarnyk, M. "Kryptovaliuta v Ukraini. Vse, shcho treba znaty" [Cryptology in Ukraine. All you need to know]. http://nv.ua/techno/ it-industry/kriptovaljuta-bitcoin-v-ukraine-vse-chto-nuzhno-znat-1918518.html
Polasik, M. et al. "Price Fluctuations and the Use of Bitcoin: An Empirical Inquiry". http://ssrn.com/abstract=2516754
Ponsford, M. "A Comparative Analysis of Bitcoin and Other Decentralised Virtual Currencies: Legal Regulation in the People's Republic of China, Canada, and the United States" Hong Kong Journal of Legal Studies. 2015. http://ssrn.com/abstract=2554186
Poplavskyi, O. O. "Kryptovaliuta yak obiekt ekonomichnoho analizu v strakhovykh kompaniiakh" [Cryptovolume as an object of economic analysis in insurance companies]. VisnykZhDTU, no. 4 (2016): 178-184.
<
o
u
396 BI3HECIHQOPM № 12 '2017
www.business-inform.net