CC BY
100
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 1(196): 40-46
УДК 336.743
JEL classification: E49
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/196-1/6
В. Корнеев, д-р екон. наук, проф.
ORCID iD 0000-0003-0654-5311 Державний науково-дослщний iнститут шформатизацм та моделювання економiки Мiнекономрозвитку УкраТни, КиТв,
О. Чеберяко, д-р icT. наук, проф.
ORCID iD 0000-0002-1563-9611 КиТвський нацюнальний унiверcитет iменi Тараса Шевченка, КиТв
КРИПТОВАЛЮТИ: ЕРА I СФЕРА Ф1НАНСОВИХ 1ННОВАЦ1Й
Розглянуто сутнють криптовалют, ix ризикв i перспектив розвитку в УкраН та ceimi. Описано переваги й недо-лки криптовалют. Висвтлено позици зарубiжниx центробанкв та iншиx фнансових регуляmорiв стосовно криптовалют i ринк в криптовалют. Запропоновано, що доcвiд Япони, Швейцарп, США та Англи у цьому пиmаннi мае бути використаний як фарватерний. Зазначено, що вiдповiдна дiяльнicmь i фiнанcовi послуги повинн лщензуватися державою як вид професйноi дiяльноcmi на cmадiяx утворення криптовалюти (майннгу) та супроводження ii обгу (трейднг i фнансовий консалтинг).
Ключовi слова: криптовалюта; цифровi грошi; блокчейн-технологи; майннг; криптогаманець; 1СО, Bitcoin, Litecoin, Ethereum, Peercoin.
Постановка проблеми. У статт з'ясовуються особ-ливост виникнення, економлчна сутнють, роль, основы види криптовалют та особливост iх об^у. Охарактеризовано позици зарубiжних центробангав, НБУ та Ыших фь нансових регулятс^в стосовно криптовалют, розкрито загальну ситуацю iз криптовалютою в УкраТнк Розглянуто застосування криптовалют Ыституцмними квесторами. На основi отриманих результат обфунтовуеться необхiднiсть визначення правового статусу i процедури використання криптовалюти як форми електронних грошей, осгальки неврегульований на сьогоднi розвиток ци-фрових фiнансових технологiй створюе значн загрози фiнансовiй стабiльностi та безпец держави.
Аналiз останнiх дослiджень. Серед кола дослщ-никiв, якi займаються вивченням, монiторингом та ви-користанням криптовалютних та iнших фiнансових Ыновацш, вирiзняються iмена М. Абрамовича, У. Баффета, Д. Белфорта, П. Вшья, Б. Данилишина,
A. 1вановоТ, М. СтфановоТ, М. Кейсi, Т. Ковальчука, К. Лагард, А. ПашинськоТ, С. Резшченка, О. Сльозки,
B. Стельмаха, М. Чобаняна.
Метою дослщження е особливост обiгу та використання криптовалют як Ыновацмного фiнансового н струменту, вивчення можливостей застосування нових фЫансових технологiй i нестандартних Ыструментв, якi мають апроксимацiйне значення для економки краТни та ТТ населення.
Предметом даного дослщження е сутнють криптовалют, Тх ризиюв i перспектив розвитку в УкраТн та свiтi.
Методологiя дослщження. При визначенж основ-них понять, дослщженн особливостей обiгу й можливостей використання нових фшансових шструментв i тех-нологiй, у робот використано методи компаративного та стохастичного аналiзу, синтезу, узагальнення, сце-нарний пщхщ у прогнозуваннi розвитку ринку криптовалют в УкраТн та свт. Крiм того, науковi дослщження виявили поведiнковi чинники, якi формують Ывестицмы рiшення i впливають на стан ринку криптовалют: емоцп й когштивж процеси, найважливiшими з яких е ефекти Ыформацшного каскаду, консерватизму та зверхреакцп.
Галузь застосування результалв: органiзацiя та проведення наукових дослщжень у сферi Ыструмента-льноТ трансформацп валютних ринкiв, формування ос-новних напрямiв державноТ полiтики регулювання криптовалютних новацй
Основнi результати.
Початок XXI ст. ознаменувався "цифровою револю-^ею". Тенденцiя дiджiталiзацiТ у фшансовм сферi стае все бiльш явною. Вщомо, що свого часу золот та срiбнi
монети поступово були витюнеы паперовими грошима. Сьогоднi цифровi грошi стали новим викликом узвичае-ним традицiям грошового обiгу i перетворюються на суто умовну ^ртуальну) реальнiсть та ключовий елемент вiртуальноТ економiки. Серед цифрових грошей вирiзня-еться криптовалюта - цифрова валюта, захищена за допомогою криптографiчних технолопй. Платiжна система криптовалют базуеться на таких принципах: децент-ралiзацiТ, анонiмностi учасникiв, незалежностi вiд впливу держави, вщсутност единого центру контролю, розпоро-шеностi даних серед учаснигав-контрактс^в угод. Актуальнiсть наукових дослiджень щодо використання криптовалюти у грошово-кредитшй сферi зумовлена iнституцiональними проблемами, з якими стикаеться сусптьство в процесi розвитку ЫформацшноТ економiки та електронноТ комерци. Насамперед, це проблеми до-вiри, волатильностi, визначення правового статусу криптовалюти, ризигав iнформацiйних атак, заборони з боку окремих держав тощо. Попри значний розвиток фь нансово-банювськоТ системи, значна частина населен-ня в рiзних краТнах через рiзнi обставини (бiднiсть, ни-зький рiвень доходiв, необiзнанiсть, проживання на вщ-далених вiд фiнансових цет^в територiях тощо) не мають бангавських рахункiв, банкiвських карток, позба-влеж можливостi здiйснювати електроннi розрахунки, купувати товари через 1нтернет. З Ышого боку, значна частина користувачiв бангавських послуг не задоволена високою га^аею, яку вони змушенi сплачувати банкам за обслуговування електронних розрахунгав, або швидга-стю здiйснення даних розрахунш тощо. Для населення краТн, що розвиваються, актуальною е проблема збере-ження власних заощаджень та Тх Ывестування з метою отримання прибутку. Тому в умовах наявност "слабких iнститутiв i нестабiльних нацiональних валют", застосо-вування криптовалют мае особливi акценти. Цей процес можна назвати "долариза^ею 2.0", коли замють того, щоб використовувати валюту ЫшоТ краТни, наприклад, долар США, деяга iз краТн почнуть застосовувати криптовалюти через змЫу переваг споживачiв у бiк нових валют, яга е "бтьш доступними i безпечними", нiж юнуючк
Цифровi активи/грошi - криптовалюта (з англ. сгурйосиггепсу)11, що створюеться на основi блокчейн-
11 Це цифрова ^ртуальна, електронна) валюта, яка скла-даеться i3 монет (англ. - coin), захищена вщ пiдробки, являе собою зашифровану iнформацiю, яку неможливо скотювати (тому в назвi е частина "крипто"); у криптовалютi вщсутнш емiсiйний центр, а TT емiсiя заснована на криптографiчних методах i схемою-доказом Proof-of-work, дiT вщбуваються децен-тралiзовано в розподiленiй комп'ютернш мережi; нiчим не за© Корнеев В., Чеберяко О., 2018
технологи12, дозволяють розв'язати 3a3Ha4eHi вище проблеми, ммшммзувати витрати з боку учасникiв фЫан-сово-грошовоТ системи.
Поширеним визначенням сутност криптовалюти у рiзних iнформацiйних джерелах е пояснення ТТ як спе-цифiчного активу, фiнансового iнструменту, цифровоТ (вiртуальноТ) валюти, яка iснуе в електронному видi, а одиницею криптовалюти е монета (вщ англ. coin).
Зауважимо, що у нормативно-правовому полi УкраТни термiн "валюта" класифiкуеться як нацюнальна та Ыозе-мна i трактуеться як грошовi знаки в рiзних формах, що е законними пла™ними засобами. Форми валют е рiзни-ми, i електронний вид валют (електронн грошi) е, як вь домо, сучасною формою Тх представлення.
Криптовалюта емiтуеться безпосередньо в елект-роннiй мережi та не пов'язана ш з будь-якою "звичай-ною" валютою, нi з будь-якою державною валютною системою. Таким чином, термЫ "криптовалюта" стввщ-носиться iз термiном "електроннi грошi", а не з термЫом "грошi" як базовою категс^ею.
Криптографiчний код захищае криптовалюту i це дае можливють будь-якому користувачу-оператору здмс-нювати ТТ емiсiю в обхiд дiй i позицп Центробанку. Блок-чейн-технологiя (з англ. Blockchain - ланцюг блокiв кри-птотранзакцiй) е розподiленою базою даних, яка потре-буе вiдповiдного 1Т-забезпечення i базуеться на спе^а-льних алгоритмах шифрування.
Випуск (майнiнг), об^ та облiк таких одиниць децен-тралiзований, вiдсутнiй зовнiшнiй чи внутршнш адмЫю-тратор даного процесу майшнга (англ. mining - видобу-вання), i як ключова особливiсть - криптовалюти не мають меж свого утворення i об^у (поширення).
Рiзновид збору компанiями коштiв iз використанням криптовалют називають 1СО (з англ. Initial Coin Offering) як аналог розмщення цЫних паперiв на бiржi (IPO -Initial Public Offering). В обмЫ на власну криптовалюту шенти компанiй отримують вiд останшх так званi токе-ни - Ышу криптовалюту, яку можна обмЫяти на продукт компанп-андерайтера.
Зберiгаеться криптовалюта також децентралiзова-но-розподiлено в електронних гаманцях користувачiв-операторiв.
Криптовалюта забезпечуе швидку i надiйну систему платежiв та грошових переказiв, що заснована на новь тнiх технологiях i неподконтрольна регуляторним дер-жавним установам. У свт на сьогоднi доволi багато криптовалют (Bitcoin, Litecoin, Ethereum, Peercoin), але найвiдомiшою зi швидким розвитком е Bitcoin (бiткойн).
Нин юнуе бiльше 2 тис. вiртуальних валют, понад 600 серед них е активними, а ринкова вартють 30-ти валют - бтьше 1 млрд дол. Найпопулярншими iз них е Bitcoin (BitCoin, або ВТС) та Ethereum, яга юнують i як грош^ i як платан системи. Вiдповiдно до даних iз сайту Coin Market Cap, сумарний обсяг ринку криптовалюти на вересень 2017 р. становив $156 млрд, а б^койни займають 45 % загальноТ вартост ринку [2].
Блжойн - найпоширенша нова криптовалюта, вiрту-альнi грошi, цифрове золото, нове поколЫня децентра-лiзованоТ цифровоТ валюти, електронний зааб, одна iз найпопулярнiших альтернатив традицiйним валютам. Вона була створена у 2009 р. програмютом (або групою програмю^в) пщ псевдонiмом Cатоci Накамото13, ви-
безпечена, юнуе суто на довiрi користувач1в; основна Tí перевага - анонiмнiсть; Tí можна зберiгати в електронних гаманцях i переводити мiж гаманцями.
12 Це нова технололя збертання важливоТ iнформацiT од-ночасно на багатьох серверах (у вах учасниив мережi), при цьому вщкрито й безпечно.
13 Накамото - прiзвище японського фiлософа XVII ст., а австралмський пiдприемець Крейг Райт, який 2 травня 2017 р.
пуск якоТ гарантуеться алгоритмом. Правила його робо-ти були спроектован заздалегiдь, i вони не змЫюються, межа загального обсягу eMiciT - 21 млн монет. BiH створив не ттьки програму, але й спе^альний додаток -гаманець на вашому комп'ютeрi, що мютить криптовалюту Bitcoin. Це дeцeнтралiзована, повнicтю прозора система, де кожен учасник контролюе виконання правил уама iншими; вiн не перетинаеться i3 банкiвcькою системою; icнуе прогноз, що лiмiт валюти буде вичер-пано за наcтупнi 130 рогав. Biн становить собою про-грамний код, який не регулюеться жодною краТною чи банкiвcьким наглядовим органом у свт та не мае единого eмiciйного центру. При цьому випуск блжойшв об-межений алгоритмiчно: теоретично кожен власник по-тужного комп'ютера може "добути" б^койни шляхом використання обчислювальних потужностей, проте ic-нуе межа Тх загальноТ галькост в обiгу. Уважаеться, що останнш бiткойн здобудуть у 2140 р., коли винагорода за вщкритий блок становитиме 0,00000001 б^койна. На сьогодш випущено понад 16 млн блжойшв - це 76 % Тх можливоТ кiлькоcтi [3].
Видобування криптовалюти вщбуваеться за допомо-гою роботи мiльйонiв комп'ютeрiв по всьому свпу, вико-ристовуючи програму для обчислення математичних алгоритмiв. 1з 2009 р. видобутком бiткойнiв почали зай-матися на домашнiх комп'ютерах. Проте iз часом вирь шення цього завдання ставало складншим, тому розпо-чалося створення бiткойнiв-фeрм, якi використовують cпeцiальнe потужне обладнання. Одна iз найбiльших cвiтових ферм iз майшнгу бiткойнiв, що належить компа-нп Bitmain, розташована в iндуcтрiальному парку San Shang Liang (мicто Ордос, внутршня Монголiя - ав-тономний репон Китаю), яке cьогоднi стало столицею майшнгу - процесу пщтвердження транзакцiй i створення нових блжойшв у cиcтeмi цифровоТ валюти. Майнн бп"-койнiв пожирае нeймовiрну гальгасть електрики i щодeннi рахунки за електрику можуть зрости до $ 39 000. Зага-лом на одну транзакцю у бiткойни необхщно 174 кВт eнeргопотужноcтi, а на майшнг бiткойнiв витрачаеть-ся 16 ТВт год електроенергп на рк що можна порiвняти з енергоспоживанням невеликоТ краТни. Згiдно iз Bitfury Group, частки cвiтових потужностей з видобутку елект-ронноТ валюти на сьогодш виглядають таким чином: ль дируе Китай - 60 %, США i Канада в сукупност - 16 %, потiм Грузiя - 6 %, а европейсьга краТни - 5 %.
Об^ бiткойну характеризуеться низькою швидкicтю операцм (ciм опeрацiй на секунду, а у систем Visa i W^ater Card, для порiвняння, близько 2000 транзакцп за секунду). Поступово б^койну довелося розпастися на кiлька варiацiй i 1 серпня 2017 р. з'явився Bitcoin Cash, його вартють вщразу становила $ 460, а у вересн опус-тилася до $256. Це вже шша цифрова валюта, яка ви-никла шляхом додаткового розгалуження, е частиною блогав Ышого формату.
Цифрова платiжна система працюе на оcновi блок-чейн-технологи. Для появи нових грошей мають бути згенероваш новi блоки, яга е процесом майншгу. Для появи в мeрeжi нового блоку, потрiбно згенерувати новий криптографiчний пiдпиc, за його генера^ю уча-сник системи отримуе грошову винагороду. Спочатку винагородою було 50 бткойшв за блок, через чотири роки - уже 25. Ниш винагорода становить 12,5 б^койна. За чотири роки винагорода знову скоро-титься у^чк Також майнери отримують винагороду за структуриза^ю операцм у блоках.
На вщмшу вщ звичайних грошей, eмiciя яких факти-чно не обмежена i призводить до iнфляцiT, eмiciя циф-рових грошей наперед чiтко визначена й обмежена. Як i
публiчно пiдтвердив, що саме вiн е творцем б^койыв, узяв псевдонiм на честь ТомЫага Накамото, який був прихильником вшьноТ торгiвлi.
будь-який рiдкiсний ресурс, цифровi грошi мають свою цiннiсть, яка залежить вщ попиту на них. Упм, слiд зва-жати, що операцп iз бiткойнами бiльше схожi на спеку-лятивнi, нiж накопичувальш. 1нтерес до криптовалют пiдiгрiвають |'х iнвестицiйнi можливостi, оскiльки альте-рнативнi iнвестицií, на вiдмiну вiд класичних, дають можливiсть заробити бiльше 1000 % на рк i пор^ входу на ринок - практично вщсутшй. Наприклад, криптова-люта Вйсот у 2013 р. за 1 мюяць зросла в цiнi iз 200$ до 1000$ за 1 монету Вйсот. Курс цieí криптовалюти дуже вола тильний. Так, ринкова цЫа 1 Bitcoin станом на 8 грудня 2015 р. була 395 $, а трейдери забезпечили стрiмкий злет вартост бiткойна до 5000$ на початку вересня 2017 р. iз наступним зниженням на 20 % за ктька дшв (пюля регуляторних рестрикцiй Центробанку Китаю) [3]. Упм, швидко - вже у жовтн 2017 р. вартють
бiткойна перевищила 6000$, а експерти прогнозують подальше зростання його вартостк
Другою за популярнiстю у свт криптовалютою е Лайткойн (Litecoin, Litecoin (LTC (англ.) або ЛТК (укр.).), який користуеться попитом у Ывестгрв, для яких бп"-койни занадто дороп. Це глобальна децентралiзована пла^жна мережа з вiдкритим вихiдним кодом, Ытернет-валюта з майже нульовими платежами в будь-яку точку св^у. Доволi часто, коли порiвнюють Б^койн i Лайткойн, остання асоцiюеться бтьше з "електронним срiблом", а бпжойн з "електронним золотом". На бiржах LTC (Litecoin) легко конвертуються у ВТС (Bitcoin).
Криптовалюта, на вщмшу вiд звичайноТ традицйноТ валюти, мае переваги й недолги через своТ властивостi та особливостi.
Таблиця 1. Переваги i недолги криптовалюти
Переваги Недолги
В1дкритий код алгоритму, який дозволяе добувати и кожному бажаючому Недостатне визнання й поширення, оск1льки використовувати можна лише в певних сферах.
Р1вн1 умови для вс1х - однаков1 права й обов'язки м1ж учасника-ми системи. Через вщсутнють регулюючих механ1зм1в немае гарант1й збе-реження електронних криптогаманц1в.
Анон1мн1сть транзакц1й, осктьки 1нформац1я про власника крип-тогаманця в1дсутня - можна д1знатися ттьки номер гаманця. При втрат1 пароля до електронного криптогаманця, ви втрача-ете вс1 криптомонети, що знаходяться в ньому.
В1дсутн1й единий цифровий банк 1 контроль за транзакц1ями. Можлив1 негативн1 дм у ставленн1 з боку нацюнальних регуля-тор1в 1 явно' заборонноТ пол1тики.
П1р1нгова мережа - абсолютно ва протоколи працюють за одно-ранговою системою, тому жякий банк чи фшансова система не зможуть втрутитися в х1д операцп. Висока тенденц1я волатильност1 через специф1ку використан-ня, занадто ризиковаж, вимагають великих витрат енерг1Т, тому негативно впливають на еколопю (унаслщок великих викид1в вуглекислого газу, оксид1в с1рки та азоту в атмосферу).
Децентрал1зований характер, и неможливо п1дробити. Майншг криптомонет на обладнанн1 окремих користувач1в стае нерентабельним у м1ру п1двищенням р1вня скпадност1, а вартють монет зростатиме.
Захищен1сть - ТТ не можна скоп1ювати, високий р1вень захисту й безпеки. Деяк1 були зламан1 хакерами.
Прозорють розрахунк1в - увесь ланцюг операцм, починаючи в1д походження, можна вщслщкувати. Проблема масштабування мереж1 ще не вир1шена, а зростання ком1с1й робить невиг1дними др1бн1 транзакцп.
Не схильна до 1нфляц1Т - випускаеться обмежена шькють монет. Гарант1й повернення 1нвестованих кошт1в не 1снуе.
Можливють самост1йного випуску - кожна людина може не лише купувати криптовалюту, а й займатися майжнгом, тобто и видо-буванням. Захист прав споживач1в як учасник1в ринку в1дсутн1й - здмсне-ну транзакц1ю неможливо вщмшити.
Можливост1 для б1знесу використовувати для оплати товар1в 1 послуг там, де немае банив та Ыших плат1жних систем. Контролю (державного й 1ншого) за мережею криптовалют не юнуе.
Джерело: складено авторами на основi [5; 6; 7].
Незважаючи на вщносний рiвень безпеки транзакцiй i незалежнють вiд третьоТ сторони, правовий статус криптовалют у рiзних краТнах суттево вiдрiзняеться i одним iз головних питань залишаеться: чи визнають
криптовалюти центробанки? Поки що вони займають обережну чи рестрикцмну позицю. Позицп зарубiжних центробанкiв та iнших фшансових регуляторiв стосовно криптовалют i рингав криптовалют подано в табл. 2.
Таблиця 2. Позицп зарубiжних центробанмв та iнших фiнансових регуляторiв стосовно криптовалют i ринмв криптовалют
№ Кража / банк Позицiя стосовно криптовалюти
1. Япожя 1з квiтня 2017 р. iз прийняттям вiдповiдного закону криптовалюта офщмно стала не грошовим платiжним засобом [8]. Уважаеться обертоспроможним активом, який може бути використаний як пла™ний зааб, хоча офiцiйною гро-шовою одиницею залишаеться iена. Передбачаеться, що Агентство фЫансових сервiсiв (Financial Services Agency) здмснюватиме контроль над вiртуальними валютами, операцп документуватимуться для убезпечення вщ зловжи-вань. Компанп-оператори ринку повинж мати не менше $100 000 резервно! валюти i сплатити одноразовий внесок при лщензуваны у розмiрi $300000. При вiдмовi у лщензп грошi-внесок не повертаються. Консор^ум японських банкiв отримав дозвт вiд Центробанку Японп погодження на створення власноТ цифро-воТ валюти J Coin, яку передбачаеться використовувати не тзжше 2020 р. (рк проведення лтьоТ олiмпiади в Японп) для оплати туристами товарiв i переводу грошей за допомогою смартфожв [9]. Прогнозуеться, що до 2020 р. ринок криптовалют в Японп зросте десятикратно. Операцй з обмЫу криптовалюти на фiатнi грошл не оподатковуються ПДВ.
2. СЫгапур Розглядаеться як актив, а не як зааб платежу. Якщо вщповщае певним критерiям, може бути класифкована як цЫж папери. Операцй iз криптовалютою оподатковуються ПДВ. Криптовалютж бiржi мають бути зареестро-ваними у валютному управлiннi СЫгапуру i перебувати пiд його контролем.
3. Пiвденна Корея, Австралiя Розглядаеться можливють переглянути д^чий закон про електронж фiнансовi транзакцií з метою створення правовоТ основи для здшснення криптовалютних транзакцiй. Також обговорюються внесення змш у закони про доходи й корпоративне оподаткування, як дозволять фюкальним органам обмежити випадки ухиляння вщ сплати податкiв по опера^ях iз криптовалютами. Дiе обмеження на використання криптовалют з метою залу-чення фшансування.
Продовження табл. 2
№ Кража / банк Позицiя стосовно криптовалюти
4. США З метою федерального оподаткування криптовалюта розглядаеться як майно. Дiяльнiсть i3 продажу i o6MiHy пщпадае пiд дiю законодавства про баншвську таемницю. Операцп щодо випуску криптовалюти можуть бути в окремих випадках класифковаж як розмщення цiнних паперiв. У США розгортае дiяльнiсть нацюнальна цифрова валютна платформа WingCash14 для покращення можливостей виконувати фунщю управлiння грошовою масою водночас iз широким i недискримiнацiйним доступом до ефективних засобiв електронно!' торгiвлi. ФРС зацкавлена в ÏÏ розвитку для розширення долара США в цифровм сферi. При законодавчому санкцiонуваннi цифрових банкнот, записи Digital Fed не замЫять фiзичнi рахунки й монети, а будуть додатковою послугою ФРС.
5. Канада В оприлюдненому адмiнiстратором ЦП Канади (CSA) документ15 викладено спецiальнi вимоги до компанш, залучених у процес 1СО, а також до бiрж, де розмiщуються вiдповiднi активи. Зазначено, що "множина" цифрових токеыв, якi вивчали канадськi регулятори, пщпадае пiд визначення цiнних паперiв, що викликае необ-хiднiсть дотримання законодавчих вимог. Новi фiнансовi продукти можуть тестуватися в обмеженому режимi. Також мають мюце вимоги до створення швестицмних криптовалютних фондiв у Канадк
6. Аргентина Вважаеться "цифровим утiленням цiнностi, яка може використовуватися для електронно!' комерцп i функцп якоТ полягають у тому, щоб сформувати сферу обмЫу або одиницю облкового запису або сховище вартосл". Фiнансовi установи, як працюють iз криптовалютами, зобов'язанi повщомляти уряд про такi операцiï.
7. Швейцар1я Б^койн не заборонений [10]. Водночас вщсутж чiткi унормованi стандарти використовування вiртуальноï ва-люти. У таких ситуа^ях кожен швейцарський кантон унаслiдок закртлених у Конституци' "суверенних прав" виршуе питання режиму бiткойна. Утiм, iз 1.07.2016 р. у кантонi Цуг приймаються до сплати бпжойни, але з обмеженням суми не бтьше 200 франюв.
8. Норвепя Не вважаеться грошовим засобом, розглядаеться як фiнансовий актив, який обкладаеться податками на майно.
9. Ф1нлянд1я Вважаеться плалжним iнструментом, а не активом. Придбання товарiв за бпжойни або конвертацiя бiткойнiв у реальну валюту вважаеться реалiзацiею вартостi, тому будь-яке пщвищення цiни оподатковуеться, а втрати -не оподатковуються. Отриманий у результат майншгу бiткойн уважаеться доходом.
5. Швец1я Вважаеться законним плалжним засобом.
10. Нщерланди Розглядаеться як зааб платежу, а у випадку продажу як самослйного об'екта - як товар. При заповненн подат-кових декларацiй власники криптовалют зобов'язан враховувати Тх варлсть у роздiлi "Капiтал".
11. Н1меччина Законодавство дозволяе вщнести криптовалюти до фiнансового Ыструменту, який виступае у формi "приват-них грошей", якi можуть обкладатися податками. Для рiтейлерiв, якi приймають бпжойни як оплату за товар, оподаткуванню пщлягають як операцiï iз продажу самого товару, так i операцп' iз продажу бiткойнiв, як приймаються при здiйсненнi покупки.
12. 1спан1я Криптовалюта розглядаеться як електронний зааб платежу в Горному бiзнесi, Ыше регулювання вiдсутне.
13. Венесуелла Центральний банк розглядае можливють випуску власноТ криптовалюти. G прецеденти притягнення громадян до вщповщальност за здмснення майнiнговоï дiяльностi.
14. Еквадор 1снування криптовалюти заборонене. Уряд хоче створити нову державну систему електронних грошей, як будуть пщконтролын уряду i прив'язан до мюцево'1' валюти. Користувачi зможуть оплачувати ними певнi пос-луги та здiйснювати перекази мiж фiзичними особами.
15. Китай Розглядаеться як негрошовий цифровий актив. Публiчне розмiщення криптовалюти заборонене (народний банк Китаю 4.09.2017 р. визнав ICO незаконним i розпорядився негайно припинити вс операцп' з розмщенням токенiв у краТы) [11 ]. При цьому фiзичним особам дозволено зберiгати криптовалюту i дозволенi операцп' мiж фiзичними особами. Така реакцiя фiнансового регулятора Китаю виявилася цтком протилежною США, де в мнц липня ц. р. Комiсiя iз цiнних паперiв (SEC) прирiвняла розмiщення токенiв при належному регулюванн до традицiйних IPO. У 2015 р. бвропейський суд звтьнив Bitcoin вiд оподаткування, чим фактично визнав IT повноцшною грошовою одиницею.
16. Польща Майншг i купiвля-продаж криптовалюти вважаються одним iз видiв комерцмно!' дiяльностi й пiдлягають реест-рацп в уповноваженому органi.
17. Литва ЦБ забороняе банкам та Ышим фiнансовим установам працювати iз криптовалютою.
18. Естоыя Розглядаеться як альтернативний зааб платежу, операцiï не забороненк
19. Укра'ша Позицiя НБУ щодо ринку та Ыструментар^ криптовалюти достатньо рестрикцшна й застережлива [12]. Пози-^я НКЦПФР аналогiчна [13]. Тому 27 жовтня 2017 р. Вища експертна рада нБу ухвалила рекомендацп щодо нагальноТ потреби визначення правового статусу криптовалют в Укра'шк
20. еЦБ У лист 6ЦБ16 зауважуеться, що криптовалюти не мютять загрози для фiнансовоï стабтьносл внаслiдок Тх незначних обсягiв в об^ i вiдсутностi широкого визнання користувачами. Переваги криптовалют акцентують-ся у глобальному охопленн та високш швидкост транзакцй, низьких чи вщсутжх комiсiйних. Недолiки зво-дяться до вщсутносл прозоростi й анонiмностi угод, значна волатильнють i залежнiсть вщ IТ-iнфраструктури.
21. Банк Англи На прохання Банку Англи дослщники Унiверситетського коледжу Лондона розробили власну цифрову валюту, що мае схожють iз бiткойном. Система, що отримала назву RSCoin [21], заснована на технологи' розподтеного реестру i дозволяе швидко та зручно перемщати цифровi цiнностi. Однак головна вщмЫнють RSCoin вiд б^-койнiв полягае у можливосл Тх централiзацiï: система може повнютю контролюватися центральними банками. Як i бткойни, RSCoin використовуе криптографю для створення захищених вщ пiдробок цифрових грошей, тодi як верифкащя транзакцiй також вiдбуваеться у блокчейы, куди записуються всi перемщення цифровоТ валюти. Однак, якщо мережа б^койни повсюдно пiдтримуеться численними комп'ютерами i не мае единого центру управлшня, а купити бпжойни може кожен, то реестр RSCoin перебувае пщ контролем центрального банку. Розроблена система також передбачае можливють необмеженоТ емiсiï цифрових знаив. На думку розробниш, це дозволить регуляторам приймати необхщы коригуючi заходи, як, наприклад, програми валютного стимулювання, уведен Федеральним Резервним банком США та Ышими центральними банками пюля фiнансовоï кризи 2008 р. Центробанки також отримають можливють вибрати компанп-партнери для обробки нових транзакцш та !'хы записи в центральний реестр. Також Банк Англи заявив про користь емiсiï криптовалют для динамки ВВП [14]. Таи висновки мютяться в дослщженж Банку Англи, яке засноване на робочому документу присвяченому вивченню питання полтшення макроекономiчних показникiв шляхом емiсiï криптовалют.
9. Банк м1жнародних розрахунк1в (BIS) В опублiкованому оглядi BIS17 стверджуеться, що центробанкам доведеться виршувати, випускати чи н цифрову валюту, i якими мають бути ÏÏ характеристики. Особливо актуальн таи питання можуть стати для таких краТн, як Шве^я, де постшно зменшуеться частка грошового кешу. Зауважено, що ^норування криптовалют центробанками може створити ризики для свiтовоÏ фiнансовоÏ системи.
Джерело: складено авторами на ochobî [8; 14; 21].
14 http://fasterpaymentsnetwork.com/
15 http://www.osc.gov.on.ca/documents/en/Securities-Category4/csa_20170824_cryptocurrency-offerings.pdf
16 https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/other/ecb.mepletter170720_bermejo_viegas.en.pdf7afc1b44a8ebe0d7b13ae025cd986920f
17 https://www.bis.org/publ/qtrpdf/r_qt1709f.htm
Фiнансовi регулятори США18, CiHranypy19, Канади виступили i3 заявами, в яких стверджуеться про доцть-HicTb сприймати рiзнi види криптовалют як цЫш папери при традицмному виходi компанiй на бiржi. У Японiï бiткойн - законний платПжний засiб i3 податком на покупку. В Свропейському СоюзП операцiï i3 криптовалюта-ми належать до активiв, що не пщлягають оподатку-ванню ПДВ. У США це розглядаеться як робота з ¡нвес-тицшним активом, iз вщповщними зобов'язаннями. У Росiï (iз 26 жовтня 2015 р.) за випуск i обПг криптовалют передбачено кримЫальне покарання у виглядi позбав-лення волi термiном до чотирьох рогав. У Китаï ICO та-кож визнаеться незаконним. Таким чином, ми бачимо, що не ¡снуе загально!' позицп св^ово!' спiльноти стосовно криптовалют i рингав криптовалют.
Зростання капiталiзацiï основних криптовалют приве-ртае увагу iнвесторiв, якi прагнуть примножити власы фiнансовi ресурси. За даними британсько1 аналИ^но! фiрми Autonomous NEXT, на сьогодш у свiтi нарахову-еться 55 хедж-фондiв, орiентованих на криптовалюти [20]. Для криптовалюти розробляються методики розра-хyнкiв iндексiв. Одним iз перших iндексiв, спрямованих на вимiр усього крипторинка, став академiчний проект двох yнiверситетiв iз БерлЫа i Сiнгапyрy (Humboldt University Berlin, Singapore Management University). CRIX - The cRyptocurrency IndeX. Його особливють - вщмЫна методологiчна база для розрахунгав, яка знаходиться повнiстю у вщкритому достyпi. На основi ïхньоï бази на-вiть написано ктька наукових робп" з економiки. DLT10 -¡ндекс вiд солiдноï лондонсько1 компанiï DLT Finance, який призначений для бтьш yтилiтарних цiлей - служити основою для нового поколЫня фЫансових продyктiв, iндексних iнвестицiйних фондiв. Ще один гравець -TradeBlock - пропонуе великим клiентам, ¡нвестицмним банкам, бiржам та брокерам ¡ндекси за двома високолк вiдним валютами - Bitcoin та Ethereum [22]. Нью-йоркська фондова бiржа (NYSE) почала застосовувати ¡ндекс бiткойнiв - NYSE Bitcoin Index (NYXBT) [16].
Протягом 2016 р. i дотепер у свт проведено понад 150 1СО рiзних проекпв iз сумарним обсягом залучення ¡нвестицшних коштiв 1 млрд дол [17].
Якщо на момент появи перших цифрових грошей у 2008 р. фЫансова сптьнота не сприймала 1х всерйоз як розрахyнковi одиницi, то у 2017 р. усе бтьше i бтьше пщприемств приймають цифровi грошi як оплату за сво1 товари та послуги. Наприклад, у США бпткойни як метод оплати почали приймати насамперед ¡нтернет-магазини, основною аyдиторiею яких е люди вком 2035 рогав, яким зручно використовувати цифровП техно-логiï. В Укра1ш у вереснi 2017 р. уперше було укладено угоду придбання нерухомост - житла за криптовалюту Ethereum на суму $60000 ¡з використанням спе^ально-го смарт-контракту [15]. З'явилася ¡нформацПя про пер-шП розрахунки бiткойнами в мережi харчування. Насе-лення самотужки все бтьше пробуе "майнувати" у ци-фровм фЫансовм площинк Фактично ц приклади свщ-чать про експерименти використання нового фЫансо-вого ¡нструменту.
Розрахуватися цифровими грошима, зокрема бт койнами, можна за рЬы товари й послуги. Цю валюту приймають тага вщомП компани, як: Dell, Microsoft, Virgin Galactic, Alza, мережа закладю харчування PizzaForCoins.com, Whole Foods, Helen's Pizza, Tesla, Apple's App Store, навПть полл"ичы парт у виглядП по-жертв, зокрема, The Libertarian Party тощо. В Украïнi
18 https://www.sec.gov/news/press-release/2017-131
19 http://www.mas.gov.sg/News-and-Publications/Media-Releases/ 2017/MAS-clarifies-regulatory-position-on-the-offer-of-digital-tokens-in-Singapore.aspx
список компанш, що приймають цифровП грошП та бп--койни, значно вужчий, зокрема, це ПриватБанк, Ukrainian iPhone Service, кав'ярня KavaLike, "Еко-лавка", деяга кафе i ресторани Киева та Одеси, окремП навчальн курси, сервюи бтетв на виставки, гано, цирк [18, 19].
Дискуая та висновки. На сьогодн бпжойн усе ще залишаеться ншевим платПжним засобом, розвиток якого може продовжитися за одним ¡з двох сценарпв: у першому випадку вЫ мае можливють стати аналогом основно1 валюти, яка буде широко використовуватися для купю-лП/продажу та накопичення, без необхщносл обмЫу на державну валюту в певному репоы; другий - використання як усесвл"ньо визнано! електронноï валюти, за допомо-гою яко! можна проводити оплату в будь-ягай краУ.
Пщсумовуючи, зазначимо, що криптовалюта е формою електронних грошей, а не самостшним платПжним засобом. "Статус" форми електронних грошей (а не самоспйно1 валюти) пщтверджуеться "незалежнютю" криптовалюти вщ емiсiйноï полПтики центробангав та ¡нструментарною "непщпорядкованютю" центробанку як единому емюйному центру. Термш "криптовалюта" бь льшою мПрою е продуктом зручност синтаксису.
Криптовалюти та ix обПг мають регулюватися як фь нансовП активи та ¡нструменти. На це спрямована й Директива 2004/39/GC вщ 21.04.2004 р. "Про ринки фЫан-сових ¡нструментПв" - MiFID (EU Market in Financial Instruments Directive) i MIFID II вщ 2011 р. (остання на-бувае чинност 03.01.2018 р.). Центральн банки разом ¡з економПчними урядовими установами повинн модер-ызувати грошово-кредитну полПтику, вщкриту новим ¡деям i новим викликам ¡нструментальних трансформа-цм кругообПгу катталу. В Украïнi на сьогодш мае мюце правова не унормована прогалина в цьому питаны. Рестрикцмш обмеження i застереження мають бути пщвщомчими як запобпкний (що i е на сьогодш), а не поспйний регуляторний важть. Питання фiнансовоï безпеки можуть бути врегульоваш посиленням функцш нагляду. Операцiï ¡з використанням криптовалют доць льно розглядати як аспект венчурного ¡нвестування.
Досвщ Япони, Швейцарп, сШа та АнглПГ в цьому питаны мае бути використаний як фарватерний. Вщповщ-на дтльнють i фЫансовП послуги повинш лщензуватися державою як вид професiйноï дтльностк
Необхщно визначити правовий статус i процедури використання криптовалюти як форми електронних грошей.
Основою правовщносин на ринку фЫансових послуг Украши е договПр мПж сторонами (ст. 6 ЗУ "Про фПнансовП послуги та державне регулювання рингав фПнансових пос-луг"). Створення державою умов i забезпечення прозоро-CTi укладання контраклв стосуеться i ринку криптовалют.
Доцтьно розглянути питання створення спецПаль-ного криптовалютного венчурного фонду в Укра1ш для пщтримки технолопчних стартатв вПтчизняних учених-дослщнигав для фшансування власного ¡нте-лектуального катталу.
Список використаних джерел:
1. Пол Винья. Эпоха криптовалют. Как биткоин и блокчейн меняют мировой экономический порядок / Пол Винья, Майкл Кейнси. - М.: ООО "Манн, Иванов и Фербер", 2017. - 580 с.
2. Пашинська А. П'ять найпопулярнших криптовалют свпту. Окр1м б1ткойна // Еспресо ТВ. - 4 вересня 2017 р. - Режим доступу: https://espreso.tv/article/2017/08/30/alternatyvni_kryptovalyuta.
3. Б1ткойн роздтився i подорожчав - що це означае! // Ukr.media. - 2017. - 8 серп. - Режим доступу: https://ukr.media/business/316936.
4. Иванова А. Китай смог понизить стоимость биткоина на 1000 долларов // Командир. - 2017. 6 сентября - Режим доступу: http://comandir.com/2017/09/06/167055-kitaj-smog-ponizit-stoimost-bitkoina-na-1000-dollarov.html.
5. Система Биткоин: плюсы и минусы // Финансовый гений. -2015. - 15 черв. - Режим доступу: http://fingeniy.com/sistema-bitcoin-plyusy-i-minusy.
6. Преимущества и недостатки Bitcoin [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://owm24.com/artic/36/preimushchestva-i-nedostatki-bitcoin.html.
7. Директор-распорядитель МВФ Кристин Лагард о криптовалю-тах, P2P финансовых услуг и ИИ // Мировой кризи: хроника и комментарии. - 2017. - 10 октября. - Режим доступу: http://worldcrisis.ru/ crisis/2830199?utm_source=subscr&utm_medium=mail&utm_campaign=best.
8. Клюева Н. Япония официально признала биткоины платежным средством // Подробности. - 2017. - 2 апреля. - Режим доступу: http://podrobnosti.ua/2170187-japonija-ofitsialno-priznala-bitkoiny-platezhnym-sredstvom.html.
9. Очеретнюк А. В Японии объявили о запуске новой валюты // Подробности. - 2017. - 26 сентября. - Режим доступу: http://podrobnosti.ua/ 2201140-v-japonii-objavili-o-zapuske-novoj-valjuty.html.
10. Биткоин // Новости Швейцарии. - Режим доступу: http://business-swiss.ch/mirovy-e-valyuty/bitkoin /
11. Скрипин В. В Китае запретили ICO, рынок отреагировал падением котировок всех крупных криптовалют // ITCua. - 2017. -4 сентября. - Режим доступу: https://itc.ua/news/v-kitae-zapretili-ico-ryinok-otreagiroval-padeniem-kotirovok-vseh-krupnyih-kriptovalyut.
12. НБУ определил статус Bitcoin в Украине // нВ^знес. - 2017. -25 сентября. - Режим доступу: http://biz.nv.ua/finance/nbu-opredelil-status-bitcoin-v-ukraine-1910824.html.
13. Тимур Хромаев: "Контролировать обращение криптовалют невозможно и не имеет смысла" // Financsal Club. - 2017. - 4 сентября. -Режим доступу: https://finclub.net/analytics/timur-khromaev-kontrolirovat-obrashchenie-kriptovalyut-nevozmozhno-i-ne-imeet-smysla.html.
14. Банк Англии заявил о пользе эмиссии криптовалют для ВВП // Forklog. - 2017. - 19 июля. - Режим доступу: https://forklog.com/bank-anglii-zayavil-o-polze-emissii-kriptovalyut-dlya-vvp.
15. Карпенко О. В Украине впервые официально продали квартиру за криптовалюту // AIN. - 2017. - 26 сентября. - Режим доступу: https://ain.ua/2017/09/26/kvar1iru-za-ethereum.
16. Нью-Йоркская биржа запустила индекс биткоинов // Ведомости. - 2015. - 20 мая. - Режим доступу: https://www.vedomosti.ru/finance/articles/2015/05/20/nyu-iorkskaya-birzha-zapustila-indeks-virtualnoi-valyuti-bitkoin.
17. ICO глазами венчурных инвесторов - убийца или окно возможностей? // Forklog. - 2017. - 1 сент. - Режим доступу: https://forklog.com/ ico-glazami-venchurnyh-investorov-ubijtsa-ili-okno-vozmozhnostej.
В. Корнеев, д-р экон. наук, проф.
Государственный научно-исследовательский институт информатизации и моделирования экономики Минэкономразвития Украины, Киев, Украина, О. Чеберяко, д-р ист. наук, проф.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
КРИПТОВАЛЮТА: ЭРА И СФЕРА ФИНАНСОВЫХ ИННОВАЦИЙ
Рассмотрена сущность криптовалют, их рисков и перспектив развития в Украине и мире. Описаны преимущества и недостатки криптовалют. Освещены позиции зарубежных центробанков и других финансовых регуляторов относительно криптовалют и рынков криптовалют. Предложено, что опыт Японии, Швейцарии, США и Англии в этом вопросе должен быть использован как фарвате-рный. Отмечено, что соответствующая деятельность и финансовые услуги должны лицензироваться государством как вид профессиональной деятельности на стадиях образования криптовалюты (майнинг) и сопровождения ее обращения (трейдинг и финансовый консалтинг).
Ключевые слова: крипто валюта; цифровые деньги; блокчейн-технологии; майнинг; криптокошелек; ИСО; Bitcoin, Litecoin, Ethereum, Peercoin.
V. Korneev, Doctor of Science (Economics), Professor State Research Institute of Informatization and Modeling of Economics of the Ministry of Economic Development of Ukraine, Кум, Ukraine, О. Cheberyako, Doctor of Science (Historical), Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Кум, Ukraine
CRYPTOCURRENCY: ERA AND FIELD OF FINANCIAL INNOVATIONS
Essence of cryptocurrencies is considered in the article, their risks and prospects of development in Ukraine and world. Advantages and disadvantages of crypto currency are described. Positions of foreign central banks and other financial regulators are lighted up in relation to cryptocurrencies and markets of cryptocurrencies. It is offered, that the experience of Japan, Switzerland, the United States and England in this question should be used as a fairway. It is marked that corresponding activity and financial services must be licensed by the state as a type of professional activity on the stages of formation of cryptocurrency (mining) and support of its circulation (trading and financial consulting).
Key words: cryptocurrency, digital money, blockchain technology, mining, crypto wallet, ISO, Bitcoin, Litecoin, Ethereum, Peercoin.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Vinya, P. and Keynsi, M., 2017. Epoch of cryptocurrencies. As bitkoin and blokcheyn change a world economic order, OOO "Mann, Ivanov i Ferber", Moskva.
2. Pashinska, A., 2017. The 5 most popular cryptocurrencies in the world. In addition to bitokin. Available at: https://espreso.tv/article/2017/08/30/alternatyvni_kryptovalyuta (Accessed 4 September 2017).
3. The official site of ukr.media. 2017. "Bitcoin split up and went up - what does it mean!". Available at: https://ukr.media/ business/316936/ (Accessed 8 August 2017).
4. Ivanova, A., 2017. China was able to reduce the cost of bitcoin by 1000 dollars. Available at: http://comandir.com/ 2017/09/06/167055-kitaj-smog-ponizit-stoimost-bitkoina-na-1000-dollarov.html (Accessed 6 September 2017).
5. The official site of Finansovyiy geniy. 2015. "Bitcoin system: pluses and minuses. Available at: http://fingeniy.com/sistema-bitcoin-plyusy-i-minusy/ (Accessed 15 June 2017).
6. The official site of owm24.com. 2017. "Advantages and disadvantages of Bitcoin". Available at: http://owm24.com/artic/36/ preimushchestva-i-nedostatki-bitcoin.html.
7. The official site of Mirovoy krizis. 2017. "IMF Managing Director Christine Lagarde on crypto-currencies, P2P financial services and AI". Available at: http://worldcrisis.ru/crisis/2830199?utm_source=subscr&utm_medium=mail&utm_campaign=best (Accessed 10 October 2017).
18. Чобанян М. Як 6i™^HM пщкорюють КиТв. - Режим доступу: https://hmarochos.kiev.ua/2016/03/09/yak-bitkoini-pidkoryuyut-kiyiv/
19. Иванова А. Что можно купить в Украине за биткоины. - Режим доступу: http://ubr.ua/ukraine-and-world/technology/chto-mojno-kupit-v-ukraine-za-bitkoiny-363824.
20. Frank Chaparro. Hedge funds are cashing in on bitcoin mania - there are now more than 50 dedicated to cryptocurrencies // Business Inssder. -2017. - Aug. 30. - Режим доступу: http://www.businessinsider.com/ bitcoin-price-surge-leads-to-growth-in-hedge-funds-2017-8.
21. Для Банка Англии разработан централизованный аналог бит-коина // Coinessa Bitcoin Vallet. - Режим доступу: https://www.coinessa.com/news/dlya-banka-anglii-razrabotan-tsentralizovannyj-analog-bitkoina.
22. Як порахувати вартють криптовалют // МЫфн - 2017. -30 жовтня. - Режим доступу: ttps://minfin.com.ua/ua/2017/10/30/ 30695626.
23. Biryukov A. and Pustogarov I. Bitcoin over Tor isnot a good idea. In Security and Privasy, (SP), Symposium on, pages 122-134. IEEE, 2015. DOI: 10.1109/SP.2015.15
24. Ковальчук Т. Новацп у сферi грошових систем та деяк ïx особливост // Банювська справа. - 2013. - № 7. - С. 3-12.
25. Резшченко 6. В. Бггкойн: валюта майбутнього чи фЫансова ш-рамща? / 6. В. Резшченко. - Режим доступу: http://ua.prostobank.ua/ e_banking/statti/bitkoyin_ valyuta_maybutnogo_chi_finansova_piramida.
26. Сучасш тенденцп трансформацп свгтовоТ фЫансовоТ системи / О. О. Сльозко та Ы.; за ред. О. О. Сльозко. - К.: 1СЕМВ НАН УкраТни 2014. - 564 с.
27. Офщмний сайт Bitcoin. - Режим доступу - URL: https://bitcoin.com.
Received: 03/1 1/2017 1st Revision: 14/11/2017 Accepted: 21/11/2017
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
8. Klyueva, N., 2017. Japan officially recognized bitcoins as a means of payment. Available at: http://podrobnosti.ua/2170187-japonija-ofitsialno-priznala-bitkoiny-platezhnym-sredstvom.html (Accessed 2 April 2017).
9. Ocheretnyuk, A., 2017. In Japan announced the launch of a new currency. Available at: http://podrobnosti.ua/2201140-v-japonii-objavili-o-zapuske-novoj-valjuty.html (Accessed 26 September 2017).
10. The official site of business-swiss. 2017. "Bitkoin",available at: http://business-swiss.ch/mirovy-e-valyuty/bitkoin.
11. Skripin, V., 2017. In China the ICO was banned, the market reacted by falling quotes of all major crypto-currencies. Available at: https://itc.ua/news/v-kitae-zapretili-ico-ryinok-otreagiroval-padeniem-kotirovok-vseh-krupnyih-kriptovalyut/ (Accessed 4 September 2017).
12. The official site of biz.nv.ua. 2017. "NBU has determined the status of Bitcoin in Ukraine". Available at: http://biz.nv.ua/finance/nbu-opredelil-status-bitcoin-v-ukraine-1910824.html (Accessed 25 September 2017).
13. Hromaev, T., 2017. Control of circulation of crypto currency is impossible and does not make sense. Available at: https://finclub.net/analytics/timur-khromaev-kontrolirovat-obrashchenie-kriptovalyut-nevozmozhno-i-ne-imeet-smysla.html (Accessed 4 September 2017).
14. The official site of Forklog. 2017. "The Bank of England announced the benefits of issuing crypto-currency for GDP. Available at: https://forklog.com/bank-anglii-zayavil-o-polze-emissii-kriptovalyut-dlya-vvp/ (Accessed 19 July 2017).
15. Karpenko, O., 2017. In Ukraine for the first time officially sold the apartment for crypto currency. Available at: https://ain.ua/2017/09/26/kvartiru-za-ethereum (Accessed 26 September 2017).
16. The official site of Vedomosti, 2015. "The New York Stock Exchange launched the index of bitcoins". Available at: https://www.vedomosti.ru/finance/articles/2015/05/20/nyu-iorkskaya-birzha-zapustila-indeks-virtualnoi-valyuti-bitkoin (Accessed 20 May 2015).
17. The official site of Forklog. 2017. "ICO through the eyes of venture investors - a killer or a window of opportunity?". Available at: https://forklog.com/ico-glazami-venchurnyh-investorov-ubijtsa-ili-okno-vozmozhnostej/ (Accessed 1 September 2017).
18. Chobanyan, M., 2017. How bitcoins conquer Kiev. Available at: https://hmarochos.kiev.ua/2016/03/09/yak-bitkoini-pidkoryuyut-kiyiv.
19. Ivanova, A., 2017. What can be bought in Ukraine for bitcoins, available at:http://ubr.ua/ukraine-and-world/technology/chto-mojno-kupit-v-ukraine-za-bitkoiny-363824.
20. Chaparro, F., 2017. Hedge funds are cashing in on bitcoin mania - there are now more than 50 dedicated to cryptocurrencies. Available at: http://www.businessinsider.com/bitcoin-price-surge-leads-to-growth-in-hedge-funds-2017-8 (Accessed 30 April 2017).
21. The official site of Coinessa. 2017. "For the Bank of England a centralized analog bitcoin is developed". Available at: https://www.coinessa.com/news/dlya-banka-anglii-razrabotan-tsentralizovannyj-analog-bitkoina.
22. The official site of MInfIn. 2017. "How to calculate the cost of cryptocurrencies". Available at: ttps://minfin.com.ua/ua/2017/10/30/30695626/ (Accessed 30 October 2017).
23. Biryukov, A and Pustogarov, I., 2015. Bitcoin over Tor is not a good idea. In Security and Privasy, (SP), Symposium on, pages 122134. IEEE, 2015. DOI: 10.1109/SP.2015.15
24. Kovalchuk, T., 2013. "Innovations in the field of money systems and some of their features", Bankivska sprava, 7, 3-12.
25. Reznichenko, Ye., 2017. Bitcoin: Future currency or financial pyramid?, Available at: http://ua.prostobank.ua/ e_banking/statti/bitkoyin_ valyuta_maybutnogo_chi_finansova_piramida.
26. Slozko, O., 2014. Modern trends in the transformation of the world financial system; in Slozko, O.O. (ed.), ISEMV NAN Ukrainy, Kiev, Ukraine.
27. The official site of Bitcoin. 2017. Available at: URL: https://bitcoin.com.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 1(196): 46-53 УДК 336.717.18: 330.131.7 JEL classification: G21, E44
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/196-1/7
е. Лшдер, асп.
ORCID iD 0000-0001-5343-5954 КиТвський нацюнальний економiчний ужверситет iMeHi Вадима Гетьмана, КиТв
ПОБУДОВА МАКРОЕКОНОМ1ЧНИХ СЦЕНАРПВ ТА ОЦ1НКА КРЕДИТНОГО РИЗИКУ БАНКУ НА ПРИКЛАД1 ПАТ "ПРОМ1НВЕСТБАНК"
На ocHoei заруб/'жних досл/'джень розроблено методику стрес-тестування банку та апробовано if на банку "Пром-нвестбанк". Методика стрес-тестування дозволяе на основi авторегресшних моделей типу ARIMA генерувати базовый та стресовий макроеконом/'чний сценарш, а також аналiзувати збитки, каптал i коефцент достатностi капталу банку за кожного i3 цих сценарпв.
Ключовi слова: стрес-тест; модель авторегреси; макроеконом/'чний сценарiй; коефцент достатностi капталу.
Вступ. Як наслщок свтовоТ фЫансовоТ кризи 20082009 рр., а також економiчного спаду 2014-2016 рр., у фшансових установах УкраТни та св^у почала набува-ти поширення тенденция до автоматично' оцшки ризи-гав. Стресовий тест е одним iз найефектившших мето-дiв оцшки бангавських ризигав, який надае шформацю про потенцшш збитки банку за виняткових, але ймовь рних потрясшь, допомагаючи бангавським акцюнерам та менеджменту оцшювати значущють вразливостей системи. Стрес-тестування також е невщ'емним еле-ментом системи Базель II.
Суть внутршнього стрес-тестування полягае в тому, що бангавсьга аналтики докладнше вивчають бухгал-терську звтнють, щоб розрахувати, сгальки банку необхщно додаткового катталу для виживання за умови стресових ситуацм на ринку. У процеа стрес-тестування для зв'язку макроекономiчних факторiв
стресу з конкретними бангавськими показниками кредитного ризику вибираеться математична модель, за яку у статт вибрано лопстичну регреаю. Прогнозованим бангавським показником служить показник прострочених позик (NPL). У процеа стрес-тесту генеруеться два сценари: реалютичний та стресовий; для кожного з них оцшюеться рiвень неплатежiв по кредитах, збитки банку внаслщок прострочених креди^в, рiвень достатност катталу, а також iмовiрнiсть банкрутства банку. На пщ-ст^ результат проведеного дослщження пропону-ються рекомендаций яга допоможуть уникнути майбутшх фшансових проблем у разi значного уповтьнення еко-номiчноТ ситуаци або фшансовоТ кризи в майбутньому. Запропонована модель ^рунтуеться на рядi сучасних дослщжень та внутршшй документации наданоТ у вщк-ритий доступ наглядовими органами й центральними банками краТн Свропи. У бтьшост дослщжень стресовi
© Лшдер С., 2018
