CC BY
34
"Tsena na zoloto i inflyatsiya dollara SShA" [Gold price and us dollar inflation]. http://goldomania.ru/articles/gold_dollar.html Valiullin, Kh. "Retrospektivnyy analiz genezisa valyutnykh zon" [Retrospective analysis of the Genesis of currency zones]. Vo-prosy ekonomiki, no. 11 (2008): 136-149.
"World Development Indicators: Market capitalization of listed domestic companies" World Bank. https://data.worldbank. org/indicator/CM.MKT.LCAP.CD?view=chart
"World Development Indicators: Net capital account" World Bank. https://data.worldbank.org/indicator/BN.TRF.KOGT. CD?view=chart
Zhdanov, V. I. Rehuliuvannia monetarnykh pokaznykiv: su-chasna teoriia ipraktyka [Regulation of monetary indicators: modern theory and practice]. Kyiv: KNEU, 2006.
JEL Classification: C53; C15; F31; O17; 031
УДК 004.9+004.75+339.7+336.74+519.6
ОСОБЛИВОСТ1ФУНКЦ1ОНУВАННЯ КРИПТОВАЛЮТИ «Б1ТКОИН»
© 2018 Ш1Р1НЯН л. в., РОГАНОВА Г. О.
УДК 004.9+004.75+339.7+336.74+519.6 JEL Classification: C53; C15; F31; O17; O31
Шiрiнян Л. В., Роганова Г. Особливост функцiонування криптовалюти «бггкойн»
Дослджено особливостi функцонування цифрово: валюти «бткойн» у р'вних кранах CBimy, методи видобутку та збергання. Бткойн - це шно-вацйний приклад форми грошей, що пройшов етап експериментування i став сучасним засобом розрахунку. Розглянуто можлив'сть використан-ня бткойна укра/нськими споживачами послуг. Виявлено переваги та недол'ши його використання пор'вняно з ф'штними грошима. Об(рунтовано можлив'сть в'дтоку ф'штнихгрошей зреального сектора економки у тньовий сектор внатдоквзаемодиi обмшу ф'штнихгрошей на неф'штш грош^ Розкрито динамку вартостi бткойна та каттал'ваци криптовалютного ринку по роках в штервалi 2015-2018 рр. Виконано прогнозу-вання вартостi бткойна за допомогою полiномiальноi функцИ тренду третього порядку. Отримано прогнозне значення вартостi бткойна у верест 2018 р. на рiвнi 7528-8285 дол. США.
Ключов'! слова: криптовалюта, бткойн, блокчейн, б'ржа, ф'штн грош'>, тренд, варткть бткойна. Рис.: 4. Табл.: 2. Формул: 1. Б'бл.: 15.
ШiрiнянЛада Васил'юна - доктор економ'мних наук, зав'дувач кафедри фiнансiв, Нацональний ушверситет харчових технологй (вул. Володимир-ська, 68, Ки/в, 01601, Укра/на) E-mail: ladashirinyan@ukr.net
Роганова Ганна Олександрiвна - кандидат економiчних наук, старший викладач, кафедра фiнансiв, Нацональний ушверситет харчових техноло-гй (вул. Володимирська, 68, Ки/в, 01601, Укра/на) E-mail: hanna.rohanova@gmail.com
УДК 004.9+004.75+339.7+336.74+519.6 EL Classification: C53; C15; F31; O17; O31 Ширинян Л. В., Роганова А. А. Особенности функционирования криптовалюты «биткойн»
Исследованы особенности функционирования инновационной валюты «биткойн» в разных странах мира, методы добычи и хранения. Рассмотрена возможность использования биткойна украинскими потребителями услуг. Выявлены преимущества и недостатки его использования по сравнению с фиатными деньгами. Обоснована возможность оттока фиатных денег из реального сектора экономики в теневой сектор вследствие взаимодействия и обмена фиатных денег на нефиатные деньги. Раскрыта динамика стоимости биткойна и капитализации рынка по годам в интервале 2015-2018 гг. Выполнено прогнозирование стоимости биткойна с помощью полиномиальной функции тренда пятого порядка. Получено прогнозное значение стоимости биткойна в сентябре 2018 г. на уровне 7528-8285 долл. США. Ключевые слова: криптовалюта, биткойн, блокчейн, биржа, фиатные деньги, тренд, стоимость биткойна. Рис.: 4. Табл.: 2. Формул: 1. Библ.: 15.
Ширинян Лада Васильевна - доктор экономических наук, заведующий кафедрой финансов, Национальный университет пищевых технологий (ул. Владимирская, 68, Киев, 01601, Украина) E-mail: ladashirinyan@ukr.net
Роганова Анна Александровна - кандидат экономических наук, старший преподаватель, кафедры финансов, Национальный университет пищевых технологий (ул. Владимирская, 68, Киев, 01601, Украина) E-mail: hanna.rohanova@gmail.com .
UDC 004.9+004.75+339.7+336.74+519.6 EL Classification: C53; C15; F31; O17; O31 Shirinyan L. V., Rohanova H. O. The Features of Functioning of Cryptocurrency «Bitcoin»
The features of functioning of the innovative currency «bitcoin» in different world countries, methods of its extraction and storage are researched. The possibility of using bitcoin by Ukrainian consumers of services is considered. Advantages and disadvantages of its use in comparison with fiat money are identified. The possibility of outflow of fiat money from the real sector of economy into the shadow sector due to interaction and exchange of fiat money for non-fiat money is substantiated. The dynamics of value of bitcoin and capitalization of the market by years in the timespan of 2015-2018 are disclosed. The value of bitcoin is predicted using the polynomial function of the fifth order trend. The forecast value of the value of bitcoin as to September 2018 is received at the level of 7528-8285 USD. Keywords: cryptocurrency, bitcoin, blockchain, exchange, fiat money, trend, bitcoin value.
Fig.: 4. Tbl.: 2. Formulae: 1. Bibl.: 15.
Shirinyan Lada V. - Doctor of Sciences (Economics), Head of the Department of Finance, National University of Food Technologies (68 Volodymyrska Str., Kyiv, 01601, Ukraine) E-mail: ladashirinyan@ukr.net
Rohanova Hanna O. - Candidate of Sciences (Economics), Senior Lecturer, Department of Finance, National University of Food Technologies (68 Volod-ymyrska Str., Kyiv, 01601, Ukraine) E-mail: hanna.rohanova@gmail.com
Останнгм часом TaKi термгни, як крипто-валюта, бГткойн, альткойни, блокчейни, ICO захопили увесь свгт. Можлив1сть ви-користання електронних грошей (або так звано! крип-товалюти), одиницею яко! виступае в1ртуальна монета (coin), була вгдкрита в 2008 роц1 i за останне десятил1ття набула широкого поширення. Криптовалюта, i зокрема, бито™, якому присвячено наше дослiдження, являе собою приклад порушення загальновГдомо! концепцГ! грошей [1, с. 7]. БГткойн е iнновaцiйною формою грошей, оскгльки вш створюеться i зберiгaеться в цифровому електронному форматг. Бгткойн мае складовг: один бгт-койн дорiвнюе 100 млн сaтошi («Satoshi» - це мшмаль-но можлива величина в мережi використання бГткойн). Використовуючи однорангову (так звану «peer-to-peer») технологiю, бГткойн функцiонуе без центрального органу управлшня чи банив; опрацювання трaнсaкцiй та емь сгя бГткойшв виконуеться колективно учасниками мере-жг. Бгткойн - це проект з вгдкритим початковим кодом; його архгтектура е публгчною, його нгхто не контролюе i кожний охочий може стати учасником мереж1 ОперацГ! з бгткойном е видимими для !! учасникгв, вони з'еднат у формг ланцюжку блокгв, i тому технологгя отримала назву блокчейн (вгд англ. «blockchain»). Завдяки сво!м унгкальним властивостям бгткойн надае ушкальш шно-вацгйнг можливостг, якими до цього не могла похизува-тися жодна платгжна система [2].
IcTopi4Ha довiдка. 1дея цифрово! валюти або електронних грошей не е новою. Ще в 1982 рощ дослгдник Д. Чаум (D.Chaum) опублжував анонгмну схему електронних готГвкових операцгй [3, с. 401; 4]. У 2008 рощ шд псевдошмом Satoshi Nakamoto була опублгкована стаття: «Bitcoin: A Peer-To-Peer Electronic Cash System» з описом концепцГ! i принцишв роботи платГжно! систе-ми у виглядг однорангово! мережг [5]. У 2009 рощ було представлено протокол криптовалюти Bitcoin i опубль ковано код програми-клгента. 1накше кажучи, бгткойн (вгд англ. «Bitcoin»: bit - одиниця шформацГ!, сoin - монета), як цифрова валюта, з'явилася незабаром шсля фГ-нансово! кризи 2007-2008 рокгв [6, с. 13].
Сьогодш вже у низщ кра!н офгцгйно дозволенг операцГ! з бгткойном. Зазвичай вони розглядаються як товар або швестицшний актив i для цглей оподаткуван-ня шдпорядковаш вгдповгдному законодавству. В гнших кра!нах його визнають розрахунковою грошовою оди-ницею [7]. Нацюнальний банк Укра!ни поки що не роз-глядае бгткойн як офщшну криптовалюту, хоча в УкраМ вже можна розрахуватися ним у продуктових магазинах, сервгсному центрг для iPhone, в адвокатських конторах, штернет-магазинах, кофейнях, агентствах з нерухомос-тГ та гнших, перелгк досить швидко поширюеться.
Уряд ЯпонГ! визнав бГткойн методом оплати, тому все бкьше суб'ектГв пГдприемництва, зокрема торгов-цГв, почали використовувати цю цифрову валюту [8]. Законодавство 6С на сьогодш класифжуе бГткойн, як цифрову грошову одиницю. При цьому обмш тради-цГйними валютами на одиницю бГткойн звгльняеться вГд сплати податку на додану варткть. В 1зраш бГткойн не пГдпадае пГд юридичне визначення валюти аш як фГ-
нансове забезпечення, анГ як оподатковуваний актив. Щоразу, коли бГткойн продаеться, продавець повинен сплатити податок на прирГст кашталу. Народний банк Китаю вважае бГткойн вГртуальним товаром, а не валютою, i його продаж може обкладатися ПДВ. В Япони бГткойн визнаеться цГннГстю, подГбною до активГв. Його продаж обкладаеться японським аналогом ПДВ. В Ав-стралИ бГткойн розглядаеться як власшсть, а трансакцй з ним - як бартер. У КанадГ бГткойн взагалГ визначаеть-ся як нематерГальний актив, а трансакцй з ним - також як бартер. Таким чином, у рГзних крашах бГткойн класи-фГкують по-рГзному - як вГртуальну валюту, грошовий сурогат, нематерГальну цГннГсть, вГртуальний товар тощо. 3i свого боку, НацГональний банк Укра!ни наразГ офГцГйно не пгдтримуе жодне з наведених визначень [7], оскгльки в Укра!нГ технолог^ випереджають законодавство.
Таким чином, бГткойн пройшов етапи експери-ментування та стае сучасним засобом розрахунку. Саме тому стае актуальним дослгдження мГсця категорй «бГткойн» у сучаснш економГцГ, и можливий вплив на транс-формацшш процеси у фГнансовГй сферГ кра!ни, аналГз переваг i недолГкГв застосування бГткойна.
УвГтчизнянГй науковГй перГодицГ тематика до-слгдження на тему мГсця криптовалют, зокрема бГткойна, е новою. Серед вгдомих нам праць слгд назвати публГкацй: С. Барбера (S. Barber) та К. Бойе-на (X. Boyen) [3], В. Височанського [9], Корнеева 6. [10], Н. Поппера (N. Popper) [6], В. Пшешчшкова [11]. ДослГ-дження виявляють, що обслуговування пГдприемниць-ко! дГяльностГ суб'ектГв господарювання потребуе нових шструментГв i механГзмГв регулювання. Бракуе праць, предметом наукового пошуку яких е прогнозування вар-тостГ бГткойна та аналГз факторГв, що впливають на його вартксть.
Мета дослiдження полягае у дослгдженш цифрово! шновацшно! валюти «бГткойн», виявленнГ Г! конкурентных переваг i недолГкГв порГвняно з фГатними гро-шима та прогнозування вартостГ за допомогою еконо-мГко-математичного моделювання.
Особливостi функцiонування бггкойна. Як було зазначено вище, одна з особливостей бГткойна - децен-тралГзована емГсГя, якою може скористатися будь-хто, але в досить обмежених кглькостях i лише шляхом ви-користання обчислювальних потужностей комп'ютерно! техшки, що використовуються з метою захисту платГжно! системи в1д повторного витрачання коштГв [11, с. 110].
Видобуток бггкойна. Будь-яка фГзична особа, що мае комп'ютер i навггь смартфон, або суб'ект господарювання з вГдповГдними технГчними можливостями, може видобувати бГткойн, або його частину - сатош1 Причому такий видобуток можна здшснити декглькома способами:
Cmciö 1. Видобуток сатошГ на так званих бГткойн-кранах (bitcoin-faucet), якГ можуть бути накопичуваль-ними (коли зГбраш сатошГ зберГгаються безпосередньо на сайтГ) або миттевими (на яких виплати сатошГ здш-снюються вГдразу на мультигаманець). По досягненш певного розмГру виплати (приблизно 10-20 тисяч сато-
шг) на накопичувальних кранах, 3i6paHi сатошi можна перерахувати на будь-який бгткойн-гаманець.
Cnoci6 2. Використання так званих 6yKciB (bux), на яких виплата сатошi вiдбyваeться за рахунок оплати перегляду рекламних роликiв, i яю здебкьшого е нако-пичувальними.
Перелiченi вище такi два способи видобутку 61т-койна не потребують нiяких фшансових вкла-день або спецiальних знань. До речг, значно збкьшити видобуток сатошi можна за рахунок залучен-ня рефералiв, премiя вiд рiвня видобутку яких може ко-ливатися вгд 5 до 50 %;
Cnoci6 3. Так званий майншг бгткойна (вiд англ. «мining» — видобуток корисних копалин), де бгткойни генеруються за допомогою вiдеокарт. Витратними стат-тями тут виступають придбання видеокарт, фактично витрачена електроенергiя на 'к роботу та охолодження.
Cnoci6 4. Хмарний майншг (вгд англ. «cloud mining») передбачае вiртyальнy покупку потужностей вищезазначених вiдеокарт.
Cnoci6 5. 1нвестування вкьних коштiв у так зваш Хайп-проекти (вгд англ. «hyip»), яке передбачае вкладен-ня коштгв (в середньому вгд 10 доларгв США або 100 ти-сяч сатошг) у проекти з вгдповгдним ргвнем окупностг швестицш: нерухомгсть, нафта, торпвля на бгржг й ш.
Хайп-проекти можуть бути: 1) високодохгдними (fast) (до 10 % на добу), вгдповгдно й високоризикова-ними, з середшм строком функцюнування 10-30 дшв, 2) середньодохгдними (5-7 % на добу), де строк може коливатися вгд 1 до 6 мгсящв, та 3) низькодохгдними (24 % на добу) i бгльш надшними, працюючими по декгль-ка роив. Зазвичай швестувати у хайп-проекти можна за допомогою надшних адмшстраторгв сайтгв, якг мають досвгд вдало'1 для вкладниюв реалгзаци сво'к проектгв i бездоганну репутацш.
Ниш вже емгтовано понад 13 мгльйошв бгт-койшв, загальна вартгсть яких перевищуе 99 м1-льярд1в долар1в США [12]. Поряд з Bitcoin на ринку криптовалют можна добувати шш1 валюти, перел1к яких щороку зростае. В цей час вже нал1-чуеться близько 1180 вид1в криптовалют (табл. 1)
з р1внем кашталгзацй' 173,5 млрд долар1в США, де частка бгткойна становить близько 91 %, частка ш-шо'1 криптовалюти ршпл (Ripple) - 3 %, а лайткой-ну (Litecoin) - 2,5 %.
Купiвля i продаж бикойна. Купити бгткойни можна у ргзних мгсцях. По-перше, кушвля можлива за допомогою онлайн-обмшниюв, наприклад, таких як BestChange. В УкраМ 99 % угод на цьому ресурсг проходить через банювський сервгс Приват 24 [13].
1нший варгант кушвлг бгткойна можливий на б1рж1 криптовалют. Це, на наш погляд, може бути б1льш при-вабливим за курсом та ргвнем комгси. Такими визнани-ми бгржами, адаптованими п1д торггвлю валют е: Exmo (exmo.com), BtcTrade (btc-trade.com.ua), Kuna (kuna.io). Мгжнародними бгржами е Poloniex (poloniex.com), Yobit (yobit.io), де придбати бгткойн можна за долар США (через Payeer, PerfectMoney, Capitalist, шшг) або через об-мшник. Така бгржа, як Poloniex, також дае змогу вико-ристовувати шструменти техшчного аналгзу для бкьш професшно! торпвлг криптовалютою.
Украшсью споживачг можуть використати так зва-ш мобкьш гаманщ. Примгром, такий гаманець, як Bitxfy, дае змогу украшцям купити бгткойн за допомогою безготгвкового розрахунку через Приват24. Таким же чином можна придбати бгткойн за допомогою шшого сервгсу Btc-bank, який е адаптованим шд укра-шську гривню i де також можна придбати або продати бгткойн за допомогою сервгсу Приват24 або гнших карт VISA, MasterCard.
1нший украшський провайдер BTCU.biz дае змогу купити бгткойни, навгть якщо у людини немае банкгв-сько'1 карти. Клгент може поповнити гривневий баланс через термшали самообслуговування, а далг обмшяти спещальний ваучер на бгткойн в онлайн-режимг. Купити такий ваучер можна через поширеш в Украïнi термшали iBox досить просто: авторизуватися за номером мобкь-ного телефону, отримати чек з кодом, а потам ввести цей код у вгдповгдне поле на сайта провайдера [13].
Зберп^ання бiткойнiв. Способи зберггання бгт-койшв е ргзними i можуть бути класифжоваш у двг категорш а) бггкойн-гаманець, б) бгржа криптовалют.
Таблиця 1
Показники ТОР-5 поширених криптовалют у 2017 р.
Назва (код) Автор (сайт) Рiк створення Курс / цша, долар Капп^защя, млн дол. Максимальна емiсiя, млн од.
Bitcoin (BTC) Satochi Nakamoto (www.bitcoin.org) 2009 5989 99 640 21
Ethereum (ETH) В. Бутерин (www.ethereum.org) 2015 304 29 011 90
Ripple (XRP) Ryan Fugger (www.ripple.com) 2012 0,21 8 112 100 000
Litecoin (LTC) Coblee (www.litecoin.org) 2011 60,8 3 250 84
Dash (DASH) Eduffielf (www.dashpay.io) 2014 250 2 206 22
CL
LÛ
О
QÛ
О □
о
CL
о <
s
Ё о
X
s
Ш
Джерело: Bn6ipKa aBTopiB за даними [12].
Причому залежно вц режиму користування - онлайн або офлайн - розрiзняють гарячий бикойн-гаманець i холодний бпгойн-гаманець. Популярними надiйними мiжнародними гаманцями криптовалют е Blockchain. info, CoinBase. Таким гаманцям притаманна досить ви-сока комiciя. Бiткойн-гаманець можна подкити за шши-ми ознаками також на: так зваш директивний гаманець (в1д англшсько! «direct-wallet») i мультигаманець (в1д англшсько! «multi-wallet»).
Гарячий гаманець, кошти з якого можна витратити у будь-який час, нагадуе поточний рахунок фiзич-но! особи в банку. В ньому доцкьно зберiгати мш-мально необхiднi суми, осюльки вш е досить вразливим щодо хакерських атак.
Мультигаманець (наприклад, «FaucetHub») зде-бкьшого використовуеться для збору cатошi з кранiв, якi подалi виводяться на директивнiй гаманець, бiр-жу криптовалют або швестуються в хайпи та хмарний майншг.
Холодний гаманець (наприклад «BitcoinCore») не призначений для регулярного вцправлення криптова-люти; проте кошти на нього можна отримати в будь-який час. Холодний гаманець не мае прямого з'еднання з 1нтернетом, осккьки вш використовуеться для зберь гання бiткойна в пасивному режимi офлайн. Якщо у га-манця немае з'еднання з 1нтернетом, хакери не зможуть вкрасти з нього кошти, це можливо ткьки при безпо-середньому фiзичному доcтупi до ноciя шформаци з га-манцем [14].
Для збертання бiткойнiв можна вважати бкьш зручною i доцкьною бiржу криптовалют, осккьки на нiй можна наростити шнуючу суму за рахунок торгiвлi рiзними валютними парами, заснованими на бггкойш, та шших валютах: ефiрiумi, лайткойш, доларi США, украш-ськш гривш, росшському рублi та шших криптовалютах.
Переваги та недолiки застосування бггкойна. Переваги та недолiки використання криптовалюти детально було розглянуто у робот [10, с. 42]. Проведений аналiз дае змогу визначити переваги застосування саме бикойна вiдноcно традицшних форм розрахункiв, якi полягають у такому:
f публiчна децентралiзацiя на серверах, розташо-ваних у всьому cвiтi i належшсть рiзним влас-никам;
f неcхильнicть до шфляци i можливicть cамоcтiй-
ного контролю власного цифрового балансу; f вiдcутнicть потреби складних систем, що за-безпечують рух коштiв, що фактично замшюе комплекс Swift та банки-кореспонденти, цен-три обробки даних; f вiдcутнicть преференци в розподiлi новоство-
рено'1 емиовано! грошово'1 маси; f привабливicть для трейдерiв, осюльки дае змогу останшм здiйcнювати цiлодобову торгiвлю, побудовану на висоюй волатильноcтi бiткойна та виникаючих ринкових неефективностях; f можливicть проведення розрахункових опера-цш за допомогою cмартфонiв, банкоматiв, тер-мiналiв;
+ вiдсутнiсть оподаткування операцш з кушвль
продажу та його видобутку; + можливiсть використання усiма користувача-
ми фiатних грошей; + твердий засiб нагромадження (поряд з такими стiйкими активами, як золото) на в^мшу вiд фiатних грошей, яюм притаманнi проблеми з шфлящею;
+ зручнiсть подку на малi частини i малi тран-спортш витрати порiвняно з золотом (використання нецких монет); + аношмшсть i високiй захист зберiгання за рахунок використання криптографа та мульти-шдпису;
+ стiйкiсть до збо!в мережi Б1осксЬат. Серед недолшв зберiгання бiткойна вiдзначають два: вцсутшсть единого емiсiйного центру, вцсут-шсть у них внутршньо! цiнностi [11, с. 114]. Осюльки бiткоiн не мае центрального органу управлшня та контролю в якост традицшно! валюти, то державнi фшан-совi установи бiльшостi кра'1н свiту здебкьшого не ви-знають його як ефективний зайб збереження накопи-чень i розрахункiв.
До недолiкiв застосування бикойшв можна вцне-сти таю риси:
+ вiдсутнiсть едино! цiни на рiзних бiржах криптовалют, що робить бггкош нестабкьним; + обмеженiсть в обсягах - лише 21 млн бикой-нiв у свт, що з часом зменшуе можливостi його видобутку (за експертними прогнозами, до 2040 року видобуток бикойна може бути завершено);
+ ризик банкрутства або закриття криптовалют-
но! бiржi в будь-який час; + технiчна складнiсть i вимога значних обчислю-
вальних ресурсiв; + великi витрати часу на створення блокiв; + вiдсутнiсть страхування депозипв у хайп-
проектах та на криптовалютних бiржах; + ризик прямого обслуговування шдив1дш i вц-криття рахунюв безпосередньо в центральному банку [9, с. 271]; + покриття тiньових операцiй в економiцi та пра-
вова неврегульованiсть; + аношмшсть i неможливiсть блокування вц-повцними органами бiткойн-гаманцiв може спричинити фшансування тероризму та зло-чинностi;
+ високiй ризик шахрайських операцiй i атак ха-керiв;
+ низька корисшсть порiвняно з золотом.
Зпогляду фшансово! науки бiткойн та iншi вiртуаль-нi валюти не мають прямого зв'язку з так звани-ми «фiатними» валютами. Фiатнi валюти являють собою валюти, якi випускаються крашами-емиентами i гарантованi державами для використання !х як засо-бiв платежу. Держава законами зобов'язуе громадян i суб'екти господарювання приймати до оплати «фь атнi» грошi незалежно вц того, електроннi вони чи
звичайш у виглядi монет, банкнот. Емксш, обiг i пога-шення електронних фiатних грошей вiдбуваються за правилами Центральних банкiв i державних регулято-рiв. Нефiатнi грошi е електронними одиницями вартос-тi недержавних плайжних систем, i тому емiсiя i обiг таких грошей здiйснюеться недержавними плайжними системами. Водночас останнiм часом криптовалюти можна обмiнювати на фiатнi грошi та навпаки, а отже,
з погляду фшансово! науки виникають дивнi ситуаци. Наведемо приклад.
Припустимо, шо на фшансовому ринку зустрки-ся два грошових потоки: фiатний i нефiатний (рис. 1). У результатi взаемоди реальний грошовий фiатний потiк може зникнути з офщшно визнаного простору валют.
Рис. 1. Взаемод1я чiтко визначених законодавством фiатних грошей з хмарою невизначених законодавством нефiатних грошей, кiлькiсть яких може мiнятися у вiртуальнiй мережi. Обмiн може вiдбуватися
на вiртуальних бiржах i гаманцях
Джерело: авторська розробка.
3 погляду теори грошей фактично перестае викону-ватись рiвняння Фiшера обмiну грошей, осккьки може вцбуватися зникнення або обмiн реально! грошово! маси в обiгу на вiртуальнi послуги i крипто-валюту (рис. 2). А осккьки оби криптовалюти не е кон-трольованим, то грошова маса в краши також стае не-контрольованою. Але водночас, на вцмшу вiд фiатних грошей, емiсiя яких фактично не обмежена i призводить до шфляци, емiсiя криптовалюти наперед чiтко визна-чена й обмежена [10, с. 41].
Еволющя фактично! вартостi бикойна. Остан-нiм часом бiткойн демонструе стабкьне зростання вар-тостi. Капп^зацш бiткойна й iнших криптовалют у реальному чай, динамка та обсяг торпв за будь-який пе-рiод вiдображаеться на двох основних сайтах-сервiсах CoinMarketCAp.com i BitcoinWisdom.com. За допомо-гою першого сервiсу можна спостерпати за поведiнкою 1296 криптовалют за даними 6718 бiрж у свт [12]. Дру-гий сервк дае поточну демонстрацiю актуального курсу бикойна вiдносно долара США на найбкьших кри-повалютних бiржах - Bitfinex (яка посiдае перше мкце у рейтингу за обсягами торпв бггкойнами), Bitstamp,
CoinBase, та дае змогу особисто застосовувати шстру-менти техшчного аналiзу для дослцження динамiку курсу бiткойна або безпосереднього трейдингу.
На рис. 3 воображено динамiку вартостi бiткойна по роках за перюд з 2015 року до 2018 року (перше шв-рiччя), який наглядно демонструе штервали зростання, падiння та корекци курсу бикойна (особливо протягом 2017 року). За останш роки вартiсть бикойна зросла майже у 200 разiв, з 97,75 (станом на початок травня 2013 р.) до 19497,40 (у грудш 2017 р.) доларiв США. Те, що бiткойн володiе найбiльшою з усiх криптовалют ка-пiталiзацiею i найбiльшим числом користувачiв, додат-ково змiцнюе його позици.
На сьогоднi можна спостерiгати розвиток шфра-структури, вiдкриття нових сервгав, зростання попиту на бiткойн i число операцiй з ним в якост засобу об-мiну.
Прогнозування вартосп бiткойна. Визначимо напрямок переважних змiн вартостi бiткойна i побу-дуемо вiдповiдний тренд для прогнозування. Для до-слiдження було обрано фактичну щоденну вартiсть бiткойна за останш 10 мкящв (300 спостережень), що
Фiатнi грошi
Реальний сектор економши
ш ш ш ш ш ш
ш ш ш
/ ООО □
Нефiатнi грошi
ОО О ао о о о
ш шо
ООО о
Неформальний (тшьовий) сектор
Рис. 2. Вiдтiк фiатних грошей з реального сектора економши у тiньовий сектор внаслiдок взаемоди i обмiну фiатних грошей (квадрати - 6 штук) на нефiатнi грошi (кола О - 8 штук)
Джерело: авторська розробка.
О.
|_а
о
оа
о □
о о_
о <
3
Ё О X
2 Ш
Курс, дол. США 2500
2000
1500
1000
500
2015 2016 2017 2018 PÍK
Рис. 3. Яккна динамка вартост бiткойнв (у доларах США) i капiталiзацii ринку (млрд дол.) по роках
в iнтервалi 2013-2017 рр. Джерело: побудовано авторами за даними сайтiв [12; 15].
ураховують як CTpiMKe зростання BapTocTi бгткойна, так i його кoppекцiю (24.08.2017-20.06.2018 pp.) [14]. За допомогою пакету Excel «AHaAi3 даних» для економжо-статистичних розрахунюв авторами було апробовано 5 тишв залежностей (лiнiйнa, експоненщальна, ло-гapифмiчнa, пoлiнoмiaльнa, ступенева). Величина до-cтoвipнocтi апроксимаци (кoефiцieнту детермшаци, R2, який характеризуе насккьки дocтoвipнo крива тренда описуе вхiднi даш) виявлено найкращою для полшо-мiaльнoí функцiй третього порядку (R2 = 0,81). Даш R2 означають, що побудована пoлiнoмiaльнa зaлежнicть бкьш шж на 81 % вiдпoвiдaе вхцним даним вiдпoвiднo до ступеня полшома у пoбудoвaнiй функци.
Слiд зазначити, що розраховаш за допомогою пoдiбних функцiй пpoгнoзнi значення вapтocтi бгткой-на cлiд вважати дocтoвipними ткьки в пеpioдi, що не
Варткть бiткойна, Y, дол. США 25000
перевищують 30% ккькост спостережень. З урахуван-ням цього ми знайшли прогнозн1 значення вартост1 (У, у доларах США). На рис. 4 граф1чно зображено фактич-н1 даш для вартост1 (квадрати), починаючи з листопаду 2017 року, i в1дпов1дне прогнозування вартост б1ткойна на наступш 3 м1сяц1 (90 дн1в, 21.06.2018 - 18.09.2018 р.), яке ми надали за допомогою полшом1ально! функци тренду третього порядку (суцкьна крива):
У = 0,0013 X X3 - 0,9278 X X2 + 184,7 X X + 255,48.
(1)
Тут аргумент функци тренду, Х, являе собою номер тижня, номер спостереження. 1ндекс дocтoвipнoc-т апроксимаци отримано близько ft2=0,81. Апробащя запропоновано'1 функци дозволила отримати серед-ньоарифметичне вiдхилення pезультaтiв розрахунюв вapтocтi бiткoйнa за функцiею (1) в^д фактичних
20000
15000
10000
5000
\
f irtrí
^ á Я vn • ч, 1
у*
0 50 100 150 200 250 300 350 400 450
Номер спостереження, дн з 24.08.2017 р., X
Рис. 4. Графiчне зображення фактичноТ вартост (квадрати) i прогнозованоТ BapTocTi бiткойна Y (суцшьна крива) на 0CH0Bi апроксимаци пoлiнoмiaльнoю функцкю третього порядку (1). Показник детермшаци R2=0,81
Джерело: авторська розробка.
0
0
значень на рiвнi 7,2%; середня похибка апроксимащ! за таких саме умов склала 23,2%. В цiлому, нами було взято 300 щоденних фактичних точок для побудови тренду. Зрозумко, що полiномiальна функцiя тре-тього порядку не спрогнозуе стрибю вартоста, а дае лише усереднений х^ криво! прогнозовано! вартостi Бiткоiну.
Результата розрахунку прогнозних значень вар-тост бiткойна наведено у табл. 2. За проведеним прогнозом через 90 дшв (з 21.06.2018 р.) варткть бикойна збiльшиться бiльш нiж на 28 % i дорiвнюватиме 8285 доларiв США (18.09.2018 р.). Станом на 01.07.2018 р. прогнозована за допомогою функщ! вартiсть бiткойна склала 7064 доларiв США, що на 9,8 % перевищуе його фактичну варткть - 6432 доларiв США [15].
Таблиця 2
Прогнознi значення вартост бiткойна за допомогою полiномiальноi' функцИ тренду третього порядку
Прогнозна дата Значення аргументу, номер перюду, X Прогнозована варткть, Y, доларiв США
01.07.2018 311 7064
15.07.2018 325 6911
01.08.2018 342 6906
15.08.2018 356 7076
01.09.2018 373 7528
15.09.2018 387 8127
Джерело: власна розробка (прогнозовано на основi фактичних даних попередшх перiодiв i полшомнально'|' функцй' тренду третього порядку).
ВИСНОВКИ
Бито™ як рiзновид криптовалюти стае сучасним засобом розрахунку i набувае поширення в УкраМ. За-конодавство Укра!ни поки що не класифжуе бiткойн як офщшну цифрову грошову одиницю i знаходиться лише на стади розгляду проблем, пов'язаних з використан-ням криптовалют, зокрема бiткойна. Фiнансова система Укра!ни не може вiдокремитися вiд глобалiзацi!, тому мае адаптуватися до зовнiшньоекономiчних тенденцiй. Упо-вноваженим органам i уряду Укра!ни необхiдно прийма-ти ршення щодо правового i податкового регулювання операцiй iз криптовалютами Г зокрема, з беконном.
Використання обчислювальних потужностей су-часно! комп'ютерно! техшки дае змогу здiйснити ви-добуток бикойна для будь-яко! фiзично! та юридично! особи. Наразi iснують рiзнi способи добутку: спецiальнi крани, букси, майншг вiдеокартами, хмарний майнiнг, хайп-проекти. Кутвля i продаж здiйснюеться на бiржах криптовалют та через так зваш мобiльнi гаманцi, термь нали самообслуговування.
Перелiк переваг застосування бикойна для ко-ристувачiв формують таю аспекти, як: децентралiза-цiя на серверах, зручшсть розрахункiв (за допомогою смартфошв, банкоматiв, термiналiв), вiдсутнiсть опо-
даткування, зручн1сть под1лу на частини, аноншшсть. До недол1к1в можна в1днести в1дсутн1сть едино! ц1ни на р1зних б1ржах криптовалют, обмежен1сть в обсягах, ви-сокий ризик закриття криптовалютно! б1рж1, техн1чна складн1сть, в1дсутн1сть страхування депозипв, високий ризик шахрайських операцш i атак хакер1в.
Особливо небезпечним ми вважаемо ризик по-криття тшьових операцiй в економiцi, коли може вцбуватися швидка неконтрольована замша i зникнення фiатних грошей з простору обпу й об-слуговування.
Проведеш економiко-статистичнi розрахунки i трендовий аналiз дають пiдстави зробити висновок про формування вартост бiткойнак на рiвнi 7528-8285 до-ларiв США у вересш 2018 року.
Перспективи подальших дослiджень полягають у виявленш впливу застосування бiткойна на функцю-нування фiнансово-кредитно! системи кра!ни за допомогою кореляцшно-регресшного аналiзу. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Акст Р. 7 секретов биткоина, или Биткоин за час. М. : Издательские решения, 2017. 44 с.
2. Бнкош - це шновацшна пла^жна система та новий вид грошей. URL: https://bitcoin.org/uk
3. Barber S., Boyen X., Shi E., Uzun E. Bitter to Better - How to Make Bitcoin a Better Currency // International Conference on Financial Cryptography and Data Security 2012: Financial Cryptography and Data Security: LNCS, 2012. vol. 7397. Р. 399414.
4. Chaum D. Blind signatures for untraceable payments. Advances in cryptology. 1983. URL: http://chaum.com/publications/ Chaum-blind-signatures.PDF
5. Nacamoto S. Bitcoin: A Peer-To-Peer Electronic Cash System. URL: https://bitcoin.org/bitcoin.pdf
6. Поппер Н. Цифровое Золото. Невероятная история Биткойна. М. : Вильямс, 2016. 368 с.
7. Нацбанк пояснив, чому не може визначитись з легального Bitcoin. URL: http://bitmonitor.com.ua/news/nacbank_ pojasniv_chomu_ne_mozhe_viznachitis_z_legalnistju_ bitcoin/2017-08-12-345
8. Японские Bitflyer и Coincheck сотрудничают со страховыми компаниями. URL: https://bits.media/news/ yaponskie-bitflyer-i-coincheck-sotrudnichayut-s-strakhovymi-kompaniyami/
9. Височанський В. Державна криптовалюта: перспектива трансформацп чи еволюцшний тупик сучасно! грошово! системи? // Трансформа^я нацюнально! моделi фшансово-кредитних вщносин: виклики глобалiзацií та регюнальы аспекти : матерiали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Ужгород, 23 листоп. 2016 р.). Ужгород : Вид-во УжНУ, 2016. С. 270-272.
10. Корнеев В., Чеберяко О. Криптовалюти: ера i сфера фшансових шновацш. Вкник Кивського нацонального унвер-ситету iмет Тараса Шевченка. 2018. № 1 (196). С. 40-46.
11. Пшеничников В. В., Бичев А. Н. Появление и распространение сетевых денег на примере виртуальной валюты биткоин. Финансовый вестник. 2013. № 2 (28). С. 108-115.
12. Cryptocurrency Market Capitalizations // CoinMarketCap, 2018. URL: http://www.coinmarketcap.com
13. Филатова Е. Как купить Bitcoin в Украине: подборка сервисов от экспертов // Pay Space Magazine, 2017. URL: https:// psm7.com/review/kak-kupit-bitcoin-v-ukraine.html
14. Buntinx JP. Bitcoin hot wallet vs Cold wallet // The Merkle, 2017. URL: https://themerkle.com/bitcoin-hot-wallet-vs-cold-wallet/
15. BitFinex: BTC/USD // BitcoinWisdom, 2018. URL: https:// bitcoinwisdom.com/markets/bitfinex/btcusd
REFERENCES
Akst, R. 7 sekretov bitkoina, ili Bitkoin za chas [7 secrets of Bitcoin, or Bitcoin in an hour]. Moscow: Izdatelskiye resheniya, 2017.
"BitFinex: BTC/USD" BitcoinWisdom, 2018. https:// bitcoinwisdom.com/markets/bitfinex/btcusd
"Bitkoin - tse innovatsiina platizhna systema ta novyi vyd hroshei" [Bitcoin is an innovative payment system and a new kind of money]. https://bitcoin.org/uk
"Buntinx JP. Bitcoin hot wallet vs Cold wallet" The Merkle,
2017. https://themerkle.com/bitcoin-hot-wallet-vs-cold-wallet/ Barber, S. et al. "Bitter to Better - How to Make Bitcoin a Better
Currency" International Conference on Financial Cryptography and Data Security 2012: Financial Cryptography and Data Security, vol. 7397. LNCS, 2012. 399-414.
"Cryptocurrency Market Capitalizations" CoinMarketCap,
2018. http://www.coinmarketcap.com
Chaum, D. "Blind signatures for untraceable payments" Advances in cryptology. 1983. http://chaum.com/publications/ Chaum-blind-signatures.PDF
Filatova, Ye. "Kak kupit Bitcoin v Ukraine: podborka servisov ot ekspertov" [How to buy Bitcoin in Ukraine: a selection of services from experts]. Pay Space Magazine, 2017. https://psm7.com/ review/kak-kupit-bitcoin-v-ukraine.html
Kornieiev, V., and Cheberiako, O. "Kryptovaliuty: era i sfera finansovykh innovatsii" [Cripples: The era and sphere of financial innovation]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka, no. 1 (196) (2018): 40-46.
"Natsbank poiasnyv, chomu ne mozhe vyznachytys z lehalnistiu Bitcoin" [The National Bank explained why it is impossible to determine the legality of Bitcoin]. http://bitmonitor.com.ua/ news/nacbank_pojasniv_chomu_ne_mozhe_viznachitis_z_ legalnistju_bitcoin/2017-08-12-345
Nacamoto, S. "Bitcoin: A Peer-To-Peer Electronic Cash System" https://bitcoin.org/bitcoin.pdf
Popper, N. Tsifrovoye Zoloto. Neveroyatnaya istoriya Bitkoyna [Digital Gold. Incredible story of Bitcoin]. Moscow: Vilyams, 2016.
Pshenichnikov, V. V., and Bichev, A. N. "Poyavleniye i rasprostraneniye setevykh deneg na primere virtualnoy valyuty bitkoin" [The emergence and spread of network money on the example of virtual currency Bitcoin]. Finansovyy vestnik, no. 2 (28) (2013): 108-115.
Vysochanskyi, V. "Derzhavna kryptovaliuta: perspektyva transformatsii chy evoliutsiinyi tupyk suchasnoi hroshovoi systemy?" [State Cryptography: The Perspective of Transformation or the Evolutionary Deadlock of the Modern Money System?]. Transformatsiia natsionalnoi modeli finansovo-kredytnykh vidnosyn: vyklykyhlobalizatsii tarehionalniaspekty. Uzhhorod: Vyd-vo UzhNU, 2016. 270-272.
"Yaponskiye Bitflyer i Coincheck sotrudnichayut so strakhovymi kompaniyami" [Japanese Bitflyer and Coincheck cooperate with insurance companies]. https://bits.media/news/ yaponskie-bitflyer-i-coincheck-sotrudnichayut-s-strakhovymi-kompaniyami/
CL
LÛ
O
QÛ
O □
O CL
o <
S
i 0 z
S
u
