CC BY
22
УДК 336.74
БЛОКЧЕЙН - 1НН0ВАЦ1ЙНА ТЕХНОЛОГ1Я ПОСТ1НДУСТР1АЛЬНОТ ЕКОНОМ1КИ
© 2017 АРХ1РЕЙСЬКА Н. В.
УДК 336.74
Apxipe^bKa Н. В. Блокчейн - шновацшна технологiя постiндустрiальноi' економши
Метою cmammi е досл/дження ¡нновацшно! технологипостшдустр1ально}економки - блокчейн. Виявлено, що блокчейн - це багатофункцюналь-на i багаторвнева ¡нформацшна технолог'т, призначена для надйного облКурзних актив'в. Доведено, що на сьогодн найважлившим е блокчейн бткойна. Розглянуто можливостi, перспективи та ризики, пов'язан з твести^ями в криптовалюту. Встановлено, що основними перевагами нвестицй в бткойни е: стабльно зростаючий курс, дов/ра до валюти, лшднсть, анон'шшсть, децентрал/заця. Однаке i суттевiм/нуси, такi як: проблема масштабування, державна невизначенсть статусу криптовалюти, надмiрний час обробки платежiв (приблизно 10 хв.). Доведено, що основними перевагами блокчейн 1.0i 2.0е економiчна ефективнсть iзниження витрат завдяки використанню децентралiзованихмережевих моделей, якi не потребують довiри до единого транзащйного центру, а блокчейну 3.0 - свобода, що дозволить на основi блокчейн-технологи реал'вувати ршення, не пов'язан згрошовим об^ом iринковими транзак^ями. Ключов'! слова: бткойн, криптовалюта, блокчейн, децентралiзацiя, майнери, iнвестицiйна дiяльнiсть. Рис.: 1. Ббл.: 10.
Армрейська Наталя BiKmopiBHa - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри грошового обгу та баншвсьт справи, Умверситет митноI справи та фiнансiв (вул. Володимира Вернадського, 2/4, Днпро, 49004, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 336.74
Архирейская Н. В. Блокчейн - инновационная технология постиндустриальной экономики
Целью статьи является исследование инновационной технологии постиндустриальной экономики - блокчейн. Выявлено, что блокчейн - это многофункциональная и многоуровневая информационная технология, предназначенная для надежного учета различных активов. Доказано, что на сегодня важнейшим является блокчейн биткойна. Рассмотрены возможности, перспективы и риски, связанные с инвестициями в криптовалюту. Установлено, что основными преимуществами инвестиций в биткойны являются: стабильно растущий курс, доверие к валюте, ликвидность, анонимность, децентрализация. Однако есть и существенные минусы, такие как: проблема масштабирования, государственная неопределенность статуса криптовалюты, чрезмерное время обработки платежей (примерно 10 мин.). Доказано, что основными преимуществами блокчейн 1.0 и 2.0 является экономическая эффективность и снижение затрат благодаря использованию децентрализованных сетевых моделей, которые не требуют доверия к единому транзакционному центру, а блокчейна 3.0 - свобода, которая позволит на основе блокчейн-технологии реализовать решения, не связанные с денежным оборотом и рыночными транзакциями. Ключевые слова: биткойн, криптовалюта, блокчейн, децентрализация, майнеры, инвестиционная деятельность. Рис.: 1. Библ.: 10.
Архирейская Наталья Викторовна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры денежного обращения и банковского дела, Университет таможенного дела и финансов (ул. Владимира Вернадского, 2/4, Днепр, 49004, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.74
Arkhireiska N. V. Blockchain - an Innovation Technology of the Post-Industrial Economy
The article is aimed at studying the innovation technology of the post-industrial economy - blockchain. It has been found that blockchain is a multifunctional and multi-level information technology designed to reliably account for different assets. It has been proved that the most important today is block-chain for Bitcoin. The article explores the opportunities, prospects and risks associated with investment in cryptocurrency. It has been determined that the main advantages of investment in Bitcoins are: steadily growing rate, confidence in currency, liquidity, anonymity, decentralization. However, there are significant downsides, such as: scaling problem, uncertainty about the status of the cryptocurrency on the part of the State, and excessive processing time for payments (approximately 10 minutes). It has been proved that the main benefits of Blockchain 1.0 and 2.0 are economic efficiency and cost savings through the use of decentralized network models, which do not require trust in a single transactional center, while Blockchain 3.0 is a freedom that will enable blockchain technology to implement solutions that are not related to monetary turnover and market transactions. Keywords: Bitcoin, cryptocurrency, blockchain, decentralization, miners, investment activities. Fig.: 1. Bibl.: 10.
Arkhireiska Natalia V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Money Circulation and Banking, University of Customs and Finance (2/4 Volodymyra Vernadskoho Str., Dnipro, 49004, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Блокчейн - це багатофункцюнальна i 6araTopiBHeBa шформацшна технолот, призначена для надшного облжу рiзних активш. Потенцшно ця техноло-гш охоплюе без винятку Bci сфери економiчноí дiяльнос-Ti та мае безлiч галузей застосування. У !х числи фшанси, економжа i грошовi розрахунки. А також операцп з ма-терiальними (реальна власшсть, нерухомкть, автомобш тощо) i нематерiальними (права голосування, ¡де!, репу-тацiя, намiри, медичш даш, особиста iнформацiя тощо) активами. Блокчейн створюе новi можливост з пошуку, оргашзаци, оцшки та передачi будь-яких дискретних одиниць. По суй, це нова оргашзацшна парадигма для координаци будь-якого виду людсько! дiяльностi.
Цкком iмовiрно, що суспкьство сьогодш знахо-диться на порозi блокчейн-революци. Ця революцiя по-чалася з появою ново! економiчноí реальност в 1нтер-нет - альтернативно! валюти шд назвою бито™, що емггуеться i забезпечуеться не державою, а користува-чами бiткойн-мережi при автоматизованому досягненш консенсусу мiж ними. Але ушкальшсть ще! валюти по-лягае в тому, що ll користувачам не обов'язково довiря-ти один одному. Вбудоваш в систему алгоритми саморе-гулювання запобтають будь-яким зловмисним спробам обману. З техшчно! точки зору бткойни - це цифровi грош^ яю обертаються в децентралiзованiй, шринговш електроннш плат1жнш систем^ заснованш на публiчно доступнш rami облжу.
Незважаючи на актуальшсть дослiдження сутнос-т криптовалют (i зокрема бiткойнiв) i !х зростаючу роль в економщ, слiд зазначити слабку наукову розробле-нiсть дано! теми украшськими вченими. Багато в чому це пояснюеться новизною даного шдвиду електронних грошей. У зв'язку з недостатньою розроблешстю про-блеми в процесi проведення дослцження були викорис-танi роботи шоземних вчених [1-6], перiодичнi видан-ня, а також офiцiйнi сайти бiржi криптовалюти.
На сьогоднiшнiй день найважлившим блокчей-ном е блокчейн бггкойна. Створений Сатоши Накамото, вш став найбкьшим технологiчним проривом, а безпека i база користувачiв блокчейна бгткойна не мають рiвних. Коли капп^зацш бгткой-на вперше була розрахована, вона склала всього лише 277567 $, однак з тих шр вона зросла в 120 тисяч разiв i на липень 2017 р. склала 33 млрд $ [7].
Усього за останш 8 роив були створеш тисячi криптовалют, але лише деякi досягли популярност та впливу в порiвняннi з популярнiстю i впливом бгткойна, i жодна з них не досягала навпъ чвертi його вартост! Зростання iнтересу до криптовалют можна простежити по зростанню курсу бикойна (рис. 1) i найбкьш успш-них альткойнiв, а також по зростанню !х кашталiзащí. Це зростання мае причиною постшне i далеко не випад-кове перетiкання кошпв з фiата в криптовалюту.
Як бачимо з рис. 1, курс продажу бгткойна мае ви-схцний характер, i поки обсяги транзакцш, торгiв i ккь-кiсть угод у мережi бiткойнiв продовжують безперервно зростати, волатильшсть бiткойнiв падае.
Зростання каштгшзаци основних криптовалют в останнш рiк, безумовно, привертае iнвесторiв, охочих
Курс ВТС/иБй
3000
примножити сво! кошти через вкладення в бикойни або найбкьш перспективнi альткойни. Хтось вважае за кра-ще бггкойни, як найбкьш капiталiзовану i стшку криптовалюту, що виросла за останнш рж на 300%, хтось вважае бкьш прибутковими вкладення в iншi монети, найбкьш перспективнi та все ще досить надiйнi, напри-клад швестици в ETH або DASH, що продемонстрували за останнш рж 8- i 12-кратне зростання. А частина ш-весторiв йде комбшованим шляхом i включае в швести-цiйний пакет i бгткойни, i альтернативнi валюти [8].
На перший погляд, дуже спокусливо вкласти вй грошi в альткойни, курс яких зрiс в десяток разiв ткьки за останнiй рiк, i ще через рiк стати в десять разiв багат-шими. Однак не все так просто. Зростання курсу аль-тернативних крипто валют «хитке», i нерiдко бувае шдь грiто, перш за все, зусиллями спекулянтiв i рекламними кампанiями, i лише потiм якимись реальними перевагами !х технологiй; у таких випадках зростання може за-кшчитися i стагнацiею, i навiть здачею позицiй.
Тому швестици в бгткойни залишаються дуже сер-йозною альтернативою вкладенням в альткойни. Багато досвцчених iнвесторiв допускають, що навiть у найбкьш успiшних на сьогоднi альткойшв зростання курсу в найближчий рж, як мiнiмум, сповкьнить-ся, а в пршому випадку можливi й стагнацiя, i падiння в ккька разiв. Тому швестици в бгткойни розглядаються як набагато менш ризикованi, хоч i не общяють рiчних прибуткiв в 1000%. Але в цкому ситуацiя неоднозначна, про що сигналiзуе, наприклад, зростання абсолютно! та вцносно! капп^заци альткойшв. Розглянемо бкьш уважно, якi можливосп, перспективи i ризики пов'язанi з iнвестицiями в криптовалюту.
2500
2000
1500
1000
500
J±L
-СИ-с=г
серпень 2016 р. вересень 2016 р. жовтень 2016 р. листопад 2016 р. грудень 2016 р. очень 2017 р. лютий 2017 р. березень 2017 р. штень 2017 р. травень 2017 р. червень 2017 р. липень 2017 р. серпень 2017 р.
Цша вщкриття 657,77 564,42 611,9 681,99 731,1 924 908,34 1164,49 1036 1300,5 2074,56 2501,63 2734
Максимальна цша 657,77 600 615 748 773,14 1031,99 1005,69 1278,99 1149 1541,19 2599,99 2677 2746,99
МЫмальна ц1на 470 560,25 601,5 677,08 730,14 919,01 906 1141,15 1010 1275,35 1850,6 2477,01 2600
Цша закриття 569,51 600 612,5 699,21 765 1031,99 992,55 1253 1113 1482,7 2492 2602 2619,99
Рис. 1. Курс BTC/USD*
Примака: * - б1ржова AiarpaMa складена автором самостiйно на 0CH0Bi даних мiжнародноí 6ip»i криптовалют EXMO. Курс вказаний на початок кожного мкяця.
Почнемо з переваг, на яю у бикойн-швестора е шдстави розраховувати:
1. Бито™ демонструе стабкьне, в рiчних масштабах, зростання цiни, i е пiдстави вважати, що цей тренд збережеться. Курс бГткойна за останш 12 мiсяцiв (ли-пень 2016 р. - липень 2017 р.) зрк приблизно в 5,5 разу, з 470 до 2600 доларiв [9].
2. Довiра спкьноти до бiткойна бкьше, нiж до будь-яко'1 шшо'1 криптовалюти, що певною мiрою гаран-туе захист бГткойна не ткьки вiд краху, а й вГд тривалого i сильного зниження цши. Усi просадки останнГх рокiв бiткойн успiшно вiдiгравав, а пойм йшов вгору. Те, що бГткойн володiе найбiльшою з усГх криптовалют кашта-лiзацiею i найбкьшою кiлькiстю користувачiв, додатко-во змщнюе його позицГ1.
3. Успiшне виршення проблеми масштабування бiткойна, якщо його вдасться домогтися, також спричи-нить шдвищення його цiни.
4. Бито™ володiе набагато бкьшою лiквiднiстю в порiвняннi з будь-якою iншою криптовалютою; для рядового користувача це означае, що в нього завжди буде великий вибiр можливостей купити або продати бгткой-ни, аж до можливост купити бГткойни в бикойномать
5. Фiнансова та полiтична нестабiльнiсть може призвести до того, що в окремих кра'1нах, або у свт в цкому, фiатнi валюти стануть занадто ненадiйними для збериання накопичень, у той час як бГткойни (поряд з шшими стабкьними активами, наприклад, золотом) за-лишаться твердим засобом заощадження грошей.
6. Бито™ поки що вкьний вiд того тиску i над-лишкового контролю, який все бкьше отруюе життя власникам фiатних грошей. Держава прагне якомога бкьше обмежити гойвковий грошовий обiг, а зберь гання грошей в банку означае надмiрну «прозорiсть» фiнансiв для контролюючих органiв, високi комки на бкьшкть банкiвських операцiй i, в рядi випадкiв, навiть негативний вiдсоток на депозит i обмеження можливост перевести в готiвку останню. Водночас збериання бiткойнiв абсолютно безкоштовно, а операцГ! з ними не обмежеш державними i банкiвськими бюрократичними установами, тобто, бГткойн абсолютно децентралГзова-ний i абсолютно анонiмний, точнiше, псевдошмний.
А тепер розглянемо мiнуси i ризики:
1. Проблему масштабування бiткойн-мережi поки що не вирiшено. Тим часом, пропускна здатшсть мере-жi давно викликае тривогу, а зростання комгай робить невигiдними дрiбнi транзакци, та й транзакци з пристойною комгаею все частiше «застрягають» в мережi. Якщо поновлення протоколу так г не вiдбудеться, це буде означати збГльшення проблем завантаженостГ ме-режГ та ослаблення позицш бГткойна як платГжного ш-струменту. БГткойн, як ГнвестицГйний актив, не повинен безпосередньо постраждати вГд погано! прохГдностГ ме-режГ, проте ослаблення штересу з боку тих, хто бачить в бГткойн, перш за все, платГжну систему, може негативно позначитися на цш1 До того ж, якщо швестор раптом захоче продати бГткойни, якГ зберГгалися не на бГржГ, а на локальному або веб-гаманщ, проблеми з переводом монет на бГржу або в обмшник, де проводиться обмГн бГткойшв, можуть завдати чимало занепокоення.
2. Проблема надмГрного державного регулювання, а в деяких кра'1нах Г проведення заборонно'1 полГтики, для бГткойнГв сьогодш цГлком актуальна. Зайвий контроль в даному разГ - зворотний бгк його легалГзацГ'.
3. РГзке зростання курсу бГткойна останнГм часом породжуе побоювання в тому, що курс може «обвали-тися» Г навГть повернутися на колишш позицГ!; втГм, у бГткойна були Г е серйозш передумови для зростання, тому зовсГм необов'язково розглядати це зростання як «бульбу».
3 моменту виникнення бГткойна у 2009 р. у нього з'явився цкий ряд послгдовниив - альтернативних криптовалют, яю використовують такий самий п1д-хГд, але з деякими змГнами Г полгпшеннями. Важливо, що блокчейн-технологГя здатна стати оргашчною економГч-но! оболонкою мережГ 1нтернет, яка обслуговуе онлайн-платежГ, децентралГзований обмГн, заробГток Г витрачан-ня токенГв цГнностей, отримання Г передачу цифрових активГв, а також випуск Г виконання розумних контрак-т1в. Як засГб децентрал1заци ця технологГя може стати наступним фундаментальним проривом в гнформацГй-них технологГях - пГсля мейнфреймГв, персональних комп'ютерГв, Гнтернету, мобГльних Г сощальних мереж.
На сьогоднГ блокчейн-технологГя перетворюеться в потужну шновацш, здатну докоршно змГнити бГль-шГсть аспектГв життя суспГльства. ТехнологГчнГ аспекти блокчейна можна подГлити на три категорГ!:
Блокчейн 1.0. - це валюта. Криптовалюта засто-совуються в рГзних додатках, що мають вГдношення до грошей, наприклад, системи переказГв Г цифрових пла-тежГв.
Блокчейн 2.0. - це контракти. Цш класи еконо-мГчних, ринкових Г фГнансових додатюв, в основГ яких лежить блокчейн, працюють з рГзними типами фГнансових шструментГв - з акцГями, облГгацГями, ф'ючерсами, заставними, правовими титулами, розумними активами Г розумними контрактами.
Блокчейн 3.0. - це додатки, сфера застосування яких виходить за рамки грошових розрахункГв, фГнан-сГв Г ринкГв. Вони поширюються на сфери державного управлшня, охорони здоров'я, науки, освии, культури Г мистецтва [1].
Блокчейн-технологГя може змшити не тГльки все, що пов'язано з грошовими ринками, платежами, фшан-совими послугами та економжою, а й ва ГншГ ГндустрГ! та, бГльше того, майже всГ сфери людсько'1 дГяльностГ. Блокчейн - фундаментально нова парадигма, що дозво-ляе органГзувати дГяльнГсть з мшГмальними зусиллями, бГльш ефективно Г бГльш масштабно, нГж ГншГ ГснуючГ парадигми. ДецентралГзацГя як загальна модель може ефективно працювати в тому випадку, якщо Гснуе гнуч-ка загальна мережа, що дозволяе виконувати транзакци без посередниюв.
Блокчейн-технологГя полегшуе координацию всГх видГв людсько'1 взаемодГ!, допомагае ефективно органГзувати спГльну роботу Г, ймовГрно, готуе пГдГрунтя для переведення людино-машинно'1 взаемодГ' на новий рГ-вень. УсГ види людсько'1 дГяльностГ можна якоюсь мГрою координувати за допомогою блокчейн-технологГ! або, як
мшмум, перебудувати з використанням концепц1й блок-чейна. Оргашзацшна модель блокчейн-технологи бкьш ефективна з функцюнально'1, практично! та юльюсно! точок зору. Осккьки блокчейн-технолот вимагае до-сягнення консенсусу, вона забезпечуе значно бкьшу свободу, р1вшсть 1 залучення, н1ж 1снуюч1 системи. Таким чином, блокчейн - готове ршення, застосування якого дае р1зномаштш переваги - як ккьюсш, так 1 яюсш.
Блокчейн-технолог1я на мжрор1вш - це централь зований загальнодоступний реестр для обл1ку крипто-валютних транзакц1й. Блокчейн-технолог1я на узагаль-неному концептуальному р1вш - це новий клас таких цей, як штернет, загальнодоступне сховище даних, ви-сокоточна система в1дстеження людсько'1 д1яльност1, ре-волюц1йна парадигма оргашзаци взаемоди, шструмент для забезпечення свободи 1 р1вност1, нова модель по-шуку, передач! та координування будь-яких дискретних одиниць чого завгодно.
Кожен актив на блокчейн! кодуеться ушкальним центифжатором, за яким його можна в1дстежувати, контролювати та обм1нювати, продавати або купувати. Це означае, що будь-яю види матер1альних (будинки, ав-томобш та 1нш1) 1 цифрових актив1в можна рееструвати 1 здшснювати з ними транзакци на блокчейш.
Працюе це таким чином. Для початку до будь-якого файлу застосовуеться алгоритм, що стискае цей файл у короткий код 1з 64 симво-л1в («хеш»), який е ушкальним для даного документа. Отриманий хеш включаеться в блокчейн-транзакцш з додаванням м1тки часу - доказ кнування цифрового активу на визначений момент часу. Маючи вих1дний файл, який збер1гаеться на комп'ютер1 власника, а не в роз-подкьному журнал1 запийв, завжди можна повторно обчислити його хеш 1 переконатися, що вмкт файлу не шддавався змш1
Блокчейн - це технолот над1йного розподкеного збер1гання запийв про вс1 коли-небудь зроблеш б1ткойн-транзакци. Блокчейн е ланцюжком блок1в даних, обсяг яких постшно зростае в м1ру додавання майнерами но-вих блок1в 1з записами найостаншших транзакц1й, що в1дбуваються кожш 10 хвилин, 1 кожн1 10 хвилин один з майнерськи пул1в стае багатшим на 12,5 бггкойна; кр1м того, приблизно 10-15% (а останшм часом - до 30-40%) в1д ц1е'1 суми майнер додатково отримуе в1д простих ко-ристувач1в у вигляд1 ком1с1й, якими завжди забезпечеш вс1 транзакци, що включаються у видобутий блок.
В1дзначимо для повноти картини, що хоча наго-рода у 12,5 бпгойни за знайдений блок стандартна для нишшнього перюду, так було не завжди: кожш 210 ти-сяч блоюв (тобто приблизно кожн1 2 100 000 хвилин, або 4 роки) нагорода автоматично падае вдв1ч1 Так, для перюду з початку 2009 р. до середини 2012 р., коли були здобуп перш1 210 тисяч блоюв, була стандартна нагорода в 50 б1ткойшв за блок, для наступних 4 роив - у 25 б1ткойшв за блок, а сьогодшшня нагорода у 12,5 б1ткой-ни протримаеться приблизно до середини 2020 р. [10].
Блоки записуються в блокчейн в лшшному по-сл1довно-хронолог1чному порядку. На кожному повно-му вузл1 - тобто комп'ютер1, шдключеному до мереж1 б1ткойна за допомогою кл1ента, який виконуе перев1рку
1 передачу транзакцш, - збер1гаеться коп1я блокчейна, яка авоматично завантажуеться, коли майнер приедну-еться до б1ткойн-мереж1 У реестр1 збер1гаеться повна 1нформац1я про вс1 адреси 1 баланси, починаючи з генезису блоку, тобто самого першого блоку транзакцш, до самого останнього доданого блоку.
Осккьки блокчейн - це реестр, будь-який зас1б перегляду, наприклад, сайт http://blockchain.info, до-зволяе легко запросити транзакци, пов'язаш з певною бiткойн-адресою. Так, наприклад, у власному електро-нному гаманщ можна побачити транзакцiю, в якш ви отримали свiй перший бито™.
Блокчейн-технологiя вважаеться головною шно-вацiею бiткойнiв, тому що саме вона служить ме-ханiзмом верифжаци всiх транзакцiй в мережi. Принципове нововведення блокчейна полягае в його архиектур^ що забезпечуе можливосп децентралiзова-них транзакцiй, якi не потребують довiри. Замiсть того, щоб встановлювати i пiдтримувати довiрчi вiдносини з партнером по транзакцiям або стороншм учасником-посередником (наприклад, банком), користувачi покла-даються на загальнодоступну розподкьну базу даних, що зберiгаеться на багатьох децентралiзованих вузлах, якi шдтримуються майнерами. Блокчейн дозволяе по-збавиться довiрчих посередникiв i повнiстю децентра-лiзувати транзакцй довiльних типiв мiж будь-якими учасниками в глобальному масштабЬ
Технiчно блокчейн-технологiя являе собою ще один прикладний рiвень, який працюе на кнуючому iнтернет-протоколi. Вiн привносить в штернет абсолютно нову ланку шдтримки економiчних транзакцiй - як моментальних грошових платежiв в ушверсальнш крип-товалютi, так i бiльш складних фiнансових контрактiв.
У систем^ схожою на блокчейн, можуть вцбува-тися транзакцП з будь-якими валютами, фшансовими контрактами, матерiальними i нематерiальними активами. Бiльше того, блокчейн може застосовуватися не ткьки для транзакцш, а й для фжсаци, вцстеження, монiторингу та здшснення операцiй з будь-якими активами. По суп, це величезна електронна таблиця для рее-страци вск активiв i облiковою системою для виконання операцш з ними в глобальному масштабу без обмежень по формi активiв, типу учасникiв або географiчному по-ложенню. Блокчейн може стати засобом реестрацП, об-лiку й обмiну будь-яких фiнансових, матерiальних (май-но) i нематерiальних (права голосування, це!, репутацiя, намiри, медичш данi i т. iн.) активiв.
Основний аргумент на користь Блокчейн 1.0 i 2.0 -економiчна ефективнiсть i зниження витрат завдяки ви-користанню децентралiзованих мережевих моделей, яю не потребують довiри до единого транзакцшного центру. Децентралiзованi моделi можуть сприяти розвитку вiль-них економiчних вiдносин у кра1нах, в яких суворо контр-олюеться рух капiталу. Свободу забезпечують псевдонiм-ш транзакцИ, недоступнi для контролю i регулювання мiсцевою владою. Це може бути важливо для ринюв, що розвиваються, де контроль кашталу, обмежувальна еко-номiчна полiтика та iншi фактори ускладнюють пiдпри-емницьку дiяльнiсть, включаючи створення нових бiзне-сш. Державний контроль i брак довiри до фiатних грошей викликають зростання штересу до криптовалют.
Свобода, що надаеться технологiями блокчей-на, стае бкьш явною в Блокчейн 3.0, яка дозволить на основi блокчейн-технологи реалiзувати рiшення, не пов'язаш з грошовим обiгом i ринковими транзакцiя-ми. Глобальна децентралiзована природа блокчейна дае можливост обходу обмежень, що накладаються геогра-фiчними юрисдикцiями. Йдеться про звкьнення транс-нацюнальних органiзацiй вiд державного регулюван-ня та 1х перенесення в глобальний простiр. По-перше, транснацiональнiй оргашзаци потрiбно транснацюналь-на структура управлiння. Блокчейн-технолот дозволяе зробити таку структуру бкьш ефективною, забезпечу-ючи масштабнiсть, доступшсть i прозорiсть. Управлш-ня за допомогою блокчейна краще вiдповiдае вимогам ТНК, шж державне управлiння. По-друге, блокчейн забезпечуе не ткьки бкьш ефективне, але i неуперед-жене транснацюнальне управлiння. Децентралiзована модель, заснована на хмарних рiшеннях, здатна надати оргашзацшм i учасникам ще бкьше рiвноправностi та свободи. Розподкьчий журнал запийв забезпечуе не-можливiсть шдробки записiв, прозорiсть i доступнiсть. Будь-яка людина з будь-яко'1 точки свпу зможе подиви-тися i шдтвердити операци транснацiональних оргаш-зацiй. Таким чином, блокчейн - це глобальна система, що створюе довiру мiж усiма сторонами.
ВИСНОВКИ
Незважаючи на вй потенцiйнi обмеження заро-дження блокчейн-економжи, немае сумнiвiв в тому, що блокчейн - потужна технолот, яка викличе потужш змiни. Навггь якщо вся iснуюча iнфраструктура, створена для шфраструктури блокчейна, зникне (або втра-тить популярнiсть), залишиться 'й спадщина. Економiка блокчейна дозволила зовйм по-новому побачити, як може функцюнувати цивiлiзацiя. Навiть якщо не вiрити в майбутне бiткойна як стабкьно! та довгов!чно'1 крип-товалюти та в розвиток блокчейн-технологи, не можна заперечувати велию можливостi децентралiзованих моделей у цкому.
Децентралiзацiя - це iдея, час яко'1 настав. 1н-тернет насткьки величезний i динамiчний, що може сприяти розвитку децентралiзованих моделей у най-рiзноманiтнiших галузях i з великим потенщалом, нiж коли-небудь. Централiзованi моделi довго служили людству, сотнi роив тому вони були революцшним за-собом управлiння суспкьством. Але технологи пшли вперед, з'явився iнтернет i багато iнших iнструментiв, включаючи блокчейн, яю дозволяють не ткьки вперше охопити всi сiм мiльярдiв жителш планети, а й забез-печити бкьш досконале координування суспкьно! вза-емодй, прискорити прогрес i створити по-справжньому ефективне суспкьство. Якщо це не вдасться сучаснш блокчейн-iндустрil, то неодмшно з'явиться щось ще бкьш ефективне. Можливо, якiсь технолог!' доповнять блокчейн-шдустрш. Але зараз блокчейн - це перше великомасштабне вт1лення моделi децентралiзацil, яке розповсюджуеться на новому, бкьш складному р!вн! людсько! д1яльност1 ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Свон М. Блокчейн. Схема новой экономики/пер. с англ. М.: Олимп-Бизнес, 2017. 240 с.
2. Lee, T. B. Bitcoin Needs to Scale by a Factor of 1000 to Compete with Visa. Here's How to Do It. The Washington Post. November, 12, 2013. URL: https://www.washingtonpost.com/ news/the-switch/wp/2013/11/12/bitcoin-needs-to-scale-by-a-factor-of-1000-to-compete-with-visa-heres-how-to-do-it/?utm_ term=.88729471b4d8
3. Поппер Н. Цифровое золото: невероятная история Биткоина/пер. с англ. М.: ИД «Вильямс», 2016. 386 с.
4. Накамото С. Биткойн: система цифровой пиринговой наличности. URL: https://bitcoin.org/files/bitcoin-paper/bitcoin_ ru.pdf
5. Collier, K. Moolah CEO accused of disappearing with $1.4 million in Bitcoin. Daily Dot. October, 21, 2014. URL: http://www. dailydot.com/layer8/moolah-dogecoin-alex-green-ryan-kennedy-ryan-gentle-millions-missing-mintpal/
6. Pick, L. Nearly $2 million worth of vericoin stolen from mint-pal, hard fork implemented. URL: http://www.financemag-nates.com/ cryptocurrency/exchange/nearly-2-million-worth-of-vericoin-stolen-from-mintpal-hard-fork-considered/
7.Криптовалюта:техническаясторонамедали.Часть2. URL: https://exmo.me/ru/news_view?id=1536#/utmsource=site&utm_ medium=articles
8. Обзор блокчейн-индустрии за 2016 год простым языком. URL: https://bitnovosti.com/2017/02/22/obzor-industrii-blockcheina-za-2016-god/
9. Офщшний сайт бiржi криптовалют. URL: https://exmo. com/uk/trade#?pair=BTC_USD.
10. Криптовалюта: с чего начать? URL: https://exmo.me/ ru/news_view?id=1534
REFERENCES
Collier, K. "Moolah CEO accused of disappearing with $1.4 million in Bitcoin" Daily Dot. http://www.dailydot.com/layer8/ moolah-dogecoin-alex-green-ryan-kennedy-ryan-gentle-millions-missing-mintpal/
"Kriptovalyuta: tekhnicheskaya storona medali" [Crypto currency: the technical side of the medal]. Part 2. https://exmo.me/ru/ news_view?id=1536#/utmsource=site&utm_medium=articles
"Kriptovalyuta: s chego nachat?" [Crypto currency: where to start?]. https://exmo.me/ru/news_view?id=1534
Lee, T. B. "Bitcoin Needs to Scale by a Factor of 1000 to Compete with Visa. Here's How to Do It". The Washington Post. https:// www.washingtonpost.com/news/the-switch/wp/2013/11/12/ bitcoin-needs-to-scale-by-a-factor-of-1000-to-compete-with-visa-heres-how-to-do-it/?utm_term=.88729471b4d8
Nakamoto, S. "Bitkoyn: sistema tsifrovoy piringovoy nalich-nosti" [Bitcoin: a system of digital peering cash]. https://bitcoin. org/files/bitcoin-paper/bitcoin_ru.pdf
"Obzor blokcheyn-industrii za 2016 god prostym yazykom" [Overview of the blockbuster industry in 2016 in plain language]. https://bitnovosti.com/2017/02/22/obzor-industrii-blockcheina-za-2016-god/
Ofitsiinyi sait birzhi kryptovaliut. https://exmo.com/uk/ trade#?pair=BTC_USD
Pick, L. "Nearly $2 million worth of vericoin stolen from mint-pal, hard fork implemented". http://www.financemagnates.com/ cryptocurrency/exchange/nearly-2-million-worth-of-vericoin-sto-len-from-mintpal-hard-fork-considered/
Popper, N. Tsifrovoye zoloto: neveroyatnaya istoriya Bitkoina [Digital gold: the incredible story of Bitcoin]. Moscow: Vilyams, 2016.
Svon, M. Blokcheyn. Skhema novoy ekonomiki [Blockchain. New Economy]. Moscow: Olimp-Biznes, 2017.
