CC BY
82
УДК 336.743:336.748:336.71
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ КРИПТОВАЛЮТ В УКРА1Н1
© 2017 ГЛАДКИХ Д. М.
УДК 336.743:336.748:336.71
Гладких Д. М. Проблеми та перспективи розвитку ринку криптовалют в УкраТш
Метою cmammi е дотдження сторИ виникнення, передумов розвитку, основних проблем функцшнування та перспектив легал'ваци в Укранi ринку криптовалют. Одним iз кпючових ризишв активного впровадження досягнень Т-технологт у фшансовш сферi е можпиве ф'вичне зникнення банжсьт системи в кпасичному розум'шш через и неспроможшсть конкурувати з новими технопогiями. При цьому найб'шьш потенцйно небез-печними для кпасичних баншв е дв'> нов технологи - кредитн епектронш ппатформи та бпокчейн. Останшм часом курс бткойна швидко зро-стае, що дае ва тдстави розглядати його в першу чергу як класичну «пiрамiду». Саме як «пiрамiду» ринок криптовалют також характеризуе те, що 1'х курс не забезпечений шчим, о^м зб'шьшення тькот учаснит та швестор'в. Украна не етдером на м'жнародному ринку криптовалют, проте вона не е й аутсайдером. З метою надшного державного контролю вже фактично працюючого в УкраМ «срого» ринку криптовалют необхiднi заходи, спрямоват на його легатзацж та впорядкування, якi i пропонуються у статти Ключов'! слова: криптовалюта, бткойн, курс, процентн ставки, НБУ, легатзащя, впорядкування. Шп.: 20.
Гладких Дмитро Михайлович - кандидат економiчних наук, доцент, зав'дувач сектора грошово-кредитноi поттики тддшу фшансовоi безпеки Нацюнальний 'нститут стратегчних достджень (вул. Пирогова, 7а, Кив, 01030, Украна) E-mail: dgladkikh@ukr.net
УДК 336.743:336.748:336.71 Гладких Д. М. Проблемы и перспективы развития рынка криптовалют в Украине
Целью статьи является исследование истории возникновения, предпосылок развития, основных проблем функционирования и перспектив легализации в Украине рынка криптовалют. Одним из ключевых рисков активного внедрения достижений Т-технологий в финансовой сфере является возможное физическое исчезновение банковской системы в классическом понимании в связи с её неспособностью конкурировать с новыми технологиями. При этом наиболее потенциально опасными для классических банков являются две новые технологии -кредитные электронные платформы и блокчейн. В последнее время курс биткойна быстро растет, что дает все основания рассматривать его в первую очередь как классическую «пирамиду». Именно как «пирамиду» рынок криптовалют также характеризует то, что их курс не обеспечен ничем, кроме увеличения количества участников и инвесторов. Украина не является лидером на международном рынке криптовалют, но она и не аутсайдер. С целью надежного государственного контроля уже фактически работающего в Украине «серого» рынка криптовалют необходимы действия, направленные на его легализацию и упорядочивание, которые и предлагаются в статье. Ключевые слова: криптовалюта, биткойн, курс, процентные ставки, НБУ, легализация, упорядочивание. Библ.: 20.
Гладких Дмитрий Михайлович - кандидат экономических наук, доцент, заведующий сектором денежно-кредитной политики отдела экономической безопасности, Национальный институт стратегических исследований (ул. Пирогова, 7а, Киев, 01030, Украина) E-mail: dgladkikh@ukr.net
UDC 336.743:336.748:336.71 Hladkykh D. M. The Problems and Prospects for Developing the Cryptocurrency Market in Ukraine
The article is aimed at studying the history of origins, the preconditions for development, the main problems of functioning, and the prospects of legalizing the cryptocurrency market in Ukraine. One of the key risks when implementing advances of the IT in the financial sphere is the possibility of physical disappearance of banking system in its classical form because of its inability to compete with new technologies. The most troubling, versus the classical banks, may be considered such new technologies as credit electronic platforms and blockchain. In the recent time the bitcoin course has been growing rapidly, giving all the reasons to consider it primarily a classical «pyramid scheme». The cryptocurrency market may also be characterized a «pyramid scheme» because of the fact that the course of such a currency has not any coverage except increase in the number of participants and investors. Ukraine is not a leader in the international cryptocurrency market, albeit not an outsider. In order to secure a reliable State control of the «gray» cryptocurrency market, which is actually present in Ukraine, the article suggests some necessary actions directed towards legalizing and ordering this phenomenon. Keywords: cryptocurrency, bitcoin, course, interest rates, National Bank of Ukraine, legalization, ordering. Bibl.: 20.
Hladkykh Dmytro M. - PhD (Economics), Associate Professor, Head of the Sector of Monetary Policy of the Department of Economic Security, The National Institute for Strategic Studies (7a Pyrohova Str., Kyiv, 01030, Ukraine) E-mail: dgladkikh@ukr.net
Використання 1Т-технологш у фшансовш сфе-pi обумовлено великим обсягом оперативно! та аналпично! шформаци про ^енпв, партне-piB, конкуренпв, кон'юнктуру свиових ринюв, що по-стшно змшюеться та оновлюеться. На сьогодш у свт сформувалася розгалужена шфраструктура обмшу ш-формащею мiж банками, основу яко! складають системи SWIFT, Reuters, Western Union, СЕП (в УкраМ) та багато шших. 1Т-технологи також використовуються в поточнш робот банив з Рентами в процей кредиту-вання, залучення депозиив, розрахунково-касового об-слуговування (в УкраМ - «Банк-^ент»), у внутршньо-банювських процесах, пов'язаних iз облжом, аналiзом,
контролем, бюджетуванням, зв^шстю (в УкраМ - APM «Stat»/«Newstat», APM «Norm» тощо).
Метою стати е дослцження ктори виникнення, передумов розвитку, основних проблем функцшнування та перспектив легалiзащi в УкраМ ринку криптовалют.
Одним i3 ключових ризитв активного впровадження досягнень 1Т-технологш у фнансовш сферi е можливе фiзичне зникнення бантвсько1 системи в «класичному» виглядi через ii неспроможшсть конкурувати з новими технолотми аналопчно швидкому (за 2-3 роки) зникненню кавалери на стpiмкого розвитку бронетанкових вшськ. При цьому найбкьш потенцшно небезпечними для класичних банив е двi новi технологи - кредитш електронш платформи та блокчейн.
Ще три роки тому компанг! кредитних електро-нних платформ виглядали експериментаторами, проте сьогоднг пiонери цього ринку «Landing Club», «Prosper» та iншi мають мгльярдну капiталiзацiю [1]. Мова йде про компани, яю замгсть банкiв визначають платоспро-можнiсть людини або пiдприeмства за рахунок велико! бази даних. Пiсля цього знаходиться гнвестор, що бажае видглити кошти для кредитування. Ця нова форма кредитних вгдносин у змозi практично знищити банки як суб'екти кредитування.
Блокчейн - технологгя зберггання та моментально! передачi гiгантських обсяггв даних у зашифрованому ви-глядг. Завдяки !! впровадженню Центральний банк будь-яко! кра!ни може, зокрема, вгдкривати рахунок кожному громадянину з народження. Блокчейн дозволяе легко ке-рувати сво!м рахунком та переказами без допомоги банку. Система мае багаторiвневий захист, а головне - вгдповгд-ний код бачать усг учасники транзакцiй, отже, потенцiйно викраденг кошти можна спостерiгати в мережг, тому ско-ристатися ними злочинним шляхом неможливо.
Bеликi свiтовi банки вже почали активно вивчати блокчейн i частково впроваджувати його за принципом «Не можеш перемогти - очоль». З технгчно! точки зору блокчейн - технологгя розподглених реестрiв (вiд англiйського термiна «blockchain» - ланцюжок бло-кiв), що дозволяе створити децентралiзовану систему вгдносин, у якiй кожна наступна транзакцiя залежить вiд попередньо!. Таким чином, данг про транзакцiю немож-ливо змгнити чи видалити. Уперше цей термгн з'явився для позначення розподглено! бази даних, реалiзовано! в бткойт - найбгльш популярнiй у свт криптовалютi. При цьому користувач може або купити бгткойни чи альткойни (всг iншi види криптовалют), або сгенерува-ти '!х самостiйно у процесг майтнгу (використання об-числювальних ресурсiв для виконання математичного завдання з перевiрки та здiйснення транзакцгй крипто-валюти за допомогою спецгального устаткування - май-HepiB). Вартгсть найбгльш популярного майнера вироб-ництва китайсько! компанГ! «Bitmain», що на сьогодш займае до 75% свгтового ринку, складае близько 2,5 тис. дол. США, а термш його окупностг - близько 12 мгс. За годину в усьому свт «видобуваеться» 75 бгткойнгв, за добу - 1,8 тис., за мгсяць - 54 тис. [2]. У зв'язку з постгй-ним зростанням ргвня складностг розрахункгв ефектив-нгсть майнгнгу на окремому комп'ютерг знижуеться, що обумовлюе створення майнтгових ферм [3].
Бгткойн не прив'язаний до гнших нацгональних валют чи активгв, а його цгннгсть не пгдкргплена нгчим, окргм довгри його власникгв. Курс бгткойна встановлю-еться на вгртуальних бгржах, де його обмгнюють на ре-альнг грошг. До 2011 р. курс бгткойна становив менше 1 долара. У листопадг - груднг 2013 р. бгткойн кошту-вав вже 1,2 тис. дол. США, проте через мгсяць його цгна впала у 5 разгв [4]. Останнгм часом курс бгткойна швид-ко зростае, що дае всг пгдстави розглядати його перш за все як класичну «пграмгду»: на 11.06.2017 р. - 3,0 тис. дол. США, на 05.08.2017 р. - 3,2 тис. дол. США [5], на 09.08.2017 р. - 3,3 тис. дол. США [2], на 13.08.2017 р. -4,0 тис. дол. США [6]. Саме як «пграмгду» ринок крип-
товалют також характеризуе те, що !х курс не забезпече-ний шчим, OKpiM збГльшення юлькостГ учасниюв та ш-BecTopiB, що робить його схожим на ринок «доткомГв», майже зруйнований у 2000 р. шсля шаленого зростання наприюнщ 1990-х роив. У pежимi онлайн курси piзних криптовалют можна вГдслГдковувати за допомогою сер-вку Coinmarketcap.com [7].
Учому причина стpiмкого зростання курсу криптовалют? На мою думку, цих причин декГлька, проте основною серед них е значний загальносвiтовий пpофiцит вГльних грошей, що утворився в останш роки внаслГдок полiтики «кiлькiсного пом'якшення», яку ре-алiзують регулятори европейських кра!н та США. Ця полiтика вже призвела до практично нульових ставок по кредитних ресурсах, яю iнодi «пipнають» у вiд'емну зону. З метою пожвавлення платоспроможного попиту та виведення економжи зi стагнацГ! деяю регулятори (зокрема, у Дани, ШвецГ!, ШвейцарГ!, ЯпонГ!, Угорщинг та в Свропейському Центральному Банку [8; 9]) були змушеш шти на безпрецедентний та вкрай ризикова-ний експеримент запровадження вгд'емних ставок по коштах, що комерцГйнГ банки тримають у Центральних банках. У теори цей захгд мае стимулювати банки бГльш активно кредитувати шдприемства та юнцевих спожи-вачгв, стимулюючи платоспроможний попит. Проте на практищ значний профщит «гарячих» грошей у розви-нутих кра!нах призводить до утворення ргзномангтних «бульбашок» як на ринку акцгй («Apple», «Facebook», «Google» тощо), так i на нових сегментах фшансового ринку, одним Гз яких е ринок криптовалют.
Загальна катталгзацГя ринку криптовалют ще на початку поточного року становила лише 17,5 млрд дол. США [10], проте станом на 10.08.2017 р. досягла рГвня 123 млрд дол. США. 46% ще! суми припадае на бптой-ни, 54% - на альткойни [11]. ЛГдерами за кашталГзащею серед криптовалют на сьогодш (станом на 13.08.2017 р.) е: Bitcoin - 66 млрд дол. США, Ethereum - 28 млрд дол. США, Ripple - 6,3 млрд дол. США [6], Bitcoin Cash - 5,1 млрд дол. США [12]. Остання валюта виникла лише 01.08.2017 р. внаслГдок розподГлу «класичного» бГткой-на на двг валюти: Bitcoin Original та Bitcoin Cash. Даний розподГл. вГдбувся у зв'язку з тим, що розробники крип-товалюти не змогли подолати суперечки щодо питання, пов'язаного Гз програмним забезпеченням. ПГсля розпо-дГлу пам'ять блоку для Bitcoin Original була збГльшена з 1 до 2 Мб, для ново! валюти Bitcoin Cash - до 8 Мб, що, на думку розробниюв, дасть змогу збГльшити пропускну спроможшсть мережГ [12]. РозподГл одше! криптовалю-ти на двг рГзш одинищ не е ушкальним явищем, адже ра-нше це вже вГдбулося з валютою Ethereum, що привело до появи Ethereum Classic [13].
ОперацГ! з криптовалютами офщшно дозволеш в низцГ кра!н. Зазвичай вони розглядаються як товар або швестицшний актив Г для цГлей оподаткування шдпо-рядковаш вГдповГдному законодавству. У деяких кра!нах бГткойн визнають розрахунковою грошовою одиницею. Наприклад, законодавство СС на сьогодш класифжуе бГткойн як цифрове представлення вартостГ, не пГдтвер-джене центральним банком або державним органом Г не
прив язане до юридично встановлених валютних куров, яке може використовуватися як зас1б обм1ну для покупки товар1в i послуг, 'ix передач1 та збериання та може набу-ватися в електронному виглядЬ При цьому обмш тради-ц1йними валютами на одиницю б1ткойн звкьняеться в1д сплати податку на додану варт1сть. В 1зраш б1ткойн не п1дпадае п1д юридичне визначення валюти ан1 як фшан-сове забезпечення, ан1 як оподатковуваний актив. Щора-зу, коли бггкойн продаеться, продавець повинен сплатити податок на прир1ст кап1талу. Народний банк Китаю вва-жае б1ткойн в1ртуальним товаром, а не валютою, i його продаж може обкладатися ПДВ. В Японн б1ткойн визна-еться ц1нн1стю, под1бною до актив1в (asset-like values). Його продаж обкладаеться японським аналогом ПДВ. В Австралн б1ткойн розглядаеться як власнкть, а тран-закцп з ним - як бартер. У Канад1 б1ткойн визначаеться як нематер1альний актив, а транзакцп з ним - також як бартер. Таким чином, у р1зних кра'нах б1ткойн класифь кують по-р1зному - як в1ртуальну валюту, грошовий су-рогат, нематер1альну цшнкть, в1ртуальний товар тощо. 3i свого боку, Нац1ональний банк Укра'ни нараз1 оф1ц1йно не п1дтримуе жодне з наведених визначень [14].
Криптовалюти в основному використовуються для спекулятивных цкей. Тим не менше, з'являються ознаки ix визнання ф1нансовим ктеблшментом. Зокрема, го-ловний «суперник» бикойна - криптовалюта Ethereum вже була випробувана на р1вш ООН як споаб допомоги сир1йським б1женцям [10]. Найбкьш1 швестицшш банки («Goldman Sachs», «Merrill Lynch», «Bank of America») вже випускають огляди перспектив рiзниx криптовалют, що свiдчить про практичне 'х «вписання» у традицiйну фшансову iндустрiю [12]. Отже, повного краху ринку криптовалют очжувати все ж таки не варто.
Криптовалюти також займають дуже специфiчнi сегменти фшансового ринку. Зокрема, аналоги б1ткойна входять у життя релiгiйниx громад. Шонерами у цiй сфер1 стали гуде': в Роса фiналiзований процес створення кошерно' валюти Bitcoen, що дозволяе учасникам системи отримувати безвiдсотковi кредити, а кожний десятий Bitcoen мае передаватись еврейськш громадi. Загалом запланована емiсiя 100 млн Bitcoen, при цьому очжуеться зростання ринково' вартостi кожно' одиницi ново' криптовалюти у 15 раз1в. М1ж тим, клам-ський св1т уже мае власну криптовалюту OneGramCoin (OGC). Проект, реал1зований в ОАЕ, вже вийшов на ICO (аналог розм1щення акцш на б1рж1, зм1шаний з крауд-фандингом). Тестовий запуск системи запланований на 15.09.2017 р., а и засновники планують залучення бкьше 0,5 млрд дол. США, що зробить OGC найбкьш дорогим ICO в кторн [15]. Натомкть засновники криптовалюти Dana хочуть створити альтернативу домшуючш ниш модел1 ринково' економ1ки. 1х валюта, назва яко' пере-кладаеться як «щедр1сть», буде базуватися на принципах буддисько' економ1ки, що передбачае «максималь-ний добробут при мшмальному споживанн1» [16].
Св1товий ринок генерацн криптовалют на сьо-годш розподкений таким чином: Китай - 60%, США та Канада - 16%, Груз1я - 6%, Свропа - 5%, 1сланд1я - 4%,
1ндш - 3%, Росiя - 2%, Австралш - 2%, Швденна Америка - 2% [11].
Украша, безумовно, не е визнанимлiдером на мiж-народному ринку криптовалют аш за обсягами «ви-добутку», аш за ступенем розвитку вцповцно! шфра-структури. Проте також не можна стверджувати, що Украта е аутсайдером у цш специфiчнiй сферi. Ще на початку 2017 р. в одному з торпвельних центрiв Одеси з'явився перший у краМ банкомат з обмшу криптовалют на гривню [17]. 10.08.2017 р. в шформацшний про-сйр надiйшла iнформацiя [18] про виявлення на тери-тори ДП «Лжувально-в^новлювальний центр «1ЕЗ iм. Патона» 200 одиниць комп'ютерного обладнання (майнерiв) для генерацн бггкойшв, якi працювали з по-рушенням чинного законодавства. Очевидно, у даному випадку справжшм «складом злочину» е протизаконне використання «безкоштовно!» електроенергн, яку опла-чуе державна установа, адже у зв'язку зi специфжою «виробництва» бiткойнiв (цей процес е доволi енерго-мiстським) основними центрами майншгу е регiони з дешевою електроенергшю або окремi «точки», де облж та контроль за використанням електроенергн не забез-печений належним чином: порти, вiйськовi частини, бю-джетнi установи тощо. У Росн це, зокрема, 1ркутськ, де варткть 1 юловата для населення становить усього 0,8 руб., для шших споживачiв - 2,2 руб. [11], на вцмшу вiд Москви, де електроенергш коштуе 5 руб. за кковат не-залежно вiд категорн споживачiв.
ВУкраш бткойн та iншi криптовалюти доа не мають визначеного правового статусу, що i е основним чинником, який обмежуе !х активне розповсюдження та розвиток вцповцно! шфраструк-тури. Перше повноцiнне роз'яснення щодо статусу бгт-койна НБУ зробив ще у 2014 р. Воно, в основному, зво-дилося до такого [19]:
+ гривня е единим законним платiжним засобом в УкраМ, однiею з функцш НБУ е монопольне здiйснення емки нацюнально! валюти та орга-шзацш грошового обiгу; + випуск та оби на територи Укра!ни шших гро-шових одиниць i використання грошових суро-гатiв як засобу платежу забороняються; + НБУ розглядае «шртуальну валюту/крипто-валюту» Bitcoin як грошовий сурогат, який не мае забезпечення реальною вартктю i не може використовуватися фiзичними та юридичними особами на територн Украши як зайб платежу, осккьки це суперечить нормам чинного зако-нодавства;
+ пiд час використання «дартуально! валюти/ криптовалюти» Вйсот е фактор пiдвищеного ризику, пов'язаного з цшю послугою, операцшю або каналом постачання, зокрема аношмнкть та децентралiзованiсть операци; + мiжнародне поширення таких платежiв робить цю категорш послуг привабливою для проти-правних дiй, у тому чи^ вiдмивання коштiв, отриманих злочинним шляхом, або фшансу-вання тероризму;
+ yci ризики за використання в розрахунках <шр-туально! валюти/криптовалюти» Bitcoin несе учасник розрахунив за ними, НБУ як регулятор не вцповцае за можливi ризики i втрати.
Для вироблення спкьно! позици щодо правового статусу бiткойна та його регулювання станом на сер-пень 2017 р. Нацюнальний банк започаткував дiалог iз Мiнiстеpством фiнансiв, Державною фккальною службою, Державною службою фшансового монiтоpингy, Нацiональною комiсieю з цшних папеpiв та фондового ринку, а також Нацюнальною комiсieю, що здiйснюe державне регулювання у сфеpi pинкiв фiнансових по-слуг. За участю вказаних державних установ це питання буде розглядатися на окремому засцанш Ради з фшан-сово! стабiльностi [20].
Незважаючи на суттеве вiдставання на шляху до легалiзацil ринку криптовалют i побудови ме-ханiзмy його регулювання, в тших секторах шформацшноИ економши Украша досягла помтних усптв, адже ва останш досягнення реформ у фшансо-вш сфеpi спираються, перш за все, саме на iнфоpмацiйнi технологИ:
f система електронного адмiнiстpyвання та бди-ний пyблiчний реестр заяв на вцшкодування ПДВ практично лiквiдyвали найбкьш коруп-цiйнy схему;
f система електронних пyблiчних закyпiвель «ProZorro» з початку свого кнування вже зеко-номила деpжавi близько 30 млрд грн; f система iнфоpмацiйного обмшу за принципом «Единого вiкна» на митнищ скоротила час про-ведення процедур шд час здiйснення митного, саштарно-ешдемюлопчного, ветеринарно-саш-тарного, фiтосанiтаpного, еколоичного, радю-логiчного та iнших видiв державного контролю; f електронний кабшет платника податкiв Державно! фккально! служби та Портал електронних послуг Пенсшного фонду Укра!ни значно спростили спiлкyвання громадян з фккальни-ми та пенсiйними органами через уникнення впливу людського фактора; f единий державний портал адмiнiстpативних послуг та Портал державних послуг дозволяють громадянам значно бкьш оперативно отриму-вати стандартний пеpелiк послуг в1д державних оpганiв;
f единий державний реестр декларацш осiб, упов-новажених на виконання фyнкцiй держави або мксцевого самоврядування, вiдкpив майновi статки бкьшосп державних слyжбовцiв; f единий веб-портал «E-data» дозволяе контро-лювати використання пyблiчних коштiв.
ВИСНОВКИ
1. Одним iз ключових pизикiв активного впрова-дження досягнень IТ-технологiй у фшансовш сфеpi е можливе фiзичне зникнення банкiвсько! системи в кла-сичному pозyмiннi через 'й неспроможшсть конкурувати з новими технологiями. При цьому найбкьш потенцш-
но небезпечними для класичних банкiв е двi новi технологи - кредитнг електpоннi платформи та блокчейн.
2. Останнгм часом курс бгткойна швидко зростае, що дае всг пгдстави розглядати його, перш за все, як класичну «шрамгду». Саме як «шрамгду» ринок криптовалют також характеризуе й те, що !х курс не забез-печений нгчим, окргм збгльшення кГлькостг учасникгв та гнвесторгв.
3. Укра!на не е лгдером на мгжнародному ринку криптовалют анг за обсягами «видобутку», анг за ступе-нем розвитку вгдповгдно! гнфраструктури. Проте також не можна стверджувати, що Укра!на е аутсайдером у цгй специфгчнгй сферг.
4. В УкраМ бгткойн та гншг криптовалюти досг не мають визначеного правового статусу, що i е основним чинником, який обмежуе !х активне розповсюдження та розвиток вгдповгдно! гнфраструктури
5. З метою надгйного державного контролю вже фактично працюючого в УкраМ «сгрого» ринку криптовалют необхгднг заходи, спрямованг на його легалгза-цгю та впорядкування, зокрема: на рiвнi Верховноi Ради Украши - внесення вгдповгдних змгн у чинне законодав-ство у сферг банкгвсько! дгяльностг та грошового обггу, а саме: в Закони Укра!ни «Про Нацгональний банк Укра!-ни», «Про банки г банкгвську дгяльнгсть», «Про платгж-нг системи та переказ коштгв в УкраМ» тощо; на рiвнi Нацюнального банку Украти та Кабнету Мiнiстрiв Украти - формування вгдповгдно! нормативно-правово! бази, що мае конкретизувати законодавчг змгни, при-йнятг на ргвнг Верховно! Ради Укра!ни, та складатися з Постанов, Наказгв, Ргшень тощо; формування вгдповгд-ного шституцшного (новг пгдроздгли у штатг НБУ та/або КМУ) та кадрового забезпечення майбутньо! системи державного контролю за ринком криптовалют. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Греф предсказал будуще. URL: https://utro.ru/articles/ 2016/11/14/1304545.shtml
2. О май майнинг: кто заразил Россию и Путина блокчей-ном. URL: http://www.rbc.ru/technology_and_media/10/08/2017/ 5989a5ec9a79474d57d0d897?from=center_1
3. Омбудсмен Мариничев организует добычу биткоинов на заводе «Москвич». URL: http://www.rbc.ru/technology_and_m edia/10/08/2017/5989afb59a79476c1befecff
4. Биткоин разделился на два: что будет с рынком криптовалют. URL: https://ria.ru/economy/20170802/1499647252.html
5. Курс биткоина достиг нового исторического максимума. URL: http://www.rbc.ru/rbcfreenews/598fb5529a794785e222f c76?from=main
6. Курс биткоина обновил исторический максимум. URL: https://ria.ru/economy/20170813/1500264696.html
7. CryptoCurrency Market Capitalizations. URL: https:// coinmarketcap.com
8. Лагард: без отрицательных ставок ситуация в экономике была бы хуже. URL: http://ria.ru/economy/20160411/ 1408083902.html
9. Доходность облигаций Германии впервые стала отрицательной. URL: http://expert.ru/2016/06/7/germaniya
10. Что бы это ни было, надувается оно очень быстро. URL: http://expert.ru/2017/08/10/lopnet-li-puzyir-bitkojna
11. В правительстве обсудили места размещения центров по добыче криптовалюты. URL: http://www.rbc.ru/technology_ and_media/10/08/2017/598ad1909a79476bbc6c5f96
12. Курс биткоина поднялся выше четырех тысяч долларов. URL: https://ria.ru/economy/20170813/1500275500.htm
13. У криптовалюты Bitcoin Cash есть перспективы, считает эксперт Sberbank CIB. URL: https://ria.ru/economy/20170802/ 1499629401.html
14. Коментар заступника Голови НБУ Олега Чурiя щодо статусу Bitcoin в УкраТ'ш. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/ publish/article?art_id=53411806&cat_id=55838
15. Таки шекель. URL: https://lenta.ru/articles/2017/08/13/ bitreligion
16. Божественный доход: чем криптовалюта так привле-каетверующих.URL:https://ria.ru/religion/20170816/1500419618. html
17. В Украине появился первый банкомат по обмену криптовалюты биткойна на национальную валюту гривню. URL: http://fakty.ua/235257-v-ukraine-poyavilsya-pervyj-bankomat-po-obmenu-kriptovalyuty-bitkojna-na-nacionalnuyu-valyutu-grivnyu-foto
18. В 1нститут електрозварювання iм. Патона виявили не-законну фабрику Bitcoin. URL: http://news.finance.ua/ua/news/-/408246/v-instytuti-elektrozvaryuvannya-impatona-vyyavyly-nezakonnu-fabryku-bitcoin
19. Роз'яснення щодо правомiрностi використання в УкраТ'ш <^ртуальноТ' валюти/крипто валюти» Bitcoin. URL: http:// www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=11879608
20. У НБУ общяють подумати про статус Bitcoin до кшця серпня. URL: http://zib.com.ua/ua/129875-u_nbu_obicyayut_ podumati_pro_status_bitcoin_do_kincya_serpny.html
REFERENCES
"Bitkoin razdelilsya na dva: chto budet s rynkom kriptovalyut" [Bitcoin was divided into two: what will happen to the cryptocur-rency market]. https://ria.ru/economy/20170802/1499647252.html "Bozhestvennyy dokhod: chem kriptovalyuta tak privlekayet veruyushchikh" [Divine income: the cryptocurrency so attractive to believers]. https://ria.ru/religion/20170816/1500419618.html
"CryptoCurrency Market Capitalizations". https://coinmar-ketcap.com
"Chto by eto ni bylo, naduvayetsia ono ochen bystro" [Whatever it was, it inflated very quickly]. http://expert.ru/2017/08/10/ lopnet-li-puzyir-bitkojna
"Dokhodnost obligatsiy Germanii vpervyye stala otritsatel-noy" [The German bunds for the first time became negative]. http://expert.ru/2016/06/7/germaniya
"Gref predskazal budushcheye" [Gref predicted the future]. https://utro.ru/articles/2016/11/14/1304545.shtml
"Kurs bitkoina dostig novogo istoricheskogo maksimuma" [The bitcoin exchange rate reached a new historic maximum]. http://www.rbc.ru/rbcfreenews/598fb5529a794785e222fc76?fro m=main
"Kurs bitkoina obnovil istoricheskiy maksimum" [Bitcoin exchange rateupdatedahistoricalmaximum].https://ria.ru/economy/ 20170813/1500264696.html
"Kurs bitkoina podnyalsya vyshe chetyrekh tysyach dol-larov" [Bitcoin exchange rate rose above four thousand dollars]. https://ria.ru/economy/20170813/1500275500.htm
"Komentar zastupnyka Holovy NBU Oleha Churiia shcho-do statusu Bitcoin v Ukraini" [Review of the Deputy Chairman of the national Bank Oleg Chura about the status of Bitcoin in Ukraine]. https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_ id=53411806&cat id=55838
"Lagard: bez otritsatelnykh stavok situatsiya v ekonomike byla by khuzhe" [Lagarde: no negative rates situation in the economy would be worse]. http://ria.ru/economy/20160411/1408083902.html "Ombudsmen Marinichev organizuyet dobychu bitkoinov na zavode «Moskvich»" [The Ombudsman organizes fit mine bit-coins at the plant "Moskvich"]. http://www.rbc.ru/technology_ and_media/10/08/2017/5989afb59a79476c1befecff
"O may mayning: kto zarazil Rossiyu i Putina blokcheynom" [O may mining: who has infected Russia and Putin with block-chain]. http://www.rbc.ru/technology_and_media/10/08/2017/59 89a5ec9a79474d57d0d897?from=center_1
"Roziasnennia shchodo pravomirnosti vykorystannia v Ukraini «virtualnoi valiuty/krypto valiuty» Bitcoin" [Clarification regarding the legality of use in Ukraine "virtual currency/crypto currency" Bitcoin]. http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/ article?art_id=11879608
"Taki shekel" [The same shekel]. https://lenta.ru/articles/ 2017/08/13/bitreligion
"U kriptovalyuty Bitcoin Cash est perspektivy, schitayet ek-spert Sberbank CIB" [The Bitcoin Cash there are prospects, the expert said Sberbank CIB]. https://ria.ru/economy/20170802/1499629401. html
"U NBU obitsiaiut podumaty pro status Bitcoin do kintsia serpnia" [In NBU promise to think about the status of Bitcoin until the end of August]. http://zib.com.ua/ua/129875-u_nbu_obicy-ayut_podumati_pro_status_bitcoin_do_kincya_serpny.html
"V Instytuti elektrozvariuvannia im. Patona vyiavyly neza-konnu fabryku Bitcoin" [The Institute of electric them. Paton discovered the illegal factory Bitcoin]. http://news.finance.ua/ ua/news/-/408246/v-instytuti-elektrozvaryuvannya-impatona-vyyavyly-nezakonnu-fabryku-bitcoin
"V pravitelstve obsudili mesta razmeshcheniya tsentrov po dobyche kriptovalyuty" [The government discussed the siting of the centres for mining cryptocurrency]. http://www.rbc.ru/tech-nology_and_media/10/08/2017/598ad1909a79476bbc6c5f96
"V Ukraine poyavilsya pervyy bankomat po obmenu krip-tovalyuty bitkoyna na natsionalnuyu valyutu grivnyu" [In Ukraine appeared the first ATM for the cryptocurrency exchange bitcoin for the national currency, the hryvnia]. http://fakty.ua/235257-v-ukraine-poyavilsya-pervyj-bankomat-po-obmenu-kriptovalyuty-bitkojna-na-nacionalnuyu-valyutu-grivnyu-foto
