CC BY
539
УДК 338.226
ДОСЛ1ДЖЕННЯ МЕТОДОЛОГИ УПРАВЛ1ННЯ ОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ МАШИНОБУД1ВНИХ ШДПРИСМСТВ В УМОВАХ
КРИЗИ
Ящук Д.Л., астрант (НТУУ «КП1»)
У cmammi проаналгзовано стан оборотних axmueíe машинобудiвних тдприемств в умовах кризи у порiвняннi з тшими галузями промислових nidnpueMcme, виявлено сутнкть поняття меmодологiя управлшня оборотними активами для забезпечення фтансово'1 cmiumcmi та плаmоспроможносmi тдприемств машинобудування в умовах кризи.
Ключовi слова: методолойя управлшня оборотними активами, платоспроможтсть, формування оборотних актива, джерела фтансування.
Постановка проблеми. Процеси яш вщбуваються в украшськш економщ стимулюють подальше вивчення гх закономiрностей, а саме проблем з якими стикаються щдприемства машинобудування. Одшею з таких проблем е управлшня оборотними активами машинобудiвних шдприемств в умовах кризи. Як вщомо, серед галузей промисловосп провiдне мiсце посвдае галузь машинобудування, яка забезпечуе iншi сфери засобами виробництва. Вiд того, наск1льки потужною е дана галузь залежить розвиток ваег промисловостi Украгни. Тому для стшкого розвитку всiеi промисловостi необхвдно створити умови, як1 забезпечать достатньо високий рiвень машинобудiвноi галузi. А для того, щоб досягти високих результатiв, потрiбна чiтко збудована, обгрунтована i ефективна фiнансова полiтика управлшня активами щдприемства. Важливою складовою частиною системи фшансового менеджменту машинобудiвних пвдприемств був i залишаеться механiзм управлшня оборотними активами. При цьому, подолання кризи на пвдприемствах машинобудування обов'язково включають в себе розробку методiв управлшня оборотними активами як найб№ш мобшьног частини майна, що дозволяе швидко реагувати на потреби зовнiшнього середовища i зм^ внутрiшньоi ситуацii, що призведе до виршення покращення фiнансових фiнансового стану машинобудiвних пiдприемств. Тому ця проблематика визначила мету даного дослвдження.
Анал1з останнгх наукових до^джень i публшацш. Проблеми удосконалення методологи управлшня оборотними активами, теоретичного та практичного обгрунтування питань, пов'язаних з облiком,аналiзом та управлшням оборотними активами вивчалися вичизняними та заруб1жними вченими-економiстiв, як О. Алимов, В. Андршчук, I. Балабанов, I. Бланк, £. Брiгхем, Ван Хорн Дж. К., О. Галушко, О. Гусева, А. Кабанов, Г. Юрейцев, В. Ковальов, Б. Коласс, Е. Кулш, М.
Марченко, С. Покропивний, Л. Соляник, £. Стоянова, Е. Юдш та íh.
Дослвдження питань управлiння оборотними активами показало, що на даний час вгтчизняними та заруб1жними вченими зроблено значний внесок у науку щодо управлшня оборотними активами. Але варто вщзначити, що, на наш погляд, методичш, теоретичнi та практичнi питання потребують удосконалення. До таких питань слщ вiднести вiдсутнiсть системностi у тдходах до формування та фiнансування оборотних активiв та розробки полiтики управлшня ними.
Як ввдомо, управлiння оборотними активами займае велику частину управлшського часу. Багато в чому це пов'язано з великою кшьшстю елеменлв внутршнього матерiального i фiнансового складу оборотних активiв, що вимагають iндивiдуалiзацil управлiння, та вiдрiзняються високою динамжою трансформацп гхтх видiв, високою роллю в забезпеченнi безперебiйностi процесiв постачання, виробництва i реалiзацil продукцп, платоспроможносп, рентабельностi, фшансово! стiйкостi, та íh.
Мета дослвдження: аналiз та обгрунтування удосконалення методологи управлшня
оборотними активами машинобудiвних шдприемств в умовах кризи.
Виклад основного матерiалу досл^ження. Термш методолот передбачае вживання термiну «даяльшсть». Е.Г. Юдiн з цього приводу висловився так: «Методолопя, яка трактуеться у широкому значеннi цього слова, е вчення про структуру, лопчну органiзацiю, методи i засоби дiяльностi.»[1, с. 31] Отже, методологiя - це певний арсенал методiв. Як справедливо зазначае В. П.Кохановський: «Основна функцiя методу -внутршня оргашзащя i регулювання процесу пiзнання або практичного перетворювання того чи шшого об'екта. Тому метод (в тш або iншiй сво1'й формi) зводиться до сукупносл певних правил, прийомiв, способiв, норм пiзнання i дп. Метод - це система розпоряджень, принципiв, вимог, якi
© Ящук Д. Л.
252
мають орiешувaти дослвдження на виршення конкретного завдання, досягненнi певного результату в тш або шшш сферi дiяльностi. Вiн дисциплiнуe пошук iстини, дае змогу (якщо правильний) економити сили i час, рухатися до мети найкоротшим шляхом. 1стинний метод служить своервдним компасом, по якому суб'ект пiзнання i ди прокладае свiй шлях, дозволяе уникати помилок» [2].
Зпдно з Господарським кодексом Укра1'ни щдприемства мають право самостшно планувати i здiйснювати свою дiяльнiсть, тобто можуть самостiйно вибирати методи управлiння сво1'м оборотним капталом та здiйснювати контроль за його рацюнальним розмiщенням i використанням. У практищ заруб1жних та вiтчизняних пвдприемств застосовують так1 методи управл1ння оборотним капталом:
- метод коефiцiентiв;
- нормування;
- метод АВС;
- оптимiзацiя[3]
Коефiцieнтний метод дае змогу розрахувати показники, як1 характеризують стан оборотного кашталу (частка запасiв, грошових коштiв чи дебггорсько! заборгованостi у загальнш сумi оборотного капiталу, частка сумшвно! дебггорсько! заборгованостi), стан джерел формування оборотного капiталу(наявнiсть власного кашталу, наявшсть зовнiшнiх джерел фiнансування оборотного капталу) та ефективнiсть його використання. Ефективнiсть використання оборотних коштiв ощнюеться на основi фшансово! звiтностi за допомогою системи показнишв, до яких належать:
- коефiцiент обертання оборотних кошпв -визначаеться як ввдношення обсягу реатзацп продукцп до середньорiчноl суми оборотних активiв;
- тривалють обертання оборотних коштiв (днi) - вщношення тривалостi планового перiоду (360 дшв) до коефiцiента обертання;
- коефщент завантаження оборотних коштiв - показник, обернений до коефщента обертання;
- рентабельшсть оборотних коштiв (%) -визначаеться як вщношення прибутку вiд звичайно! дiяльностi до оборотних активiв.
В теорп i практищ управлшня оборотним капiталом велика увага придiляеться методам нормування. Це единий метод, що регулюеться на загальнодержавному рiвнi. Вiдповiдно до постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши i Нацiонального банку Укра1ни вiд 19 квiтня 1993 року №279 "Про нормативи запаав товарно-матерiальних цiнностей державних шдприемств та органiзацiй та джерела 1'х покриття" Мiнiстерством економiки Укра1'ни разом з Мшютерством фiнансiв Укра1'ни розроблено типовий порядок визначення
норм запаав товaрно-мaтерiaльних щнностей, зпдно з яким розроблення норм i нормaтивiв оборотних кошпв проводиться за окремими видами сировини, мaтерiaлiв та iнших товарно-мaтерiaльних цiнностей i витрат за кожним елементом оборотних коштiв та загалом по щдприемству. Перелiк елеменпв оборотних коштiв визначаеться залежно ввд специфiки виробництва i реатзацп продукцп. На кожному конкретному пiдприемствi склад i структура оборотних aктивiв е рiзними i залежать ввд типу виробництва, складу витрат на виробництво продукцп, що виготовляеться, мaтерiaльно-техшчного постачання тощо.
Методи нормування можуть бути використaнi лише для управлшня пею частиною оборотного кашталу тдприемства, яка нормуеться, тобто для оборотних виробничих фондiв, готово1 продукцп на склад^ а також вщвантажено! продукцп, на яку розрaхунковi документа не здаш в банк. Питома вага нормованих оборотних aктивiв у промисловосл становить 80%.
Нормування оборотного кашталу промислових пвдприемств означае визначення потреби в оборотних коштах i залежить в1д рiзних фaкторiв: умов постачання товaрно-мaтерiaльних цiнностей, оргaнiзaцil процесу виробництва, умов реaлiзaцil готово1 продукцп.
Метод АВС - метод, згвдно з яким всю номенклатуру запаав, використовуваних на виробницга, залежно ввд 1'х цiнностi подiляють на 3 категорп:
- група А - запаси, яш е нaйцiннiшими з погляду 1'х вaртостi, але в натуральному вираженш використовуються в малих к1лькостях (у зaрубiжнiй прaктицi щ види сировини (мaтерiaлiв) займають 50% у загальнш структурi витрат на виробництво продукцй);
- група В - запаси iз середньою варпстю i середньою кiлькiстю 1'х використання у виробничому процесi (частка ще1' групи сировини перевищуе 25% закушвель);
- група С мiстить рiзномaнiтний асортимент зaпaсiв, як1 одночасно е незначними з погляду 1'х вартосп у грошовому вирaженнi.
У процеа упрaвлiння товарно-мaтерiaльними запасами найбшьша увага придiляеться сировинi групи А, меншою мiрою -групам В i С.
Оск1льки в структурi собiвaртостi продукцй' нaйбiльшу питому вагу становлять витрати на сировину та мaтерiaли, то вiтчизняним щдприемствам доцiльно проводити АВС-aнaлiз цього елемента витрат. Крiм того, використовуючи метод АВС, промисловi пiдприемствa мають можливють шукати резерви зниження собiвaртостi у розрiзi окремих центрiв затрат, швестицшних проектiв чи видiв продукцй'.
З метою оптим1зацп запаав на практищ поряд i3 цим методом використовують метод XYZ, який подме сировину (матерiали) на 3 класи залежно вiд рiвномiрностi ïx споживання у виробництвi.
Оптимiзацiя оборотного кашталу - це вибiр з уах можливих варiантiв прогнозованого обсягу оборотного капiталу найкращого, який сприятиме досягненню максимального ефекту.
Оптимiзацiя структури оборотного капiталу грунтуеться на оптишзаци розмiру кожного окремого елементу, а саме: запасiв, боргiв дебiтора та грошових коштiв, що е на рахунках пвдприемства i передбачае:
- аналiз i планування спiввiдношення власних i позичених оборотних активiв;
- планування потреби в кредитах i позиках;
- аналiз i планування потреби в окремих частинах оборотного кашталу, що забезпечують матерiальнi витрати й оплату пращ [4]
Перераховаш методи оптимiзацiï оборотного капiталу мають щеалютичний характер, вони не пристосоваш до застосування в умовах шфляци, ix застосування утруднене у зв'язку з нерозвиненiстю ринку цiнниx паперiв в Украïнi i, отже, вони практично не використовуються в управлшш промисловим пвдприемством, хоча цiннiсть цих моделей очевидна i практичне ix впровадження у стратегiю управлiння оборотними активами - це недалеке майбутне.
Основною метою управлшня оборотними активами е:
1) визначення обгрунтованоï потреби в оборотних активах, необxiдноï для здшснення безперебшносп процеав постачання, виробництва i реалiзацiï продукцй;
2) оптимiзацiя обсягу i структури оборотних активiв;
3) забезпечення оборотних активiв джерелами фiнансування;
4) визначення оптимального спiввiдношення мiж рiзними джерелами фiнансування оборотних активiв;
5) органiзацiя поточного i перспективного управлшня оборотними активами, що забезпечуе заданий рiвень платоспроможностi та фшансово1' стiйкостi;
6) використання можливих низько затратних способiв поповнення оборотних активiв в процесi господарсько1' дiяльностi пвдприемства;
7) пвдвищення ефективностi використання оборотних активiв.
Для здiйснення цiеï мети на пiдприемствi необxiдно обрати рацюнальну полiтику формування оборотних активiв i визначення джерел 1'х фiнансування, та контролювати ïï роботу в практичнш дiяльностi.
З метою забезпечення найбшьш ефективного управлiння оборотними активами необхщно враховувати особливостi оборотних активiв i фактори, що створюють складносп в ¡хньому управлiннi.
На думку Солотви В. оборотш активи з позици управлiння мають як позитивнi особливосп, так i недолiки [5].
Видшимо наступнi позитивнi особливостi оборотних активiв:
- здатнiсть швидко пристосовуватися до змiн товарного i фшансового ринков;
- високий ступiнь структурно! трансформаций
- легкость управлiння;
- висока лшыдшсть.
Також оборотним активам властивi й недолiки:
- тимчасово вшьш (зайво сформованi) оборотнi активи практично не генерують прибуток (крт вiльниx коштiв, що можуть бути вкладеш в короткостроковi фiнансовi шструменти); при цьому, зайвi виробничi запаси не тшьки не генерують прибуток, але i е джерелом додаткових витрат по ïx збереженню);
- частина оборотних активiв, що знаходиться в грошовш формi та в формi дебiторськоï заборгованостi пiддана втратi вартостi внаслщок впливу шфляцп;
- виробничi запаси у вах ïxrnx формах щддаються постiйним втратам у зв'язку з природними збитками.
Видшимо фактори, що ускладнюють управлшня оборотними активами [6], до яких вадносяться:
Тривалiсть експлуатацiйного i збутового циктв значно впливае на розмiр оборотних активiв. Чим швидше сировина перетворюеться в готову продукцiю, а готова продукщя - у грошовi кошти, тим менше iммобiлiзацiя кошпв у запасах сировини, готовiй продукцп, дебггорськш заборгованостi.
Галузева специфiка значно впливае на управлшня оборотними активами, осшльки щдприемства рiзниx галузей промисловосп (i навiть пвдприемства однiеï i тiеï ж галузi) мають неоднаковi потреби в оборотних активах, мають рiзнi можливостi в залученнi кредитних ресурав i т. iн.
В умовах шфляци варпсть виробництва будь-якоï продукцiï згодом зростае. На той час, коли шдприемство дiстане грошовi кошти вiд бiльш раннix продаж1в, вартiсть виробництва бiльш пiзньоï за часом продукцй зросте. Якщо пвдприемство не зможе призначити на цю продукцiю цiну з достатнiм коефщентом прибутковостi, воно, можливо, не зможе покрити наступш витрати на виробництво доходами вiд продажу попередньоï продукцй. Крiм того, в
умовах iнфляцiï багато шдприемств створюють солвдш запаси сировини i матерiалiв, щоб не переплачувати за них шсля чергового пiдвищення цш.
Вплив росту обсягу виробництва на потреби в оборотних активах майже таке ж, як i у випадку з iнфляцiею. Тiльки тут проблема полягае не у зростанш цши за одиницю продукцiï, а в зб№шенш кiлькостi товарiв, оскшьки бiльший обсяг випуску вимагае i великих витрат коштiв на сировину, матерiали, енергоносiï та iнше.
В результата впливу фактора сезонностi виробництва i реалiзацiï продукцп може вщбутися невiдповiднiсть термiнiв надходжень i платеж1в, що може привести до ввдсутносл засобiв для здiйснення розрахунк1в по виконанню зобов'язань.
Стан кон'юнктури ринку також впливае на управлiння оборотними активами. Так, при зростаючому i високо конкурентному ринку, щоб не залишитися без товару для якнайшвидшого постачання споживачевi необхiдно пiдтримувати запаси готовоï продукцiï на розумному рiвнi. Нарощування обороту звичайно приводить до зб№шення дебiторськоï заборгованостi щдприемства, оск1льки конкуренщя змушуе продавця залучати споживачiв все бшьш вигвдними умовами комерцiйного кредиту.
Одшею iз задач управлiння оборотними активами е забезпечення платоспроможностi, тобто здатносп пiдприемства вчасно вiдповiдати по поточних зобов'язаннях. Для промислових
пвдприемств платоспроможнiсть одна з найважливiших характеристик стабшьносп виробничо-господарськоГ дiяльностi, оск1льки вщсутшсть платоспроможностi чревате збоями процесiв постачання, виробництва i реалiзацii, аж до цшковитш зупинки роботи пвдприемства.
В економiчнiй лiтературi видiляють три щдходи до формування оборотних активiв [7]: консервативний, агресивний i помiрний (рис. 1).
Вибiр того або шшого щдходу грунтуеться на прийнятному сшввщношенш рiвня прибутковостi i ризику вкладення.
Цi пiдходи iстотно вiдрiзняються рiзними сумами оборотних активiв, що використовуються для тдтримки заданого обсягу виробництва, збуту, лiквiдностi, платоспроможностi i фшансовш стiйкостi.
Питання фiнансування оборотних активiв пов'язане, з одного боку, зi спiввiдношенням постiйних (частина оборотних активiв яка може бути визначена як мшмум коштiв, необхвдних для здшснення виро6ничоГ дiяльностi [8, 9]) i змiнних (частина оборотних активiв, що варше) видiв цих активiв, а з шшого боку, iз принциповим вибором довгострокових або короткострокових джерел фшансування оборотних активiв.
В економiчнiй лiтературi найчастiше видiляеться чотири пвдходи до фiнансування оборотних активiв в залежностi ввд вибору рiзних джерел фiнансування: iдеальний, агресивний, консервативний i компромiсний [10].
Консервативний шдхвд Агресивний шдхщ Помiрний пiдхiд
передбачае не тшьки повне задоволення поточно1' потреби у вах ïхнiх видах, необхiдних для нормального ходу виробничо1' дiяльностi, але i створення значних розмiрiв 1'хшх резервiв на випадок непередбачених складностей в процесах постачання, виробництва i реалiзацiï ПР0ДУКЦIÏ. полягае в мiнiмiзацiï вах страхових резервiв по окремих елементах оборотних активiв. В умовах вщсутносп збо1'в у виробничiй дiяльностi такий пiдхiд дозволяе одержати найбiльш високий рiвень ефективностi використання оборотних активiв. полягае в забезпеченш повного задоволення потреби у вах видах оборотних активiв i створення середнiх страхових 1\шх розмiрiв на випадок найбiльш типових збо1в в ходi виробничо-збутовоï дiяльностi пiдприемства.
гарантуе фшансову стiйкiсть, платоспроможнiсть, мiнiмiзацiю операцшних ризик1в. гарантуе при збоях в процесах постачання, виробництва i реалiзацiï продукцй' можуть привести до ютотних фiнансових втрат. гарантуе при такому пiдходi й економiчнiй рентабельностi активiв, i ризик неплатоспроможносп, i перiод оборотносл оборотних активiв знаходяться на середшх рiвнях.
негативно позначаеться на ефективносп використання оборотних активiв (рентабельнiсть, оборотнють), а також, у результатi вщволжання значних сум з обороту в запасах, дебггорськш заборгованостi i коштах - на прибутковостi пiдприемства. Негативтсть Серед вах пiдходiв до формування оборотних активiв iмовiрнiсть неплатоспроможностi в агресивного пiдходу найбiльша.
Рисунок 1 - Шдходи до формування оборотних axmueie
Розглянемо сутнiсть зазначених пiдходiв до фiнансування оборотних активiв.
1деальний пiдхiд до фiнансування оборотних активiв заснований на сутi категорiй "оборотш активи" i "поточнi пасиви" i !хнш взаeмнiй вiдповiдностi. Модель означае, що оборотнi активи по сумi збiгаються з поточними пасивами, тобто робочий капiтал пвдприемства дорiвнюе нулю.
З позици лiквiдностi такий шдхвд е найбiльш ризикованим, оск1льки при несприятливих умовах (наприклад, необхвдно розрахуватися з бiльшiстю кредиторiв одночасно) тдприемство може зiштовхнутись з необхiднiстю залучення додаткових кредитних ресурсiв або продажу частини необоротних активiв для покриття кредиторсько! заборгованостi. Сутнiсть даного шдходу полягае в тому, що довгостроковi пасиви використовуються винятково як джерело покриття необоротних активiв.
Виходячи з принцитв агресивного подходу до фшансування, сума необоротних активiв i системна частина оборотних активiв покриваеться за рахунок довгострокових пасивiв. У цьому випадку частина оборотних активiв, що варше, покриваеться за рахунок поточних пасивiв.
З позицп лiквiдностi агресивний пiдхiд до фiнансування оборотних активiв також досить ризикований. На практищ обмежитися тiльки мiнiмумом оборотних активiв представляеться дуже небезпечним, оскiльки в тковий сезон у
пвдприемства може не знаитися вiльних коштiв для фшансування додаткових потреб у виробничих запасах. Тому, при мшмальних витратах на пвдтримку поточних запасiв тут мае мюце вiдносно високий поточний прибуток.
Консервативний щдхщ до фiнансування оборотних активiв припускае, що необоротнi активи, а також повна сума оборотних активiв покриваеться за рахунок довгострокових пасивiв. В цьому випадку кредиторська заборговашсть вщсутня, а, отже, ввдсуттй i ризик втрати Мкидносп.
Консервативний пiдхiд до фшансування оборотних активiв економiчно не випдний, оск1льки пвдприемство як би вщмовляеться вiд кредиторсько! заборгованостi (по суп, безкоштовного джерела фiнансування).
В результат використання такого подходу пвдприемство в окремi моменти часу може мати зайвi оборотнi активи, що негативно позначиться на прибутку [10], однак це розглядаеться як плата за тдтримку ризику втрати лшидносп на заданому рiвнi.
Виходячи з вищенаведеного, розглянемо стан оборотних активiв машинобудiвних пвдприемств в умовах кризи у порiвняннi з шшими галузями промислових пвдприемств за даними департаменту фiнансово-економiчного
забезпечення промисловостi мшютерства промислово! полiтики Укра!ни (табл. 1).
Оборотнi активи промислових тдприемств (за галузями у млн. грн.)
Таблиця 1
Роки Усi оборотнi активи У тому чи^ в запасах
Галузi 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009
Машинобудування в цiлому 42348 48272 33773 39229 47310 12163 13259 15977 15992 17215
Прничо-металургiйний 89735 108893 63391 106038 98736 12408 13431 16697 21989 15318
комплекс
Хiмiчна промисловiсть 15840 17052 7090 9195 9009 1903 2052 2067 2641 2256
Легка промисловють 774 911 198 210 219 187 179 86 72 74
Меблева, дерево-обробна i паперова промисловiсть 20 20 5 5 5 5 4 4 4 4
Науково-технолог. та шновацшне забезпечення 95 85 18 23 18 8 9 8 7 7
Iншi 81 80 14 22 28 3 3 3 3 3
Проанатзувавши стан оборотних активiв порiвняннi з шшими галузями в Укра!ш машинобудiвних пвдприемств можна зробити знаходиться в досить непоганому сташ. Як видно з висновки про те, що машинобудiвна галузь в даних табл. 1 до кризи, а саме до 2006 року, ця
галузь промисловостi працювала ввдносно стабiльно, але у 2007-2008 рр. оборотш активи машинобудiвних пiдприемств почали
зменшуватися. Цьому процесу притаманний той факт, що коли немае реалiзацii власноi продукцп пвдприемства утримуються вщ банкрутства за рахунок власних кошпв, що вимивае оборотнi активи пвдприемства.
Висновок. Таким чином, дослiдження показало, що виходячи iз змiсту зазначених пiдходiв до формування оборотних активiв найбiльш реальним для пiдприемства е синтез вах пiдходiв. На нашу думку щкавим е той факт, що надмiрне нарощування обороту приводить до зб№шення дебiторськоi заборгованостi щдприемства, оскшьки конкуренщя змушуе продавця залучати споживачiв все бiльш вигвдними умовами комерцшного кредиту. В цьому випадку необоротнi активи, постiйна частина оборотних активiв i приблизно половина частини змшних оборотних активiв фiнансуеться за рахунок довгострокових пасивiв. Також нами виявлено, що стан кон'юнктури ринку значно впливае на управлшня оборотним катталом.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Юдин Э.Г. Системный поход и принцип деятельности. Методологические проблемы современной науки. - М.: Наука, 1978. -392 с.
2. Кохановский В.П. Философия и методология науки: Учебник для высш. учеб.
Заведений. - Ростов н/Д: Феникс, 1999. - 576 с., с. 168.
3. Фесюк 1.В. Методичш засади планування потреби в оборотному капiталi пвдприемства у ринкових умовах // Економжа i ринок: облiк, аналiз, контроль. - 2005. - №13.
4. Душило А.А. Ошгашзац1я структури оборотного капталу пiдприемства // Регiональна економка. - 2006. - №4. с.431
5. Бланк И.А. Управление активами.-К.: Ника-Центр, Эльга, 2002. - 702 с.
6. Финансовое управление компанией / Дж. В. Смит, Е.В. Кузнецова, С.К. Курочкин, К. Дж. Уолтере; Под ред. Е.В. Кузнецовой. - М.: Фонд "Правовая культура", 1995. - 384 с.
7. Лахтюнова Л. А. Фшансовий аналiз суб'ектiв господарювання: Монографiя. - К.: КНЕУ, 2001. - 387 с; Ван Хорн Джеймс К., Вахович (мл.) Джон М. Основы финансового менеджмента, 11-е издание.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом "Вильяме", 2005. - 992 с.
8. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2001. -768 с.
9. Бригхем Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент: Полный курс: в 2-х т. / Пер. с англ.; Под ред. В.В. Ковалева. - СПб.: Экономическая школа, 1998. - Т. 1. - 497 с.
10. Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов: Пер. с англ. - М.: ЗАО "Олимп-Бизнес", 1997. -1120 с.
Аннотация. В статье проанализировано состояние оборотных активов машиностроительных предприятий в условиях кризиса в сравнении с другими отраслями промышленных предприятий, выявлена сущность понятия методология управления оборотными активами для обеспечения финансовой стабильности и платежеспособности предприятий машиностроения в условиях кризиса.
Ключевые слова: методология управления оборотными активами, платежеспособность, формирование оборотных активов, источники финансирования.
Summary. The article analyzes the state of current assets of engineering enterprises in a crisis compared with other sectors of industrial enterprises, revealed the essence of the concept of methodology of current assets to ensure financial stability and solvency of engineering enterprises in a crisis.
Key words: methodology for managing current assets, solvency, formation of current assets, sources of funding.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТ Прохорова В.В.
Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
