CC BY
17
8. Лебедева Л. Д. Педагогические основы арт-терапии в образовании учителя: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01/ Лебедева Людмила Дмитриевна. - М.: РГБ, 2003. - 383 с.
9. Лозова В. I. Шзнавальна актившсть школярiв: (Спец. курс i3 дидактики): Навч. пос. для пед. ш-■пв / В. I. Лозова. - Харюв: Основа, 1990. - 89 с.
10. Медведева Е. А. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании: Учеб. для студ. сред. и высш. пед. учеб. заведений / Е. А. Медведева, И. Ю. Левченко, Л. Н. Комиссарова, Т. А. Добровольская. - М.: Издательский центр «Академия», 2001. - 248 с.
11. Осипова А. А. Общая психокоррекция: учеб. пособие для студентов спец. учеб. заведений / А. А. Осипова. - М.: ТЦ «Сфера», 2000. - 512 с.
12. Попов М. А. Цшьова програма корекцп поведшки важковиховуваних старшокласникш: Навч.поибн. / М. А. Попов. - Слов'янськ: СДПУ, 2005. - 67 с.
13. Раппопорт С. Х. Искусство и эмоции / С. Х. Раппопорт. - 2 изд., доп. - М.: Музыка, 1972. - 168 с.
14. Рудестам К. Групповая психотерапия / К. Рудестам. - СПб: Питер Ком, 1999. - 384 с.
15. Социальная педагогика: курс лекций. Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / М. А. Галагузова, Ю. Н. Галагузова, Г. Н. Штинова, Е. Я. Тищенко. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. - 416 с.
16. Сучкова Н. О. Арт-терапия в работе с детьми из неблагополучных семей / Н. О. Сучкова. - СПб: Речь; М.: Сфера, 2008. - 112 с.
УДК 378.111 - 057.87 : 343.35
М. I. РЯБЕНКО
СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ ЯК СУБ'бКТ ПРОФ1ЛАКТИКИ ПРОЯВ1В ОЗНАК КОРУПЦИ У ВУЗАХ
У cmammi розглянутi oco6nueocmi di^bHocmi оргатв студентського самоврядування в вищому навчальному 3amadi (ВНЗ). Висвтлена важливiсть роботи щодо профилактики проявiв корупци у вищих навчальних закладах. Проаналiзовано повноваження оргатв студентського самоврядування в управлтт вищим навчальним закладом, ix роль як основного суб'екта щодо профтактики nроявiв ознак корупци в вищих навчальних закладах.
Ключовi слова: студентське самоврядування, суб'ект, профтактика, ознака, корупщя, вищий навчальний заклад.
М. И. РЯБЕНКО
СТУДЕНЧЕСКОЕ САМОУПРАВЛЕНИЕ КАК СУБЪЕКТ ПРОФИЛАКТИКИ ПРОЯВЛЕНИЙ ПРИЗНАКОВ КОРРУПЦИИ В ВУЗАХ
В статье рассмотрены особенности деятельность органов студенческого самоуправления в ВУЗах. Показана важность работы по профилактики проявлений коррупции в высших учебных заведениях. Проанализированы полномочия органов студенческого самоуправления в управлений высшим учебным заведением, их роль как основного субъекта по профилактики проявлений признаков коррупции в высших учебных заведениях.
Ключевые слова: студенческое самоуправление, субъект. профилактика, признак, коррупция, высшее учебное заведение.
M. I. RYABENKO
STUDENT'S SELF - GOVERNMENT AS THE PARTY OF PREVENTION OF MANIFESTATION'S FACTORS OF CORRUPTION IN INSTITUTE
OF HIGHER EDUCATION
The peculiarities of student's self-government activities in institute of higher education are examined in the article. The importance of work on prevention of manifestation's factors of corruption in institute of higher education was reveled in the article. The analysis of student's self-government powers in institute of higher education was represented in the article. Their functions as basic party on prevention of manifestation's factors of corruption in institute of higher education.
Keywords: student's self-government, party, prevention, factor, corruption, institute of higher education.
Одним з основних показнишв потенщалу будь-яко! кра!ни в свт е ефектившсть функцюнування И системи осв1ти. Загальноввдомо, що жодна сфера суспшьно! д1яльност1 не впливае на розвиток особистосп людини так, як осв1тня сфера. Розвиток системи в1тчизняно1 осв1ти за останш роки значною м1рою ввдбуваеться тд впливом ввдповвдних сощально-економ1чних та пол1тичних процеав. На жаль, на шляху формування високоосв1чених, високоморальних, духовно здорових громадян молода укра!нська держава з1ткнулась з таким явищем, як корупщя, що як сощальна патолопя поширилась майже в ус сфери нашо! д1яльност1. Враховуючи, що до вуз1в Укра!ни вступае бшьштсть випускнишв загальноосв1тшх навчальних заклад1в, вища школа стае одним з найактившших учаснишв тдготовки майбутшх фах1вщв, як впливатимуть на розвиток ус1х сфер життя в нашш кра!т у недалекому майбутньому. Треба зазначити, що за останнш час на законодавчому р1вш значно зросли повноваження оргашв студентського самоврядування. Тому, на наш погляд, студентське самоврядування як один з оргашв управлшня вищим навчальним закладом, повинен стати активним суб'ектом щодо забезпечення умов, як унеможливлюють виникнення в навчально-виховному процес будь-яких проявш ознак корупци.
Зауважимо, що з боку державних шституцш та науковщв багатьох галузей прид1ляеться велика увага щодо д1яльност1 оргашв самоврядування та !х рол1 в управлшш навчальним закладом. Так, проблема оргашзацп учшвського самоврядування розглянуп в досл1дженнях е. Бачинсько!, В. Бобрицька, А. Волохова, И. Фришман, М. Врублевсько!, Н. Дика, I. Даншва, К. Дорощенка, Т. Доценко, Л. Кацинська, В. Крашевський, Б. Набока, А. Сарнавський та шших. Вивченню роботи оргашв студентського самоврядування в вищих навчальних закладах присвячено роботи як в1тчизняних так [ закордонних вчених. Зокрема проблему оргашзацп та сощально-педагопчного становлення студентського самоврядування ввдбито у наукових працях Я. Болюбаша, М. Весни, В. 1збедсько!, В. Кипень, Л. Подоляк, К. Потопи, М Степка,
A. Ржевско!, А. Троцка, М. Ф1цули, В. Юрченка та ш. Анал1зом практики оргашзацп студентського самоврядування закордоння займались Т. Буяльська, Т. Бондар, Я. Колибабюк, Д. Досш, Н. Еванс, Р. Смгг та ш.
В умовах, коли гостро постала проблема розповсюдження негативних звичок серед молод1 Укра!ни, дуже актуальними стали досл1дження щодо профшактично! роботи в навчальних закладах. Зокрема, заслуговують на увагу пращ Г. Золотово!, 3. Коробшна,
B. Оржеховсько!, Н. Пихтшо!, В. Попова О. Сердюка, I. Шишова та шших вчених. Так, О. Югова в своему дисертацшному дослвдженш придшила увагу педагопчним умовам д1яльност1 осв1тшх заклад1в по профшактищ адиктивно! поведшщ. Також В. Сорочинська, О. Удалова, В.С. Штифурак досл1джували систему профшактики серед учшвсько! та студентсько! молод1 таких негативних явищ як СН1Д, алкоголь, наркомашя.
Глибою пол1тичш, економ1чш, соцюкультурш змши яш ввдбулися в Укра!ш на при кшщ XX стол1ття призвели до зростання штересу дослвднишв до проблеми корупци в свт, та зростання корупцшних проявш в Укра!ш зокрема. Аспекти корупци як сощально-правово! та кримшолопчно! проблеми в сво!х наукових працях висв1тлюють Л. Багрий - Шахматов, В. Васшьев, Д. Дзвинчук, В. Коммиссаров, Б. Кузьменко, В.Лаптеакру, е. Мартинчик, М. Мельник, е. Невмержицький, С. Пундей, М. Хавронюк, Ф.Шульженко й ш.
Беручи до уваги виконаш дослшження, необхвдно зауважити, що цшсного досл1дження д1яльност1 студентського самоврядування як суб'екта профшактики прояв1в ознашв корупци в ВНЗ ще не було, тому вивчення ще! проблеми е актуальним [ потребуе детального розгляду.
Мета статтi - вивчення можливостей д1яльност1 оргашв студентського самоврядування щодо профшактики проявш ознак корупци в навчально- виховному процес вищого навчального закладу.
У нацюнальнш доктриш розвитку осв1ти в Укра!ш наголошуеться на тому, що «осв1та мае стати найважлившим чинником гумашзаци суспшьно-економ1чних в1дносин, формуванню нових життевих ор1ентир1в особистосп, а також, що осв1та мусить активно сприяти формуванню ново! цшшсно! системи суспшьства - в1дкрито1, вар1ативно!, духовно та культурно наповнено!, толерантно!, здатно! забезпечити становлення громадянина I патрюта, консол1дувати суспшьство на засадах прюритету прав особистосп, зменшення сощально! нер1вност1.
Так Л. Оран-Лембрик зазначае, що однieю з основних функцш освiти е передавання й поширення культури в суспiльствi. За допомогою шституци освiти вiдбуваеться передавання ввд поколiння до поколiння цiнностей культури (наукових знань, досягнень у галузi мистецтва, моральних цiнностей i норм, правил поведшки тощо). Оск1льки культура кожного народу мае сво' нацюнально-психолопчш особливостi, то система освiти покликана тдтримувати ïx, зберiгати неповторнi й ушкальш риси, сприяти прилученню до них шдиввда [7, с. 322].
В единш структурi системi освии Украïни важливе мiсце займае вища освiта, яка не тiльки забезпечуе фундаментальну, наукову, професiйну та практичну пiдготовку, а й поступово стае одним з найважливших етапiв розвитку особистосл людини. Тому одним з основних практичних завдань дiяльностi вищого навчального закладу е забезпечення умов, яю унеможливлюють виникнення в навчально-виховному процесi будь-яких проявiв ознак корупци, та формування нетерпимого ставлення до правопорушень взагалi та намагання протидiяти 'м. I студентство як особлива сощальна група людей повинно ввдгравати одну з основних ролей у забезпечеш контролю за навчально-виховним процесом в ВНЗ. На цей час е потреба у розвитку громадянсько' сввдомосп, а саме в усввдомленш нового статусу особи, що навчаеться у ВНЗ.
В Укра'ш вде' самоврядування обстоювали М. Грушевський, М. Драгоманов, О. Рамонович-Славатинський, I. Франко та ш. Заслуговують на увагу розробка практики самоврядування в навчально-виховному процеа А. Макаренка, який не тшьки теоретично обгрунтував проблему, а й практично оргашзовував дiяльнiсть у колошях iменi Горького та iменi Дзержинського [5, с. 880]. Треба зазначити, що поширення студентського самоврядування почалося з появою на европейському континент^ а згодом i в Америщ, перших вищих навчальних закладiв. Перiод навчання у вузi - це час, в який ввдбуваеться активне формування особистост! Перiод цей характеризуеться оволодшням усiм рiзноманiттям сощальних ролей доросло!' людини, отриманням права вибору, набуття певно!' юридично' та економiчноï вiдповiдальностi, можливостi включения в ус види соцiальноï активностi (аж до державного рiвня) [9, с. 48]. Тому одним з факторiв розвитку студентського самоврядування е пошук можливостей осiб, що навчаються самостшно органiзовувати свою дiяльнiсть, особливо якщо навчально-виховний процес не вiдповiдае ïx iнтересам та потребам часу.
Як зазначено в новому тлумачному словнику укра'нсько! мови самоврядування - це форма управлшня, за якого суспшьство, певна органiзацiя, господарська чи адмшстративна одиниця тощо мае право самостшно вирiшувати питання внутрiшнього керiвництва [6, с. 236 ]. Ввдповвдно до Закону Укра'ни «Про вищу осв^» органи студентського самоврядування приймають акти, як регламентують ïx органiзацiю та дiяльнiсть; проводять органiзацiйнi, науковi, культурно-масов^ спортивнi, оздоровчi заходи; сприяють працевлаштуванню осiб, що навчаються в вищому навчальному закладi, розпоряджаються коштами та iншим майном якi е на ïx балансi та баншвських рахунках. Аналiзуючи наведене вище можна стверджувати що студентське самоврядування - це орган громадського самоврядування який забезпечуе захист прав та штересш оиб, що навчаються, а також ïx участь в управлiннi вищим начальним закладом i який мае право самостшно вирiшувати питання, що входять до його компетенци. Тому, на наш погляд, одним з особливих значень студентського самоврядування полягае в тому, що воно повинно сприяти формуванню в оиб що навчаються нетерпимого ставлення до будь яких правопорушень, в тому чи^ i проявiв ознак корупци, та намагання протидаяти !м.
Поняття «корупщя» походить ввд латинського слова corruptio, що в перекладi означае псування, розбещування, шдкупшсть, продажнiсть. У зв'язку з нормативно-правовим вакуумом, який утворився нинi в законодавствi Укра'ни щодо правового регулювання питань корупци, офiцiйного розумiния цього поняття в нашiй державi не юнуе. Так «Великий енциклопедичний юридичний словника» пiд корупцiею розумiе сощальне явище, яке охоплюе всю сукупшсть корупцiйниx дiянь, пов'язаних iз неправомiрним використанням особами, уповноваженими на виконання функцiй держави, надано' 'м влади, службових повноважень, вiдповiдниx можливостей з метою задоволення особистих iнтересiв чи штереив третix осiб... [3, с. 406]. Соцюлопчна енциклопедiя визначае корупцш як порушення суб'ектами суспiльниx ввдносин правил i норм, передусiм юридичних, у корисливих iнтересаx з метою отримання певних вигод [11, с. 197]. Аналiзуючи наведенi вище та iншi пiдxоди до визначення сутносп
поняття корупщя, у нашому досл1дженш тд корупщею ми будемо розум1ти сощальне явище, яке охоплюе всю сукупшсть корупцшних д1янь, пов'язане 1з неправом1рним використанням уповноваженими суб'ектами суспшьних ввдносин правил та норм з метою задоволення особистих штерес1в або штереав трепх ос1б. Корупцшш д1яння е складним сощальним явищем 1 можуть проявлятися у р1зних формах (перевищення повноважень, одержання хабара, надання певним особам необгрунтованих переваг та ш..), [ завжди мають зв'язок з неправом1рним використанням особою наданих !й певних повноважень.
Корупщя е одним з основних чиннишв загрози сощально-економ1чних, пол1тико-правових та м1жнародних напрям1в розвитку держави. Корупщя тдривае авторитет держаних шституцш, обмежуе певш права та свободи людини, порушуе принципи сощально! справедливости призводить до викривлення певних духовних, моральних та ¡нших сощальних щнностей. В основ1 корупци лежать так! вшов1 традицп взаемоввдносин у суспшьстш як «послуга за послугу», «ти меш - я тобЬ> тощо. Тому в бшьшосп випадшв корупцшш д1яння не тягнуть за собою скарг, осшльки сторони одержують взаемну вигоду ввд них [12, с. 89]. 1снуе припущення, що чим тривалший перюд корумпованосп, тим складшше з нею боротися, осшльки формуеться певна субкультура корупцшно! поведшки, за допомогою яко! наступникам передаються притаманш !й норми та правила. Корупщю можна розглядати як певну сощальну патолопю. Науково-психолопчш дослвдження стверджують, що якщо вчасно не припинити прояви передзлочинно! поведшки, тод1 вони закршлюються в поведшков1 стереотипи, формуеться асощальний стиль поведшки, який при ввдповвдних умовах може перерости в усталений антисощальний тип поведшки [4, с. 421].
Спираючись на науков1 досл1дження вчених, зокрема В. М. Дрьомша, який стверджуе, що кожна сощально-пол1тична та економ1чна система породжуе на св1т свш особистий р1зновид корупци [ що не юнуе жодно! системи, яка не була б так чи шакше зачеплена цим явищем, можна дшти висновку що система вищо! осв1ти, як державна шститущя, потенцшно також може належите до таких, що заражена корупщею.
Щодо прояв1в ознак корупци в вищому навчальному заклад1 треба зазначити, що слово «прояв» новий тлумачний словник украшсько! мови визначае як: 1. Дш, процес, що робить явним, поминим чий-небудь стан, чи!сь почуття, нам1ри [ таке шше. 2. Форму, в яку втшюеться, в якш спостершаеться що-небудь. «Ознака» - риса, властивють, особливють кого-, чого-небудь; прикмета, особливють, ознак, познака [6, с. 445]. Враховуючи щ положення, ми зробили спробу визначити прояви ознак корупци в ВНЗ як д1яння, в яких спостершаються риси корупци, одним з суб'екпв яких е науково-педагопчний або педагопчний пращвник [ як вщбуваються в форм1 перевищення повноважень, одержання хабара, надання певним особам необгрунтованих переваг та ш. Протидая прояв1в ознак корупци лише юридичними нормами не е дуже ефективна. Велика увага повинна придшятися усуненню причин та умов, що сприяють корупцшним д1янням.
До основних чинникш корупцшних проявш, в тому числ1 у систем1 вищо! осв1ти, можна вщнести: 1. Значне послабления державного контролю за виконанням правових норм, що породжуе у посадових ос1б, схильних до корупцшних д1янь, в1дчуття безкарносп. 2. Правова неосв1ченють бшьшосп громадян, щодо !х правового статусу. 3. Ввдсуттсть системи виховання у ввдповщальних ос1б патрютичних почутпв, моральних, професшних якостей, розумшня, що корупщя тдривае авторитет [ силу держави, етичш основи сусшльно! сввдомосп. 4. Недостатня шльшсть громадських об'еднань, незалежних недержавних структур для зростання активносп населення у боротьб1 з корупщею. 5. Наявшсть суперечностей, коли на фош збшьшення шлькосп заможних [ багатих людей, зростання гхшх прибутшв, багато ос1б, що отримують заробину плату з державного бюджету та надшених ввдповвдними повноваженнями, не мають нав1ть пом1рного достатку тощо.
Ввдповвдно до положень Закону Украши «Про вищу освггу» вищш навчальний заклад -це освинш, осв1тньо-науковий заклад, який заснований [ д1е ввдповвдно до законодавства про освггу, реал1зуе ввдповвдно до надано! лщензи осв1тньо-професшш програми вищо! осв1ти за певними освишми та осв1тньо-квал1ф1кацшними р1внями, забезпечуе навчання, виховання та профес1йну тдготовку ос1б в1дпов1дно до !х покликання, 1нтерес1в, зд1бностей та нормативних вимог у галуз1 вищо! осв1ти, а також здшснюе наукову та науково-техшчну д1яльн1сть.
Основною метою дiяльностi ВНЗ е забезпечення умов, необхвдних для отримання особою вищо! освiти, пiдготовка фаxiвцiв для потреб Укра'ни. В процесi навчально-тзнавально! дiяльностi, взаемоди та спiлкувания з учасниками навчально-виховного процесу вузу в особи, що навчаеться, формуеться громадянська позицiя, приходить розумiння необxiдностi виконання соцiальниx норм, як1 висуваються навчальним закладом з метою формування певно! поведшки та властивостей. Тому прояви ознак корупци у вузi значною мiрою не дають змоги для самореалiзацiï' особистостi, в результат чого виникае сощальне напруження серед оиб, що навчаються, а це веде до постшного пошуку ворога, цишзму, заздростi, его'зму та iн., що перешкоджае реалiзацiï та творчому прогресу особистостi.
Слово «профшактик» походить ввд грецького слова prophylaktikos - запобiжний i визначае його як сукупнють заxодiв, спрямованих на запобiгания виникненню i поширенню будь-чого, на збереження порядку тощо[10, с. 772]. Тому тд профiлактикою проявiв ознак корупци в ВНЗ ми розумiемо сукупшсть заxодiв, органiзованi суб'ектами профiлактики, як спрямованi на запобiгания виникненню i поширенню в навчальному закладi перевищень повноважень, одержання хабара, надання певним особам необгрунтованих переваг та шше. Суб'ект - особа, група оиб, органiзацiя i таке iнше, яким належать активна роль у певному процеа, якi е носiями певних прав i обов'язшв [6, с. 469]. До загальних суб'екпв профшактики корупцiï треба вiднести Верховну Раду Укра'ни, Президента Укра'ни, Кабiнет Мшстр1в Укра'ни, Службу безпеки Укра'ни, Генеральну прокуратуру Укра'ни, Мiнiстерство виутрiшнix справ. органи мюцевого самоврядування, засоби масово! iнформацiï, громадськi органiзацiï, окремi громадяни та iн. До суб'ектiв профшактики проявiв ознак корупцiï в ВНЗ ми ввдносимо керiвника навчального закладу, керiвникiв вiдповiдниx пiдроздiлiв (iнститути, факультети, вiддiления та iншi), вчену раду, ректорат, деканати, науково-педагопчних та педагопчних працiвникiв, органи громадського самоврядування, профспiлковi оргашзаци, органи студентського самоврядування та rnmi.
У зв'язку зi змшами до Закону Укра'ни «Про вищу освiту», як1 вiдбулися в 2010 р., студентське самоврядування увiйшли в новий етап розвитку свое! дiяльностi. Зокрема, якщо до прийняття змш органи студентського самоврядування займались переважно на добровшьних засадах, з обмеженими обов'язками, то ввдтепер ïx повноваження мають велике значення у побудовi навчально-виховного процесу всього вищого навчального закладу. Так у ввдповвдносп до статп 38 Закону тiльки з погодженням з органами студентського самоврядування в вищому навчальному закладi приймаються рiшения щодо: вiдраxувания осiб, що навчаються в вищому навчальному заклад^ та ïx вщновлення; переведення оиб, що навчаються в вищому навчальному закладi за контрактом за рахунок кошт1в фiзичниx чи юридичних ошб на навчання за державним заказом та навпаки; призначати заступника декана, проректора, яю вiдповiдають за роботу зi студентами; поселення осiб, що навчаються в вищому навчальному заклад^ в гуртожиток та ïx виселення; Затвердження рiшень з питань студентських мютечок та гуртожитк1в для мешкання в ВНЗ. Також не менш 10% Вчених рад уих рiвнiв вищого навчального закладу повиннi складати представники осiб, що навчаються в ВНЗ; 10% Вищого колепального органу громадського самоврядування повинт складати представники оиб, що навчаються в ВНЗ та шше. Вс цi повноваження дають можливють студентському самоврядуванню створювати умови по недопущенню правопорушень та бути активним суб'ектом, профiлактики та спрямовувати свою дiяльнiсть на розроблення i реалiзацiю заxодiв, щодо випередження, обмеження та усунення прояв1в ознак корупцшних дiянь в вищому навчальному закладг
Так, в Одеському нацюнальному унiверситетi (ОНУ)_iменi I. I. Мечникова новi норми Закону «Про вищу осв^» щодо повноважень органiв студентського самоврядування були реалiзованi через внесення ввдповщних змiн до статуту ушверситету. Також шiсть осiб (це 10% всього складу ради) з числа оиб, що навчаються в ушверситеп, були делеговаш органом студентського самоврядування з правом голосу до Вчено!' ради ушверситету. Це дае змогу представникам оргашв студентського самоврядування висловлювати та визначати свою позищю щодо вих рiшень, як1 проходять через цей колепальний орган, та реалiзовувати повноваження щодо профiлактики будь-яких правопорушень, зокрема проявiв ознак корупцiï в навчальному закладг Бiля 10 представнишв, що навчаються в унiверситетi, делеговаш до
вищого колегiального органу громадського самоврядування загальних 36opiB (конференцiï) трудового колективу унiверситету, зокрема де вирiшувалось питання щодо обрання претендента на посаду керiвника унiверситету т шше. Так, за останнiй рiк, у погодженш з Радою студентського самоврядування ОНУ, були призначен проректор з науково-педагопчно1' роботи, заступник декану економшо-правового факультету, переведене з навчання за контрактом, на навчання за державним заказом десятки студенпв ушверситету тощо.
На жаль, мусимо констатувати, що негативний й руйнiвний вплив корупци поширився майже в усi напрями дiяльностi нашоï держави. Дiяльнiсть щодо запобтання проявiв корупцiï в бшьшосп випадшв не стала стратепчною для багатьох державних шституцш. Загальновiдомо, що вуз е носieм певних сощальних щнностей та ввдповвдних норм поведшки в суспшьств^ а також, що наступшсть поколiнь, загальнокультурна цiлiснiсть суспшьства багато в чому залежить ввд вищоï школи. Тому дослiдження щодо запобшання виникненню i поширенню проявiв ознак корупцiï в ВНЗ потребуе глибокого та системного вивчення. Ми намагались висвiтлити у статтi проблему корупци та окреслити можливосп студентського самоврядування в профшактищ проявiв ознак цього явища у ВНЗ. Вважаемо, що дедалi в педагогiчних до^дженнях потрiбно шукати вiдповiдi на питання щодо удосконалення та пiдвищення шляхiв протидiï проникненню корупцiï у вузи та ефективного залучення до цього процесу всiх учасник1в навчально-виховно1' процесу. Перспективним е також подальше вивчення закордонного досв^ щодо убезпечення ввд проявiв корупцiï в навчальних закладах та ролi iнших суб'ектiв профшактики в цьому процесi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Багрий-Шахматов Л. В. Уголовно - правовое и криминологические проблемы коррупции, теневой экономики и борьбы с ними / Л. В. Багрий-Шахматов. - Одесса: Латсар, 2001. - 530 с.
2. Бондар Т. I. Студентське самоврядування у вищих навчальних закладах США: особливост становлення та сучасний стан: навч. - метод, поиб / Т. I. Бондар. - Черкаси: ЧНУ iменi Богдана Хмельницького, 2008. - 132 с.
3. Великий енциклопедичний юридичний словник / ред. Ю. С. Шемшученко. - К. Юридична думка, 2007. - 992 с.
4. Еникеев М. И. Общая, социальная и юридическая психология: учебник для вузов / И. М. Еникеев. - СПб.: Питер, 2003. - 752 с.
5. Енциклопедiя освгги / головний ред. В. Г. Кремень. - К.: Юршком 1нтер, 2008. - 1040 с.
6. Новий тлумачний словник украшсько1 мови: у трьох томах / укладачi В. С. Яременко, О. М. Епшушко. - К.: Акошт, 2008.
7. Оран Лембрик Л. Е. Сощальна психолопя: Шдручник: У 2 кн. Кн. 2: Сощальна психолопя груп. Прикладна сощальна психолопя. / Л. Е. Оран Лембрик. - К.: Либщь. 2006. - 560 с.
8. Ортинський В. Л. Педагопка вищо1 школи: навч. поиб. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. Л. Ортинський - К.: Центр учбово1 лггератури, 2009. - 472 с.
9. Подоляк Л. Г. Психолопя вищо1 школи: Навчальний поЫбник для магiстрiв i асшранлв. / Подоляк Л. Г., Юрченко В. I. - К.: ТОВ Фiл-студiя, 2006. - 320 с.
10. Словник шшомовних ^в: 23 000 сл1в та термшолопчних словосполучень / уклад. Л. О. Пустоват та ш. - К.: Довiра, 2000. - 1018 с.
11. Сощолопчна енциклопедiя / укладач В. Г. Городяненко. - К. Академвидав, 2008. - 456 с.
12. Шульженко Ф. П. Юридична вщповвдальшсть за правопорушення у сферi економжи: навч. поибник / Ф. П. Шульженко. С. В. Невмержицький. - К.: КНЕУ, 2003. - 171 с.
УДК: 316.6(075)
С. М. КАЛАУР
ДОЩЛЬШСТЬ ФОРМУВАННЯ КОНФЛIКТОЛОГIЧНОÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 У МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В СФЕРИ ПОСЛУГ
У cmammi розглянуто конфлiктологiчну компетенттсть майбуттх фахiвцiв, як працюватимуть у сферi послуг. BuceimneHO питання управлтня конфлiктами. Особлива увага зосереджена на аналiзi urnxxie попередження конфлiктiв i стратегт врегулювання ïx. Представлено конфлжтограму i комплексну матрицю аналiзу можливих стилiв поведтки у конфлiктi.
