CC BY
28
УДК 343.352:37 (477)
О. Скочиляс-Павлiв
Нащональний ушверситет "Львiвська полгеехшка"
АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИД1В КОРУПЦ1ЙНИХ Д1ЯНЬ У СФЕР1 ОСВ1ТИ
© Скочиляс-naenie О., 2014
Наведено види корупцшних (¡янь у сфе|р освiти за ршшми критерiями класифжаци та охарактеризовано кожний з названих вилпв Вщзначено, що дослщження вилп} корупцiйних л1яиь у ct|)epi освiти дасть змогу виробити ефективш заходи протиди.
Ключов1 слова: сфера освгги, види корупцiйних л1яиь, класифжащя корупцшних л1яиь, заходи протидil корупци.
O. Skochylias-Pavliv
ADMINISTRATIVE AND LEGAL DESCRIPTION OF CORRUPTION IN EDUCATION
The article presents the types of corruption in the education sector by various criteria classifies each of these species. The analysis of types of corruption in the education sector will help develop effective measures to counteract them.
Key words: sphere of education, types of corruption, classification corruption, measures of counteraction to corruption.
О. Скочиляс-Павлов
АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДОВ КОРРУПЦИОННЫХ ДЕЯНИЙ В СФЕРЕ ОБРАЗОВАНИЯ
Приведены виды коррупционных деяний в сфере образования по различным критериям классификации и охарактеризовано каждый из названных видов. Отмечено, что исследования видов коррупционных деяний в сфере образования позволит выработать эффективные меры противодействия.
Ключевые слова: сфера образования, виды коррупционных деяний, классификация коррупционных деяний, меры противодействия коррупции.
Постановка проблеми. Сьогодш повщомлення про корупцш у сферi освгги можна прочитати на шпальтах майже ycix газет та журналiв. Сощолопчш дослщження, проведет в Ук-ра!т протягом останшх роюв, показують, що корупщя у сферi освпти визнаеться одшею з найпо-ширешших, особливо з урахуванням того, що у цш сферi представленi iнтереси значно! частини населення. Незначне скорочення корумпованост у 2011 р. порiвняно з 2009 р. було зафжсоване серед керiвництва й викладачiв вищих навчальних закладiв (iз 49 до 47,1 %), однак громадяни вважають, що корупцш зросла серед керiвникiв та вчителiв шкiл [10]. Iдентифiкувати та визначити стутнь реально! поширеностi усiх рiзновидiв корупцiйних практик у сферi освпти доволi складно, оскiльки здебiльшого вони е латентними видами, в яких корупцшна складова не е настшьки очевидною, !х "вартють" не визначаеться, а самi вони переважно не сприймаються пересiчними громадянами як корупцш, наприклад, використання знайомств, обмiн послугами тощо. Дослщжен-ня видiв корупцшних дкнь у сферi освiти дасть змогу виробити ефективш заходи щодо протидii !м.
Мета дослщження - окреслити види корупцшних дкнь у сферi освiти за вiдповiдними критерiями класифiкацii'.
Стан дослщження. В адмшстративнш науцi OKpeMi аспекти проблеми корупци у сферi освiти знайшли свое вiдображення у роботах М. Мельника, О. Миколенко, О. Пишулшо1, М. Погорецького, О. Прохоренко, О. Остапенка, С. Стеценко, О. Ткаченко, М. Флейчук та шших.
Виклад основних положень. Необхщно зазначити, що в науковiй лiтературi не запропоновано класифжаци корупцiйних дкнь у сферi освiти. Тому за основу використову-ватимемо загальну класифжащю корупцiйних дiянь, яка наводиться у нормативно-правових актах, та класифжащю, запропоновану ученими-спещалютами.
О. I. Миколенко зазначае, що класифжацк адмiнiстративних проступкiв - це 1х розподш на групи (категорп) залежно вщ того чи шшого критерiю. Класифiкацiя адмiнiстративних проступив мае i практичне, i теоретичне значення, i необхщна для цШсного уявлення структури протиправних дiянь, за яю законодавством передбачена адмiнiстративна вщповщальнють; для з'ясування специфiки окремих груп адмшштративних проступкiв, а також для розумшня процесуального порядку притягнення винно! особи до адмiнiстративноi вiдповiдальностi за проступки вщповщно! категорп [3, с. 43-44].
Отже, класифiкацiя адмiнiстративних корупцшних проступкiв - це розподiл !х на групи за спiльними ознаками. Класифiкацiя корупци, вважае G. Скулиш, дае змогу розкрити багатоас-пектшсть дослiджуваноi проблеми, сприяе виокремленню головних напрямюв подальших дослщ-жень причин та умов корупци на сучасному етат i, як наслщок, виробленню конкретних правових, полiтичних, економiчних та шших пропозицш щодо протиди зазначеному антисуспшьному явищу, його локалiзацii та мiнiмiзацii [8, с. 213].
Найпоширенiшим видом корупцшного дiяння у сферi освгги, за яке передбачена кримiнальна вщповщальнють, е хабарництво, яке охоплюе давання та одержання хабара. Таю висновки тдтверджують результати загальнонацюнального опитування студенив, яке проводив Фонд "Демократичш тщативи" iм. 1лька Кучерiва та фiрма "Ukrainian Sociology Service" з 23 березня по 3 квптня 2010 р. Усього було опитано 1008 студенпв. Здебшьшого для студентiв корупцiя ототожнюеться з хабарництвом (отримання вщ студентiв грошей за оцiнку, зарахування практики тощо) - так вважае 75 % опитаних студенив. Водночас 43 % студенпв визначили як корупцш випадки здирництва (вимагання послуг, придбання конкретних видань тощо), а 40 % - зловживання службовим становищем в особистих цшях [4].
Найпоширенiшими видами корупцшних дiянь у сферi освпти, що передбаченi в КУпАП i вчиняються науково-педагогiчними працiвниками пiд час вступу до ВНЗ та пщ час навчального процесу, е одержання неправомiрноi вигоди та незаконне одержання дарунка. Це пщтверджують результати згадуваного вище загальнонацiонального опитування студентiв. Загалом серед уих студентiв 32 % вщповши, що !м доводилось дарувати подарунки викладачам, проте лише 14 % таю дп вважають корупщею. 27 % опитаних надавали викладачам рiзноманiтнi послуги, 24 % - платили грошi за оцiнки, а 21 % - купували реферати, курсовi та дипломш роботи. Не були задiянi в корупцiйних дiях лише 34 % студентав. Головна причина участа в рiзних видах корупцшних практик полягала у прагненнi одержати потрiбну оцiнку - на це вказали 52 % опитаних студенив. На тиск викладача послалося значно менше - 15 % [4].
Однiею з вимог нового закону "Про засади запоб^ання i протидii корупцii" е запровадження обмежень щодо одержання дарункiв. У ст. 8 закону передбачений вичерпний перелж випадюв, коли отримання дарунка (пожертви) вщ юридичних або фiзичних осiб забороняеться, а саме:
1) за ршення, дii чи бездiяльнiсть в iнтересах дарувальника, що приймаються, вчиняються безпосередньо самою особою, i за сприяння iншими посадовими особами та органами;
2) якщо особа, яка даруе (здшснюе) дарунок (пожертву), перебувае у пiдпорядкуваннi обдаровуваноi особи.
Можна брати дарунки, яю вщповщають загальновизнаним уявленням про гостиннiсть, та пожертви, якщо вартють таких дарунюв (пожертв) не перевищуе 50 % вщ мiнiмальноi заробiтноi плати, встановлено1 на день прийняття дарунка (пожертви), одноразово, а сукупна вартють таких дарунюв (пожертви), отриманих з одного джерела протягом року, - одше1 мшмально1 заробптно1
плати, встановлено! на 1 шчня поточного року. Таю обмеження щодо вартост дарункiв (пожертв) не поширюються на дарунки (пожертви), якк
1) дарують близькi особи;
2) е загальнодоступними знижками на товари, послуги, загальнодоступш виграшi, призи, преми, бонуси [6].
Подарунки е традицiйними знаками уваги та вдячностi вчителям та викладачам. I якщо ранiше це були символiчнi речi (квiти, цукерки) i лише на професiйне свято чи ювшей, то в сучас-них умовах вони виходять за допустимi межi. Часто дорогi подарунки е завуальованою формою отримання неправомiрноi вигоди. Врегулювання питання про прийняття подарунюв посадовими особами е позитивним ршенням для украшського суспiльства. Та все ж дои невиршеними е чимало питань. По-перше, не встановленi умови вщкритост подарункiв, по-друге, вщсутня вимога про !х обов'язкове декларування та облж, по-трете, е вщкритим питання, - хто i як визначатиме вартють подарунка. Вбачаеться, що доцшьно прийняти окремий нормативно-правовий акт, яким i врегулювати зазначенi питання.
Отже, у нормативно-правових актах застосовують такий критерш класифжаци корупцiйних проступков, як стутнь суспшьно1 небезпеки, вщповщно до якого корупцшш правопорушення подiляються на корупцшш злочини та адмшютративш корупцшш проступки.
Тепер зупинимось на класифжаци корупцшних дiянь, що пропонують учет, як дослщжували проблеми протидп корупцп.
Критерп, за якими можна класифжувати адмiнiстративнi проступки, вважае О. I. Миколенко, можуть бути рiзнi: а) залежно вщ родового об'екта правопорушення, який вказують у назвi роздшу КУпАП; б) залежно вщ форми вини - умисш та необережнц в) залежно вiд об'ективно! сторони складу адмшстративного проступка - матерiальнi та формальнi; г) залежно вщ ступеня суспшьно! небезпеки адмiнiстративного проступка i мiри покарання за його вчинення - проступки пщвищеного ступеня суспшьно! небезпеки, проступки iз незначним ступенем суспшьно! небезпеки, проступки iз середнiм ступенем суспшьно! небезпеки [3, с. 44].
По суп, наведет критерп класифжаци стосуються характеристики складу адмшстративного проступка. Якщо !х застосувати до конкретного проступка, то ми одержимо опис його об'ективно! та суб'ективно! сторони. Проте види корупцшних дкнь не вичерпуються зазначеною класифжащею i е доволi рiзноманiтними.
Мехашзм корупцiйноi дiяльностi М. I. Мельник демонструе за допомогою чотирьох умовних схем, як визначають види корупцшних дкнь, що можуть iснувати i в освiтнiй сферi.
1. "Ти менi - я тобГ' (взаемодiя суб'ектiв корумпованих вщносин здiйснюеться на мате-рiальнiй основi). Це найпоширешша, найтиповiша й найефективнiша з погляду досягнення результату корупцiйноi дiяльностi схема корумпованих вщносин.
2. "Ти меш - я тобГ' (взаемодiя суб'ектав корумпованих вщносин здiйснюеться на нематерiальнiй основi). Також доволi поширена схема корумпованих вщносин, яка, на вщмшу вiд попередньоi, як правило, характеризуеться слабшою мотивацiею дiй суб'ектiв такоi взаемодii. Хоча в окремих випадках, особливо, коли це стосуеться виршення життево важливих для суб'ектiв таких вщносин питань (наприклад, вступ дггей до ВНЗ, влаштування родичiв на роботу, просування по службi тощо), мотиви такого роду корумпованоi дкльносп можуть не уступати, а школи i переважати корисливу мотивацiю.
3. "Я - тобГ'. Ця схема характеризуеться тим, що задоволення особистих штерейв суб'екпв корупцiйних вщносин здшснюеться в односторонньому порядку, або шляхом неправомiрного використання особою, уповноваженою на виконання функцш держави, влади або посадових повноважень, задовольнити тшьки штереси третiх осiб, або це вщбуваеться лише щодо iнтересу посадово1 особи, яка отримуе незаконну матерiальну винагороду. 1й надаються послуги матерiального чи нематерiального характеру, задовольняються iншi И особист iнтереси.
4. "Я - собГ'. За тако1 корумповано1 поведшки особа, уповноважена на виконання функцш держави, за допомогою неправомiрного використання надано1 1й влади або посадового становища задовольняе свш корисливий або шший iнтерес самостiйно, без взаемодп з iншою стороною
корумпованих вщносин. До ще! корупцшно! дкльност необхщно зарахувати зловживання тако! особи не тшьки для задоволення власного штересу, а й iнтересiв сво!х близьких, родичiв, iнтереси яких для суб'екта корупци е такими ж важливими, як i сво! особист [2, с. 10-11].
Вбачаеться, що критерiем класифжаци у цьому випадку виступае характер взаемоди суб'ектiв корумпованих вщносин.
К. М. Левкiвський прояви корупци, яю найчастiше наявнi у нашому повсякденному життi, подiляе на таю:
- хабарництво - общянка, пропозицк чи надання яко!сь переваги, яка належно впливае на ди чи рiшення посадово! особи;
- здирництво - примушування громадянина платити грошi чи надавати iншi цшносп в обмiн на ди чи бездiяльнiсть посадово! особи;
- протекщошзм - надання ресурсiв громадянами, яю належать до яко!сь певно! прившейовано! групи;
- кумiвство - висування родичiв на державнi посади, надання !м пiльгових послуг та ресуршв;
- обман - отримання власно! вигоди чи вигоди для третьо! сторони внаслщок обману громадянина чи юридично! особи;
- розтрата бюджетних коштiв - крадiжка ресурсiв особами, яю мають владу або контроль над будь-чим щнним;
- зловживання владою - участь у домовленостях, придбанш посади чи отриманнi комерцшного iнтересу, що е несумiсним з офщшним статусом та становищем [1, с. 39].
Класифжащю корупцiйних дкнь у сферi освiти пропонують О. Школаева, В. Шамаев. Методологiчно розгляд явища корупци у сферi освгги, вважають вченi, доцiльно проводити на основi класифiкацii, яку запропонував М. Джонстон:
1. Хабарництво, що пов'язане з протизаконними дкми, як, наприклад, хабар за залж чи юпит, отримання лiцензii, можливiсть вступу до ВНЗ тощо.
2. Патронажна система (протекщошзм), метою юнування яко! е заступництво "потрiбним" людям, здатним надавати за подiбну "допомогу" рiзного роду блага або послуги. Дiячi, яю контролюють патронажнi системи, намагаються монополiзувати владу аж до встановлення повного контролю за дiяльнiстю легiтимного органу (ради або шшого колегiального органу).
3. Непотизм (дружба, кумiвство, сшейтсть) призводить до призначення родичiв на ключовi посади у сферi освпти - клановостi, що сприяе появi суб'ективiзму у системi управлiння та оргатзаци, ухваленню управлiнських рiшень не на користь установи, а на користь клану.
4. Кризова корупцк - система вщносин представник1в вищих навчальних закладiв iз представниками бiзнес-елiти та кримiналу в умовах ризику, коли предметом кутвльпродажу стають ршення офiцiйних органiв, якi можуть призвести до великих сощально-полптичних змiн у масштабах кра!ни i регiонiв (приватизащя п1дприемств наукоемiсткоi продукцН та наукових об'ектiв, передача в п1дпорядкування неконституцшному органу пров1дних ВНЗ, зниження престижу у суспiльствi диплому про вищу освiту, наукового ступеня, вченого звання шляхом присвоення !х представникам держапарату, бiзнесу, кримiналу тощо з подальшим працевлаш-туванням таких "учених" викладачами ВНЗ) [5].
Звернемо увагу на те, що, по-перше, запропоноваш класифжаци охоплюють усi можливi види корупцшних дiянь у сферi освiти, здебшьшого тi, якi можуть учинятися керiвниками мiнiстерств, ВНЗ та iхнiми заступниками, тобто на вищому рiвнi. По-друге, щ класифiкацii е доволi умовними, оск1льки в них використовуються неправовi термiни (здирництво, протекцiонiзм, кумiвство).
С. Г. Стеценко та О. В. Ткаченко досл1джували питання протиди корупци в органах внутршшх справ i висвiтлили форми проявiв протиправно! поведшки з ознаками корупцЦ серед пращвниюв ОВС. Корупцiю в ОВС традицшно подiляють на зовнiшню та внутршню [9, с. 10-11]. Цi форми корупци можна спроектувати i на сферу освпти та видiлити такий критерiй класифiкацii, як статус особи, яка пропонуе вдатися до корупцшних дкнь.
Зовшшня корупцк характеризуеться як прийняття пропозицп педагогiчним та науково-педагогiчним пращвником на вчинення протиправноi дii або невчинення ди за матерiальну винагороду чи вигоду в штересах защкавленого суб'екта, який не е пращвником освпти та не мае шшого впливу на дiяльнiсть чи бездiяльнiсть науково-педагопчного працiвника, окрiм надання матерiальноi винагороди. Це може бути пропозицк вiд батькiв, студентiв про вчинення певних дш (зарахування до ВНЗ, виставлення позитивно! ощнки) за певну винагороду.
Обставини вчинення подiбних правопорушень з ознаками корупцii рiзноманiтнi. Науково-педагогiчний працiвник може отримати певну винагороду у зв'язку з виконанням сво!х безпосередшх обов'язкiв, а також за протиправш дii або сприяння вчиненню таких дш, що не належать до його повноважень та компетенции Одним iз способiв вчинення правопорушень з ознаками корупци е навмисне створення суб'ектом корупцшних дкнь ситуацii, яка пщштовхуе студентiв до пропонування йому хабара. При цьому м1ж вчиненням науково-педагогiчним працiвником певно! дii з використанням посадового становища та наданням йому защкавленою особою певних переваг, пшьг та шших благ об'ективно iснуе безпосереднiй взаемозв'язок, що е кватфжуючою ознакою корупцшного дiяння.
На вiдмiну вiд "зовшшньо!" корупцii, суть корупцii "внутршньо!" полягае у тому, що вщносини м1ж науково-педагогiчними працiвниками будуються не на основi нормативно-правових актiв, а на певних домовленостях, внаслщок яких порушуються принципи !х дiяльностi. 1деться про те, що викладач з одше! кафедри може попросити викладача з шшо! кафедри посприяти у складанш модуля, залiку чи екзамену студенту, яким вш опiкуеться.
Внутрiшня корупцк ускладнюеться тим, що вона мае здатнють вражати кiлька або навить i усi рiвнi окремого факультету навчального закладу. Трапляються випадки, коли матерiальнi вигоди надходять не лише до пе! посадовоi особи, яка безпосередньо !х приймае, а розподшяеться у межах пiдроздiлу. У таких випадках вибудовуеться паралельна до офщшного органу система корупцшно! органiзацi!, яка шнуе за сво!ми правилами та виконуе ту чи шшу дiяльнiсть в особистих iнтересах. Це створюе специфiчну атмосферу: корупцiя стае поширеним i повсякденним явищем, до не! звикають, вона стае нормою та правилом поведшки.
Залежно вщ способiв органiзацii та вчинення корупцiйного проступка у сферi освiти корупцк подшяеться на:
- внутрiшньоорганiзовану корупцiю;
- шдивщуально органiзовану корупцiю;
- ситуативну корупщю.
Використовуючи свою посаду для незаконного отримання матерiальних благ, керiвник змушений розраховуватися за це зi сво!ми пщлеглими, стае в!д них залежним. У такш ситуацii до участа у протиправних д1ях залучено кшька осiб, як! колективно, у непередбачений законом спосiб отримують пшьги та !нш! переваги. Таку корупщю необхщно вважати внутрiшньоорганiзованою. I! умовами е взаемна пщтримка та допомога ствробптниюв окремого або к!лькох пщроздЫв навчального закладу.
Суть iндивiдуально органiзовано! корупц!! полягае у тому, що окремий науково-педагопчний працiвник систематично, за заздалег1дь визначеним порядком, надае певш послуги або виконуе певну роботу на користь суб'екта правовщносин, за що отримуе певш матерiальнi або !нш! блага.
Ситуативною корупщею серед науково-педагогiчних пращвниюв необхiдно вважати таку, коли зазначеш особи, зобов'язанi ухвалити рiшення стосовно шшого суб'екта суспшьних в!дносин (наприклад, прийняти чи в1дмовити у прийнят у ВНЗ), при цьому створюють незаконш перепони, або такi умови, як1 спонукають до дачi !м неправомiрноi вигоди чи !ншо! винагороди. За ситуативно! корупци особа вчиняе певш д1яння на користь шшого суб'екта правовщносин одноразово, при цьому, як правило, згода сторш до под1бних дш виникае безпосередньо пщ час вирiшення окремих питань суспшьних вщносин. За одноразово! домовленосп сторони св1домо нехтують встановленими нормативно-правовими актами, правилами та порядком врегулювання вщносин.
О. Я. Прохоренко, дослщжуючи кримшальний аспект корупц!йних прояв!в у системi державно! служби, залежно вщ о6сяг!в i масштабiв тих об'ектав, як! е предметом корупц!!, подшяе
корупщю на "верхiвкову" i "низову" [7, с. 53]. До першо^' належать протизаконт дИ, вчинки керiвникiв мшстерств та ВНЗ i iхнiх заступниюв, пов'язаних з розподiлом державних замовлень, видшенням бюджетних коштiв, влаштуванням на певну посаду за грошi тощо.
До "низовоГ' корупцп належать проступки науково-педагопчних працiвникiв, якi не е посадовими особами, з отриманням неправомiрноi вигоди за виконання дiй, що належать до !хшх обов'язкiв, - прийом модуля, залжа чи екзамену.
На нашу думку, доповнити перелж видiв корупцiйних дiянь у сферi освiти можна ще такими видами, як системна та випадкова корупцiя, залежно вщ стiйкостi корумпованих зв'язюв. Суть системно1 корупцп полягае у тому, що для деяких викладачiв е традицшною практика отримати неправомiрну вигоду вщ студентiв. Iнформацiя про такого викладача поширюеться швидко, передаеться вщ поколiння до поколiння студенпв, якi знають, скiльки коштуе шпит чи залiк. Така ситуацiя задовольняе студентав, якi не мають бажання вчитися, але мають можливють платити, тому заздалегщь вирiшують питання про складання залiково-екзаменацiйноi сесii, практики, захисту дипломно1 роботи тощо. Нерщко при цьому видi корупцii використовують посередницьк зв'язки. Так налагоджуеться вщповщна система неофщшних зв'язюв i стосункiв.
Випадкова корупцiя е менш небезпечною, оскшьки мае одноразовий характер. Такий вид корупцп найчастiше може виявлятися пщ час вступно! компанii, коли викладач сприяе вступу у ВНЗ окремому абiтурiентовi. П1д час навчального процесу можливий випадок, коли на прохання викладача-колеги виставляеться позитивна оцшка за модуль, залж чи iспит тому чи шшому студентовi.
Протидiяти системнш корупцii набагато важче, н1ж окремим корупцшним практикам. Головна проблема знищення системноi корупцii полягае у тому, що вона потребуе волi викладача вщмовитись вщ додаткового джерела збагачення. Важливим е бажання студентiв здобувати знання, а не купувати !х.
Ще один вид корупцii у сферi освiти зумовлений наявнiстю посередника мш суб'ектами корумпованих вщносин. Взаемодiя мiж суб'ектами корупцiйного процесу вщбуваеться або напряму, або через посередника. Наявнють чи вiдсутнiсть посередника залежить вщ етапу, на якому вчиняються корупцшш дiяння. Наприклад, пщ час вступу у ВНЗ, як правило, участь посередника е обов'язковою. Пщ час складання поточного та пщсумкового видiв контролю вщбуваються особистi контакти викладача i студента.
Висновки. Отже, можна видшити такi види корупцп у сферi освiти: 1) за характером взаемодй суб'ектiв корумпованих вщносин у сферi освiти: матерiальна, нематерiальна, одностороння; 2) за статусом особи, яка пропонуе вдатися до корупцшних дiянь: зовнiшня та внутрiшня; 3) за способом оргашзацп i вчинення корупцшного проступку: внутрiшньоорганiзована, iндивiдуально оргашзована, ситуативна; 4) за обсягами та масштабами об'ектав у сферi освпти, на якi посягае корупцiя: "верхiвкова", "низова"; 5) за стiйкiстю корумпованих зв'язюв у сферi освiти: системна, випадкова; 6) за наявнютю посередника мiж суб'ектами корумпованих в1дносин: пряма та опосередкована. Класифiкацiя корупцiйних дiянь у сферi освiти уможливить дослщити причини й умови вчинення корупцп i виробити вiдповiднi заходи щодо ii запобiганню та протидii.
1. Корупця та eidnoeidcmbHicmb за Kopyn^rni дй: навч.-метод. noci6. / за заг. ред. проф. К. М. Левшвського. - Львiв: Астpoлябiя, 2009. - 160 с. 2. Мельник М. Пpoтидiя корупци: поняття, мета, напрями / М. I. Мельник // Право Украгни. - 2002. - № 4. - С. 22-26. 3. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине: учеб. пособ. - 2-е изд., доп. / А. И. Миколенко. - К.: Одиссей, 2006. - 352 с. 4. Навчання у ВНЗ очима стyдентiв: результати загальнонащонального опитування стyдентiв за даними Фонду "Демократичш тщативи" ш. 1лька Кyчеpiва та фipми "Ukrainian Sociology Service" 2010 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. dif.org.ua. 5. Школаева О. Сoцiальнo-екoнoмiчна оцтка негативних явищ у системi вищог освти / О. Школаева, В. Шамаев. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.expert.in.ua. 6. Про засади запобкання i протиди корупцй': закон
Украгни № 3206-VI eid 7 квтня 2011 року // Офщшний eicHUK Украгни. - 2011. - № 44. - Ст. 1764. 7. Прохоренко О. Я. Корупця по-украгнськи: сутшсть, стан, проблеми / О. Я. Прохоренко. - К., 2005. - 166 с. 8. Скулиш С. Прояви корупцгг в сучасних умовах / С. Скулиш //Право Украгни. -2010. - № 11. - С. 213-228. 9. Стеценко С. Г. Корупця в органах внутрштх справ: проблеми протиди: монографiя /С. Г. Стеценко, О. В. Ткаченко. - К.: Алерта, 2008. - 168 с. 10. Сфера освти залишаеться одшею з найкорумпованших в крагт. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita. ua/news.
УДК 342.97:352 (477) С. Дембщька
Нащональний ушверситет "Львiвська полгеехшка"
КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАН1В ДЕРЖАВНО1 ВЛАДИ
В УКРА1Н1
©Дембщька С., 2014
Порушусться i анамзусться питання кадрово!' полггики в УкраТ'ш, кадрового забезпечення оргашв державного управлшня та оргашв мкцевого самоврядування високопрофесшними пращвниками.
Ключовi слова: кадрова полггика, кадрове забезпечення, органи державного управлшня.
S. Dembitska
ON STAFFING AUTHORITIES IN UKRAINE
Violated and analyze issues of personnel policy in Ukraine, providing government and local government employees highly.
Key words: personnel policy, institutional provisions, general government.
С. Дембицкая
О КАДРОВОМ ОБЕСПЕЧЕНИИ ОРГАНОВ ГОСУДАРСТВЕННОЙ
ВЛАСТИ В УКРАИНЕ
Поднимаются и анализируются вопросы кадровой политики в Украине, кадрового обеспечения органов государственного управления и органов местного самоуправления высокопрофессиональными работниками.
Ключевые слова: кадровая политика, кадровое обеспечение, органы государственного управления.
Постановка проблеми. Питання професiоналiзму та компетентноста оргашв державного управлшня та оргашв мюцевого самоврядування постае одним iз важливих завдань, як стоять на шляху втшення та змщнення кадрово! политики у нашш державь Акцентуеться увага на однш iз найважливших проблем у дкльност орган1в державного управлшня - шдготовщ високо-кватфжованих кадрiв, обгрунтовуеться необхiднiсть формування професшного кадрового потенцiалу держслужбовцiв, здатних на надежному р1вш виконувати покладенi на них обов'язки та завдання.
Мета дослщження - з'ясувати стан кадрового забезпечення оргашв державно! влади й оргашв мюцевого самоврядування, знайти шляхи покращення ефективност реалiзацii управ-лшських функцiй державними службовцями органiв державно! влади.
