Научная статья на тему 'Структурно-функциональное состояние костной ткани и микробиоценоз кишечника у женщин в постменопаузальном периоде'

Структурно-функциональное состояние костной ткани и микробиоценоз кишечника у женщин в постменопаузальном периоде Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
124
19
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
МіКРОФЛОРА КИШЕЧНИКА / ХАРЧУВАННЯ / ОСТЕОПОРОЗ / МИКРОФЛОРА КИШЕЧНИКА / ПИТАНИЕ / INTESTINAL MICROFLORA / NUTRITION / OSTEOPOROSIS

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Коваленко Н. К., Огирчук Е. С., Полтавская О. А., Поворознюк В. В., Дзерович Н. И.

Изучен состав микрофлоры дистального отдела кишечника 25 женщин в возрасте 50–79 лет, здоровых и больных остеопорозом, в зависимости от их питания. Количественный состав микрофлоры кишечника женщин, больных остеопорозом, свидетельствует о наличии дисбактериоза, обусловленного снижением содержания бифидо-и лактобактерий и повышенным уровнем нежелательной микрофлоры. Проанализирован состав 78 нутриентов в рационе питания исследуемых женщин. Показано, что рацион питания женщин, больных остеопорозом, является более калорийным и обогащенным эссенциальными нутриентами, чем рацион здоровых женщин. Проанализированы показатели минеральной плотности костной ткани в зависимости от количественного состава представителей девяти групп микроорганизмов, выделенных из дистального отдела кишечника. Достоверно установлено, что с увеличением количества энтерококков в содержимом дистального отдела кишечника наблюдается ухудшение структурно-функционального состояния костной ткани.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Коваленко Н. К., Огирчук Е. С., Полтавская О. А., Поворознюк В. В., Дзерович Н. И.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The distal intestinal microflora was investigated in 25 women aged from 50–79 years old, health and with osteoporosis, depending on their nutrition. The quantitative representation of intestinal microflora in women with osteoporosis confirms the dysbacteriosis induced by decreased concentration of bifid and lactic bacteria and enhanced concentration of negative microflora. Seventy-eight nutrients in investigated women were analyzed. Food ration of the patients with osteoporosis was found to be more caloric and enriched with essential nutrients in comparison with the food ration of health women. Bone density mass was analyzed depending on the quantitative representation of 9 groups of microorganisms from distal intestine. Enhanced concentration of Enterococcus in distal intestine was significantly associated with worse structure functional condition of bone tissue.

Текст научной работы на тему «Структурно-функциональное состояние костной ткани и микробиоценоз кишечника у женщин в постменопаузальном периоде»

Практична медицина

БОЛЬ. <;у< ТАБЫ. ПОЗВОВ0Ч1 шк

УДК616.34-008.8+616.71-007.234

КОВАЛЕНКО Н.К., ОГ1РЧУКК.С., ПОЛТАВСЬКА О.А.

1нститутм'жроб'юлог'йiв'русологп 'т. Д.К. ЗаболотногоНАНУкраУни,м. КиУв

ПОВОРОЗНЮКВ.В., ДЗЕРОВИЧ Н.1., ДУБЕЦЬКА Г.С., МУС1€НКО А.С. 1нститут геронтологи 'т. Д.Ф. Чеботарьова НАМН УкраУни, м. КиУв

СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН К1СТКОВО1 ТКАНИНИ ТА М1КРОБ1ОЦЕНОЗ КИШЕЧНИКА В Ж1НОК У ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1

Резюме. Вивчено склад мiкрофлори дистального вiддiлу кишечника 25 жшок вiком 5079 ромв, здорових i хворих на остеопороз, залежно вщ Тх харчування. Кшьмсний склад мiкрофлори кишечника жшок, хворих на остеопороз, свщчить про наявшсть дисбактерю-зу, зумовленого зниженням вмкту бiфiдо- та лактобактерiй i збiльшеним рiвнем небажаноТ мiкрофлори. Проаналiзовано склад 78 нутрi€нтiв у рацюы харчування дослiджених жiнок. Показано, що рацiон харчування пацi€нток iз захворюванням на остеопороз € бiльш ка-лорiйним та збагаченим на есенщальы нутрi€нти, нiж рацiон здорових жшок. Проаналiзо-вано показники мшеральноТ' щшьносл мстковоТ' тканини залежно вiд ктьмсного складу представникiв дев'яти груп мiкроорганiзмiв, видiлених iз вмiсту дистального вщдшу кишечника. Вiрогiдно встановлено, що зi збiльшенням кiлькостi ентерококiв у вмкт дистального вiддiлу кишечника спостер^а€ться погiршення структурно-функцiонального стану мстко-воТ тканини.

Ключов1 слова: мiкрофлора кишечника, харчування, остеопороз.

Молочноки^ бактери здавна використовували в приготуваннi кисломолочних напо!в. Початок нау-ковому обГрунтуванню 1х застосування було покла-дено вщомим вченим, лауреатом Нобелiвськоí преми 1.1. Мечниковим, який запропонував для оздоровлен-ня оргашзму людини та продовження активного дов-голiття мечникiвську простоквашу, приготовану з ви-користанням болгарсько! палички.

У наш час ферментоваш молочнi продукти з вико-ристанням молочнокислих бактерiй е невiд'eмним компонентом харчування людей рiзних вiкових груп, особливо дггей та людей лггнього вiку. Для тдтрим-ки стану здоров'я людей старшого вшу необхщне нор-мальне функцiонування шлунково-кишкового тракту та його мшробюценозу, оскшьки вiковi змiни в ор-ганiзмi погiршують всмоктування в кишечнику есен-цiальних мiкронутрieнтiв, що може бути причиною захворювань юстково-м'язово! системи, у тому чи^ остеопорозу [6, 8, 11, 13]. Проблема остеопорозу особливо актуальна в наш час у зв'язку з попршенням со-щально-еколопчно! ситуаци, порушенням рацюналь-

ного харчування, що призводить до проявiв патологи шлунково-кишкового тракту на фош дисбалансу нормально! мшрофлори (дисбактерюзи).

Вiдомо, що важливу роль у патогенезi остеопорозу вiдiграe дефiцит кальцш в фактичному рацiонi харчування. При аналiзi ролi фактичного харчування в роз-витку патологи опорно-рухового апарату в людей старших вшових груп встановлено зменшення змюту в до-бовому рацiонi харчування, о^м бiлкiв, амiнокислот, жирiв, ще й мiнеральних елементiв — кальцш, магнш, фосфору та iнших [6, 8]. Крiм того, не менш важливу роль вщграе наявнiсть цих ну^енпв у рацiонi харчування людей з патолопею юстково-м'язово! системи, зокрема остеопорозом [7].

Головною перевагою кисломолочних продуклв е 1х властивють надавати органiзму людини молочнокислi бактери, як1 мають пробiотичнi властивостi, а також 1х метаболiти. Молочнокислi бактери вщграють важливу роль у нормалiзацií роботи кишечника, його всмокту-вально! функци, сприяють абсорбци вiтамiну Б, каль-цiю, селену та беруть участь у формуванш iмунобiоло-

пчних реакцш opraHÍ3My, сприяють зменшенню про-никностi судинних, тканинних 6ap'epÍB для токсичних продуктiв патогенних i умовно-патогенних мшроор-ганiзмiв. KpiM того, зменшення вмiсту бiфiдобактерiй призводить до порушення всмоктування не тльки кальцiю, а й вiтамiну D [12]. Одшею з найважливiших властивостей мшрофлори кишечника е синтез корот-коланцюгових жирних кислот, що утворюються вна-слiдок анаеробного бродiння сахаридiв, доступних для бактерiй. Жирнi кислоти сприяють зниженню рН, за-безпечуючи колонiзацiйну резистентнiсть, а також бе-руть участь у регулюваннi моторики кишечника. На-приклад, бутират забезпечуе енергетичш потреби ет-телiальних клггин товстого кишечника, бере участь у процесах всмоктування води, натрш, хлору, кальцш та магнiю. Нестача жирних кислот призводить до вод-но-електролггаого дисбалансу в органiзмi людини та дефщиту кальцiю й магнiю [1, 9].

Молоко та кисломолочш продукти е важливим дже-релом кальцш, магнш та фосфору. Завдяки вщно-сно низьким значенням рН у йогуртах кальцш та магнш знаходяться в юшзованому станi, що полегшуе 1х всмоктування в кишечнику [10].

Метою нашого дослщження було вивчити зв'язок мiж фактичним харчуванням, мiкробiоценозом шлун-ково-кишкового тракту та захворюваннями юстково-м'язово'1 системи в жшок старшого вiку.

Матерiали i методи

Спшьно з вщдшом кшшчно'1 фiзiологii та патологи опорно-рухового апарату ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра1-ни» обстежено 25 пацieнток вшом 50—79 рокiв, якi перебували в постменопаузальному перiодi жит-тя. Уа дослiджуванi особи проходили загально-кшшчне обстеження. Проводили визначення мь нерально'1 щiльностi ыстково'1 тканини (МЩКТ) методом двохенергетично'1 рентгешвсько'1 абсор-бцюметри за допомогою денситометра Prodigy (GE Medical systems, Lunar). Мшробюлопчне дослщ-ження фекалш проводили на елективних середови-щах методом висiву десятикратних розведень. Для видшення лактобактерiй використовували агари-зоване середовище MRS [3]. Бiфiдобактерii видшя-ли на середовищi MRS з 0,05 % цистешу в анаероб-них умовах iз використанням анаеробно'1 системи Gen Box (BioMerioux, Францiя) протягом 24—48 годин при 37 °С [4, 5]. Для виявлення E.coli та патогенних ентеробактерш вщповщш розведення вись вали на агаризованi середовища Ендо та вюмут-сульфiт-агар. Стафiлококи визначали на середови-щi № 10, дрiжджi висiвали на середовище Сабуро. Спороутворюкш бактерй визначали шляхом виаву на м'ясо-пептонний агар пiсля про^вання розведень у фiзiологiчному розчиш на водянiй банi при 80 °С протягом 20 хвилин. Поави iнкубували в тер-мостатi за температури 37 °С протягом 24—48 годин, дрiжджi — протягом 72 годин при 28 °С. Шдсумо-вували кiлькiсть колонieутворюючих одиниць у 1 г фекалш (КУО).

Вивчення стану фактичного харчування проводили за допомогою анкетно-вагового методу протягом 3 дшв. Визначали так показники добового рацюну: калоршшсть, вмют бшыв i жирiв рослин-ного та тваринного походження, незамшних, за-мiнних амiнокислот, вуглеводiв, холестерину, три-глiцеридiв, фосфолiпiдiв, мiнеральних елементiв, вггамМв та вiтамiноподiбних речовин.

Статистичний аналiз проводили, використовую-чи пакети програм Excel XP та Statist^a 6.0. В1дмш-ностi мiж величинами, що порiвнювали, визначали за допомогою F-критерш та вважали вiрогiдни-ми при р < 0,05.

Результати та ix обговорення

Отриманi результати складу мiкрофлори здоро-вих та хворих на остеопороз жшок у постменопаузальному перiодi наведеш на рис. 1.

У 13 здорових жшок бiфiдобактерii виявляли у вмюта кишечника в межах 1,0 • 106—1,2 • 109 КУО/г, молочно-кислi бактерй' — 4,6 • 105—7,2 • 108 КУО/г (табл. 1). Ен-терококи висiвалися в межах 1,0 • 104—4,0 • 108 КУО/г. Кiлькiсть бактерiй групи лактозопозитивноi киш-ковоi палички (E.coli lac+) була в межах 1,4 • 104— 3,0 • 108 КУО/г.

У дослщжених пацieнток виявлялась пiдвищена кiлькiсть спороутворюючих бактерiй — 6,0 • 103— 1,0 • 108 КУО/г. Велика кшьшсть дрiжджiв реестру-валася у вмюп кишечника всiх дослiджених пащен-ток (3,0 • 104-6,0 • 107 КУО/г). Крiм того, у здорових жiнок (табл. 2) кшьшсть патогенних мшро-органiзмiв S.aureus була вище за норму в 38,5 %, а Salmonella spp. — у 7,7 % дослщжуваних пащен-ток.

У групi жiнок з остеопорозом (12 ошб) бiфiдобак-тери виявленi у кiлькостi 1,0 • 106—1,0 • 109 КУО/г, молочнокислi бактерй' висiвалися в межах 5,0 • 105—4,7 • 108 КУО/г, що вiдображаe нор-мальнi показники. Цi бактерй' виявлеш у 25 i

■ Здоровi жiнки

■ Жiнки, XBopi на остеопороз

Рисунок 1. Склад мiкрофлори здорових та хворих на остеопороз жшок

Примтка: lac+ — лактозопозитивш; lac--лактозоне-

гативш.

41,7 % жшок вщповщно (табл. 2). Ентероко-ки виавались у жiнок з остеопорозом у межах в1д 6,4 • 105 до 7,4 • 108 КУО/г, нормальна ix кiлькiсть ви-явлена у 50 % дослщжених оаб. Кiлькiсть пред ставни -KiB групи кишковоi палички E.coli lac+ варiювала вiд 1,0 • 103 до 9,4 • 108 КУО/г. Шдвищена кiлькiсть спороутворюючих бактерiй виявлена майже в ушх дослiджениx жшок (1,0 • 103—1,0 • 108 КУО/г). Кiлькiсть дрiжджiв була в межах вiд 3,0 • 105 до 8,0 • 107 КУО/г, що значно перевищуе норму. У 66,7 % пашенток виявлено S.aureus, а Salmonella 8рр. визначено у 16,7 % жшок.

Кшьысний склад мiкрофлори кишечника хворих на остеопороз жшок свщчить про наявнють дис-бактерiозу, зумовленого зниженням вмюту основ-них симбiонтiв кишкового мiкробiоценозу, тобто бiфiдо- та лактобактерш, i збiльшеним до 50 % рiв-нем ентерококiв. Кiлькiсть ентеробактерш iз лакто-зонегативними властивостями також була збшьше-ною в 33,3 % ошб. Крiм того, значно перевищувала норму кiлькiсть стафiлококiв, сальмонел та спороутворюючих бактерiй, а також рееструвалось шдви-щення вмюту дрiжджiв, що також характерно для дисбактерюзу.

Таким чином, склад мшрофлори дистального вiддiлу кишечника здорових жшок загалом вщ-повiдае показникам норми, прийнято'' методични-ми рекомендациями МОЗ Укра'ни [2]. Але звертае на себе увагу той факт, що в жшок з остеопорозом

кшькють бiфiдобактерiй (у 75 %) i молочнокислих бактерш (у 58,3 %) була нижче за норму, тодi як число спороутворюючих мiкроорганiзмiв, стафшоко-кiв та дрiжджiв значно перевищувало показники норми. Це свщчить про можливий вплив терапев-тичних препаратiв цiльового призначення, що за-стосовуеться при остеопорозi.

У зв'язку з вищезазначеним було щкаво проаналь зувати склад нутрiентiв у рацюш харчування здорових та хворих на остеопороз жшок. Порiвняльнi даш складу нутрiентiв, поданi в табл. 3, свщчать про те, що хворi на остеопороз особи вживають бiльш калорш-ну 1жу порiвняно зi здоровими (1489,37 ± 327,87 та 1063,09 ± 50,48 ккал вiдповiдно).

Аналiз вмiсту основних макронутрiентiв у ра-цiонi харчування пашенток виявив, що здоровi жшки споживали меншу кiлькiсть бiлкiв рослинно-го походження (14,65 ± 0,80 г — здоровi та 24,75 ± ± 6,53 г — хворi пацiентки) при приблизно одна-ковому споживаннi бiлкiв тваринного походження. Так результати пiдтверджують ранiше визначений зв'язок мiж збiльшенням вмiсту в рацюш бшшв ро-слинного походження та зниженням шдексу мщно-ст кiстковоi тканини [8].

З шшого боку, отриманi данi про вмют жирiв су-перечать даним [8] про те, що нестача в рацюш харчування жирiв рослинного походження негативно впливае на стан кiстковоi тканини. Зпдно з отри-маними нами даними, споживання жирiв рослин-

Таблиця 1. Юльккний склад мiкрофлори кишечника здорових та хворих на остеопороз жнок

Групи м1кроорган1зм1в К1льк1сть м1крооргашзм1в в 1 г вм1сту кишечника, КУО/г

Норма Здоров1 ж1нки (13 ос1б) Жшки, хвор| на остеопороз (12 оЫб)

Min — Max Середне Min — Max Середне

Бiфщобактерií 108-1010 1,0 • 106-1,2 • 109 5,4 • 108 1,0 • 106-1,0 • 109 1,3 • 108

Лактобактерп 108-1010 4,6 • 105-7,2 • 108 1,1 • 108 5,0 • 105-4,7 • 108 1,3 • 108

Ентерококи 105-106 1,0 • 104-4,0 • 108 6,2 • 107 6,4 • 105-7,4 • 108 6 • 107

E.coli lac+ 107-108 1,4 • 104-3,0 • 108 1,6 • 107 1,0 • 103-9,4 • 108 1,5 • 108

CnopoBi мiкроорганiзми < 105 6,0 • 103-1,0 • 108 8,9 • 106 1,0 • 103-1,0 • 108 1,2 • 107

Дрiжджi < 104 3,0 • 104-6,0 • 107 1,9 • 107 3,0 • 105-8,0 • 107 3,1 • 107

Групи м1кроорган1зм1в Здоров1 Хвор| на остеопороз

Вщсоток обстежених жшок, у яких кшьшсний склад м1кроорган1зм1в

нижче норми вщповщае норм1 вище норми нижче норми вщповщае норм1 вище норми

Бiфiдобактерií 46,2 53,8 0 75 25 0

Молочнокислi бактерп 61,5 38,5 0 58,3 41,7 0

Ентерококи 7,7 53,8 38,5 0 50 50

E.coli (норм.) 76,9 23,1 0 33,3 66,7 0

Ентеробактерп (лактозонегат.) 0 69,2 30,8 0 66,7 33,3

Споровi мiкроорганiзми 23,1 30,8 46,2 0 16,7 83,3

S.aureus 0 61,5 38,5 0 33,3 66,7

Salmonella spp. 0 92,3 7,7 0 83,3 16,7

Дрiжджi 0 30,8 69,2 0 16,7 83,3

Таблиця 2. Процентн показники складу мкрофлори кишечника пацкнток

ного походження у жшок з остеопорозом значно перевищувало споживання цих нутрieнтiв здорови-ми жшками (30,04 ± 24,37 г та 12,32 ± 1,16 г вщпо-вiдно).

Результати дослiдження показали, що рацюн харчування пацieнток iз остеопорозом e бiльш ба-гатим на есеншальш нутрieнти, нiж рацiон здорових жшок. Це можна пояснити тим, що люди з дiаг-ностованим остеопорозом проходять регулярне об-стеження й ретельшше дотримуються рекоменда-цiй щодо рацiонального харчування. Завдяки збшь-шеному рiвню споживання щею групою m^e^ ток таких мшроелеменпв, як магнiй, фосфор, мар-

ганець та шших, якi необхiднi для життeздатностi нормально! мiкрофлори кишечника, кшьысть мо-лочнокислих та бiфiдобактерiй у них знаходилась на нижнш границ норми. Незважаючи на це, у хворих на остеопороз жшок спостер^алось збшьшення кiлькостi екзогенно! мшрофлори.

У результатi статистично! обробки даних визна-чено вiдмiнностi кiлькiсного складу 9 груп мшро-органiзмiв — представнишв кишкового мшробюце-нозу товсто! кишки залежно вiд рiвня споживання певних нутрieнтiв (78 показникiв складу харчування) дослщженими жiнками. Вiрогiднi вiдмiнностi отриманi в групах Bifidobacterium i E.coli (табл. 4).

Таблиця 3. Добова калоршн'кть та вм'кт нутр'^нт'т у харчовому рац'юш жшок старших вкових груп

Показники Здоров1 Хвор1 на остеопороз

Калоршнють, ккал 1063,09 ± 50,48 1489,37 ± 103,68

Бшки рослинного походження, г 14,65 ± 0,80 24,75 ± 2,07

Бшки тваринного походження, г 30,78 ± 2,22 32,15 ± 2,16

Жири рослинного походження, г 12,32 ± 1,16 30,04 ± 7,71

Жири тваринного походження, г 34,73 ± 2,05 36,23 ± 1,86

Холестерин, г 518,13 ± 63,54 523,60 ± 87,59

Вуглеводи, г 114,6 ± 8,11 166,13 ± 11,59

Впамш А, мг 0,22 ± 0,02 0,68 ± 0,29

Впамш Е, мг 6,21 ± 0,55 15,46 ± 2,56

Впамш Вг мг 0,61 ± 0,05 0,89 ± 0,05

Впамш В6, мг 1,07 ± 0,09 1,64 ± 0,12

Впамш D, мг 0,88 ± 0,20 0,87 ± 0,18

Впамш С, мг 45,43 ± 6,30 77,47 ± 20,25

Бютин, мг 13,39 ± 1,24 20,46 ± 4,78

Пантотенова кислота, мг 1,62 ± 0,15 2,27 ± 0,34

Холш, мг 137,67 ± 19,17 160,18 ± 32,99

Кальцш (Ca), мг 583,33 ± 68,35 754,81 ± 100,82

Магнш (Mg), мг 198,43 ± 13,59 326,47 ± 36,21

Фосфор (P), мг 789,72 ± 38,20 1184,88 ± 94,23

Марганець (Mn), мкг 1422,52 ± 114,10 3406,67 ± 485,05

Селен (Se), мкг 37,87 ± 3,46 48,10 ± 4,81

Нутр1енти К1льк1сть м1крооргашзм1в F Р

Нижче норми В1дпов1дае норм1

Ыфщобактер!!

Вуглеводи, г 123,77 ± 9,10 154,21 ± 14,61 3,42 0,08

Моно- и дисахариди, г 34,23 ± 4,24 54,15 ± 8,98 4,68 0,04

Гемщелюлоза, г 4,36 ± 0,42 6,16 ± 1,01 3,22 0,09

Втамш РР, мг 7,76 ± 0,57 27,12 ± 12,41 3,20 0,09

Залiзо, мг 9,91 ± 0,89 30,16 ± 11,95 3,75 0,07

Кобальт, мкг 17,87 ± 2,24 36,38 ± 11,01 3,48 0,08

Xni6rn одиницi, од. 10,31 ± 0,76 30,16 ± 11,95 3,61 0,07

E.coli

Оргашчш кислоти, мг 2,54 ± 0,27 4,06 ± 0,67 5,28 0,03

Таблиця4. К'тьк'книйсклад б'ф'добактерш та кишково/ паличкизалежновiддобовоговм'ктунутркнт'турац'юшхарчування пац'кнток

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

^mem™, у яких в складi мшрофлори кшь-кiсть бiфiдобактерiй була нижче за норму, вживали вiрогiдно менше моно- i дисахаридiв та мали мен-ший показник хлiбних одиниць. У жшок, яш мали в своeму рацiонi харчування менше гемщелюлози, вiтамiну РР, залiза та кобальту, також встановлено тенденцш до зменшення кiлькостi бiфiдобактерiй. У жiнок iз недостатньою кiлькiстю E.coli, видiлених з кишечника, спостер^ався менший рiвень споживання оргашчних кислот. Визначенi вщмшно-стi у рiвнi споживання основних нутрieнтiв не мали вiрогiдного впливу на кшьшсний склад представ-нишв iнших груп мiкроорганiзмiв — представнишв нормально! мiкрофлори кишечника.

Надалi нами було простежено наявшсть зв'язку мiж структурно-функцiональним станом шстко-во! тканини та складом мшрофлори кишечника па-цieнток. Було проаналiзовано показники МЩКТ на рiвнi всього скелета, поперекового вщдшу хребта, проксимального вщдшу стегново! кiстки (шийка стегново! шстки) та передплiччя (дiлянка 33 %) залежно вщ кiлькiсного складу представнишв 9 груп мiкроорганiзмiв, видшених iз вмiсту дистального вщдшу кишечника ^рогщш вiдмiнностi представлено в табл. 5). Встановлено, що у жшок зi збшьше-ною кшьшстю ентерококiв у вмiстi кишечника спо-стерiгаються меншi показники мiнерально! щшь-ностi кiстково! тканини стегново! шстки (F = 5,24, p = 0,01) i кiсток передплiччя (F = 9,71, p = 0,005).

Також вiрогiдно визначено, що МЩКТ на рiвнi всього скелета не залежить вщ кшьшсного складу ентерокошв (F = 4,47, p = 0,02). З табл. 5 видно, що при зростанш кшькосп дрiжджiв спостерь гаeться нижча МЩКТ поперекового вщдшу хребта (F = 4,50, p = 0,04).

З шшого боку, визначено, що у жшок зi зменше-ною кiлькiстю E.coli lac+ вiрогiдно вищi показники МЩКТ на рiвнi всього скелета (F = 2,59, p = 0,12), шсток передплiччя (дшянка 33 %, F = 4,61, p = 0,04) та виявляeться тенденцiя до збiльшення МЩКТ на рiвнi стегново! кiстки (F = 4,13, p = 0,05). А при шдвищенш кiлькостi лактозонегативних ентеро-бактерiй показники МЩКТ на рiвнi всього скелета (F = 9,74, p = 0,005) i стегново! кiстки (F = 5,45, p = 0,03) e вiрогiдно вищими та спостерiгаeться тенденцiя до збшьшення МЩКТ на рiвнi шсток пе-редплiччя (F = 2,43, p = 0,13).

Таким чином, нами було показано, що склад мшрофлори дослщжених пацieнток в основному обумовлений складом !х харчування. Хоча рацюн харчування хворих на остеопороз жшок e бшьш ба-гатим на основш нутрieнти, спостерiгаeться шдви-щена кiлькiсть небажано! мiкрофлори, що e по-казником дисбактерiозу. Крiм того, вiрогiдно визначено, що зi збiльшенням кiлькостi ентерококiв у вмюп дистального вщдшу кишечника спостерь гаeться погiршення структурно-функцiонального стану шстково! тканини.

Таблиця 5. Структурно-функцюнальний стан кктковоi тканини в жнокзалежно вiд стану мiкрофлори кишечника

Мшеральна щшьнють шстково! тканини Показники м1крофлори F р

Норма Вище норми Нижче норми

Ентерококи

Кiстки передплiччя (г/см2) 0,52 ± 0,02 0,43 ± 0,02 - 9,71 0,005

Весь скелет (г/см2) 1,01 ± 0,03 1,02 ± 0,03 - 4,47 0,02

Проксимальний вщдт стегново! кiст-ки (г/см2) 0,88 ± 0,03 0,76 ± 0,03 - 6,23 0,007

Стегнова гастка (г/см2) 0,98 ± 0,04 0,83 ± 0,04 - 5,24 0,01

E.coli

Кютки передплiччя (г/см2) 0,56 ± 0,02 - 0,64 ± 0,03 4,61 0,04

Весь скелет (г/см2) 1,03 ± 0,02 - 1,11 ± 0,04 4,13 0,05

Стегнова гастка (г/см2) 0,87 ± 0,04 - 0,97 ± 0,05 2,59 0,12

ЕнтеробактерИ лактозонегативш

Кютки передплiччя (г/см2) 0,46 ± 0,02 0,52 ± 0,03 - 2,43 0,13

Весь скелет (г/см2) 1,03 ± 0,02 1,16 ± 0,04 - 9,74 0,005

Стегнова гастка (г/см2) 0,88 ± 0,03 1,02 ± 0,06 - 5,45 0,03

S.aureus

Кютки передплiччя (г/см2) 0,45 ± 0,03 0,51 ± 0,02 - 2,51 0,13

Др'1ждж'1

Поперековий вщдт хребта (г/см2) 1,30 ± 0,08 1,01 ± 0,04 - 4,50 0,04

Список лггератури

1. Андруша А.Б., Пашешвш Т.М. Роль кальцш у форму-вант остеопени у хворих на хрошчний колгг // Сучасна га-строентерологiя. — 2009. — 49, № 5. — С. 52-56.

2. Микробиологическая диагностика дисбактериозов: Методические рекомендации / Знаменский В.А., Дегтяр Н.В., Кузьминский С.Н. и др. — К., 1986. — 27 с.

3. Квасников Е.П., Нестеренко О.А. Молочнокислые бактерии и пути их использования. — М.: Наука, 1975. — 384 с.

4. Коваленко Н.К., Гармашева И.Л., Полтавская О.А., Зеленая Л.Б., Олещенко Л.Т., Ливинская Е.П. Особенности состава, пробиотические свойства и идентификация нормо-флоры людей старших возрастных групп // Пробл. старения и долголетия. — 2011. — 20(2). — С. 169-176.

5. Коваленко Н.К., Полтавська О.А., Зелена Л.Б. Видовий склад б1фщобактерш травного тракту людей р1зних вшових груп // Мшробюлопчний журнал. — 2012. — № 1.

6. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и кост-но-мышечная система. — К., 2004. — 512 с.

7. Поворознюк В.В. Захворювання юстково-м'язово! сис-теми в людей р1зного вшу. — К., 2009. — Т. 3. — С. 468-493.

8. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Питание и костная ткань // Пробл. старения и долголетия. — 2011. — 20, № 2. — С. 148-158.

9. Сорочан О.В., Тропко Л.В., Бойко Т.Й. Порушення 6i-оценозу товсто! кишки i метаболiчнi аспекти його впливу на формування позакишкових проявiв хрошчних неспецифiч-них запальних захворювань кишок, зокрема остеопорозу // Гастроентеролопя. — 2006. — № 37. — С. 34-37.

10. Heaney R.P., John A. Calcium, Dairy Products and Osteoporosis // Journal of the American College of Nutrition. — 2000. — 19(2). — Р. 83-99.

11. Parvez T. Postmenopausal osteoporosis // JK-Practitio-ner. — 2004. — 11(4). — Р. 281-283.

12. O'Toole P.W., Cooney J.C. Probiotic Bacteria Influence the Composition and Function of the Intestinal Microbiota // Interdisciplinary Perspectives on Infectious Diseases. — 2008.

13. Woodmansey E.J. Intestinal bacteria and ageing // Journal ofApplied Microbiology. — 2007. — 102. — Р. 1178-1186.

Отримано 20.04.12 ■

Коваленко Н.К., Огирчук Е.С., Полтавская О.А. Институт микробиологии и вирусологии им. Д.К. Заболотного НАН Украины, г. Киев Поворознюк В.В., Дзерович Н.И., Дубецкая Г.С., Мусиенко А.С.

Институт геронтологии им. Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины, г. Киев

Структурно-функциональное состояние костной ткани и микробиоценоз кишечника у женщин в постменопаузальном периоде

Резюме. Изучен состав микрофлоры дистального отдела кишечника 25 женщин в возрасте 50—79 лет, здоровых и больных остеопорозом, в зависимости от их питания. Количественный состав микрофлоры кишечника женщин, больных остеопорозом, свидетельствует о наличии дис-бактериоза, обусловленного снижением содержания би-фидо-и лактобактерий и повышенным уровнем нежелательной микрофлоры. Проанализирован состав 78 нутри-ентов в рационе питания исследуемых женщин. Показано, что рацион питания женщин, больных остеопорозом, является более калорийным и обогащенным эссенциаль-ными нутриентами, чем рацион здоровых женщин. Проанализированы показатели минеральной плотности костной ткани в зависимости от количественного состава представителей девяти групп микроорганизмов, выделенных из дистального отдела кишечника. Достоверно установлено, что с увеличением количества энтерококков в содержимом дистального отдела кишечника наблюдается ухудшение структурно-функционального состояния костной ткани.

Ключевые слова: микрофлора кишечника, питание, остеопороз.

Kovalenko N.K., OgirchukK.S., Poltavska O.A. Institute of Microbiology and Virology named after D.K. Zabolotny of NAS of Ukraine, Kyiv Povoroznyuk V.V., Dzerovych N.I., Dubeska G.S., Musiyenko A.S.

Institute of Gerontology named after D.F. Chebotaryov of NAMS of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Structure Functional Condition of Bone Tissue

and Intestinal Microbiocenosis in Postmenopausal Women

Summary. The distal intestinal microflora was investigated in 25 women aged from 50—79 years old, health and with osteoporosis, depending on their nutrition. The quantitative representation of intestinal microflora in women with osteoporosis confirms the dysbacteriosis induced by decreased concentration of bifid and lactic bacteria and enhanced concentration of negative microflora. Seventy-eight nutrients in investigated women were analyzed. Food ration of the patients with osteoporosis was found to be more caloric and enriched with essential nutrients in comparison with the food ration of health women. Bone density mass was analyzed depending on the quantitative representation of 9 groups of microorganisms from distal intestine. Enhanced concentration of Enterococcus in distal intestine was significantly associated with worse structure functional condition of bone tissue.

Key words: intestinal microflora, nutrition, osteoporosis.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.