CC BY
23
Практична медицина I Practical Medicine
боль.
суставы. позвоночник
УДК б1б.858:б12.75:б12.б1/б2 DOI: 10.22141/2224-1507.8.1.2018.130695
Поворознюк В.В., Б^трицька М.А., Карабань I.M., Kapaœeu4 Н.В.
ДУ«Iнcmumуm геронтологи iмeнi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украни», м. Кив, Укртна Укра^нйький науково-медичний центр проблем о^еопорозу, м. Кив, Укртна
CTaTeBi oсoбливoстi мiнерaльнoï щiльнoстi kíctkoboYтканини в пaцieнтiв i3 xвoрoбoю napKiHcoHa
For cite: Bol', sustavy, pozvonocnik. 2018;8(1):24-30. doi: 10.22141/2224-1507.8.1.2018.130695
Резюме. Актуальн'кть. Хвороба Паркшсона (ХП) — хрошчне прогресуюче захворювання головного мозку, що проявля€ться по€днанням ппокшези з ригiднiстю, тремором спокою та постуральною неста-бшьшстю, а також широким спектром немоторних проявiв, супроводжу€ться пiдвищеним ризиком остео-поротичних переломiв. Мета досл'дження — вивчення статевих особливостей мшеральноТ щшьносл кктковоТ тканини в пацi€нтiв iз хворобою Паркiнсона. Матер'шли та методи. Були обстежеш 89 паци внлв iз хворобою Паркiнсона та 89 пащ€нлв вiдповiдного вiку та стал без невролопчноТ патологи. Жiнки та чоловти обох груп не вiдрiзнялися за вiком, зростом та масою тiла. Мiнеральну щiльнiсть кктковоТ тканини (МЩКТ) визначали методом двофотонноТ рентгеывськоТ абсорбцюметри. Результати. Остеопороз у пащ€тчв iз хворобою Паркiнсона ре€струвався вiрогiдно частiше в жiнок, шж у чоловiкiв (48 та 24,3 % вщ-повiдно), та вiрогiдно частiше, нiж в осiб контрольноТ групи. Зафiксованi вiрогiдно нижчi показники МЩКТ пащ€тчв iз ХП та оаб контрольноТ групи: у чоловЫв — на рiвнi шийки стегновоТ кiстки, дистального вщ-дiлу ккток передплiччя та всього скелета, у жшок — на рiвнi поперекового вщдту хребта, шийки та проксимального вщдту стегновоТ кiстки, дистального вщдту ккток передплiччя та всього скелета. У жшок заре€строваш вiрогiднi негативнi корелятивнi зв'язки МЩКТ рiзних регiонiв скелета та вiку, у чолов^в зв'язок заре€стровано на рiвнi дистального вiддiлу кiсток передплiччя. У чоловЫв та жiнок заре€строва-ш позитивнi корелятивнi зв'язки мiж МЩКТ та шдексом маси тiла (1МТ). Висновки. Результати нашого до-слщження свiдчать, що хвороба Паркiнсона спричиня€ розвиток остеопорозу, але стан кктковоТ тканини в пацi€нтiв iз хворобою Паркшсона ма€ статевi особливостi, зокрема, у жшок МЩКТ бтьшою мiрою зале-жить вiд вiку, а в чоловЫв — вiд 1МТ.
Ключовi слова: хвороба Паркiнсона; остеопороз; чоловти; жiнки; мiнеральна щiльнiсть кктковоТ тканини
Вступ
Хвороба Паркшсона (ХП) — хрошчне прогресуюче захворювання головного мозку, що проявляеться поеднанням ппокшези з pигiднicтю, тремором спокою та постуральною нестабшьшстю, а також широким спектром немоторних пpoявiв, супроводжуеть-ся пiдвищеним ризиком остеопоротичних пеpелoмiв [1, 2]. Велике проспективне дослщження остеопорозу в жшок (Global Longitudinal Study of Osteoporosis in Women) показало, що зв'язок ризику пеpелoмiв iз хворобою Паркшсона був сильшшим, шж для будь-яко! шшо! супутньо! патологи [3]. У жшок iз хворобою Паркшсона двopiчнa частота пеpелoмiв становила 16 %, скорегований за вшом коефщент ризику пеpелoмiв був у 2,2 раза вищим пopiвнянo з контролем, що зумовлено шдвищенням частоти па-дiнь та зниженням мшерально! щшьносл ыстково!
тканини (МЩКТ) [2]. У чоловтв iз ХП ризик пе-реломiв був подiбним [4, 5]. У багатьох дослщжен-нях, проведених у рiзних популяцiях пацieнтiв, рее-струеться низька МЩКТ — це основний предиктор остеопоротичних переломiв [2, 5—12]. Як вщомо, показники МЩКТ поперекового вщдшу хребта та проксимального вщдшу стегново! кiстки чоловiкiв i жiнок вiдрiзняються. В останнiх вони вiрогiдно нижчi, втрата кютково! маси починаеться рашше й вiдбуваeться швидше, частота остеопорозу та остео-пени вища, а переломи вiдбуваються на 5—10 рошв ранiше, проте в чоловшв переломи вiдбуваються на тлi вищо! МЩКТ, а рiвень смертност пiсля перело-мiв у них вищий [13].
Метою дослiдження стало вивчення статевих особливостей мшерально! щшьносп ыстково! тканини в пашеипв iз хворобою Паркiнсона.
© «Бшь. Суглоби. Хребет» / «Боль. Суставы. Позвоночник» / «Pain. Joints. Spine» (<ßol', sustavy, pozvonocnik»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцм: Бистрицька Марина Анатолнвна, кандидат медичних наук, ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши», вул. Вишгородська, 67, м. Кив, 04114, Укра'(на; e-mail: [email protected]
For correspondence: Maryna Bystrytska, PhD, State Institution "D.F. Chebotarev Institute of Gerontology of the NAMS of Ukraine'; Vyshgorodska st., 67, Kyiv, 04114, Ukraine; e-mail: [email protected]
Матерiали та методи
У вщдш ктшчно! фiзiологй та патологй опо-рно-рухового апарату ДУ «1нститут геронтологи' iMe-m Д.Ф. Чеботарьова» у сшвпращ з Укра!нською асо-цiацieю хвороби Паркiнсона (президент — проф. Карабань 1.М.) було проведено обстеження ыстково! тканини у 89 пацieнтiв i3 хворобою Парынсона (основна група). Контрольну групу становили 89 пащентав, якi звернулися в Укра!нський науково-медичний центр проблем остеопорозу, вщповщного в^ та статi без не-вролопчно! патологй". У дослiдження включали чоло-вiкiв та жшок вiком 45—74 роки з дiагнозом «хвороба Парынсона», установленим згiдно з критерiями банку мозку Британського товариства хвороби Парюнсона, iз тривалютю хвороби Парынсона не менше 5 роыв на терапй леводопою. Обов'язковою умовою включення в дослщження була наявнiсть добровольно! шформова-но! згоди пацieнта на участь. У дослщження не включали пащентав iз соматичною патологieю в декомпенсо-ваному станi, iз будь якими захворюваннями з вiдомим впливом на ысткову систему та вираженим тремором, що заважае проведенню та ощнщ результатiв двофо-тонно! рентгешвсько! абсорбцюметрй (ДРА).
Мiнеральну щiльнiсть ыстково! тканини та тлобу-дову визначали за допомогою ДРА на приладi Prodigy, GEHC Lunar (Мадiсон, США, 2005). За допомогою
ДРА вивчали таы дiлянки: поперековий вiддiл хребта (Lj-L4), проксимальний вiддiл стегново! кiстки, шийку стегново! кiстки, дистальний вщдш кiсток передплiччя та весь скелет. Визначали МЩКТ (г/см2), Т-показник (вщмшшсть МЩКТ окремо! дiлянки скелета пащ-ента вiд показника умовно здорових дорослих ошб вiком 20 роыв, вiдображена в середньоквадратич-них вщхиленнях); Z-показник (вiдмiннiсть МЩКТ окремо! дтянки пацieнта вiд показника умовно здорових дорослих ошб того ж вшу, вщображена в серед-ньоквадратичних вщхиленнях). Iнтерпретацiю даних ДРА для чоловтв, молодших за 50 роыв, та жшок репродуктивного вiку проводили згщно з рекоменда-цiями Мiжшародного товариства клшчно! денситометру' (International society for clinical densitometry) за Z-показником на рiвнi поперекового вщдту хребта, проксимального вiддiлу стегново! истки або шийки стегново! кустки (найнижчий показник). Значення Z-показника > —2 SD вважали в межах вшово! норми, значення Z-показника < —2 SD вважали нижчим вщ референтних значень для вщповщного вiку, а МЩКТ оцшювалася як низька. Оцшку МЩКТ у чоловiкiв вь ком понад 50 роыв та жшок у постменопаузальному перiодi проводили за значеннями Т-показника на рiв-ш поперекового вiддiлу хребта, проксимального вщдь лу стегново! кiстки або шийки стегново! ыстки (най-
Таблиця 1. Мнеральна щ'тьн'кть юстково/ тканини в чоловшт тажнокÍ3 хворобою Паркнсона та ос'/б контрольно/ групи
Показник Основна група Контрольна група Pi P2 P3 P4
Жшки Чоловши Жшки Чоловши
Bík, роки 65,4 ± 7,8 64,6 ± 8,1 64,9 ± 6,7 61,4 ± 8,6 0,74 0,17 0,48 0,03
Зрют, м 1,595 ± 0,068 1,749 ± 0,051 1,583 ± 0,053 1,744 ± 0,065 0,34 0,39 <0,001 <0,001
Маса, кг 71,4 ± 12,8 78,3 ± 11,9 72,9 ± 10,7 82,9 ± 11,5 0,51 0,14 0,005 <0,001
1МТ, кг/м2 25,7 ± 4,5 25,6 ± 3,8 25,9 ± 4,4 27,2 ± 3,2 0,21 0,026 0,005 0,023
МЩКТ ВС, г/см2 1,044 ± 0,116 1,196 ± 0,130 1,096 ± 0,084 1,259 ± 0,099 0,013 0,018 <0,001 <0,001
Т-показник ВС, ум.од. -1,1 ± 1,4 -0,3 ± 1,6 -0,3 ± 1,0 0,5 ± 1,2 0,013 0,013 0,027 <0,001
Z-показник ВС, ум.од. -0,2 ± 1,1 0,0 ± 1,3 0,4 ± 0,8 0,5 ± 1,1 0,011 0,039 0,51 0,24
МЩКТ ПВХ, г/см2 0,990 ± 0,169 1,197± 0,278 1,099 ± 0,140 1,306 ± 0,232 0,001 0,06 <0,001 <0,001
Т-показник ПВХ, ум.од. -1,6 ± 1,4 -0,2 ± 2,3 -0,7 ± 1,2 0,9 ± 1,8 0,001 0,06 <0,001 <0,001
Z-показник ПВХ, ум.од. -0,4 ± 1,2 0,2 ± 2,0 0,4 ± 1,0 0,9 ± 1,8 0,000 0,10 0,041 0,06
МЩКТ ШСК, г/см2 0,810 ± 0,135 0,907 ± 0,151 0,874 ± 0,106 0,971 ± 0,132 0,010 0,048 0,001 <0,001
Т-показник ШСК, ум.од. -1,6 ± 0,9 -1,3 ± 1,2 -1,2 ± 0,8 -0,7 ± 0,9 0,009 0,043 0,07 0,018
Z-показник ШСК, ум.од. -0,3 ± 0,8 -0,2 ± 1,0 0,1 ± 0,7 0,1 ± 0,9 0,005 0,17 0,43 0,86
МЩКТ ПВСК, г/см2 0,884 ± 0,156 1,003 ± 0,175 0,943 ± 0,113 1,068 ± 0,161 0,033 0,22 <0,001 <0,001
Т-показник ПВСК, ум.од. -0,9 ± 1,2 -0,5 ± 1,2 -0,5 ± 0,8 -0,2 ± 1,1 0,033 0,21 0,11 0,15
Z-показник ПВСК, ум.од. 0,1 ± 1,0 0,0 ± 1,0 0,5 ± 0,7 0,2 ± 1,0 0,018 0,39 0,98 0,18
МЩКТ ДВКП, г/см2 0,707 ± 0,138 0,923 ± 0,133 0,778 ± 0,098 0,986 ± 0,093 0,008 0,022 <0,001 <0,001
Т-показник ДВКП, ум.од. -2,0 ± 1,5 -0,8 ± 1,3 -1,2 ± 1,1 -0,1 ± 0,9 0,008 0,014 <0,001 <0,001
Z-показник ДВКП, ум.од. -0,7 ± 1,3 -0,2 ± 1,2 0,0 ± 0,9 0,3 ± 0,8 0,008 0,049 0,08 0,14
Примтки: ВС — весь скелет; ПВХ — поперековий BÍóóm хребта; ШСК — шийка стегново/ мстки; ПВСК — проксимальний BÍdórn стегново/ к'/стки; ДВКП — дистальний вiддiл к'/сток передпл'мчя; р1 — в/дм/нностi мж показниками жшок Í3 ХП та ж'/нок контрольно/ групи; р2 — в/дм/нностi м/ж показниками чолов'/к'/в Í3 ХП та чолов'/к'/в контрольно/ групи; р3 — в/дм/нностi м/ж показниками чолов/к/в i ж/нок iз ХП; р4—в/дм/нност/м/ж показниками чолов/к/в iж/нок контрольно/групи.
48 %
нижчий показник). Значення Т-показника < —2,5 SD вщповщае остеопорозу, > —2,5 SD i < —1 SD — низькш МЩКТ (остеопеш!), > —1 SD — нормальнш мшераль-нш щiльностi истково! тканини.
Статистичний ан^з проводили i3 застосуван-ням програм Statistica 10, IBM SPSS Statistics 22, MEDCALC®. Нормальшсть розподiлу визначали за критерiем Шапiро-Уïлка. Рiзницю показниив мiж групами та пiдгрупами встановлювали за допомо-гою однофакторного дисперсшного аналiзу ANOVA, критерiю Стьюдента для незалежних вибiрок та кри-терш Манна-Уiтнi. Кореляцiйний аналiз показникiв МЩКТ та вшу й антропометричних даних виконаний з кореляцй' Пiрсона та Сшрмена при непараметрично-му розподш. Проводили ROC-аналiз iз дослiдженням шдексу Йодена. Вiдмiнностi розподiлу вибiрок ощню-вали за допомогою критерiю х2-тест. Результати поданi як середнi величини (± SD). Рiзницю показникiв вва-жали вiрогiдною при р < 0,05.
Результати
Групи пащенлв були стандартизован за вiком, стат-тю та антропометричними даними. Обстеженi пащен-ти обох груп були розподтеш на пiдгрупи залежно вiд стаи (табл. 1). При проведенш дисперсшного аналiзу не виявлено вiрогiдноï рiзницi в показниках вiку, зрос-ту або маси тта в пащенлв iз ХП та особами контрольно!' групи, але iндекс маси лла (1МТ) був вiрогiдно нижчим у чоловшв iз ХП порiвняно з показниками контрольно! групи (табл. 1). Також зареестроваш вь ропдш вiдмiнностi мiж показниками зросту, маси л-ла та 1МТ чоловшв i жшок обох груп. Вш початку та тривалiсть хвороби Паркшсона у жшок та чоловшв вiрогiдно не вiдрiзнялись i становили 6,62 ± 3,74 та 7,32 ± 3,45 року й 57,7 ± 9,4 та 57,5 ± 9,6 року вщповщ-но. Доза леводопи також не вiдрiзнялась у чоловшв i жшок — 450 ± 214 мг/добу та 484 ± 244 мг/добу.
Показники МЩКТ, Т- та Z-показники були вiро-пдно нижчими в жшок, нiж у чоловшв, як в основнш, так i в контрольнш групi. Зафшсоваш вiрогiднi вщмш-ностi мiж показниками МЩКТ пащенлв iз ХП та ошб контрольно! групи: у чоловшв — на рiвнi шийки стегново! истки, дистального вiддiлу исток передплiччя та всього скелета, у жшок — на рiвнi поперекового вщдь лу хребта, шийки та проксимального вщдту стегново! кiстки, дистального вщдту кусток передплiччя та всього скелета (табл. 1).
Остеопороз як у жшок, так i в чоловшв iз хворобою Паркшсона реестрували вiрогiдно частше, н1ж в оаб контрольно! групи. У жшок 48 та 6 % вщповщно (Д1 25,6— 56,5, хс2 = 23,2, р < 0,0001). У чоловшв — 24,3 та 2 % вщповщно (Д1 7,4-37,9, х2 = 8,7, р < 0,05). Серед пащенлв iз ХП частота остеопорозу вiрогiдно бтьшою була в жшок — 48 та 24,3 % (Д1 3,1-41,1, х2 = 5,0, р < 0,05).
При проведенш кореляцшного аналiзу отримано вiрогiднi негативш зв'язки помiрноï сили мiж показниками вiку та МЩКТ на рiвнi поперекового вщдту хребта, проксимального вщдту та шийки стегново! ыстки, дистального вщдту исток передитччя, верхшх кiнцiвок та всього скелета (табл. 2). У жшок конт-
А
Норма
Остеопешя
Остеопороз
Рисунок 1. Розподлжшок (А) та чолов'к'в
'¡зхворобою Паркшсона (Б)за м'шеральною щ'тьн'ктю к'ктково! тканини
рольно! групи вiрогiдний зв'язок МЩКТ та вшу заре-естровано лльки на рiвнi поперекового вщдту хребта. Сила зв'язку була вiрогiдно бтьшою в жшок iз ХП на рiвнi шийки стегново! истки, исток верхшх инщвок та дистального вщдту исток передплiччя. У чоловшв iз ХП подiбноï залежностi не знайдено, за винятком зв'язку мiж вшом та МЩКТ дистального вщдту исток передплiччя. У контрольнiй груш в чоловшв також не отримано вiрогiдних зв'язив МЩКТ та вшу, за винятком зв'язку з МЩКТ верхшх инщвок та МЩКТ дистального вщдту исток передитччя (табл. 2).
При ощнщ зросту та маси тта не отримано вiро-гщних вiдмiнностей мiж показниками у жшок iз ХП та особами контрольно! групи, проте шдекс маси тта (1МТ) у чоловшв був вiрогiдно нижчим. Отримано по-зитивнi зв'язки мiж показниками 1МТ та показниками МЩКТ рiзноï локалiзацiï. На рiвнi ПВХ сила зв'язку була вiрогiдно вищою у чоловшв, р < 0,05 (табл. 3). У жшок сила зв'язив в основнш та контрольнш гру-m вiрогiдно не вiдрiзнялась, а у чоловшв iз ХП сила зв'язив мiж 1МТ та МЩКТ на рiвнi поперекового вщ-дiлу хребта, верхшх инщвок та дистального вщдту исток передптччя була вiрогiдно вищою порiвняно з показниками контрольно! групи (табл. 3). На пiдставi проведених дослщжень нами були видiленi фактори ризику остеопорозу в пащенлв iз хворобою Паринсо-на — вш для жiнок та 1МТ для чоловшв.
На наступному еташ дослщження були визначенi вiдрiзнi точки вшу та 1МТ як предиктори розвитку остеопорозу в пацiентiв iз хворобою Паркiнсона. За результатами проведеного аналiзу iндекс Йодена для вшу
в чоловшв становив 64,5 року (чутливють = 82 %, спе-цифiчнiсть = 69 %, площа тд кривою (AUROC) = 0,73; 95% Д1 0,539-0,921, p < 0,05), у жшок — 65,5 року (чутливють = 76,2 %, специфiчнiсть = 55,2 %, площа тд кривою (AUROC) = 0,70; 95% Д1 0,56-0,85, p < 0,05) (рис. 2).
Для 1МТ шдекс Йодена у чоловшв становив 24,5 (чутливють = 81,8 %, специфiчнiсть = 73,1 %, площа тд кривою (AUROC) = 0,89; 95% Д1 0,77-1,00, p < 0,05), у жшок — 29,5 (чутливють = 85,7 %, специ-фiчнiсть = 55,2 %, площа пщ кривою (AUROC) = 0,76; 95 % Д1 = 0,63-0,90, p < 0,05) (рис. 3).
Обговорення
Результати нашого дослщження показали вiрогiд-ш вiдмiнностi мiж показниками МЩКТ пацieнтiв i3 ХП та ошб контрольно! групи в жшок на рiвнi поперекового вщдту хребта, шийки та проксимального вщдту стегново! кютки, дистального вщдту кюток передплiччя та всього скелета, у чоловшв — на рiвнi шийки стегново! кютки, дистального вщдту кюток пе-редплiччя та всього скелета. Остеопороз рееструвався вiрогiдно частше в жшок, нiж у чоловшв iз хворобою Паркiнсона, — 48 та 24,3 % вщповщно.
У робот японських авторiв у жшок iз ХП низька МЩКТ виявлена у 59 % жшок, а в контрольнш груш
у 24 %, у турецькому дослщженш показник у жшок iз ХП був вищим — 91 % [8, 9]. У нашому дослщженш Ш показники склали 85 i 45 % вщповщно. Подiбна рiз-ниця в показниках, на нашу думку, обумовлена нащ-ональними та репонарними особливостями кютково! тканини. У чоловшв частота низько! МЩКТ стано-вила 67 та 35 % вщповщно що схоже з результатами шших дослiджень, зокрема проведених турецькими та британськими науковцями [8, 10].
Лггературш данi щодо МЩКТ у чоловшв з хворобою Паркiнсона суперечлив^ однi дослiдження вказу-ють на вiрогiдно нижчi показники у пащентав з ХП, а iншi не рееструють вiрогiдноï рiзницi [8, 10-12]. У нашому дослщженш показники МЩКТ на рiвнi шийки стегново! кютки, кюток дистального вщдту перед-плiччя та всього скелета в чоловшв iз ХП були вiрогiд-но нижчими порiвняно з особами контрольно! групи. МЩКТ поперекового вщдту хребта, за нашими дани-ми, не вiдрiзнялися вщ показниыв ошб контрольно! групи.
У жшок iз ХП у нашому дослщженш показники МЩКТ були вiрогiдно нижчими порiвняно з особами контрольно! групи на 5-10 % залежно вщ дiлянки об-стеження. В iнших дослiдженнях ш значення колива-ються вiд 7,3 до 20 % [8, 9]. У жшок найбтьша рiзниця МЩКТ зареестрована на рiвнi поперекового вщдту
Таблиця 2. Зв'язок показникв МЩКТ та вку в пацкнт'т '¡з хворобою Парк'шсона й ос'б контрольноï групи
Контрольна група Основна група
Група/показник Чоловши Жшки Чоловши Жшки
r р r р r р r р
MЩKТ ВС -0,071 > 0,05 -0,212 > 0,05 -0,117 > 0,05 -0,406 < 0,05
MЩKТ ПВХ -0,053 > 0,05 -0,312 < 0,05 -0,079 > 0,05 -0,326 < 0,05
MЩKТ Ш^ -0,078 > 0,05 -0,174 > 0,05 -0,093 > 0,05 -0,476 < 0,05
MЩKТ ПВ^ -0,027 > 0,05 -0,193 > 0,05 -0,039 > 0,05 -0,400 <0,05
MЩKТ ВK -0,267 < 0,05 -0,048 > 0,05 -0,156 > 0,05 -0,491 < 0,05
MЩKТ HK -0,113 > 0,05 -0,208 > 0,05 -0,188 > 0,05 -0,337 < 0,05
MЩKТ ДВ^ -0,304 < 0,05 -0,046 > 0,05 -0,411 < 0,05 -0,569 < 0,05
Примтки: daHi наведен у вигляд'1 коеф'щкнта кореляцн; ВС — весь скелет; ПВХ — поперековий BÏddrn хребта; ШСК — шийка стегново)' к'ктки; ПВСК — проксимальний вiддiл стегново)' к'ктки; ВК — верхн к'шц'вки; НК — нижн к'шц'вки;
ДВКП — дистальний вiддiл к'кток передпл'ччя.
Таблиця 3. Зв'язок показник'в МЩКТ та 1МТу пац'кнт'в i3 хворобою Паркнсона й оаб контрольно)'групи
Контрольна група Основна група
Група/показник Чоловши Жшки Чоловши Жшки
r р r р r р r р
MЩKТ ВС 0,369 < 0,05 0,514 < 0,05 0,619 < 0,05 0,488 < 0,05
MЩKТ ПВХ 0,369 < 0,05 0,521 < 0,05 0,772 < 0,05 0,342 < 0,05
MЩKТ Ш^ 0,354 < 0,05 0,424 < 0,05 0,519 < 0,05 0,329 < 0,05
MЩKТ ПВ^ 0,458 < 0,05 0,555 < 0,05 0,601 < 0,05 0,370 < 0,05
MЩKТ ВK 0,027 > 0,05 0,376 > 0,05 0,477 < 0,05 0,358 < 0,05
MЩKТ HK 0,298 < 0,05 0,413 < 0,05 0,504 < 0,05 0,518 < 0,05
MЩKТ ДВ^ 0,001 > 0,05 0,373 < 0,05 0,442 < 0,05 0,391 < 0,05
Примiтки: дaнi наведен у вигляд'1 коефiцieнтa кореляцн; ВС — весь скелет; ПВХ — поперековий вiддiл хребта; ШСК — шийка стегново)' к'ктки; ПВСК — проксимальний вiддiл стегново)' к'ктки; ВК — верхн к'шц'вки; НК — нижн к'шц'вки;
ДВКП — дистальний вiддiл к'кток передпл'ччя.
хребта — 9,9 %, у чоловшв — на рiвнi шийки стегново! ыстки (7 %). Подiбнi вщмшносп отримаш й шшими авторами [10]. У лiтературi бтьша вiдмiннiсть частше рееструеться на рiвнi стегнових ысток, що автори по-яснюють зменшенням осьового навантаження на ыст-ки нижшх кiнцiвок, обумовленим порушенням ходи та постави.
У жшок нами зареестроваш вiрогiднi негативнi ко-релятивнi зв'язки МЩКТ рiзних регiонiв скелета та вь ку, у чоловiкiв зв'язок зареестровано на рiвнi дистального вщдту ысток передплiччя. Вiк — вщомий фактор ризику розвитку остеопорозу та переломiв. Згiдно з рекомендащями International for clinical densitometry, проведення рентгешвсько! денситометрй' показане, зо-
крема, жшкам > 65 роыв та чоловшам > 70 рокiв. За нашими даними, для жшок iз ХП показник вшу як показания до проведення рентгешвсько! денситометрй' не вiдрiзняеться вщ показника в загальнш популяцй', проте для чоловшв цей показник на 5 роыв менший.
У чоловшв та жшок зареестроваш позитивш коре-лятивш зв'язки мiж МЩКТ та 1МТ. Втрата маси тiла — вщомий симптом хвороби Парынсона, був описаний у публшацй' Джеймса Паркiнсона в 1817 рощ. Даш сучасних дослщжень також показують зниження маси тта в пащентав iз ХП. У робота шведських науковщв указано на зменшення маси тта в динамвд пщ впли-вом хвороби Парынсона, але не зареестровано вiрогiд-них вщмшностей iз популяцiйними показниками [14].
0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0 0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0
Специф1чшсть Специф1чшсть
Рucунoк 2. ROC-крива для вшу в чоловшв (А) i жшок (Б)
Рucунoк 3. ROC-крива для 1МТу чоловкв (А) i жшок (Б)
У метаанатз1 2011 року, присвяченому коливанням маси тта гад впливом ХП, показаний вiрогiдно ниж-чий 1МТ у пацieнтiв iз ХП порiвняно з показниками контрольно! групи, який зменшувався з наростанням тяжкостi захворювання [15]. Зниження маси тiла гад впливом хвороби Паркiнсона може бути чинником ризику розвитку остеопорозу.
Висновки
Хвороба Парынсона сприяе розвитку остеопоро-зу, але стан ыстково! тканини в пацieнтiв iз хворобою Паркiнсона мае статевi особливоста, зокрема, у жшок МЩКТ бтьшою мiрою залежить вiд вiку, а в чоловь кiв — вщ 1МТ.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту штерешв при пiдготовцi дано! статтi.
References
1. Bogdanova IV, Karaban IM, Dzjak LA, et al, autors, Karaban IM, editor. Rekomendacii' shhodo diagnostyky ta likuvannja hvoroby Parkinsona [Recommendations for the diagnosis and treatment of Parkinson's disease]. In: Zbirnyk klinichnyh rekomendacij [Clinical recommendations] . Kyiv: NejroNEWS; 2017. 4-72 p.
2. Shribman S, Torsney KM, Noyce AJ, Giovannoni G, Fearnley J, Dobson R. A service development study of the assessment and management of fracture risk in Parkinson's disease. J Neurol. 2014 Jun;261(6):1153-9. doi: 10.1007/ s00415-014-7333-8.
3. Dennison EM, Premaor M, Flahive J, et al. Effect of co-morbidities on fracture risk: findings from the Global Longitudinal Study of Osteoporosis in Women (GLOW). Bone. 2012 Jun;50(6):1288-93. doi: 10.1016/j. bone.2012.02.639.
4. Voaklander DC, Martin W, King-Jesso P, et al. Incidence ofhip fracture in Parkinson disease: a population-based study in British Columbia, Canada. Inj Prev. 2010;16(Suppl 1):A254. doi: 10.1136/ip.2010.029215.903.
5. Tan L, Wang Y, Zhou L, et al. Parkinson's disease and risk of fracture: a meta-analysis of prospective cohort studies. PLoS One. 2014 Apr 8;9(4):e94379. doi: 10.1371/jour-nal.pone.0094379.
6. Metta V, Sanchez T, Padmakumar C. Osteoporosis: a hidden nonmotor face of Parkinson's disease. Int Rev Neurobiol. 2017;134:877-890. doi: 10.1016/ bs.irn.2017.05.034.
7. van den Bos F, Speelman AD, Samson M, Munneke M, Bloem BR, Verhaar HJ. Parkinson's disease and osteoporosis. Age Ageing. 2013 Mar;42(2):156-62. doi: 10.1093/ ageing/afs161.
8. Ozturk EA, Gundogdu I, Tonuk B, et al. Bone mass and vitamin D levels in Parkinson's disease: is there any difference between genders? J Phys Ther Sci. 2016 Aug;28(8):2204-9. doi: 10.1589/jpts.28.2204.
9. Gao H, Wei X, Liao J, et al. Lower bone mineral density in patients with Parkinson's disease: a cross-sectional study from Chinese Mainland. Front Aging Neurosci. 2015 Oct 27;7:203. doi: 10.3389/fnagi.2015.00203.
10. Torsney K, Noyce A, Doherty A, Bestwick J, Dobson R, Lees A. Bone health in Parkinson's disease: a systematic review and meta-analysis. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2014 0ct;85(10):1159-66. doi: 10.1136/jnnp-2013-307307.
11. Daniel SK, Lansang MC, Okun MS. Okun. Bone mineral density (bmd) in male patients with Parkinson's disease. Int J Neurosci. 2012 Sep;122(9):523-7. doi: 10.3109/00207454.2012.685530.
12. Serdaroglu BM, Kirba§ S, Tüfekfi A, Devrimsel G, KüQükali Türkyilmaz A. The relationship of vitamin D with bone mineral density in Parkinson's disease patients. European Geriatric Medicine. 2016;7(1):18-22. doi: 10.1016/j. eurger.2015.08.002.
13. Alswat KA. Gender Disparities in Osteoporosis. J Clin Med Res. 2017 May;9(5):382-387. doi: 10.14740/joc-mr2970w.
14. Lindskov S, Sjöberg K, Hagell P, Westergren A. Weight stabilityinParkinson'sdisease. NutrNeurosci. 2016;19(1):11-20. doi: 10.1179/1476830515Y.0000000044.
15. Kistner A, Lhommee E, Krack P. Mechanisms of body weight fluctuations in Parkinson's disease. Front Neurol. 2014 Jun 2;5:84. doi: 10.3389/ fneur.2014.00084.
OTPMMQHO 10.02.2018 ■
Поворознюк В.В., Быстрицкая М.А., Карабань И.М., Карасевич Н.В. ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев, Украина Украинский научно-медицинский центр проблем остеопороза, г. Киев, Украина
Половые особенности минеральной плотности костной ткани у пациентов с болезнью Паркинсона
Резюме. Актуальность. Болезнь Паркинсона (БП) — хроническое прогрессирующее заболевание головного мозга, проявляющееся сочетанием гипокинезии с ригидностью, тремором покоя и постуральной нестабильностью, а также широким спектром немоторных проявлений, сопровождается повышенным риском остеопороти-ческих переломов. Цель исследования — изучение половых особенностей минеральной плотности костной ткани у пациентов с болезнью Паркинсона. Материалы и методы. Были обследованы 89 пациентов с болезнью Пар-
кинсона и 89 пациентов соответствующего возраста и пола без неврологической патологии. Женщины и мужчины обеих групп не отличались по возрасту, росту и массе тела. Минеральную плотность костной ткани (МПКТ) определяли методом двухфотонной рентгеновской абсор-бциометрии. Результаты. Остеопороз у пациентов с болезнью Паркинсона регистрировался достоверно чаще у женщин, чем у мужчин (48 и 24,3 % соответственно), и достоверно чаще, чем у лиц контрольной группы. Зафиксированы достоверно более низкие показатели МПКТ
пациентов с БП в сравнении с показателями лиц контрольной группы: у мужчин — на уровне шейки бедренной кости, дистального отдела костей предплечья и всего скелета, у женщин — на уровне поясничного отдела позвоночника, шейки и проксимального отдела бедренной кости, дистального отдела костей предплечья и всего скелета. У женщин зарегистрированы достоверные негативные коррелятивные связи МПКТ различных регионов скелета и возраста, у мужчин связь зарегистрирована на уровне дистального отдела костей предплечья. У мужчин и женщин зарегистрированы положительные коррелятив-
ные связи между МПКТ и индексом массы тела (ИМТ). Выводы. Результаты нашего исследования свидетельствуют, что болезнь Паркинсона способствует развитию осте-опороза, но состояние костной ткани у пациентов с болезнью Паркинсона имеет половые особенности, в частности, у женщин МПКТ в большей степени зависит от возраста, а у мужчин — от ИМТ.
Ключевые слова: болезнь Паркинсона; остеопороз; мужчины; женщины; минеральная плотность костной ткани
V.V. Povoroznyuk, M.A. Bystrytska, I.M. Karaban, N.V. Karasevich
State Institution "D.F. Chebotarev Institute of Gerontology of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine Ukrainian Scientific Medical Center for Osteoporosis Problems, Kyiv, Ukraine
Gender peculiarities of bone mineral density in patients with Parkinson's disease
Abstract. Background. Parkinson's disease is a chronic progressive disease of the brain manifested by a combination of hypokinesia with rigidity, resting tremor and postural instability, as well as a wide spectrum of non-motor manifestations accompanied by an increased risk of osteoporotic fractures. The purpose of the study was to study the sexual characteristics of bone mineral density in patients with Parkinson's disease. Materials and methods. Eighty nine patients with Parkinson's disease and 89 patients of the corresponding age and sex without neurologic pathology were examined. Women and men of both groups did not differ in age, height and body weight. The bone mineral density (BMD) was determined by dual energy X-ray absorptiometry. Results. Osteoporosis in patients with Parkinson's disease was registered significantly more often in women than in men (48 and 24.3 %, respectively) and significantly more often than in the control group. Significantly lower
BMD was registered in patients with Parkinson's disease compared with those of the control group: in men — at the level of the femoral neck, the distal forearm and the total body, in women — at the level of the lumbar spine, femoral neck and total hip, distal forearm and total body. The negative correlation of the BMD in different regions of the skeleton and age was recorded in women, in men this relationship was registered at the level of the distal forearm. The positive correlation was found between the BMD and body mass index in men and women. Conclusions. The results of our study suggest that Parkinson's disease leads to the development of osteoporosis, but the condition of bone tissue in patients with Parkinson's disease has gender features, in particular, the BMD in women is more dependent on age, and in men — on body mass index. Keywords: Parkinson's disease; osteoporosis; men; women; bone mineral density
