CC BY
44
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
ПОВОРОЗНЮК В.В., БАЛАЦЬКА Н.1.
ДУ «1нститутгеронтологи '¡мен Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украни», м. Ки'/в КЛИМОВИЦЬКИЙ Ф.В.
Донецький на^ональний медичний ун'терситет iменi Максима Горького СИНЕНЬКИЙ О.В.
Льв'!вська обласна клiнiчна лкарня
фактичне харчування, дефщит в|там|ну о та мшеральна щ|льнють юстковот тканини
в дорослого населення р1зних репон1в украТни
Резюме. У статт/ наведено результати одномоментного епдемюлопчного досл/дження структурно-функ-цонального стану кютково'/ тканини, фактичного харчування, р/вня 25-ОН втамну й3 в сироватц кров/ 504 жител1в р/зних репон1в Украни. Серед обстежених переважали ж/нки (87,0 %).
Установлено, що кльксть основних нутрюнтю у добовому рацонI на 30-40 % менше вд рекомендованих норм. Середн/й р/вень вживання кальцю становив 357,4 ± 37,0 мг/добу та 385,9 ± 21,8 мг/добу в ЦентрI та на ЗаходI кра'/ни, а у Схдному репонI — 190,6 ± 19,9мг/д. Р1вень втамну й в харчовому рацонI також був в\-ропдно нижчим пор/вняно ¡з належними величинами в Центр/, на Заход11 Сход1 (0,6,0,810,7 мкг/д вдповдно). 0,7 % обстежених мали р/вень 25-ОН втамну й3 в межах норми. Дефцит втамну й д1агностовано у 85,4 % хворих, 35,5 % пац/ент/в мали глибокий дефцит втам1ну й.
На основI проведеного денситометричного обстеження зареестровано остеопороз у 8,7 %, остеопе-н/ю — у 47,1 % та нормальний структурно-функцональний стан кютково'/ тканини — у 44,2 % обстежених. НайнижчI показники мнеральноI щльност кютково/ тканини були виявленI в жителю центрального рег/ону (остеопороз — у 15,2 % обстежених).
Таким чином, у дорослого населення Укра/ни спостергаеться порушення балансу основних нутр/енш не-достатне надходження кальцю та втамну й ¡з харчуванням, високий в/дсотокдефциту втамну й, що може попршувати перебг метабол/чних захворювань кюток.
Ключов слова: стан фактичного харчування, структурно-функц1ональний стан к1стковоI тканини, дефцит втамну й.
Вступ
Численш лиературш джерела свщчать, що ращ-ональне харчування е одним iз прюритетних факто-рiв, яы впливають на оптимальне функцюнування вах оргашв та систем, зокрема ыстково-м'язово! системи [1, 2]. Важливим структурним компонентом ыстки е бшки, що необхщш для формування и оргашчного матриксу. Недостатне вживання про-те!шв супроводжуеться попршенням ысткоутворен-ня, спричинюе недосконалу консолщацш переломiв тощо. Достатня ктьысть бшыв тваринного похо-дження в харчовому ращош може зменшити втрату ыстково! тканини в людей лггаього вшу з переломами шийки стегново! ыстки, у жшок постменопа-узального вшу [3, 4]. Жири сприяють всмоктуванню жиророзчинних вiтамiнiв, зокрема вiтамiнiв Б та К, а деякi з них е власне джерелами !х постачання, а також значною мiрою впливають на адсорбцiю кальцiю з кишечника. Бюлопчна роль вуглеводiв у метаболiзмi ыстково! тканини мало вивчена, проте юнують данi, що харчовi волокна можуть впливати
на мшеральне забезпечення органiзму, зменшуючи всмоктування кальцш, цинку, залiза.
Серед макроелементiв найбтьш суттево впливають на ысткову тканину кальцш, магнш, фосфор. До мшроеле-ментiв, що безпосередньо впливають на обмш у юстковш тканинi, вщносять марганець, йод, фтор та iншi [5—7].
Основним вiтамiном, що регулюе обмiн кальцш в органiзмi та активно впливае на стан ыстково! тканини, е вггамш Б. Вiн сприяе активному транспорту юшв кальцiю та неорганiчного фосфору в процес всмоктування в кишечнику, реабсорбцп в ниркових канальцях i мобшзацп !х iз ыстково! тканини, впливае на функцюнальний стан щитоподiбних, статевих залоз, забезпечуе кальцифiкацiю кютково! тканини з правильним формуванням скелета. Вггамш Б е важливим для профшактики остеопорозу та розвитку вторинного гшерпаратиреозу [8, 9].
Метою дослщження було вивчення стану фактичного харчування, мшерально! щiльностi ыстково! тканини та частоти дефщиту вггамшу Б серед дорослого населення рiзних регiонiв Укра!ни.
Матер1али та методи досл1дження
Проводилися епiдемiологiчнi дослiдження в трьох регюнах Укра1'ни: Захiдному (Львiвська область), Сходному (Донецька область) та Центральному (Ки-1'вська, Хмельницька та Вiнницька обласл). Обсте-женi 504 пацieнти. Переважну бшьшють становили жiнки (90,9 %). Ешдемюлопчш ви'1зди проводилися в осшньо-весняний перiод (Í3 листопада по травень).
Серед обстежених переважали особи вшом понад 50 роыв. Слiд зазначити, що середнiй вiк обстежених становив 58,6 ± 0,7 року, проте вiрогiдно вiдрiзняв-ся в жителiв Центральних регiонiв порiвняно з об-стеженими Захiдних та Схiдних областей (67,3 ± 0,7 року проти 52,7 ± 1,2 року та 55,2 ± 1,3 року вщпо-вiдно, р < 0,0001).
Визначення структурно-функцюнального стану ыстково'1 тканини (СФСКТ) проводилося з ви-користанням методу ультразвуково'1 денситометрй' п'ятково'1 ыстки нижньо'1 кiнцiвки апаратом Sahara (Hologic, США). Перевагою застосування даного приладу e портативнiсть, короткий час обстеження та його неюшзуюче випромiнювання. Крiм того, на вiдмiну вiд фотонно'1 та рентгешвсько'1 денситометрй', вш дае якiсну оцiнку губчасто'1 ыстково'1 тканини (КТ), 11 архтгектошки (орieнтацi1 та товщини трабекул). Використання ультразвуково'1' денситометрй' п'ятково'1 кютки дае можливють визначити таы параметри [10]:
— швидысть поширення ультразвуку через ыстку (ШПУ, м/с), що залежить вiд 11 щiльностi та еластич-ностi;
— широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ, дБ/МГц), що вщображае не ттьки щiльнiсть, а й ыльысть, розмiри та просторову орieнтацiю трабекул кiстки;
— шдекс мiцностi кiстки (IM, %), що вирахову-еться за допомогою комп'ютера на основi показни-кiв ШПУ та ШОУ й вщображае стан губчасто'1 КТ обстежуваного вщносно категори дорослих людей вiком 20 роыв.
Стан харчування оцшювали анкетно-опитуваль-ним методом добового вщтворення рацiонiв харчування за останш три дш з використанням муляжiв продуктiв i страв. Аналiз результатiв проводили за допомогою комп'ютерно'1 програми та порiвнювали iз нормативними даними основних харчових речо-вин для населення Укра'1ни [11].
Рiвень 25-ОН вiтамiну D3 (25(OH)D) у сироватцi кровi вивчали за допомогою хемшюмшесцентно-го методу на iмуноферментному аналiзаторi E^sys 2010 (Roche Diagnostics, Шмеччина) тест-системами cobas.
Статистичний аналiз отриманих даних проводили з визначенням параметричних та непараметричних кри-терИв з використанням пакетав програм Statistica 6.0.
Результати й обговорення
Дослiдження стану харчування показало, що па-цieнти, незалежно в!д регiону проживання, вживають
бiлкiв, жирiв, вуглеводiв, вiтамiнiв та макро- та мь кроелементiв на 30—40 % менше вiд добових потреб. Лише в обстежених Сх1дного регiону рiвень магнiю та хлору вiдповiдав нормам фiзiологiчних потреб.
Порiвняльний аналiз компоненпв харчування в добовому рацiонi дорослого населення рiзних реп-онiв кра1ни засвiдчив, що показники вуглеводiв та кальцш були суттево вищими в жителiв Центрального регiону порiвняно зi Схiдним, проте рiвень Р-каротину, вiтамiнiв А, В6, С, калш, магнiю та хлору е нижчими за таы в обстежених, яы проживають на Сходi (табл. 1).
Показники вуглеводiв, калiю та хлору були вь рогiдно вищими, а вггамшу А нижчими на Заходi порiвняно з жителями Центрального репону. Рiвнi Р-каротину, вiтамiнiв А, В6, калiю, магнiю та хлору е нижчими порiвняно з жителями Донецько'1 областi.
Слiд зазначити, що вс обстеженi вживали дуже низьку ыльысть кальцiю (357,4 ± 37,0 мг/д та 385,9 ± 21,8 мг/д у Центрi та на Заходi кра1ни вщпо-вiдно). У Схщному регiонi середнiй рiвень вживання населенням кальцш становить190,6 ± 19,9 мг/д при нормi 1200 мг/д.
Як свщчать данi табл. 1, рiвень вiтамiну Б в харчо-вому рацiонi також був вiрогiдно нижчим порiвняно з належними величинами в Центр^ на Заходi i Сходi (0,6, 0,8 i 0,7 мкг/д вщповщно).
Проведено епiдемiологiчнi дослщження щодо ви-вчення частоти дефщиту вiтамiну Б серед населення кра1ни. Аналiз отриманих результатiв визначення рiвня 25(ОН)Б у сироватцi кровi обстежених подано на рис. 1.
Наведенi на рис. 1 даш свiдчать, що лише 0,7 % обстежених мали рiвень 25(ОН)Б у межах норми. Дефщит вiтамiну Б дiагностовано у 85,4 % хворих, 35,5 % пащенпв мали глибокий дефщит вггамшу Б (нижче 25 нмоль/л), а в 7,9 % рiвень 25-ОН вггамшу Б знаходився нижче вiд роздшьно'1 здатностi апарата.
Порiвнянням показникiв 25(ОН)Б у регiонах обстеження дорослого населення встановлено, що рь вень 25(ОН)Б був вiрогiдно нижчим у Зах1дних та
Рисунок 1. Розподл дорослого населення Укра/ни за р!внем 25(OH)D у сироватц! кров!
Таблиця 1. Показники основних иутр1ент1в добового рацонудорослого населення Укра/ни залежно вд репону проживання (М ± т)
Показник Центр Захiд Схщ Вiрогiднiсть
Бток, г/д 36,4 ± 1,0 36,6 ± 1,2 37,0 ± 2,3 -
Бтки, тваринного походження, г/д 18,1 ± 0,8 18,5 ± 1,0 17,7 ± 2,0 -
Бтки, рослинного походження, г/д 18,4 ± 0,6 18,2 ± 0,5 19,3 ± 1,2 -
Жири, г/д 42,2 ± 1,4 43,6 ± 1,7 43,0 ± 2,2 -
Жири, рослинного походження, г/д 30,0 ± 1,3 31,4 ± 1,4 29,7 ± 2,7 -
Жири, тваринного походження, г/д 12,2 ± 0,8 12,3 ± 0,6 13,5 ± 1,6 -
Вуглеводи, г/д 131,8 ± 4,7 151,6 ± 4,3 99,5 ± 6,1 Р1-2 < 0,001, Р1-3 < 0,000
ВтамЫ А, мг/д 0,4 ± 0,1 0,2 ± 0,0 0,2 ± 0,1 Р1-2 < 0,05
Р-каротин, мг/д 1,4 ± 0,1 1,7 ± 0,1 3,3 ± 1,4 Р1-3 < 0,001, Р2-3 < 0,0001
ВтамЫ Е, МО/д 8,7 ± 0,3 8,8 ± 0,3 9,9 ± 1,0 -
ВтамЫ й, мкг/д 0,6 ± 0,1 0,8 ± 0,1 0,7 ± 0,2 -
ВтамЫ В1, мг/д 0,6 ± 0,0 0,6 ± 0,0 0,6 ± 0,0 -
ВтамЫ В2, мг/д 0,7 ± 0,0 0,6 ± 0,0 0,7 ± 0,1 -
ВтамЫ В6, мг/д 1,0 ± 0,0 1,0 ± 0,0 1,2 ± 0,1 Р1-3 < 0,001, Р2-3 < 0,0001
ВтамЫ В12, мг/д 2,7 ± 0,6 1,7 ± 0,3 1,8 ± 0,5 -
ВтамЫ С, мг/д 48,2 ± 3,9 57,4 ± 4,7 76,6 ± 21,6 Р1-3 < 0,01
Калш, мг/д 1083,6 ± 72,6 1314,9 ± 59,2 1709,4 ± 219,8 Р1-3 < 0,001, Р1-2 < 0,05
Магнм, мг/д 167,4 ± 9,9 202,2 ± 1,8 319,5 ± 35,4# Р1-3 < 0,001, Р2-3 < 0,001
Кальцм, мг/д 357,43 ± 7,0 385,9 ± 21,8 190,6 ± 19,9 Р1-3 < 0,0001, Р2-3 < 0,0000
Фосфор, мг/д 518,4 ± 24,8 559,5 ± 25,0 609,2 ± 43,8 -
Хлор, мг/д 576,2 ± 37,0 709,2 ± 41,1 808,9 ± 74,9# Р1-3 < 0,001, Р1-2 < 0,05
Йод, мкг/д 20,1 ± 1,1 21,8 ± 1,4 23,5 ± 1,9 -
Примтка: # — показник вщповщае нормам добових ф 'з 'юлопчних потреб населення Укра/ни [11].
Таблиця 2. Рвень 25(ОН)й у сироватц'1 кров! в обстежених залежно вд в1ку та репону проживання (М ± т)
Регiон проживання В^, роки 25(ОН)й, нмоль/л
Центр 67,3 ± 0,7 42,0 ± 1,5
Захщ 52,7 ± 1,2* 27,3 ± 1,1*
Схщ 55,2 ± 1,3* 29,6 ± 1,5*
Середнм показник 58,6 ± 0,7 32,3 ± 0,8
%
70 60 50 40 30 20 10 0
□ Центр
□ Захщ ■ Схщ
Нормальна КТ Остеопеыя Остеопороз
Примтка: * — в1рогщн1сть пор1вняно з особами, як проживають у Центральному репош (р < 0,0001).
Рисунок2. Структурно-функц!ональний стан кстково/ тканини обстежених залежно вд репону /х проживання
Таблиця 3. Показники структурно-функц1онального стану к1стково1 тканини в обстежених залежно вд репону проживання (M ± m)
Показник Центр Захщ Схщ
1ндекс мщносп, % 85,9 ± 1,9 86,9 ± 1,8 82,3 ± 3,0
еМЩКТ, г/см2 0,467 ± 0,012 0,473 ± 0,011 0,444 ± 0,020
ШРУ, м/с 1535,1 ± 2,9 1538,8 ± 2,7 1532,3 ± 5,0
ШОУ, дБ/МГц 66,7 ± 1,8 65,7 ± 1,7 61,0 ± 2,6
Схщних регюнах (р < 0,0001). Проте середнш bîk обстежених у цих регюнах також вГропдно вгдрГзнявся (р < 0,0001) (табл. 2).
Ушм обстеженим було проведено ультразвукову денситометрш. На oснoвi проведеного обстеження зареестровано остеопороз у 8,7 %, остеопенш — у 47,1 % та нормальний СФСКТ — у 44,2 % обстеже-них.
Найнижчi показники СФСКТ були виявлеш в ошб Центрального pегioну (остеопороз — у 15,2 % обстежених). Отримаш результати можна пояснити тим, що в цш груш переважали особи вшом понад 65 роыв, тoдi як сеpеднiй вiк обстежених у Захщному та Схiднoму регюнах був вipoгiднo нижчим.
Сеpеднi показники СФСКТ (IM, еМЩКТ, ШРУ та ШОУ) населення вipoгiднo не вiдpiзнялися (табл. 3).
Таким чином, проведет дoслiдження дорослого населення в уах pегioнах Украши показали знижен-ня piвня вживання ними основних ну^енпв, мшро-та макpoелементiв, гiпoпoлiвiтамiнoз.
Установлено, що на piвень 25(OH)D у сироватш кpoвi впливають як геoгpафiчне положення краши, так i кшькють спожитого вiтамiну D. Пopiвнянo з крашами, якi знаходяться на тш же геoгpафiчнiй шиpoтi, що й Украша, сеpеднiй piвень 25(OH)D ко-ливаеться вiд 33,2 нмоль/л (дослщження SENECA, 1995 р.) до 34,75 нмоль/л (L. Napiorkowska та сшв-авт., 2009) [12, 13]. Середнш показник 25(OH)D3 в Укpаïнi, за нашими дослшженнями, становить 32,3 нмоль/мл. Кшькють алiментаpнoгo вггамь ну D е дуже низькою у жителiв Украши, незалеж-но вiд регюну проживання (0,6 мкг/д — на Заход^
0.8 мкг/д — у ^mpi та 0,7 мкг/д — на Схoдi краши, норма — 2,5 мкг/д).
Необхщно зазначити, що низький piвень вживання кальцш та вггамшу D е одним iз чинникiв, якi ве-дуть до розвитку остеопешчного синдрому в жителiв краши.
Висновок. У дорослого населення Украши спо-стеpiгаеться порушення балансу основних ну^ен-тiв, недостатне надходження кальцш та вггамшу D iз харчуванням, високий вшсоток дефщиту вггамшу D, що може попршувати перебю метабoлiчних захво-рювань кюток.
Список л1тератури
1. Цимбалста Н.В. Стан фактичного харчування населення та алiментарнообумовлена захворювашсть [Текст]/Н.В. Цимбалста, Н.В. Давиденко//Про-блеми харчування. — 2008. — № 1—2. — С. 32-35.
2. Банковська Н.В. Гтешчна оцшка стану фактичного харчування дорослого населення Украши та на-укове обТрунтування шляхiв його оnтимiзацii: Авто-реф. дис... канд. наук: 14.02.01 / Н.В. Банковська; Укратський науково-до^дний шститут харчування, бютехнологи та фармацН. — К., 2008. — 32 с.
3. Nieves J. W. Osteoporosis: the role of micronutrients [Текст] / Nieves J.W. // Am. J. Clin. Nutr. — 2005. — Vol. 81. — Р. 1232-1239.
4. Поворознюк В.В., Григоров Ю.Т., Григор'ева Н.В. Роль харчування в профыактищ захворювань опо-рно-рухового апарату [Текст]: Методичш рекомен-дацП. — К., 2005. — 24с.
5. Поворознюк В.В. Захворювання шстково-м'язовог системи в людей рiзного вту (вибраш лекци, огляди, статтi) [Текст] / В.В. Поворознюк: В 3 томах. — Т. 2. — К., 2009. — 520 с.
6. Поворознюк В.В. Питание и костная ткань [Текст]/В.В. Поворознюк , Н.В. Григорьева//Проблемы старения и долголетия. — 2011. — № 2(20). — С. 148-158.
7. Greine T. Vitamins and minerals for women: recent programs and intervention trials [Текст]/ T. Greine // Nutr. Res. Pract. — 2011. — Vol. 5. — P. 3-10.
8. Wimalawansa S.J. Vitamin D in the New Millennium [Текст] / S.J. Wimalawansa // Curr. Osteoporos. Rep. — 2012. — 10(1). — P. 4-15.
9. Bordelon P. Recognition and Managemant of vitamin D Deficiency [Текст] / P. Bordelon, M.V. Ghetu // American Family Physician. — 2009. — 15(8). — P. 841-846.
10. Остеопороз: эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение / Под ред. Н.А. Коржа и др. — Х.: Золотые страницы, 2002. — 646 с.
11. НаказМшстерства охорониздоров'я Украти№272 вiд 18.11.99 «Про затвердження Норм фiзiологiчних потреб населення Украши в основних харчових ре-човинах та енергН». Зареестровано в Мiнiстерствi юстицп Украши 2 грудня 1999р. за № 834/4127.
12. Serum vitamin D concentrations among elderly people in Europe [Текст]/ Van der Wielen R.P., Lowik M.R., van den Berg H. et al. // Lancet. — 1995. — 346. — Р. 207-210.
13. Prevalence of low serum vitamin D concentration in an urban population of elderly women in Poland [Текст] / L. Napiorkowska, T. Budlewski, W. Jakubas-Kwiat-kowska, V. Hamzy at al. // Polskie archiwum medycyny wewn&rznej. — 2009. — 119(11). — P. 699-702.
Отримано 24.11.12 □
Поворознюк В.В., Балацкая Н.И.
ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев Климовицкий Ф.В.
Донецкий национальный медицинский университет имени Максима Горького Синенький О.В.
Львовская областная клиническая больница
ФАКТИЧЕСКОЕ ПИТАНИЕ, ДЕФИЦИТ ВИТАМИНА D И МИНЕРАЛЬНАЯ ПЛОТНОСТЬ КОСТНОЙ ТКАНИ У ВЗРОСЛОГО НАСЕЛЕНИЯ РАЗНЫХ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ
Резюме. В статье приведены результаты одномоментного эпидемиологического исследования структурно-функционального состояния костной ткани, фактического питания, уровня 25-ОН витамина Б3 в сыворотке крови 504 жителей разных регионов Украины. Среди обследованных преобладали женщины (87,0 %).
Установлено, что количество основных нутриентов в суточном рационе на 30—40 % меньше рекомендуемых норм. Средний уровень потребления кальция составил 357,4 ± 37,0 мг/сут и 385,9 ± 21,8 мг/сут в Центре и на Западе страны, а в Восточном регионе — 190,6 ± 19,9 мг/сут. Уровень витамина Б в пищевом рационе также был достоверно ниже по сравнению с надлежащими количеством в Центре, на Западе и Востоке (0,6, 0,8 и 0,7 мкг/с соответственно). 0,7 % обследованных имели уровень 25-ОН витамина Б3 в пределах нормы. Дефицит витамина Б диагностирован у 85,4 % больных, 35,5 % пациентов имели глубокий дефицит витамина Б.
На основе проведенного денситометрического обследования зарегистрированы остеопороз у 8,7 %, остеопения — у
47.1 % и нормальное структурно-функциональное состояние костной ткани — у 44,2 % обследованных. Самые низкие показатели минеральной плотности костной ткани были обнаружены у жителей Центрального региона (остеопороз — у
15.2 % обследованных).
Таким образом, у взрослого населения Украины наблюдается нарушение баланса основных нутриентов, недостаточное поступление кальция и витамина Б с питанием, высокий процент дефицита витамина Б, что может ухудшать течение метаболических заболеваний костей.
Ключевые слова: состояние фактического питания, структурно-функциональное состояние костной ткани, дефицит витамина Б.
Povoroznyuk V.V., Balatska N.I.
State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotarev of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv Klymovytsky F. V.
Donetsk National Medical University named after M. Gorky Synenky O.V.
Lviv Regional Clinical Hospital, Lviv, Ukraine
ACTUAL CONSUMPTION, VITAMIN D DEFICIENCY AND BONE MINERAL DENSUTY IN ADULT POPULATION OF DIFFERENT REGIONS OF UKRAINE
Summary. The paper deals with the results of cross-sectional epidemiological study of the structural and functional state of the bone tissue, the actual consumption, the level of 25-OH vitamin D3 in blood serum of 504 people from different regions of Ukraine. Most of patients were women (87.0 %).
It is determined that amount of the major nutrients in the daily diet were buy 30—40 % less than the recommended standards. Average calcium intakes was 357.4 ± 37.0 and 385.9 ± 21.8 mg/day in the Center and Western region of the country, and in the Eastern region — 190.6 ± 19.9 mg/day. The levels of vitamin D in the diet was also significantly lower compared with the proper amount in the Center, Western and Eastern regions (0.6, 0.8 and 0.7 mg/ day, respectively). 0.7 % of examined patients had normal level of 25-OH vitamin D3. Vitamin D deficiency was diagnosed in 85.4 % of patients, 35.5 % of patients had a profound vitamin D deficiency.
Densitometry examination revealed osteoporosis in 8.7 %, osteopenia — in 47.1 % and normal structural and functional state ofbone tissue — in 44.2 % of patients. Low data of the bone mineral density were found among residents of the Central region (osteoporosis — in 15.2 % of cases).
Thus, the adult population of Ukraine has imbalance of main nutrients, deficiency of calcium and vitamin D intakes, high rates of vitamin D deficiency, which may burden the metabolic bone diseases.
Key words: state of actual consumption, structural and functional state of bone tissue, vitamin D deficiency.
