CC BY
39
Подготовка специалистов
Training of Specialists
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.22-072.1 616-001.8 616-008.7
ПИЛИПЕНКО ММ.1, РИБ1НК1НА I.2, БОНЛАР М.В.1, ШЛАПАК 1.П.1
1НМАПО ¡мен/ П.Л. Шупика, м. Ки!в
2Госп'паль Брайтона, East Sussex, Великобритан1я
СТРУКТУРОВАНИЙ КЛ^ЧНИЙ ¡СПИТ 3 АНЕСТЕЗЮЛОГП У ВЕЛИШ БРИТАНП: AOCBiA ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАТН
Резюме. Протягом багатьох десятилть у Великобританп розроблялася та вдосконалювалася система тслядипломног тдготовки з анестезшлоги та ттенсивно'1 терапп, яка бвiдnовiдала швидкому розвитку одше'1 з найбльш технологiчних спещальностей у медицит. З 2004 р. тслядипломна тдготовка роздi-лена на 2-рiчну базову тдготовку, тсля яко'1 резидент мае здавати первинний спит (FRCA Primary), та 5-рiчний спецiалiзований треннг. Контроль та перевiрка знань, у тому чиЫ шляхом проведення всебiч-них та скрупульозних iспитiв, е вкрай важливою частиною Цei системи. Тому ми спробували впровади-ти спрощений варiант об'ективного структурованого клжчного екзамену (OSCE), який i е ключовим у структурi первинного кпиту випускнишв нашоi 2-рiчноi ттернатури. Для цього були тдготовлеш 8 ^шчних та теоретичних станцш, на кожнш iз яких нтертв екзаменували 2 викладачi за завчасно тдготовленими запитаннями й еталонами правильних вiдповiдей. За результатами екзамену виявлен ^тчт станщ та теми, на яких нтерни продемонстрували добрi знання, а також теми, на яких х вiдповiдi часто не збШлися з еталонними. СМд тдкреслити, що за кордоном до цього спиту резиденти проходять спещальну тдготовку, а нашi iнтерни немали подiбного досвгду. Вже тсля отримання серти-фiкатiв спещалкта переважна биьшкть нтершв дали позитивну оцнку самому екзамену i трешнгам, як проходили до екзамену та паралельно з ним.
Ключовi слова: структурований ^niшчний спит з анестезюлогп, тслядипломна тдготовка.
Вступ
Розвиток медицини вимагае вщ лжаря вивчення та засвоення все бшьшого об'ему теоретичних знань, осягнення все нових i нових практичних навичок, а також диктуе необхщшсть бшьш частого прийняття вщ-повщальних ршень. Bd щ фактори призвели до того, що тривалють резидентури, тобто освоення спещаль-ност «анестезюлопя та штенсивна терапiя» (1Т), у бшьшосп розвинених краш щдвищилась до 5—7 рокв.
Для впровадження передового зарубшного досвь ду пад час проведення щорiчних британсько-украш-ських симпозiумiв з анестезюлог2 та штенсивно! те-рап2 (БУС) ми намагались проводити окрему сесго з тслядипломно! освгти, на яку запрошували визнаних британських лщдав цього напрямку. Великобритатя е одним iз визнаних свгтових лiдерiв тслядипломно! освiти в анестезюлогп та IT, а такi спещалюти, як Ендi Грюнда, Леслi Брюмл^ Джейн Локкi та iн., тривалий час визначали напрямки 2 розвитку. На цих освiтнiх сесiях ми ознайомилися з деталями проходження резидентури з анестезюлогц у Великобритан2, що склада-еться з 2 етатв [1—4]: 1) двохрiчна базова резидентура; 2) п'ятирiчний спецiалiзований треншг (ординатура) у рiзних субспецiальностях анестезюлог2 та штенсивно! терап2. Тривала резидентура, безумовно, потребуе не тшьки високих матерiальних затрат iз боку системи охорони здоров'я ще! краши, але i колосальних зусиль
та терпшня з боку самих лiкарiв, якi освоюють спець альнiсть. Щоб переконатися, що цi затрати та зусилля не витрачаються марно i дають очжуваний результат, а також щоб мотивувати резидентiв до ефективного навчання, у розвинених кра!нах протягом десятилГть розроблялась, впроваджувалась та вдосконалювалась комплексна система оцiнювання знань. Ця система довела ефективнiсть та неупереджетсть визначення рiвня знань не тГльки у Великобритан2, а й у свт та здобула всебiчну пгдтримку Гз боку як викладач1в, так i абиурГенпв.
Система ощнювання знань у Великобритат! включае рГзнопланове тестування теоретичних знань, оцГнку практичних навичок, комуткацшних здГ-бностей та психолопчно! готовностГ до прийняття ршень абГтурГентГв в умовах дефГциту часу. Одним Гз найбГльш складних екзамешв, який складають лжа-рГ протягом резидентури, е первинний юпит (FRCA Primary) — тсля 2 роюв базово! резидентури. Устш-не проходження цього екзамену дозволяе вступити до п'ятирГчного (а шодГ i шестирГчного) спецГалГзованого тренГнгу. Починаючи з 2004 р. тсля реформування
© Пилипенко М.М., Рибшкша I., Бондар М.В.,
Шлапак 1.П., 2015 © «Медицина невщкладних станiв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
медично! тслядипломно! освгги за державною про-грамою «Модершзаци медично! кар'ери» (MMC — Modernising Medical Careers) у системГ отримання диплому Королiвcького коледжу анеcтезiологiв (FRCA) цей юпит включае:
1) багатоварiантнi тести (MCQs);
2) об'ективний структурований клiнiчний екзамен (Objective Structured Clinical Exam — OSCE);
3) складання усного юпиту (SOE — Structured Oral Examination), який, у свою чергу, складаеться з двох 30-хвилинних iнтерв'ю. Перше штерв'ю складаеться з 3 питань i3 фармакологи та 3 питань i3 фГзюлоги та бю-хГмГ!; друге iнтерв'ю складаеться з 4 питань i3 фiзики, обладнання та безпеки, а також 3 питань iз клшГчно! медицини та критичних iнцидентiв.
На кожному з етатв, або так званих cтанцiй, екза-менiв OSCE та SOE юпит одночасно приймають 2 ек-заменатори. Вдалим та найбшьш яскравим прикладом ще! системи е етап екзамену OSCE, який, у свою чергу, складаеться з 17 станцш, на яких резидент повинен продемонструвати найрiзноманiтнiшi сторони свое! пщготовки (рис. 1). На проходження кожно! станцц видляеться 5 хв, i протягом 1 хв резиденти перехо-дять до шшо! станци, тобто загалом екзамен тривае близько 2 годин. Бшьшу частину cтанцiй цього екзамену приймають на сучасних манекенах та реальному обладнанш для анестезц (дихальнi контури, трубки, ларингеальнi маски), а також добровольцях (часто професшних акторах), як грають ролГ хворих на певнi захворювання i у яких треба зГбрати анамнез чи пояс-
нювати !м характер медичних втручань, що планують-ся. Одна зГ станцГй е плотною, i набранГ на нш бали не входять у пГдрахунок при складанш Гспиту. ЦГкаво, що ш абГтурГенти, нГ самГ викладачГ, як приймають екза-мени, не знають, яка саме з 17 станцш е плотною.
Як продовження освГтньо! програми, яку ми проводимо в рамках БУС, ми виршили поглибити ств-працю з британськими колегами i в перюд мГж симпо-зГумами та спробували залучати !х до пюлядипломно! пщготовки на циклах Гнтернатури та передатестацш-них циклах.
Першими, хто погодився прилетГти до Киева поза межами конференцГ!, були украшо- та росшсько-мовнГ британськ лектори 1рина Рибшкша та Леонщ КрГвський. 1рина Рибшктна в серединГ травня 2014 р. проводила 2-денний тренГнг на манекенах для штер-нГв 2-го року, а в серединГ червня якраз i брала активну участь в оргашзаци та проведеннГ Гспиту OSCE.
Мета: апробувати проведення структурованого клшГчного Гспиту за методологГею OSCE та ощнити знання наших випускникгв 2-рГчно! Гнтернатури за британською системою.
Матер1ал i методи
Ключовою особливГстю методологи екзамену OSCE е не стГльки практична спрямованють екзамену, скГльки те, що правильш вщповщ на кожну ек-заменацГйну задачу визначенГ завчасно. За пройдену станцГю резидент отримуе бали тгльки тодГ, коли його вщповщ збГгаються Гз завчасно роздрукованими ета-
Рисунок 1. 1люстрована схема проведення екзамену ОБСЕ. На рисунку зображено 17 станцй (починаючиз верхньо/ л'во)'): 1) технiчнiнавички 1; 2) ¡нтерактивнаресусцитаця; 3) анатом'я 1; 4) комункаця; 5) небезпека в анестезюлогп; 6) ф'зикальне обстеження; 7) обладнаннядля монторингу; 8) '¡стор'яхвороби 1; 9) навичкиресусцитацп; 10) рентгенограма 1; 11) рентгенограма 2; 12) симуляця критичного стану; 13) технiчнiнавички 2; 14) вим'рювальне обладнання; 15) '¡стор'я хвороби 2; 16) анатом'я 2; 17) анестезюлопчне обладнання. Вс ц станци аб'1турш1енти проходять по колу
лонами в1дпов1деи, як1 тримае в руках екзаменатор. Таким чином, елемент упередженосп екзаменатора зводиться до мтмуму.
Протягом двох тижн1в до проведення нашого т-лотного iспиту лжарем Í3 Великобритании були пщго-товлеш запитання та очiкуванi вщповщ, а попм пе-рекладенi з англшсько! мови та адаптованi до наших реалш украшськими лiкарями. На думку викладачiв кафедри, ряд запитань були занадто складними, тому деякi з них були дещо спрощеними або вщхиленими.
Для проведення iспиту були пщготовленш 8 екза-менацiИних станцш, якi кожен з iнтернiв мав обшти по колу, витрачаючи на кожну з них 5 хв i 1 хв — на перехщ м1ж станц1ями:
1. Клтчна ситуац1я — критичнi стани в анестезю-логiчнiИ практицi.
2. Серцево-легенева реашмац1я (вщпрацювання рiзних варiантiв на манекеш Simman 2).
3. Передоперацшна оцiнка пацiента.
4. Практичне виконання клiнiчних навичок на манекенах (епщуральна анестез1я, встановлення ларин-геально! маски, конiкотомiя голкою).
5. Аиестезшопчне обладнання (ларингоскопи, щипцi Меджила, штубацшш трубки) чи пульсоксиме-тр1я.
6. Огляд пацiента з травмою (на манекеш) чи ощн-ка за шкалою коми Глазго.
7. Письмове описання рентгенограми чи ЕКГ.
8. Письмове описання анатсмчних структур шиг чи нервових трактiв.
За 2 тижш та за 1 день до проведення юпиту штернам були проведет два 5-годинт треншги з надання невщкладно! лжарсько! допомоги за м1жнародною системою ALS (Advanced Live Support) та з надання невщкладно! допомоги при травмi за системою ATLS (Advanced Trauma Live Support). Треншги проведено на сучасних манекенах Simman 2, що були надаш нам
кафедрою медицини катастроф НМАПО iменi Шу-пика, за участю спецiалiстiв ще! кафедри та тренера з Великобританц. Метою цих тренiнгiв було не тальки вщпрацювання практичних навичок, а й ознайомлен-ня iнтернiв iз манекенами, на яких вони повиннi були складати тлотний екзамен.
За годину до проведення екзамену всiм виклада-чам кафедри ще раз було детально пояснено методо-логiю його прийому та розданi запитання та еталони правильних вщповщей. Було наголошено, що один викладач зачитуе запитання i за необхiдностi пояснюе !х, а шший проводить формалiзовану оцiнку вщповщей iнтерна. Всi iнтерни були роздалеш на групи по 8 оаб. Поки одна група складала екзамен, iншi групи вщпрацьовували практичнi навички катетеризащ! центральних та периферичних вен, а також проведення стнально! та епщурально! анестези в аудитор!!, що розташована вщдалено вщ екзаменацiйних аудиторiй. На кожнш станци питання змiнювались, що унемож-ливило прецедент, при якому б штерн заздалегщь знав питання, яю будуть йому поставленi.
З урахуванням розб1жностей у навчальних програ-мах, значного дефщиту або навiть вщсутноста значно! кiлькостi обладнання та витратних матерiалiв, що вхо-дять в екзаменацшш запитання, та вiдсутностi досвщу подабних iспитiв ми дiйшли консенсусно! думки про те, що 50 % правильних вщповщей було б зараховано як устшне складання. Разом iз тим складання цього експериментального екзамену насправдi жодним чином не впливало на результати стандартного тристу-тнчатого екзамену, який iнтерни традицiйно здавали пщ к1нець свого навчання на кафедрг
Рисунок 2. Станця «кл1н1чна ситуаця» — критичн i стани в анестезюлопчнй практиц. Один викладач зачитуе нтерну симптоми ¡нтраоперацйно! анафлактичноi реакцп, i нший оцнюе здатнсть ¡нтерна поставити ^¡агноз та запропонувати нев'щкпадне лкування. Екзамен проводиться бля погруддя засновника кафедри та спец альност «анестез олог я» А.1. Трщинського. На плотному екзамен присутн i викладачi iнших кафедр НМАПО
Рисунок 3. Станця «огляд пацента з травмою». 1нтерн провела оцнку хворого за алгоритмом АВС, надала первиннудопомогу i визначаеться з дi агнозом
Рисунок 4. Станця «анестезлог чне обладнання». 1нтерни демонструють знання засоб'ш забезпечення
прохщност дихальних шлях'в
Результати
Незважаючи на вщсутнють попереднього досвщу, екзамен було устшно проведено. Ат з боку шгершв, ан1 з боку викладач1в пщ час проведення екзамену не виникало суттевих нар1кань на його методолопю. 1но-д1 штерни плутались м1ж станц1ями 1 проходили !х не-послщовно.
У результат! з 29 штернш, як1 складали екзамен, 20 набрали > 50 % вщ можливо! к1лькост1 бал1в, а решта — менше. Разом 1з тим середн1й бал становив лише
49,9 %, що свщчить про те, що переважна бшьшють 1нтерн1в, кого ми вважали такими, що устшно скла-ли цей екзамен, ледь перевищили показник у 50 %. У Великобритании прохщний бал на кожну станц1ю ви-значаеться за системою Angoff. У середньому вш ста-новить близько 70 %, тому за такими критер1ями у нас екзамен могли б устшно скласти лише 2 штерни, яю набрали 65 1 67 % вщповщно.
Найвищ1 ощнки наш1 штерни отримали за перед-операцшну оц1нку хворих, яким була призначена опе-
Рисунок 5. Станця «серцево-легенева реашмац'я». Викладач кафедри медицини катастроф 1.В. Кузьмнський за допомогою комп 'ютера моделюе р'зш вар1анти критичних стан'ю на манекен Б1ттап 2.1нтерн готуеться розпочати аускультацю. Завщувач кафедри проф. 1.П. Шлапак перев/'ряе виконання Штерном практичних навичок
Рисунок 6. Станця «серцево-легенева реанiмацiя». Привiдпрацюваннiр ¡зних вар'ант в критичних стан'ю на манекен Б'ттап 2 ¡нтерн (у центр1) демонструе навички лщера реашмацйно)' команди. Викладач (справа) та кл н чний ординатор виконують роль пом чник в
■
Рисунок 7. П1сля проведення екзамену cboï практичн1 навички вщпрацьовують i кл1н1чн1 ординатори. Тренер i3 ВеликобританП 1рина Риб'шк'ша (у центрi) контролюе правильнСть виконання манпуляцй
рацiя пневмонектомИ та ампутацИ нижньо! кшщвки (79,7 та 75,6 % вщповщно), а також вщпрацювання реашмацшних навичок на манекеш при вентрикуляр-нш тахжардд та електромехашчнш дисощацИ (76,3 та 62,7 % вщповщно). Найнижч1 оц1нки 1нтерни отри-мали за письмов1 вщповщ з анатомИ гортан1 (20,8 %), анатомИ шт (20,6 %) та анатомИ сп1нальних тракт1в (18,1 %). Низью оц1нки вони отримали також за прак-тичну навичку з встановлення ларингеально! маски (36,1 %) та розб1р кл1н1чних ситуац1й (штраоперацш-них ускладнень) — анафшаксИ (39,1 %) та тахiаритмiï (40,1 %). На реши клiнiчних станцiй середня оцшка становила близько 50 %.
Вщразу пiсля екзамену було проведено кафедраль-не засщання, на якому переважна бiльшiсть викла-
дачiв позитивно ощнили перший досв1д проведення структурованого клiнiчного екзамену.
Опитування iнтернiв було проведено вже тсля отримання ними сертифжапв спецiалiста, тобто коли вони вже не могли вщчувати тиску з боку виклада-чiв тощо. Тим не менше абсолютна бшьшють штер-нiв дала позитивну ощнку як тренiнгам, так i самому екзамену. Багато з штершв заявили, що за щ 3 дш, якi вони провели в пщготовщ та проведеннi iспиту разом iз нашою британською колегою, вони отримали таку кiлькiсть нових знань та навичок, яку можна порiвняти з тижнями свого рутинного навчання. Як побажання вони наголошували, що на проведення подiбних практичних треншпв слщ вщводити бшьше навчального часу, а подiбнi екзамени бажано проводит якомога ранiше, можливо вже на першому роцi навчання.
Дискуая
Передуам хоттося б зазначити певнi методолопч-нi недолiки та можливий елемент упередженосп при проведеннi нашого експерименту, яю могли би впли-нути на отримання результатiв i подальший ЗСх аналiз.
По-перше, екзамен OSCE е лише третиною комплексного пщходу до оцiнки знань та квалiфiкацiï ре-зидентiв. Ми ж проводили його окремо, без ураху-вання попереднiх результатiв нашого традицшного триступiнчатого екзамену (комп'ютерного тестування зi спецiальностi, письмового складання практичних навичок та усного екзамену), а також складання ю-питу «Крок-3». Тому в майбутньому порiвняльний аналiз результат складання iспиту за традицiйними методиками й результапв структурованого клтчного екзамену м2 би дати найбшьш цжаву та корисну ш-формацiю для полшшення пiслядипломноï освiти зi спещальносп.
По-друге, враховуючи обмежений кiлькiсний склад викладачiв кафедри та необхiднiсть на кожнш станцïï залучати двох викладачiв, ми обмежилися 8 станцiями, тод як в оригiналi резиденти проходять аж 17. Ми не включили станци, де перевiряються знан-ня з наркозно-дихально'ï апаратури, технiки безпеки, спiлкування з акторами, якi грають роль хворих iз тими чи шшими нозологiями i в яких здiйснюють збiр анамнезу чи яким проводять «психологiчнi бесiди» та клтчне^зикальне обстеження тощо. Таке обме-ження, iмовiрно, не дало нам змоги всебiчно оцiнити знання iнтернiв.
Рисунок 8. П Сля проведення плотного екзамену OSCE завщувач кафедри проф. 1.П. Шлапак проводить кафедральне засщання, на якому обговорюють його результати
По-трете, Bci ситуацГi/запитання пщбирав чи скла-дав один спецiалiст, тодi як у Великобритани ix скла-дае велика група досвщчених експертiв. Шсля цього Bci цi екзаменацiйнi завдання перевiряе та рецензуе iнша група спеталюпв, i якщо вони не знаходять консенсусу, то вказанi запитання доопрацьовуються або вщхиляються. Сл1д пщкреслити, що така клопт-ка робота належним чином фiнанcуетьcя Нацюналь-ною службою охорони здоров'я (NHS), зокрема Ко-ролiвcьким коледжем анеcтезiологiв (Royal College of Anaesthetists). Це дае можливють щороку повнicтю змшювати запитання для юпиту i тим самим уникати cитуацiй, коли лiкарi вивчають окремi завдання, рад-ше нж готуються до комплексного вивчення спещ-альноcтi.
Четверте, i напевне головне: до складання подь бного юпиту у Великобритани безперервно готуються протягом усього перюду проходження анестезюло-пчного тренiнгу. Але за пiвроку до екзамену резиден-ти готуються безпосередньо й дуже наполегливо та iнтенcивно. Сл1д пщкреслити, що вартють первин-ного юпиту становить 895 фунпв cтерлiнгiв (зокрема, багатоварiантнi тести MCQs — 315 фунпв та OSCE/ SOE — 580 фунпв). Сюди сл1д додати ще вартicть cпецiальниx пiдручникiв, яю розробленi саме для по-легшення складання первинного екзамену, а також короткотривалих курciв/тренiнгiв, якi резиденти оплачують cобi cамоcтiйно, для пщвищення шанciв на устшне складання. Як зазначав ще на Першому британсько-украшському cимпозiумi один iз батькiв системи навчання в резидентурi у Великобритани, який протягом тривалого часу керував вщд1лом ре-зидентури Лондонського унiверcитетcького коледжу, Енд1 Грюнд (2008), частота уcпiшного складання OSCE становить близько 60 %, а загалом первинного екзамену — р1дко перевищуе 40 %. Якщо ж резидент не складае цей юпит iз першого разу, то вш повинен нести уci перераховаш фiнанcовi трати повторно. Крiм того, у резидента е обмежена юлькють спроб устшно скласти екзамен, а в шшому випадку вiн мае залишити cпецiальнicть. Така мотивацiя, безумовно, е вагомою рушшною силою до штенсивно! та ефек-тивно! самопщготовки резидента.
Разом iз тим, навггь незважаючи на вci зазначе-ш обмеження та недолiки в методологи пщготовки та проведення плотного структурованого клтчно-го екзамену, ми твердо переконаш, що наш перший досвщ е позитивним. Як п1д час проведення самого екзамену, так i пюля проведення попереднього ана-лiзу його результатiв ми отримали цшну iнформацiю про знання iнтернiв, а ще важливше — про наявнють прогалин у цих знаннях. Щннють полягае в тому, що стандартизована методика екзамену дозволила нам проекзаменувати молодих cпецiалicтiв iз тих роздшв нашо! cпецiальноcтi, якi зазвичай виходили за меж1 нашого поля зору.
Проте головним досягненням ми все ж таки вважа-емо не екзаменацiйну, а освггню складову цього новгг-нього проекту. Той факт, що до проходження тренш-пв вiдпрацювання практичних навичок на манекенах було слабкою стороною, а пюля тренувань на цих
Подготовка специалистов / Training of Specialists ^ш
кл1н1чних станциях iнтерни отримали чи не найвищ! результати, говорить сам за себе. Кр1м того, на увагу заслуговуе i те, що, незважаючи на стреси, як1 несуть у со61 екзамени, iнтерни сприймали його позитивно i бажали розширити таку практику, що теж пщтверджуе високе навчальне значення под16них форм перевiрки знань.
Чи можна повною м1рою впровадити цей досвщ у систему пюлядипломно! освгги? Чи можна навiть за-мшити нашу систему екзаменiв на британську, яка так усп1шно пройшла апробащю? Незважаючи на наш позитивний досвщ, ми все ж таки не можемо однозначно дати стверджувальну вщповщь.
По-перше, згаданi екзамени у Великобритани е лише частиною складно! системи оцшки знань п1д час проходження 6—7-р1чно1 резидентури, яка отримала назву оц1нки, що базуеться на компетенци й ро6от1 (Competency-based and work-based assessment). По друге, на вщмшу в1д ВеликобританП когорта лжар1в, як1 проходять iнтернатуру в УкраШ, дуже неоднорiдна як у плат р1вня знань, п1дготовки та практичних навичок, так i в плат мотиваци. Достатньо лише пор1вняти лiкаря-iнтерна бюджетника, який уже отримуе в пев-ному лжувальному заклада заробiтну плату, i лжаря-iнтерна контрактника, який уже 8-й рж cамоcтiйно платить за свое навчання. Кр1м того, у ВеликобританП 40 % устшного складання цього екзамену i незначна затримка з переходом з етапу базового анестезюлопч-ного тренiнгу (Core anaesthesia training) до етапу спе-цiалiзованого треншгу (Speciality anaesthesia training) ц1лком прийнятна i, окр1м фiнанcового тягаря, мало впливае на долю молодого анестезюлога. В Укра'iнi ж затримка з переведенням iнтерна в лiкарi може мати бшьш cуттевi наcлiдки як для самого лжаря, так i для, cкаж1мо, районно! лiкарнi, де юнуе нагальний дефiцит у лжарях нашо! cпецiальноcтi.
По-трете, якщо у ВеликобританП така трудомютка система пщготовки i складання екзамену вже давно впроваджена й отримуе достатне та стабшьне фiнан-сування, то в Укра!ш це може триматися лише на зу-силлях аматорiв та волот^в. Сл1д пiдкреcлити, що час, який був видлений iнiцiативною групою на п1д-готовку та проведення зазначених тренiнгiв та 1спит1в, був суттево бгльшим, н1ж це може со61 уявити людина без под16ного досв1ду i н1ж це со61 уявляли на початку iнiцiатори цього експерименту. До того ж запитання, клш1чш задач1 та випадки невщкладних стан1в, як1 ми розбирали цього року, аж няк не можуть бути вико-ристан1 наступного року, так як певна юлькють штер-н1в може бути знайома з1 сво!ми попередниками, хто вже виконував ц1 завдання, i це б дало !м суттев1 переваги...
Разом 1з тим, як, незважаючи на будь-яку тим-часову фшансову скруту, неминучим е поступ на шляху розвитку спец1альност1 «анестез1олог1я та 1Т», так неминучим повинен бути i поступ на шляху п1д-вищення квалiфiкацil л1кар1в-анестез1олог1в. Тому i впровадження позитивного закордонного досв1ду та напрацювань у систем1 п1дготовки лжар1в-анес-тез1олог1в та оц1нки якост1 те! п1дготовки повинно зд1йснюватись якомога рашше, не чекаючи глобаль-
них позитивних змш у державi чи в системi охорони здоров'я.
Висновки
1. Семирiчна система шслядипломно! освiти в анестезюлоги та 1Т у Великобритани е складною та комплексною, проте ц ефективнiсть визнана у всьому свiтi. Контроль та перевiрка знань, у тому чи^ шляхом проведення всебiчних та скрупульозних iспигiв, е вкрай важливою частиною ще! системи.
2. Об'ективний структурований клiнiчний екза-мен, на нашу думку, е найбшьш щкавим та динамiч-ним i дозволяе оцiнювати не т1льки теоретичш знан-ня, а й практичш навички.
3. Ми отримали перший досвщ запровадження структурованого клiнiчного екзамену, i, незважаючи на всю складшсть та трудомiсткiсть його пщготовки та проведення, ми розцшюемо його як позитивний.
4. Попереднiй аналiз результапв плотного екзамену, який складали iнтерни, продемонстрував вщмш-ностi у програмi навчання в Укра1ш та Великобритани та сугтевi труднощi, з якими стикнулися iншi випус-кники 2^чно! iнтернатури пщ час його складання. Це спонукае нас до внесення коректив до навчально-го процесу i до пiдходiв щодо перевiрки та контролю знань iнтернiв.
Пилипенко М.М.1, Рыбинкина И.2, Бондарь М.В.1, Шлапак И.П.1
НМАПО имени ПЛ. Шупика, г. Киев 2Госпиталь Брайтона, East Sussex, Великобритания
СТРУКТУРИРОВАННЫЙ КЛИНИЧЕСКИЙ ЭКЗАМЕН ПО АНЕСТЕЗИОЛОГИИ В ВЕЛИКОБРИТАНИИ: ОПЫТ ВНЕДРЕНИЯ В УКРАИНЕ
Резюме. В течение многих десятилетий в Великобритании разрабатывалась и совершенствовалась система последипломной подготовки по анестезиологии и интенсивной терапии, которая бы соответствовала быстрому развитию одной из наиболее технологических специальностей в медицине. С 2004 г. последипломная подготовка разделена на 2-годичную базовую подготовку, после которой резидент должен сдавать первичный экзамен (FRCA Primary), и 5-летний специализированный тренинг. Контроль и проверка знаний, в том числе путем проведения всесторонних и скрупулезных экзаменов, является очень важной частью этой системы. Поэтому мы попробовали внедрить упрощенный вариант объективного структурированного клинического экзамена (OSCE), который и является ключевым в структуре первичного экзамена выпускников нашей 2-летней интернатуры. Для этого были подготовлены 8 клинических и теоретических станций, на каждой из которых интернов экзаменовали 2 преподавателя по заранее подготовленным вопросам и эталонам правильных ответов. По результатам экзамена выявлены клинические станции и темы, на которых интерны продемонстрировали хорошие знания, а также темы, на которых их ответы часто не совпадали с эталонными. Следует подчеркнуть, что за границей перед этим экзаменом резиденты проходят специальную подготовку, а наши интерны не имеют подобного опыта. Уже после получения сертификатов специалиста большинство интернов дало положительную оценку самому экзамену и тренингам, которые проходили до экзамена и параллельно с ним.
Ключевые слова: структурированный клинический экзамен по анестезиологии, последипломная подготовка.
Подяки:
Професору Г.Г. Рощину та сп'шроб'пникам його ка-федри д.м.н. В.О. Крилюку та к.м.н. 1.В. Кузьм'/нсько-му за надання манекен'1в та допомоги у проведенн'1 трен'/нпв та iспиту.
1.А. Кучинсьшй та А.В. Пантась за допомогу в переклад/ тест'1в та допомогу в проведенн'1 трешнпв та екзамену.
Вам сп'шроб'пникам кафедри анестезюлоги та 1Т за активну позищю й зусилля в п'щготовц'1 та проведенн'1 цього плотного екзамену.
Роману Гоеху за регулярне запрошення британ-ських лектор'/в-спещал'/ст'/в з шслядипломноi п'щго-товки на британсько-укранськ симпозiуми.
Список лператури
1. Royal College of Anaesthetists [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: http://www.rcoa.ac.uk/examinations
2. How to pass the FRCA / S. Dosani, P. Cross // BMJ Careers. — 2004. — 328. — 218.
3. McIndoe A. High stakes simulation in anaesthesia / A. McIn-doe// Continuing Education in Anaesthesia, Critical Care & Pain. — 2012. — № 12. — Р. 268-273.
4. How to measure the quality of the OSCE: a review of metrics — AMEE guide no. 49 / G. Pell, R. Fuller, M. Horner, T. Roberts // Med. Teach. — 2010. — № 32. — Р. 802-811.
Отримано 27.12.14 ■
Pylypenko M.M.Rybinkina I.2, Bondar M.V.1, Shlapak I.P.1 National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine
2Brighton Hospital, East Sussex, Great Britain
STRUCTURED CLINICAL EXAMINATION IN ANESTHESIOLOGY IN GREAT BRITAIN: THE EXPERIENCE OF IMPLEMENTATION IN UKRAINE
Summary. For decades in Great Britain there was developed and improved the system of postgraduate training in anesthesiology and intensive care, which would meet the rapid development of one of the most technological professions in medicine. Since 2004, postgraduate training is divided into 2-year basic training, after which the resident must take primary exam (FRCA Primary) and 5-year specialized training. Control and monitoring of knowledge, including through a comprehensive and rigorous examinations, are very important parts of this system. So we tried to implement a simplified version of Objective structured clinical examinations (OSCE), which is the key one in the structure of primary exam for graduates of our 2-year internship. In this regard, we have prepared 8 clinical and theoretical stations, at each of which interns were examined by 2 teachers for questions prepared in advance and benchmarks of correct answers. According to the results of examination, we have revealed clinical stations and topics, in which interns have demonstrated good knowledge, as well as topics, in which their answers often do not coincide with the reference ones. It should be emphasized that abroad for this exam residents are specially trained, and our interns hadn't such experience. Already after receiving certificate, most interns gave a positive evaluation of the exam and trainings, which took part before the exam and in parallel with it.
Key words: structured clinical examination in anesthesiology, postgraduate training.
