CC BY
74СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ МОТИВАЦІЇ ДО СИСТЕМАТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ
Іванченко Л.П.
Слов’янський державний педагогічний університет
Анотація. В роботі представлена низка спеціально сформульованих принципів розробки педагогічної технології формування в учнів загальноосвітніх шкіл мотивації до систематичних занять фізичною культурою до здорового способу життя. Обґрунтована етапно структурована педагогічна технологія формування у школярів когнітивних, аксіологічних, праксіологічних, афективних і потребносних компонентів означеної мотивації. Викладено комплекс комплементарно пов’ язаних педагогічних форм і дидактичних комплексів діохронного формування в учнів мотивації до систематичних занять фізичною культурою свідомо обраним видом спорту. Сформульовано і науково обґрунтовано низку методичних і організаційно-педагогічних рекомендацій відносно ефективного використання означеної технології в освітньо-виховному середовищі Ключові слова: технологія, мотивація, свідомість, структура управління, критерії, методи Аннотация. Иванченко Л.П. Структура педагогической технологии формирования у школьников общеобразовательной школы мотивации к систематическим занятиям физической культурой В работе представлен ряд специально сформулированных принципов разработки педагогической технологии формирования у школьников общеобразовательных школ мотивации к систематическим занятиям физической культурой к здоровому способу жизни. Обоснована этапно структурированная педагогическая технология формирования у школьников когнитивных, аксиологических, праксиологических, аффективных и потребностных компонентов указанной мотивации Изложен комплекс комплементарно связанных педагогических форм и дидактических комплексов диохронного формирования у школьников мотивации к систематическим занятиям физической культурой, осознанно избранным видом спорта. Сформулирован и научно обоснован ряд методических и организационно-педагогических рекомендаций относительно эффективного использования указанной технологии в учебно-воспитательной среде.
Ключевые слова: технология, мотивация, сознание, структура, управление, критерии, методы.
Annotation. Ivanchenko L.P. The structure of educational technology of forming motivation to the systematic classes of physical culture in schoolchildren. The article deals with the number of specially formulated principles of educational technology of forming motivation to the systematic classes of physical culture in schoolchildren, healthy mode of life. The structural educational technology of forming cognitive, acsyological, pracsyological, affective and necessary components of motivation is based by stages. The author gives an account of the complex of complimentarily connected educational forms and didactic complexes of diachronic forming motivation to the systematic classes of physical culture in schoolchildren to the sports which they chose cognitively. The number of methodical and educational recommendation concerning effective application of this technology is formulated.
Key words: technology, motivation, consciousness, structure, management, criteria, methods.
Вступ.
Розбудова національної системи фізичного виховання, її докорінне реформування, модернізація за твердженням Г.Л. Апанасенка [1], В.Г. Арефьєва і Г.А. Єдинака [2], Л.В. Волкова [4], В.П. Горащука [5], В.Г. Григоренко [6,7,9], В.М. Судакова[14] має стати основою відтворення психофізичного потенціалу народу, зміцнення здоров’я й підвищення фізичної підготовленості дітей, підлітків та молоді, виходу вітчизняної фізичної культурита спорту на рівень оздоровчих і професійно-прикладних світових стандартів.
Ряд відомих вчених в галузі теорії і методики фізичного виховання, спортивної підготовки, адаптивного фізичного виховання, фізичної і соціальної реабілітації осіб з вадами здоров’я наголошують на тому, що упродовж останніх років в нашій державі значно погіршилося соматичне здоров’я й фізична підготовленість підростаючого покоління На їх погляд основними чинниками цієї загрозливої тенденції є знецінення соціального престижу фізичної культурі, спорту, здорового способу життя; недооцінка в дошкільних і шкільних навчальних закладах соціально-оздоровчої, розвиваючої і виховної цінності фізичної культурі; негативно традиційний принцип залишкового фінансування процесів розвитку і модернізації системи національної фізичної культури [1, 2, 3, 4, 6, 8, 9, 10, 11, 13]. Результатом існування означених негативних тенденцій на думку В.Г. Григоренка [6, 7], Б.М. Шияна [15] є дуже низький рівень позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культуроюу дітей і підлітків.
Таким чином, об’єктивно виникає необхідність радикального реформування і модернізації системи фізичного виховання підростаючого покоління [1, 3, 4, 6, 7, 9, 10, 11, 12]. Багато відомих вчених нашої країни і зарубіжжя вбачають вирішення цієї складної соціально-педагогічної проблеми в площині розробки і наукового обґрунтування педагогічних технологій цілеспрямованого формування у дітей і підлітків, учнівської молоді позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою до здорового способу життя, виховання у них свідомого ставлення до свого здоров’я, як до особистісно-соціальної цінності [1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 13].
Такий стан означеної проблеми спонукав нас до проведення спеціального дослідження в галузі розробки інноваційної педагогічної технології корекції та розвитку в учнів загальноосвітньої школи позитивної мотивації до фізичної культуриі здорового способу життя, до формування особистісної культуриздоров’я.
Дослідження, що представлене в цій статті виконано у відповідності до змісту концепції реформування національної системи фізичного виховання дітей, учнівської молоді України Тема означеного дослідження
входить до тематичного плану науково-дослідницької роботи Слов’янського державного педагогічного університету, що виконується кафедрою теоретичних, методичних основ фізичного виховання і реабілітації (номер реєстрації 0225И008543)
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження полягає в розробці й обґрунтуванні структури педагогічної технології формування в учнів загальноосвітніх шкіл позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою
Мета цієї роботи, як системоутворюючийчинник обумовила наступні завдання дослідження:
1. Сформулювати низку спеціальних принципів проективної розробки педагогічної технології формування в учнів позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою
2. Структурувати інноваційну педагогічну технологію формування в учнів позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою
3. Перевірити ефективність експериментальної педагогічної технології формування в учнів означеної мотивації.
Вирішувалися визначені завдання дослідження на основі таких методів: теоретичні - аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, систематизація; емпіричні - спостереження, опитування тестування, формувальний експеримент, методи математичної статистики.
Дослідженням було охоплено 980 учнів загальноосвітніх шкіл міста Слов’янська та Святогорська Донецької області віком від 11 до 15 років, формувальний експеримент був реалізований на підлітках віком 1415 років.
Результати дослідження.
У процесі експериментальної розробки педагогічної технології формування в учнів загальноосвітніх шкіл позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою ми опиралися на основні положення концепції мотивованих диференційно-інтегральних оптимумів впливу педагогічних чинників на психофізичний розвиток людини, розробленої В.Г. Григоренком[6, 7]. На основі теоретичних положень і методів дослідження означеної концепції в процесі вивчення соціальних і психолого-педагогічних аспектів поведінки підлітків було експериментально доведено, що низький рівень мотивації в підлітків до систематичних занять фізичною культуроюта спортом обумовив негативну тенденцію в сприйнятті їх структурних компонентів: 53,9 % дівчат і 45,3 % хлопців не займаються фізичною культуроюта спортом; показник відвідуваності уроків фізичного виховання як у хлопців (79,5 %), так і в дівчат (78,9 %) знаходиться на низькому рівні; 62,3 % дівчат і 56,7 % хлопців протягом 2-х останніх років не брали участь у змаганнях, а ті, хто брав участь (хлопці - 43,3 %, дівчата
- 38,7%), у 25,5 % випадків відчували почуття дискомфорту, тривоги, невпевненість у своїх можливостях; 68,7 % хлопців і 64,6 % дівчат відчувають значні труднощі в аргументації позитивного впливу фізичної культури, спорту на стан здоров'я людини; украй низьким є рівень інформованості підлітків, так, 53,2 % хлопців і 67,7 % дівчат не цікавляться інформацією у сфері фізичної культури спорту й здорового способу життя; 89,9 % дівчат і 87,5 % хлопців не знають власних психофізичних стандартів; 8,0 % хлопців і 7,5 % дівчат за станом здоров'я віднесено до групи з високим рівнем, 25,0 % хлопців і 30,5 % дівчат - до групи з середнім, і 67,0 % хлопців і 62,0 % дівчат - з низьким рівнем здоров’я.
Системно-аналітичний підхід до вивчення теоретичних і практичних аспектів розробки означеної технології дозволив сформулювати базові принципи її структурування У процесі дослідження ці принципи ми розглядали як теоретичні положення що відображають сутність і закономірності організації педагогічної технології спрямованої на ефективне вирішення завдань формування в учнів мотивації до систематичних занять фізичною культурою В практичних умовах формувального експерименту ці принципи виконували функцію організаційно-педагогічних чинників, що забезпечують оптимальні параметри управління означеною педагогічною технологією:
• Принцип системної організації педагогічної технології формування в учнів позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культуроюна основі якого визначалися домінуючі її структурно-функціональні ознаки: діагностично поставлені цілі і завдання функціонування; орієнтація всіх навчально-виховних процедур на гарантоване досягнення визначеної цілі; постійний зворотній зв’язок (поточна і підсумкова оцінка результатів); керованість експериментальної педагогічної системи (планування, організація, регулювання контроль, корегування);
• Принцип структурування педагогічної технології з урахуванням індивідуальних особливостей
формування у означених учнів когнітивних, аксіологічних, праксіологічних, афективних і потребносних структурно-функціональних компонентів їх свідомості і мотивації до систематичних занять фізичною культурою до здорового способу життя;
• Принцип використання етапно-циклічної моделі педагогічної технології формування в учнів
психологічних механізмів мотивації сприйняття фізичної культури забезпечує розвиток у них центрального мотиваційного стану, унаслідок якого виникає стійка свідома потреба у використанні різноманітних засобів, методів і форм фізичної культури з метою вдосконалення власного психомоторного стану та соматичного здоров’ я;
• Принцип креативного позиціювання вчителя фізичного виховання в системі організаційно-
педагогічних умов, психічних і педагогічних чинників які утворюють інтерактивне освітньо-виховне середовище зі сталим розвиваючим впливом на мотиваційну сферу учнів загальноосвітньої школи;
• Принцип перспективної спрямованості педагогічної технології формування у означених учнів мотивації до систематичних занять фізичною культурою до здорового способу життя обумовлює необхідність врахування в повному обсязі вікових і статевих особливостей фізичного, психоемоційного морально-вольового розвитку школярів Такий науково-технологічний підхід забезпечує визначення найбільших перспектив формування і подальшого вдосконалення в учнів позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою, до реалізації здорового способу життя.
На основі спеціально сформульованих науково-технологічних принципів була структурованапедагогічна технологія формування в учнів загальноосвітніх шкіл позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою до здорового способу життя.
Означена педагогічна технологія була організована як етапно-циклічна система відкритого типу в якій вводно-мотиваційний, мотиваційно-пізнавальний та рефлексивно-оцінний етапи фізичного виховання учнів були комплементарно пов’язані і структуровані таким чином, що включали: мету і завдання формування мотиваційної сфери учнів; вхідну, проміжну і вихідну інформацію; комплекси інтерактивних дидактичних засобів і методів формування в учнів мережі асоціативної репрезентації й сприйняття організаційно-змістовних компонентів фізичної культурі, здорового способу життя, соматичного здоров’я як особистісно-соціальної цінності; дидактичні механізми міжпредметних зв’язків; психолого-педагогічний моніторинг фізкультурно-оздоровчих досягнень в учнів під впливом експериментальної технології
Кожен етап функціонування цієї педагогічної технології в освітньо-виховному середовищі було структуровано так, щоб у повному обсязі забезпечити реалізацію базових організаційно-педагогічних умов ефективного формування в учнів позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою до формування здорового способу життя. Такий науково-технологічний підхід забезпечив на кожному етапі ефективний вплив наступних психолого-педагогічних чинників:
• механізмів управління функціонуванням педагогічної технології на рівні повного його циклу: планування, організація, регулювання контроль, верифікація і корегування
• дидактичних психолого-педагогічних комплексів визначення в учнів особистісних стандартів їх фізичного розвитку, психомоторноїпідготовленості стану соматичного здоров’я;
• дидактичних психолого-педагогічних комплексів ціннісних орієнтацій учнів на свідому і якісну діяльність в різноманітних формах фізичної культури і спортивної підготовки, виховання у них оптимістичних сподівань на майбутнє відносно розвитку психофізичних кондицій;
• дидактичних комплексів підкріплення ціннісної орієнтації учнів результатами підвищення у них рівня фізичного розвитку, психомоторноїпідготовленості спортивних досягнень, стану здоров’я.
В структурі педагогічної технології формування в учнів загальноосвітньої школи позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою дидактичні психолого-педагогічні комплекси включали інтерактивні методи формування: рухових навичок і умінь; системи теоретичних знань; корекції і удосконалення соматичного здоров’я; методи і засоби спортивної підготовки, методи і засоби формування здорового способу життя і профілактики шкідливих звичок. При цьому методи формування в учнів позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою виконували інтегруючу функцію в діохронному аспекті.
На основі базових положень концепції мотивованих диференційно-інтегральних оптимумів впливу педагогічних чинників в управлінні психофізичним розвитком людини (В.Г.Григоренко 6;7) була розроблена критеріальна основа оцінки ефективності цієї педагогічної технології. На кожному етапі реалізації експериментальної технології з метою оцінки ефективності її впливу на мотиваційну сферу учнів загальноосвітньої школи ми використовувалинаступні критерії:
• критерій когнітивного компоненту мотивації включав показники сформованості в учнів світогляду відносно фізичної культури спортивної підготовки, валеології, гігієни, оздоровлення й безпеки життєдіяльності, адаптивного фізичного виховання, здорового способу життя, культуриздоров’я;
• критерій аксіологічного компоненту мотивації включав показники рівня сформованості в учнів
ціннісних орієнтацій відносно організаційно-педагогічних, соціально-психологічних, духовних, психомоторних, матеріально-технічних досягнень в галузі фізичної культури, спортивної підготовки, фізкультурно-оздоровчої роботи, формування в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я як до особистісно
- соціальної цінності;
• критерій праксіологічного компоненту мотивації включав наступні показники рівня розвитку в учнів
фізичних якостей, нервово - м’язової працездатності, сформованості фонду життєво актуальних рухових навичок і умінь, соматичного здоров’я, методичних навичок і умінь самостійних занять фізичною культуроюі загартуванням тіла в системі здорового способу життя;
• критерій потребносного компоненту мотивації включав показники рівня сформованості в учнів
спонукань, свідомого бажання систематично займатися фізичними вправами і спортом, удосконалювати здоровий спосіб життя, займатися профілактикою шкідливих звичок, опановувати національні традиції фізкультурно-оздоровчої діяльності, потреби формувати особистісну культуруздоров’я в аспекті навчальної, трудової і професійної діяльності;
• критерій афективного компоненту мотивації включив показники рівня: самореалізації учнів в галузі
фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи; стійкого емоційно-позитивного їх ставлення до свого здоров’я,
рухової та функціональної підготовленості бажання формувати культуруздоров’я з урахуванням національних і світових традицій і досягнень в цій галузі.
Таким чином, в процесі формувального експерименту структурована педагогічна технологія забезпечувала в освітньо-виховному середовищі створення психолого-педагогічних ситуацій в яких учень стає суб’єктом психофізичного удосконалення у нього формуються здібності до визначення цілей фізкультурно-оздоровчої діяльності, розвиваються організаційні вміння, ініціатива, активність, креативний підхід до фізичної культури, спортивної підготовки, до формування здорового способу життя. На підґрунті цих досягнень у особистості змінюється модальність мотивації досягнень в фізкультурно-спортивній і оздоровчій діяльності: домінуючими соціально-фізичними мотивами стають пізнавальні, виховні, креативні, професійно-орієнтовані соціалізуючі мотиви. При цьому особливу увагу потрібно наголосити на тому, що індивідуалізовані дидактичні психолого-педагогічні комплекси, механізми міжпредметних зв’язків в структурі навчального плану школи, каузальний тип підтвердження ціннісної орієнтації учнів стійкою позитивною динамікою показників їх психофізичного розвитку, спортивних досягнень стали потужнім чинником формування в учнів кумулятивного ефекту позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою у багатолітньому циклі їх фізичного виховання і спортивної підготовки.
Підтвердженням викладеного положення, щодо досить високого рівня ефективності експериментальної педагогічної технології були встановлені в процесі формувального експерименту наступні системні ефекти її інноваційного розвитку:
• активне включення учнів загальноосвітньої школи до фізкультурно-оздоровчої, спортивно-масової роботи, до креативної навчально-виховної діяльності, до самовизначення в галузі фізичної культури і спортивної підготовки;
• креативне сприйняття пізнавальної інформації, акцентована зосередженість на навчальному і фізкультурно-оздоровчому матеріалі, відсутність відволікань, концентрація уваги на меті, завданнях, технології уроку фізичного виховання, форм позакласної роботи з фізичної культури;
• підвищення рівня активності учнів і якості виконання ними домашніх завдань з фізичного виховання, самостійних занять фізичними вправами в період канікул і відпочинку.
Таким чином, реалізація керованої етапно структурованої експериментальної педагогічної технології формування в учнів загальноосвітньої школи позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культуроюпоказала, що соціалізуючий, освітньо-виховний, фізкультурно-оздоровчий, спортивно-підготовчий, інформаційно-організуючий її вплив на особистість кожного учня є потужнім соціально-педагогічним інтегратором який акумулює й розвиває спеціальні та соціальні мотиви в галузі фізичного виховання, спортивної підготовки школярів, формування у них здорового способу життя, культуриздоров’я.
Висновки.
На основі системного аналізу і інтерпретації результатів дослідження нами були сформовані наступні висновки:
1. На основі теоретичних та експериментальних засад щодо особливостей розвитку особистісної сфери учнів побудовано експериментальну педагогічну технологію розвивальних та коригувальних педагогічних засобів і прийомів оптимізації процесу формування в них мотивації до систематичних занять фізичною культуроюі спортом, до здорового способу життя, конструктивною основою якої був синтез знань методики фізичного виховання та спортивної підготовки, психології. Технологія була спрямована на інтенсивне формування в підлітків спеціальних і соціальних мотивів до систематичних занять фізичною культурою і спортом. Методичні особливості технології полягали в тому, що вона містила: систему педагогічних алгоритмів; комплекс дидактичних засобів; методи індивідуального дозування педагогічних чинників та лікарсько-педагогічного контролю; єдність уроків фізичної культурі, форм позакласних і позашкільних занять; самостійних занять фізичними вправами; систему міжпредметних зв’язків; систему оцінки й стимулювання діяльності школярів; методи формування й корекції домінуючих мотивів, їх трансформації в соціальні мотиви. Упровадження експериментальної педагогічної технології в практику здійснювалося на основі її етапної структури.
2. Результати формувального експерименту показали досить високий рівень ефективності розробленої експериментальної педагогічної технології формування в підлітків мотивації до систематичних занять фізичною культуроюі спортом: 82,7% хлопців і 79,9% дівчат досліджуваних експериментальних груп почали систематичні заняття (контрольна: хлопці - 37,5%, дівчата - 28,5%); показник пропуску занять знизився у хлопців на 83,4%, у дівчат на 84,9% (контрольна: хлопці - 22,5%, дівчата - 31,6%); 86,5% хлопців і 81,9% дівчат обрали основними формами фізичного вдосконалювання уроки фізичної культурий секції (контрольна хлопці - 10,8%, дівчата - 9,5%); показник інформованості збільшився в експериментальних групах до 89,8% у хлопців і 86,7% у дівчат, а в контрольних він досягав рівня 31,5% у хлопців і 26,8% у дівчат; рівень аргументації в експериментальних групах виріс до 90,3% у хлопців і 89,9% у дівчат, а в контрольних перебував у межах 18,2% у хлопців і 15,4% у дівчат; професійна привабливість діяльності вчителя фізичної культури, викладача-тренера зросла до 38,5% у хлопців і 20,9% у дівчат (порівняно з контрольними групами: хлопці -4,2%, дівчата - 2,4%); 92,4% хлопців і 96,3% дівчат досліджуваних експериментальних груп критично ставляться до рівня власного фізичного розвитку й хочуть удосконалити конституцію тіла й здоров’я, а в контрольних - цей показник на рівні 22,5% у хлопців і 19,8% у дівчат; 87,5% хлопців і 93,4% дівчат експериментальних груп позбулися шкідливих звичок (тютюнокуріння алкоголь), у контрольних - цей
показник дорівнював у хлопців 22,6%, а в дівчат 1S,4%. За показниками функціональної діагностики в експериментальних групах відбувся статистично достовірний перерозподіл досліджуваних за ознаками стану здоров’я: 39,0% хлопців і 30,7% дівчат віднесено до групи з високим рівнем (контрольна: хлопці - 9,5%, дівчата
- 7,5%); 51,0% хлопців і 60,3% дівчат мають середній рівень (контрольна: хлопці - 30,0%, дівчата - 29,5%); 10,0% хлопців і 9,0% дівчат віднесено до групи з низьким рівнем здоров’я (контрольна: хлопці - 60,5%, дівчата
- 63,0%).
3. Кількісні і якісні показники формувального педагогічного експерименту підтвердили висунуте нами положення про ефективність та інноваційність етапної структуру експериментальної педагогічної технології формування в підлітків позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культуроюі спортом, про структурний взаємозв’язок ввідно-мотиваційного, мотиваційно-пізнавального й рефлексивно-оцінного етапів. Єдність цих етапів дозволяє в повному обсязі враховувати індивідуальні психофізичні особливості підлітків в організації оптимального процесу формування в них мотиваційної сфери.
Перспективу подальших досліджень ми вбачаємо в дослідженні вікових закономірностей формування мотивації до систематичних занять фізичною культуроюі спортом у школярів молодшої та старшої вікових груп.
Література
1. Апанасенко Г.Л. Проблемы управления здоровьем человека // Наука в олимпийском спорте. - 1999. - С. 56 - 60.
2. Арєф’єв В. Г., Єдинак Г. А. Фізична культурав школі (молодому спеціалісту): Навчальний посібник для студентівнавчальних закладів ІІ-IY рівнів акредитації. - 3-є вид. перероб. і доп. - Камянець- Подільський ПП Буйницький О. А., 2007. - 24S с.
3. Безверхня Г.В. Формування мотивації до самовдосконалення учнів загальноосвітніх шкіл засобами фізичної культуриі спорту: Метод реком (для вчителів фіз. культурі). - Умань: Вид-во Умань, держ. пед. ин-ту. - 2003. - 52 с.
4. Волков Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта. - К.: Олимп. лит., 2002. - 296 с.
5. Г оращук В.П. Формирование культурыздоровья школьников (теория и практика). - Луганск: Альма-матер, 2003. - 367 с.
6. Григоренко В.Г. Профессионально-педагогическая мотивация и технология ее формирования - Бердянск: Изд-во Бердянск гос. пед. ун-та, 2003. - 14S с.
7. Григоренко В.Г. Теория дифференциально-интегральных оптимумов педагогических факторов в физической и социальной реабилитации человека - М.: Изд-во ФСИ России, 1993. - 170 с.
S. Григоренко В.Г., Іванченко Л.П. Науково-практичні підходи до оптимізації професійної підготовки студентів вищих педагогічних закладів // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Пед. науки
- 2002. - № S. - С. 52 - 5S.
9. Круцевич Т.Ю. Оцінка як один із чинників підвищення мотивації учнів до фізичної активності // Фіз. виховання в шк. - 2003. - № 1. - С. 47 - 50.
10. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті - К., 2001.
11. Основи національного виховання: Концептуальні положення - К.: Інформ. - вид. центр „Київ”, 1993. -Ч.1. - 152с.
12. Сергієнко Л.П. Психологія спорту. - Миколаїв: Вид-во ПСІКСУ, 2003. - 15S с.
13. Сингаевский С.Н. Формирование позитивного отношения школьников к физическому воспитанию // Физическое воспитание в шк. - 2001. - № 1. - С. 33 - 36.
14. Судаков В.Н. Диагностика здоровья. - Воронеж: Изд-во Воронеж гос. ун-та. - 2002. - 2S5 с.
15. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів: - у 2ч. - Тернопіль: Навч кн. - Богдан, 2001.
- Ч. 1. - 252 с.
Надійшла до редакції 07.04.200S р.
