CC BY
112ОРГАНІЗАЦІЙНО - ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬО - ВИХОВНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ У ПІДЛІТКІВ МОТИВАЦІЇ ДО ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Кравченко В. В.
Артемівське педагогічне училище
Анотація. У статті сформульовані та експериментально перевірені організаційно-педагогічні умови використання освітньо-виховної технології формулювання у підлітків мотивації до фізкультурно-оздоровчої діяльності. Організаційно-педагогічні умови розглянуто в аспекті сучасних тенденцій оптимального управління педагогічними системами і технологіями. У статті обґрунтовані алгоритм та методичні рекомендації щодо формування у підлітків мотивації до фізкультурно-оздоровчої діяльності.
Ключові слова: мотивація, система, розвиток, трансформація, умови, управління, формування, спонукання емоції, свідомість.
Аннотация. Кравченко В.В. Организационно-педагогические условия реализации учебновоспитательной технологии формирования у подростков мотивации к физкультурно-оздоровительной деятельности. В статье сформулированы и экспериментально проверены организационно-педагогические условия использования учебно-воспитательной технологии формирования у подростков мотивации к физкультурнэоздоровительной деятельности. Организационно-педагогические условия рассмотрены в аспекте современных тенденций оптимального управления педагогическими технологиями. В статье раскрыты алгоритм и методические рекомендации относительно формирования у подростков мотивации к физкультурнэ оздоровительной деятельности.
Ключевые слова: мотивация, система, развитие, трансформация, условия, управление, формирование, побуждение, эмоции, сознание.
Annotation. Kravchenko V.V. Pedagogical - organized conditions of realization of educational technology of teenagers’ formation of motivation to physical - sanitary activity. Pedagogical - organized conditions of educational technology's using of teenagers' formation of motivation to physical - sanitary activity are formulated and experimentally tested in the article. Pedagogical - organized conditions are examined in the aspect of modern tendencies of pedagogical technologies' optimal management. The algorithm and methodical recommendations concerning teenagers' formation the motivation to physical - sanitary activity are substantiated in the article.
Key words: motivation, system, development, transformation, conditions, management, formation, inducement, emotions, consciousness.
Вступ.
Аналіз сучасних науково-методичних тенденцій розвитку національної системи освіти доводить, що освіта і здоров’я підростаючого покоління нерозривно та органічно взаємопов’язані. Тут діє комплементарна динаміка, яку ми не можемо ігнорувати, якщо у нас є бажання забезпечити сталий захист, підтримку та сприяння справі освіти і охорони здоров’я молодого покоління України [1,2,3,4,5,6].
В наукових роботах таких відомих вчених як Бех І. Д., Безверхня Г.В., Г ригоренко В.Г., Іванченко Л.П., Сергієчко Л.П., аргументовано доведено, що фізичне виховання, фізкультурно-оздоровчі педагогічні технології, як складова частина загальної системи освіти, має закласти основи забезпечення та розвитку фізичного здоров’я, комплексного підходу до формування у дітей і підлітків розумової та психологічної підготовки до активного життя і професійної діяльності [1,2,3,4,5,6,9].
У викладеному аспекті нашого дослідження важливе значення мають наукові погляди доктора педагогічних наук, професора В.Г. Григоренко які відображають базові закономірності реформування, трансформації та оптимізації системи фізичного виховання учнів загальноосвітньої школи. Він науково довів, що удосконалення цієї системи повинно здійснюватися на основі принципів індивідуального підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості різноманітних освітньо-виховних технологій, широкого використання різноманітних педагогічних технологій формування у дітей і підлітків сталої позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою спортом, др. Здорового способу життя [3,4,5].
Низка відомих вчених у галузі теорії фізичної культурі, спортивної і соціальної педагогіки, психології відмічають, що проблема розробки і використання педагогічних технологій та організаційно-педагогічних умов їх використання, з метою формування у дітей і підлітків позитивної мотивації до фізкультурно-оздоровчої діяльності, на сучасному етапі розвитку національної освіти не знайшла достатньої науково-методичної розробки[1,3,4,6,8,10].
Тема дослідження, яке викладено в означеній статті, входить до складу плану науково-дослідницької роботи Слов’янського державного педагогічного університету "Оптимізація психофізичного розвитку дітей і підлітків засобами фізичного виховання, спортивної підготовки, загартування тіла" (J№ державної реєстрації 0229U194860).
Формулювання цілей роботи.
Мета наукового дослідження, яке викладено у статті була спрямована на формування системи організаційно-педагогічних умов функціонування педагогічної технології свідомого диференційно-інтегрального підходу до формування у підлітків мотивації відносно їх ефективної фізкультурно-оздоровчої діяльності.
Мету дослідження ми розглянули як системоутворюючийчинник який обумовив необхідність вирішення наступних наукових завдань:
1. Розробити низку організаційно-педагогічних умов керованого формування у підлітків мотивації до фізку льтурнооздоровчої діяльності.
2. Розробити та експериментально перевірити алгоритм реалізації педагогічної технології формування у підлітків означеної мотивації.
Теоретичною і методологічною основою дослідження була використана концепція мотивованих диференційно-інтегрованих оптимумів корекційно-розвиваючого впливу педагогічних чинників в психофізичному розвитку людини обґрунтованоїВ.Г. Г ригоренком[3,4,5].
Дослідження було проведено на базі кафедри теоретичних, методичних основ фізичного виховання і реабілітації Слов’янського державного педагогічного університету і загальноосвітньої школи №15 м.Словянськ Донецької області, в період з 2006 - 2007 рік. В дослідженні взяли участь 220 підлітків школи 11 - 12 років.
Результати дослідження.
Результати теоретичного дослідження проблеми оптимізації соціально-педагогічної системи фізичного виховання учнів загальноосвітньої школи дозволили встановити, що основна тенденція удосконалення цієї галузі освіти знаходиться в площині розробки, наукового обґрунтування організаційно-педагогічних умов функціонування педагогічної технології формування у дітей і підлітків позитивної мотивації до фізкультурно-оздоровчої діяльності. У контексті нашого дослідження систему організаційно-педагогічних умов функціонування означеної технології в освітньому середовищі ми розглядали, як розбудову алгоритму управління педагогічним процесом, який спрямований на розвиток мотиваційної сфери дітей і підлітків.
Таким чином, організаційно-педагогічні умови функціонування педагогічної технології формування у учнів означеної мотивації є тими чинниками, що визначають: сутність цієї технології, її структурно-функціональну конструкцію основні параметри управління означеною технологією (за даними В.Г. Г ригоренка
[3,4,5] це концептуальна модель педагогічної технології, планування, організація, контроль, корекція, регулювання).
На основі концептуальнихположень які були сформульовані в процесі теоретичного дослідження нами були розроблені наступні організаційно-педагогічні умови оптимального функціонування педагогічної технології розвитку у підлітків мотивації до фізкультурно-оздоровчої діяльності:
• розробка концептуальної моделі педагогічної технології розвитку у підлітків сталої мотивації до фізку льтурнооздоровчої діяльності;
• створення та організація в школі органів самоврядування з питань формування культури здоров’я, здорового способу життя, психосоматичногоздоров’я учнів та вчителів;
• планування та реалізація педагогічних і соціальних заходів щодо збереження, формування та корекції фізичного, психічного, морального здоров’я в школі, класі, групі учнів;
• впровадження в школі нормативно-правової бази щодо створення умов здорового перебування учнів у школі;
• створення в школі відповідальних санітарно-гігієнічних умов життєдіяльності учнів, учителів;
• етапний підхід до формування у учнів означеної мотиваційної сфери (етап формування у учнів знань відносно своїх психофізичних стандартів, самооцінка рівня цих стандартів, формування ціннісних орієнтацій, позитивне підкріплення цих орієнтацій, атребутування цих орієнтацій, позитивна рефлексія підлітків на рівні кумулятивногомотиваційного ефекту).
Відповідно до системи організаційно-педагогічних умов функціонування педагогічної технології нами було реалізоване наступне науково-методичне забезпечення реалізації формування у підлітків позитивної мотивації до фізкультурно-оздоровчої діяльності:
• розроблена та впроваджена в діяльність школи модель здорового способу життя вчителів, учнів, батьків як форма превентивного підходу до формування їх культуриздоров’я;
• розроблена низка експериментальних авторських програм, рекомендацій в яких вчителі школи реалізували на креативному рівні інноваційні підходи до формування у учнів і їх батьків сталої мотивації до фізкультурно-оздоровчої діяльності;
• реалізована система між предметних зв’язків спрямована на формування у учнів свідомого ставлення: до фізкультурно-оздоровчої діяльності; до свого здоров’я, як особистісно-соціальної цінності; до сталого здорового способу життя; до систематичних занять фізичною культурою спортом;
• освітньо-виховне середовище школи було структуроване таким чином, що обумовлювало інтеграцію когнітивних, аксіологічних, праксіологічних, афективних і мотиваційно-потребносних компонентів мотивації учнів до фізкультурно-оздоровчої діяльності.
В умовах реалізації педагогічної означеної технології на діяльність учнів і вчителів фізичного виховання спрямовували таким чином, щоб максимально стимулювати їх творчу діяльність.
В процесі реалізації цього організаційно-педагогічного підходу ми спиралися на науково-методичне положення В.Г. Григоренка відносно якого у галузі фізкультурно-оздоровчої роботи учнів загальноосвітньої школи активне відношення до своєї мотиваційної сфери, її мотивів, цілей, уміння їх змінити, удосконалити роблять підлітка субєктом своєї мотиваційної сфери, субєктом процесу самоосвіти, самовиховання та оздоровлення Зрозуміло, що не у всіх дітей до кінця шкільного навчання може скластися цей рівень
активності, але прагнути до цього треба. Наявність названих вище умінь дозволяє школярам навіть, з відносно невисоким рівнем успішності, досягти значних успіхів у фізкультурно-оздоровчій роботі [3,7,10].
Сучасна психологія і педагогіка виділяє кілька напрямків роботи з виховання вчителем активного відношення школярів до своєї мотивації у галузі фізкультурно-оздоровчої роботи. Результати наших досліджень свідчать про те, що здійснюючи формування мотиваційної сфери, слід враховувати, що кожне спонукання (мотиви, цілі та ін.) визначає поведінку підлітка не саму по собі, а тільки у сполученні з іншими сторонами цієї сфери. Це означає, що не можна чекати видимих змін в особистості підлітка від ізольованих впливів на його окремі спонукання Взаємозв'язок різних спонукань між собою в умовах фізкультурно оздоровчої роботи обумовлюється тим, що формування одного із спонукань, наприклад відпрацьовування постановки мети, приводить і до зрушень у стані інших спонукань, наприклад, мотивів до змін у мотиваційній сфері в цілому, до формування у підлітків свідомого ставлення до фізкультурно-оздоровчої роботи, до здорового способу життя, до культуриздоров’я.
На основі теоретичних і експериментальних досліджень когнітивний, прасіологічний, аксіологічний, афективний і мотиваційно-потребносний компоненти педагогічної технології розвитку у підлітків мотивації до фізкультурно-оздоровчої діяльності були структуровані таким чином, що дозволили розробити досить ефективний алгоритм формування у них свідомого ставлення до цієї освітньо-виховної роботи. Виходячи з цього технологічні параметри алгоритму формування у підлітків структурно-функціональних параметрів означеної мотивації були наступними:
1. Актуалізація старих мотивів, уявлень, емоцій, що склалися в процесі фізичного виховання В учня, безумовно, були ті чи інші мотиви фізкультурно-оздоровчої діяльності (наприклад, він допитливий, він не хоче засмучувати своїми поганими оцінками на уроках фізичного виховання батьків). Ці раніше сформовані установки треба насамперед актуалізувати - допомогти усвідомити їх підліткові, підсилити їхній зміст, значимість для нього, підкреслити їхнє позитивне емоційне забарвлення. На основі цих старих, "минулих" мотивів учень так чи інакше включається у ефективну фізкультурно-оздоровчу та спортивну роботу.
2. Формування прийомів ціле утворення Тепер дуже важливо навчити підлітка усвідомленому прийняттю та активній постановці цілей фізкультурно-оздоровчої діяльності. На різних уроках фізичного виховання, в умовах позакласної роботи у ході аналізу нового матеріалу, при перевірці домашніх завдань бажано спочатку підводити школяра до розуміння педагогічної мети вчителя Потім до самостійної постановки своїх, що мають для нього особистісний зміст цілей фізкультурно-оздоровчої діяльності. Треба прагнути послідовно відпрацьовувати з ним постановку різних цілей - гнучких, перспективних, усе більш складних, але реально досяжних, відповідних психофізичним можливостям дитини. Паралельно робота з формування прийомів ціле утворення може здійснюватися і в інших сферах життя школяра, де йому треба давати можливість не тільки ставити самому, але і реально випробувати цілі з погляду їхнього застосовності відносно себе. Учителю не треба намагатися скрізь підстраховувати школяра, не позбавляти його задоволення від подолання труднощів що іноді відбувається в суспільно корисній фізкультурно-оздоровчій і спортивній діяльності школяра. На уроці фізичного виховання ж формування усвідомленого ціле утворення здійснюється тоді, коли вчитель заохочує постановку учнем цілей навчальної роботи, їх обґрунтування і досягнення (формування рухових дій, розвиток фізичних якостей). При відпрацьовуванні цілей фізкультурно-оздоровчої роботи учитель може удатися до відомого в практиці явища, описаного в літературі як "плюс-мотивація" і "мінус-мотивація". Це явище полягає в тому, що після успіху в фізкультурно-оздоровчій і спортивній роботі (особливо якщо він підкреслений учителем, однолітком), підліток готовий до рішення більш важкого завдання і виконує його більш успішно, ніж після невдалого результатучи помилки. Тут ціле утворення виявляє зв'язок з попередніми результатами навчальної виховної і фізкультурно-оздоровчої роботи і тим самим з динамікою рівня особистісних вимог учня. Заохочення і закріплення позитивного досягнення тієї чи іншої мети фізкультурно-оздоровчої роботи додає цій роботі особистісну значимість. Ці цілі здобувають для нього нове самостійне значення. У цьому випадку ціль може перерости, трансформуватися у новий мотив фізкультурно-оздоровчої спортивної діяльності.
3. Народження нового мотиву. Якщо раніше у даного учня не було спрямованості на виділення етапів фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи і, отже, на оволодіння її способами, то після багатьох успішних рішень завдань на аналіз етапів і на спосіб (тобто після успішного досягнення мети), ця нова мотиваційна спрямованість може виникнути. Бажано допомогти школяреві усвідомити її, виразити в словах. Народження нового мотиву піднімає і навчальну, і виховну, і фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність на більш зрілий рівень.
4. Додання мотиву нових якостей, характеристик (стійкості, самостійності, домінування, дієвості). Багаторазове, успішне, заохочене учителем виконання фізкультурно-оздоровчої роботи з новим мотивом, може додати йому зовсім новий особистісний зміст. Треба учити школярів усвідомлювати ці нові сторони особистісної значимості навчання вихованню, фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності. Крім того, зміст цих педагогічних процесів може змінитися, якщо учити школярів спеціально аналізувати мотиви і цілі своєї поведінки в умовах фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності . Так, у проведеному дослідженні школярі зіштовхувалися із завданням аналізу своєї поведінки. При цьому увага школярів зверталося на те, що недостатньо знати, що зробив, як вчинила людина (тобто яка була в нього ціль), але треба знати і те, чому, для чого він це зробив (тобто який був у нього мотив). Саме співвіднесення мотиву і мети визначає справжній зміст поведінки учня в умовах фізкультурно-оздоровчої діяльності. Наприклад, учень відвідує додаткові
заняття з фізичної культури (ціль), але якщо він відвідує їх для того, щоб перемогти на змаганнях (мотив), то загальний зміст його дій один, а якщо він прагне перейти до спортшколи (інший мотив), то зміст поведінки інший. В процесі дослідження були організовані педагогічні ситуації, де школярам пропонувалося співвіднести свої мотиви і цілі навчання, виховання, фізкультурно-оздоровчої діяльності мотиви і цілі цих видів діяльності товаришів. Це робило зміст навчання, виховання і фізкультурно-оздоровчої діяльності особливим предметом усвідомлення школярів В ході виконання цих завдань учні переконувалися в тому, що відношення між мотивами і цілями визначають зміст вчинку людини. Зміна цього відношення надає поведінці нового змісту. Робота зі змістовною стороною своєї навчальної виховної і фізкультурно-оздоровчої поведінки - її аналіз, спроби її зміни - наближає учня до становлення його як субєкта мотиваційної сфери який за В.Г. Г ригоренком
[3,4,5] притаманна така визначальна ознака, як свідоме відношення учня до змісту фізкультурно-оздоровчої діяльності.
Таким чином ускладнення мотивів навчання, виховання, фізкультурно-оздоровчої діяльності призводить до подальшого ускладнення і цілей, які при оптимальному керівництві можуть стати основою більш зрілих мотивів. У сі ці зміни супроводжуютьсяі більш зрілими процесами в емоційній сфері учнів, що також можуть бути предметом корекції та удосконаленняз боку вчителя Ще раз треба підкреслити, що окремі педагогічні ситуації, ізольовані завдання і вправи в умовах фізкультурно-оздоровчої діяльності не вирішують проблеми виховання означеної мотивації особистості, але усі вони, безумовно, приведуть до тих чи інших якісних змін у цій сфері. Головним способом зміни фізкультурно-оздоровчої і спортивної мотиваційної сфери є включення школярів у реальні життєві навчальні і виховні ситуації, які вагомо підкреслюють значимість для людини фізкультурно-оздоровчо; спортивної діяльності протягом всього її життя.
Висновки.
Системна реалізація педагогічної технології формулювання у підлітків мотивації до фізкультурно-оздоровчої діяльності в умовах фізичного виховання та позакласної роботи, організаційно-педагогічних умов її функціонування в освітньо-виховному середовищі дозволила сформулювати наступні висновки:
1. Інтеграція особистісних та соціальних факторів діяльності учнів детермінує педагогічні умови ефективного формування у них мотивації до систематичних занять фізичною культуроюі спортом Структура педагогічної технології формування у підлітків означеної мотивації повинна бути спрямована на базовий науково-методичний розвиток основних функціональних компонентів психолого-педагогічного механізму свідомого сприйняття підлітками соціальної цінності фізичної культури у процесі психофізичного удосконалення людини. Методичними особливостями педагогічної технології формування у підлітків фізкультурно-оздоровчої мотивації повинні бути: методи індивідуального дозування педагогічних факторів; комплементарна єдність уроків фізичної культурі, форм позакласних і позашкільних занять фізичною культуроюі спортом, загартування тіла; реалізація організаційно-педагогічних умов функціонуванняозначеної технології
2. За результатами констатуючогоі формуючого експериментів ми можемо зробити висновок, що рівень ефективності розробленої педагогічної технології і організаційно-педагогічних умов формування у підлітків мотивації до систематичних занять фізичною культуроюі спортом високий. За результатами тестів "Державної програми з фізичній культур", що визначають рівень фізичної підготовленості школярів середньої вікової групи, відбувся статистично достовірний перерозподіл підлітків експериментальної і контрольної груп (КГ). Динаміка цих показників у хлопців (Х), дівчат (Д) була наступною:
11 років - 66,7% (Х), 40% (Д) - високий рівень фізичної підготовленості (КГ: 16,7% (Х),
10% (Д), г = 10,7, Р < 0,001);
- 16,7% (Х), 50% (Д) - середній рівень фізичної підготовленості (КГ: 33,3% (Х), 30% (Д), г = 11,8, Р < 0,001);
- 16,6% (Х), 10% (Д) - низький рівень фізичної підготовленості (КГ: 50% (Х), 60% (Д), г = 14,6, Р < 0,001);
12 років - 54,5% (Х), 38,1% (Д) - високий рівень фізичної підготовленості (КГ: 13,6% (Х), 14,3% (Д), г = 10,5, Р < 0,001);
- 36,4% (Х), 42,9 (Д) - середній рівень фізичної підготовленості (КГ: 36,8% (Х), 19% (Д), г = 13,5, Р < 0,001);
- 9,1% (Х), 19% (Д) - низький рівень фізичної підготовленості ( КГ: 49,6% (Х), 66,7% (Д), г = 14,3, Р < 0,001).
3. Отримані результати дослідження повністю не вирішують означену науково-методичну проблему тому перспективу подальших досліджень ми вбачаємо в розробці і обґрунтуванні спеціальної педагогічної технології корекції мотиваційної сфери підлітків відносно їх фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності.
Література
1. Безверхня Г.В. Формування мотивації до самовдосконалення учнів загальноосвітніх шкіл засобами фізичної культуриі спорту - Умань: Вид-во УДПУ, 2003. - 51 с.
2. Бех І.Д. Виховання особистості: У2 кн. Кн..1: Особистісно-орієнтований підхід: Наукове видання. - К.: Лебідь, 2003. - 280 с.
3. Григоренко В.Г. Професійно-педагогічна мотивація і технологія її формування. - Одеса: Вид-во Південноукр держ. пед. ун-т. ім.. Ушинського 2003. - 120 с.
4. Григоренко В.Г. Теория дифференциально-интегральних оптимумов воздействия педагогических факторов в физической и социальной реабилитации человека. - М.: Изд-во ФСИ России, 2001. - 141 с.
5. Григоренко В.Г. Теоретические и методические аспекты оптимизации профессиональной подготовки учителя физической культуры - М.: Изд-во ФСИ России, 1999. - 156 с.
6. Іванченко Л.П. Т еоретичні і методичні засоби формування в учнів мотивації до фізичної культуриі спорту. //Вісн. Луган нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Пед.науки - 2004. - №10. - С. 94 - 99.
7. Марпова А.К. Психология обучения подростка. - М:Наука, 1998. - 160 с.
8. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті - К.: Інформ. - вид. центр «Київ», 2001. - 85 с.
9. Сергієчко Л.П. Комплексе тестування рухових здібностей людини: - Миколаїв: Вид-во УДМТУ, 2003. -360 с.
10. Судипов К.В. Диагностика здоровья. - Воронеж: Изд-во Воронеж гос. ун-та. - 2004. - 286 с.
Надійшла до редакції 03.10.2008 р.
