CC BY
67Основний вплив справляють великі форми занять, відносно тривалі й комплексні за змістом (наприклад, заняття аеробікою, шейпінгом, калланети-кою, атлетичною гімнастикою). Саме ці форми вирішують завдання тренувального, оздоровчого, реабілітаційного й рекреаційного характеру.
Результати проведеного педагогічного експерименту свідчать, що рівень корпоративної культури студентів значно виріс при використанні зазначених вище рекомендацій.
Висновки.
Таким чином, засоби фізичного виховання справляють значний вплив на формування рівня корпоративної культури у студентському колективі й формують корпоративні якості майбутніх спеціалістів. Крім того, механізм впливу засобів фізичного виховання на рівень корпоративної культури має системний характер й усі системні властивості. Це дозволяє формувати найбільш ефективні методики впливу на рівень корпоративної культури кожного студента й досягати найкращого результату на основі оптимізації послідовності застосування засобів фізичного виховання, і надає нових можливостей і ресурсів у формуванні майбутнього конкурентноспромож-ного фахівця.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем визначення ресурсів системного підходу у фізичному вихованні майбутніх фахівців у вищій школі.
Література
1. Агеевец В.У. Методологические и организационно-педагогические факторы совершенствования управления физической культурой в современном социалистическом обществе: Автореф. докт. дис. - М.,1986. - 55 с.
2. Блауберг И.В., Юдин Э.Г Становление и сущность системного подхода. - М., 1973.- С. 80-83.
3. Горская ГБ. Психологическое обеспечение многолетней подготовки спортсменов. Краснодар, 1995. - 186с.
4. Захарова А.В., Тагиева ГБ. Самооценка как фактор психологической готовности к школьному обучению //Новые исследования в психологи,1986. - № 1.
5. Копылов Ю.А. Система непрерывного духовно-физического воспитания учащихся общеобразовательной школы: Матер. междунар. научно-практ. конф. «Воспитание и развитие личности».- М., 1997. - С. 68-69.
6. Корпоративная культура: аспекты управления /Хает Г.Л., Еськов А.Л., Хает Л.Г и др. Под общ. ред.Г.Л.Хаета. -Донецк: «Донбасс»,2003. - 400 с.
7. Лубышева Л.И. Концепция физкультурного воспитания: методология развития и технология реализации //Физическая культура: воспитание, образование, тренировка, 1996.- № 1. - С. 11-18.
8. Лях В.И., Копылов Ю.А., Малыхина ТА. Физическое воспитание учащихся общеобразовательной школы: состояние, перспективы и пути реорганизации //Теория и практика физической культуры, 1998. - № 9. - С. 49-51.
9. Матрос Л.Г. Социальные аспекты проблемы здоровья/ Отв.ред. Бородин Ю.И.; Рос.акад.спец.наук. Президиум Сиб.отд-ния. - Новосибирск: Наука, 1992. - 158 с.
10.Столяров В.И., Быховская И.М., Лубышева Л.И. Концепция физической культуры и физкультурного воспитания (инновационный подход) //Теория и практика физической культуры, 1998. - № 5. - С. 11-16.
Надійшла до редакції 01.11.2007р.
СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ
ЧИННИКІВ, ЩО ОБУМОВЛЮЮТЬ ФОРМУВАННЯ У УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ
ЖИТТЯ, СИСТЕМАТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ
Кравченко В. В.
Слов’янський державний педагогічний університет
Анотація. У статті викладено питання динаміки базових мотивів у школярів загальноосвітніх шкіл. Систематизовано низку факторів, що обумовлюють ефективність методики формування їх мотиваційної сфери у галузі фізичної культури. Обґрунтовані соціально-педагогічні зв’язки базових чинників, що детермінують розвиток мотивованості у учнів загальноосвітньої школи до формування здорового способу життя, систематичних занять фізичною культурою.
Ключові слова: мотив, потреба, школярі, фізична культура, навчальна діяльність.
Аннотация. Кравченко В.В. Структура социально-педагогических факторов, которые предопределяют формирование у учащихся общеобразовательной школы позитивной мотивации к здоровому образу жизни и систематическим занятиям физической культурой. В статье изложены вопросы динамики базовых мотивов у школьников общеобразовательных школ. Систематизированы факторы влияющие на эффективность методики формирования мотивационной сферы школьников в области физической культуры. Обоснованы социально-педагогические связи базовых факторов, которые детерминируют развитие мотивации у учащихся общеобразовательной школы к формированию здорового образа жизни, систематическим занятиям физической культурой. Ключевые слова: мотив, потребность, школьники, физическая культура, учебная деятельность.
Annotation. Kravchenko V.V. The structure of social-pedagogical components that stipulate the formation of the secondary school pupils positive motivation to the healthy way of life and systematic going in for sports (physical culture). This article contains the questions of dynamic of basic methods at schools of general education. There are systematized factors, which influence on the efficacy of psychological, pedagogical processes of formation of the motivation sphere of schoolchildren in their physical training. Scientifically grounded social-pedagogical connections of basic components that determine the development of the secondary school pupils motivation to the formation of the healthy way of life and systematic going in for sports (physical culture).
Key words: motive, necessity, schoolchildren, physical culture, studying activity.
Вступ.
Проблема розробки та впровадження в практику сучасних ефективних технологій фізкультурно-оздоровчої роботи, фізичного виховання школярів є актуальною та соціально необхідною. Пов’язано це с тим, що за останні роки в розвиток нашої держави намітилася негативна тенденція в функціонуванні системи фізичного виховання школярів. Ця тенденція характеризує те, що система фізичного виховання школярів існує в умовах скудного фінансування, кадрового забезпечення, низької мотивації у школярів до систематичних занять фізичною культурою та спортом (В.Г Григоренко, 1993; Л.П. Іванченко, 2003; Т.Ю. Круцевич, 1999). Без рішення викладених питань неможливо оптимізувати існуючу систему фізичного виховання школярів загальноосвітніх шкіл
України. Це твердження узгоджується з результатами аналізу літературних джерел по даній проблемі [1,2,3,4,5,6,7,8].
Робота виконана у відповідності до плану НДР Слов’янського державного педагогічного університету.
Формулювання цілей роботи.
Метою даного дослідження було виявлення фізкультурно-спортивних інтересів у старшокласників різних типів навчальних закладів загальноосвітньої школи сприяння здоров’ю (ШСЗ) і школи традиційного типу (ШТТ) під впливом вербальної методики корекції та розвитку позитивної мотивації у школярів старшої вікової групи до занять фізичною культурою і спортом (спеціальні лекції, бесіди, між предметні зв’язки, конкурси, модульно-рейтингова оцінка).
Розглядалася потрібнісно-мотиваційна характеристика фізичної культури учнів старшого шкільного віку. Нами також вивчалась рухова активність та організаційно-методичні умови занять фізичними вправами. Фізична активність школярів вивчалась по таким педагогічним параметрам, як вид спорту, яким займається учень; мотивація до занять; регулярність, частота занять; тривалість одного тренування та сума часу за тиждень, організаційні форми занять (самостійно вдома з батьками, у шкільній секції). Враховувалась також думка учнів щодо доцільності занять тим чи іншим видом спорту. В досліджені прийняло участь 276 школярів (юнаки-129, дівчата-147) старшої вікової групи м. Слов’янська ( ЗОШ № 8, 15, 21) Донецької області.
Школи сприяння здоров’ю працювали за експериментальною програмою фізичного виховання, котра включала вербальну методику формування позитивної мотивації у школярів до систематичних занять фізичною культурою і спортом, а школи традиційного типу працювали по загальноприйнятим програмам.
Результати дослідження.
В процесі вивчення мотиваційних аспектів поведінки школярів нами були виділені такі базові питання як: чи цікаво проходять уроки фізичної культури, чи подобаються їм ці уроки, чи потрібні ці заняття взагалі, чи є необхідність у збільшенні кількості даних занять протягом навчального тижня. Якісній стороні даної проблеми, також була приділена увага: з’ясовувалися види спорту найбільш цікаві для старшокласникам, якими б вони хотіли займатися у поза-урочний час і якими видами спорту вони в основному вже займаються, і, крім того, ми спробували довідатися про причини і спонукальні мотиви молоді для занять спортом.
У результаті опитування учнів загальноосвітньої школи були отримані наступні дані. На питання: « Чи вважаєш ти уроки фізичної культури корисними для себе?», більшість респондентів відповіло ствердно, що в процентному співвідношенні склало 80,8 %, а 15,8 % опитаних учнів сумніваються в корисності даних занять і тільки 3,4 % взагалі вважають дані заняття для себе марними. На наш погляд, це можна пояснити тим, що велика частина учнів усвідомлює
позитивність впливу фізичних вправ на організм у цілому і зокрема на рівень здоров’я, рівень фізичної підготовленості, а також на рівень фізичного розвитку Група, яка сумнівається склала 36 чоловік (14,6%), що, швидше за все, пов’язано з недостатніми знаннями про позитивний вплив фізичної культури на організм, а можливо їм просто не подобається, як проходять дані уроки чи діти мають деякі функціональні недоліки у фізичному розвитку і підготовленості (зайва повнота, невиконання нормативних тестів), що позначається на загальний рейтинг у класі, і особливо на положення в класі юнаків.
Якісна сторона уроку фізичної культури старшокласниками, як шкіл СЗ так і ШТТ була оцінена високо: більше 80 % опитаних учнів дуже подобається та в основному подобатися, як проводяться уроки фізичної культури. Це говорить про те, що уроки проходять на досить високому емоційному і професійному рівнях і тому здатні викликати стійкий інтерес в учнів, що позитивно впливає на відвідуваність даних занять (ЕГ - 91,3%; КГ - 86,7%).
Старшокласників, що не відвідували уроки фізичної культури взагалі, не виявилося, група, що рідко відвідує уроки фізичної культури склала всього 13 чоловік (5,4 %), а група, що відвідує всі заняття фізичної культури, склала 94,6 %, що складає значну частину опитаних.
На наш погляд, це можна пояснити цікавим проведенням уроків, бажанням більше порухатися протягом дня, тому що в даний час для багатьох старшокласників немає більше можливості для занять фізичною культурою. За нашими даними, учні старших класів дуже завантажені різними навчальними предметами 89,6 %, що є наслідком використання різних шкільних програм, які мають розширений зміст, що, у свою чергу, і змушує багатьох старшокласників значну частину часу витрачати на підготовку домашнього завдання (73,8%), пошук додаткової інформації (84,2%), підготовку рефератів (69,3%) і т.д.
Крім того, у наш час заняття фізичною культурою і спортом стали дорогим задоволення для багатьох учнів: секційні заняття в основному платні і не всі батьки мають можливість оплатити такі заняття і тому єдиним виходом з даного положення є регулярні відвідування уроків фізичної культури і участь у позакласних спортивних заходах.
У процесі анкетування більше половини старшокласників (54,2 %) вважають, що кількість уроків у тижні потрібно збільшити до трьох разів, 20,0% схильні до дворазових занять і 25,8 % учнів хотіли б збільшити кількість уроків фізичної культури до чотирьох разів у тиждень. Крім того, на питання: «Як Ви вважаєте, треба збільшити чи зменшити кількість уроків з фізичної культури?» 82,1 % опитаних дали позитивну відповідь, що свідчить про те, що два заняття в тиждень для старшокласників недостатньо, але практично щоденне заняття з фізичної культури (4 рази на тиждень) теж не всім «по душі», як було уже вище зазначено і тому в цьому випадку варто знайти оптимальний варіант.
За наявними даними можна зробити наступний висновок, що найбільш оптимальним варіантом для старшокласників буде збільшення уроків фізичної культури до трьох разів на тиждень.
Для кожної категорії були відібрані мотиви, що найбільш часто зустрічаються у відповідях на питання: «Чому Ви зупинили свій вибір на цьому виді спорту?». Виявилося, що в юнаків освітньої школи СЗ і ШТТ популярні наступні мотиви вибору виду занять (табл. 1). Як головні мотиви занять фізичною культурою для юнаків загальноосвітньої школи СЗ виділялися три мотиви - «люблю, подобається», «стати сильним, спритним», «для самозахисту».
Їх сумарний внесок у спектрі думок складає більш 70% (71,9%). У юнаків типової школи найбільш значимими варто визнати також мотиви: «люблю, подобається» - 46,2 %, «цікаво» - 15,4 %, «для самозахисту» - 12,3 %.
Таким чином, у учнів загальноосвітньої школи СЗ та ШТТ в цілому проявляється загальна закономірність розуміння значущості мотивів, однак величини окремих мотивів відмінні, часом значуще.
Учасники соціологічного обстеження в основному хотіли б займатися такими розповсюдженими видами спорту, як спортивні ігри (футбол, волейбол, баскетбол, теніс), гімнастикою, легкою атлетикою і плаванням (табл. 2).
У розділ інші види спорту ввійшли такі розповсюджені в даний час види як східні єдиноборства, велоспорт, боротьба та інші.
У дівчат, крім спортивних ігор, популярністю користаються такі види спорту як гімнастика (спортивна, художня, аеробіка, шейпінг) і плавання (табл. 2) . Звертає на себе увагу факт низького показ-
ника ШТТ (як у юнаків 6,1%, так і у дівчат 2,8% бажання займатися сучасними видами рухової активності (степ-аеробіка, фітнес-аеробіка, данц-аеробіка та інше)). Результати наших, психолого-педагогічних досліджень показали, що 84,0 - 97,2% респондентів ШТТ не інформовані про зміст та наявність таких форм фізкультурно-оздоровчої роботи.
Дослідження виявлених особливостей моти-ваційно-потрібнисної сфери учнів дає можливість ефективно планувати, організовувати і здійснювати фізкультурно-оздоровчу і спортивно-масову роботу в загальноосвітній школі СЗ і ШТТ.
Проблема залучення молоді до спорту була актуальна завжди, але на сьогоднішній день, коли ринкові відносини просліджуються у всіх областях діяльності, ще більш ускладнила рішення цього питання, тому нас цікавила думка старшокласників з вирішення даної проблеми. Як свідчать результати анкетування, багато учнів вважають, що необхідно краще проводити інформаційну роботу, пропагувати різні види спорту через засоби масової інформації і саме головне, це спеціалізовані заняття спортом і фізичною культурою повинні бути доступні всім і кожному. Перехід фізичної культури і спорту на комерційну основу різко скорочує чисельність тих хто займається фізичною культурою і спортом. Отже, багато хто не може займатися фізичною культурою самостійно, а тим більше спортом у зв’язку з вище зазначеними причинами, так само і за іншими різними причинами (недостача знань у цій області, відсутність інвентарю і т. д.).
Таким чином, дані дослідження показали, що більшість учнів старших класів (79,8%; р<0,001) вважають заняття фізичною культурою і спортом корис-
Таблиця 1
Найбільш значимі мотиви занять фізичною культурою в учнів загальноосвітньої школи і школи СЗ, %
№ п/п Мотиви до систематичних занять ФКіС Контингент учнів, що займаються
Загальноосвітня школа СЗ ШТТ
Юнаки (п=64) Дівчата (п=7 0) Юнаки (п=65) Дівчата (п=68)
1 Люблю, подобається 40,6 44,3 46,2 51,5
2 Стати сильним,спритним 17,2 2,9 9,2 2,9
3 Для зміцнення здоров'я 10,9 17,1 7,7 14,7
4 Навчитися плавати 7,8 20,0 4,6 16,2
5 Для самозахисту 14,1 2,9 12,3 1,5
6 Цікаво 6,3 11,4 4,6 2,9
7 Інші 3,1 1,4 - -
Таблиця 2
Значимість видів спорту, якими займаються (хотіли б займатися) учні різних типів навчальних закладів, %
№ п/п Види спорту Загальноосвітня школа СЗ Школа ТТ
Юнаки Дівчата Юнаки Дівчата
1 Спортивні ігри 45,3 35,7 23,1 22,1
2 Гімнастика 6,3 21,4 12,3 36,8
3 Легка атлетика 10,9 11,4 23,1 5,9
4 Плавання 12,5 18,7 35,4 32,4
5 Інші 25,0 12,8 6,1 2,8
ною і потрібною справою, їм подобається, як проходять уроки фізичної культури, вони зацікавлені в заняттях фізичною культурою і спортом. Нами був проведений загальний аналіз отриманих даних при опитуванні, але для більш повного представлення картини необхідно більш детально розглянути досліджувану проблему, тобто варто провести порівняльний аналіз отриманих результатів.
Як показало опитування, дані отримані в школі СЗ і ШТТ, мають деякі розходження. Більшість опитаних учнів ШТТ (86,6 %) упевнені в корисності для себе занять фізичною культурою, 13,3 % не зовсім у цьому упевнені, і ніхто не засумнівався в корисності даних занять на відміну від старшокласників, що навчаються в школі СЗ. Так, група учнів, що сумніваються, у школі СЗ склала 15,8 %, у корисності уроків упевнені 80,8 % і 3,4 % узагалі не бачать користі в уроках фізичної культури.
З приводу проведення уроків фізичної культури думка у опитаних приблизно однакова. Як проходять уроки фізичної культури подобається 90,0 % учнів шкіл СЗ та 80,6 % контингенту ШТТ і приблизно рівний відсоток старшокласників, яким не подобається як проходять уроки фізичної культури в ШТТ та в школі СЗ.
Відвідуваність уроків фізкультури найбільше відзначається в школах СЗ (97,5% р<0,001), ніж у ШТТ (91,6%), старшокласників, що рідко відвідують більше в ШТТ (8,3%), чим у школах СЗ (2,5%).
Більший відсоток (35,8%) учнів шкіл СЗ на відміну від учнів ШТТ, відсоток яких складає всього 15,3% бажають збільшити кількість уроків фізкультури протягом навчального тижня. Більшість учнів (школа СЗ - 45,0 %, ШТТ - 63,3 %) сходяться в думці, щоб було три уроки фізичної культури, хоча старшокласники ШТТ в цьому більше зацікавлені. 88,3% учнів, що навчаються в ШТТ, дали позитивну відповідь у плані збільшення кількості уроків фізкультури, тоді як у школі СЗ цей відсоток склав 75,8 %. Практично однакова кількість старшокласників ШТТ (19,2 %) і в школі СЗ (20,8 %) хотіли б займатися фізичною культурою 2 рази на тиждень, тобто не змінювати існуючу кількість уроків.
Кількість учнів, що займаються в спортивних секціях і, що беруть участь у змаганнях приблизно однакова як у школах СЗ, так і в ШТТ.
Свідоме відношенні до занять фізичної культури більш виявляють старшокласники, що навчаються в ШСЗ (59,2 %) у порівнянні з учнями ШТТ (30,0 %). На наш погляд, це пов’язано з поширеними знаннями в області фізичної культури і спорту, а також з кращою пропагандою даного виду діяльності в школі СЗ, що у свою чергу багато в чому залежить від мотиваційних можливостей учнів експериментальної групи.
По всім інших питанням думки учнів старших класів шкіл СЗ та шкіл ТТ збігаються.
В інших питаннях думки старшокласників цілком збігаються, що дозволяє нам не давати док-
ладний аналіз відповідей, що залишилися, унаслідок того, що вони не змінять загальну картину дослідження.
Результати обстеження рухової активності учнів загальноосвітньої школи СЗ і ШТТ показують сезонність динаміки даних показників, особливо спонтанної рухової активності. Найбільший показник виявлений у літній період (липень) як у юнаків, так і у дівчат. Найменша спонтанна рухова активність виявлена в зимовий період (січень). За показниками даної рухової активності учні загальноосвітньої школи СЗ істотно перевершують тих, що навчаються у ШТТ. Дана закономірність виявляється як у юнаків, так і дівчат.
У аналізованого контингенту показники організованої рухової активності трохи вище. За даною характеристикою деяку перевагу мають учні ШТТ. Очевидно, більш високий рівень професійної підготовки фахівців з фізичного виховання ШТТ забезпечив більш високий рівень рухової активності учнів у процесі фізкультурно-спортивної діяльності.
Показники сезонної організованої рухової активності мало змінюються в період шкільного навчання, тільки відзначається істотне зниження в літній період (червень). Це обумовлено в основному відсутністю в розкладі навчальних закладів уроків фізичної культури в цей період. Варто звернути увагу, на те, що цей період один з самих відповідальних етапів навчання - здача випускних іспитів.
Загальний руховий режим, як у загальноосвітній школі СЗ, так і в ШТТ істотно уступає нормативним показникам, що забезпечують нормальне функціонування систем організму.
У юнаків загальноосвітньої школи ТТ сумарна навчальна діяльність складає 8,3 години, у дівчат -9,2 години, В учнів шкіл СЗ даний показник дорівнює відповідно 10, 8 і 11,4 години, в тижневому циклі за рахунок додаткових позашкільних занять, які є результатом розвитку у учнів позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою і спортом, ведення здорового способу життя.
Таким чином, в учнів ШТТ відзначається значна частка часу, що відводиться на навчальну діяльність, при цьому виражений низький рівень рухової активності. Для даного контингенту необхідно значно збільшити руховий режим.
Аналіз навчальної діяльності показує, що в учнів ШТТ та СЗ відзначається велика зайнятість як у процесі навчання у навчальному закладі, так і при підготовці домашніх завдань (рис. 1).
За їх суб ’ єктивними оцінками тільки кожен четвертий (27,8 %) респондент вважає, що він зовсім здоровий. На їхню думку, 37,8 % учнів думають, що здоров’я в них задовільне, інші (62,2%) не можуть похвастатися своїм здоров’ям. За власними оцінками лише 12,5% школярів ведуть здоровий спосіб життя; 17,8% - скоріше так, чим ні; 7,7% - скоріше ні, чим так; 62,0% характеризують свій спосіб життя як нездоровий.
я
ч
сЗ
м
Юнаки Дівчата Юнаки Дівчата Школа СЗ - Р <0,05 - ШТТ
□ Навчальні заняття у школі
Підготовка уроків удома
6
5
4
3
2
1
0
Рис. 1. Режими навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи і школи сприяння здоров 'ю.
Висновки.
За результатами констатуючого і формуючого експериментів ми можемо зробити висновок, що рівень ефективності розробленої програми формування у підлітків мотивації до систематичних занять фізичною культурою і спортом високий. За результатами тестів «Державної програми з фізичній культурі», що визначають рівень фізичної підготовленості старших школярів, відбувся статистично достовірний перерозподіл:
15 років - 66,7% (Х), 40% (Д) - високий рівень фізич-
ної підготовленості, (К: 16,7% (Х), 10% (Д), і = 10,7, Р < 0,001);
- 16,7% (Х), 50% (Д) - середній рівень фізичної підготовленості, (К: 33,3% (Х), 30% (Д), і = 11,8, Р < 0,001);
- 16,7% (Х), 10% (Д) - низький рівень фізичної підготовленості, (К: 50% (Х), 60% (Д), і = 14,6, Р < 0,001);
16 років - 54,5% (Х), 38,1% (Д) - високий рівень фізич-
ної підготовленості, (К: 13,6% (Х), 14,3% (Д), і = 10,5, Р < 0,001);
- 36,4% (Х), 42,9 (Д) - середній рівень фізичної підготовленості, (К: 36,4% (Х), 19% (Д), і = 13,5, Р < 0,001);
- 9,1% (Х), 19% (Д) - низький рівень фізичної підготовленості, ( К: 50% (Х), 66,7% (Д), і = 14,3, Р < 0,001).
Під час дослідження було встановлено, що найголовнішими мотивами до систематичних занять фізкультурою і спортом є:
■ удосконалювання конституції тіла;
■ удосконалювання психофізичних можливостей, стану здоров’я;
■ розвиток рухової, змагальної обдарованості;
■ відмовлення від шкідливих звичок, здоровий
спосіб життя, загартовування організму;
■ досягнення впевненості у своїх можливостях (в умовах змагань);
■ активна форма відпочинку, відновлення психічних і фізичних можливостей людини.
Подальші дослідження планується провести у напрямку вивчення інших проблем мотиваційної сфери учнів загальноосвітньої школи в області фізичної культури.
Література
1. Анастази А. Психологическое тестирование. - М.: Педагогика, 1989. - 316 с.
2. Григоренко В .Г. Теория дифференциально-интегральных оптимумов педагогических факторов в физической и социальной реабилитации человека. - М.: Изд-во ФСИ России, 1993. - 17 с.
3. Григоренко В .Г. Теоретические и методические аспекты оптимизации профессиональной подготовки учителя физической культуры. - Одесса: Изд-во ЮГПУ им. К.Д. Ушинского, 2003. - 180 с.
4. Ковач Д. Проблемы психической регуляции поведения: методологи, теория, эксперимент // Психологический журнал. - 1982. - Т.3, №67. - С.25-31.
5. Маркова А.К. Психология обучения подростка. - М.: Педагогика, 1975. - 180 с.
6. Иванченко Л.П. Психолого-педагогические факторы восприятия подростками физической культуры и спорта / Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб.наук.пр. за ред. Єрмолова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2004. - № 2. - С.93-99.
7. Круцевич Т.Ю. Оцінка як один із факторів підвищення мотивації учнів до фізичної активності // фізичного виховання в школі. - 1999. - № 1. - С.47-50.
8. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. - М.: Педагогика, 1988.- Т.1. - 408 с.
Надійшла до редакції 01.11.2007р.
