CC BY
9
УДК: 619:615.1:619:616.3:636.2
Магрело Н.В.*, асистент Стронський Ю.С., канд. вет. наук Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт ¡мет С.З. Гжицького
СТРУКТУРН1 ЗМ1НИ В ПЕЧ1НЦ1 КОР1В В УМОВАХ ТЕХНОГЕННОГО
НАВАНТАЖЕННЯ ДОВК1ЛЛЯ
Проаналгзоеано еплие техногенного наеантаження наеколишнього середоеища на структуру печтки та бюхгмгчш показники кроег корге з господарстеа, розташоеаного у екологгчно забруднент зот.
Ключовi слова: еажкг метали, крое, печтка, короеи.
Вступ. Одшею з основних причин, яю суттево впливають на функщональний стан оргашзму тварин, !х здоров'я та продуктившсть, вважають незадовшьний стан довкшля. 1нтенсивне техногенне навантаження на агроекосистему зумовлюе екологiчне забруднення довкшля та негативний вплив на життедiяльнiсть сформованих бiоценозiв, проявляе перiодичну дш на рослини з кумуляцiею шкщливих речовин у системi грунт - рослина - тварина -продукти тваринного походження - людина.
Тварини юнують в тiсному зв'язку з довкшлям, яке е середовищем !х життезабезпечення. Негативний вплив довкiлля спричиняе в органiзмi тварин порушення гомеостазу i виникнення патологiчних станiв рiзноl етюлогп, патогенезу, клшчно1 симптоматики [3]. Особливо ця проблема вщчутна у промислово розвинутих регiонах, де розташоваш пiдприемства з видобування та переробки вугшля, якi викидають в атмосферу велику кiлькiсть продуктiв згоряння палива i пилу з значним вмютом важких металiв. У таких районах тдвищуеться вмiст важких металiв у грунт^ водi та рослинах, в наслщок чого забруднюються корми та поступово акумулюються токсичнi сполуки в органiзмi тварин, що е основною причиною гострих i хронiчних штоксикацш [1].
Бiологiчна дiя важких металiв i 1х сполук полягае в ушкодженш клiтинних мембран, пiдвищеннi бар'ерно! проникноси, зв'язуваннi з бiлками, блокуваннi ферментних систем, що i призводить до патолопчних змiн у внутрiшнiх органах, зокрема в печшщ, яка е одним з основних оргашв детоксикацп органiзму i володiе високою фiзiолого-бiохiмiчною чутливiстю до ди факторiв техногенного походження [2, 4].
Постановка завдання, мета статть Метою роботи було вивчення впливу техногенного забруднення довюлля на показники кровi та пстолопчну структуру печiнки корiв.
Матер1ал 1 методи. Дослщження проводились на коровах украшсько! чорно-рябо! породи у двох господарствах Львiвськоl областi ПАФ „Острiв" Сокальського району (дослiдна група), яке розташоване в зонi пiдвищеного техногенного навантаження, територiя якого безпосередньо межуе iз зоною вуглевидобування та ДПДГ „Радехiвське" Радехiвського району (контрольна група), яке розташоване в умовно чистш екологiчнiй зонi.
* Науковий кер1вник доктор с.-г. наук, професор Козенко О.В. Магрело Н.В., Стронський Ю.С., 2008
113
Кров для дослщжень вщбирали i3 яремно! вени вранщ, до годiвлi тварин, у сироватщ KpoBi визначали активнiсть амiнотрансфераз KpoBi (аланшово! i аспаргшово!) за методом Рейтмана-Френкеля, актившсть гамма-глутaмiлтрaнсферaзи реакщею з L-y-глутaмiл-4-нiтроaнiлiном, колоlдно-осaдовi проби (тимолова проба, проба Вельтмана). Для пстолопчного дослщження вiдбирaли шматочки печiнки, яю фiксувaли в 10%-му розчинi нейтрального формал^. Мaтерiaл заливали в парафш, гiстологiчнi зрiзи виготовляли на санному мiкротомi МС-2 i фарбували гематоксилшом та еозином за загальноприйнятими методиками [5].
Результати дослщжень. Нашими попередшми дослщженнями в грунтах, зелених кормах i водi ПАФ „Острiв" було встановлено пщвищений вмiст таких елеменив як свинець i нiкель [6].
Обидва господарства були благополучними щодо iнфекцiйних та iнвaзiйних захворювань. Результати проведених дослщжень бiохiмiчних покaзникiв кровi корiв, предстaвленi у тaблицi 1.
Таблиця 1.
Бшх1м1чш показники кров1 тварин (M±m, n=16)_
Показники Дослщна група Контрольна група
АсАТ, од/л 80,0±2,63 24,37±1,4
АлАТ, од/л 44,62±1,35 17,75±0,66
ГГТ, од/л 39,44±2,4 8,5±0,37
Тимолова проба, од. 0,9±0,03 1,94±0,06
Проба Вельтмана, мл 0,25±0,016 0,44±0,016
Показники АсАТ, АлАТ та ГГТ свщчать про зростання aктивностi цих ензимiв у кровi корiв ПАФ „Острiв". Так, aктивнiсть АСТ зросла на 60%, АЛТ на 48,7%, ГГТ у 2,6 рази порiвняно з фiзiологiчною нормою. Стосовно колощно-осадових проб, то !х показники також вказують на хронiчнi зaпaльнi процеси в печшщ корiв ПАФ „Острiв".
У корiв контрольно! групи печiнкa була природно! величини i форми, темно-коричневого кольору, пружно! консистенци. Гiстологiчним дослщженням у клiнiчно здорових тварин виявляли чiтко вирaженi часточки, структура яких не порушена. При цьому рaдiaльно нaпрaвленi печiнковi балки, нaпрaвленi до центральних вен часточок, побудовaнi iз гепaтоцитiв, цитоплазма яких була забарвлена рiвномiрно, ядра добре вирaженi i знаходились в центрi клiтин. Межi гепaтоцитiв були добре помiтними.
У корiв дослщно! групи мaкроскопiчнa i гiстологiчнa будова печiнки мала певш вiдмiнностi. В одних випадках (особливо у тварин молодшого вiку - 2-3 роки) змши були менше вирaженi. При цьому печiнкa була дещо збiльшенa, тютувато! консистенцil, темно-коричневого кольору з синюшним вiдтiнком, з поверхш розрiзу витiкaлa темно-вишнева кров. В шших випадках орган був збшьшений, в'яло! консистенцil, сiрувaтого вщтшку, при розрiзi малюнок стертий. При пстолопчному дослiдженнi виявляли розширенi та переповнеш кров'ю центрaльнi вени i судини по периферil часточки (венозна гiперемiя). Крiм того, виявляли декомплексацш балочно! структури, набухання цитоплазми гепатоциив, ll помутнiння та зернистiсть.
При забо! корiв старшого вiку часто виявляли бшьш вирaженi змiни. При цьому печшка була збiльшенa в 2-3 рази, дрiбнозернистa на поверхш, арувато-коричневого кольору, з притупленими краями. Консистенцiя органу була ущшьнена, а при розрiзувaннi вiдчувaвся скрепт. При гiстологiчному
114
дослщженш виявляли дистрофiчнi i атрофiчнi процеси в паренхiмi. Строма органу розширена, поряд iз запальними iнфiльтратами ^мфощш кл^ини, гiстiоцити, плазматичнi клiтини) збiльшена кшьюсть фiбробластiв i фiброцитiв. Клiтиннi шфшьтрати виявляли i в часточках мiж балками (рис. 1). Також виявляли в окремих мюцях вогнища розростання сполучно1 тканини (рис. 2).
Рис. 1. 1нфшьтращя сполучноУ тканини печшки л1мфо1дно-Нстоцнтарннмн, плазматичними кл1тинами.
Рис.2. Розростання сполучноУ тканини, атроф1я паренх1матозних елемент1в печ1нки.
Висновки. Органiзм корiв, яких утримують в господарствi, розташованому в зонi пiдвищеного техногенного навантаження зазнае хрошчного негативного впливу з боку пщприемства вуглевидобувно1 промисловостi. У печшщ тварин розвиваються патологiчнi змши, оскiльки гепатоцити приймають основну участь у знешкодженш та виведеннi токсишв з органiзму. Таким чином, у корiв, вирощених в умовах пщвищеного техногенного навантаження в печiнцi розвивалась застiйна гiперемiя, зерниста
115
дистрофiя, а при тривалому утриманш пролiферaтивне запалення i цироз. Структурнi змiни в печшщ вiдобрaжaли бiохiмiчнi показники кровi.
Лггература
1. Величко В.О. Фiзiологiчний стан оргашзму тварин, бiологiчнa цiннiсть молока i яловичини та !х корекщя за рiзних екологiчних умов середовища.-Львiв, 2007.- 295 с.
2. Левченко В.1., Влiзло В.В. Дiaгностикa, лiкувaння та профiлaктикa хвороб печшки у велико1 рогато! худоби // Методичш рекомендaцi!. - Ки!в, 1998. - 22 с.
3. Литвин В.П., Береза В.И., Скибицький В.Г. и др. Болезни молодняка сельськохозяйственных^животных - К.: Урожай, 1992 - 165 с.
4. Мазуркевич А.Й., Величко С.В., Карповский В.И. Динамика уровня белка и его фракции в крови бычков при остром экспериментальном отравлении нитратами // Проблемы нитратов в животноводстве и ветеринари. : Тезисы док. Респуб. конф. (17 - 20 сент. 1990 года, Киев). - Киев, 1990. - С. 51 - 52.
5. Меркулов Г. А. Курс патологогистологической техники. - Л.: Медицина, 1969.- 423 с.
6. Козенко О.В., Магрело Н.В. Ппешчна оцшка якост кормiв у господарствах Львiвщини з рiзним рiвнем техногенного навантаження // Сшьський господар. - №9-10. - 2006. - С. 3-6.
Summary Magrelo N.V., Stronskyj Yu.S Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S.Z. Gzhytskyj STRUCTURAL CHANGES IN LIVER OF COWS IN THE
CONDITIONS OF TEHNOGENNOGO LOADING OF ENVIRONMENT Influence of the tehnogennogo loading of environment is analyses on the structure of liver and biochemical indexes of blood of measles from the economy located in an ecologically muddy area.
Стаття надшшла до редакцИ 18.02.2008
116
