CC BY
7
УДК 330.3(510)
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.50313
СТРАТЕГ1ЧНИЙ П1ДХ1Д ДО РОЗВИТКУ НАУКИ ТА 1ННОВАЦ1Й: КИТАЙСЬКИЙ ПРИКЛАД
© Д. П. ефремов
У cmammi представлено результати вивчення китайського doceidy nidmpuMKU державою науки та тно-вацш. На ocнoвi аналiзy специфжи программно-планового пiдхoдy в пiдтримцi науки та технологт розк-рито роль тновацш в нацюнальнт мoделi прискорення зростання. Висвтлено пoзитивнi та негативш характеристики китайського пiдхoдy до стимулювання на ocнoвi державного сектора науково-технiчнoгo прогресу та трансферу знань з науки в виробництво
Ключовi слова: наука, iннoвацii, державний сектор, державна cтратегiя, програмний метод, Китай
China has accumulated exclusive experience in the state support of science and innovation. The results of its study are reported in this article. The analysis of specific program-planning approach for science and technology development made it possible to reveal the role of innovation in the national model of acceleration of China's economy. The positive and negative characteristics of the Chinese approach based on public sector to incentives in science and technology and knowledge transfer from science to production are highlighted Keywords: science, innovation, public sector, government strategy, program method, China
1. Вступ
Проблема формування шновацшних основ ро-звитку впчизняно1 економiки уже друге десятилитя перебувае в цен^ уваги укранських вчених. Вона е темою не лише численних дослвджень та публжацш окремих науковщв i дослвдницьких установ, а й фундаментом для багатьох програмних докуменпв, яки-ми послуговуються державш органи влади. Ва вони апелюють до свггового досввду переходу економiч-них систем передових кран свиу до такого типу гос-подарювання, за якого наука, створеш нею знання та технологй' стають визначальною продуктивною силою в економщ. 1нша важлива властивiсть науки та iнновацiй, яку особливо гостро довелося вiдчути громадянам Украши протягом останнiх рок1в, поля-гае в тому, що вони здатнi перетворитися на фактор безпеки, виступати засобом стримування шших кран ввд недружшх дiй, а також запобiгати терористичним загрозам. Тому завдання переходу до принципово ново! стратеги розвитку, де наущ вiдведено провiдну роль, - не загальш фрази чи данина мод^ а реальний iнструмент нацюнального виживання, захисту та за-безпечення стабiльного розвитку.
2. Лiтературний огляд
Дослвджения, присвяченi iнновацiйнiй еконо-шщ або формуванню шновацшно1 стратеги розвитку Украши, мiстяться в доробку практично вах провщ-них вчених i дослiдницьких iнституцiй нашо! крани. Здеб№шого вони спрямованi на реiнтерпретацiю по-стшумпетерiанських теорiй технологiчних змiн та ш-новацiйних процесiв. Ознайомлення з найб№ш впливовими iз них дозволяе сформувати уявлення про парадигмальнi основи економiки iнновацiйного типу [1, 2], експертш оцiнки наявного в Украш на к1нець 2000-х рок1в потенщалу та ступiнь його неви-користаносп [3], пропозицй' (здебiльшого декларативного характеру) щодо шляхiв переходу до постшду-с^ально1 економiки [4]. Практичш ж аспекти та проблеми iмплементацil li основних елементiв ви-
вчеш не настiльки щiльно [5]. В рамках дано! статп автор сво!ми розвiдками мае намiр частково заповни-ти зазначену прогалину.
3. Постановка проблеми
Нормативний аналiз висвгтлених у публiкацiях вiтчизняних науковцiв проблем становления шнова-цшно1 економiки в Укра'ш пiдводить до висновку, що внаслвдок неефективного державного менеджменту И потенцiал протягом останнiх 20 рошв було по-внiстю втрачено, а фундамент його розбудови зни-щено. За науково-дослiдними параметрами на сього-днi кра!на перебувае в близькому до нульового становищ^ коли фiзичний та людський каштал для шно-вацiйного розвитку потрiбно регенерувати та нагро-маджувати знову. Тому актуальним в даному кон-текстi видаеться вивчення досвiду прискореного розвитку науки та шновацш в тих кранах, як1 перебува-ли в аналогiчних стартових умовах та спромоглися на основi державного сектору швидко ввдновити стару та створити нову широку i ефективну базу для науко-вих дослщжень та впровадження !х результатiв у на-цiональне господарство. Без сумшву, найкращим прикладом тако! усшшно1 держави, що демонструе ефектившсть управлiния нацюнальною наукою та ш-новацiями, е Китайська Народна Республша.
4. Державне управлшня наукою та шнова-щями в КНР
В1д початку реформ 1978 р. в якостi важливо! складово! економiчноl модершзаци Китаю керiвниц-твом крани визнано необхiднiсть тднесення наци за рахунок iнновацiй, однак «з китайськими особливос-тями». Завдяки прискореному iндустрiальному розвитку протягом трьох десятк1в рок1в КНР за параметрами технолопчно1 складностi виробництва суттево наблизилася до передових кра1н свiту; вiдповiдно сформувалася потреба переходу ввд працештенсив-ного до кашталоштенсивного виробництва з високою часткою додано1 вартостi, забезпечено1 iнновацiями.
Помiж сучасних економiках постiндустрiального типу лише останш здатнi забезпечити конкурента переваги виробникам товарiв та послуг на свiтових ринках. Усвщомлюючи це, керiвництво Шднебесно! нещодавно проголосило нову стратегш, нацшену на посилений розвиток нацюнально! науки та форму-вання впчизняно! науково-техшчно! бази.
Необхiднiсть розвитку впчизняно! науки тд-силюеться в КНР шлькома рiзноплановими факторами. По-перше, полггика «вщкритих дверей» суттево розширила виробничий потенцiал кра!ни, збагативши його технолопями, квалiфiкованими кадрами та ште-лектуальним обмiном з iншими кра!нами, що по-сприяло масштабному розвитку людського капiталу в Кита!. По-друге, з економiчним розвитком кра!на по-ступово почала втрачати власнi конкурентнi переваги в мiжнароднiй торгiвлi, пов'язанi з ввдносною дешевизною робочо! сили. На ринках з'явилися суперники, що пропонують виробничi майданчики з нижчою вартiстю працi. В той же час достатнього рiвня звич-ки забезпечувати власне лiдерство за рахунок шно-вацiй китайсьш компанп не сформували: за твер-дженням досл1дник1в, частка !х внутрiшнiх витрат на iнновацi! залишаеться вкрай низькою [6]. По-трете, тривалий перiод активного насичення господарства iнвестицiями дозволив нагромадити критично необ-хвдний виробничий, iнженерний, технологiчний та управл1нський досвiд для здшснення ривка до еко-номiки нового укладу. По-четверте, стрiмко просу-ваючись шляхом економiчного розвитку, економжа КНР почала потребувати тих технологш, як1 iншi на-цi! уже ввдмовляються продавати, що загострило потребу в !х замiщеннi або дублюванш вiтчизняними аналогами.
Деякий час Китай штенсивно використовував перевагу кра!н, де старт економiчного розвитку роз-
почався значно тзтше. OcTaHHi мають можливють, скопiювaвши технологи, CTBopeHi передовими кра!-нами, уникнути ентропй' ресурсiв, концентруючи !х на прискореннi власного розвитку на запозиченш те-хнологiчнiй основа Важливу роль у таких випадках вiдiгрaють уряди кра!н, що розвиваються, перебира-ючи на себе шщативу або штучно створюючи спри-ятливi умови для виробництв вищого технолопчного укладу, шдтримуючи !х необх1дною шфраструкту-рою. Вони забезпечують фiнaнсову тдтримку науко-во-технiчним дослiдженням, посилюють яшсть освь ти та розвивають зв'язки м1ж бiзнесом та науково-освгтшми iнститутaми, заохочуючи комерцiaлiзaцiю iнновaцiй. На перспективи !х виникнення, як ввдомо, окрiм к1льк1сно! величини дослiдницько! команди справляють вплив !! структурна яшсть, ресурсна за-безпеченiсть та екзогенне наукове середовище.
У цьому контекст сформована з сощалютич-них чаав китайська трaдицiя до планово-центра-лiзовaно! пiдтримки нaуково-технiчного прогресу е достатньо доречною, зберiгaючи в собi потенщал мо-бiлiзaцi! i точково! концентраци мaтерiaльних ресур-сiв та людського катталу на визначених державою прюритетними напрямках розвитку. Вченi характе-ризують китайську модель упрaвлiння наукою як «вертикальну», «директивну» [7], а !! спрямовaнiсть на всебiчний захист i просування власних iнтересiв -як «техно-нaцiонaлiзм» [8].
Збiльшення витрат, спрямованих державою на НТП, сввдчить про стратепчну роль, що вiдводиться !й керiвництвом в пiдтримцi подальшого розвитку кра!-ни. У 2013 р. в КНР на нaуковi розробки витрачаеться близько 2,1 % ВВП, у той час як у США - 2,8 %, в Япони - 3,4 % (рис. 1.). Але за розмiром номшальних витрат Китай у 2013 р. уже обивав Японш i приблиз-но в 2024 р. випередить Сполученi Штати.
Рис. 1. Науково-технолопчш витрати Китаю (R&D) на фош США та Япони [побудовано автором на основ1
даних World Bank, National Bureau of Statistics of China]
Левову частку сукупних витрат на науково-дослiднi та конструкторсьш роботи в КНР фшансуе держава: в 2013 р. на розвиток науки нею було спря-мовано 250 млрд. RMB (~ 41 млрд. USD). Цi кошти розподiляються мiж рiзномaнiтними державними на-уковими установами та дослвдницькими iнститутaми через складну мережу державних цiльових програм розвитку науки.
Як зазначалося, завдання поставити науку i те-хнологп на службу економiчному розвитку було ви-сунуто лiдерaми Китаю ще на початку 1980-х рок1в. Першочергово державна пiдтримкa науки носила на-здоганяючий характер i нaцiлювaлaся на проекти, критично вaжливi для економ^ i пiдтримaння обо-роноздaтностi кра!ни. З часом вона оформилася в ро-згалужену систему, здатну вирiвняти технологiчне ввдставаиия з розвинутими кранами за усiмa напрям-
ками i генерувати ендогеннi iнновaцiйнi розробки. На сьогодш вона дiе через цiльовi довгостроковi нацю-нaльнi програми, яких нaлiчуеться бiля десяти, що добре скоординоваш мгж собою та штегроваш до Нaцiонaльного середньо- i довгострокового плану розвитку науки i технологiй на 2005-2020 роки.
Серед найважливших цiльових довгостроко-вих програм, що дшть i сьогоднi, е кшька, спрямова-них на л^вдащю ввдставання в стрaтегiчних для конкурентоспроможносп Китаю галузях («Ключовi технологи», «Програма 863»), забезпечення продово-льчо! безпеки («1скра»), розвиток сучасних науково-техшчних центрiв («Держaвнi ключовi лабораторп», «Програма 973»), технопарков та iнновaцiйних шку-бaторiв («Смолоскип»). Кожиа з них мае власт джерела фiнaисувaиня та напрямки використaиия кошпв, як1 за-звичай мають форму конкретних проекпв (табл. 1).
Таблиця 1
Основт програми нaуково-техиiчного розвитку, що реaлiзуються в КНР
Назва програми (рш запуску) Мета програми Сфери дослщжень, охопленi програмою Обсяг фондiв. Розпорядник Особливостi профiнaнсовaних проектiв
«Ключовi технологи» (1983) Мета: шдтримка прикладних науко- вих дослвджень для забезпечення критичних потреб ключових секторiв. Сфери: бютехнологп, iнформaцiйнi та виробничi технологй', медицина, захист довк1лля, енергозбережения, ресурсна розввдка та геологiя 5 млрд. RMB у 2009 р. Мiнiстерство науки та технологш 111 проекпв у 2009 р. 12 % фондiв витрачено на текстиль-ну, легку пром-ть та металур-пю, 18 % на транспорт, сшьсь-ке госп-во, бютехнологп та еколопчш проекти, 20 % на високошвидшсну зaлiзницю
«Нацюнальна програма висо-ких техиоло-гiй» або «Програма 863» (1986) Мета: посиления мiжнaрод-но! кон-курентоспромож-ностi i нацюнально! здатносл до R&D у гaлузi висо- ких технологiй. Сфери: автоматизащя, бютехнологп, енергетика, сучaснi мaтерiaли, лазе-ри, морськ1, космiчнi технологи 5,1 млрд. ввд уряду та 6,2 з приватного сектора. Мшс-терство науки та технологш 110 програм у 2009 р. 23,5 % фондiв витрачено на шформа-цшш технолог^, 15,5 % на ви-робничi, 14,7 % на сучасш ма-терiaли, 9,4 % на еколопчш проекти, 8,8 % на дослвджения земл^ 5,9 % на дослвдження оке-aнiв, 7,3 % на транспорт, 5,2 % на бюлогтю, 5 % на енергетику, 4,7 на сшьське госп-во
«Програма ба-зових досль джень» або «Програма 973» (1997) Мета: посилення фундаментальних дослщжень в1дпов1дно до нaцiонa- льних стратепчних прiоритетiв. Сфери: сiльське госп-во, альтернативна енергетика, шформатика, ре-сурсне зaмiщення, охорона здоров'я, управлшня народонаселенням 2,9 млрд. RMB, з яких 2,6 млрд. Вщ уряду Мшютерство науки та технологiй 123 новi програми у 2009 р., що забезпечують пiдтримку фун-даментальних та мiждисциплi-нарних дослвджень, розвиток наукових тaлaнтiв, високоякiс-них дослвдницьких центрiв
«Програма ш- новaцiйних знань» (1998), з 2011 р. - «1н-новaцi! 2020» Мета:створения потужних регiонa-льних наукових цеи^в, концентра-цiя !х дiяльностi на потребах мiсце-во! влади, забезпечення !х м1жнаро- дного визнання. Сфери: шформатика, оптична елект-ронiкa, нанотехнологп, сучaснi ма-терiaли, ядернi та космiчнi технолога, промисловi бютехнологи, еколо-гiчне сiльське господарство, ресурсна база океашв. Перехресне фшан-сувания вiд регiо-нально! влади, Мш-ва науки та технологiй, Китайсько! Ака-демй' Наук, Нaцiо-нально! фундацп природничих наук Створено 7 сучасних дослщни-цьких iнститутiв мiжиaродного рiвия: Бiомедицини i здоров'я (Гуанчжоу), Мюького середо-вища (Сiaмень), Досл1дження прибережних зон (Янтай), На-нотехнологiй та нанобюшки (Сучжоу), Бiоенергетики та бь опроцесiв (Циндао), Мaтерia-лознавства та iнженерi! (Нiн-бо), Передових технологш (Шеньжень)
* Джерело: складено автором на ocHoei [6; 8]
Шдтримка державою науки не завжди носить прагматичний характер, як випливае з шформаци табл. 1. Н рiзноплаиовiсть проявляеться в фшансу-ванш спецiальних програм, як1 з очевиднютю не га-рантують прямого комерцшного ефекту:
- Нацiональна фундацiя природничих наук помiж iншого надае фонди унiверситетам i КАН для докомерцшних дослiджень у формi малих (шлькасот тисяч юанiв) грантiв (сукупний бюджет 2010 р. -7,3 млрд. RMB);
- 1нновацшний фонд для малих i середнiх тд-приемств, заснований 1999 р., допомагае розвивати новаторський бiзнес, пов'язаний з електрошкою, ш-форматикою, бiотехнологiями, сучасними матерiала-ми, зеленою енергетикою, автоматизацiею, шд прое-кти якого в 2009 р. урядом було асигновано близько 3,5 млрд. RMB;
- Мшстерство освiти Китаю куруе два проекта, спрямоваш на посилення iнновацiйностi закладiв вищо1 освiти: «Програму 211» (в дИ з 1993 р.), нащ-лену на тдняття ста вузiв краши до рiвня мiжиарод-них, та «Програму 985» (з 1998 р.), орiентовану на перетворення 10 китайських унiверситетiв на свгго-вих лiдерiв у галузях свое1 спецiалiзацil;
- Стимулювати розвиток науково1 та дослщ-ницько1 шфраструктури КНР покликаний окремий проект «Програма державних ключових лаборато-рш», дшчий з 1984 р. пвд епдою Мiнiстерства науки та технологiй, мета якого - тдтримувати роботу 189 сучасних лабораторш при унiверситетах, акаде-мИ наук та державних щдприемствах на високому науковому рiвнi [7, с. 36].
У цшому ж на сьогодш переважаючими на-прямками пiдтримки науки для китайського керiвни-цтва залишаються тi, що мають прикладне значення, результати яких можуть бути комерцiалiзованi, що, зрозумiло, робитиме цшний внесок у поточне еконо-мiчне зростання краíни. На них витрачаеться близько 95 % вах зарезервованих для цiеí галузi державних кошпв i лише 5 % фондiв спрямовуеться на фунда-ментальш дослiдження. У той же час розвинуп краь ни витрачають на базову науку вщ 14 до 22 % сво!х сукупних R&D-витрат, а фiзичнi обсяги видатк1в на них, наприклад, у США в 20 разiв перевищують ки-тайсьш [9]. В перспективi такий викривлений розпо-
дш фонд1в створюе загрозу упов1льнення наукового прогресу КНР та ускладнюватиме и вхвд до групи пе-редових кра!н свпу.
З метою посилення скоординованосп та ште-грованосп Bcix дшчих програм шдтримки науки та технологш, пiдвищення обсяпв !х фiнансування, а також концентраци зусиль на стратегiчних напрям-ках з 2006 р. керiвництвом Китаю було введено в дш 15^чний Нацiональний середньо- та довго-строковий план розвитку НДКР. Головне завдання плану - формування сучасного сусшльства добро-буту з високою здатшстю до генерування та спожи-вання шновацш.
У рамках плану передбачасться досягнення на-цiональним господарством до 2020 р. кшькох цiльових параметрiв, що гарантуватимуть авангардне мiсце Китаю серед кра!н свiту за рiвнем розвинутостi [10]:
- доведения сукупних витрат на науку i технi-ку в краíнi до 2,5 % ВВП;
- зниження ступеня залежност1 Китаю в1д шо-земних техиологiй (вiдиошення вартостi технолопчно-го iмпорту до суми вартостей технологiчного iмпорту та нацiональних витрат на R&D) до менш, тж 30 %;
- вх1д до десятки краш з найбiльшою частотою цитування наукових праць його вичизняних вчених;
- вх1д до п'япрки кра!н, що продукують най-бшьшу к1льк1сть запатентованих винаходiв;
- замщення основно! ролi фiзичних факторiв (пращ та катталу) в створеннi ВВП на дом^вання iнтелектуального продукту в його структур^ дове-дення частки продукцil з науково-техиiчною складо-вою до 45 % валово! додано! вартосп.
Середньо- та довгостроковим планом наукового розвитку чико визначено перелж сфер, у яких Китай, реалiзуючи стратегiчну iнновацiйну полггаку, мае намiр захопити свiтове лщерство. Вони подiля-ються на 11 «прюритетних областей», 8 напрямк1в «передових технологш» та 8 галузей «передово! науки» (табл. 2), яш далi деталiзоваио в форматi 68 кон-кретних напрямiв. 1х аиалiз говорить про комплекс-ний пiдхiд политично! елiти КНР до використання науки: li прiоритетний розвиток сприятиме не лише розв'язанню поточних завдань економiчного характеру, а й подоланню проблем соцiальноí стабiльностi та технолопчно! модернiзацil кра!ни.
Таблиця 2
Структура прюритетних сфер розвитку науки i технологш у КНР ввдповщно до Нацюнального
середньо- та довгострокового плану*
Прюритетт областi nepedoei технологи Tany3i передовог науки
1. Сшьське госп-во 2. Енергетика 3. Екологiя 4. 1нформатика 5. Машинобудування 6. Нацiональна оборона 7. Здоров'я населення 8. Громадська безпека 9. Траиспортуваиия 10. Урбашзащя та розвиток мiст 11. Водш та мiнеральнi ресурси 1. Альтернативш джерела еиергй 2. Передове машинобудування 3. Космос i аеронавтика 4. Бiотехнологil 5. 1нформацшш технол. 6. Лазери 7. Новггш матерiали 8. Технологй' морських глибин 1. Когштивш науки 2. Структура матери 3. Сгрижиевi математичш знания 4. Системш процеси на земнiй повер-хш (ресурси, бiосфера, природнi ката-строфи) 5. Оргаиiка життя 6. Конденсацшш процеси 7. Сучаснi методи експериментування 8. Технологи наукового дослвдження
* Джерело: [10]
noß'a3aTH npiopHTeTHi c^epu po3BHTKy HayKH i3 P03bhtk0m HauioHanbHoro rocnogapcTßa KpaiHH noKnu-KaHi irnuinoßam b paMKax nnaHy 16 MeranpoeKTiB. Bo-hh MaroTb 3a MeTy o6'egHarH npuBaTHHH 6iзнeс, gocni-gHuubKi iHCTHTyTH Ta yHiBepcHTeTH b egHHy KOMaHgy gna opram3auii gocnig®eHb, cTBopeHHa iHHOBauinHHx npogyKriß, ix KOMepuiani3auii, naTeHTyßaHHa gocarHeHb Ta MogepHi3auii nrogcbKoro Kanirany. ToBapHHMH Ha-npaMaMH, 3a aKHMH peani3yroTbca Ta ^rnaHCOBO nigT-puMyroTbca gep®aßoro MeranpoeKTH, BH3HaHO HacTynHi:
1) ocHOBHi eneKTpoHHi KOMnoHeHTH, BucoKOKna-CHi KOMn'MTepHi ninu yHißepcanbHoro nproHaneHHa Ta 6a3OBi nporpaMHi npogyKTu;
2) iHTerpanbHi cxeMH npoMucnoßoro bhpo6hhut-Ba o6nagHaHHa i TexHiKH;
3) HOBe noKoniHHa mupoKocMyroßoro 6e3gp0T0-Boro Mo6inbHoro 3ß'a3Ky;
4) ygocKOHaneHe uu^poße ynpaßniHHa MamHHO-6ygyBaHHaM i 6a3OBi TexHonorii внpo6ннцтвa;
5) npoMHcnoBa po3ßigKa noKnagiß Ha$TH i ra3y;
6) ygocKOHaneHHa nory®Hocri agepHux peaKTopiB;
7) KOHTponb Ta npo^inaKTHKa 3a6pygHeHHa ßogu;
8) BHBegeHHa hobhx ßugiß reHeTHHHO Mogu^iKO-BaHHx opraHi3MiB;
9) iHHOBaqii Ta po3bhtok y ^apMaueßTHui;
10) KOHTponb Ta niKyßaHHa 3axßoproßaHb Ha CHI^, renaTHT Ta iHmi nomupem xBopo6u;
11) 6ygiвннцтвo BenuKux niraKiB;
12) cucTeMH cnocTepe®eHHa 3a 3eMnero 3 kocmo-cy 3 BucoKoro niTKicTM;
13) ninoTOßam KOCMinHi nonbOTH i nporpaMa 3O-HgyBaHHa Micaua;
14-16) He po3ronomyroTbca; Bßa®aeTbca, ^o ue BincbKOBi npoeKTH.
,3,na Bnpoßag®eHHa CepegHbO- Ta g0Br0CTp0K0-Boro nnaHy po3BHTKy HayKH Ta TexHonorin ypagoM KHP acurHOBaHO 3HanHi ^rnahcobi pecypcu Ta 3any^eHO b giro noHag 70 nigrpHMyronux Ta cynpoßog®yronux 3a-xogiB. I3 4 TpnH. RMB, nigroTOBneHHx KurancbKoro Bnagoro gna npoTHgii HacnigKaM ^maHcoßO-eKOHO-MinHoi Kpu3H 2008 p., 160 Mnpg. cnpaMOBaHO Ha po3BH-tok «eHgoreHHux iHHOßauin», 3 aKux Ha 27 Mnpg. npo-^iHaHCOBaHO npucKopeHHa Tpbox MeranpoeKTiB (№ 1, 2 Ta 3). ^na CTHMynroBaHHa nnaHy nepeg6aneHO nogaT-KOBi ninbru (HanpuKnag, cneuianbHi nogaTKOBi KpegHTH, 3a aKHMH $ipMH MO®yrb 3HH3HTH nogaTKOBy 6a3y Ha eKBiBaneHT 50-150 % CBoi Burpar Ha R&D), npe^epeH-uinm MexaHi3MH gep®aßHHx 3aKyniBenb, nonermeHHa TexHonorinHoro iMnopTy Ta KomTH nig noro peiH®HHi-puHr Ha KHTancbKOMy rpyHTi, 3axucm TexHonorinrn CTaHgapTH, oxopoHa npaB iHTeneKTyanbHoi BnacHOcri, 3axogu nigrpHMKH TanaHOBHTHx HayKOßuiß, nonynapu-3auia HayKOBOi po6oTH Ta ygocKOHaneHHa gocnigHuub-Koi iH^pacTpyKTypu [8].
^ep^aßHHH ceKTop Kuraro He nume nponoHye mupoKy nigTpuMKy HauioHanbHoro nnaHy, ane h ge-MOHCTpye BHCOKy pe3ynbraTHBHicTb noro BHKOHaHHa. TaK, 3aBgaHHa i3 Bxog®eHHa go rpynu nepegoßux KpaiH CBiTy 3a KinbKicTro 3anaTeHTOBaHux BHHaxogiß Ta uhto-BaHux npaub BiTHH3HaHux BneHux 6yno BHKOHaHO ^e b 2008 p., a nogonaHHa TexHonorinHoi 3ane®Hocri Big iHmux KpaiH - y 2010 p. [7]. y 2013 p. nacTKa Burpar Ha
HflKP y BBn 6yna goBegeHa go 2,1 %. KurancbKi kom-naHii, ^o npauroroTb y c$epi eneKrpoHiKH, 3aco6iB 3B'a3Ky Ta KOMn'roTepHOi TexHiKH (Lenovo, Huawei), OTpuManu CBiTOBe BH3HaHHa. ®ipMH, ^o Bupo6naroTb coHaHHi naHeni Ta BiTpoBi Typ6iHH, 3axonunu nigepcTBO Ha CBiTOBux puHKax g^epen anbTepHaTHBHoi eHepreTH-kh. ^ianbHicTb ypagy BignoBigHO go nnaHy po3BHTKy HayKH i TexHiKH nocTynoBO Ha6nu®ae KHP go rno6anb-Horo nigepcTBa b c$epi R&D.
Thm He MeHme, HagMipHa npucyTHicTb gep^aBH b eKOHOMiui o6'eKTHBHO nocna6nroe npuBaTHun ceKTop, pecypcHi MO^nuBocTi aKoro BuaBnaroTbca cKyTHMH, iHiuiaTHBH o6Me®eHi KOHTponbHHMH Ta perynaTHBHHMu paMKaMH, a mBugKicTb KOMepuiani3auii iHHOBauin MeH-moro, Hi® b 3axigHux KpaiHax. Bu^a cTyniHb peaKTHB-Hocri npuBaTHux nignpueMuiB y BeH^ypHOMy 6i3Heci noMiTHa Ha npuKnagi gianbHocTi $ipM, y cTpyKTypi Ka-niTany aKux npucyTHi iHO3eMHi iHBecTuuii. CaMe Ha TaKi KOMnaHii npunagae go 80 % BucoKOTexHonorinHoro eK-cnopTy KuTaro.
HayKOBe cepegoBH^e KHP, cKOHueHTpoBaHoro goBKona iHcrHTyriB gep^aßHoro ceKTopa, noTepnae Big npo6neM, BHKnHKaHHx HagMipHHM gep®aßHHM Kompo-neM 3a c^eporo iHTeneKTyanbHoi gianbHocri. nigTpuMy-ßaHa HHHOBHHKaMH noniTHKa «TexH0-Haui0Hani3My» b Hayui nepemKog®ae ßinbHOMy o6MiHy gyMKaMH Ta 3HaHHaMH Mi® KHTancbKHMH Ta iHO3eMHHH HayKOßuaMH, ycKnagHroe crßopeHHa Mi®gep®aßHHx HayKOBO-gocnig-hhx Mepe® Ta KOHcopuiyMiß, 3a6opoHae 3giHcHroßaTH 3aKopgoHHHH ayrcopcHHr no6inHux gocnig®eHb Ta o6-Me®ye rpaHcKopgoHHy Mo6inbHicTb BneHux.
y KHTancbKHx BneHux i HayKOßux MeHeg®epiß ßig3HanaroTbca npo6neMH 3 gocnigHuubKoro KpeaTHBHi-cTro, maxpancTBOM Ta HenecHicTro, He3agoßinbHoro e$e-KTHBHicTro po3nopag®eHHa BugineHux KomTiß, cyMHiß-hhmh yrogaMH Mi® gocnigHHUbKHMH ycTaHOßaMH (3MO-BaMu) npu nigroTOßui 3ßiTHocTi npo BHKOHaHHa Hauio-HanbHux nporpaM, HecTanero BucoKOKBani^iKOßaHux BneHHx i iH®eHepiß y BH3HaneHHx npiopuTeTHHMH rany-3ax HayKH [7]. Cßin BHecoK y ranbMyßaHHa po3BHTKy HayKH b KHP TaKO® BHocaTb HeHanamTOßaHicTb cucTeMH ocßiTH Ha nigroTOBKy iHHOßauinHO Mucnanux cneui-anicTiß, mobhhh 6ap'ep Ta Henpo3opa cucTeMa 3axucTy npaß iHTeneKTyanbHoi BnacHocTi.
^ocnigHHKH KHTancbKoi cucTeMH nigTpuMKH HayKH Ta TexHiKH ßig3HanaroTb HH3bKHH pißeHb «gH$y3ii» gocnigHHUbKHx HanpauroßaHb yHißepcHTeTiß i cneuiani-3OßaHHx iHcTHTyTiß y bhpo6hhhhx npouecax nignpu-eMcTB [6, c. 242].
PerynbOßaHa gep®aßoro KHTancbKa HayKa xßopie Ha HeuinbOße BHKopucTaHHa ^OHgiß, Hee^eKTHBHy chc-TeMy KOHTponro, Kap'epu3M, mTyHHe o6Me®eHHa koh-KypeHuii Ta nepioguHHi KopynuinHi cKaHganu. ^,eaKi 3a-Tßepg®eHi HHHOBHHKaMH nporpaMH Ta nnaHH R&D po3-BHTKy Big3HanaroTbca HepeanicTHHHicTro Ta ynepeg®e-HicTro b ßig6opi npoeKTiß gna ^maHcyßaHHa.
^o6 nogonaTH 3a3HaneHi o6Me®eHHa, KHTancb-khm ypagoßHM cTpyKTypaM, HayKOBHM ycraHOBaM, 6i3-Hec-acouiauiaM Heo6xigHO o6'egHaTH 3ycunna gna cTßopeHHa MexaHi3Miß goßegeHHa iHHOßauin He TinbKH go BenHKHx KOMnaHin, a h go cepegHboro Ta Manoro 6i-3Hecy. Micueßi opraHH ßnagu MO®yTb b 6inbmin Mipi
сприяти виникненню регiональних наукових центрш та технопаркiв, пропонуючи гнучку податкову тдт-римку, вирiшения земельних проблем та сучасне ш-фраструктурне забезпечення.
У Кита! також бракуе приватних посередниць-ких органiзацiй, що могли б заробляти на шновацш-ному iнвестуваннi та посереднищга м1ж великим бiз-несом i науково-дослвдницькими закладами. Звичка покладатися на координацiю через державнi структу-ри та вiдсутнiсть зацiкавленостi фшансових установ розмiщувати капiтали в венчурних проектах знижу-ють швидк1сть поширення НДКР у нацiональному господарствi. КНР потрiбнi реформи системи державного управлшия наукою, як1 зроблять можливим дифузiю iнновацiй не тiльки згори донизу, а й у зво-ротному напрямку.
5. Апробащя результат дослiдження
Апробащя результатiв дослiджения вщбувала-ся тд час стажувания автора та викладання курсу публiчних лекцiй у Шанхайському унiверситетi фь наисiв та економiки.
6. Висновки
Китайська модель розвитку науки за допомо-гою державного сектора вщзначаеться прюритетшс-тю прикладних дослщжень перед фундаментальни-ми, мiцними зв'язками мiж великим бiзнесом i досль дницькими установами та доброю репональною ди-версифiковаиiстю мiсць зосереджения - важливими властивостями, яких сьогоднi вкрай бракуе украшсь-к1й науцi. Обсяги кошпв, витраченi суб'ектами кра!-ни на НДКР, постшно зростають, просуваючи и до когорти свiтових лiдерiв.
Завдяки державнiй пiдтримцi науки китайсьш виробники на свiтових ринках здобули можливють спецiалiзуватися на виробництвi продукци та облад-наиия iнформацiйно-комунiкацiйного призначения, машинобудування, альтернативно! енергетики, фармацевтики. За допомогою спещальних програм щдт-римки наукових дослiджень та запуску Нацюнально-го середньо-та довгострокового плаиу розвитку НДКР уряд сподiваеться диверсифшувати нацюналь-ну спецiалiзацiю та захопити лiдерство в нових сферах. Прюритетними галузями розвитку науки та технологш на майбутне визначеш нанотехнологи, освоения космiчного простору та кттинна медицина.
Посилене державне регулювання в той же час справляе i викривлюючий вплив на нацiональне нау-кове середовище, сприяючи нерiвномiрному приросту знаиь у iнших (непрюритетних) сферах науки. Пе-репонами до подальшого динамiчного розвитку дос-лвджень та техиологiй в Кита! можуть стати обме-жения iндивiдуальних свобод учених та полгтика «техно-нацiоналiзму». Запозичуючи китайський дос-ввд, зазначених вад бажано уникати за рахунок усу-нения зайвих бар'ерiв на шляху траискордонного пе-ремiщения наукових знаиь.
Л^ература
1. Горбатенко, В. П. 1нновацшний розвиток еко-номiки: полiтико-правовi аспекти [Текст]: монографш /
В. П. Горбатенко. - К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006. - 248 с.
2. Оншенко В. В. 1нновацшна парадигма сощально-економiчного розвитку Украши [Текст] / В. В. Онтенко, Л. М. Смельяненко, I. В. Терон. - К.: РВПС НАН Украши,
2006. - 480 с.
3. Геець, В. М. 1нновацшш перспективи Укра!ни [Текст] / В. М. Геець, В. П. Семиноженко. - Харкгв: Константа, 2006. - 272 с.
4. Возняк, Г. В. 1нновацшна дшльшсть промислових пiдприемств та способи !! фiнансування в Украíнi [Текст]: монографш / Г. В. Возняк, А. Я. Кузнецова. - К.: УБС НБУ,
2007. - 183 с.
5. Антонюк, Л. Л. 1нновацй: теорш, механiзм розро-бки та комерцiалiзацií [Текст]: монограф1я / Л. Л. Антонюк. - К.: КНЕУ, 2003. - 394 с.
6. Yusuf, S., Nabeshima, K. Strengthening China's technological capability [Text] / S. Yusuf, K. Nabeshima; J. Lou, S. Wang (Eds.). - Public finance in China: reform and growth for a harmonious society. - World Bank, 2008. -P. 223-251.
7. Springut, M. China's program for science and technology modernization: implications for American competitiveness [Text] / M. Springut, S. Schlaikjer, D. Chen. - Arlington, The U.S.-China economic and security review commission, CENTRA Technology, Inc., 2011 - 131 p.
8. McGregor, J. China's drive for 'Indigenous innovation'. A web of industrial policies [Text] / J. McGregor. - AP-CO worldwide. US Chamber of Commerce, 2010. - 44 p.
9. Seong, S. Strategic choices in science and technology: Korea in the era of rising China [Text] / S. Seong, S. Popper, K. Zheng. - RAND Center for Asia Pacific policy, 2005. - 183 p.
10. State Coucil of PRC. The National Medium- and Long-Term Program for Science and Technology Development (2006-2020), non-official translation [Electronic resource]. -Available at: http://www.etiea.cn/data/attachment/123(6).pdf
References
1. Gorbatenko, V. (2006) Innovaciynyy rozvytok ekono-miky: polityko-pravovi aspekty: monografiya. Kyiv: TOV "Urydychna dumka", 248.
2. Onikienko, V., Yemelyanenko, L., Teron, I. (2006). Innovaciyna paradygma socialno-ekonomichnogo rozvytky Ukrayiny. Kyiv: Rada po vyvchennju produktyvnyh syl Ukrainy Nacionalnoi akademii nauk Ukrainy, 480.
3. Geec, V., Semyinozhenko V. (2006). Innovaciyni perspektyvy Ukrayiny. Kharkiv: Konstanta, 272.
4. Voznyak, G. (2006) Innovaciyna diyalnist promyslovyih pidpryemstv ta sposoby yiyi finansuvannya. Kyiv: Universytet Bankovskoi spravy Nacionalnoi Akademii Nauk Ukrainy, 183.
5. Antonyuk, L. (2003). Innovaciyi: teoriya, mehanizm rozrobky ta komercializaciyi. Kyiv: Kyivskyj nacionalnyj ekonomichnyj universitet imeni Vadyma Getmana, 394.
6. Yusuf, S., Nabeshima, K.; Lou, J., Wang, S. (Eds.) (2008). Strengthening China's technological capability" in in Public finance in China: reform and growth for a harmonious society. World Bank, 223-251.
7. Springut, M., Schlaikjer, S., Chen, D. (2011). China's program for science and technology modernization: implications for American competitiveness. The U.S.-China economic and security review commission, CENTRA Technology, Inc., Arlington, 131.
8. McGregor, J. (2010). China's drive for 'Indigenous innovation'. A web of industrial policies. APCO worldwide. US Chamber of Commerce, 44.
9. Seong, S., Popper, S., Zheng, K. (2005) Strategic choices in science and technology: Korea in the era of rising China. RAND Center for Asia Pacific policy, 183.
10. State Coucil of PRC (2005). The National Medium- opment (2006-2020), non-official translation. Available at: and Long-Term Program for Science and Technology Devel- http://www.etiea.cn/data/attachment/123(6).pdf
Рекомендовано до публкацп д-р екон. наук Тищенко О. П.
Дата надходження рукопису 17.08.2015
Ефремов Дмитро Петрович, кандидат економiчних наук, докторант, кафедра макроекономiки та державного управлшня, ДВНЗ «Ки!вський нацюнальний економiчний ушверситет iм. Вадима Гетьмана», пр. Перемоги, 54/1, м. Ки!в, Укра!на, 03680 E-mail.: yedim@ukr.net
УДК 330.342.4006.69
DOI: 10.15587/2313-8416.2015. 50512
ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ИЗМЕРЕНИЕ УПРАВЛЕНЧЕСКИХ РЕШЕНИЙ В СТРОИТЕЛЬНОМ СЕКТОРЕ
© О. М. Залунша
В статье рассмотрены основные показатели, отражающие планирование в строительной системе. Рассмотрены экономико-теоретические аспекты планировочных решений в строительном секторе. Сгруппированы основные и вспомогательные затраты. Представлены расчетные формулы для определения затрат, которые включаются в общую стоимость строительных проектов. Объектом исследования является процесс экономического измерения управленческих решений в строительной сфере Ключевые слова: строительная отрасль, строительный комплекс, экономическое измерение, строительная система, управленческие решения
The article describes the main indicators reflecting the planning and the economic-theoretical aspects of planning decisions in the building industry. Major and minor costs are grouped. Formulas for determining costs that are included in the total cost of building projects are considered. The object of research is the process of economic measuring the management decisions in the building industry
Keywords: building industry, building complex, the economic dimension, building system, management decisions
1. Введение
Экономические кризисы оказывают воздействие на все сферы экономики, а строительная отрасль выступает своеобразным индикатором глубины кризиса. При этом, чем сильнее кризисные явления в экономике, тем медленнее в последующем строительная отрасль выходит на свой докризисный уровень развития. Для объективных оценок необходимо проведение объемных исследований состояния строительной отрасли, определение факторного поля, которое формирует темпы развития и стабильное функционирование строительных предприятий. Это, в свою очередь, требует разработки системно -теоретических, информационных и методических основ. Отсутствие методологического подхода к мониторингу строительной сферы требует выработки методики, которая помогла бы разрабатывать мероприятия по ограничению возможности возникновения критических состояний строительства на территории и отвечала бы требованиям доступности, гибкости и адаптивности к практическому применению в современных условиях [1].
2. Анализ литературных данных и постановка проблемы
На современном этапе в стране наблюдается неэффективная региональная политика и низкий уровень строительной деятельности, что является след-
ствием отсутствия определенного системного подхода к осуществлению строительной политики. Построение стратегических планов развития строительства в регионах возможно на основе аналитической систематизации существующих проблем, локализации приоритетных (с точки зрения периода действия) вопросов [2].
Вопросы бизнес - взаимодействия и инноваций в строительстве вызывают интерес у зарубежных ученых [3-5], рассматривающих сложные строительные системы и последовательность принимаемых управленческих решений [6].
Комплексное решение развития организаций строительства, как сложноорганизованных систем, характеризующихся взаимосвязью и взаимодействием элементов системы между собой и с внешней средой, использованием системой ресурсов для своего функционирования. Необходимость комплексного подхода к проектированию и формированию строительной системы подтверждается опытом, накопленным наукою и практикой. В противном случае предполагаемые результаты могут быть не достигнуты.
Обосновывая необходимость комплексного подхода в строительстве Р. М. Меркин [7] отмечает, что формирование территориально-производственных комплексов тесно связано со свойствами нелинейности производственных систем. Свойства производственных систем, их учет при проектирова-
