CC BY
23
УДК 338.43.01(075.8)
Пунько Б.М., д.е.н., професор, с.н.с. © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
Iм. С.З. Гжицъкого
СТРАТЕГ1ЧН11 ТАКТИЧН1 КОМПОНЕНТИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРС1В ЗА ФУНКЦЮНАЛЬНИМ
ПРИЗНАЧЕННЯМ
Сформулъовано економгчт компоненты наиактуалътшог стратеги №1 розвитку АСЕ: «Формуеання ринку земель в Укратт, а також наиголовтш1 тактичт умови-заходи формуеання ринку земелъних ресурав в Укра!т. Показано приклад розрахунку питомого обсягу ринку стъсъкогосподарсъких уг1дъ в Укра!т. Узагалънено системт проблеми полтико-економ1чного регулювання тновацшно-1нвестицшно-тформацшного розвитку аграрного сектору украгнсъког економжи. Виокремленоа роль державного апарату у систем1 функцюнуеання сучасних ринкових економ\чних в\дносин в Украгт (ор1ентовано для аграрно-промислового комплексу).
Ключовг слова: економ\чт компоненти; формуеання ринку земель; тактичт умови-заходи; шноеацтно-1неестицтно-шформацтний розвиток; аграрний секторукрагнсъкогекономгки.
Постановка проблеми. Питания теоретично! розробки, а особливо реал1заци стратепчних \ тактичних компонент формування ринку земельних ресуршв за функцюнальним призначенням, в умовах укра!нсько! економжи, залишаються актуальними \ невиршеними.
Анашз останшх дослщжень 1 публжацш. Економ1чш компоненти стратегш розвитку аграрного сектору економши (АСЕ) вщображеш автором у ряд1 опублжованих наукових ираць. Серед них можна назвати: методичш пщходи до розробки стратеги регулювання АСЕ; шноватизащя регулювання вщтворення економжо-еколопчного потенщалу аграрного сектору \ трансформаци шституцюнальних оргашзацшних структур; впровадження шновацшних метод1в регулювання процеЫв аграрного вщтворення; головш проблеми дерегулювання сустльно-економ!чно! системи «наука - держава -економша - суспшьство - цившзащя» у контекст розвитку аграрного сектору; теоретико-прикладна модель структурно-факторно! оргашзаци господарсько! д1яльност1 пщприемства; до стратеги аграрно! пол1тики \ моделювання прогнозних баланав продовольчо! безпеки в Укра!ш [1, с. 139-180]; ефективне агроземлекористування \ економжо-математичне моделювання економжо-еколопчних процеЫв використання земельних ресурав [2, с. 180-192]; об'ективш критери зростання вщкритосп та прагматичное^ нацюнально! економжи у глобальному економ1чному середовищ1 [3, с. 6-20] та ¿и.
© Пунько Б.М., 2013
164
Мета статть Сформулювати економ1чш компонента найактуальшшо! стратеги №1 розвитку АСЕ: «Формування ринку земель в Укра!ш», а також найголовшш1 тактичш умови-заходи формування ринку земельних ресурЫв в Украшг Показати приклад розрахунку питомого обсягу ринку сшьськогосподарських угщь в Украшг Узагальнити системш проблеми пол1тико-економ1чного регулювання шновацшно-швестицшно-шформацшного розвитку аграрного сектору украшсько! економжи. Виокремити роль державного апарату у систем! функцюнування сучасних ринкових економ1чних вщносин в Укра!ш (ор1ентовано для аграрно-промислового комплексу).
Основш результати дослщження. Сформулюемо економ1чш компоненти найактуальшшо! стратеги №1 розвитку АСЕ: «Формування ринку земель в Укра!ш». Окрем1 дискусшш положения у тр1ад1 [4, с. 233]: 1) ринок земл1 аморальний, земля мае бути загальнонародною власшстю; 2) ринков1 земельш вщносини неможлив1 без приватно! власност1 на землю; 3) земельш ринков1 вщносини можна побудувати без кушвльпродажу земл1 - можна розв'язати наступним чином. В агроземлеробств1 треба замшити поняття «приватна власшсть на землю» на поняття «тимчасово орендована власшсть на землю» (можна вказувати термш - на 10, 20, 50 роюв). А поняття «власник землЬ» на поняття «власник-орендар землЬ». Ринков1 вщносини формувати як кушвля-продаж орендовано! власност1, маючи на уваз1 термшову (часткову) приватну власшсть. Термш «приватна власшсть» (безтермшова), у класичному ринковому розумшш товару, можна залишити толерантним стосовно категорш земель: земл1 комунальних пщприемств; зайнятих житловими будинками; господарськими буд1влями; подв1р'я I присадибш (прибудинков1) огороди I сади. Ц1 категорп земель не повинш обмежуватися термшом володшня у власност1, але вони повинш обмежуватися розм1рами площ. Наприклад - 0,100,25 га з наявних резерв1в земель запасу та земель, ненаданих у власшсть та постшне користування в межах населених пункт1в; а також залежно вщ територ1ального розмщення: сшьсью територп, примкью територп, мюью територп тощо. Ринков1 вщносини для цих категорш земель слщ визначити, як класична форма кушвльпродажу земл1, як товару. Тобто, у цьому випадку розум1ти повну (безтермшову) приватну власшсть на землю.
Для започаткування поетапного (вщ часткового до повного) ринку земель в Укра!ш, потр1бно створити р1вш стартов! умови для ус1х украшських родин. Мова йде про украшсью родини, як1 не мають пайово! дол1 у сшьськогосподарських упддях. Без дотримання цього положения, започатковувати ринок земель в Укра!ш, у будь-якш форм1, буде справд1 аморальним процесом, з монопольно-лобктськими ознаками, так як одш родини матимуть мало земл1, шш1 багато, а трет1 - без шчого. Це положения на практищ означав, що кожнш родиш, якщо вона не вщмовляеться вщ земельно! дшянки землеробського призначення, слщ видшити 0,10-0,25 га земл1 (залежно вщ територп проживания). Родини-власники мають стати головними суб'ектами повноцшних ринкових вщносин. На шш1 земл1 (агроземлеробства) мае поширюватися презумпщя часткових ринкових вщносин (обмежених
165
термшом власносп), з правом бути власником-орендарем земл1 на 10, 20 чи 50 роюв. У такому раз1 землеробсью поля не будуть просто об'ектом накопичення додано! вартост1, а отже прибутюв вщ повторюваного оборотного процесу кутвльпродажу-перепродажу. А будуть об'ектом агроземлекористування I агроземлеробства - з розвитком аграрного I сшьськогосподарського товарного виробництва.
У аграрному сектор! економжи пропонуеться видшяти три типи господарських формувань, за уособленням специфжи виробництва: перший -господарсью формування, зайнят1 у аграрному виробництвц другий -господарсью формування, зайнят1 у сшьськогосподарському виробництвц третш - господарсью формування, зайнят1 у аграрно-промислово-переробному виробнищга, а також четвертий - як комплексне господарське формування -передбачаеться поеднання аграрного, сшьськогосподарського та аграрно-промислово-переробного виробництв (або !х комбшащя).
Аграрне виробництво слщ ототожнювати з вирощуванням зернових, овочевих, кормових, шших рослинних культур на землеробських полях. Аграрне виробництво е предметом д1яльност1 аграрних оргашзацшних форм господарювання, до яких слщ вщносити: аграрш фермерсью господарства (АФГ), державш аграрш пщприемства (ДАП), аграрне кооперативне товариство (АКТ), приватш аграрш пщприемства (або публ1чш акцюнерш товариства) (ПАТ) тощо.
Сшьськогосподарське виробництво слщ ототожнювати з виробництвом сшьськогосподарсько! продукцп тваринництва, птах1вництва тощо на фермах, включаючи початкову стадш промислово-переробного виробництва у цехах. Сшьськогосподарське виробництво е предметом д1яльност1 сшьськогосподарських оргашзацшних форм господарювання, до яких можуть належати: державне сшьськогосподарське пщприемство (ДСГП), сшьськогосподарсью фермерсью господарства (СГФГ), сшьськогосподарська колективна спшка (СКС), сшьськогосподарське товариство (СГТ), сшьськогосподарське кооперативне товариство (СГКТ) тощо.
I аграрне I сшьськогосподарське виробництва покликан! забезпечувати суспшьство такими економ1чними компонентами, як робоч1 мкця, аграрна I сшьськогосподарська продукщя, ринки аграрно! та сшьськогосподарсько! продукци, виробнича аграрна I сшьськогосподарська кооперащя. А також -функцюнування третього типу господарських формувань аграрно-промислово-переробного виробництва (виробництво плодоовочевих продукт1в харчування; виготовлення жир1в I жирозамшниюв; збер1гання, консервування та переробка м'яса I молока тощо). До третього типу правових форм пщприемств аграрно-промислово-переробного виробництва слщ вщносити: 1) державне аграрно-промислово-переробне пщприемство (ДАППП); 2) приватне аграрно-промислово-переробне пщприемство (ПАППП); 3) аграрно-промислово-переробне кооперативне товариство (АППКТ) тощо.
До четвертого типу правових форм комплексних господарських формувань можуть належати: державне комплексне господарське формування
166
(ДКГФ); приватне комплексне господарське формування (ПКГФ); кооперативно комплексне господарське формування (ККГФ) тощо. Слщ зауважити, що не уа назван! форми господарювання е визначеними на сьогодш у науковш л1тератур1 та законодавствг Фактично, це новий пщхщ щодо класифжаци I визначення виробничо-господарсько! та оргашзацшно-економ!чно! сут1 господарських формувань АСЕ.
В раз! стабшзаци початкового етапу ринкових вщносин, можна буде вдатися до його наступно! стади. На наступному етат формування ринку земель можна передбачити повну приватну власшсть I повш ринков! вщносини, I для земель агроземлеробства. Але визначити ч1ткий мораторш або квоту на площу землеробських пол1в у безтермшовому приватному володшш - десь у межах 40-50 га. Таю розм1ри площ земель могли б бути, при потреб!, заставним фондом для потенцшних шоземних швестор1в, при ор!ентовнш ринковш щш пол1в агроземлеробства у 4-5 тис. $ США за 1 га (за основу взято середш цши у Польщ1). Доречно зауважити, що цши сшьгоспугщь у Сврош дуже р1зняться, якщо цша гектара у Польщ! вщ 3000 €, то у Франци чи Нщерландах - вщ 10000 до 30000 €. А один I той же землевласник, м1г би бути, одночасно, «власником-орендарем» (50-200 га - при бшьших площах в одному сел! буде тшьки один «пан», а добре б мати двох...), з термшом власност!, й, власником (40-50 га), без термшу на власшсть. Земл1 безтермшово! власност! можна було б продавати I купувати на умовах кнуючого призначення - агроземлекористування I агроземлеробство.
Найголовшшими тактичними умовами-заходами формування ринку земельних ресурав в Укра!ш е: 1) наявшсть земельних ресурав, як об'екту кутвльпродажу, !х залучення в економ1чний об1г з метою економ1чного розвитку АСЕ та нацюнально! економжи у цшому; 2) наявшсть першовласнимв земельних ресурав, !х особистюна спонукальна мотиващя виходу на земельний ринок, як продавщв, одночасне стимулювання потенцшних платоспроможних покупщв; 3) оргашзащя регюнальних б1знесових I б1ржових структур нацюнально! ринково! шфраструктури земельного ринку; 4) розробка методики параметризаци й диференщаци цшоутворення, у розр1з1 категорш земельних ресурЫв, з урахуванням ринково! р!вноваги та Свропейського досвщу; 5) де-юре забезпечення ! де-факто створення орган!зац!йно-правового механ!зму оформления ! зд!йснення контрактних угод з куп!вл!-продажу земельних ресурс!в; 6) цившзоване поеднання механ!зм!в державного ! ринкового регулювання, з елементами л!берально! економжи, ринку земельних ресурс!в за функцюнальним призначенням, з дотриманням еколог!чних вимог невиснажливого землекористування та наукових положень економжо-еколог!чного в!дтворення; 7) громадяни Укра!ни мають мати право купити земельну д!лянку в шших крашах, а громадяни-нерезиденти, мають мати право купити земельну дшянку в Укра!ш - на аналог!чних ринкових умовах; 8) Уряд ! сусп!льство, в особ! ринкових оргашзацш, мають забезпечити прозор!сть ринку земельних ресурс!в - вщмова в!д "тшьового ринку земель", його юридичне пересл!дування; 9) пол!тичш важел! сприяння вир!шенню виникаючих
167
об'ективних ситуацш: а) демократичный цившзований суспшьний лад; б) демократична тотальшсть пол1тичних шституцш I процедур; в) сощально-ор1ентована ринкова економжа - зниження ступеню "ол1гарх1заци економжи" та бщност1 населения.
На 1 с1чня 2006 року ринок сшьськогосподарських угщь виглядав би наступним чином (табл. 1).
Таблиця 1
Розрахунок питомого обсягу ринку сшьськогосподарських угщь в УкраУш
Виконано автором
№ п. п. Категорп земельних ресурсе Площа, га ММмальний обсяг ринку, $ США (щна 1 га - 4,0 тис. $ США) Максимальний обсяг ринку, $ США (щна 1 га -5,0 тис. $ США)
1. Земл1 с-г шдприемств 1 господарств 37.039.400 148.157.600.000 185.197.000.000
2. Громадяни, яким надаш земл1 у власшсть 1 користування 14.922.700 59.690.800.000 74.613.500.000
3. Заклади, установи, оргашзацп 162.100 648.400.000 810.500.000
4. Промислов1 та шш1 тдприемства 310.700 1.242.800.000 1.553.500.000
5. Шдприемства та оргашзацп транспорту, зв'язку 55.600 222.400.000 278.000.000
6. Вшськов1 частини, тдприемства, оргашзацп, установи, навчальш заклади оборони 65.400 261.600.000 327.000.000
7. Оргашзацп, тдприемства, установи природоохоронного, оздоровчого, рекреащйного та 1сторико-культурного призначення 22.500 90.000.000 112.500.000
8. .Шсогосподарсьш тдприемства 129.200 516.800.000 646.000.000
9. Водогосподарсью тдприемства 15.500 62.000.000 77.500.000
10. Сшльш тдприемства, м1жнародш об'еднання 1 оргашзацп з участю украшських та шоземних юридичних 1 ф1зичних оаб 48.800 195.200.000 244.000.000
11. Шдприемства, що повшстю належать шоземним швесторам 700 2.800.000 3.500.000
12. Земл1 запасу та земл1, ненадаш у власшсть та постшне користування в межах населених пункпв (яш не надаш у тимчасове користування) 3.872.300 15.489.200.000 19.361.500.000
Всього земель: 41.722.200 166.888.800.000 208.611.000.000
168
Розрахунки зроблено за станом на 1 с1чня 2006 року, так як св1жших аналопчних даннх стосовно повного перел1ку категорш земельннх ресуршв не знайдено [5, с. 104]. Ринок сшьськогосподарських угщь в Укра!ш може коливатися, десь у межах, вщ 166 млрд. 888 млн. 800 тис. $ США (по щш 1 га -4,0 тис. $ США) до 208 млрд. 611 млн. $ США (по цЫ 1 га - 5,0 тис. $ США). Або у гривнях: вщ 1 трильйона 335 млрд. 110 млн. 400 тис. грн. до 1 трильйона 668 млрд. 888 млн. грн. Ус1 мають зрозум1ти, одноразов! обсяги ринку земель -це 3-4 р1чних бюджета Украши. Питомий обсяг ринку сшьськогосподарських угщь в Укра!ш може коригуватися, залежно вщ впливу наступних фактор1в: 1) частка площ окремих категорш земельних ресурав може бути виключена з обсягу ринку сшьгоспугщь; 2) надходження до державного бюджету здшснюватимуться у форм1 ставки оподаткування земельних операцш, тобто актившсть ринку залежатиме вщ ставки оподаткування; 3) доходи бюджету характеризуватимуться постшним динам1чним зростанням надходжень за рахунок повторюваних 2-го, 3-го I т.д. оборот1в кутвл¿-продаж!; 4) по м1р1 функцюнування ринку земель можливе зростання заявлених цш 1 га сшьгоспугщь. Роль цього ринку важко недооцшити I переоцшити одночасно, у плаш розвитку нацюнально! сустльно! економ1чно! модел1 розвитку. Але такий «новий ринок» для Украши треба вибудувати на науково-обгрунтованому фундамент!, з урахуванням тенденцш формування сучасно! шновацшно-шформацшно! економши у свт, а також И проблематичних аспекпв в Украшг
Цей фундамент мае складатися з умшого I толерантного поеднання економ1чних важел1в державного регулювання I л1берально! економжи. Необхщно спростити процедуру отримання державних актш на землю, а то у нас держава, в образ1 чиновника, е уособленням носорога, а економка, в образ1 людей I суспшьства - уособленням комара. Але ж мае бути навпаки. Головною метою ринково! аграрно! пол1тики мае бути залучення р1зномаштних форм шоземних швестицш (вкладення кашталу, оренда I л1зинг техшки, лщензшне впровадження еколопчних бютехнологш, створення спшьних аграрних I сшьськогосподарських пщприемств тощо). Головне правило вигщне уряду I суспшьству - конкуренщя на ринку I недопущения його монопольного розвитку (бо украшщ перетворяться на «нових кршаюв»). Також слщ пам'ятати, що будь-який ринок функцюнуе тод1, коли е пропозищя (продавець товару) та попит (покупець товару), а також централ1зоваш торпвельш майданчики - земельш б1ржг На земельних б1ржах необхщно запровадити публ1чну шформацшно-комп'ютерну систему для обл1ку I контролю суб'ект1в земельного ринку.
Держава та И представницью органи влади не повинш вдагравати, ш рол1 продавця земл1, ш рол1 И покупця. Державш виробничо-господарсью пщприемства теж не можуть бути учасниками ринку землг Земл1 державного запасу I земл1 державних пщприемств можуть вщчужуватися на основ! ршень сшьських (районних, мкьких) рад для спещального I цшьового призначення, в тому числ1, у форм1 земельних аукцюшв на продаж та оренду земл1 у ринкове середовище. Таким чином, можна зшвелювати моральш1 аморальш аспекти, яю
169
випливають ¿з зазначеного тро!стого пщходу до формування земельних вщносин (ринку земл1). Головними шдикаторами правово! чистоти ринку сшьськогосподарських угщь в Укра!ш: незмшне виконання ними функцш агроземлекористування I агроземлеробства; недопущения !х перетворення на зони еколопчно шкщливого землеробства; на зони неефективного аграрного виробництва; на урбашзоваш територп; на мкця см1ттезвалищ; на депресивш територи тощо.
Невщ'емною складовою аграрно! пол1тики е дотримання емшричного надбання (досвщ Канади, США, £С) правового регулювання землекористування. Головш правов! принципи використання земель для аграрного товарного виробництва вбачаються у наступному: 1) дотримання I забезпечення права спадковост! на землю, спадкоемець мае мати право не лише на володшня землею, але I на отримання часткового доходу вщ не!, нав1ть за перюд часу неоформления документу на право успадкування, таким фшансовим шструментом може служити рахунок на його ¿м'я в шотечному банку (у сшьськш рад!); 2) обов'язковють натурально! або грошово! оплати пайовикам за оренду !х земель; 3) контроль за невикористовуваними землями, недопущения заростання земель будь-яко! категорп бур'янами; 4) сприяти, на догов!рнш основ!, тимчасовому користуванню землями запасу вщ 1 до 5 роюв; 5) забезпечувати право пайовик!в продати землю, вийти ¿з сп!лки, об'еднати 2-3 земельн! д!лянки в одну на основ! взаемозамшност! сум!жних дшянок тощо.
Нижче розглянемо узагальнен! системш проблеми пол!тико-економ!чного регулювання !нновац!йно-!нформац!йного розвитку аграрного сектору укра!нсько! економ!ки (табл. 2) та роль державного апарату у систем! функцюнування сучасних ринкових економ!чних в!дносин в Укра!н! (табл. 3, ор!ентовано для аграрного промислового комплексу).
Таблиця 2
Узагальнеш системш проблеми полггико-економ1чного регулювання шновацшно-швестицшно-шформацшного розвитку аграрного сектору
укра*1нсько1 економжи
№ п/п Назва проблеми Аналггична характеристика проблеми в контекст! необхщност! прийняття вщповвдних пол!тико-економ!чних р1шень
1 2 3
1. Полггико-економ1чна проблема неперспективного шновацшно-швестицшного становища Украши • неспроможнгсть украгнського суспшьства створити дгеву демократичну полгтичну систему, з вгдповгдними полтичними тституцгями / процедурами; • неспроможнгсть створити ефективну сучасну економгчну систему, з вгдповгдними нормами / правилами економ1чно'1 гри; • неспроможнгсть створити ефективне, у сучасному мгжнародному розумтт, тновацшно-1нвестицтне конкурентне середовище, коли держава з одного боку, тдприемства - з другого, /ноземн/ партнеры -з третьего, були б зацгкавлен/ у фтансуванн/ наукових розробок и впровадженн! наукових тновацш у сфери виробництва, надання послуг, управлтня та м1жнародно'1
170
торггвлг; • нерозумтня серед eucouoi наукоеог елти, або небажання eupirnyeamu ¡снуючг об'ектиенi проблемы, якг продовжуютъ формувати фундаменталъне протиргччя iнноеацшного розвитку укратсъкого сустльства, яке полягае у neeidnoeidnocmi кадрового паукового потенцгалу загалътй продуктивностг нац10нальн01 економ1чно'1 системы.
2. Укра!нська полггика i економжа не сприяють шновацшнш д1яльносп без сприяння розвитков1 в Укра!ш шновацшно! д1яльносп, створенню i використанню прогресивних технологий, реал1зацй швестицшних програм, досягнути серйозних зм1н у напрямку розвитку не вдасться.
3. Вщсутня ефективна политика захисту штелектуально! власносп в Укра!ш ❖ немае надежного законодавчого забезпечення; ♦♦♦ вщсутня правова практика охорони штелектуально! власносп; ♦♦♦ складна формал1зована система отримання патенпв (права мають в основному юридичш особи); ♦♦♦ не вс1м об'ектам охорони штелектуально! власносп надаеться р1вне значения (вщсутне розумшня охорони нетехшчних об'екпв - рукопиав дисертацш, монографш, схем, рисуншв тощо).
4. Укра!на залишаеться слаборозвинутою кра!ною > украшська держава - у категорп найбщшших кран св1ту, ВВП на душу населения $ США 600 (Свповий банк); > за перюд з 1991 по 2000 рр. (формально! незалежносп Украши) валовий вироблений продукт знизився з 90 млрд. $ США до 9 млрд. $ США, тобто у 10 раз1в; > в 2000 рощ Укра!на опинилася на 133-му Micui у Свт за показником економ1чно! свободи шдприемництва, яке, на жаль, в Укра!т не стимулюеться; > за даними ООН, Украша поадае 102-ге м1сце у CBiTi за шдексом людського розвитку (Програма TACIC); > зб1льшуегься дистанщя м1ж народом i владою; > створено негативне сощальне середовище в контекст1 оргашзацп аграрного виробництва, сфер культури, осв1ти, науки, зайнятосп i т.д.
5. Не створено умов для формування шновацшно-шформацшних оргашзацш немае ефективно! системи державного регулювання шновацшного розвитку; фшансова база мюцевих оргашв влади дуже слабка i не в змоз1 покрити витрат; вкрай не розвинута дорожньо-транспортна система, питания стоиъ у тому: чи доженемо братню Бшорусь... (Черчшль: "у Pocii' немае дор1г, а тшьки напрямки"...); надто обмежеш можливосп ¡нвсстицшного комплексу, не створено д1евих шновацшних структур; починае виставати система ocBmi. вона вже не може забезпечити шдготовку кадр1в необхщно! квал!ф!кацп для науково-досл!дно! роботи i шновацшно-виробниичо! д1яльносп; слабо розвинене публ1чне шформацшне забезпечення анал1зу i контролю внутр!шньоеконом1чного та зовшшньоеконом1чного риншв, влючаючи перспективи супроводу ринку земель; практична сконо\пчна ж итте д i я л ь н i ст ь штучно вщрвана вщ науково! творчосп, можливо в Укра!ш це ще одна причина неадекватносп наявного наукового потенщалу ефективносп сустльства i його продукуючих функцш.
171
Таблиця 3
Роль державного апарату у систем! функщонування сучасних ринкових економ1чних вщносин в УкраУш (о|Жнтовано для аграрного промислового
комплексу)
Сформульовано автором
№ п. п. ВИДИ РЕГУЛЯТОРНИХ ФУНКЦ1Й Державний р1вень Мкцевий |)И(С111>
1 2 3 4
1. Стимулювання виробнишв: (створення земельного шотечного банку; залучення внутршшх \ зовшшшх швестицш; дешев1 або безпроцентш кредита; л1зингове забезпечення засобами виробництва) так ш
2. Створення державних резерв1в головних вид1в насшня та стратепчного продовольства так ш
3. Планування \ реал1защя за державш кошти сощально! шфраструктури на сел1 (асфальтоваш дороги; дитяч1 садки; тепло-енергопостачання; освиньо-куль турне середовище) так ш
4. Моделювання \ прогнозування прогнозних продовольчих баланав та кризових перюд1в в економщ так ш
5. Постшний мошторинг за внутр1шшм (на територи краши) {зовшшшм ринками (торпвля у рамках СОТ: квоти, елементи товарно! структури, показники експорту, 1мпорту, торпвельного сальдо) за допомогою сучасних комп'ютерних шформацшних систем менеджменту так ш
6. Мшмальне \ толерантне регулювання вщносин у систем! «виробник - посередник - ринок - споживач» лише у кризов1 перюди \ пльки економ1чними засобами (товарна \ цшова штервенщя за рахунок державних можливостей) так Н1
7. Формування {реал1защя плашв сощально! политики в сшьському господарсга (оргашзацшш шдприемницьш структури; шдприемницьш свобода та шщатива; людський фактор 1 оргашзацшна культура; обсяги роби; робоч1 м1сця; регулювання зайнятосп населения; надання сощальних иослуг - охорона здоров'я, рекреацшш иослуги, туризм \ ввдпочинок) так ш
8. Формування {реал1защя плашв економ1чно! политики в сшьському господарст (товарне виробництво \ товарообмш, експортно-1мпортш вщносини, надання р1зномаштних економ1чних иослуг, право власносп на майно; володшня кашталом та отримання прибутшв) так ш
9. Формування {реал1защя плашв еколопчно! полижи в сшьському господарст (середовищезахисна роль екосистем; обмежешсть \ дощльшсть споживання тих чи шших груп ресурав \ корисностей яш вони продукують; рацюнальне використання, охорона \ вщгворення природних ресурав; яшсть стану довкшля; яшсть житгед1яльносп) так ш
10. Формування {реал1защя плашв сировинно! полижи в альському господарств1 (земля, надра, лки, корисш копалини; харчов1, кормов1, лжарсьш, деревинш, техшчш, захисш, водш, рекреацшш \ естетичш ресурси; продукування фпомаси \ кисню) так ш
172
11. Участь у забезпеченш оргашзацп та функцюнування ринкових об'екпв(торпвельних мюць) для торг1вл1 сировинною або готовою продукщею Hi так
12. Контроль за функцюнуванням риншв (наближення до виробнишв; сприятлив! торпвельш умови; виважена орендна, податкова i ринкова пол1тика) Hi так
13. Забезпечення прав споживач1в (насичений ринок; конкуренц1я продавц1в; якють за еколог1чними стандартами ISO; контроль щодо генно! модиф1кац!!; ветеринарно-сан1тарний контроль ) Hi так
14. Планування i формування по-репонально! структури аграрних б1знесових орган1зац!й (фермерсьш господарства; колективн! с1льськогосподарськ1 п1дприемства; державш arpapHi п1дприемства; акц!онерн! arpapHi товариства) Hi так
15. Контроль за використанням земельного фонду альськогосподарського призначення (орендування земл1, забезпечення прав пайовишв, структура nocieiB, arpapHi технологи, змша пол1в, як^сть земл1 тощо) Hi так
Не може мати яко!сь особливо! земельно! преференци, стосовно банмв шших форм власносп, «Державний земельний банк». Верховна Рада ухвалила цей закон 18 вересня 2012 року, а вступив вш у силу 13 жовтня 2012 р. («Урядовий кур'ер» , №187 в!д 13 жовтня 2012 р.). Згщно з текстом закону, в!н набирае чинност! з дня, наступного за днем його опубл!кування, документ вносить змши до Закону Укра!ни «Про банки ! банк!вську д!яльн!сть» та встановлюе особливост! функц!онування «Державного земельного банку». Зокрема, в!дносини, пов'язан! з функцюнуванням «Державного земельного банку» регулюються Законом «Про банки ! банк!вську д!яльшсть» в частин!, що не суперечить земельному законодавству. Каб!нет м!н!стр!в мае право сформувати статутний кап!тал «Державного земельного банку», як за рахунок внесюв у грошов!й форм!, так ! у вигляд! земельних дшянок (яких кошт!в, яких земель, чи!х кошт!в, чи!х земель цей закон не знае...). Особливост! видач! державному земельному банку банювсько! л!ценз!!, а також зд!йснення регулювання та нагляду за «Державним земельним банком» з урахуванням специф!ки його д!яльност! мае встановити Нац!ональний банк Укра!ни. Якщо автори цього закону вважають що «Державний земельний банк» мае де-факто однооЫбно господарити на земельному ринку - то це ще одне помилкове р!шення ! ще один монопольний крок влади.
У законодавств! про ринок земель пропонуеться передбачити наступне положения: "Громадянин (громадянка) Украши, який (яка) мае у власносп пайову частку земель с!льськогосподарського призначення (як прац!вник с!льського господарства або земля успадкована в!д батьк!в) в однш облает! , але в даний час працюе на державнш робот! та пост!йно проживае у шшш облает!, мае право замшити власну земельну д!лянку на аналопчну д!лянку (по площ!; за цшою та ц!льовим використанням) в облает! постшно! прац! або пост!йного проживания (якщо термш прац! ! проживания на шшш територи - не менший 10-ти рок!в). Первинна дшянка земл! у попередн!й облает! проживания повертаеться у державний резерв земель сшьсько! ради населеного пункту. Для
173
здшснення тако! ротаци, мае бути передбачено державний резерв земель, яю не пщлягають приватизаци I кушвльпродажг Кр1м того, на територи будь-яко! мюцево! ради, мае бути резерв земель для шших перспективних державних цшей: розвиток шфраструктури населеного пункту; розбудова сощальних комушкацш; розвиток галузево! структури тощо. Усього державний резерв земель сшьсько! ради населеного пункту можна передбачити, щонайменше, у обсяз1 10% вщ усього фонду земель сшьськогосподарського призначення".
Змши у функцюнальному використанш можуть носити характер оптим1заци структури земельного фонду. Наприклад, збшьшення площ лгав I шших лко вкритих земель; розширення територи сощально! мереж1 сшьських населених пункт1в; зменшення площ вщкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом тощо. Передбачити залучення до оптим1заци структури земельного фонду приватного катталу \ приватних власниюв. Дотримання функцюнального призначення земельних ресурЫв -головна I пряма регуляторна роль держави. Слщ зауважити, що показники структури наземних екосистем; динамжи змш земельного фонду Украши; загально! земельно! площ1 та розподшу сшьськогосподарських угщь по землевласниках I землекористувачах потребують уточнения I актуал1заци кожш 5 або 10 роюв. На скшьки вщомо автору (звертався у Держкомст.), саме за цими формами (1) структура наземних екосистем Украши й теоретичш показники И актуал1заци; 2) динамка змш земельного фонду Украши; 3) загальна земельна площа та розподш сшьськогосподарських угщь по землевласниках I землекористувачах) не подаеться шформащя у динамщ для наукового користування.
Основш узагальнення 1 висновки. Заключи! акорди необхщно присвятити головним ментальним пол1тико-економ1чним проблемам реал1заци укра!нських стратегш. По-перше, вщсутня взаемод1я влади I науки, влада традицшно «ставить себе у позу носорога», а науку - у «позу комара». Нав1ть появився висл1в - один депутат вартий восьми доктор1в наук. Шяка розвинута краша не характеризуеться такою ознакою По-друге, чиновники вщ науки завжди намагалися подружитися ¿з владою I догодити владг А треба навпаки -нелицеприемно конструктивно, на науковш основу з науковими фактами, з науковим досвщом, критикувати ди та ршення влади. По-трете, влада без принцишв I правил ставиться до витрат на науку з пщозрою, I не вбачае у нш, наущ, партнера, якщо тшьки наука намагаеться «вшьно мислити». Лише наука, яка обслуговуе штереси влади може розраховувати на крихти хл1ба з1 «столу високоповажних престольно поставлених». По-четверте, тшьки коли влада поважатиме науку, чиновники вщ науки поважатимуть науку (розум1ете про що йдеться...), тшьки тод1 можливий науковий поступ суспшьства, тшьки тод1 будуть напрацьовуватися реальш стратеги для реально! реал1заци у суспшьне життя. Англшський економют П. Друкер нав1в одну фундаментальну управлшську цитату: "Немае слаборозвинутих кра!н, а е кра!ни слабо кероваш". Об'ективно, що у цариш змши принцишв державного управлшня, модершзаци державно! управлшсько! системи - кер1вна основа розвитку аграрного сектору.
174
Головна роль повинна належати розвитков! реального (владного i фшансового) мкцевого управлшня, у поеднанш з членством Украши у СОТ. Наступи! pi4Hi збори Конгресу вчених економкив-аграрниюв слщ присвятити дослщженню проблеми нереал1заци напрацьованих наукою стратегш розвитку аграрного сектору економши. А у структур! НААН Укра!ни доц!льно було б оргашзувати науково-орган!зац!йний напрям: «Економжо-еколопчне вщтворення i 6i3Hec адм!н!стрування !нновац!йно-!нвестиц!йно-!нформац!йно! аграрно! економжи». Таким чином наблизити АСЕ Украши до високого економ!чного р!вня передових кра!н СС та Св!ту.
Поставлену нами мету досл!дження виконано: 1) сформульовано економ!чн! компоненти найактуальшшо! стратег!! №1 розвитку АСЕ: «Формування ринку земель в Укра!ш»; 2) сформульовано найголовшш! тактичн! умови-заходи формування ринку земельних pecypciß в Украшц 3) показано приклад розрахунку питомого обсягу ринку с!льськогосподарських угщь в Украшц 4) узагальнено системн! проблеми пол!тико-економ!чного регулювання !нновац!йно-!нвестиц!йно-!нформац!йного розвитку аграрного сектору украшсько! економ!ки; 5) виокремлено роль державного апарату у систем! функцюнування сучасних ринкових економ!чних вщносин в Укра!н! (ор!ентовано для аграрно-промислового комплексу).
Л1тература
1. Пунько Б.М. Економ!ко-еколог!чне в!дтворення: Монограф!я / Б. М. Пунько [За редакц!ею академжа HAH Укра!ни Б. В. Буркинського]. - Льв!в : Науково-виробнича ф!рма "Укра!нськ! технолог!!", друге вид., доп., 2011. - 440 с.
2. Пунько Б.М. Ефективне агроземлекористування i економ!ко-математичне моделювання економ!ко-еколог!чних процеав використання земельних pecypciß // Зб!рник наукових праць економ!ст!в-аграрник!в. Розвиток сшьських територ!й. Земельна реформа / Б.М. Пунько - Льв!в, Сполом, 2012. -С. 180 - 192.
3. Пунько Б.М. Об'ективш критери зростання в!дкритост! та прагматичност! нацюнально! економ!ки у глобальному економ!чному середовищ! // Матер!али VI м!жнар. наук.-практ. конф.: Конкурентоспроможн!сть в умовах глобал!заци: реал!!, проблеми та перспективи / Б.М. Пунько. - К1Б1Т, Житомирська ф!л!я. - Житомир, ЖДУ ¿м. I. Франка, 2012. - С. 6-20.
4. Хомин П.Я. Земельш в!дносини в контекст! рад!ально-протилежних погляд!в на !хню побудову // Розвиток сшьських територш. Земельна реформа: зб. наук. праць економ!ст!в-аграрник!в / П.Я. Хомин. - Льв!в: Сполом, 2012. -С. 233.
5. Розвиток сшьських територш Украши. - К.: ГВЦ Держкомстату Украши, 2006. - С. 104.
175
Summary B.M. Pun'ko
STRATEGIC AND TACTICAL COMPONENTS OF LAND RESOURCES BY MARKET FUNCTIONAL PURPOSE
Formulated economic components most actual strategy number 1 of ACE, "Formation of the land market in Ukraine" and the main tactical conditions-events shaping land market in Ukraine. Shows an example of calculating the specific volume of agricultural land market in Ukraine. Generalized systemic problems of political and economic management of innovation and investment information development of the agricultural sector of the Ukrainian economy. Singled out the role of the state apparatus in the functioning of modern market economic relations in Ukraine (targeted for the agro-industrial complex).
Keywords: economic components; land market development; tactical conditions-activities; innovation and investment information development; the agricultural sector of the Ukrainian economy.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
176
