CC BY
7
УДК 336.13:378(477) JEL: I22; H19; G18
СТРАТЕПЧШ ОР1СНТИРИ ВДОСКОНАЛЕННЯ Ф1НАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЗАКЛАД1В ВИЩО1 ОСВ1ТИ УКРА1НИ
© 2019
ПОЛЯНОВСЬКИЙ Г. А.
УДК 336.13:378(477) JEL: I22; H19; G18
Поляновський Г. А. Стратепчж оркнтири вдосконалення фiнансування державних закладiв
вищоТ освiти УкраТни
Проанал'вовано стан, проблемы та шляхи оптимзаци системи фшансування державних заклад'в вищоi осв/ти в УкраЫ. Безсумтвно, важливим е iдентиф'шувати роль i значення осв/ти в сустльствi в перод глобал/зацшних i трансформацйних процеав. Був проведений анал'в шляхв диверси-ф:кацИджерел надходжень фнансовихресурав i запропоновано систему ф'шансування з урахуванням результат'¡в д'яльностi державного закладу навчального закладу. Доведено, що розширення автономИ (ф'шансово¡, органiзацiйноi та академiчно¡) державних ЗВО е неминучим процесом для подальшого зростання ¡х ефективност'и Скорочення бюджетних асигнувань у цмому та в сфер1 освти зокрема дае поштовх державним ЗВО до по-шуку альтернативних джерел ф'шансування. Зважаючи на це, доречно звернути увагу на розв'язання ще: проблеми, а саме: дослдити заруб'жний досвд, проанал'вувати запропонований мехашзм фнансування державних ЗВО та шляхи оптимiзацii '¡хтх фнансових надходжень. Ключов'! слова: вища освта, державт заклади вищоi освти, фшансова автономiя, диверсифка^я, фшансування за результатами д'тльностi, оптимiзацiя фнансування.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-5-185-191 Рис.: 2. Ббл.: 24.
Поляновський Глб Аркадйович - магшрант, Кивський нацональний унверситет 'шен Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, Ки:в, 01033, Укра:на)
E-mail: [email protected]
УДК 336.13:378(477) JEL: I22; H19; G18 Поляновский Г. А. Стратегические ориентиры совершенствования финансирования государственных высших учебных заведений Украины Проанализированы состояние, проблемы и пути оптимизации системы финансирования государственных учреждений высшего образования в Украине. Несомненно, важно идентифицировать роль и значение образования в обществе в период глобализационных и трансформационных процессов. Был проведен анализ путей диверсификации источников поступлений финансовых ресурсов, и предложена система финансирования с учетом результатов деятельности государственного учреждения учебного заведения. Доказано, что расширение автономии (финансовой, организационной и академической) государственных ВУЗов является неизбежным процессом для дальнейшего роста их эффективности. Сокращение бюджетных ассигнований в целом и в сфере образования в частности дает толчок государственным ВУЗам к поиску альтернативных источников финансирования. С учётом этого, уместно обратить внимание на решение этой проблемы, а именно: исследовать зарубежный опыт, проанализировать предложенный механизм финансирования государственных ВУЗов и пути оптимизации их финансовых поступлений.
Ключевые слова: высшее образование, государственные учреждения высшего образования, финансовая автономия, диверсификация, финансирование по результатам деятельности, оптимизация финансирования.
Рис.: 2. Библ.: 24.
Поляновский Глеб Аркадьевич - магистрант, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01033, Украина)
E-mail: [email protected]
UDC 336.13:378(477) JEL: I22; H19; G18 Polianovskyi H. A. Strategic Guidelines to Improve the Financing of State Higher Education Institutions in Ukraine
The article analyzes the condition and problems of the system for financing state higher education institutions in Ukraine as well as ways for its optimization. Undoubtedly, it is important to determine the role and significance of education in society in the period of globalization, marketization and transformation processes. An analysis of different ways to diversify the sources of financing state higher education institutions is made and a system for financing a state HEI based of the results of its performance is proposed. It is proved that expansion of autonomy (financial, organizational and academic) of state HEIs is an inevitable process for ensuring a further increase in their efficiency. The reduction of budgetary allocations in general and in education, in particular, gives an impetus to state HEIs to search for alternative sources of financing. In this regard, it is necessary to pay attention to solving this problem, including the following: studying the world experience, analyzing the proposed mechanism for performance-based financing of state HEIs and considering ways to optimize allocation of their resources. Keywords: higher education, state higher education institutions, financial autonomy, diversification, performance-based financing, optimization of financing. Fig.: 2. Bibl.: 24.
Polianovskyi Hlib A. - Graduate Student, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Str, Kyiv, 01033, Ukraine) E-mail: [email protected]
У наш час вища ocBiTa стае основою для штелек-туального та шновацшного розвиту суспiльства та мае значний вплив на соцiально-економiчний розвиток краши. Значення i роль вищо! освгги поси-люють глобалiзацiйнi та трансформацшш процеси, якi все бкьше розповсюджуються у публiчному секторi, як наслцок руху до нових видiв управлшня публiчними фiнансами [17; 20]. Щ змiнi вiдбуваються пiд впливом ведомого концепту «New Public Management» (NPM), охоплюючи комерцiалiзацiю, корпоратизацiю i прива-тизацiю багатьох областей державного сектора, зокрема сектора вищо! освiти [20]. Змши в системi фiнансування державних закладiв вищо! освiти (ЗВО) тягнуть за собою принциповий переход вц розподку фiнансування на основi поступового розвитку державних бюджетiв до критерив ефективностi. Реформи були запроваджеш у багатьох европейських кра!нах, i вони трактуються як спроба з боку держави бкьш систематично використо-вувати фiнансовi стимули та показники ефективност для контролю оргашзацшно! поведшки та пiдвищення ефективностi та якост державного сектора [8; 24].
Стабiлiзацiя економiчного стану в УкраМ потребуе формування надшно! системи надходжень до державного бюджету, що, своею чергою, визначае можливостi держави у мiжнародному просторi та у контекст мож-ливостей всерединi само! краши. Тому виникае потреба для створення бкьш ращонально! системи розподку державних кошив, особливо в секторi освiти, який скла-дае найбкьшу частку видаткш Укра!ни у 2018 рощ [5].
Безсумшвно, освiта як окрема ланка публiчного сектора повинна стати стратепчним прiоритетом кра!-ни. Модершзацш фiнансування державних ЗВО Укра!ни, особливо у перюд скорочення бюджетних асигнувань, мае на мет розробку нових методiв i принципiв управлшня фiнансовими ресурсами, а також оптимiзацiю джерел фiнансування, забезпечення бкьшо! фшансово! автономи ЗВО, виявлення альтернативних джерел надходжень, встановлення належного зв'язку мiж реальни-ми потребами ринку пращ та системою вищо'1 освпи.
Основним iндикатором, який впливае на обсяг бюджетного фшансування ЗВО в УкраМ, е державне за-мовлення на пiдготовку кадрiв. З цього слцуе, що будь-якi змши у процей формування державного замовлен-ня, а також новi тенденщ! розподку бюджетних мiсць та кошпв на пiдготовку фахiвцiв спонукають до бкьш ретельного '1х дослiдження та запровадження нових систем, моделей та пiдходiв. Варто зауважити, що в Укра!-ш нинi вцсутня едина методика розрахунку оцiнки та собiвартостi пiдготовки фахiвця [3]. Така модель повинна враховувати регюнальш ознаки ЗВО, !х категори, спецiалiзацiю осв^ни установ та напрямiв подготовки (спецiальностей, рiвнiв, форм). Також нова модель повинна орiентуватися не на компоненти витратнос-тi (input-based), а прагнути оцiнювати фiнансування з урахуванням результатiв дiяльностi державного ЗВО (output-based). В останш роки принцип вимiрювання ефективностi дiяльностi унiверситетiв на основi запровадження «output-based funding» реалiзуеться сотнями унiверситетiв в усьому захцному свiтi [10; 20].
Низью показники в^чизняно! економiки, розши-рення доступу до отримання вищо! освпи за кордоном в умовах глобалiзацiйних процесiв, необхiднiсть шдви-щення якост освiти, що зумовлено потребою рефор-мування дшчо! системи пiдготовки фахiвцiв загалом, незначна фiнансова автономiя державних ЗВО спри-чиняють особливу актуальшсть кнуючо! проблеми фЬ-нансування державних ЗВО в УкраМ. До того ж сучасш тенденци в галузi освiти свiдчать про те, що фшансування державних ЗВО мае стати стратепчним орieнтиром, внаслцок чого буде здшснюватися розвиток вищо'1 освь ти загалом. В умовах бвроштеграци, результати державно'' полiтики у сферi вищо'1 освiти повиннi бути вцдзер-каленням тих цкей i завдань, якi визначають напрями розвитку держави, як майбутнього члена бвропейсько-го Союзу, так i власш нацiональнi iнтереси.
Теоретичнi та практичш аспекти фiнансування вищо'1 освiти дослцжували вiдомi зарубiжнi еконо-мiсти, зокрема: Н. Барр, М. Блауг, Х. тер Богт, А. Геуна i Б.Р. Мартш, Д. Джонстоун, Б. Йонгблуд, К.-М. Калю, Дж. Колман, П. Маркучч^ Л. Паркер, П. Самуельсон, Р. В. Скапенс, Дж. Тейлор i Р. Тейлор, Т. Шульц та шш.
Проблемам фшансування освпи i науки в УкраМ присвячеш роботи в^чизняних економiстiв: В. Базиле-вича, Т. Боголiб, З. С. Варналш, О. Василика, В. Гейця,
0. Гршново!, Т. бфименко, I. Каленюк, Е. Лiбановоl,
1. Лютого, В. Опарша, К. Павлюк, В. Федосова, А. Чухна, С. Юрш та iн.
Отже, вцдаючи належне науковим дослiдженням та практичнш цiнностi значного доробку вчених, варто детальнше розглянути оптимальнi способи фшансування державних ЗВО, враховуючи рiзнi джерела формування !х фшансових ресурсiв та орieнтацiю ЗВО на змши в сучасних свиових процесах.
Метою стати е аналiз стану, проблем i запровадження нових оптимiзацiйних моделей розвитку фшан-сування державних ЗВО в УкраМ. Для реалiзацil зазна-чено! мети необх^дно: проаналiзувати стан i визначити напрями оптимiзащi фiнансування державних ЗВО Украши, а також запропонувати стратегiчнi орieнтири удосконалення '1х фiнансування.
Дослiдження будь-якого процесу або поняття ви-магае на початковому еташ розумiння сутност та шдхо-дiв до його трактування. В економiчнiй науковiй лггера-турi поняття «фiнансування» та «фшансування освии» в умовах глобалiзацiйних процейв стають все бкьш ак-туальними та набувають нового звучання та розумшня. Так, зокрема, Т. Боголiб (2006) трактуе фiнансове забезпечення закладiв вищо! освiти через його оргашзацшну складову як забезпечення фшансовими ресурсами ви-трат на проведення науково-дослцних робiт i проведен-ня навчально-методичного процесу [1].
На вцмшу вiд Т. Боголiб (2006), I. Каленюк (2013) розглядае поняття «фшансування освпи» через призму фшансово! теори та стверджуе, що фЬ-нансування освiти - це певна система вцносин iз формування, розподку та використання рiзних фiнансових ресурйв в освiтнiй сферi [6]. Вцповцно, з'являеться ка-
тегорш «фшанси вищо'1 освiти», яка об'еднуе рiзнi види фiнансових ресурсiв.
Впчизняний економiст О. Василик (2000) ствер-джуе, що фiнансове забезпечення може розгля-датися як один ш процесiв застосування методiв бюджетного фiнансування, самофiнансування, кредиту-вання. Безумовно, кожний iз перелiчених вище методiв вирiзняeться сво'1ми особливостями практичного застосування [4]. При бюджетному фшансуванш необхцно врахувати умови визначення обсягiв фшансування, пе-рiодичнiсть передачi коштiв, норми певних видiв витрат тощо. Кредитування передбачае встановлення умов на-дання кредипв, гарантiй i термiнiв '1х повернення, окуп-ностi й ефективност кредитiв. При самофiнансуваннi проводяться розрахунки доцiльностi й ефективностi витрачання власних коштiв, форми '1х мобшзаци тощо. Такий шдхц трактування поняття фшансування освпи дае змогу зрозумiти, що цей процес можна розглядати з боку пошуку рiзноманiтних фiнансових потоюв для забезпечення функцiонування ЗВО.
Типологш системи фiнансування за Сальмi та Ха-упман (2006) складаеться з:
+ прямого державного фшансування шституцш, тобто фiнансування навчання через обговоре-ну формулу, фшансування на основi ефектив-ностi, фшансування на конкретш цiлi та/або об'еднаного фiнансування викладацько'1 на на-уково'1 дiяльностi, фiнансування на основi блок-грантiв та фiнансування проектiв; + фiнансування студентiв за допомогою держав-них грантiв i стипендiй, податкових пкьг i моделей студентського кредиту.
Згiдно з Йонгблуд та Колман [15], е два фундамен-тальних питання, яю повиннi бути поставленi при кла-сифжаци механiзмiв державного фiнансування: що фь нансуеться урядом? яким чином вцбуватиметься фшан-сування? Перше питання стосуеться бази фшансування для видкення кошпв ЗВО: чи фiнансування пов'язане з критершми витратностi або критершми результату? Друге питання стосуеться ринково'1 орieнтацil або ру-шшно'1 сили системи фiнансування, що виражаеться ступенем конкуренци та ступенем централiзацil [15].
Джонстоун i Маркуччi (2007) стверджують, що за останш десятилiття вцбулися значнi змiни у законах i нормативних актах на шляху до бкьшо! управлшсько'1 автономи та гнучкост державних унiверситетiв, особливо в бврош (наприклад, Нiдерландах i Великобритани), багатьох канадських провiнцiях i американських штатах i останнiм часом - Япони [13]. Цi тенденци, по суп, ру-хаються до моделей, що пов'язаш з приватними шдпри-емствами, якi спрямованi на максимiзацiю результатiв викладацько'1 та науково'1 дшльност на користь громад-ськостi та платниюв податкiв та створення стимулiв для максимiзацil власних доходiв. Деяю eвропейськi кра'ни все частiше ставляться до оргашзацш державного сектора як до корпоративных пiдприeмств з метою шдви-щення '1х ефективност та результативностi, надаючи '1м бкьшу автономiю та водночас вимагаючи бкьшо! шд-звiтностi [16].
В УкраМ видатки на вищу освiту переважно фЬ-нансуються за рахунок бюджетних коштiв. В умовах розвитку ринкових механiзмiв нинi практично немае тако'1 установи, яка б не займалася платною освiтньою дiяльнiстю. Це пояснюеться рухом, який утворився в 1980-х роках i охопив багато кра'1н, включаючи такi елементi, як: комерцiалiзацiя, корпоратизацш та прива-тизацш бкьшо! частини державного сектора [19]. Цей стиль управлшня вiдображаe фiлософiю, яка нацкена на платникiв-користувачiв, на щншсть грошей, що проводиться через идзв^шсть та управлiння з орieнтацieю на результат, а також ринкову конкуренщю. Результатив-нiсть вимiрюeться на рiвнi ц1ло'1 органiзацil та на окре-мих iндивiдуальних рiвнях [11; 12]. Але в УкраМ наразi використовуеться лише залишковий принцип фшансування сектора освпи, що е доволi вiдсталим принципом, порiвнюючи його з шшими зарубiжними практиками.
Аналiз бюджетного фiнансування освiти в УкраМ за останш роки свцчить про те, що з 2000 по 2010 рр. спостерпалося зростання витрат на освпу й на вищу освпу (з 4,2 до 7,4 % та 1,3 до 2,3 % ВВП). Але з 2011 по 2016 рр. видатки на вищу освпу знизилися до 1,9 % ВВП, тобто до рiвня 2005 р. (що пов'язано, насамперед, зi зна-чним зниженням ВВП), ^ швидше за все, варто очжувати подальшого '1х зниження у наступш роки (рис. 1).
Для визначення основних тенденцiй розвитку ви-що'1 освiти варто здiйснити огляд сучасного стану державних ЗВО Ш-1У рiвнiв акредитацй та провести порiв-няльну характеристику окремих показниюв функцiону-вання державних ЗВО.
На початок 2017/18 н. р. в УкраМ функцюну-вало 661 ЗВО, з яких 372 - 1-11 рiвнiв акредитацй та 289 - Ш-1У рiвнiв акредитацй. Слiд зазначити, що за-гальна кiлькiсть ЗВО Украши Ш-1У рiвнiв акредитацй з 2013/14 н. р. по 2017/2018 н. р. зменшилася на 20 уста-нов, що воображено на рис. 2.
У 2017/18 н.р. в УкраМ функщонувало 289 ЗВО Ш-1У рiвнiв акредитацП, з яких 212 - державних i ко-мунальних та 77 закладiв при - ватно'1 форми власностi. У бкьшосй комунальних i приватних ЗВО здобувають освпу в середньому 1,5-2 тис. студенпв, крiм того, заочно у приватних закладах навчаеться студенпв бкьше, нiж на деннш формi. Деякi з цих закладiв пiдпорядко-ванi iншим вiдомствам i мiнiстерствам i переведенi з окупованих територiй, а не пiдпорядковуються МОН Украши. Також е щкавим фактом те, що значна ккьюсть людей вважае, що менша кiлькiсть закладiв вищо'1 освi-ти сприяе зростанню рiвня 11 якостi. Однак 6. Стадний (2016) стверджуе, що Грунтовними дослцженнями такий зв'язок не шдтверджуеться [7].
Hаразi багато вчених згоднi щодо принципу, що фшансова, правова, iнтелектуальна та полiтична автономш вищо'1 освiти е суттевою для розвитку добробуту ушверситепв i члешв академiчноl сп1льноти [9]. Отже, у часи бюджетних скорочень в УкраМ саме рiвень автономи мае визначати можливосп для дивер-сифiкацil надходжень iз додаткових джерел i сприяти використанню потенцiалу самих ЗВО та розвитку аль-тернативних джерел фшансування.
Вщсоток 8 7 6 5 4 3 2 1 0
1,3
2,3
1,8 ♦
2,1
1,8
1,6
1,9
2000 2005 2010 2013 2014
» Осв^а ♦ Вища освiта
2015
2016 Рiк
Рис. 1. Видатки Зведеного бюджету УкраТни на освiту та вищу освiту у 2000-2016 рр., % до ВВП Джерело: складено за даними статистичних бюлетенiв Державно! служби статистики УкраТни.
Одиниць 350
325
300 250 200 150 100 50 0
229
277
288
287
96
197
И /V
208
80
209
и 78
289
212
77
2013/14 2014/15 2015/16 2016/17
Г. . I Всього Державна та комунальна \//\ Приватна
2017/18 Ик
Рис. 2. Кшьккть ЗВО УкраТни III—IV р1вн1в акредитацп за формами власностi станом на початок
вщповщного навчального року, од. Джерело: складено за даними статистичних бюлетешв Державно! служби статистики УкраТни.
Диверсифжацш надходжень у нашому випадку слiд трактувати як спосiб формування нових джерел надходжень ЗВО при використанш дiючих напрямiв фiнансування для досягнення фшансово! стiйкостi [3]. У такому випадку фшансова стiйкiсть орieнтована на за-безпечення ефективно! дшльносй ЗВО для подальшого розвитку, яка реалiзуeться за необхiдних обсягiв надходжень фшансових ресурсiв.
Само собою зрозумко, що диверсифiкацiя пе-редбачае стратегiчний пiдхiд для аналiзу середовища державних ЗВО, що включае в себе: створення стратеги розвитку сектора освiти та, зокрема, сектора вищо! освiти, розроблення мга!, цкей та завдань на вск управ-лiнських рiвнях, аналiз iнституцiйних переваг i недоль кiв, дослiдження особливостей, можливостей та загроз навчального закладу щодо пошуку альтернативних на-прямiв фшансових надходжень. Це все повинно супро-воджуватися наданням державним ЗВО бкьшо! авто-
номи, тому що без не! вй вище зазначенi змши будуть неможливi.
Водночас iснуе думка, що спроби вцшукати до-датковi надходження призведуть до обмежен-ня академiчноl автономи та вiдволiкатимуть вц основних завдань викладацько! та дослцницько! ро-боти. Тож важливо впевнитися, що стратепчний план диверсифжаци надходжень i функцiонування закладiв вiдповiдатиме завданням та специфщ дiяльностi таких закладiв [22].
Сучасний унiверситет, який страждае вц зменше-ного державного фшансування та централ1зацГ1 системи управлiння, мае на мет стати самодостатнiм, тому ю-нуе необхiднiсть у пошуку альтернативних джерел доходу, водночас постшно пiдтримуючи ефективнiсть ви-трат у власних внутршнк операцiях. Нове кредо - це генерування знань i кошпв для них [23]. Генерування
додаткових коштЬв в умовах глобалiзацiйних i транс-формацiйних процесiв може вЬдбуватися за рахунок ди-версифжаци фшансових надходжень до ЗВО. Водночас диверсифiкацiя надходжень не е самоцЬллю, адже основна мета - завжди пЬдтримувати головну мiсiю та дЬ-яльнiсть навчального закладу i сприяти його фшансовш стшкостЬ [2].
Пошук додаткових джерел фшансування без-суперечно е важливою складовою стратеги державних ЗВО. Але пЬдтримка ефективностЬ витрачання фшансових ресурсЬв i забезпечення вЬдпо-вЬдно! результативность дЬяльностЬ в цЬлому е першо-черговими цЬлями всЬх ушверситетЬв, особливо у часи жорстко'1 конкуренци. Як зазначав Паркер (2012), кон-цепцЬя NPM пЬдштовхуе державнЬ ЗВО конкурувати мЬж собою, тому стае доцЬльним запровадження стратегЬч-них орьентирьв на результати дьяльность, а не тЬльки на показники витратностЬ.
У провьдних кра'1нах свьту (ДанЬя, ШвецЬя, НЬдер-ланди) наразЬ використовуеться система фшансування на основЬ результативности яка формуе кошти для уста-нов, якЬ е успЬшними стосовно визначених урядом показ-никЬв. Саме за вЬдповЬдними показниками дЬяльностЬ Ь визначаються розмЬри фшансування. ТакЬ показники по-дЬляють на двЬ групи: 1) показники витратностЬ (input) -це чисельнЬсть студентЬв, якЬ навчаються за рЬзними програмами та рЬвнями, чисельнЬсть професорсько-викладацького складу та спЬввЬдношення студентЬв Ь ви-кладачЬв; 2) показники результату (output) - чисельшсть випускникЬв ЗВО, розмЬри позабюджетних коштЬв, кЬль-кЬсть укладених угод Ь договорЬв, данЬ цитувань праць науковцЬв закладу, кЬлькЬсть зареестрованих патентЬв, вЬдомостЬ про працевлаштування студентЬв тощо [14].
Введення системи фЬнансування за результатами дЬяльностЬ беззаперечно матиме позитивний вплив на сектор освЬти, зокрема сектор вищо'1 освЬти [21]. Фшан-сування за результатами дЬяльностЬ сприятиме бЬльшЬй конкурентоспроможностЬ ЗВО, орЬентаци установ на важливЬ показники дЬяльностЬ, впливу на навчальну, на-укову, дослЬдницьку роботу ЗВО, на управлшня закладами, певною мЬрою формуватиме та розширюватиме автономЬю установ, впливатиме на розподЬл фЬнансу-вання та фЬнансове управлЬння. Але цей перехЬд повинен супроводжуватися збЬльшенням автономи державних ЗВО, особливо у перюд европейського спрямування реформ. В шшому випадку ЗВО будуть поставлен у неви-гЬдне становище порЬвняно з потенцЬйними партнерами Ь конкурентами.
Попри позитивш аспекти, якЬ пов'язаш з введен-ням нового механЬзму фЬнансування, орЬентованого на результати, не варто нехтувати негативними тенденщ-ями, якЬ може спонукати новий механЬзм. Так, у працях Паркера (2012) розглянута проблема пов'язана з тим, що Ьснуе глобальна тенденцЬя до реконфЬгураци унЬвер-ситетських стратегЬй Ь дискурсу вЬд знань Ь соцЬального просування до бЬльшого наголосу на управлшську Ь фЬ-нансову дЬяльнЬсть. У деяких випадках унЬверситети по-чинають нехтувати головними функцЬями, спрямовани-
ми на створення нових знань Ь розширення сощального доброту, на противагу комерцЬйним прЬоритетам, якЬ набувають ще бкьшо! ролЬ через рух до NPM.
Також треба пам'ятати, що дуже важке завдання сто'1ть перед урядом, коли ми розглядаемо створення по-казникЬв, орЬентованих на результат. ЗгЬдно з Karreman et al. (2002), вимЬрювання результативности - зазвичай важка справа, коли йдеться про знання та освЬту за-галом. ОкрЬм цього, важливо звернутися до проблеми вЬдповЬдностЬ таких показникЬв рЬзним сферам освЬти та рЬзним видам дЬяльностЬ у державних ЗВО [18].
ЗгЬдно з Калю та ш. (2017) Ьснуе також проблема з ккьюсною оцЬнкою якостЬ (quantification of quality). Така ккьюсна оцЬнка якостЬ може стосуватися як науко-во'1 дЬяльностЬ у виглядЬ публЬкування менш затратних статей для збЬльшення '1х юлькостЬ, так Ь викладацько'1 дЬяльностЬ у виглядЬ пришвидшення випуску студентЬв Ьз вЬдповЬдних програм. Богт та Скапенс (2012) ствер-джують, що кЬлькЬсна оцЬнка якостЬ унЬверситетЬв - це мЬжнародний феномен, який мае мЬсце у бЬльшостЬ ев-ропейських кра'1н.
ЗгЬдно з Богт та Скапенс (2012) традицшно вимЬ-рювання результатЬв дЬяльностЬ в ушверситетах мали характер розвитку шдивЬдуального рЬвня (developmental role), допомагаючи людям покращува-ти свою (майбутню) продуктивнЬсть. Проте новЬ сис-теми здаються бЬльш критичними у своему розумЬннЬ (judgemental), тобто намагаються ккьюсно оцЬнити (ми-нулу) продуктивнЬсть.
ВИСНОВКИ
Сучасш тенденци засвЬдчують, що вища освЬта е не лише кЬнцевим благом - джерелом задоволення ду-ховних, культурних, ЬнформацЬйних потреб людини, а й швестицшним благом - засобом зростання дохо-дЬв, забезпечення конкурентних переваг на ринку працЬ й одержання Ьнших благ. НаявнЬсть значних позитивних зовнЬшнЬх ефектЬв освЬти пояснюе, чому в розвинених крашах переважае Ьдея вищо'1 освЬти як суспЬльного блага та ll державного фЬнансування.
Проведене дослЬдження дозволяе зробити висно-вок, що у перЬод бюджетних скорочень, який мае мЬсце у глобальному просторЬ, доцЬльно розширювати фЬнансо-ву автономЬю державних ЗВО. Це призводить до шдви-щення конкурентоспроможностЬ вЬтчизняних закладЬв освЬти, пЬдвищуе якЬсть освЬти та веде до покращення сощально-економЬчного добробуту краМ в цЬлому.
Також суттевим кроком для покращення дЬяль-ностЬ державних ЗВО е просування Ьде'1 фшансування таких закладЬв за принципом результативностЬ '1х дЬяль-ностЬ. ФЬнансування за результатами дЬяльностЬ сприя-тиме орЬентаци установ на важливЬ показники дЬяльнос-тЬ, впливу на навчальну, наукову, дослЬдницьку роботу ЗВО, на управлшня закладами, певною мЬрою формува-тиме та розширюватиме автономЬю установ, впливати-ме на розподЬл фЬнансування та фЬнансове управлЬння. Але не треба нехтувати негативними аспектами запро-вадження тако'1 системи. Така модель повинна врахову-
вати регюнальш ознаки ЗВО, '1х категори, спецiалiзацiю освстнк установ i напрямiв пiдготовки (спецiальностей, рiвнiв, форм).
Однак треба зауважити, що кнуе потреба для подальшого дослiдження ще'1 теми у розрiзi вивчення основних показниюв результативностi, якi будуть опти-мальними для державних ЗВО в умовах укра'нського контексту. Необхiдно провести аналiз показникiв, якi використовуються рiзними европейськими кра'нами, зрозумiти '1х переваги i недолiки, а також '1х вцповц-нiсть вiтчизнянiй практицi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Боголiб Т. М. Фшансування розвитку вищоТ освiти i науки в трансформацшний перiод : монографiя. КиТв : Мiленiум, 2006. 506 с.
2. Варналш З. С., Красiльник О. В., Хмелевська Л. П.
Фшансування державних вищих навчальних закладiв УкраТни. КиТв : Знання УкраТни, 2017. 231 с.
3. Варналiй З. С. Стратепчш орi£нтири удосконалення фiнансування державних вищих навчальних закладiв УкраТни. Стратег'чна панорама. 2017. № 2. С. 81-88.
4. Василик О. Д. Теорiя фшанав: тдручник. КиТв : Н1ОС, 2000. 416 с.
5. Дан статистичних бюлетенiв Державно'' служби статистики УкраТни // Державна служба статистики УкраТни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
6. Каленюк I. С. Проблеми удосконалення фшансово-економнчного управлiння системою освгги. Вкник Кивського Нацюнальногоунверситету технолог'ш та дизайну. 2013. № 5. С. 172-178.
7. Стадний €. Концептуальна модель державного фшансування ВНЗ за результатами дiяльностi // Аналiтичний центр CEDOS. 2016. 8 берез. URL: https://cedos.org.ua/uk/ osvita/kontseptualna-model-derzhavnoho-finansuvannia-vnzza-rezultatamy-diialnosti
8. Geuna A., Martin, B. University research evaluation and funding: an international comparison. Minerva. 2003. Vol. XLI. Р. 277-304.
9. Gungwu W. Freedom As An Asset. 1996. URL: http:// www.timeshighereducation.co.uk/story.asp?storyCode=99201&se ctioncode=26
10. Henk J. ter Bogt & Robert W. Scapens. Performance Management in Universities: Effects of the Transition to More Quantitative Measurement Systems. European Accounting Review. 2012. Vol. 21:3. Р. 451-497.
11. Hood C. The «New Public Management» in the 1980s: Variations on a Theme. Accounting, Organizations and Society. 1995. Vol. 20, No. 2/3. Р. 93-109.
12. Jansen E. P. New Public Management: Perspectives on Performance and the Use of Performance Information. Financial Accountability & Management. 2008. Vol. 24, No. 2. Р. 169-191.
13. Johnstone D., Marcucci P. Worldwide Trends in Higher Education Finance: Cost-Sharing, Student Loans, and the support of Academic Research // UNESCO Forum on Higher Education, Research and Knowledge, 2007.
14. Jongbloed B. Funding higher education: options, tradeoffs and dilemmas // Paper presented at the Fulbright Brainstorms 2004 - New Trends in Higher Education. Lisbon, Portugal, 2004.
15. Jongbloed B., Koelman J. Vouchers for higher education? A survey of the literature // Study commissioned by the Hong Kong University Grants Committee, CHEPS, Enschede, 2000.
16. Jongbloed B., De Boer H., Enders J., File J. Progress in Higher Education Reform Across Europe: Funding Reform. Volume 1: Executive Summary and Main Report. Center for Higher Education Policy Studies (Cheps), 2008.
17. Kallio K., Kallio T., Tienari J., Hyvonen T. Ethos at stake: Performance management and academic work in universities. Human Relations. 2016. Vol. 69 (3). Р. 685-709.
18. Karreman D., Sveningsson S., Alvesson M. The return of the machine bureaucracy? International Studies of Management and Organization. 2002. Р. 32 (2). Р. 70-92.
19. Olson O., Guthrie J., Humphrey C. (eds.) Global Warning! Debating International Developments in New Public Financial Management (Cappelen Akademisk Forlag, Oslo), 1998.
20. Parker L. D. From privatised to hybrid corporatised higher education: a global financial management discourse. Financial Accountability & Management. 2012. Vol. 28 (3). Р. 02674424.
21. Reports of the Association of European Universities. Association of European Universities. URL: http://www.eua.be/ activities-services/publications.aspx
22. Salmi J., Hauptman A. Higher Education in the World 2006: The Financing of Universities, Guni Series on the Social Commitment of Universities, Palgrave Macmillan, Houndmills, 2006.
23. Sutz J. The New Role of the University in the Productive Sector // Universities and the Global Knowledge Economy: A Triple Helix of University - Industry-Government Relations / H. Etzkowitz, L. Leydesdorff (eds.). Pinter, London, 1997. Р. 11-20.
24. Taylor J., Taylor R. Performance indicators in academia: an X-efficiency approach? AustralianJournal of Public Administration. 2003. Vol. 62. Р. 71-82.
Науковий керiвник - Плешакова Н. А.,
кандидат економiчних наук, асистент кафедри фшанав КиТвського нацюнального ушверситету iм. Т. Шевченка
REFERENCES
Boholib, T. M. Finansuvannia rozvytku vyshchoi osvity i nauky v transformatsiinyi period [Financing the development of higher education and science in the transformational period]. Kyiv: Mile-nium, 2006.
"Dani statystychnykh biuleteniv Derzhavnoi sluzhby staty-styky Ukrainy" [Data of statistical bulletins of the State Statistics Service of Ukraine]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http:// www.ukrstat.gov.ua
Geuna, A., and Martin, B. "University research evaluation and funding: an international comparison". Minerva, vol. XLI (2003): 277-304.
Gungwu, W. "Freedom As An Asset". 1996. http://www. timeshighereducation.co.uk/story.asp?storyCode=99201 §ioncode=26
Henk, J. ter Bogt, and Robert, W. Scapens. "Performance Management in Universities: Effects of the Transition to More Quantitative Measurement Systems". European Accounting Review, vol. 21:3 (2012): 451-497.
Hood, C. "The «New Public Management» in the 1980s: Variations on a Theme". Accounting, Organizations and Society, vol. 20, no. 2/3 (1995): 93-109.
Jansen, E. P. "New Public Management: Perspectives on Performance and the Use of Performance Information". Financial Accountability & Management, vol. 24, no. 2 (2008): 169-191.
Johnstone, D., and Marcucci, P. "Worldwide Trends in Higher Education Finance: Cost-Sharing, Student Loans, and the support of Academic Research". UNESCO Forum on Higher Education, Research and Knowledge, 2007.
Jongbloed, B. "Funding higher education: options, tradeoffs and dilemmas". Paper presented at the Fulbright Brainstorms 2004 - New Trends in Higher Education. Lisbon, Portugal, 2004.
Jongbloed, B. et al. Progress in Higher Education Reform Across Europe: Funding Reform, vol. 1: Executive Summary and Main Report. Center for Higher Education Policy Studies (Cheps), 2008.
Jongbloed, B., and Koelman, J. "Vouchers for higher education? A survey of the literature". Study commissioned by the Hong Kong University Grants Committee. CHEPS, Enschede, 2000.
Kaleniuk, I. S. "Problemy udoskonalennia finansovo-ekono-michnoho upravlinnia systemoiu osvity" [Problems of improvement of financial and economic management by the system of education]. Visnyk Kyivskoho Natsionalnoho universytetu tekhnolo-hii ta dyzainu, no. 5 (2013): 172-178.
Kallio, K. et al. "Ethos at stake: Performance management and academic work in universities". Human Relations, vol. 69 (3) (2016): 685-709.
Karreman, D., Sveningsson, S., and Alvesson, M. "The return of the machine bureaucracy?" International Studies of Management and Organization, no. 32 (2) (2002): 70-92.
Olson, O., Guthrie, J., and Humphrey, C. (eds.) Global Warning! Debating International Developments in New Public Financial Management (Cappelen Akademisk Forlag, Oslo), 1998.
Parker, L. D. "From privatised to hybrid corporatised higher education: a global financial management discourse". Financial Accountability & Management, vol. 28 (3) (2012): 0267-4424.
"Reports of the Association of European Universities. Association of European Universities". http://www.eua.be/activities-services/publications.aspx
Salmi, J., and Hauptman, A. Higher Education in the World 2006: The Financing of Universities, Guni Series on the Social Commitment of Universities, Palgrave Macmillan, Houndmills, 2006.
Stadnyi, Ye. "Kontseptualna model derzhavnoho finansu-vannia VNZ za rezultatamy diialnosti" [Conceptual model of state financing of higher educational institutions by results of activity]. Analitychnyi tsentr CEDOS. 2016. https://cedos.org.ua/uk/osvita/ kontseptualna-model-derzhavnoho-finansuvannia-vnzza-rezul-tatamy-diialnosti
Sutz, J. "The New Role of the University in the Productive Sector". In Universities and the Global Knowledge Economy: A Triple Helix of University - Industry-Government Relations, 11-20. London: Pinter, 1997.
Taylor, J., and Taylor, R. "Performance indicators in academia: an X-efficiency approach?" Australian Journal of Public Administration, vol. 62 (2003): 71-82.
Varnalii, Z. S. "Stratehichni oriientyry udoskonalennia finan-suvannia derzhavnykh vyshchykh navchalnykh zakladiv Ukrainy" [Strategic Guidelines for Improving Financing of Ukrainian Higher Educational Institutions]. Stratehichna panorama, no. 2 (2017): 81-88.
Varnalii, Z. S., Krasilnyk, O. V., and Khmelevska, L. P. Finansu-vannia derzhavnykh vyshchykh navchalnykh zakladiv Ukrainy [Financing of State Higher Educational Institutions of Ukraine]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2017.
Vasylyk, O. D. Teoriia finansiv [The theory of finance]. Kyiv: NIOS, 2000.
CL
LQ
O
O □
O CL
O
J! <
s
i O X
s
u
BI3HECIHQOPM № 5 '2019
www.business-inform.net
